Методичні рекомендації підготували icon

Методичні рекомендації підготували



Схожі
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Управління освіти і науки

Хмельницької облдержадміністрації

Хмельницький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти


Методичне забезпечення

навчально-виховного процесу

в навчальних закладах області

в 2011-2012 навчальному році


(рекомендації методичним, керівним

та педагогічним кадрам)


Хмельницький

2011

Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам). - Хмельницький: ХОІППО.-200 с.

^ Методичні рекомендації підготували:

Баля С.А., Галас А.В., Галкін Д.В., Гільберг Т.Г., Ґудзь В.В., Денисова О.А., Дубковецька Г.М., Журавська Н.І., Іванеску Г.П., Іова В.Ю., Каліночкіна Ю.М., Каратаєва М.І., Кушнір В.О., Красномовець Л.В., Красовська В.Ю., Лавренюк А.О., Левицький В.В., Луценко Л.П., Махмутова А.Є., Мельникова С.І., Мирна Л.А., Мороз Т.В., Непочатова Т.С., Павич Н.М., Пастух Л.В., Поліщук А.Й., Пулатова Л.Й., Ребрина В.А., Фінько Г.М., Шнира О.О., Юхименко А.П.

^ Загальна редакція – Мельник В.В., проректор з наукової роботи

Технічний редактор – Коновалов А.А., методист центру інформаційно- комп’ютерних технологій та дистанційної освіти

^ Відповідальний за випуск – Войтенко В.І., ректор ХОІППО

Методичні рекомендації призначені методичним, керівним та педагогічним кадрам освіти області. Видання містить рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах, початковій школі, вивчення в 2011-2012 н.р. предметів природничо-математичного, технологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного циклів навчальних дисциплін та поліпшення управлінської, психологічної, виховної тощо діяльності працівників освіти. Зміст збірки рекомендовано обговорити напередодні навчального року, під час проведення конференцій, семінарів, засідань методичних об’єднань.


Хмельницький, 2011


Галас А.В., завідуюча сектором початкової освіти,

Фінько Г.М., методист сектору початкової освіти

^ Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі в 2011-2012 н.р.

Реалізація компетентнісно орієнтованого навчання – завдання нового Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462).

Оновлення цілей, змісту, методичного забезпечення початкової освіти відкриває перед вчителями початкової школи суттєво збагачені можливості для навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти сучасна школа повинна залишатися базовим етапом освіченості й адаптації кожної людини та прогностично відповідати на виклики часу. Необхідність поєднання актуальних і перспективних потреб учнів в навчальному процесі об‘єктивно вимагає об‘єднання в змісті, організації та методиках адаптивних і випереджальних функцій шкільної освіти.

Реалізацію цих завдань ефективніше забезпечує не підтримувальний, а інноваційний тип навчання. Його теоретичним підґрунтям є особистісно орієнтована освіта. Її сутнісні ознаки:

- суб‘єкт-суб‘єктне гуманне співробітництво всіх учасників навчально-виховного процесу;

- діагностично-стимуляційний спосіб організації навчального пізнання;

- діяльнісно-комунікативна активність учнів;

- проектування вчителем індивідуальних досягнень учнів в усіх видах діяльності, сенситивних їх розвитку;

- врахування в змісті, методиках, системі оцінювання широкого діапазону особистісних потреб і можливостей дітей у здобутті якісної освіти.

Умовою й результатом інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання і здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути творчості та саморозвитку. Наявність уміння учнів самостійно вчитися програмує індивідуальний досвід успішної праці учня, запобігає перевантаженню, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу та засобів учіння. Не менш важливо, що людина, яка звикла самостійно вчитися, не губиться в новій пізнавальній і життєвій ситуаціях, не зупиняється, якщо немає готових рішень, не чекає підказки, а самостійно шцкає джерела інформації, шляхи розв‘язання, бо вміння вчитися змінює стиль мислення та життя особистості.

Саме на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів ґрунтується новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

^ Ключова компетентність охоплює низку загальних навчальних і пізнавальних умінь. Вміє вчитися той учень, який сам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем; проявляє зацікавленість у навчанні; докладає вольових зусиль; організовує свою працю для досягнення результату, відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв‘язання задачі; виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції; усвідомлює свою діяльність і прагне її вдосконалити; має вміння і навички самоконтролю і самооцінки.

^ Принцип індивідуального підходу до учня дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі йти до оволодіння навчальним матеріалом своїм шляхом. Реалізуючи цей принцип, потрібно враховувати рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності. Щоб враховувати індивідуальні особливості учнів, учитель має вивчити їх інтереси та нахили, розвиток і домашні умови.

^ Диференціальне та інтерактивне навчання максимально забезпечують мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях, можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полі культурності, світського характеру освіти, системності, інтерактивності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Саме в процесі інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, толерантними по відношенню один до одного та інших людей, самостійно приймати рішення, конструктивно мислити. Саме інтерактивні види діяльності дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, що надає змогу учням розвивати логічне мислення, формувати критичне мислення, реалізовувати індивідуальні можливості. Спільна діяльність педагога і тих, хто навчається в процесі засвоєння навчального матеріалу, означає, що кожен вносить індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Важливим компонентом активних методів навчання є створення комфортних умов, в яких учень відчуває свій успіх, інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним. Інтерактивне навчання сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу, дозволяє учням:

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

- навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації й переживати їх;

- вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати свої місце в ній, уникати конфліктів, шукати компроміси, прагнути діалогу.

Для розгортання конструктивної взаємодії в підсистемах «учень-учень», «учень-клас», «учень-учитель» дитини необхідно володіти такими комунікативними вміннями:

  • розпізнавати інших і розуміти їх, об‘єктивно оцінити ситуацію і стосовно неї прогнозувати свою поведінку;

  • активно слухати, вибирати роль, адекватно передавати й сприймати емоції;

  • рефлексивно управляти «я-образом», що означає усвідомлення того враження, яке «я» справляє на оточуючих і вміння його змінити за власним бажанням;

  • володіти правилами поведінки – етикетом – здатність бути витриманим, доброзичливим, чуйним стосовно партнера по спілкуванню;

  • володіти невербальною комунікацією, а саме: мімікою, жестами, вмінням триматися перед аудиторією;

  • володіння вербальною комунікацією, а саме: технікою мовлення, її компонентами: голосом, дикцією, темпом, інтонацією, ознаками мовлення, якими є правильність, чистота, точність, логічність, виразність, образність, доцільність.

Саме виконання завдань: формування комунікативних умінь та забезпечення гармонійного розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності зазначено у меті освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту.

Формування вміння вчитися є завданням усіх галузей Державного стандарту. Адже ця ключова компетентність охоплює низку загальних навчальних і пізнавальних умінь. Це здатність учня виконувати навчальні та пізнавальні дії відповідно до мети й умов, у яких виконується навчальне завдання. А вміє вчитися той учень, який:

  • сам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем;

  • проявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль;

  • організовує свою працю для досягнення результату;

  • відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв‘язання задачі;

  • виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції;

  • усвідомлює свою діяльність і прагне її вдосконалити;

  • має вміння й навички самоконтролю й самооцінки.

Відповідно до структури навчальної діяльності в умінні учнів вчитися мають відбитися всі його компоненти на такому рівні, щоб у результаті їх взаємодії сформувалася готовність самостійно вчитися, що є двигуном неперервної освіти.

Отже, завданням на 2011-2012 навчальний рік є підготовка керівних та педагогічних кадрів до реалізації мети освітніх галузей Державного стандарту:

  • формування ключової компетентності – вміння вчитися;

  • створення позитивної мотивації до засвоєння знань;

  • розвиток творчої літературної діяльності школярів;

  • інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань;

  • виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

  • розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

  • оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

  • формування здоров‘язбережувальної компетентності;

  • розвиток пізнавальної художньої і технічної обдарованості, технічного мислення, вміння працювати з комп‘ютером;

  • формування і розвиток між предметних і предметних компетентностей.

Виконання цих завдань можливе за умови впровадження інноваційних рефлексивно-ігрових технологій в освітнє середовище навчальних закладів, створення ситуації партнерства вчителя, школи з батьками, утвердженні гуманізму в міжособистісних стосунках, позитивних змінах у ставленні учнів до духовних цінностей, навколишнього середовища, власного здоров‘я, створенні розвивального середовища для вільного саморозвитку, входження в соціум та активну життєву позицію соціально-ціннісного спрямування.

У 2011-2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1—4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005р. № 682.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006р. № 182.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін у розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):

Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -
К.: Початкова школа. - 2006;

Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи/ авт. Зубалій М.Д. та ін.- X.: Ранок. - 2006;

Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп. 1-4 класи/ авт. Майєр В.І.- X.: Ранок.- 2006;

Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи/ авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О.- X.: Ранок - 2006.

^ Рекомендовані Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України навчальні програми для 1 — 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:

Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров'я. 1 клас/ авт. Вашу ленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С.- К.- 2006;

Математика. 1-4 класи/ авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С.-К.- 2006;

Я і Україна. Навколишній світ. За науково-педагогічним проектом "Росток". 1—4 класи / авт. Пушкарьова Т.О. – К.- 2006;

Математика. 1—4 класи/ авт. Петерсон Л.Г.- К.- 2007;

Українська мова. 2-4 класи/ авт. Кальчук М.І. та ін.- К.- 2008.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН України (наказ від 20.06.2006 р. № 469):

Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова). 1-4 класи. - X.: Центр психології і методики розвиваючого навчання.- 2008);

Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова.-X.: ННМЦ "Розвиваюче навчання".- 2008).

^ Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних потреб учня. (Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Книга 1. 1-4 класи/ Упорядники: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль.- Тернопіль: «Мандрівець».- 2010, Книга 2. 1-4 класи/ Упорядники: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль.- Тернопіль: «Мандрівець». - 2011).

Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової не оцінюються.

Значною мірою успішність засвоєння навчальних предметів у початковій школі залежить від вдало дібраного навчально-методичного забезпечення (підручники та посібники, наукова й методична література, робочі зошити тощо).

Однією з важливих передумов якісної роботи вчителя є його зорієнтованість у навчальній літературі з предметів, у своєчасно вибудуваній цілісній системі роботи учнів із підручниками на уроках та позаурочно відповідно до головних методичних принципів, закладених у них.

Вивчення предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році здійснюється за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними в основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році.

З метою проведення на належному рівні Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!» (лист МОНМС України від 09.06.11 №1/9-455) навчально-виховний процес у 1 класі організовується згідно листа Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 р. №1/9-266 «Про організацію навчально-виховного процесу у 1 класі».

Для першокласників, які відвідують групу продовженого дня, необхідно організовувати щоденний 1,5 годинний денний відпочинок, а також не менше 1,5 годинної прогулянки на свіжому повітрі (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. №1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»).

Прийом дітей до 1 класу ЗНЗ здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу МОН України від 07.04.2005 р. №204.

Рай(міськ)методкабінетам необхідно провести семінари для вчителів, які розпочинають навчання першокласників, та практичних психологів з метою обговорення проблем успішної організації навчально-виховного процесу з урахуванням результатів проведення перших Всеукраїнських Інтернет-зборів батьків майбутніх першокласників. (наказ МОНМС України від 16.05.2011 р. №446).

^ Для формування та розвитку математичних компетентностей в учнів вчителям слід здійснювати диференційований підхід до опрацювання змістових ліній освітньої галузі «Математика», чітко планувати корекційно-розвиваючу роботу з метою усунення прогалин. Необхідно більше уваги приділяти розв‘язуванню виразів, нерівностей, задач, особливо з логічним навантаженням, нестандартних завдань, систематично повторювати та закріплювати знання табличного множення і ділення, виробляти навички самостійної перевірки.

Державною підсумковою атестацією з математики було охоплено 9910 учнів ЗНЗ області. Високого рівня досягли 4244 учні, достатнього – 3909 учнів, середнього – 1877 учнів і початкового – 287 учнів.

Результати контрольної роботи свідчать, що більшість випускників початкової школи досягли базового рівня математичної підготовки, який відповідає вимогам Державного стандарту початкової освіти і забезпечує наступність з основною ланкою школи.

Більша частина школярів добре справилась із завданнями закритого типу, в яких перевірялись знання нумерації чисел, знаходження числа за його дробом, встановлення порядку виконання арифметичних дій першого та другого ступенів, знаходження периметра за відомою стороною, розв‘язання рівнянь.

Аналіз показує, що вчителі проводять належну роботу по формуванню в учнів уявлень про принципи і закони, які забезпечують розвиток пізнавальних здібностей, інтелектуального розвитку, просторового уявлення, вміння моделювати. У процесі навчання математики вони формують не тільки функціональні, а й мотиваційні та особистісні компетенції.

Однак, у частини учнів виникли труднощі при виконанні завдань на знаходження значення невідомого і вибору правильної нерівності, при визначенні довжини радіуса кола, при діленні та множенні на трицифрові числа, при розв‘язуванні складених задач.

Причинами зазначених недоліків є недостатньо сформовані обчислювальні навички, несистематична робота над виробленням в учнів уміння аналізувати умову задачі, перевірити виконання дій та оцінити одержаний результат.

Метою освітньої галузі «Мова і література» є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: створення позитивної мотивації до засвоєння знань, формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності.

Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Тому перевірку результатів засвоєння мовних знань і умінь не потрібно зводити до механічного відтворення правил, а натомість пропонувати їм виконання завдань, які передбачають застосування цих правил на практиці.

Із 9682 учнів, охоплених контрольними роботами з української мови, 3509 учнів досягли високого, 4127 – достатнього, 1879 учнів – середнього, 167 – початкового рівня знань.

Про сформоване коло знань і мовних умінь свідчать результати виконання тестових завдань закритого типу. Учні вміють аналізувати мовні явища, визначати закінчення дієслів, вживати дієслова у прямому і переносному значеннях, записувати словосполучення дієслів з займенниками у відповідній формі.

Це свідчить про те, що навчання української мови спрямоване на розвиток у дітей, окрім загально мовленнєвих, таких загально навчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Значна увага вчителів направлена на практичну спрямованість курсу рідної мови.

Але під час написання тексту-міркування учні допускали помилки у дотриманні структури тексту, не змогли повно й послідовно викласти думку, аргументували власні твердження.

Частина учнів не вміють використовувати виразні мовні засоби (порівняння, епітети, синоніми), допускають пунктуаційні помилки.

Недостатній рівень сформованості граматико-орфографічних навичок та мовленнєвих умінь учнів початкових класів з рідної мови визначається тим, що вчителі недостатньо акцентують увагу на формуванні навичок поліграфічного письма, достатній корекції допущених помилок.

Навчальний предмет «Читання» - багатофункціональний. На уроках читання здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, розвивається творча уява, задовольняються пізнавальні інтереси.

Аналіз результатів ДПА засвідчує про належний рівень сформованості читацьких навичок. Серед восьми завдань різних типів складності учні справились із завданнями відкритого типу (на встановлення відповідності між частинами мовлення з його тлумаченням).

При виконанні завдань закритого типу учні виявили вміння розуміння змісту тексту, визначати жанр прочитаного твору, визначати головну думку твору, розпізнавати прислів‘я, скоромовки, загадки.

Вчителі початкових класів проводять значну роботу по формуванню в дітей навичок правильного, свідомого, виразного читання вголос і мовчки, закладають фундамент для оволодіння учнями текстовою навчальною інформацією, розвивають мовленнєві і пізнавальні уміння школярів.

Проте частина учнів мають прогалини в знаннях: їм важко аналізувати прочитане, зробити певні узагальнення, дати відповідь на запитання до тексту.

Найбільше труднощів в учнів виникло під час виконання завдань творчого характеру, поясненні змісту понять, складанні зв‘язних висловлювань, визначенні характерних рис дійових осіб.

Формуючи читацькі уміння в учнів, вчителям необхідно розвивати творчу літературну діяльність на основі прочитаного та удосконалювати уміння працювати з текстами художніх творів, збагачувати усне та писемне мовлення учнів, образне мислення та уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного, творчі здібності школярів, збагачувати словниковий запас, вміння працювати зі словниками.

Використовуючи різні форми, методи, прийоми, інноваційні технології, вчителям слід удосконалювати проведення уроків читання, готувати учнів до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання природознавства формувати у молодших школярів: систему природничих знань, уміння застосовувати знання для розв‘язання теоретичних і практичних природничих задач, уміння здійснювати самоуправління, формувати ціннісне ставлення до об‘єктів природи, до інших іі до самого себе в природі.

Інтерактивна навчально-пізнавальна діяльність на уроках, позаурочних і позакласних заняттях з природознавства організовується різними методами з використанням засобів наочності і може бути фронтальною, у групах, парами, у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

^ Моніторинг якості початкової освіти — це обов'язкова самостійна ланка управлінської та методичної діяльності. Щоб бути ефективним, він має стати системою, у якій поєднано усі види контролю і оцінювання, упорядковано об'єкти, процедури й інформацію у часі і просторі, передбачено види, форми, критерії оброблення даних та їх подальше використання з метою впливу на якість початкової освіти на різних рівнях управління. Винятково важливо розвивати готовність учителів до самостійного проведення у своєму класі досліджень якості досягнень учнів з різних аспектів, залучати дітей до самооцінної діяльності, привчати до складання "Освітнього портфоліо", що різними засобами характеризує їхні індивідуальні здобутки.

Підготовка учнів 4-х класів до участі у міжнародних моніторингах TIMSS & PIRLS – одне із завдань початкової школи. Концепція TIMSS передбачає вивчення математики та природознавства з урахуванням предметних вимірів та таксономії когнітивних цілей навчання. Пропоновані у тесті завдання в основному практично орієнтовані і передбачають використання логічного, критичного та творчого мислення, здорового глузду, життєвого досвіду.

Як показує опитування керівників шкіл та вчителів під час проведення курсів підвищення кваліфікації, далеко не всі вони ґрунтовно підготовлені з теоретичних питань дослідження (особливо щодо використання таксономії когнітивних цілей), несистематично проводять відповідні тренінги з учнями.

Під час дослідження відчувається недостатня систематична підготовка учнів до означеного дослідження, а тому вони виявляють певні утруднення:

- у розв’язанні практично орієнтованих та інтегрованих задач;

- у розв’язанні тестів відкритого типу при використанні логічного судження;

- у обґрунтуванні власної думки;

- у аналізі умови завдань;

- у розподілі часу на виконання завдань тощо.

Тому у 2011-2012 н.р. методистам, керівникам шкіл, головам методичних об’єднань вчителів необхідно підвищити рівень компетентності педагогів щодо підготовки учнів до розв’язання завдань, пропонованих у тесті моніторингу TIMSS шляхом теоретичного опрацювання дидактико-методичного забезпечення цього моніторингу, організації відповідних практичних семінарів та тренінгів. Слід також врахувати й той факт, що теоретичні та практичні підходи до навчання учнів та оцінювання рівня їх навчальних досягнень, закладені у концепції цього дослідження, позначилися на змісті нового Державного стандарту початкової освіти.

Важливого значення також набуває технологія вивчення рівня грамотного читання учнів – PIRLS, яка передбачає оцінювання та аналіз рівня сприймання, обробки, збереження та творчого використання інформації, різної за стилем мовлення: художнього, науково-популярного, суспільно-політичного тощо.

Матеріали для підготовки вчителів щодо підготовки до участі у міжнародних моніторингових дослідженнях розміщені на сайті Хмельницького ОІППО (рубрика „Моніторинг якості освіти та ЗНО”).

Аналіз результатів проведеного у 2010-2011 н.р. всеукраїнського моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти (образотворче мистецтво, музика) за рівнями навчальних досягнень дозволяє зробити висновок, що учні 4 класів засвоїли зміст програм й опанували навчальний матеріал переважно на достатньому й середньому рівнях навчальних досягнень.

Разом з тим, аналіз виконаних учнями практичних робіт засвідчує недостатнє розуміння учнями поняття співвідношення кольору, наприклад, кольору неба і землі, вкритої снігом. На малюнках учнів розміри і розміщення предметів не завжди відповідають нормам. В окремих школярів на недостатньому рівні сформовано поняття про сюжетно-композиційний центр (основне зображення знаходиться у композиційному центрі зображуваної площини). Школярі не використовували спосіб роботи по вогкій основі, «метод загородження» предметів, дерев тощо. В окремих учнів виникли труднощі у роботі акварельними фарбами, при застосовуванні різних прийомів роботи пензлями, відсутнє поняття про основи композиції, передачу на малюнку повітряної перспективи тощо.

Учителям рекомендовано звернути увагу на формування та удосконалення в учнів таких знань, умінь і навичок:

  • практичного використання акварельних фарб;

  • застосування прийому «вливати колір у колір»;

  • використання прийому роботи по вогкій основі;

  • використання різноманітних технік.

Результати моніторингу з музики свідчать про достатній та високий рівень підготовки учнів з предмета. Аналіз практичних робіт учнів з музики показує, що на уроках вчителі-фахівці мало приділяють уваги залученню учнів до світу інструментальної музики та спонуканню дітей до аналізу-інтерпретації прослуханих творів, а учителі, які не мають фахової освіти, більшу увагу приділяють власне вивченню вокальних творів (пісень), що не забезпечує повноцінної реалізації поставлених у державному стандарті та навчальній програмі завдань до цього навчального предмету, а саме: долучити дітей до світу музичного мистецтва, ознайомленню з видатними творами і їх творцями, і головне вчити дітей оцінювати твори і мати власну думку (висловлювати особисте ставлення) до нього.

Отож, сучасна ситуація розвитку шкільної освіти потребує розуміння її якості як цілісного інтегрованого результату, на який впливає багато чинників: доступність одержання початкової освіти, можливість використання здобутків дошкільної освіти, створення сприятливого освітнього середовища, якісний зміст і сучасні підручники, повноцінна реалізація ідей особистісно зорієнтованої освіти, сформованість ключових компетентностей, технологізація методики, моніторинг як засіб управління якістю, особистісна і професійна підготовка вчителя.

^ Галкін Д.В., методист географії та економіки

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

в 2011-2012 н.р.


Вивчення географії в 6-9 класах здыйснюэться за програмою - “Географія. Економіка, 6-11 класи”. – Київ “Перун”.- 2005- та підручниками, які рекомендовані МОНМС України у 2010/2011 навчальному році.

Метою початкового курсу «Загальна географія» (6 клас - 70 год.) є вивчення географічної оболонки Землі, в межах якої відбувається взаємодія людини і природи. Географічна оболонка розглядається не стільки як найбільший природний комплекс, але як арена проживання людини, де розгортається його основна діяльність по перетворенню природного середовища.

Цей курс здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» у 5 класі до систематичних шкільних курсів географії і є основою для їх подальшого вивчення. Тут треба звернути увагу на формування в учнів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, вмінь працювати з картами атласу та планами місцевості, вести спостереження за погодою; закладання на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку, набуття планетарних уявлень про Землю. Програма курсу передбачає виконання 14 практичних робіт, дві з яких виконуються на місцевості, а також систематичне ведення календаря погоди і календаря фенологічних спостережень.

Під час навчання учнів, вчитель географії пояснює, розкриває, відтворює, обґрунтовує закони, закономірності, явища природи, ситуації та події з життя суспільства. Разом з учнями він аналізує, порівнює, встановлює спільність і відмінності між явищами, узагальнює, здійснює логічні висновки, пояснює причинно-наслідкові зв'язки, розкриває сутність та зміст основних понять. Вже на перших уроках вчитель має викликати інтерес до предмета через розкриття змісту і структури курсу, показати практичне значення географічних знань у житті людини.

На першому уроці географії варто також організувати спостереження за природою. Вчитель пропонує єдину форму календаря погоди, наголошуючи, що спостереження за погодою здійснюються щодня в один і той же час. Щоб результати спостережень за погодою учні записували в календар погоди правильно, вчителю необхідно протягом першого тижня, а то навіть і місяця, називати температуру, напрямок вітру, хмарність, опади і слідкувати за правильністю записів цих даних у календарі погоди. Надалі цим займатимуться чергові. Раз на семестр бажано виставляти оцінки за ведення календаря, переглядати щомісяця.

Учні повинні вміти характеризувати погоду за день, тиждень, місяць, рік, робити прогнози на найближчий час, працювати з приладами, визначати мінерали й гірські породи за зовнішніми ознаками, виконувати зйомки місцевості тощо.

^ Головне завдання курсу «Географія материків та океанів» (7 клас - 70 год.) - формування цілісного образу земної кулі на основі широких за своїм змістом характеристик різних його територій - материків, субрегіонів, окремих країн. Країнознавчий підхід полягає в єдиному погляді на взаємодію природи, населення, господарства, що і становить суть комплексного країнознавства. Процеси та явища, що відбуваються на Землі як планеті та на політичній карті світу, розглядаються крізь призму окремих країн, пояснюється особливостями природи, історії, населення, господарства і культури країн і регіонів.

В курсі географії материків і океанів поглиблюються і конкретизуються знання про зовнішні оболонки Землі, опановані в 6 класі. Основним об'єктом пізнання учнів стає географічна оболонка, як найбільший природний комплекс нашої планети. Семикласники ознайомлюються з планетарним рівнем розвитку природи, а потім пізнають територіальну неоднорідність материків та океанів як великих природних комплексів. Основна увага курсу зосереджена на вивченні материків та океанів як цілісних природних утворень. Порівнюючи природу материків, учні усвідомлюють загальні географічні закономірності на різних рівнях: локальному (дрібні місцеві ПК), та регіональному (природні зони, природні країни, материки).

В процесі вивчення географії материків та океанів семикласники знайомляться з соціальними аспектами різних регіонів Землі. Дізнаються про чисельність населення на материках, особливості його динаміки, розміщення, етнічний склад, віросповідання, державний устрій, статус держав, господарську діяльність людей у різних географічних умовах, матеріальну й духовну культуру, традиції та звичаї, екскурсійні маршрути, історію відкриття земель та їх дослідження, грошові одиниці, розв'язання природних та економіко-соціальних проблем у країнах континентів, ознайомлюються з правилами поведінки в різних куточках планети.

Семикласники вже мають знання про географічні закономірності. Тому, увагу учнів потрібно звернути на те, що всі відомі їм закономірності стосувались окремих природних компонентів, а в природі спостерігаються такі закономірності, які охоплюють всю географічну оболонку, кожен її компонент і називаються вони основними географічними закономірностями. Вчитель називає їх і пропонує учням навести приклади, що підтверджують їх дію. Перші уроки присвячені саме розгляду основних географічних закономірностей. В процесі вивчення материків і океанів знання учнів закріплюються і стають «інструментом» для виявлення і пояснення причинно-наслідкових зв'язків.

Під час вивчення курсу учням необхідно знати і розуміти не тільки закономірну зміну клімату, ґрунтів, природних зон від екватора до полюсів, але й знати конкретні географічні умови, особливості народів і їх господарської діяльності в різних куточках планети. Важливою метою курсу є виховання переконань в необхідності бережливого відношення до природи, міжнародного співробітництва у вирішенні проблем оточуючого середовища, що ґрунтуються на знаннях про роль природних умов в житі людей, розгляд конкретних прикладів негативного і позитивного впливу господарської діяльності людини на природу.

Мета курсу підкреслює його гуманістичну і культурологічну роль, сприяє інтеграції географічних знань з іншими шкільними предметами (історією, біологією, літературою), а також вимагає більш широкого залучення знань із суміжних з географією наук (геології, етнографії, соціально-економічної географії). Все це підсилює країнознавчу складову курсу.

Саме тому головною ідеєю курсу має стати ідея взаємодії суспільства (людини) і природи, підсилена екологічна складова змісту. Природа Землі розглядається як спільний дім людства, вивчатись повинна не первинна природа планети, а та, яка сформувалась і продовжує формуватись під потужним впливом господарської діяльності людей. Тому так важливо встановлювати міжпредметні зв'язки з історією, розкривати особливості сучасного етапу розвитку географічної оболонки, який характеризується стрімким стихійним антропогенним впливом на природні процеси регіонального та глобального масштабу і переходом людства до його свідомого регулювання.

Країнознавчий підхід вимагає більшої уваги до історії географічних відкриттів та досліджень всієї Землі в цілому та її окремих територій. Вивчення материка або океану можна розпочати не з географічного положення, як це традиційно роблять, а з історії його відкриття та дослідження і цей матеріал доповнити знаннями про географічне положення, вивчити номенклатуру. Підходів до розгляду цього матеріалу може бути багато, все залежить від творчості вчителя. Головне, спрямовувати школярів на формування висновку: який внесок в розвиток географічної науки був зроблений в результаті подорожі, які наукові висновки були зроблені іншими вченими на основі зібраних фактів?

Вивчення історії географічних відкриттів та досліджень не має на меті завантажити школяра знанням дат, фактів, імен. Цей матеріал спрямований на розвиток емоційної сфери учнів, їх моральності, здатності співпереживати, цінувати честь і гідність, істину і справедливість.

Програма курсу вимагає виконання 12 практичних робіт, які передбачають розвиток логічного мислення, пошук причинно-наслідкових зв'язків між природними об'єктами і явищами. Через виконання практичних робіт учні удосконалюють надбані в попередньому класі навички роботи з атласом, картами, зокрема контурними, вміння аналізувати статистичні й графічні дані, запам'ятовують велику кількість географічної номенклатури, що розвиває їхні інтелектуальні здібності та є показником загальної освіченості людини.

^ КУРС „Географія України”

Під час вивчення курсу «Географія України» учні 8-9 класів ознайомлюються з природою та господарством своєї Батьківщини. Від змісту навчання, який би забезпечив соціальну і культурну грамотність особистості, озброїв її соціокультурними знаннями, залежить подальший розвиток особистості школяра, формування його національної свідомості, патріотизму та громадянськості. Соціокультурні знання про Україну допоможуть учневі засвоїти цінності суспільства, в якому йому доведеться реалізуватись, знати норми, правила, взірці соціально схваленої поведінки. Ці знання є важелем забезпечення гармонії в його стосунках з навколишнім світом, що охоплює послідовно: людину – родину – громаду – націю(державу) – людство в цілому та природне довкілля. Така система соціокультурних відносин у результаті становитиме соціальну основу особистості.

Розвивальна роль курсу географії України пов'язана і з генетичною близькістю всього, що вивчається, що відомо кожному українцю: знайомі географічні назви, природні об'єкти, галузі господарства, стан економіки, соціальний стан громадян. Навчальний матеріал допомагає учням осягнути просторову орієнтацію в межах своєї держави. Ці прагматичні знання стануть у пригоді водію, геологу, військовому, агроному, економісту, журналісту, туристу, управлінцю.

У процесі вивчення комплексного курсу «Географія України» школярі можуть поєднати фізико-географічні та економіко-географічні знання. Це дає можливість не теоретично, а на практиці втілити в життя ідею органічної єдності географічної науки, взаємозалежності природи, людини і господарства. Курс має величезний потенціал екологічного виховання на конкретних знайомих прикладах наслідків нераціональної взаємодії людини з природою. У процесі навчання школярі поглиблюватимуть уже сформовані географічні поняття, вивчатимуть географічні закономірності на конкретних прикладах, знайомих фактах, і формуватимуть ряд нових загально географічних понять. Значно урізноманітнюється, розширюється і поглиблюється робота з картографічними джерелами. Учням необхідно одночасно використовувати карти, дуже відмінні за змістом, масштабом, формою.

Курс «Географія України» завершує географічну освіту учнів в основній школі. Він містить основну кількість інформації, що перевіряється в рамках зовнішнього тестування.

^ Основне завдання курсу «Фізична географія України» (8 клас - 52 год) - сформувати в учнів уявлення про рідну країну, підвести їх до розуміння свого місця в країні і в світі. Образ України, що формується у школярів, повинен бути, з одного боку, цілісним, а з іншого - територіально диференційованим, різноманітним. Україна розглядається як єдність у розмаїтті. Важливим у вивченні курсу є орієнтація в українському просторі, формування вміння адаптуватися до навколишнього середовища, в тому числі економічного, соціального, культурного.

Зміст фізичної географії України має великі можливості для професійної орієнтації школярів. Тому варто під час вивчення кожної теми, звертати увагу восьмикласників на те, людям яких професій найбільше потрібні знання про природні умови і ресурси своєї країни. Акцент на практичному значенні знань з фізичної географії сприятиме формуванню у школярів дбайливого ставлення до природи рідного краю, бажання зберігати й поліпшувати її.

^ МОНМС України рекомендує у 8 класі започаткувати вивчення 17-годинного курсу на вибір (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї місцевості». Спираючись на краєзнавчий принцип, учитель ознайомлює учнів з науковими географічними поняттями на основі вивчення своєї місцевості та надає можливість дитині зримо пізнавати природні явища і процеси. Вивчення такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край».

Програмою передбачені практичні роботи. Вони є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється на розсуд вчителя – у всіх учнів чи вибірково. Обов'язковими для оцінювання є 2 практичні роботи на семестр, що заздалегідь визначаються вчителем.

^ Основним завданням при вивченні курсу «Економічна і соціальна географія світу» (9 клас – 52 год.) є формування в учнів системи знань про населення, тенденції розвитку українського господарства, географії галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків України. Курс підводить учнів до розуміння необхідності «готовності до змін». Мабуть, саме цей курс несе основне навантаження при формуванні української ідентичності.

Цей курс є новим для учнів за змістом, оскільки розглядає соціально-економічні особливості розвитку нашої держави. Тому курс економічної і соціальної географії України спрямований на розвиток не тільки географічного, а й економічного мислення школярів, яке ґрунтується на цілісному уявленні про взаємозалежність галузевого та територіального розвитку господарства. Основними завданнями при його вивченні є формування в учнів системи знань про тенденції розвитку господарського комплексу країни, географію галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків та економічних районів. Особливо важливим є формування в них просторового сприйняття економіки країни, показ багатоцільової організації конкретної території (економічної, соціальної, екологічної, рекреаційної).

Курс є базовим в основній школі щодо засвоєння учнями економічних понять, закономірностей, принципів і факторів розміщення населення та галузей господарства. Необхідно в процесі вивчення кожної теми приділяти особливу увагу засвоєнню основних наукових понять і закономірностей.

У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір.

У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

Під час вивчення матеріалу про населення важливо не тільки сформувати поняття «економічно активне населення» та «трудові ресурси», а й показати проблеми безробіття, які різко загострилися в Україні з початком економічних реформ. Необхідно також звернути увагу учнів на структуру трудових ресурсів, особливості їхньої зайнятості, насамперед, за галузями господарства. Аналізуючи трудоресурсний потенціал, слід врахувати територіальні особливості його розподілу.

Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Дуже важливо під час аналізу форм зовнішніх економічних зв'язків ретельно розглянути не тільки зовнішню торгівлю, а й приділити увагу новим формам економічного співробітництва, що поступово розвиваються в Україні. Серед них: інвестування та кредитування, які є особливо важливими в період фінансової кризи, спільне підприємництво, науково-технічне співробітництво, формування міжнародного ринку праці, міжнародний туризм тощо.

У розділі «Територіальний поділ України» варто приділити особливу увагу характеристиці економічних районів, розглядаючи територіальну структуру господарства з позицій узагальнення знань з попередніх розділів. Також важливо показати учням конкурентні переваги і недоліки окремих регіонів України, підкреслити особливості регіональної політики держави на сучасному етапі.

У процесі вивчення географії України в 9 класі програмою передбачено виконання 10 практичних робіт. Важливо використовувати різноманітні наочні, графічні та статистичні матеріали з метою розвитку самостійності учнів, вміння аналізувати раніше не знайому економічну інформацію, зіставляти та узагальнювати інформацію.

^ У 9-х класах МОНМС України рекомендує продовжити вивчення 17-годинного курсу за вибором (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Економічна та соціальна географія своєї області». Викладання курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край». Вивчення географії у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні стандарту, академічному в 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень).

^ При вивченні географії в 10 класі учителям слід звернути увагу на наступне:

  1. курс «Економічна та соціальна географія світу» в старшій школі сприяє формуванню політичної грамотності учнів, розумінню сучасного стану економіки і політики різних регіональних угруповань країн, ролі і місця України у світі, взаємозв'язків і взаємозалежностей економіки і політики на прикладі окремих груп країн;

  2. програма надає вчителю право творчо підходити до реалізації її змісту, тому вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін;

  3. програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту;

  4. вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших;

  5. кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може змінюватися у межах визначених годин.

Для закріплення і перевірки знань та вмінь учнів з курсів географії слід і далі застосовувати тестові завдання різного формату, різного рівня складності, у тому числі ілюстровані картами, діаграмами, схемами з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Крім основних підручників, рекомендується використовувати робочі зошити, контурні карти та атласи, хрестоматії, довідники, зошити для практичних робіт, посібники із відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

Під час організації навчальної діяльності з картами та підручниками важливо враховувати той факт, що в них можуть міститися застарілі статистичні, номенклатурні чи картографічні дані, які не відображають реальну ситуацію в розвитку і розміщенні географічних об'єктів на території, що зображається. В процесі вимушеного використання застарілої інформації потрібно її коригувати і знайомити учнів з новими статистичними даними, новими географічними назвами, з новими кордонами держав та іншими змінами, що відбуваються постійно.

Реформування шкільної освіти покликано зробити її більш якісною та доступною для учнів. Найширші можливості для цього має створювати поступовий перехід до програмного комп'ютерного вивчення шкільних предметів. Широке впровадження комп'ютерної техніки в усі сфери навчання вимагає перегляду традиційних варіантів подання матеріалу, розробки нових засобів навчання вже в електронному вигляді. Для підвищення ефективності навчання, залучення до навчального процесу сучасних технологічних рішень, розвитку зацікавленості учнів до вивчення предмета доцільно використовувати новітні розробки у галузі географії та комп'ютерної техніки - електронні навчальні посібники. Адже саме географія спричинила бурхливий розвиток геоінформатики як потужного відгалуження в інформатиці. Навчальні посібники містять не лише інформацію із навчальної теми, а й завдання для визначення рівня навчальних досягнень школярів. Вони дають змогу працювати як в режимі індивідуальної підготовки до уроку, так і в режимі колективного вивчення нової теми в класі з допомогою вчителя.

^ Головне завдання вчителів географії – переведення системи освіти у режим інноваційного розвитку, що забезпечить її якість та доступність у відповідності до європейських стандартів, орієнтацію на задоволення запитів особистості.

^ На профільне викладання географії (географічний і економічний профілі) відводиться у 10 класі 5 год. і в 11 класі також 5 год. Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10-му та 11-му класах за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручниками:

  • Географія, 10 клас/ авт. Безуглий В.В., Гільберг Т.Г., Паламарчук, Л.Б. видавництво «Ґенеза»;

  • Географія, 11 клас/ авт. Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Довгань А.І. видавництво «Ґенеза».

Стосовно допрофільної підготовки і викладання курсів за вибором з географії варто використовувати методичні рекомендації за попередні навчальні роки.

^ Під час підготовки до ДПА у 9 класі рекомендується використовувати Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії, 9 кл./
авт. Гладковський Р.В., Довгань А.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В. - Київ: Центр навчально-методичної літератури.- 2011.

^ Для підготовки до ДПА в 11-му класі пропонується до використання Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 кл./ авт. Р.В. Гладковський, А.І. Довгань, Н.І. Забуга, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко. - Київ: Центр навчально-методичної літератури. - 2011.

Істотну допомогу для підвищення фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та основи економіки в школі” і газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.

^ Гільберг Т.Г., завідуюча кафедрою теорії та методики природничо-математичних дисциплін, к.г.н., доцент

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

у профільній школі в 2011-2012 н.р.


Перед учителем географії поставлено складне методичне завдання-реалізувати на практиці компетентнісний підхід, тобто сформувати в учнів готовність використовувати засвоєні знання, вміння та способи діяльності в реальному житті і практичній діяльності. Саме таке завдання визначене в сучасних нормативних документах щодо географічної освіти і зазначене у вимогах до рівня підготовки випускників.

Зміст географічної освіти у профільній школі покликаний озброїти школярів уміннями користуватися різними джерелами географічної інформації, інтегрувати цю інформацію, відображати її на карті, вести спостереження на місцевості, орієнтуватися в просторі, прогнозувати тенденції розвитку навколишнього природного середовища, набути комунікативних навичок.

^ Важливим засобом навчання географії у профільній школі є підручник «Географія (11кл).» (авт. Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.), зміст якого відповідає вимогам чинної програми і віковим особливостям учнів. Підручник є орієнтиром під час підготовки до уроку, відборі змісту навчального матеріалу, необхідної наочності тощо. Тому доцільно розпочати вивчення даного курсу зі знайомства учнів з підручником (змістом, зверненням до старшокласників, основними розділами; основним, пояснювальним та додатковим текстами; дидактичним апаратом (питання та завдання, ілюстративний апарат,апарат орієнтування, рубрики тощо)).

Підручник виступає не тільки джерелом інформації. Необхідно звернути увагу на прийоми роботи з підручником. У середній школі часто використовують прийоми коментованого читання, складання плану прочитаного, вибіркове читання тощо. У старшій школі (профільні класи) на основі опрацьованого тексту доцільно складати порівняльні характеристики, робити узагальнення та висновки. Така робота сприяє розвитку логічного мислення, аналізу та синтезу, вмінню знайти головне, встановити причини (закономірності), які визначають подібні та відмінні риси. Географічні тексти вирізняються особливостями, які обумовлені специфікою самого предмета географії: тісний зв‘язок з географічними картами. Підручник містить багатий ілюстративний матеріал (карти, картосхеми, малюнки, фотографії, схеми, статистичні таблиці, графіки, діаграми), що доповнюють основний текст параграфів. Під час порівняння матеріалу карти з текстом підручника забезпечується можливість переходу від окремих питань до комплексних характеристик територій, які вивчаються. Всі прийоми роботи з підручником необхідно супроводжувати словниковою роботою.

У дидактичному апараті підручника центральне місце займають запитання і завдання для самоконтролю, розраховані на роботу з текстом та ілюстраціями. Автори уникли значної кількості репродуктивних запитань, що потребують відтворення змісту параграфа. Домінуюча роль належить проблемним і творчим завданням. Це удосконалить навички учнів аналізувати, логічно мислити, розглядати проблеми суспільства в цілому,визначати причини, шукати ефективні шляхи розв‘язання проблеми, приймати рішення, нести відповідальність за результат власних ідей.

З метою активізації навчальної діяльності на уроці запропонована рубрика «Обговорімо…», в якій подано питання дискусійного характеру, розв‘язання яких знайомить учнів з багатоаспектністю їх вирішення, формує життєві компетентності: комунікативну, громадянську, підприємницьку, соціальну тощо.

У старшій профільній школі учні повинні оволодіти певними навичками роботи з науково-популярною літературою та деякими першоджерелами, доступними їм за обсягом та змістом. Основними прийомами роботи в порядку їх ускладнення є складання плану викладу, виписки, складання тез і конспектів, доповіді (повідомлення) за ним. Тому необхідно використовувати всі можливості, щоб посилити пізнавальний інтерес і мотивацію до вивчення та опрацювання географічної літератури. Цьому сприяє виконання старшокласниками індивідуальних і фронтальних завдань, при виконанні яких використовується додаткова навчальна, науково-популярна та художня література, Інтернет-ресурси.

Особливу увагу необхідно звернути на вивчення Розділу 5. «Географія своєї області», на який відведено 23 години. У зв‘язку з обмеженими можливостями щодо обсягу матеріалу підручника, враховуючи індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал до даного розділу у підручнику відсутній. Разом з тим це ніяким чином не знижує його важливості і глибини вивчення. Навпаки, вивченню даного розділу потрібно приділити особливу увагу, оскільки він сприяє формуванню патріотизму, любові до малої Батьківщини, допомагає краще зрозуміти основні економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення даного розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як: семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль необхідно надати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стати архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій області, Інтернет-ресурси тощо.

^ Компетентнісний підхід у вивченні географічної освіти орієнтує на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових компетенцій як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній (практичній) частині його змісту, тобто посиленні уваги на формування вмінь школярів. Практична робота як форма організації навчальної діяльності є невід‘ємною частиною процесу навчання географії. Це пояснюється, перш за все, тим, що вміння, які формуються (удосконалюються, закріплюються, розвиваються) в ході практичної діяльності, виступають операційною частиною засвоєних знань. Психолого-педагогічними дослідженнями доведено, що паралельно з удосконаленням умінь розвивається спостережливість, логічне мислення школярів, формуються норми поведінки у навколишньому середовищі, геоекологічна свідомість. Нині досить гострою проблемою для вчителів географії є нормування практичної діяльності учнів і виділення часу для її проведення на уроці, особливо у профільних класах. Зміст цього рівня насичений емпіричними і теоретичними знаннями, що складають основу шкільного предмета і вимагають витрати навчального часу на їх осмислення. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних годин. Саме тому навчання школярів застосовувати засвоєні знання у практичній діяльності - процес, який часто пов‘язаний зі збільшенням витрат навчального часу на проведення саме практичних робіт.

Тому виконання практичних робіт є важливою і невід‘ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Ефективній реалізації практичної складової навчальної програми належить «Практикуму» (11 клас, автори: Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.).

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та виділення критеріїв їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт( колонкою оцінок у класних журналах). З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог діючих програм з географії в частині «Практичні роботи». Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Навчальні роботи виконуються під керівництвом вчителя, який пояснює послідовність дій, показує зразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнями. Тренувальні роботи націлені на відпрацювання, вдосконалення та корекцію умінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем вчителя, або у формі домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель. Підсумкові роботи виконують контролюючу функцію. Вони здійснюються школярами з найбільшим ступенем самостійності. Їх завдання розраховані на перенесення засвоєних умінь і дій в умови, подібні з повчальними і тренувальними роботами, або в нові умови. Саме тому результати підсумкових робіт можуть бути порівняні з результатами контрольних робіт і фіксуватися колонкою відміток у класних журналах. Результати навчальних і тренувальних робіт виставляються за бажанням учнів, але враховуються педагогом для організації навчального процесу на наступних уроках.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв‘язку з цим вчителю географії рекомендується виділити у змісті чинної програми практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи підсумкового характеру. Учитель на цих засадах планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У робочій програмі (календарно-тематичному плані) необхідно відобразити зміст і характер практичних робіт (за ступенем навченості) та затвердити на методичному об‘єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, що за дидактичної мети орієнтовані на навчання прийомам і способам дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Організація роботи школярів повинна підкорятися чітко заданій меті, яка сформульована на основі дій учнів, що сприяє активізації їх діяльності. Завдання для практичних робіт можуть мати різні форми: удосконалення навиків роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об‘єктів на контурну карту, робота з електронними картами), географічними джерелами інформації, розв’язання географічних задач тощо; практичні роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, картодіаграм, маршрутів, комп‘ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об‘єктів, виявлення закономірностей, написання есе, оцінка статистичних показників, суспільних явищ, складання прогнозів, проведення міні-досліджень).

Обов‘язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні НМК містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливо без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це вимагає організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

З метою становлення суб‘єктності учнів до процесу практичної діяльності слід адаптувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), інформаційні та комунікаційні технології, використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

Обов‘язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребують письмової перевірки, бо проводяться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт в семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні. Відсутність учня під час виконання практичної роботи (невиконання роботи) потребує її відпрацювання.

Вчителю необхідно визначити критерії оцінок для кожної практичної роботи, оскільки зміст робіт різний і не може бути підпорядкована загальним вимогам оцінювання. Не рекомендується оцінювати рівень оволодіння учня прогностичними уміннями і вміннями складати географічні описи за однаковими нормами. Важливо враховувати, наскільки кожен учень опанував уміннями, тобто здійснює індивідуальний підхід не тільки до організації навчання, а й до визначення його результатів.


^ Мирна Л.А., методист біології

та екології

Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології та природознавства в 2011-2012 н.р.

У зв'язку із зміною методологічних парадигм вивчення природничих наук у загальноосвітніх навчальних закладах, зростання ролі біології у вихованні в учнів екологічної культури, системного мислення, необхідністю формування стратегії поведінки людини в біосфері особливого значення набуває оновлення змісту біологічної освіти.

Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров'я кожної конкретної людини; розвитку у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Одним із найважливіших шляхів поліпшення якості шкільної біологічної освіти є забезпечення її практичної спрямованості, переорієнтація цілей освіти на особистість школяра, підготовку його до активної участі у житті суспільства.

У 2011/2012 навчальному році вивчення біології, екології, та природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами.

Біологія:

7—9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів:Біологія 7-11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

^ 8—9 класи з поглибленим вивченням біології. Програма для вивченням біології. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. - К.: Вікторія, 2009;

10 -11 класи - Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. Тернопіль: Мандрівець, 2011 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, Київ, 2010;

10 -11 класи з поглибленим вивченням предмета —Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: профільний рівень.-Тернопіль: Мандрівець, 2010;

Природознавство:

5-6 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К. Ірпінь, 2005.

Екологія:

10-11 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний напрям. Екологічний напрям. Рівень стандарту. Академічний рівень; Київ, 2010.

У вечірніх (змінних) школах біологія у 9-12 класі вивчатиметься за програмами природничо-математичних дисциплін для вечірніх ЗОШ-К.: Пед. преса, 2006.

^ Звертаємо уваг на те, що зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм сформульовано стисло, що дає змогу вчителеві творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування необхідно враховувати обов'язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Типовими навчальними планами з біології передбачений час на введення курсів за вибором та факультативів. Програми факультативів та курсів за вибором для учнів 7 - 11 класів, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у Збірнику навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання (Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009).

^ Зміст програм факультативів для учнів 7 - 9 класів спрямований на розвиток у школярів інтересу до вивчення основ здоров’я та біології, сприяє визначенню професійних інтересів і якостей школярів та орієнтує на вибір профілю навчання у старшій школі. Для учнів старшої школи зміст програм курсів за вибором з біології спрямований на внутрішньо профільну спеціалізацію навчання, поглиблення, узагальнення та систематизацію знань.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовними. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Згідно з наказом МОН України від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» в організації навчально-виховного процесу дозволяється використання лише тих навчальних програм і підручників що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки молоді та спорту України.

Звертаємо увагу керівників навчальних закладів на те, що зміст навчальної програми з біології для 9 класу розрахований на 105 год. і покладений в основу державної підсумкової атестації. ДПА з біології у 9 та в 11 класах проходитиме лише у письмовій формі. Тому обсяг часу на вивчення біології в 9 класі має відповідати визначеному в інваріантній складовій типових навчальних планів (накази МОН України від 05.02.2009 р. № 66, від 13.03.2006 р. № 182), тобто не менш як 2,5 год. на тиждень у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов і З год. на тиждень в усіх інших школах.

Активна переорієнтація української освіти на європейські та світові стандарти, надання можливості учневі здобути якісні функціональні знання спричинила перехід на профільне навчання в старшій школі. Основна ідея профільної школи - формування компетентної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, професійного і життєвого самовизначення та подальшої максимальної самореалізації, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, застосовувати здобуті знання в життєвих ситуаціях. Профільне навчання забезпечує диференціацію освіти, створює оптимальні умови для виявлення нахилів, розвитку інтересів і здібностей кожного учня, має на меті забезпечити глибшу підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувалися стійкі інтереси і здібності.

Відповідно до Концепції профільного навчання профільне навчання у старшій школі здійснюється за такими напрямами диференціації: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, технологічний, спортивний. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання, наприклад: біолого-хімічний, біолого-фізичний, біотехнологічний, агрохімічний, екологічний профіль навчання. Кожен з них передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти: рівні стандарту, академічному, профільному.

Якщо в навчальному закладі немає відповідного навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.

^ Розподіл годин на вивчення біології за різними рівнями змісту освіти в 10 -11 класах:

Рівень стандарту і академічний рівень становить 52 річних год. (1,5 год. на тиждень; З них - 4 год. - резервні у 10 кл. і 3 год. - в 11кл.))

^ Профільний рівень - 175 річних год. (5 - тижневих . Із них – 15 резервних у 10 класі11год. – в 11 класі )

Навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення біології за рахунок часу, відведеного на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів.

^ Особливості змісту навчальних програм з біології для профільної школи

Зміст навчального предмета «Біологія» в 10— 11 класах є логічним продовженням навчальних курсів основної школи і розкривається за розділами й темами, що характеризують властивості живої природи на різних рівнях організації життя (молекулярному, клітинному, організменому, екосистемному, біосферному).

^ Навчання біології на рівні стандарту. Зміст предметів, що вивчаються на рівні стандарту, передбачає обов'язковий мінімум змісту, який визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, що не є профільними чи базовими (наприклад, біологія в філологічному профілі).

Мета навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини у природі, формування у школярів екологічної культури, ключових компетентностей, що їх вимагає сучасне життя.

Основними завданнями навчання біології на рівні стандарту є формування в учнів знань про:

  • роль біологічних наук у формуванні сучасної природничо-наукової картини світу; методи наукового пізнання;

  • місце біології серед інших наук;

  • значення біологічного різноманіття;

  • зв'язок між природними і суспільними процесами;

  • принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;

  • розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

  • формування умінь використовувати здобуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності щодо навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі.

^ Навчання біології на академічному рівні. Обсяг змісту предметів, що вивчаються на академічному рівні, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах і визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, які є базовими або близькими до профільних (наприклад, біологія в географічному профілі).

Мета навчального курсу біології академічного рівня полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки школярів з біології, формуванні наукової картини живої природи, екологічної культури, у формуванні ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.

Навчальним планом відведено однакову кількість годин на навчання біології за рівнем стандарту й академічним рівнем. Разом з тим, зміст навчання біології на академічному рівні, відповідно до концепції профільного навчання, має бути достатнім для продовження біологічної освіти у вищому навчальному закладі. Ця обставина визначає наявність відмінностей у змісті і результатах навчання на рівні стандарту та академічному рівні навчання біології.

У змісті навчальної програми академічного рівня, порівняно з рівнем стандарту особлива увага приділяється таким питанням:

засвоєння учнями знань про структуру і функціонування живих систем на різних

  • рівнях організації живого, історію розвитку сучасних уявлень про живу природу;

  • застосування теоретичних знань у практичній діяльності людини;

  • формування вмінь користуватися різними джерелами інформації та оцінювати достовірність біологічної інформації;

• розвитку інтелектуальних і творчих здібностей.

Зміна спрямованості змісту навчальних програм на академічному рівні порівняно з рівнем стандарту відображається й у відмінностях до рівнів засвоєння та застосування знань, розв'язування елементарних вправ і виконання лабораторних і практичних робіт. Наприклад, на рівні стандарту учні розв'язують лише елементарні вправи з реплікації та транскрипції. На академічному рівні їм пропонуються також вправи на визначення довжини, маси, нуклеотидного складу молекул нуклеїнових кислот. Учні, які опановують зміст біології на академічному рівні, повинні вміти розпізнавати біологічні об'єкти, що вивчаються, не тільки на схемах, а й на електронних мікрофотографіях, а також уміти обґрунтовувати зв'язок будови з функціями тощо.

На академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми. Лабораторні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей. За відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням.

Зміст програми академічного рівня побудовано за принципом доповнення програми рівня стандарту.

Для забезпечення опанування змісту програми академічного рівня навчальний заклад може збільшувати кількість годин на вивчення біології за рахунок варіативної складової навчального плану. Насамперед це стосується спортивного, агрохімічного та географічного профілю навчання, на яких біологія є предметом близьким до профільного, а також універсального профілю.

^ Навчання біології на профільному рівні. Зміст навчальних предметів, що вивчаються на профільному рівні, передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, біологія у біолого-хімічному або екологічному профілі).

Метою профільного навчання біології є забезпечення загальноосвітньої профільної підготовки учнів з біології, розвиток навичок самоосвіти, проведення експерименту й аналізу його результатів, вмінь застосувати біологічні знання на практиці, підготовка до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності. Тому перевагу слід надавати методам і формам навчання, які сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів: проблемні лекції, лабораторно-практичні заняття, семінари-дискусії, аналіз конкретних ситуацій, методи комп'ютерного моделювання, імітаційні ігри тощо.

Освітні потреби учнів, які обрали біологічно зорієнтовані профілі навчання, зумовлюють необхідність забезпечення їх підготовки до наступної професійної діяльності. З цією метою на профільному рівні навчання біології збільшується обсяг понятійного апарату і глибина засвоєння понять, зростають вимоги до умінь і навичок, що зумовлюється необхідністю формування в учнів культури проведення та оформлення результатів біологічних досліджень.

У програмі з біології профільного рівня посилено практико-орієнтовну складову: практична частина програми представлена лабораторними і практичними роботами та лабораторним і польовим практикумами.

^ Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення (наявність витяжної шафи, реактивів тощо) та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно до профілю навчання, пропонуючи власну тематику робіт.

Метою практикумів є повторення, поглиблення, розширення і узагальнення знань, здобутих учнями в процесі самостійного вирішення учнями задач, пов'язаних з експериментом. Тематика досліджень практикумів є орієнтовною. Для їх проведення можуть бути використані години резервного часу або навчальної практики. Тематика практикумів може також використовуватися для організації проектної діяльності та індивідуальних досліджень учнів. Учитель може на власний розсуд і з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, профілю навчання визначати теми занять практикумів та доцільність їх проведення.

^ Навчально-методичне забезпечення вивчення біології у 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 11 класу гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» отримали підручники:

Біологія (рівень стандарту, академічний рівень)/авт. Тагліна О.В. - Х.: Ранок.- 2011;

Біологія (рівень стандарту, академічний рівень)/авт. Балан П.Г., Вервес Ю.Г.- К: Генеза.- 2011;

Біологія (рівень стандарту, академічний рівень)/ авт. Межжерін С.В., Межжеріна Я.О.- К.: Освіта. - 2011;

Біологія (профільний рівень)/ авт. Коршевнюк Т.В., Бездольна І.С., Фруктова Я.С. К.:Планета книжок.-2011.

Зауважимо, що навчання біології в 10 і 11 класі, за виключенням класів в яких біологія вивчається на профільному рівні, здійснюватиметься за підручниками, які об'єднують два рівні: рівень стандарту і академічний рівень. Навчальний матеріал, обов'язковий для вивчення лише за програмою академічного рівня, виділено в підручниках за допомогою спеціальних позначень. Для навчання за програмою рівня стандарту такий матеріал може використовуватися як додатковий.

Звертаємо увагу, що всі навчальні програми безальтернативні, а підручників є кілька і їх можна вибирати. Наголошуємо, що недержавними (комерційними) підручниками, яких немає у Типовому переліку, дозволених МОНМС України для навчання - користуватись заборонено.

^ Програми курсів за вибором та факультативів з біології – нові (варіативна складова 5-11 класи) - Програми курсів за вибором та факультативів з біології. - Тернопіль: Мандрівець.- 2011.

Авторськими програмами з біології користуватись можна при умові, що вони мають гриф-дозвіл МОН України.

^ Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології, екології, природознавств здійснюється відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.





Сторінка1/13
Дата конвертації26.12.2012
Розмір3.58 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи