Реферат екологізація аграрного виробництва icon

Реферат екологізація аграрного виробництва



Схожі
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»


РЕФЕРАТ


ЕКОЛОГІЗАЦІЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

(ЦИКЛ НАУКОВИХ ПРАЦЬ)


ХОДАКІВСЬКА Ольга Василівна


кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

ННЦ „Інститут аграрної економіки”,

провідний науковий співробітник

відділу земельних відносин


Київ-2012


Актуальність та загальна характеристика роботи

В умовах реформування національної економіки, що супроводжується соціально-економічними перетвореннями на селі, одним із пріоритетних напрямів державної аграрної політики має бути розв’язання проблем виробництва екологобезпечних харчових продуктів, використання й охорони земель, збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, запобігання розвитку деградаційних процесів, що є важливими чинниками переходу на засади сталого розвитку, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва та гарантування екологічної і продовольчої безпеки населення. Переведення агропромислового сектору на екологобезпечний шлях розвитку та виробництво екологічної сільськогосподарської продукції дозволить вирішити низку гострих соціально-економічних й екологічних проблем і є одним із найскладніших етапів аграрної реформи в Україні.

У період наростання світової продовольчої кризи сільське господарство покликане виконувати важливу місію, яка полягає у забезпеченні населення продовольством, переробної промисловості та біоенергетики – сировиною, збільшенні доходів сільського населення за рахунок створення нових робочих місць у екологобезпечних виробництвах та підвищення рівня зайнятості з одночасним поліпшенням екологічної стійкості агроландшафтів шляхом дотримання принципів природного землеробства, що робить його менш уразливим до зміни клімату, сприятиме раціональному використанню природних ресурсів, їх збереженню, відтворенню й примноженню, підтриманню динамічної екологічної рівноваги в навколишньому природному середовищі.

Актуальність проблеми екологізації аграрного виробництва зумовлена стрімким погіршенням екологічного стану природних ресурсів, залучених в аграрне виробництво, зниженням родючості ґрунтів та якості сільськогосподарської продукції, посиленням інтегрального екодеструктивного впливу на довкілля.

Нераціональне використання земель, надмірна розораність сільськогосподарських угідь, недотримання вимог з контурно-меліоративної організації території, порушення правил ведення сівозмін зумовили зниження їх родючості, погіршення агрофізичних та агрохімічних властивостей. Інтенсивні технології на базі хімізації, недотримання науково обґрунтованих принципів землекористування призвели до порушення екологічної рівноваги в агроекосистемах, погіршення якості та екологічності сільськогосподарської продукції, забруднення її пестицидами, радіонуклідами, важкими металами й іншими небезпечними речовинами. Використання окремих засобів захисту рослин та мінеральних добрив з грубим порушенням співвідношення поживних речовин досить часто є причиною забруднення ґрунтових вод і відкритих водойм токсичними хімічними сполуками. У процесах міграції ґрунтовим профілем, підґрунтовими та поверхневими водами вони поширюються на великі відстані; накопичуються у ґрунті в обсягах, що значно перевищують гранично допустимі концентрації; спричиняють загибель багатьох живих ґрунтових організмів; накопичуються у продукції рослинництва, через корми потрапляють до організму тварин; надходять трофічними ланцюгами в організм людини, викликаючи різні захворювання.

Зокрема, 4,6 млн га сільськогосподарських угідь (12% загальної площі) мають досить високий рівень забруднення 137Cs (від 0,1 до 15 Кі/км2 і вище), близько 8 млн га земель забруднені стійкими хлороорганічними сполуками, є випадки, коли їх вміст значно перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК). Серед 170 видів пестицидів, які використовуються в Україні, 49 належить до особливо небезпечних. За даними ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського» біля 20% території України забруднено важкими металами. Значна частина орних земель зазнає згубного впливу водної і вітрової ерозії, з року в рік зростає кількість еродованих площ. В Україні водної ерозії зазнають 13,2 млн га сільськогосподарських угідь, із них 10,6 млн га – рілля, понад 50% орних земель є дефляційнонебезпечними. Загострилася проблема щодо балансу поживних речовин (азоту, фосфору, калію). Навіть при низьких урожаях сільськогосподарських культур дефіцит основних елементів живлення у ґрунті сягає 110 кг/га.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства вчені і практики обґрунтовано зосереджують увагу на необхідності застосування екологобезпечних технологій виробництва сільськогосподарської продукції.

Вагомий внесок у розробку науково-методичних засад екологізації виробництва належить таким науковцям, як В.А. Борисова, В.В. Горланчук, О.І. Гуторов, Н.В. Зіновчук, Л.Г. Мельник, С.В. Мочерний, О.Л. Попова, П.П. Руснак, А.Я. Сохнич, О.Г. Тараріко, А.Г. Тихонов, В.М. Трегобчук, М.А. Хвесик та ін. Водночас теоретичні питання та практичні аспекти розвитку екологізації сільськогосподарського господарства в умовах подальшої інтенсифікації галузі з урахуванням включення земель у ринковий оборот потребують нових концептуальних підходів у розвідках аграрної науки. Недостатня розробленість та застарілість теоретико-методологічного інструментарію організаційних і економічних інститутів, спрямованих на розв’язання проблеми екологізації сільськогосподарського виробництва, свідчить про гостру затребуваність і надзвичайну суспільну значимість проведення системних досліджень зазначеної тематики.

Ураховуючи важливе загальнонаціональне значення екологізації аграрного виробництва, вона має стати ключовим напрямом розвитку національної економіки в цілому і її аграрного сектора, зокрема.

^ Метою роботи є теоретико-методологічне та практичне обґрунтування наукових засад екологізації аграрного виробництва, розробка пріоритетних напрямів їх реалізації з урахуванням потреби формування сталих агроекосистем, збереження родючості ґрунтів та глобалізації агропродовольчих ринків у ринкових умовах господарювання.

^ Наукова новизна та теоретична цінність роботи

Цикл наукових праць „Екологізація аграрного виробництва” є системним дослідженням проблеми екологізації сільськогосподарського виробництва, що набуває незаперечної актуальності в умовах погіршення екологічного стану природних ресурсів, залучених в аграрне виробництво, зниження родючості ґрунтів, погіршення якості харчової продукції та посилення негативного екодеструктивного впливу на довкілля. У науковій праці узагальнено теоретико-методологічні положення і наведено практичні рекомендації щодо ефективності екологізації аграрного виробництва на основі застосування комплексу організаційно-економічних заходів та управлінських рішень, спрямованих на формування сталих агроекосистем, збереження родючості ґрунтів.

У роботі, з використанням вітчизняного та світового досвіду розкрито сутність проблеми екологізації сільськогосподарського виробництва, зосереджено увагу на необхідності збереження і відтворення земельних ресурсів як найбільш важливої складової сталого розвитку аграрного сектору економіки, що потребує невідкладного і поглибленого наукового дослідження, проаналізовано особливості виробництва органічної продукції та окреслено перспективи формування платоспроможного попиту її споживачів на внутрішньому ринку. Висвітлено основні тенденції розвитку органічного виробництва та його перспективи в умовах глобалізації агропродовольчих ринків.

Визначено й обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення економічної ефективності заходів щодо поліпшення ерозійнонебезпечних земель і земель, забруднених радіонуклідами, важкими металами та пестицидами. Запропоновано стрижневі важелі стимулювання господарюючих суб’єктів стосовно виробництва екологічної продукції, охорони й відтворення родючості ґрунтів. Зосереджено увагу на пошуку й обґрунтуванні доцільності застосування механізмів мотивації землевласників, і землекористувачів у дотриманні вимог екологічного господарювання.

Дослідження виконувалися відповідно до науково-технічної програми ННЦ «Інститут аграрної економіки» НТП 44 «Науково-методологічне забезпечення підвищення ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва» як складова частина теми: «Розробити науково методологічні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в ринкових умовах господарювання» (номер державної реєстрації 0106U006644) та НТП 39 «Науково-методологічне забезпечення економічних засад конкурентоспроможного аграрного виробництва і розвитку сільських територій» як складова частин теми: «Розробити теоретичні і методологічні засади ринкової трансформації земельних відносин та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення» (номер державної реєстрації 0111U001304), в контексті яких автором усебічно обґрунтовано принципи екологізації сільськогосподарських земель, у тому числі й земель, забруднених радіоактивними речовинами; визначено соціально-економічну сутність екологізації земель сільськогосподарського призначення; запропоновано заходи щодо поліпшення екологічного стану земель та якості й безпечності сільськогосподарської продукції з урахуванням новітніх досягнень науки і практики; доповнено систему показників для поглибленої оцінки ефективності землекористування шляхом застосування енергетичного й еколого-економічного підходу як додаткових інструментів економічного аналізу, що дає змогу визначити шляхи скорочення темпів виснаження земельних ресурсів, відкриває можливості об’єктивнішого й достовірного вимірювання впливу природних та антропогенних чинників на показники ґрунтової родючості; удосконалено методику еколого-економічної оцінки ефективності окремих заходів та їх комплексної взаємодії; обґрунтовано вибір вектора удосконалення державної аграрної політики у сфері екологізації сільськогосподарського виробництва.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження, порівняно з відомими розробками цієї тематики, полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад екологізації аграрного виробництва, що зумовлені радикальною зміною форм власності та господарювання, поглибленням процесів євроінтеграції, враховують національні традиції й зональні особливості ведення галузі.

Найбільш значущими науковими результатами, одержаними автором особисто, є:

- визначення сутності екологізації сільськогосподарських земель як цілеспрямованого процесу впровадження комплексу взаємоузгоджених і взаємопов’язаних економічних, технологічних, організаційних та інших заходів, а також управлінських рішень, що запобігають порушенню екологічної рівноваги в природному середовищі, спрямованих на попередження погіршення екологічного стану земель, мінімізацію негативного впливу на довкілля та забезпечують збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, відтворення й підвищення родючості ґрунтів, гарантують екологічно безпечне середовище для життя і здоров'я людини;

- опрацювання теоретико-методологічні підходів до обґрунтування та визначення ефективності як окремих чинників, так і комплексного впливу різних заходів (організаційних, агротехнічних, агрохімічних) на продуктивність багаторічних та однорічних фітоценозів і накопичення ними радіонуклідів, що відкриває можливості цілеспрямованого управління екологічним станом земельних угідь і якістю продукції;

- теоретико-методологічне обґрунтування енергетичного підходу визначення ефективності використання природних ресурсів та раціонального використання поновлювальної і непоновлювальної енергії, залучених в аграрне виробництво, що дозволить у створенні споживчих вартостей, крім штучної енергії та енергії живої праці враховувати енергію, яка має природно-біологічне походження, так звану поновлювальну енергію (енергія сонячного випромінювання, біохімічна енергія землі, енергія вітру);

- обґрунтування сутності екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві, як процесу впровадження системних важелів, що забезпечують виробництво кормів із найменшим вмістом радіонуклідів, сприяють збереженню й відтворенню родючості ґрунтів, запобігають порушенню екологічної рівноваги в навколишньому середовищі завдяки розробленню й упровадженню екологобезпечних технологій та екологічно спрямованих управлінських рішень;

- опрацювання системи заходів з поліпшення радіологічної ситуації та підвищення ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві, яка ґрунтується на вирощуванні нових господарських культур-інтродуцентів, використанні місцевих агрономічних руд, меліорантів, внесенні оптимальних норм органічних і мінеральних добрив, а також опрацюванні механізму фінансування цих заходів, з метою вирішення проблеми виробництва екологобезпечних кормів і продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах у віддалений післяаварійний період;

- опрацювання напрямів екологізації земель, що зазнають водної ерозії й дефляції, та ґрунтів за видами їх забруднення (пестицидами, радіонуклідами, важкими металами);

- опрацювання елементів організаційно-економічного механізму, спрямованого на розвиток органічного виробництва як способу господарювання, за якого системи землеробства зорієнтовані на використання природного потенціалу рослин і ґрунту та забезпечують їх гармонізацію з навколишнім природним середовищем;

- розроблення теоретико-методологічних підходів до стимулювання сільськогосподарських товаровиробників у сфері виробництва екологобезпечної продукції та збереження і відтворення родючості ґрунтів через поєднання адміністративних методів впливу (державна підтримка, контроль за дотриманням стандартів якості та безпечності продукції, штрафи і санкції) і ринкових механізмів регулювання аграрного виробництва (оподаткування, ціноутворення, стимулювання попиту на екологічну продукцію, просування екологобезпечних товарів і сировини на зовнішні ринки, екологічне маркування тощо).

^ Практичне значення циклу наукових праць, обсяги їх запровадження та соціальний і економічний ефекти

Практичне значення викладених автором теоретичних положень, пропозицій та рекомендацій полягає у тому, що їх запровадження дасть змогу поліпшити екологічну ситуацію, підвищити конкурентоспроможність продукції, забезпечити виробництво екологобезпечних харчових продуктів та аграрної сировини з одночасним підвищенням родючості ґрунтів, поліпшенням ринку зайнятості у сільській місцевості та створенням привабливих умов для роботи і проживання на селі.

Пропозиції та рекомендації з екологізації агарного виробництва прийняті до впровадження Міністерством аграрної політики та продовольства України і використано при підготовці проектів: Закону України „Про сільське господарство”, Стратегії розвитку сільського господарства до 2020 року, Державної програми розвитку сільських територій до 2030 року, а також є складовою частиною наукової доповіді „Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери”.

Наукові розробки з екологізації радіоактивно забруднених земель були використані при опрацюванні Програми робіт з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи за розділом „Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення” у Житомирській області та увійшли до проекту Програми робіт з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009 рік. У сукупності ці напрацювання спрямовано на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва й одержання радіологічно безпечних кормів і тваринницької продукції на землях, забруднених радіоактивними речовинами.

Науково-методичні розробки щодо впровадження нових екологічних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур і виробництва екологобезпечної продукції тваринництва знайшли практичне використання в Управлінні агропромислового розвитку Малинської райдержадміністрації Житомирської області.

Науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності агрохімічних та агротехнічних протирадіаційних заходів шляхом використання природних меліорантів (вапно, мергель), сучасних біодобрив, біологічних особливостей рослин, проведення докорінного і поверхневого поліпшення природних пасовищ з метою зменшення радіоактивного забруднення кормів і виробництва екологобезпечної продукції впроваджуються фермерським господарством „Йосипівське” та Йосипівською сільською радою Малинського району Житомирської області.

Матеріали дослідження з питань екологізації сільськогосподарських земель застосовуються у навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету при викладанні дисциплін «Економіка природокористування», «Соціальна екологія» і «Методологія наукових досліджень».

Результати циклу наукових праць „Екологізація аграрного виробництва” відображені у щорічних наукових звітах відділу земельних відносин, які обговорювалися на засіданнях Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Частину матеріалів використано при розробленні програм і заходів Мінагрополітики України, спрямованих на виробництво екологобезпечної сільськогосподарської продукції, удосконалення нормативно-правової бази з питань збереження і відтворення родючості ґрунтів.


Економічний ефект від їх впровадження полягає у комплексному обґрунтуванні теоретико-методологічних основ екологізації аграрного виробництва в умовах подальшої інтенсифікації галузі з урахуванням організаційно-правових і соціально-економічних трансформацій ринкового спрямування.

Соціальний ефект від впровадження науково-практичних рекомендацій полягає у формуванні екологічного мислення й поведінки керівників і спеціалістів агарної сфери, застосуванні критеріїв сталого розвитку галузі, підвищенні соціальної активності та ініціативності сільських громад, забезпеченні організаційно-економічного механізму ефективної зайнятості працівників у сільськогосподарському виробництві, а також розвитку сільського ринку праці та людського капіталу.

Основні наукові положення і практичні результати пройшли апробацію на 25 міжнародних науково-практичних конференціях, форумах та семінарах.

^ Структура роботи

Цикл наукових праць за темою "Екологізація аграрного виробництва" налічує 28 публікацій: розділи у трьох колективних монографіях, дві наукові доповіді, п’ять рекомендацій, 10 статей у наукових фахових виданнях, 8 тез матеріалів конференцій. Обсяг публікацій, що належить автору, становить 17,1 друк. арк.

Загальна кількість публікацій автора, що розкриває результати досліджень, налічує 65 наукових праць загальним обсягом 32,4 друк. арк., з них: розділи у трьох колективних монографіях, двох наукових доповідях – 7,0 друк. арк.; 21 стаття у наукових фахових виданнях – 7,7 друк. арк.; 14 публікації в інших виданнях – 12,7 друк. арк.; 25 публікацій тез доповідей і науково-практичних конференцій – 5,0 друк. арк.


Автор-претендент О.В. Ходаківська


Підпис О.В. Ходаківської засвідчую:


Завідувач відділу кадрів,

аспірантури і спецради

ННЦ „Інститут аграрної економіки” С.В. Мазуренко



Скачати 135.06 Kb.
Дата конвертації10.01.2013
Розмір135.06 Kb.
ТипРеферат
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи