Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія icon

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія



Схожі


ПРОГРАМА


для загальноосвітніх навчальних закладів


ХІМІЯ


10–11 класи


Академічний рівень


10 клас

(1 год на тиждень, разом 35 год, з них 5 год – резервний час)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Повторення основних питань курсу хімії основної школи

(3 год)

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва у світлі уявлень про будову атома. Хімічний зв’язок.

Основні класи неорганічних сполук і генетичний зв’язок між ними.

^ Учень (учениця)

пояснює властивості представників основних класів неорганічних сполук;

характеризує хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; види хімічного зв’язку;

складає рівняння реакцій, у тому числі в йонній формі.

Демонстрації. 1. Періодична система хімічних елементів. 2. Моделі будови атомів елементів 1-го та 2-го періодів, набори трафаретів моделей атомів.

Лабораторний дослід. 1. Визначення йонів H+, OH-.


Тема 1. Неметалічні елементи та їхні сполуки

(15 год)

Місце неметалічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів. Фізичні властивості неметалів. Поширеність у природі. Алотропія. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.

Загальні хімічні властивості неметалів: взаємодія з киснем, воднем, металами.

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Гідроген хлорид, хлоридна кислота: властивості, застосування, добування в лабораторії. Хлориди. Якісна реакція на хлорид-іон.

Амоніак: властивості, застосування. Солі амонію. Якісна реакція на йон амонію. Добування амоніаку в лабораторії та загальна схема добування у промисловості.

Оксиди неметалічних елементів: сульфур(ІV) оксид і сульфур(VІ) оксид, нітроген(ІІ) оксид і нітроген(ІV) оксид, фосфор(V) оксид, карбон(ІІ) оксид і карбон(ІV) оксид, силіцій(ІV) оксид. Кислотний характер оксидів та гідратів оксидів. Кислотні дощі.

Сульфатна кислота. Фізичні властивості. Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, оксидами металічних елементів, основами, солями. Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іон.

Нітратна й ортофосфатна кислоти, їх властивості. Нітрати й ортофосфати. Азотні й фосфорні добрива. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини. Раціональне використання добрив та проблема охорони природи.

. Карбонатна кислота. Карбонати і гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-іон.

Силікатна кислота. Силікати. Поняття про будівельні матеріали.

Застосування сполук неметалічних елементів. Поняття про адсорбцію. Принцип дії вогнегасника.

Колообіг неметалічних елементів у природі. Парниковий ефект.




^ Учень (учениця)

дотримується правил безпечного поводження зі сполуками неметалічних елементів, техніки безпеки під час виконання хімічного експерименту;

описує місце неметалічних елементів у періодичній системі, поширення в природі Оксигену, Нітрогену, Карбону, Силіцію, галогенів; фізичні властивості простих та складних речовин, утворених цими елементами;

називає оксиди неметалічних елементів, амоніак, хлоридну кислоту і її солі, сульфатну кислоту та її солі, нітратну кислоту та її солі, ортофосфатну кислоту та її солі, карбонатну кислоту та її солі, силікатну кислоту та її солі;

складає електронні та електронно-графічні формули Оксигену, Сульфуру, Нітрогену, Карбону, Фосфору, Силіцію, хімічні формули оксидів Сульфуру, Карбону, Нітрогену, Фосфору, Силіцію, молекулярну, електронну і структурну формули амоніаку, хімічні формули хлоридів, сульфатів, нітратів, ортофосфатів, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силікатів;

ілюструє рівняннями хімічних реакцій: хімічні властивості сірки, вуглецю, азоту, фосфору, силіцію; кислотний характер оксидів Сульфуру, Нітрогену, Фосфору, Карбону, Силіцію; хімічні властивості амоніаку, хлоридної, сульфатної, нітратної, ортофосфатної, карбонатної, силікатної кислот.

розрізняє нітратні й фосфатні добрива, будівельні матеріали: скло, кераміку, цемент;

пояснює відмінність та подібність будови атомів Оксигену та Сульфуру, Нітрогену та Фосфору, Карбону та Силіцію; явище алотропії на прикладі простих речовин Оксигену, Сульфуру, Фосфору, Карбону; добування амоніаку в лабораторії та в промисловості; суть парникового ефекту, адсорбції, причини утворення кислотних дощів;

порівнює фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; характеризує фізичні та хімічні властивості сірки, вуглецю, азоту, фосфору, силіцію; найважливіших оксидів Сульфуру, Нітрогену, Фосфору, Карбону, Силіцію; амоніаку, хлоридної, сульфатної, нітратної, ортофосфатної, карбонатної кислот;

експериментально визначає йон амонію, хлорид-іон, сульфат-іон, карбонат-іон;

обґрунтовує фізіологічну дію озону, кисню, азоту, застосування неметалів та оксидів неметалічних елементів, амоніаку, хлоридної кислоти та хлоридів, сульфатної кислоти та сульфатів, нітратної кислоти, нітратів, практичне значення карбонатів та силікатів;

обчислює вихід продукту реакції від теоретичного; масу (об’єм, кількість речовини) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку;

встановлює залежність між властивостями неметалів і будовою атомів неметалічних елементів;

оцінює згубну дію на здоров’я людини і довкілля оксидів Нітрогену та Сульфуру, згубний вплив нітратів і продуктів їх обміну в організмі на здоров’я людини; значення добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур;

висловлює судження щодо заходів збереження природи і здоров’я людини від шкідливого впливу сполук неметалічних елементів.

^ Розрахункові задачі. Обчислення виходу продукту реакції від теоретичного. Обчислення маси (об’єму, кількості) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку.

Демонстрації. 1. Взаємодія заліза з сіркою. 2. Добування карбон(ІV) оксиду. 3. Гідратація фосфор(V) оксиду та карбон(ІV) оксиду, випробування розчинів індикатором. 4. Добування амоніаку в лабораторних умовах та розчинення його у воді (“фонтан”). 5. Хімічні властивості хлоридної кислоти. 6. Хімічні властивості розбавленого розчину сульфатної кислоти. 7. Взаємодія концентрованого розчину сульфатної кислоти з міддю (під тягою!). 8. Взаємодія концентрованого і розбавленого розчинів нітратної кислоти з міддю (під тягою!). 9. Дія хлоридної кислоти на кальцій карбонат.

Лабораторні досліди. 1. Взаємодія карбон(ІV) оксиду з розчином кальцій гідроксиду. 2. Якісна реакція на йон амонію. 3. Якісна реакція на хлорид-іон. 4. Виявлення сульфат-іонів у розчині. 5. Ознайомлення із зразками азотних добрив. 6. Ознайомлення із зразками фосфорних добрив. 7. Визначення карбонат-іонів. 8. Ознайомлення зі зразками природних силікатів.

Практична робота. Добування карбон(ІV) оксиду, взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів (1 год).


^ Тема 2. Металічні елементи та їхні сполуки

(12 год)

Місце металічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів, металічний зв’язок. Фізичні властивості металів.

Характерні хімічні властивості металів.

Лужні елементи. Натрій і калій. Оксиди, гідроксиди, солі Натрію і Калію. Застосування найважливіших сполук Натрію та Калію. Калійні добрива.

Кальцій. Кальцій оксид і кальцій гідроксид. Солі Кальцію. Поняття про твердість води та способи її усунення. Застосування найважливіших сполук Кальцію.

Алюміній. Алюміній оксид і алюміній гідроксид, їх амфотерність. Солі Алюмінію. Застосування найважливіших сполук Алюмінію.

Ферум. Ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІІ) оксид та відповідні їм гідроксиди. Солі Феруму. Застосування найважливіших сполук Феруму.

Металічні елементи у природі. Загальні способи добування металів. Поняття про сплави. Виробництво чавуну і сталі. Короткі відомості з історії розвитку чорної металургії в Україні.

Корозія металів, захист від корозії.

Охорона навколишнього середовища під час виробництва і застосування металів.

Значення неорганічних сполук у природі, техніці і житті.



^ Учень (учениця)

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів;

описує місце металічних елементів у періодичній системі; поширеність металічних елементів у природі;

називає оксиди та гідроксиди Калію, Натрію, Кальцію, Алюмінію, Феруму, металічні руди, їх родовища та металургійні виробництва в Україні;

складає електронні й електронно-графічні схеми будови атомів металічних елементів, формули оксидів і гідроксидів Натрію, Калію, Кальцію, Алюмінію, Феруму;

ілюструє рівняннями реакцій хімічні властивості металів, оксидів і гідроксидів, солей Калію, Натрію, Кальцію, Алюмінію, Феруму;

пояснює суть металічного хімічного зв’язку, правила користування рядом активності металів, загальні способи добування металів, утворення сплавів, суть амфотерності, суть виробництва чавуну і сталі; відмінність властивостей сплавів від властивостей тих металів, з яких вони складаються;

характеризує загальні фізичні та хімічні властивості металів, оксидів та гідроксидів металічних елементів;

експериментально досліджує хімічні властивості металів, характер оксиду та гідроксиду Кальцію, амфотерність алюміній оксиду і алюміній гідроксиду, характерні властивості гідроксидів Феруму;

обґрунтовує фізичні властивості металів, використання оксидів найважливіших сполук Натрію, Калію, Кальцію, Алюмінію, Феруму, вплив калійних добрив на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, причини твердості води і способи її усунення, запобігання корозії металів, необхідність охорони праці і навколишнього середовища у металургійному виробництві;

обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм (газуватих речовин) продуктів реакції за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок;

встановлює залежність між властивостями металів і будовою атомів металічних елементів, особливістю хімічного зв’язку;

висловлює судження про роль металургії в суспільному господарстві; значення якості питної води;

оцінює наслідки корозії металів.

Розрахункові задачі. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму (газуватих речовин) за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Демонстрації. 1. Взаємодія натрію з водою і дослідження утвореного розчину фенолфталеїном. 2. Горіння магнію. 3. Ознайомлення зі зразками калійних добрив. 4. Ознайомлення зі зразками металів і сплавів. 5. Ознайомлення зі зразками чавуну і сталі. 6. Показ залізорудних родовищ на географічній мапі України. 7. Схеми й макети доменного виробництва. 8. Модель кисневого конвертера. 9. Взаємодія кальцій оксиду з водою і випробування утвореного розчину фенолфталеїном.

Лабораторні досліди. 1. Порівняння хімічної активності металів. 2. Взаємодія металів із розчинами кислот. 3. Ознайомлення зі зразками металічних руд. 4. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерності. 5. Добування ферум(ІІ) гідроксиду і ферум(ІІІ) гідроксиду, взаємодія їх із кислотами.

Практична робота. Розв’язування експериментальних задач (1 год).


^ Міжпредметні зв’язки. Біологія. Вплив мінеральних добрив на врожайність рослин. Використання вуглекислого газу в парниках. Роль хлоридної кислоти, Нітрогену, Карбону, Натрію, Калію, Кальцію, Феруму в живих організмах. Географія. Поклади бурого залізняку на Керченському півострові, червоного залізняку в Кривому Розі, вугілля на Донбасі, калійних солей у Калуші. Фізика. Будова атома. Використання в акумуляторах сульфатної кислоти і калій гідроксиду. Використання азоту для заповнення електричних ламп. Використання електропровідності графіту для виготовлення електродів. Використання силіцію для виготовлення сонячних батарей, виготовлення напівпровідникових діодів та тріодів. Вивчення електропровідності та напівпровідності. Використання лужних металів як теплоносіїв у атомних реакторах. Історія. Виготовлення сірників. Історичні події, пов’язані з кухонною сіллю (“соляний бунт”, грошова одиниця). Основи захисту Вітчизни. Використання нітратної та сульфатної кислот для виробництва бездимного пороху, тринітротолуену (тротилу), динаміту. Використання амоналів як вибухових речовин. Вугільний протигаз.

^ Орієнтовні об’єкти екскурсій. Музей протипожежної безпеки. Завод художнього скла. Завод залізобетонних виробів. Цегельний завод. Завод вуглекислоти. Сталеплавильний цех. Кисневий завод. Природничий музей. Холодокомбінат.


^ 11 клас

(2 год на тиждень, разом 70 год, з них 5 год – резервний час)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
^

Повторення основних відомостей про органічні сполуки


(2 год)

Склад, властивості, застосування найважливіших органічних сполук.

Учень (учениця)

характеризує властивості органічних речовин на основі складу і хімічної будови їх молекул; застосування -- на основі властивостей.

^ Тема 1. Теорія будови органічних сполук.

(3 год )

Теорія як вища форма наукових знань.

Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Ізомерія.

Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О.М.Бутлерова.

^ Учень (учениця)

наводить приклади структурних формул ізомерів органічних сполук; залежності властивостей речовин від їхніх складу і будови;

наводить означення ізомерії;

формулює основне положення теорії будови органічних сполук;

характеризує сутність сучасної теорії будови органічних сполук, її значення;

висловлює судження про роль теорії в системі наукових знань.
^

Тема 2. Вуглеводні

(17 год)


Класифікація вуглеводнів.

Утворення ковалентних карбон-карбонових зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону. Одинарний, подвійний і потрійний зв’язки. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість.

Алкани (парафіни) . Загальна формула алканів. Структурна ізомерія. Фізичні властивості алканів. Поняття про конформації. Систематична номенклатура.

Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення.

Добування, застосування алканів.

Поняття про циклоалкани (циклопарафіни).

Алкени. Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Структурна і просторова (цис-, транс-) ізомерія алкенів, номенклатура.

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Правило В.В.Марковникова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.

Добування, застосування алкенів.

Алкіни. Гомологічний ряд етину, загальна формула алкінів. Структурна ізомерія, номенклатура алкінів.

Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів.

Добування, застосування алкінів.

Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості.

Хімічні властивості бензену: повне і часткове окиснення, приєднання, заміщення.

Добування, застосування бензену. Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їх вплив на довкілля.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.


^ Учень (учениця)

наводить приклади насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів, їхні загальні формули;

називає вуглеводні за систематичною номенклатурою;

складає їхні молекулярні, структурні та електронні формули; моделі молекул вуглеводнів;

ілюструє хімічні властивості вуглеводнів рівняннями хімічних реакцій;

складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє вуглеводні різних груп, їхні ізомери;

пояснює структурні й електронні формули вуглеводнів; утворення ординарного, подвійного, потрійного карбон-карбонових зв’язків; суть структурної, цис-, транс- ізомерії вуглеводнів, конформацій; механізми реакцій заміщення і приєднання; правило Марковникова; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулі; взаємозв’язок між вуглеводнями;

характеризує ковалентні зв’язки за основним параметрами; фізичні та хімічні властивості вуглеводнів;

порівнює будову і властивості вуглеводнів різних груп;

робить висновки про властивості, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями вуглеводнів;

визначає молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовини продуктів її згоряння;

визначає ненасичені вуглеводні за характерними реакціями;

дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями, засобами захисту рослин та іншими продуктами синтетичної органічної хімії;

висловлює судження про значення засобів захисту рослин;

оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; вплив засобів захисту рослин на здоров’я людей та довкілля при їх неправильному використанні;



Розрахункові задачі. Виведення молекулярної формули газуватої речовини .

Демонстрації. 1. Визначення якісного складу метану за продуктами згоряння. 2. Моделі молекул вуглеводнів. 3. Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот. 4. Добування етену. 5. Горіння етену, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату. 6. Добування етину карбідним способом. 7. Горіння етину, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату. 8. Бензен як розчинник. 9. Відношення бензену до розчину калій перманганату. 10. Горіння бензену. 11.Відношення бензену до бромної води.

Лабораторні досліди. 1. Виготовлення моделей молекул вуглеводнів (ізомерів, конформацій).

Практична робота 1. Виявлення Карбону, Гідрогену, Хлору в органічних речовинах.

^ Тема 3. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка

(4 год)

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання .

Нафта. Склад, властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування нафтопродуктів. Детонаційна стійкість бензину.

Кам’яне вугілля, продукти коксування кам’яного вугілля, їх застосування.

Охорона довкілля від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.



^ Учень (учениця)

називає основні продукти переробки нафти і кам’яного вугілля;

описує склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля, застосування продуктів переробки нафти і кам’яного вугілля;

характеризує природну вуглеводневу сировину як джерело добування органічних сполук;

пояснює суть процесів переробки нафти; детонаційну стійкість бензину;

обґрунтовує значення продуктів природної сировини в суспільному господарстві;

оцінює вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини на довкілля та значення охоронних заходів.

Демонстрація. 1. Модель нафтоперегінної установки.

Лабораторні досліди. 1. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного вугілля (колекція). 2. Ознайомлення з різними видами палива (колекція).
^

Тема 4. Оксигеновмісні сполуки


(19 год)

Спирти. Насичені одноатомні спирти. Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.

Етиленгліколь, гліцерол. Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу.

Застосування фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол.

Альдегіди. Склад, будова альдегідів. Функціональна альдегідна група. Ізомерія, номенклатура альдегідів. Фізичні властивості.

Хімічні властивості альдегідів. Реакції окиснення і відновлення. Добування етаналю. Застосування метаналю й етаналю.

^ Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти. Фізичні властивості. Номенклатура.

Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної і вуглеводневої груп.

Багатоманітність карбонових кислот. Добування та застосування карбонових кислот.

^ Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів. Застосування естерів. Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів.

Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

Поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук

Вуглеводи. Глюкоза. Будова глюкози як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози.

Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металічних елементів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація.

Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу.

Сахароза, її склад, будова. Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів.

Крохмаль. Будова крохмалю. Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Целюлоза. Будова целюлози. Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад.

Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна.

Біологічне значення вуглеводів.


^ Учень (учениця)

наводить приклади спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів; їхні тривіальні назви;

називає оксигеновмісні сполуки за систематичною номенклатурою;

складає загальні, молекулярні, структурні та електронні формули оксигеновмісних сполук;

ілюструє хімічні властивості оксигеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій;

складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє одно- і багатоатомні спирти, спирти і фенол, натуральні і штучні жири; натуральні і штучні волокна;

формулює означення функціональної групи;

пояснює структурні й електронні формули сполук; суть структурної ізомерії сполук; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулах спиртів, фенолу, карбонових кислот; суть спектральних методів дослідження органічних сполук;

характеризує водневі зв’язки та їхній вплив на фізичні властивості сполук; полісахариди як полімерні сполуки;

класифікує оксигеновмісні сполуки за функціональними групами;

порівнює будову і властивості сполук з різними функціональними групами; мило і синтетичні мийні засоби;

робить висновки про властивості, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями оксигеновмісних сполук; генетичні зв’язки між оксигеновмісними сполуками;

висловлює судження про біологічне значення жирів і вуглеводів; їхню роль у харчуванні людини; значення процесів бродіння і гідролізу;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я, засобів побутової хімії на довкілля;

визначає дослідним шляхом гліцерол, альдегіди, карбонові кислоти, глюкозу, крохмаль;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами, розчинниками.


Демонстрації. 1. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння). 2. Взаємодія етанолу з натрієм. 3. Взаємодія етанолу з гідроген бромідом. 4. Розчинність фенолу у воді за кімнатної температури та нагрівання. 5. Добування натрій феноляту. 6. Витіснення фенолу з натрій феноляту дією вуглекислого газу. 7. Взаємодія фенолу з ферум(ІІІ) хлоридом. 8. Властивості етанової кислоти. 9. Добування естеру. 10. Ознайомлення зі зразками естерів. 11. Взаємодія глюкози з аргентум(Ι) оксидом. 12. Гідроліз сахарози. 13. Гідроліз крохмалю (целюлози).

Лабораторні досліди. . 1. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом. 2. Окиснення метаналю (етаналю) аргентум(I) оксидом. 3. Окиснення метаналю (етаналю) купрум(ІІ) гідроксидом. 4. Окиснення спирту до альдегіду. 5. Дія етанової кислоти на індикатори. 6. Взаємодія етанової кислоти з магнієм. 7. Взаємодія етанової кислоти з лугом. 8. Розчинність жирів. 9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів. 10. Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів. 11. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом. 12. Відношення крохмалю до води. 13. Взаємодія крохмалю з йодом.

Практичні роботи. 1. Властивості етанової кислоти. 2. Розв’язування експериментальних задач.


^

Тема 5. Нітрогеновмісні сполуки


(8 год)

Аміни, їх склад, хімічна, електронна будова, класифікація. Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами, горіння.

Анілін, його склад, будова молекули, фізичні властивості.

Хімічні властивості аніліну: взаємодія з неорганічними кислотами, бромною водою. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну.

Добування аніліну.

Амінокислоти. Ізомерія амінокислот. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної групи. Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок.

Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків. Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції.

Успіхи у вивченні і синтезі білків. Поняття про біотехнологію.

Біологічне значення амінокислот і білків.

^ Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів.


Учень (учениця)

наводить приклади амінів, амінокислот;

називає нітрогеновмісні сполуки за систематичною номенклатурою;

складає молекулярні, структурні та електронні формули амінів, амінокислот;

ілюструє хімічні властивості нітрогеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій;

складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє первинні, вторинні і третинні аміни, аміни насичені й ароматичні, амінокислоти і карбонові кислоти;

пояснює структурні й електронні формули сполук; структурну ізомерію сполук; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулі аніліну; утворення біполярного йону, амфотерність амінокислот; зміст понять: функціональна аміногрупа, пептидний зв’язок, поліпептид;

характеризує рівні організації білків, будову подвійної спіралі ДНК; біологічну роль амінокислот, білків, нуклеїнових кислот;

порівнює синтетичні й біотехнологічні методи добування речовин;

робить висновки про властивості, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

класифікує нітрогеновмісні сполуки за функціональними групами;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

аналізує основний хімічний склад харчових продуктів;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних сполук; генетичні зв’язки між органічними речовинами;

висловлює судження про вплив вивчених сполук на організм людини;

оцінює досягнення біотехнології; роль біополімерів у функціонуванні організмів;

визначає дослідним шляхом білки;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Демонстрації. 1. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою. 2.Взаємодія аніліну з бромною водою. 3. Доведення наявності функціональних груп у розчинах амінокислот.
4. Розчинення й денатурація білків.

Лабораторні досліди. 1.Кольорові реакції білків.

^

Тема 6. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі


(6 год)

Залежність властивостей полімерів від їхньої будови. Термопластичні й термореактивні полімери.

Поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліметилметакрилат, фенолоформальдегідні смоли. Склад, властивості, застосування пластмас на їхній основі.

Синтетичні каучуки. Склад, властивості, застосування.

Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їхній склад, властивості, застосування.

Багатоманітність та взаємозв’язок органічних речовин.


^ Учень (учениця)

наводить приклади органічних речовин різних класів; полімерних сполук та матеріалів на їхній основі;

називає найпоширеніші полімери;

складає молекулярні і структурні формули найпоширеніших полімерів;
^

наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі;


описує властивості полімерних матеріалів;

характеризує застосування полімерів;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси, каучуки; термопластичні й термореактивні полімери; каучук і гуму;

пояснює причини багатоманітності органічних речовин;

обґрунтовує значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

висловлює судження про значення

синтетичних методів добування органічних речови речовин;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Демонстрації. 1. Зразки пластмас, синтетичних волокон, каучуків.

Лабораторні досліди. 1. Порівняння властивостей термопластичних і термореактивних полімерів. 2. Відношення синтетичних волокон до нагрівання, розчинів кислот і лугів. 3. Порівняння властивостей каучуку і гуми.




Тема 7. Роль хімії в житті суспільства

(6 год)

Роль хімії в сучасному матеріальному виробництві. Біо-, нанотехнології. Роль хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів. Найважливіші хімічні виробництва в Україні.

Хімія і здоров’я людини. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я людини. Роль хімії у розв’язанні проблеми ВІЛ/СНІД, та інших захворювань.

Хімія у побуті. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами.

Хімія та екологія. Планетарна роль хімічних процесів.

Місце хімії серед інших наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу.

^ Учень (учениця)

називає найважливіші галузі і сучасні напрями розвитку хімічної науки; загальні правила поводження з побутовими хімікатами;

наводить приклади: найважливіших хімічних виробництв у світі й в Україні (місцевих, зокрема);

описує новітні хімічні технології, властивості нових матеріалів;

складає узагальнювальні схеми, таблиці на основі вивченого матеріалу;

пояснює явища повсякденного життя, пов”язані з хімією, застосовуючи предметні знання;

характеризує роль хімії в сучасному матеріальному виробництві, медицині, побуті, розв’язанні глобальних проблем;

аналізує інформацію, закладену в маркуванні споживчих продуктів, оцінює їхній хімічний склад,

висловлює судження про значення хімії для розуміння наукової картини світу, про шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я людини;

оцінює значення продуктів хімічного виробництва у підвищенні добробуту людей;

експериментально визначає наявність у складі деяких споживчих продуктів неорганічних і органічних речовин вивчених класів;

дотримується правил безпечного поводження з речовинами


Демонстрації. 1. Матеріальні і віртуальні моделі фулеренів, нанотрубок тощо. 4. Зразки* природних і синтетичних і полімерів. 6. Зразки* сировини, традиційних і новітніх матеріалів, виробів з них. 7. Зразки* видів палива. 8. Зразки* лікарських засобів. 9. Зразки* мінеральних добрив, засобів захисту рослин, харчових продуктів і добавок. 10. Зразки* засобів для прання, миття, чищення, дезінфікування, парфумерно-косметичних препаратів, автокосметики, розчинників, фарб та інших побутових хімікатів. 11. Визначення наявності нітратів у харчових продуктах.

*(реальні і віртуальні)

Лабораторні досліди. 1. Аналіз змісту маркування деяких ужиткових продуктів (харчових продуктів, тари й упаковки, засобів гігієни і косметики, лікарських засобів, побутових хімікатів). 2. Виявлення деяких неорганічних і органічних речовин у складі ужиткових продуктів.


^ Міжпредметні зв’язки. Людина і світ. Місце хімії серед наук про природу. Українська мова. Сучасна українська хімічна номенклатура4 етимологія хімічних назв. Правознавство. Конституційні права громадян, права споживачів, правові засади адекватного спілкування з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД, законодавство в галузі екології. Технології. Роль хімії у сучасному матеріальному виробництві, класифікація матеріалів, зумовленість їхнього застосування властивостями. Фізика. Внутрішня енергія системи; агрегатний стан речовини; температури плавлення і кипіння речовин; еластичність; явище поверхневого натягу. Поняття про нанотехнології. Біологія. Біологічне значення жирів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів. Поняття про біотехнологію. Географія. Поширення горючих корисних копалин на території України та інших країн. Елементи і речовини на Землі, планетарна роль хімічних процесів, зв’язок хімічної науки та виробництва з іншими галузями господарства. Основи захисту Вітчизни. Вибухонебезпечні речовини, хімічна зброя та її конверсія. Історія. Розвиток хімічних виробництв в Україні. Астрономія. Хімічні елементи, речовини, реакції на Землі та в космосі. Основи здоров’я. Превентивна освіта молоді з проблеми ВІЛ/СНІД, профілактика вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння; здорове харчування. Екологія. Роль хімії у розв’язуванні екологічних проблем.

^ Орієнтовні об’єкти екскурсій (віртуальних, зокрема). Мінералогічний і краєзнавчий музей. Промислові виставки. Хімічні лабораторії промислових та сільськогосподарських підприємств. Кар’єри з видобутку корисних копалин. Підприємства металургійної промисловості. Підприємства силікатної промисловості. Підприємства з переробки нафти і природного газу. Коксохімічний завод. Опалювальна котельня, теплова електростанція. Завод гідрування жирів, цукровий завод. Завод з виробництва мінеральних добрив. Завод з виробництва лаків і фарб. Завод з виробництва побутових хімікатів. Хіміко-фармацевтичний завод. Аптека. Підприємства прання та хімічного чищення. Тваринницька ферма. Санітарно-ветеринарна лабораторія ринку. Санепідемстанція. Підприємства харчової промисловості. Автозаправна станція.






Скачати 265.61 Kb.
Дата конвертації24.12.2012
Розмір265.61 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи