Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою Пояснювальна записка icon

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою Пояснювальна записка



Схожі
1   2   3   4   5


^ МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

(81 год.)


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП

(1 год.)

Значення мови в житті людей. Місце і роль української мови в Українській державі.

^ Учень / учениця:


обґрунтовує роль української мови в житті держави та необхідність володіння нею кожним громадянином України;

^ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

(5 год.)

Частини мови, основні способи їх розпізнавання; правопис.

Іменник. Прикметник.

Дієслово. Займенник. Особові займенники.

Прислівник, числівник (практично).

Прийменник. Сполучник.


^ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ
І ПУНКТУАЦІЇ

ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ

(11 год.)

Словосполучення. Головне і залежне слово в словосполученні.

Практичне засвоєння словосполучень, в яких допускаються помилки у формі залежного слова (зокрема словосполучень, що різняться в українській і російській мовах). Синонімічність словосполучень різної будови.

^ Граматична помилка, її умовне позначення (практично).


Речення, його граматична основа. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питаль­ні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень (повторення).

Пунктограма (практично). Пунктуаційна помилка, її умовне позначення (практично).

Інтонування розповідних, питальних, спонукальних, а також окличних речень. Побудова питальних речень із часткою чи. Використання розповідних, питальних, спонукальних та окличних речень у вивчених стилях мовлення. Синонімічність простих речень різних видів.


^ Порядок слів у реченні.


Головні члени речення: підмет і присудок. Тире між підметом і присудком, вираженими іменником у називному відмінку.


^ Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.


Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, одиничним і, й). Кома між однорідними членами. Узагальнювальне слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальнювального слова.

^ Дотримання правильної інтонації у реченнях з однорідними членами.


Речення із звертанням. Розділові знаки при звертанні (повторення).

Ознайомлення з найуживанішими вставними словами (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.

Дотримання правильної інтонації в реченнях із звертаннями і вставними словами. Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата. Використання звертань і вставних слів у розмовному і художньому стилях мовлення.


^ Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, а також перед і, й, та, а, але, щоб, тому що, коли, який.

Дотримання інтонації складних речень. Синонімічність складних речень, складних і простих речень.


^ Пряма мова.

Розділові знаки при прямій мові після слів автора і перед словами автора.

Дотримання правильної інтонації у реченнях з прямою мовою. Синонімічність речень із прямою і непрямою мовою.


Діалог.

Розділові знаки при діалозі.

^ Дотримання правильної інтонації в діалогах.



розпізнає вивчені частини мови (за загальним значенням, питаннями, відомими граматичними ознаками);

класифікує вивчені частини мови, складає з ними словосполучення і речення;

знаходить вивчені орфограми, пояснює їх за допомогою правил; правильно пише слова з вивченими орфограмами;

правильно й доцільно використовує вивчені частини мови в усному й писем­ному мовленні;


виділяє словосполучення в реченні; знаходить у словосполученні головне й залежне слова; визначає засоби граматичного зв’язку в словосполученні; наводить приклади;

складає словосполучення за заданими схемами; робить синтаксичний розбір словосполучень;

добирає різні за будовою словосполучення для вираження того самого смислу;

складає зі словосполучень речення;

знаходить і виправляє граматичні помилки на вивчені правила в своєму і чужому мовленні (в тому числі помилки у формі залежного слова в словосполученнях, що різняться в україн­ській та російській мовах);

користується словником;

правильно й доцільно вживає у мовленні засвоєні словосполучення (у тому числі синонімічні);


розрізняє прості й складні речення, види речень за метою висловлювання, окличні речення; наводить приклади; правильно інтонує розповідні, питальні, спонукальні, а також окличні речення;

виділяє в простому реченні граматичну основу;

знаходить вивчені пунктограми й обґрунтовує їх за допомогою правил;

будує прості речення вивчених видів (у тому числі питальні речення із часткою чи);

складає прості речення різних видів для вираження того самого змісту;

правильно ставить розділові знаки в кінці простих речень, різних за метою висловлювання;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила, а також граматичні помилки у питальних реченнях із часткою чи в своєму й чужому текстах;

правильно й доцільно використовує у мовленні прості речення, різні за метою висловлювання;


обґрунтовує порядок слів у реченні з урахуванням основних позицій голов­них і другорядних членів;

будує речення на основі знань про порядок слів;

виділяє інтонаційно найважливіше слово в реченні;


розрізняє головні й другорядні члени, знаходить їх у реченні, визначає, якими частинами мови вони виражені (у межах вивчених частин мови); наводить приклади;

інтонаційно правильно відтворює речення з пропущеною зв’язкою;

будує речення за заданими схемами;

оформляє пунктограмою інтонацію простих речень, в яких підмет і присудок виражені іменником у називному відмінку;

правильно вживає у мовленні речення, узгоджуючи підмет і присудок;


розрізняє поширені й непоширені речення;

знаходить у реченні додаток, означення, обставину, визначає, якими частинами мови вони виражені (у межах вивчених частин мови), до яких слів відносяться;

розмежовує підмет і додаток;

поширює речення другорядними членами;

конструює речення за заданою схемою;

будує і правильно вживає у мовленні поширені речення;

редагує текст, увиразнюючи його шляхом поширення другорядними членами;


знаходить у реченні однорідні члени (крім означень), узагальнювальні слова при них;

інтонаційно правильно відтворює речення з однорідними членами та узагальнювальними словами при них; обґрунтовує постановку розділових знаків за допомогою вивчених правил;

поширює речення однорідними членами та узагальнювальними словами; правильно будує речення з однорідними членами з урахуванням родо-видових відношень між ними;

правильно вживає речення з однорідними членами та узагальнювальними словами при них; редагує текст, усуваючи невиправдані повтори речень з однорідними членами;


знаходить у реченні звертання і вставні слова; наводить приклади; інтонаційно правильно відтворює речення із звертаннями і вставними словами;

будує речення із звертаннями і вставними словами з урахуванням ставлення до адресата мовлення;

оформляє пунктограмами інтонаційні особливості речень із звертаннями і вставними словами;

дотримується правильної інтонації в реченнях із звертаннями і вставними словами; використовує у мовленні звертання і вставні слова як засіб характеристики мовця і передачі ставлення до адресата; використовує вставні слова як засіб зв’язку речень у тексті;


розрізняє просте і складне речення; визначає межі компонентів складного речення; інтонаційно правильно відтворює складні речення;

перебудовує прості речення у складні; будує складні речення різних видів для вираження того самого змісту (в межах вивченого матеріалу);

правильно ставить розділові знаки між частинами складного речення; робить синтаксичний розбір речень (нескладні випадки);

правильно вживає у мовленні складні речення; використовує різні складні речення вивчених видів, а також складні і прості речення для вираження однакового смислу;


знаходить у реченні слова автора і пряму мову; обґрунтовує розстановку розділових знаків; наводить приклади; інтонаційно правильно відтворює речення з прямою мовою;

поширює речення прямою мовою і словами автора; замінює пряму мову непрямою (у нескладних випадках);

оформляє пунктограмами інтонаційні особливості речень із прямою мовою; знаходить і виправляє помилки у побудові речень з прямою мовою;

правильно вживає у мовленні речення з прямою мовою;


виділяє в діалозі репліки і слова автора;

інтонаційно правильно відтворює діалог;

поширює діалог; складає простий діалог з опорою на зразок;

пунктуаційно правильно оформляє діалог;

дотримується основних правил спілкування та правильної інтонації під час ведення діалогу; вживає ввічливі форми звертання, привітання, подяки, вибачення тощо.

Міжпредметні зв’язки

Звертання, вставні слова, діалоги в художніх творах (література).

^ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ.
ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

( 27 год.)


Звуки мовлення.

Голосні й приголосні звуки.


Приголосні тверді і м’які; позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я.

Правила вживання букви ь.

Орфоепічна помилка (практично). Ознайомлення з орфоепічним словником.


^ Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв ї, я, ю, є.

Орфограма (практично), її умовне позначення. Орфографічна помилка (практично).

Ознайомлення з орфографічним словником.


^ Сполучення йо, ьо.


Правила вживання апострофа. Вимова та написання слів з апострофом.


Склад. Основні правила переносу частин слова. Наголос. Ознайомлення із словником наголосів.

Правильне наголошування широковживаних слів, зокрема тих, що відрізняються місцем наголосу від аналогічних слів російської мови.


^ Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі. Написання слів із ненаголошеними голосними, що перевіряються наголосом.

Правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних.


Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.


^ Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних.


Подвоєні букви на позначення збігу однакових приголосних звуків.


Подвоєні букви на позначення подовжених м’яких приголосних.


^ Спрощення в групах приголосних.


Основні випадки чергування
у–в, і–й, з–зі–із−зо.

Виявлення та усунення порушень милозвучності мови.


Написання слів іншомовного походження.




^ Учень / учениця:

розрізняє звуки і букви; звуки голосні й приголосні; наводить приклади;

визначає звукове значення букв у слові, кількість звуків і букв; робить звуковий запис слів;

вимовляє слова відповідно до норм української літературної мови, правильно відтворює друкований (написаний) текст під час читання; правильно передає на письмі усне мовлення;


розрізняє тверді і м’які приголосні, правильно вимовляє їх; розпізнає орфограми й обґрунтовує їх за допомогою правил; пояснює невживання букви ь у словах, де він не ставиться, наводить приклади;

використовує букви ь, і, є, ю, я для позначення м’якості приголосних на письмі; робить звуковий запис слів із твердими і м’якими приголосними;

користується орфоепічним словником;

помічає і виправляє орфоепічні помилки у своєму мовленні й мовленні однокласників;

дотримується правильної вимови
твердих і м’яких приголосних в усному мовленні і під час читання; правильно відтворює на письмі тверді та м’які приголосні;


читає напам’ять алфавіт; співвідносить назви букв і вимову звуків, які вони позначають;

визначає звукове значення букв у слові;

вільно користується алфавітом, працюючи зі словниками, шукаючи потрібну літературу в бібліотеці; розміщує слова, складає списки людей, записує книжки за алфавітом;

користується орфографічним словником;

правильно відтворює текст під час читання; відтворює на письмі усне мовлення (в межах вивченого матеріалу);


правильно вимовляє, читає і записує з голосу слова з буквосполученнями йо, ьо (в межах вивченого матеріалу);

розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

правильно вживає у мовленні слова з буквосполученнями йо, ьо;


правильно вимовляє слова з апострофом;

розпізнає орфограми й обґрунтовує їх за допомогою правил; пояснює невживання апострофа;

правильно вживає у мовленні слова з апострофом;


визначає кількість складів у слові; характеризує відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені склади;

обґрунтовує перенос частин слова за допомогою вивчених правил; наводить приклади;

ділить слова на склади для переносу; доводить, що значення деяких слів може залежати від місця наголосу (дорóга, дорогá);

робить фонетичний розбір слів;

користується словником наголосів;

правильно наголошує відомі слова; дотримується правил переносу частин слова;


розрізняє в словах наголошені й ненаголошені голосні;

розпізнає в словах орфограми, обґрунтовує їх за допомогою правил; наводить приклади;

правильно вимовляє слова з ненаголошеними голосними, що перевіряються наголосом; правильно записує з голосу широковживані слова з вивченими орфограмами;

правильно вживає слова з ненаголошеними голосними, що перевіряються наголосом;


правильно вимовляє широковживані слова з ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом;

розпізнає орфограми і перевіряє правильність написання слів за словником; наводить приклади;

правильно використовує широковживані слова з ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом;


правильно вимовляє і позначає на письмі приголосні звуки української мови (в тому числі тверді, м’які, дзвінкі, глухі, шиплячі);

дотримується правильної вимови приголосних звуків;


правильно вимовляє звуки у словах із подвоєнням букв унаслідок збігу;

розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

утворює прикметники із подвоєнням букв від іменників (деньденний);

правильно вживає у мовленні слова з подвоєнням букв унаслідок збігу;


розпізнає вивчені орфограми, пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади; правильно вимовляє і відтворює під час читання слова з подовженими м’якими приголосними, запи­сує їх відповідно до вивчених правил;

правильно вживає слова з подовженням м’яких приголосних, позначених на письмі двома однаковими буквами;


правильно вимовляє, відтворює під час читання і записує з голосу слова із спрощеннями в групах приголосних і винятки з правила (у межах вивченого матеріалу);

розпізнає орфограми й обґрунтовує їх за допомогою правила; наводить приклади;

здійснює еквівалентну заміну (квиток для проїзду – проїзний квиток);

правильно вживає слова зі спрощеннями в групах приголосних та винятки з правила;


знаходить у тексті і пояснює правомірність уживання прийменників у–в, з–зі–із−зо, сполучників і–й; наводить приклади;

вибирає правильний варіант уживання прийменників у–в, з–зі–із−зо, сполучників і–й;

виявляє й усуває порушення милозвуч­ності мови, пов’язані з уживанням прийменників у–в, з–зі–із−зо, сполучників і–й;

правильно використовує у мовленні прийменники і сполучники з урахуванням милозвучності мови;


розпізнає вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

правильно вимовляє, відтворює під час читання і пише запозичені слова відповідно до вивчених правил;

правильно і доцільно використовує у мовленні слова іншомовного по­ходжен­ня (у межах вивченого матеріалу).



Міжпредметні зв’язки

Звукопис. Рима у віршах (література).


^ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ

( 15 год.)

Словниковий склад української мови. Походження слів: власне українські й запозичені слова. Ознайомлення із словником іншомовних слів.

^ Доцільне вживання запозичених слів.


Використання слів: загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова; професійні слова і терміни.

^ Доцільне вживання професійних слів, термінів, стилістично та емоційно забарвлених слів.


Розвиток словникового складу: застарілі слова і нові слова (неологізми).


^ Лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками.

Лексична помилка, її умовне позначення (практично). Вживання слів відповідно до їх значення.


Однозначні й багатозначні слова.


^ Пряме і переносне значення слів.

Доцільне використання слів у переносному значенні.


Групи слів за значенням: омоніми, синоніми, антоніми.

Використання синонімів для уникнення невиправданих повторень слів.

Ознайомлення із словниками синонімів, антонімів.


Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів.

Ознайомлення із фразеологічним словником.





^ Учень / учениця:

розрізняє власне українські й запозичені слова; наводить приклади;

добирає до слів іншомовного по­ходження власне українські синоніми (дефект – вада); з’ясовує значення власне українських та запозичених слів за словником; визначає за словником іншомовних слів, з якої мови запозичене слово; тлумачить значення відомих запозичених слів за допомогою власне українських відповідників;

вживає власне українські й запозичені слова відповідно до їх значення, мети, умов і завдань спілкування;


розрізняє слова за сферою їх використання; розпізнає загальновживані (стилістично та емоційно нейтральні) і стилістично та емоційно забарвлені слова; професійні слова і терміни; наводить приклади;

з’ясовує значення професійних слів і термінів за словником; тлумачить значення професійних слів за допомогою загальновживаних;

визначає зображувально-виражальну роль у текстах стилістично та емоційно забарвлених слів (у нескладних випадках); вживає нейтральні та стилістично забарвлені, професійні слова і терміни відповідно до їх лексичного значення, мети, умов і завдань спілкування;


розпізнає застарілі слова і неологізми, наводить приклади;

добирає до застарілих слів синоніми;

з’ясовує значення застарілих і нових слів за словником; пояснює значення застарілих слів за допомогою загальновживаних;

доцільно вживає застарілі слова і неологізми;


розрізняє лексичне і граматичне значення слова; визначає лексичне значення слова;

з’ясовує відмінності в лексичному значенні слів, подібних за формою і різних за значенням в українській та російській мовах (у нескладних випадках); користується тлумачним і перекладним словниками; тлумачить лексичне значення слова за зразком; пояснює лексичне значення знайомих слів за допомогою відомих способів семантизації; уточнює лексичне значення слова за контекстом; розпізнає лексичну помилку, відрізняє її від інших відомих помилок; виявляє й усуває лексичні помилки, пов’язані з неправильним вибором слова (за значенням і стилістичним забарвленням);

вживає слова відповідно до їх значення (в тому числі слова, подібні за фор-
мою та різні за значенням в україн-
ській та російській мовах (запам’ятати – запамятовать); дотримується норм лексичної сполучуваності слів під час створення власних висловлювань;


розпізнає однозначні й багатозначні слова, розрізняє їх; наводить приклади;

з’ясовує значення однозначних і багатозначних слів за словником; визначає значення багатозначного слова, використаного в контексті;

вживає однозначні й багатозначні слова відповідно до їх лексичного значення, мети, умов і завдань спілкування;


розпізнає слова з переносним значенням, розрізняє пряме і переносне значення слів (найуживаніші випадки); наводить приклади;

знаходить у словнику переносне значення слів; тлумачить на основі контексту переносне значення слова; знаходить і виправляє помилки у вживанні слів із переносним значенням;

використовує слова в прямому і переносному значеннях для точного й образного відтворення дійсності;


розпізнає синоніми, антоніми, омоніми; розрізняє омоніми й багатозначні слова, а також значення омонімів залежно від контексту; наводить приклади;

користується словниками синонімів, антонімів; знаходить омоніми в тлу-
мачних словниках, з’ясовує їх значення;

відрізняє синоніми за відтінками значень, стилістичним забарвленням (у нескладних випадках); добирає до слів синоніми, антоніми (найуживаніші випадки);

вживає синоніми відповідно до їх семантико-стилістичних особливостей, а також як засіб зв’язку речень у тексті та уникнення невиправданих повторень слів; доцільно використовує омоніми й антоніми;


розпізнає фразеологізми, визначає їх синтаксичну роль; наводить приклади;

з’ясовує значення фразеологізмів за словником (тлумачним і фразеологічним); пояснює значення фразеологізмів за зразком (найуживаніші випадки);

добирає до відомих фразеологізмів синоніми й антоніми;

вживає фразеологізми відповідно до їх значення, мети, умов і завдань спілкування.


Міжпредметні зв’язки

Діалектизми, застарілі слова, авторські неологізми в художніх творах; тер-
міни (література, історія); епітети, порівняння, синоніми, характерні для усної народної творчості (література).



^ БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ.

ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ

( 18 год.)


Спільнокореневі слова і
форми слова.
Основа слова і закінчення змінних слів.

^ Використання спільнокореневих слів як засобу зв’язку речень у тексті. Запобігання помилкам, пов’язаним із невиправ­даним уживанням спільнокореневих слів.


^ Корінь, суфікс, префікс, закінчення – значущі частини слова (практично).

Правильне вживання префіксів, які можна зіставити в українській і російській мовах.

^ Використання слів із суфіксами і префіксами, що надають емоційного забарвлення і стилістичної виразності тексту.


Вимова і написання префіксів з-, с-, роз-, без-.


Змінювання і творення слів.

Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Ознайомлення з етимологічним словником.


^ Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі-.


Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків у коренях слів (практично). Чергування приголосних звуків.


Зміни приголосних при творенні слів (практично).


^ Сполучні е, о в складних словах.

Написання слів з пів- разом, через дефіс, з апострофом. Дефіс у складних словах.


Творення і правопис складноскорочених слів.


^ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

ВИВЧЕНОГО В П’ЯТОМУ КЛАСІ

( 4 год.)



Учень / учениця:


розрізняє змінні й незмінні слова; розпізнає форми слова і спільнокореневі слова; розрізняє словозміну і словотвір; наводить приклади;

відділяє закінчення змінних слів від основи; з’ясовує відмінності у значенні спільнокореневих слів (у нескладних випадках); утворює форми слова; добирає спільнокореневі слова з урахуванням значення слова;

знаходить і виправляє помилки в утворенні форм слова, а також помилки, пов’язані з невиправданим уживанням спільнокореневих слів;

правильно вживає форми слова і спільнокореневі слова; використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті;


визначає значущі частини слова; розрізняє значення морфем; наводить приклади;

добирає спільнокореневі слова; пояснює значення слова за допомогою аналізу його будови (у нескладних випадках); з’ясовує різницю в лексичному значенні слів, пов’язану із значенням морфем (у нескладних випадках); утворює нові слова за допомогою морфем; робить розбір слова за будовою;

користується морфемним словником;

вживає слова з різними значущими частинами з урахуванням їх смислових і стилістичних особливостей;


розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

правильно вживає слова з префіксами з-, с-, роз-, без-;


визначає спосіб творення відомих слів; наводить приклади;

утворює нові слова за допомогою різних способів словотвору; здійснює еквівалентну заміну (авіаційна база – авіабаза); робить словотвірний розбір слів; виділяє морфеми на основі словотвірного аналізу (у словах із
нескладною структурою); пояснює етимологію окремих слів; користується етимологічним словником;


розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

з’ясовує значення, якого надають словам префікси пре-, при-; здійснює еквівалентну заміну (місто біля моря – приморське місто);

правильно вживає слова з префіксами пре-, при-, прі-;


розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

утворює спільнокореневі слова і форми слів із чергуванням;

правильно використовує слова з вивченими орфограмами;


правильно вимовляє слова, при творенні яких відбулися зміни приголосних;

знаходить орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;

утворює нові слова, при творенні яких відбуваються зміни приголосних;

правильно вживає слова, при творенні яких відбуваються зміни приголосних;


правильно вимовляє складноскорочені слова;

розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил; наводить приклади;


узгоджує із складноскороченими словами прикметники та дієслова минулого часу;

правильно вживає слова з вивченими орфограмами, складноскорочені слова.

Міжпредметні зв’язки

Слова з суфіксами зменшувально-пестливого значення та суфіксами на означення згрубілості в художніх творах (література).




^ СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Зміст соціокультурного блоку програми


Проблематика

Конкретизація проблематики


Україна – європейська держава. Державна мова України. Національ­на символіка.

Україна – наш спільний дім.

Україна – морська держава.

Міста України. Київ – столиця України.

Міста України.

Київська Русь. Київські князі. Витоки української ментальності.

Іноземці про Україну.

За що київського князя Ярослава назвали Мудрим.

Діти Ярослава Мудрого.

Звичаї давніх слов’ян.

Славне Військо Запорозьке.

Про запорожців.

Українське мистецтво. Народні ремесла.

Слава українських майстрів.

Мистецтво гончарів.

Осанна дереву.

Картини Катерини Білокур.

Картини Миколи Пимоненка.

Духовна культура українців.

Українська народна творчість.

Святкування в Україні.

Новий рік.

Родина. Рід. Родинні зв’язки. Традиційна пошана до старших членів родини.

Всі люди – брати і сестри.

Який ти син і онук?

Школа. Учитель. Навчання. Дружба.

“Школа – святиня і надія народу”

(В. Сухомлинський).

Чим я завдячую своїй першій учи­тельці.

Дружби дружбою шукають.

Риси характеру. Загальнолюдські норми моралі.

Стосунки між дорослими й дітьми, між ровесниками.

Що означає бути справжньою людиною.

Правда яскравіша за сонце.

Добра людина – як сонечко, всяк біля неї зігріється.

“Добро твориться просто – ні за так”

(І. Драч).

Все добре переймай, а зла уникай.

Ким бути і ким не бути.

Світ не без добрих людей.

Як живеться скупому серед людей.

Чужим добром не забагатієш.

Здоров’я і спорт.

Чому я займаюсь ранковою зарядкою.

Природа України в різні пори року. Різноманітність рослинного і тваринного світу. Цікаве про рослини (тварин). Причини природних явищ. Охорона природи.

Яку пору року я найбільше люблю і чому.

Природні багатства України.

Українські ліси.

Квіти України.

Мій улюбленець зі світу тварин.

Яке воно було, те лисенятко?

Що мене здивувало в зоопарку.

Птахи України.

Краса лебедина.

Як допомагати тваринам.

До побачення, ластівочки!

Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив.

Рости, ялинко!

Річчина хвороба.

Покинуте гніздо.

Що таке падаючі зірки.

Загадки блискавки.

Кольорові дощі.

Хай б’ється завжди зелене серце природи!

Праця. Цікаві професії.

Збудуймо храм!

Робота в космосі.

Як будують кораблі.

Чим приваблюють дороги.

Диво оживлення малюнків.

“Із степу ми возили сонце...”

(В. Чухліб).

Чому люди різних професій не можуть обійтися один без одного?

Біографія звичних речей.

Конверт. Авторучка. Дзеркало.

Кнопка, що співає.

Для чого потрібні ґудзики.



Відкриття. Пошуки. Знахідки.

Як було винайдено ліфт.

Перший трамвай.

Транспорт у минулому і сьогодні.

Сучасне телебачення.

Яким буде ХХІ століття?




Сторінка2/5
Дата конвертації02.01.2013
Розмір1,17 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи