Подано методичні рекомендації щодо викладання польської, російської мов icon

Подано методичні рекомендації щодо викладання польської, російської мов



Схожі
  1   2   3
УДК …

Вивчення мов національних меншин у школах Волинської області

Л. М. Бондарук, методист відділу гуманітарних дисциплін ВІППО;

Л. М. Щерба, вчитель ЗОШ І–ІІІ ст. с. Забороль Луцького району;

Т. О. Томчук, учитель ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 м. Ківерці


Подано методичні рекомендації щодо викладання польської, російської мов, російської літератури у Волинській області, запропоновано рекомендації з оцінювання навчальних досягнень учнів, наведено зразки заповнення журнальних сторінок.

Ключові слова: навчальні програми, інструктивно-методичні рекомендації, критерії оцінювання, види оцінювання навчальних досягнень учнів, зразки підписів зошитів, зразки заповнення журнальних сторінок, навчально-методична література.

^ Бондарук Л. Н., Щерба Л. М., Томчук Т. О. Изучение языков национальных меньшинств в школах Волынской области.

Поданы методические рекомендации по преподаванию польского, русского языков, русской литературы в Волынской области, предложены рекомендации по оцениванию учебных достижений учеников и образцы заполнения журнальных страниц.

Ключевые слова: учебные программы, инструктивно-методические рекомендации, критерии оценивания, виды оценивания учебных достижений учеников, образцы для подписи тетрадей, образцы заполнения журнальных страниц, учебно-методическая литература.


За роки незалежності України сформовано законодавче поле освітянської галузі, розроблено нормативно-правову базу для розвитку національної системи освіти. Вона ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

В Україні послідовно реалізується стратегія розвитку освіти, визначена Національною доктриною розвитку освіти, що затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. 342/2002.

Громадяни нашої країни мають конституційне право на безкоштовну освіту в усіх державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин.

Правовою основою формування державної політики щодо забезпечення прав національних меншин, зокрема в галузі освіти, є Декларація про державний суверенітет України, Конституція України, закони «Про національні меншини в Україні», «Про засади державної мовної політики», «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», інші законодавчі акти України.

Національне законодавство і практика регулювання етнонаціональних процесів у галузі освіти формується нашою державою відповідно до міжнародних норм та рекомендацій, викладених у Загальній декларації прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській Хартії регіональних мов або мов меншин, Гаазьких рекомендаціях Верховного комісара ОБСЄ щодо прав національних меншин на освіту та інших документах.

Міністерство освіти і науки у повному обсязі здійснює роботу щодо імплементації та впровадження Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин» та згідно з переліком національних меншин України, до мов яких застосовуються положення Хартії (білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської).

Реалізація мовної стратегії відповідно до Національної доктрини розвитку освіти здійснюється шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, нормативно-правових, науково-методичних, роз’яснювальних заходів.

В Україні забезпечується право національних меншин на задоволення освітніх потреб рідною мовою, збереження та розвиток етнокультури. Разом з тим у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин створюються умови для належного опанування державної мови.

Передбачено належні форми і засоби викладання і вивчення мов національних меншин на відповідних рівнях.

При визначенні політики щодо мов національних меншин міністерство й органи управління освітою враховують потреби та побажання тих груп населення, які користуються цими мовами, учнів і їхніх батьків.

В освітній системі передбачено можливість надання початкової освіти мовами національних меншин для дітей із тих сімей, які цього бажають.

На цей час початкова освіта надається державною, а також болгарською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою та угорською мовами.

Загалом мовами національних меншин України навчається у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів 277 706 учнів.

У Волинській області у 2 загальноосвітніх навчальних закладах вивчення польської мови розпочинається в початковій ланці: у Луцькій гімназії № 18 у 2 класі та у ЗОШ № 7 м. Луцька – з 4-го (за програмою: Зінчук С. О. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 2–11 класи, 5–11 класи. – Дрогобич: Посвіт, 2010. – 44 с.).

В освітній системі України передбачено, що особи, які не володіють певною мовою національних меншин і які проживають у місцевості, де вона використовується, можуть вивчати їх за своїм бажанням, зокрема:

  • білоруську – в культурно-освітніх центрах (Автономна Республіка Крим, Львівська, Одеська області);

  • болгарську – в навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської областей та м. Києва;

  • гагаузьку, молдовську – в навчальних закладах Одеської області;

  • новогрецьку – в навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Донецької, Одеської, Херсонської областей та міст Києва і Севастополя;

  • іврит – в навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Харківської, Чернівецької областей та м. Києва, а також в культурно-освітніх центрах;

  • їдиш – в навчальних закладах Київської області, а також в культурно-освітніх центрах;

  • кримськотатарську – в навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Херсонської області та м. Севастополя;

  • німецьку, російську – в навчальних закладах всіх адміністративно-територіальних одиниць;

  • польську – в навчальних закладах Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької областей та м. Києва, а також в культурно-освітніх центрах;

  • румунську – в навчальних закладах Закарпатської та Чернівецької областей;

  • словацьку, угорську – в навчальних закладах Закарпатської області.

Польську мову за бажанням вивчають у 26 загальноосвітніх навчальних закладах області – у Володимир-Волинському, Горохівському, Іваничівському, Камінь-Каширському, Локачинському, Луцькому, Любешівському, Любомльському, Маневицькому, Старовижівському районах та у містах Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському, Нововолинську. Вивчається польська мова також у Маяківському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа-інтернат І–ІІІ ступенів–лінгвістичний ліцей» Волинської обласної ради.

Не вивчається польська мова у Ківерцівському, Ковельському, Ратнівському, Рожищенському, Турійському, Шацькому районах.

Навчання проводилося за програмами:

1. Щерба Л. Програма факультативного курсу для 5–9 класів «Польська мова» (Схвалено комісією з мов національних меншин Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України). 2005 р.

2. Гдовська Б., Безкровна А. Програма для вивчення польської мови (5– 6 кл.), К. : Освіта, 1995. (Рек. МОН України 09.10. 1995 № 740).

3. Зінчук С. О. Польська мова : програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 2–11 класи, 5–11 класи. – Дрогобич: Посвіт, 2010. – 44 с. (Лист МОНМСУ № 1.4-18-Р-196 від 20. 11. 2010).

4. Щерба Л.М., Зелінська М.З. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 класи. Зареєстрована за № 574 від 05.03.2012 року. Висновок НМК МОН МС України протокол №2 від 27.04. 2012 року. Схвалено (на оформленні).

На Волині навчання проводять 23 педагоги. З них відповідну освіту за спеціальністю „Українська мова і література та польська мова”, „Викладач світової літератури, англійської мови і польської мови”, „Філолог, викладач польської мови і літератури” мають 16 педагогів. Деякі з учителів проходили підвищення кваліфікації у Полонійському вчительському центрі м. Любліна, Літній школі м. Кракова, у методичному центрі польської мови та культури в Дрогобичі (8 учителів). Зараз у школах працюють 4 молодих учителі (стаж до 3 років), 5 – зі стажем роботи до 10 років (І–ІІ категорії), 9 – зі стажем понад 10 років (які мають вищу кваліфікаційну категорію).

24 травня 2011 року в ВІППО (відділ гуманітарних дисциплін) відбувся круглий стіл учителів польської мови області за участю працівників управління освіти та науки Волинської облдержадміністрації, представників Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, представників обласного відділення Спілки вчителів-полоністів України імені Габріелі Запольської, під час якого обговорювались актуальні питання викладання польської мови: навчально-методичне та дидактичне забезпечення, підвищення кваліфікації вчителів польської мови, робота з обдарованими дітьми.

Після детального анкетування та моніторингу запитів і потреб учителів-полоністів у ВІППО було заплановано і проведено на початку 2012 року курси підвищення їх кваліфікації. 22 педагоги отримали можливість підвищити фаховий рівень, а 6 із них мали змогу пройти навчання за індивідуальним планом з англійської мови.

Для повнішого задоволення освітніх потреб педагогів було вирішено звернутися по допомогу в організації навчального процесу до генерального консула Республіки Польща у Луцьку пана Марека Мартінека.

Завдяки цій тісній співпраці та за сприяння директора Полонійного вчительського центру у Любліні педагоги Волині навчались методики викладання польської мови у висококваліфікованого фахівця – пані Гражини Вишневської, магістра Люблінського центру підвищення кваліфікації вчителів. Усі вчителі отримали потрібну методичну допомогу з тем: „Методи та засоби навчання польської мови”, „Вивчення польської літератури в школі”, „Особливості вивчення польської мови в середній та старшій школі”, а також мали безцінний досвід живого спілкування з професіоналом своєї справи, яким є пані Гражина.

Вчителі-полоністи були надзвичайно вдячні за цінну навчально-методичну літературу, яку подарувало консульство, а також пані Вишневська. Адже для вчителя-практика наявність сучасного, досконалого підручника, посібника, дидактичних матеріалів – це вже запорука успішного уроку, стимул до професійного вдосконалення.

Екскурсійна поїздка у м. Львів, яку організувало консульство за допомогою Волинського обласного відділення Спілки вчителів-полоністів України імені Габріелі Запольської, надовго запам’ятається всім учасникам яскравими та незабутніми враженнями і згуртує колектив педагогів.

До викладання на курсах було залучено також фахівців – викладачів ВНУ імені Лесі Українки: Васейко Ю. С., кандидата філологічних наук, доцента кафедри слов’янської філології; Цьолек Н. М., кандидата філологічних наук, старшого викладача кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин (Інститут Польщі).

ВІППО у рамках тісної співпраці з консульським відділом Республіки Польща у Луцьку та Спілкою вчителів-полоністів завжди інформує вчителів-предметників про різноманітні заходи, які проводять ці організації.

Так, 22–23 листопада 2010 року у консульстві відбувся методичний семінар, на який запрошувались зацікавлені вчителі.

26–28 жовтня 2011 року 3 вчителів та методист ВІППО взяли участь у науково-практичній конференції „Інноваційні методи вивчення польської мови в початкових класах”, який проводили у м. Львові Інститут інноваційних технологій (Дрогобицька філія) зі Спілкою вчителів-полоністів України, Осередком підвищення кваліфікації вчителів м. Оструда (Республіка Польща) та генеральним консульством Республіки Польща у Львові.

25–27 листопада 2011 року всі вчителі запрошувались на урочистості у рамках днів польської культури, приурочених 100-річчю від дня народження Чеслава Мілоша.

У 2012 році ВІППО інформувало про проведення генеральним консульством Республіки Польща 4 лютого 2012 року олімпіади з польської мови та літератури.

20 квітня 2012 року в комунальному закладі „Гімназія № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради Волинської області” відбувся конкурс виразного читання поезії, присвячений творчості видатного польського письменника, педагога Януша Корчака. І це не випадково, адже 2012 рік Сейм Республіки Польща оголосив роком Януша Корчака – людини, яка відстоювала права дітей на повагу, особистісне самовираження, людську гідність.

Конкурс проводився ВІППО, управлінням освіти Луцької міської ради, Волинським обласним відділенням Спілки вчителів-полоністів України імені Габріелі Запольської за підтримки генерального консульства Республіки Польща у м. Луцьку.

Знаменним стало ще й те, що конкурс відбувся у дні, коли Україна та світова спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. В Ізраїлі та єврейських громадах світу День Катастрофи відзначається 27 нісана – цього дня в 1943 році почалось повстання у варшавському гетто. Для України печальним символом Голокосту є Бабин Яр. Під час Великої Вітчизняної війни нацисти використовували це урочище в Києві як місце масових розстрілів.

Учасниками конкурсу виразного читання стали 50 учнів з усіх куточків Волині різних вікових категорій: І категорія – 9–13 років; ІІ – 14–18. Кожний з них представляв польською мовою 2 твори: на вибір класичної або сучасної польської поезії; уривок з творів (діалог) Януша Корчака.

Усі учасники отримали грамоти та книги від генерального консульства Республіки Польща у Луцьку. Не оминули увагою і вчителів польської мови, які підготували учнів до конкурсу, – усім вручено подяки консульства. Переможці також отримали грамоти, цінні призи, книги, а ще Волинське обласне відділення Спілки вчителів-полоністів України імені Габріелі Запольської (голова Зінчук С. О.) організувало для них екскурсійну поїздку в Польщу.

Відповідно до наказу управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації № 338 від 21 травня 2012 року „Про підсумки проведення обласного конкурсу виразного читання польської поезії, присвяченого видатному письменнику, педагогові Янушу Корчаку” переможці обласного конкурсу та учителі, які їх підготували, будуть нагороджені дипломами та подяками.

^ Список переможців

обласного конкурсу виразного читання поезії, присвяченого видатному польському письменнику, педагогові Янушу Корчаку



^ Прізвище, ім’я, по батькові учня

Навчальний заклад

Місце

Прізвище, ім’я,

по батькові вчителя

І категорія (9–13 років)

1

Лаврентій Анастасія

Нововолинська ЗОШ І–ІІІ ст. №4

І

Савчук Наталія Леонідівна

2

Жаловага Аліна

НВК „Локачинська ЗОШ І–ІІІ ст. – гімназія”

І

Нечипорук Світлана Григорівна

Бакун Ольга Петрівна

3

Назарук Олександр

Луцька спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 1

ІІ

Трубнікова Олена Володимирівна

4

Негодюк Анна

Комунальний заклад "Луцька гімназія № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради Волинської області"

ІІ

Зінчук Світлана Олександрівна

5

Ковбасюк Мирослава

Комунальний заклад "Луцька гімназія № 18 Луцької міської ради Волинської області"

ІІ

Бойко Ярослава Костянтинівна

6

Степанишина Олена

Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І–ІІ ступенів № 10–професійний ліцей Луцької міської ради"

ІІ

Нечипорук Наталія Володимирівна

7

Мех Анастасія

Комунальний заклад "Луцька гімназія № 21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Волинської області"

ІІІ

Германович Л. Я.

8

Михайлюк Сергій

Комунальний заклад "Луцька гімназія № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради Волинської області"

ІІІ

Зінчук Світлана Олександрівна

9

Цьолик Богдан

Школа польської мови при Товаристві польської культури імені Тадеуша Костюшка

ІІІ

Цьолик Наталія Миколаївна, вчитель польської мови при –Товаристві польської культури імені Тадеуша Костюшка

10

Ткаченко Анна

Комунальний заклад "Луцька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 25 Луцької міської ради Волинської області"

ІІІ

Маневич Ю. С.

ІІ категорія (14-18 років)

1.

Поліщук Марія

Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І–ІІ ступенів № 10–професійний ліцей Луцької міської ради"

І

Нечипорук Наталія Володимирівна

2.

Главацька Каріна

Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І–ІІ ступенів № 7–природничий ліцей Луцької міської ради"

ІІ

Лимар Ірина Мойсеївна

3.

Вітовщик Оксана

НВК смт Любешів Любешівського району Волинської області

ІІ

Харитонюк Юлія Соловеївна

4.

Шутяк Яна

НВК смт Любешів Любешівського району Волинської області

ІІ

Харитонюк Юлія Соловеївна

5.

Гайдар Анастасія

Луцька спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 1

ІІ

Трубнікова Олена Володимирівна

6.

Шавук Мирослава

Маяківський НВК

ІІІ

Матвіїв Вікторія Вікторівна

7.

Шостак Юлія

Любомльська загальноосвітня школа І–ІІІст. № 2 Любомльської районної ради Волинської області

ІІІ

Нащоцька Юлія Борисівна

8.

Мальчевська Анна

Нововолинський ліцей-інтернат

ІІІ

Сироватка Олена Леонідівна

9.

Вольський Захар

НВК «ЗОШ І–ІІІ ст.–ліцей»

с. Зимне Володимир-Волинського району.

ІІІ

Бігун Лариса Сергіївна


Вивчення мов у кожній адміністративно-територіальній одиниці країни організують також національно-культурні товариства. Польська мова вивчається в товариствах польської культури, які функціонують на Волині: імені Тадеуша Костюшка та імені Еви Фелінської, філіали яких діють у різних куточках області.

У жовтні 2012 року ВІППО заплановано проведення обласного семінару вчителів польської мови, керівників МО „Інноваційні підходи до навчання польської мови у школах області” (Луцький район, ЗОШ І–ІІІ ст. с. Забороль, м. Луцьк). До участі у семінарі запрошено працівників Дрогобицької філії Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України.


Російська мова вивчається у 506 загальноосвітніх навчальних закладах області як предмет, факультативний курс або курс за вибором. Визначається загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Переважно в області російська мова вивчається з 5 по 9 класи. У спеціалізованій ЗОШ І–ІІІ ст. № 5 м. Луцька навчання проходить російською мовою і за відповідними програмами.

У 2010/2011навчальному році було започатковано проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури. Учасниками обласного етапу стали 44 учні 9–11 класів. У IV етапі двоє волинських школярок вибороли дипломи ІІІ ступеня: Шкварок С. В., учениця Ковельської міської гімназії, та Бичковська С. В., учениця НВК „Гімназія № 14” м. Луцька. У 2011/2012 н. р. уже 60 школярів змагались за першість на обласному етапі. А на Вcеукраїнському, IV етапі знову перемога дісталась школярці з Ковельської міської гімназії Сачик М. В. – диплом ІІІ ступеня.

Значний вклад у популяризацію вивчення російської мови та літератури робить Волинська обласна громадська організація „Російський культурний центр імені В. С. Черномирдіна”, Російський центр науки і культури в м. Києві. Вже другий рік поспіль усі учні-переможці обласного етапу олімпіади нагороджуються грошовими преміями, книгами, а школярі, які вибороли перші місця, отримали ще й туристичні путівки у Санкт-Петербург та по Золотому Кільці Росії.

У Волинській області шкільна практика вивчення російської філології йде в ногу з передовими науковими засадами та методиками викладання русистики. ВНУ імені Лесі Українки (Інститут філології та журналістики, кафедра слов’янської філології) та ВІППО працюють у тісному тандемі, здійснюючи науково-методичний супровід підвищення кваліфікації вчителів російської мови та літератури, при організації різноманітних навчально-виховних заходів.

^ Польська мова, російська мова та література,

мови і літератури інших національних меншин

у загальноосвітніх навчальних закладах

На сучасному етапі розвитку суспільства основним завданням державної освітньої політики є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина.

Україна є багатонаціональною державою, в якій органічно переплетені культури багатьох народів, їх традиції, звичаї, мовні та літературні. Органічне поєднання національного і загальнолюдського – це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. Життєві реалії зумовлюють формування концепції полікультуралізму, яка акцентує увагу на загальнолюдських цінностях, на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя.

Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин у 2012/2013 навчальному році здійснюватиметься:

– у 5–9-х класахза Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

– у 8–9-х класах з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 № 99;

– у 10-11-х класахза Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834.

Нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 р. № 409, уводяться в дію поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року.


^ Російська, польська та інші мови національних меншин

Головна мета вивчення російської та інших мов національних меншин у загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування і грамотного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, у навчальних програмах з кримськотатарської, молдовської, польської, російської, румунської, угорської мов через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Так, мовленнєва змістова лінія забезпечує вироблення й удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна – засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини, формування мовних умінь і навичок; соціокультурна – засвоєння українських, національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, опанування стратегій, які визначають мовленнєву діяльність. Зазначені змістові лінії у комплексі формують комунікативну компетенцію особистості.

З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення – наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.

Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.

У процесі вивчення курсу необхідно широко практикувати самостійну роботу учнів із підручниками, посібниками, словниками та іншою навчальною і довідковою літературою. Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити подальший розвиток у школярів умінь і навичок, необхідних у їхній майбутній діяльності.

^ У 2012/2013 навчальному році вивчення російської та інших мов національних меншин здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

  • Російська мова для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою / за ред. Н. Г. Озерової. – Чернівці : Букрек, 2005;

  • Російська мова для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою / Н. Ф. Баландіна, К. В. Дегтярьова, С. А. Лебеденко. – Чернівці : Букрек, 2005;

  • Російська мова для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою / І. П. Гудзик, В. О. Корсаков. – Чернівці : Букрек, 2006 (початок вивчення – з 5 класу);

^ У старшій школі (10-11 класи), що є профільною, вивчення української мови та літератури, рідних мов та інтегрованих курсів «Література» у загальноосвітніх навчальних закладах з російською чи іншими мовами національних меншин, починаючи з 2010-2011 навчального року здійснюється за рівнем стандарту, академічним та профільним рівнями.

У 10-11 класах вивчення мов та літератур національних меншин здійснюється за навчальними програмами зі змінами до них, перелік яких розміщено на веб-сайті міністерства (www.mon.gov.ua):

  • Російська мова (рівень стандарту) для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою / за ред. Н. Г. Озерової. – Чернівці : Букрек, 2005 (див. веб-сайт міністерства);

  • Російська мова (академічний рівень) для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою / Т. Я. Фролова (див. на веб-сайті міністерства);

  • Російська мова (профільний рівень) для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою / за ред. Є. П. Голобородько (див. на веб-сайті міністерства);

У 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання вивчення російської мови здійснюватиметься за програмами, які розміщені на веб-сайті міністерства у розділі «Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Мови національних меншин. Російська мова»:

  • Російська мова (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання / Н.Ф.Баландіна, К.В.Дегтярьова, С.О.Лебеденко. К., 2010;

  • Російська мова (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (початок вивчення з 5 класу) / І.П.Гудзик, В.О.Корсаков.

Календарно-тематичне планування уроків російської мови для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою можна знайти в журналі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» за 2011 р., №10.

Польська мова:

  • Зінчук С. О. Польська мова: програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 2–11 класи, 5–11 класи. – Дрогобич: Посвіт, 2010. – 44 с. (лист МОНМСУ № 1.4-18-Р-196 від 20. 11. 2010).

Програму складено для шкіл з українською мовою навчання, в яких польська мова ви­вчається як друга іноземна. Програма не обмежує самостійності й творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, аудіо-, відеоматеріали тощо).

  • Щерба Л. М. Зелінська М.З. Польська мова: програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 класи / Л. М. Щерба, М. З. Зелінська // Głos Nauczyciela, – 2011. – №1–12. – с. 11 – 41. Зареєстрована за № 574 від 05.03.2012 року. Висновок НМК МОН МС України протокол №2 від 27.04. 2012 року. Схвалено (на оформленні).

Запропонована авторська програма складена для шкіл з українською мовою навчання, в яких польська мова вивчається як іноземна, з урахуванням Рекомендацій Ради Європи.

Програма включає тематичні сфери спілкування, чотири комунікативні компетенції та комунікативні діяльності. У ній передбачено комунікативний підхід до навчання польської мови, який зумовлює практичну мету: оволодіння іншомовним міжкультурним спілкуванням шляхом формування і розвитку міжкультурної комунікативної компетенції та її складових.

Програма не обмежує творчої ініціативи вчителя, дає можливість самостійно розподіляти навчальний матеріал відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання. Її структура доступна й корисна для вчителів та учнів. Запропоновані сфери спілкування не тільки задовільнять освітні потреби учнів, а й допоможуть сформувати міцну базу для подальшого самовдосконалення і використання мови у професійній сфері.

^ Для позашкільних навчальних закладів

  • Мацькович М. Р. Програми з польської мови, культури для позашкільних навчальних закладів / М. Р. Мацькович, С. Я. Біла, Д. Д. Островська, Л. А. Петрушка, Н. Т. Сенкевич, А. Б. Хлопек та ін. – Дрогобич : Посвіт, 2010. – 144 с.

Збірник опрацьовано співробітниками Дрогобицької філії Інституту інноваційних технологій та змісту освіти М.Р. Мацькович та Л.Д. Бугерою. Рекомендовано до друку Міністерством освіти і науки України від 08.10. 2010 р. (лист № 1/11-9343).

^ Збірник охоплює програми з семи дисциплін: польської мови (навчання в позашкільних навчальних закладах, культурно-освітніх центрах польської національної меншини, розраховане на 5 років), польської мови (72 години навчання – 1 рік навчання), історії Польщі (3 роки навчання), польської літератури (3 роки навчання), народознавства Польщі (2 роки навчання), польської музичної культури (3 роки навчання), географії Польщі (1 рік навчання). Ці програми розраховано на роботу з учнями молодшого, середнього, старшого шкільного віку. Програми передбачають навчання дітей в групах початкового та основного рівнів протягом п’яти років. Кількісний склад групи – 10–15 учнів.

Усі дидактичні та методичні засади і зміст програм узгоджено з відповідною галуззю Державного стандарту позашкільної освіти України.


У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою за бажанням дітей та їх батьків російська мова вивчається за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66. Одним із них передбачено вивчення російської мови, польської (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку форми вивчення російської, польської мов (вони можуть вивчатися як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на їх вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків. Якщо російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу.

Російська мова може вивчатись і як курс за вибором. У такому разі слід користуватись програмою, підготовленою Т. Я. Фроловою, доцентом кафедри філології кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатом педагогічних наук:

  • Російська мова. Курс за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою / схвалено МОН України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН України № 1/ІІ-7504 від 06.08.10 р.).

^ Програма розрахована на 35 год (1 год на тиждень).

Програма вивчення курсу російської мови за вибором призначена для практичного засвоєння російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.

Курс за вибором передбачає можливість вивчення предмета як за відсутності початкових знань і вмінь, так і засвоєння матеріалу з опорою на початкові знання. Програму розраховано на 5 років навчання і зорієнтовано не на клас, а на рік навчання. Це дає можливість скоригувати варіанти програми вивчення курсу російської мови на різних етапах навчання.

Якщо російська мова вивчається факультативно, слід користуватись програмою, підготовленою Л. В. Давидюк, доцентом, кандидатом педагогічних наук, професором кафедри методики викладання російської мови та літератури НПУ ім. М. Драгоманова:

  • Російська мова. Факультативний курс для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, / схвалено науково-методичною комісією МОН України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (протокол від 28.10.2010 р. № 6).

^ Програму розраховано на 35 год (1 год на тиждень).

Програма факультативного курсу визначає зміст курсу російської мови, який вивчається з 5 по 11 класи в школах з українською мовою навчання і є продовженням початкового курсу російської мови. При такому підході до вивчення російської мови пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати у навчально-виховному процесі лише ті підручники та навчально-методичні посібники, які щорічно зазначаються в переліках навчально-методичної літератури для основної і старшої школи на сторінках «Інформаційного збірника МОНмолодьспорту України» та мають відповідний гриф.

Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів ЗНЗ (наказ МОН України № 496 від 03. 06. 2008 р.) визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів цих класів загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Порядок ведення класного журналу

2.1. Загальні вимоги до ведення класного журналу

Класний журнал (далі ­– журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.

Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.

Записи проводяться чорнилом (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.

У разі неатестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).

Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав (ла)).

При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.

У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.

^ 2.2. Контроль за веденням класного журналу

Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.

У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності – термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, відмітку про усунення недоліків.

Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.

^ 3. Оцінювання навчальних досягнень учнів

3.1. Загальні поняття

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація (у школах з навчанням мовами нацменшин).

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2011 року № 329.

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.

Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

^ 3.2. Виставлення оцінок до класного журналу

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом



Сторінка1/3
Дата конвертації13.01.2013
Розмір0.85 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи