Методичні рекомендації щодо розробки державних стандартів професійно-технічної освіти України icon

Методичні рекомендації щодо розробки державних стандартів професійно-технічної освіти України



Схожі
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ЗАТВЕРДЖУЮ:


Заступник Міністра

В.В. Томашенко

10 вересня 2003 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


щодо розробки державних стандартів

професійно-технічної освіти України

з конкретних професій


Рекомендовано: Координаційною радою з розробки

і запровадження державних стандартів

професійно-технічної освіти

від " 10 " вересня 2003 р.

протокол №__4____


Розробники:


тОМАШЕНКО Віталій Вікторович- - заступник Міністра освіти і науки України


СУДАКОВ Євген Миколайович - директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України;

ІНЮШИНА Тетяна Ігорівна - завідуюча відділом Науково-методичного центру професійно-технічної ствіти Міністерства освіти і науки України;


Рецензент:
^

РАДКЕВИЧ Валентина Олександрівна - завідуюча відділом дидактики професійної

освіти України Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, кандидат педпгогічних наук, член-кореспондент АПН України.




^
Загальні положення

Передумовою розробки державних стандартів професійно-технічної освіти є необхідність у визначенні ряду понять, таких як:

    • "методологія" - це вчення про науковий метод пізнання; сукупність методів, що застосовуються у будь-якій науці;

    • "стандарт" (від англ. standart) - означає норму, зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів;

    • "стандарт освіти" - це система основних параметрів, що визначені в якості державної норми освіти, яка відображає суспільний ідеал і враховує можливості кожної особистості у досягненні того ідеалу, який визначений на конкретному етапі соціально-економічного розвитку держави з урахуванням традицій та рівня розвитку соціально-культурного середовища;

    • "державний стандарт професійно-технічної освіти" - це державні вимоги до змісту професійно-технічної освіти, рівня професійної кваліфікації випускників професійно-технічних навчальних закладів, основних обов'язкових засобів навчання та освітнього рівня вступників до зазначених навчальних закладів.

Метою державного стандарту професійно-технічної освіти є проведення єдиної державної політики у сфері професійно-технічної освіти, тобто:

    • забезпечення в усіх регіонах і в різних галузях економіки еквівалентності професійно-технічної освіти і визнання кваліфікації та документів про професійно-технічну освіту;

    • формування єдиного освітнього простору в Україні;

    • забезпечення належної підготовки кваліфікованих робітників (молодших спеціалістів);

    • створення нормативної бази для функціонування ступеневої професійно-технічної освіти в системі багаторівневої освіти громадян;

    • усунення відмінностей у змісті підготовки конкурентоспроможних на ринку праці кваліфікованих робітників та у термінології, що використовується у професійно-технічній освіті.

Об'єктами стандартизації є зміст професійно-технічної освіти та система його формування; форми і періодичність перевірки рівня знань, умінь та навичок професійної кваліфікації учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів; засоби кваліфікаційної атестації випускників; навчально-плануюча документація.

Державний стандарт професійно-технічної освіти є обов'язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання та виробничої практики;

систему контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії кваліфікаційної атестації випускників;

перелік основних обов'язкових засобів навчання.

Створення державних стандартів професійно-технічної освіти базується на комплексі нормативно-правових документів, таких як Закони України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Доктрина розвитку освіти України", Указ Президента України "Про основні направлення реформування професійно-технічної освіти в Україні", Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1135 “Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти”, Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, Положення про професійно-технічний навчальний заклад, Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, наказ МОН України від 01.10.2002 року № 539 “Про оголошення постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1135”, наказ МОН України від 14.06.2001 року № 459 "Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів (слухачів) з професійної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах" тощо.


Примітка.

Для І-го ступеня професійно-технічної освіти навчальні плани і програми розробляються згідно з "Методичними рекомендаціями щодо розробки навчальних планів і програм для курсового професійно-технічного навчання за робітничими професіями", погодженими Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженими Міністерством освіти і науки України від 03.02.2002 року.

Розроблений державний стандарт з конкретної робітничої професії повинен бути представлений для погодження та затвердження в друкованому вигляді (комп'ютер, шрифт Times New Roman) та на дискеті з наданням відомостей про розробників та рецензентів.

Зразки оформлення державного стандарту з конкретної робітничої професії надано в додатках 1,2,3,4,

На зворотній сторінці титульного аркушу (додаток 2) подаються відомості про авторський колектив та рецензентів.


Додаток 1


Міністерство освіти і науки України


Державний стандарт

професійно-технічної освіти


Професія ____________________________________________

Код _________________________________________________

Кваліфікація _________________________________________


Київ 200__ р.


Додаток 2


Міністерство освіти і науки України


ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник Міністра


_____________________


"___"__________200__р.


Державний стандарт

професійно-технічної освіти


Професія________________________________________________

Код ____________________________________________________

Кваліфікація _____________________________________________


Додаток 3


Аркуш погодження

Державний стандарт професійно-технічної освіти

професія ____________________



Заступник Міністра

Міністерства праці та соціальної

політики України


________________________

"___"_____________200__ р.



Керівник центрального органу

виконавчої влади відповідної галузі


_________________________


" ____"___________ 200___ р.



Заступник голови

Держнаглядохоронпраці


________________________


"____" ____________200__ р.




Директор департаменту розвитку

професійно-технічної освіти

Міністерства освіти і науки України


_________________________


" ____"___________ 200___ р.



Директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти

Міністерства освіти і науки України


________________________


"_____"____________200__р.







^ 2. Розробка освітньо-кваліфікаційної характеристики

випускника професійно-технічного навчального закладу


Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу є документом, що узагальнює вимоги до професійних знань, умінь, навичок та інших складових компетентності випускника, унормовує систему показників про освіченість особи на даному освітньому рівні, що реалізується комплексом нормативних документів, які визначають зміст професійно-технічної освіти, структурований за ступенями навчання, відображає ціль професійної підготовки учня, слухача та вимоги і гарантії держави щодо її одержання.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника є основою для наукового обґрунтування визначення змісту професійно-технічної освіти, необхідного для якісної професійної підготовки кваліфікованого робітника в межах обраної професії та встановленого рівня кваліфікації, а також професійно-орієнтованою програмою формування психофізіологічного та соціально-психологічного потенціалу випускника, що визначає кінцеву мету його професійного становлення та розвитку в період навчання.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника визначає:

  • сферу професійного використання випускника;

  • плановий рівень його кваліфікації;

  • узагальнені вимоги до професійних знань, умінь і навичок у межах інтегрованої (згрупованої) професії та окремих її спеціальностей (спеціалізацій), якими повинен володіти випускник для творчого та якісного виконання робіт у визначеній сфері професійної діяльності;

  • перелік професійних умінь і навичок, якими повинен володіти випускник для творчого і якісного виконання робіт у визначеній сфері професійної діяльності.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника містить:

  • код і назву професії за Державним класифікатором професій ДК 003-95 та за Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах (примітка в кінці розділу)*;

  • відомості про сферу професійного використання випускника, плановий рівень його професійної кваліфікації за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, розділ 2(примітка в кінці розділу)*;

  • узагальнені вимоги до професійних знань, умінь і навичок у межах інтегрованої (згрупованої) професії та професій згідно з державним класифікатором професій.

Державний класифікатор професій ДК 003-95 складено за прийнятою Міжнародною стандартною класифікацією професій у 1988 році (ISCO-88), де застосовуються такі терміни:

  • "Робота" - певні завдання та обов"язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою;

  • "Кваліфікація" - здатність виконувати завдання та обов"язки відповідної роботи;

- "Професія" - вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних умінь і навичок, набутих в результаті фахової підготовки, досвіду роботи.

Об"єктами класифікації в ДК 003-95 є професії.

Плановий рівень професійної кваліфікації випускника визначається відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП, Розділ 2). Довідник складається із випусків і розділів випусків, що згруповані за основними видами економічної діяльності виробництва та робіт. Зміст випуску або розділу випуску складається із "Вступу", "Кваліфікаційних характеристик", вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також допоміжних покажчиків переліків професій з діапазонами розрядів. Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: "Завдання та обов"язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги", а також може доповнюватись розділами "Спеціалізація" та "Приклади робіт".

Побудова освітньо-кваліфікаційної характеристики здійснюється за допомогою системно-діяльнісного підходу до формування закладених в неї діагностичних комплексних завдань підготовки кваліфікованих робітників певного профілю і розглядається з огляду на подання про цілісну систему їх діяльності, яка повинна бути засвоєна на рівні встановленому стандартом.

В освітньо-кваліфікаційних характеристиках визначаються вимоги до спеціальних знань, умінь і навичок для кожної кваліфікації, до спеціальних знань, умінь і навичок, що є загальними для всіх кваліфікацій, до професійних знань, умінь і навичок, які характерні для галузі в цілому або для сукупності навчальних спеціальностей відповідного напрямку і профілю навчання, а також проектування вимог до загальноосвітніх знань випускника з урахуванням інваріантних компонентів змісту діяльності кожної людини незалежно від її професії.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика розробляється на кожну із навчальних професій згідно з переліком робітничих професій за ступенями професійно-технічної освіти.

Наявність типових освітньо-кваліфікаційних характеристик випускника з навчальних професій дозволить не тільки підвищувати якість проектування типових навчальних програм, але й в значній мірі підвищить якість робочої навчально-програмної документації, забезпечить відповідність мети навчальних занять кінцевій меті професійно-технічної освіти.

Вимоги до загальноосвітніх знань, умінь і навичок (в стандарті це - гуманітарна та природничо-математична підготовки) є основою відбору змісту загальноосвітніх предметів при навчанні на базі базової загальної середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти, з отриманням повної загальної середньої освіти і на базі повної загальної середньої освіти у тих випадках, коли ці предмети є додатковими по відношенню до загальноосвітніх предметів навчального плану середньої загальноосвітньої школи.

Вимоги до професійних знань, умінь та навичок є основою для відбору змісту предметів загальнотехнічної, професійно-теоретичної, професійно-практичної підготовок та інших навчальних предметів, що вносяться до диплома (свідоцтва) про професійно-технічну освіту.

Вимоги до компонентів змісту освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника є основою для розробки системи контролю знань, умінь та навичок і критеріїв їх кваліфікаційної атестації.


* Примітка. Державний класифікатор професій ДК 003-95 і зміни до нього та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників розділ 2 ( Випуск 1-…) можна придбати за адресою: Україна, 04070, м. Київ, вул. Фролівська, 4 видавництво "Соцінформ", або у торговельній мережі.


Додаток 4


^ Алгоритм розробки освітньо-кваліфікаційної

характеристика випускника


Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника


  1. Професія ______________________________________________________

код назва


  1. Спеціалізація - дані про похідні назви професії, характеристики робіт, галузеву віднесеність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які вказують на особливості застосування професії.

  2. ^ Вимоги професійної діяльності базуються на основі кваліфікаційних вимог (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, Розділ 2) і складаються із загальних та специфічних вимог.

  3. Кваліфікація - це рівень спеціальної підготовки випускника, який необхідний для виконання робіт, властивих для даної професії.




  1. Завдання і обов'язки - це опис робіт властивих для даної професії (за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, Розділ 2).



Загальні вимоги - це вимоги до:

  • загальноосвітніх знань та умінь;

  • загальнотехнічних знань та умінь;

  • професійно-теоретичних знань та умінь;

  • професійно-практичних знань, умінь та навичок.


Специфічні вимоги:

  • вік, стать;

  • -психофізіологічні вимоги.

^ 3. Розробка типового навчального плану

підготовки кваліфікованих робітників

  1. 1. Типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників (далі ти­повий навчальний план) визначає структуру обов"язкової компоненти змісту професійно-технічної освіти відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної харак­теристики випускника, яка включає загальнотехнічну, професійно-теоретичну, професійно-практичну, природничо-математичну, гуманітарну, фізичну підготовку та визначається обов"язковими навчальними предметами, згрупованими за ви­дами підготовки учнів, слухачів.

  1. 2.Типовий навчальний план містить:

3.2.1. Код і назву професії за Державним класифікато­ром.

3.2.2. Плановий термін навчання (роки, місяці).

3.2.3. Відомості про:

  • плановий рівень професійної кваліфікації випускника;

- обсяг навчального часу на обов"язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти із розрахунку не більше 80% загального фонду навчального часу;

  • загальний фонд навчального часу, що визначається як сума навчального часу на загальнотехнічну, професійно-теоретичну, професійно-практичну, природничо-математичну, гуманітарну, фізичну підготовку;

  • освітній рівень вступників до професійно-технічних навчальних закладів, обмеження щодо їх віку і статі, що визначаються за державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

      1. Перелік обов"язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт та обсягів навчального часу на ці предмети, що визначає обов"язкова компонента змісту професійно-технічної освіти.

      2. У типовому навчальному плані визначаються форми проміжного та вихідного контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів (заліки, іспити).

      1. У навчальному плані визначається перелік основних навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, у тому числі із загальноосвітніх предметів.

3.2.7. Типовий навчальний план розробляється з урахуванням ступеневої професійно-технічної освіти для усіх освітніх рівнів вступників до професійно-технічних навчальних закладів.

3.2.8. Типовий навчальний план є основою для розробки професійно-технічним навчальним закладом робочого навчального плану за професією для певного ступеня професійно-технічної освіти. Типовий навчальний план є обов"язковим для використання у навчальних закладах, незалежно від форм власності та підпорядкування.

3.3. Типовий навчальний план складається з титульного листа та пояснювальної записки (додатоки 5) і п"яти графічних сіток:

  1. Орієнтовного графіка навчального процесу, який дозволяє визначити оптимальний варіант чергування теоретичного і виробничого навчання (додаток 6);

  2. Орієнтованої структури обов"язкової компоненти змісту і форм контролю знань, умінь і кваліфікаційної атестації учнів, слухачів для різних термінів навчання (додатки 7, 8, 9);

  3. Зведеної інформації про бюджет часу (додаток 10);

  4. Поетапної атестації (додаток 11);

  5. Переліку необхідних майстерень, лабораторій, кабінетів (додаток 12).

3.4. Загальнотехнічна, професійно-теоретична та професійно-практична підготовки є найбільш гнучкими складовими структури обов"язкової компоненти.

Їх обсяги змінюються залежно від напрямку, складності професії, рівня кваліфікації випускника та термінів навчання. Навчальний час на обов"язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти встановлюється згідно з Типовою базисною структурою навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

3.4.1. Загальнотехнічна підготовка передбачає вивчення навчальних предметів, які є основою для оволодіння професійними знаннями в будь-якій галузі виробництва чи сфери послуг та предмети, які надають базові знання для здійснення професійної діяльності випускника в сучасних ринкових умовах. До предметів загальнотехнічної підготовки належать: "Креслення", "Електротехніка з основами промислової електроніки", "Інформаційні технології", "Основи ринкової економіки і підприємництва" ("Основи економіки" для груп, які набувають робітничу професію на базі повної загальної середньої освіти), "Охорона праці і правила дорожнього руху".

3.4.2. Професійно-теоретична підготовка передбачає вивчення спеціальних предметів, які є основним джерелом навчальної інформації для оволодіння певною професією.

Визначення часу для вивчення цих предметів залежить від обсягу знань, необхідних робітникам конкретної професії, визначеного кваліфікаційного рівня та від їх кількості. До професійно-теоретичної підготовки належать такі предмети як: спеціальна технологія або профільовані предмети, матеріалознавство та інші.

3.4.3. Професійно-практична підготовка передбачає:

  • виробниче навчання, яке здійснюється у навчальних майстернях професійно-технічного навчального закладу і безпосередньо на виробництві;

  • виробничу практику на робочих місцях на підприємствах, в організаціях;

  • передвипускну практику на підприємствах чи в організаціях.

Професійно-практична підготовка здійснюється протягом всього терміну навчання, починаючи з першого курсу , паралельно з іншими видами підготовки та вивченням загальноосвітніх предметів, які надають повну загальну середню освіту.

Для практичного закріплення знань, умінь і навичок, які одержані в процесі теоретичного та виробничого навчання наприкінці останнього курсу навчання проводиться виробнича практика на підприємстві.

3.5. ^ Загальноосвітня підготовка здійснюється відповідно до стандарту загальної середньої освіти, Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

3.6. Навчальні досягнення учнів професійно-технічних навчальних закладів оцінюються за 12-бальною шкалою оцінювання.

Навчання завершується державною підсумковою атестацією. Державна підсумкова атестація із загальноосвітніх предметів проводиться з української мови письмово (переказ із творчим завданням), історії України (ХХ ст.) - обов"язково, одного професійно спрямованого предмета відповідно до обраної професії та двох предметів за вибором учнів. З фізичної культури і здоров"я - залік. В одну атестаційну сесію проводиться не більше 5 екзаменів. На підготовку і проведення атестації слід передбачати час із розрахунку 2 дні на один предмет.

Серед предметів професійно-теоретичної підготовки до обов"язкових належать іспити із спеціальної технології робіт або з навчальних профілюючих предметів. Якщо професія інтегрована (згрупована), іспити проводять з кожної певної професії.

3.7. У типовому навчальному плані для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах передбачено 45 годин на вивчення предметів, що вільно обираються. Їх перелік розробляється професійно-технічними навчальними закладами, та містять навчальні предмети загальнотехнічної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок і загальноосвітні предмети, що мають сприяти поглибленню знань професійного спрямування. Обрані учнями навчальні предмети включаються у розклад занять.

3.8. Під час розробки типових навчальних планів слід виходити з того, що навчальний рік починається, як правило, 1 вересня і закінчується до 1 липня наступного року. Тривалість навчального року не повинна перевищувати 40 навчальних тижнів без урахування одного тижня на святкові дні. При терміні навчання 0,5 року навчальний час складає 24 тижня без урахування 1 тижня на святкові дні. Тривалість навчального тижня не перевищує 36 навчальних години при денному навантаженні учня, слухача не більше восьми академічних годин. Навчальний робочий час учня (слухача) в період проходження виробничої практики та передвипускної практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства або організації згідно з чинним законодавством України про працю.

У професійно-технічних навчальних закладах з терміном навчання більшим за десять календарних місяців для учнів встановлюються літні канікули тривалістю не менше дев"яти тижнів і зимові - два тижні.

Алгоритм розробки типових навчальних планів надано в додатку 13.


Додаток 5

^ Пояснювальна записка

до типового навчального плану підготовки кваліфікованих робітників


Типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників за професією


___________________________________________________________________

(код, назва)

на базі базової загальної середньої освіти з отриманням (без отримання) повної загальної середньої освіти, або на базі повної загальної середньої освіти, затверджується Міністерством освіти і науки України, і є документом, обов"язковим для виконання кожного професійно-технічного навчального закладу.


Типовий навчальний план розрахований на термін навчання (роки, місяці (на базі повної загальної середньої освіти (на базі базової загальної середньої освіти з отриманням або без отримання повної загальної середньої освіти).

Професійно-технічне навчання складається із загальнотехнічної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок. Обсяги кожної підготовки визначаються освітньо-кваліфікаційною характеристикою та складністю запропонованої професії, кваліфікаційним рівнем випускника, що проектується, та терміном навчання. З метою визначення досягнутих рівнів професійної кваліфікації учнів, слухачів передбачається послідовне вивчення навчальних предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок з професії (кожної з інтегрованих професій) з поетапною атестацією, за наслідками якої їм присвоюється відповідний розряд (клас, категорія).

У виробничому навчанні визначається мінімальний навчальний час на формування професійних умінь в навчально-виробничих майстернях училищ.

Всього на вивчення навчальних предметів професійно-технічного навчання відводиться ______годин, що складає______% від загальної кількості навчальних годин.

На виробниче навчання ______годин, що складає ______% від фонду навчального часу, що відведено на професійно-технічне навчання.

Виходячи із вимог реалізації міжпредметних зв"язків, ступеневості навчання, максимального тижневого навантаження учнів, слухачів не більше 36 годин при денному навантаженні, не більше 8 академічних годин теоретичного навчання і 6 годин виробничого навчання, визначено чергування теоретичного і виробничого навчання, що відображено у графіку навчального процесу.

Виробнича практика на підприємстві здійснюється протягом _________ навчальних годин, що складає _______ тижнів. На передвипускну практику відведено _______ тижнів.

Навчальні предмети з професійно-технічної підготовки вивчаються за типовими навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

На вивчення загальноосвітніх навчальних предметів (за потреби) планом навчального процесу передбачено _____годин, що складає ______% від загальної кількості навчального часу.

Відповідно до ___________ напряму, до якого належить запропонована професія, визначено час на вивчення навчальних предметів природничо-математичної підготовки ______ годин.

На вивчення навчальних предметів гуманітарної підготовки передбачено ____ годин.

В типовому плані навчального процесу передбачено 45 годин на вивчення предметів, які вільно обираються учнями. Перелік цих предметів (додається), розроблений виходячи з потреб професії, з урахуванням інтересів учнів.

В типовому навчальному плані визначені обо"язкові атестації (іспити) та атестації (іспити) за орієнтованим вибором учнів, а також терміни їх проведення (по семестрам). За одну атестаційну сесію передбачається проведення _________ атестацій (іспитів). На підготовку і проведення однієї атестації (іспиту) передбачено _________днів.

З інших предметів передбачено семестрові та річні (підсумкові) заліки, які здійснюються наприкінці їх вивчення.

Проведення семестрових та річних підсумкових заліків, а також контрольних робіт з певних навчальних предметів проводиться за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення цих предметів.

Державна кваліфікаційна атестація проводиться за рахунок навчального часу, що відведений на атестації (іспити).

На індивідуальні та групові консультації відведено ______годин.


Примітка.

1. Навчальні програми з предметів: фізика, хімія, біологія, основи екології, зарубіжна література, українське ділове мовлення (для груп без отримання повної загальної середньої освіти); фізична культура та допризовна підготовка у ПТНЗ, адаптовані для ПТНЗ, можна взяти на сайті Internet: www. mon. dov. ua. Усі інші програми із загальноосвітніх предметів взято з Інформаційного збірника Міністерства освіти і науки України.


Додаток 5 А


Типовий навчальний план для підготовки

кваліфікованих робітників з професії:


________________________________________________________________________________________________
код назва професій з ДП


Плановий рівень кваліфікації: ________________________


Освітній рівень вступника________________________________________________________


Плановий термін навчання____________________________

роки, місяці


Кількість годин на обов’язковий компонент змісту

професійно-технічної освіти ___________________________ години


Загальний фонд навчального часу ______________________

години


Обмеження

За мінімальним віком вступника ________________________

Дозволено за статтю _________________________


_____________________

рік


Додаток 6




Сторінка1/5
Дата конвертації26.12.2012
Розмір1.04 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи