Організація та виховні завдання у процесі реалізації базового змісту українознавства, виконання заходів Всеукраїнської молодіжної акції Пам ’ ятати. Відр icon

Організація та виховні завдання у процесі реалізації базового змісту українознавства, виконання заходів Всеукраїнської молодіжної акції Пам ’ ятати. Відр



Схожі
Організація та виховні завдання у процесі реалізації базового змісту українознавства, виконання заходів Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» згідно Указу Президента України № 272/2009, наказу Міністерства освіти і науки від 10.07.2009 № 647, заходів Головного управління освіти і науки облдержадміністрації з підготовки та проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» на 2009-2015 рр. від 25.06.2009 р.:

  1. У процесі вивчення українознавства передбачити обов’язкове проведення уроків-екскурсій (у довкілля, музеї, на виробництво, по пам’ятних місцях тощо).

  2. Під час вивчення українознавства обов’язково планувати проведення інтегрованих уроків з участю вчителів інших предметів, науковців, майстрів мистецтва, літератури, фольклору, фахівців високого класу з числа відомих і заслужених людей своєї місцевості, району, України.

  3. Універсальність змісту українознавства загалом, кожного концентра, вимагає й універсальності таких форм як: урок-бесіда, урок-лекція, діалог, диспут, круглий стіл, письмовий твір, екскурсія, експедиція, конкурс на кращий твір, презентація досліджень окремих тем чи цілого курсу.

  4. Паралельно з вивченням історії та культури, роль в державотворенні України міста-столиці Києва можливе вивчення історії та культури, участі в розбудові держави свого обласного центру, міста чи села.

  5. У процесі реалізації базового змісту українознавства слід використовувати для виховання учнів усі напрями національного виховання:

    • виховання гуманітарно-патріотичних почуттів;

    • формування національної свідомості і самосвідомості;

    • утвердження в свідомості власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю, свій народ.

  6. Формування родинно-побутової культури, традицій безперервності родоводу, духовної єдності поколінь, зв’язок минулого, сучасного, майбутнього нації. Формування історичної пам’яті та переконання, що пам’ять про минуле допомагає правильно оцінювати сьогодення осмислено працювати на майбутнє.

  7. Організувати шефство загальноосвітніми і вищими навчальними закладами над місцями поховань загиблих воїнів Другої світової війни 1939-1945 років, УПА, Українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки, повстанських та отаманських загонів Центральної і Південної України 20-х років, жертв Голодомору та політичних репресій.

  8. Активізувати серед учнівської та студентської молоді інформаційну роботу з популяризації національної історії та культури шляхом ознайомлення з об’єктами, історичної і культурної спадщини України.

  9. Сприяти залученню молоді до вивчення історії, культури українського народу та пропагування здобутків національної духовної спадщини шляхом проведення акцій, фестивалів, конкурсів тощо патріотичного спрямування.

  10. Музей, кабінет українознавства – одна з форм освітньо-виховної роботи – сприяння успішному виконанню завдань по національно-патріотичному вихованню молоді.

Шкільний музей має бути для кожного учня саме тим клаптиком рідної землі, де кожна річ, кожен експонат, кожна ілюстрація та кожна книга пробуджуватимуть патріотичні почуття учня та підкреслюватимуть її належність до українського народу.

Кабінет українознавства – це не музей.

Найбільший поширений недолік кабінетів – перетворення їх на виставку чи музей. У деяких школах стіни кабінету завішані від стелі до підлоги рушниками та старовинними національними вбраннями, заставлені безліччю лопат, рогачів, що відвертає увагу учнів, перевантажує кабінет непотрібним обладнанням, знижує ефективність праці.

Забезпечення кабінету українознавства має базуватись на загальних вимогах до шкільних кабінетів.

Кабінет українознавства – це спеціальне приміщення з раціонально розміщеним комплектом засобів навчання, які забезпечують викладання предмета.

З метою підняття ролі шкільних музеїв та кабінетів українознавства в 2009 р. на допомогу вчителям українознавства, історії видано навчально-методичний посібник «Шкільні музеї Буковини – хранителі людської пам’яті». З досвіду українознавчої роботи шкільних музеїв Чернівецької області.

В цьому посібнику своїм досвідом українознавчої роботи діляться завідуючі музеїв: Ковальчук Н.В. – ЗНЗ № 12 м. Чернівців, Дєдов І.Н. – Ленковецького ЗНЗ Кельменецького району, Сандуляк В.С. – ЗНЗ № 16 м. Чернівців, Стецька М.В. – Товтрівського ЗНЗ Заставнівського району, Маркевич Н.І. – із Заставнівської гімназії, Храпко С.Д. – Реваківського НВК Кіцманського району, Бучацька Н.К. – Вашковецької гімназії Вижницького району, Томюк Ф.С. – Підзахаричівського НВК Путильського району, Бойко О.О. – Колінковецького НВК Хотинського району, Топало І.К. – Старововчинецького ліцею Глибоцького району, Манілі М.Г. – Новобросковецького ЗНЗ Сторожинецького району.

Вчителі українознавства ознайомляться з основними вимогами щодо оформлення кабінету українознавства та авторською програмою факультативу «Музеєзнавство» вчителя українознавства Ленковецького ЗНЗ Кельменецького району Дєдова І.Н.

Авторам цих матеріалів, окрім великої вдячності, хочеться сказати, що їхня праця – це вагомий внесок у розвиток українознавчої науки та добрий приклад бережливого ставлення до своєї минувшини.

Видання буде корисне молодим вчителям і всім небайдужим до історії та культури нашого народу.


Методист українознавства ОІППО Мінченко Т.А.



Скачати 36.87 Kb.
Дата конвертації17.12.2012
Розмір36.87 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи