Автореферат магістерської роботи на здобуття icon

Автореферат магістерської роботи на здобуття



Схожі


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


с работой можно ознакомиться по ссылке: http://diplomukr.com.ua/raboti/22351/22351


Шаблинська Людмила Олексіївна


УДК 331.678


ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ


8.050104 - Фінанси


автореферат

магістерської роботи на здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня магістр


Суми – 2011


Робота виконана на кафедрі фінансів Сумського національного аграрного університету


^ Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

кафедри фінансів

Сумського національного аграрного університету

Чупіс Анатолій Віталійович


^ Зовнішній рецензент: К.е.н доцент кафедри

фінанси Черкаський Східноєвропейський

університет економіки і менеджменту

Левандовська Ада Володимирівна


^ Внутрішній рецензент: старший викладач кафедри економічного

контролю та аудиту Сумського національного

аграрного університету

Гончар Валерій Петрович


Захист магістерської роботи відбудеться «» січня 2011 року о 9 годин на засіданні Державної екзаменаційної комісії по захисту магістерських робіт в Сумському національному аграрному університеті за адресою м. Суми, вул. Кірова 160.


Автореферат оприлюднений на сайті кафедри фінансів Сумського національного аграрного університету www.sau.sumy.ua


Секретар

Державної екзаменаційної комісій Божок О.М.

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. В умовах ринкових трансформацій, функціонування підприємств усе більше ускладнюється під впливом динамічних змін різних факторів навколишнього середовища. Критично оцінюючи загальну тенденцію позитивних зрушень за останні роки, слід зазначити, що реальний сектор поки не є вирішальним чинником росту національної економіки.

Першочерговим завданням розвитку економіки України є забезпечення стабільних темпів економічного зростання. При цьому вони повинні бути на рівні, що перевищує середньоєвропейські показники. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Оборотні кошти підприємства забезпечують зростання обсягів власних фінансових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. Їх нестача спричиняє ризик виникнення боргів, що у підсумку може призвести до банкрутства підприємства. У цьому контексті, формування механізму управління оборотними коштами підприємств і його адаптація до ринкових умов має важливе теоретичне й практичне значення.

Формування механізму управління оборотними коштами підприємств, обґрунтування структури й методичного забезпечення його функціонування дозволяє максимізувати прибуток підприємств у нових умовах господарювання. Теоретичні й практичні аспекти даної проблеми знайшли своє відображення в роботах вітчизняних і закордонних учених і фахівців: І.Т. Балабанова, І.О. Бланка, Є.Брігхема, Дж.К. Ван Хорна, В.М. Геєца, М.Г. Гузя, А. Дайле, П. Друкера, П.В. Єгорова, А.М. Ковальової, Л.А. Костирко, Ю.Г. Лисенко, М.Х. Мескона, С.В. Мочерного, А.М. Поддєрьогіна, В.С. Пономаренко, Г.В. Савицької, В.П. Стасюка, Р.А. Фатхутдинова, А.А. Чухна, А.Д. Шеремета й інших.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до напрямів науково-дослідних робіт кафедри фінансів Сумського національного аграрного університету. Наукові результати, теоретичні положення та висновки магістерського дослідження використані при виконанні науково-дослідної теми: «Фінансове забезпечення інноваційного розвитку АПК» (№ДР 0105U001719).

^ Мета і задачі дослідження. Метою дипломної роботи є розробка концепції механізму управління оборотними коштами підприємств в умовах ринкових відносин і комплексу моделей реалізації, спрямованих на максимізацію прибутку підприємств у поточному та перспективному періодах при заданому рівні фінансового ризику.

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі задачі:

  • проведення теоретичного аналізу понять «власні фінансові ресурси підприємства», « оборотні кошти »;

  • визначити особливості управління оборотними коштами підприємств в умовах ринкових відносин;

  • аналіз ефективності використання власних фінансових ресурсів провідних підприємств;

  • розробити концепцію механізму управління оборотними коштами підприємств в умовах ринкових відносин.

^ Об’єктом дослідження є особливості управління оборотними коштами підприємства ТОВ „Велетень” м. Глухів

Предметом дослідження є теоретичні, науково – методичні та практичні аспекти управління оборотними коштами аграрних підприємств.

^ Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії та фінансів підприємств, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем теорії й практики фінансової аналітики, законодавчі та нормативні акти, аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики, річна звіти сільськогосподарських формувань Сумської області. Оцінка особливості управління оборотними коштами сільськогосподарських підприємств здійснювалась за допомогою порівняльного аналізу, системного підходу та інших загальнонаукових методів.

Інформаційна база дослідження ґрунтується на законодавчо-нормативних актах з питань розвитку державних і місцевих фінансів, фінансових ринків, земельних відносин. Опрацьовані статистичні матеріали Національного банку України, Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації. Обробка даних здійснювалась з використанням сучасних інформаційних технологій і програм. Інформаційну базу дослідження склали дані фактичної фінансової звітності сільськогосподарських формувань Сумської області.

^ Наукова спрямованість одержаних результатів визначається сукупністю теоретичних і методичних положень, висновків щодо особливостей управління оборотними коштами сільськогосподарських підприємств полягає у такому:

  • сформульовано зміст і завдання управління оборотними активами сільськогосподарських формувань, яке визначається як сукупність фінансових інструментів, спрямованих на запобігання негативного впливу факторів розвитку сільськогосподарських формувань для забезпечення випуску високоякісної та конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

  • розроблено тактику формування оборотних активів та стратегії їх фінансування

^ Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення одержаних результатів магістерського дослідження визначається обґрунтованими пропозиціями щодо розробки і запровадження методологічних і методичних основ управління оборотними коштами підприємств (довідка про впровадження №12/1 від 12.12.2009 року).

^ Особистий внесок здобувача. Магістерська робота повністю є результатом самостійного наукового дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати виконаного дослідження були оприлюднені на конференціях і семінарах.

Крім того, результати дослідження доповідалися автором на щорічних наукових конференціях викладацького складу Сумського національного аграрного університету (2008, 2009 роки).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 4 наукові праці, загальним обсягом 0,34 д.а., з них 1 робота опублікована у наукових фахових виданнях, обсягом 0,20 д.а.

^ Обсяг та структура магістерської роботи. Магістерська робота складається із вступу, шістьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 85 найменувань, 4 додатків. Загальний обсяг магістерської роботи складає 124 сторінки, у тому числі 16 рисунків та 28 таблиць.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано її мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію та методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію та особистий внесок здобувача.

Перший розділ: « ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ».

За умов сьогодення, що характеризується широкою зміною факторів зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування сільськогосподарських формувань, високим рівнем фінансових ризиків, одним з актуальних напрямків є управління оборотними коштами сільськогосподарських підприємств.

Політика управління активами суб'єктів господарювання базується на розумінні їх як джерела отримання грошових потоків, відповідно до чого їх класифікують за такими вісьми ознаками:

І. За об’єктом фінансового управління:

  • необоротні активи – основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, нематеріалізовані активи, інші необоротні активи;

  • оборотні активи – запаси товарно-матеріальних цінностей, дебіторська заборгованість, грошові активи, поточні фінансові інвестиції, інші оборотні активи.

ІІ За речовою формою об’єкта управління:

  • реальні – матеріалізовані, нематеріалізовані;

  • фінансові.

ІІІ За строком отримання грошового доходу:

  • короткострокові;

  • довгострокові.

ІУ За формою отримання доходів:

  • активи, що приносять дохід у явній формі – рентні платежі, проценти за облігаціями, дивіденди за акціями та ін.;

  • активи, що приносять дохід у прихованій формі (лише при продажу активу) – різниця цін купівлі-продажу, гудвіл та ін.

У За регулярністю отримання доходу:

  • з одноразовим доходом;

  • з періодичним доходом;

  • з регулярним доходом.

УІ За ступенем ризику:

  • активи з гарантованим грошовим потоком (безризикові);

  • активи з негарантованим грошовим потоком (ризикові).

УІІ Залежно від оборотності:

  • високооборотні;

  • з нормальною оборотністю;

  • з низькою оборотністю;

  • необоротні.

УІІІ Залежно від рівня ліквідності:

  • високоліквідні;

  • середньоліквідні;

  • низьколіквідні;

  • неліквідні.

Формування активів підприємства пов’язане з трьома основними етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:

І. Створення нового підприємства. На цій стадії активи визначають потребу у стартовому капіталі, умови формування прибутку, які залежать від швидкості обороту активів, рівня їх ліквідності, тощо. Особливість полягає в тому, що при цьому деякі види активів можуть бути відсутні. Наприклад, дебіторська заборгованість, готова продукція.

ІІ. Розширення, реконструкція та модернізація діючого підприємства. На цій стадії формування активів залежить від стратегічних задач розвитку підприємства з врахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.

ІІІ. Формування нових структурних одиниць діючого підприємства. На цій стадії активи формуються шляхом будівництва, придбання, приватизації, купівлі підприємств-боржників.

Основною метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреб в окремих їх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для забезпечення умов, ефективної господарської діяльності.

Характеризуючи активи як об'єкт фінансового управління, необхідно відзначити особливості їх окремих складових. Так, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна, основна відмінність якої полягає у багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності та частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. У процесі формування й управління необоротними активами необхідно усвідомлювати їх плюси і мінуси порівняно з оборотними активами, рис. 1.1.

Основне завдання управління необоротними активами полягає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. Можливості оперативного управління необоротними активами незначні.


^ Переваги необоротних активів




Недоліки необоротних активів




1. Менший ризик інфляційного знецінення та мождиве збільшення ринкових цін на нерухо-мість швидшими темпами ніж темпи інфляції.

2. Менший ризик втрати в процесі господарської діяльності.

3. Здатність приносити стабільний прибуток за несприятливої господарської кон’юктури у формі орендних та лізингових платежів.

4. Можливість більш інтенсивного викорис-тання (у дві або три зміни) в періоди підйому ринкової крн’юктури.




1. Можливість морального зносу за швидкої змінюваності технології.

2. Низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів.

3. Низький рівень ліквідності й неспромож-ність забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності.

Рис. 1.1. Основні переваги і недоліки необоротних активів.


До оборотних активів підприємства відносять ті види майнових цінностей, які повністю споживаються за один виробничий цикл. При цьому необхідно усвідомлювати, що елементи оборотного капіталу, вкладеного в поточні активи підприємства, постійно переходять зі сфери виробництва у сферу обігу і знову повертаються у виробництво. Та частина оборотного капіталу; яка постійно перебуває у сфері виробництва, називається оборотними фондами. До складу оборотних фондів відносять: виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів.

В другому розділі магістерської роботи « АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ ”ВЕЛЕТЕНЬ” м. Глухів» нами розглянуто організаційно-економічна характеристика ^ ТОВ ”ВЕЛЕТЕНЬ” м. Глухів.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Велетень” (скорочено ТОВ ”Велетень”) створене в 2000 році в результаті реформування колективного сільськогосподарського підприємства „Велетень”. Товариство є правонаступником колишнього КСП.

Адреса: 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Матросова 16, факс 2-35-15, тел. 2-41-41

Свою господарську діяльність господарство здійснює на території чотирьох сіл ( Привілля, Годунівка, Хотминівка, Сліпород), які розташовані біля міста Глухова. Центральний офіс знаходиться в центрі м. Глухова. Найближча залізнича станція розташована на відстані 10км від підприємства. ТОВ”Велетень” має вихід на автошлях Київ-Москва, який проходить через територію господарства.

Загальна земельна площа ТОВ ”Велетень” складає 7068 га, площа сільськогосподарських угідь – 6229га, у т.ч. рілля – 6229 га.

Розпаювання майнового комплексу господарства відбулося в 1995 році. У 1997 році було здійснено остаточний перерозподіл майна колективної власності між членами колишнього колективного господарства, які працювали в господарстві з 1960 по 1997 роки.

2001 році для забезпечення захисту майнових відносин, було здійснено такі заходи:

  • розглянуто списки осіб, які мають право на майнову частку;

  • здійснено інвентаризацію та переоцінку основних засобів;

-визначені розміри індивідуальних майнових паїв;

  • укладено нові договори використання майна.

Власникам майнових паїв видано свідоцтво нового зразка на право власності на майновий пай.

У 2002 році власникам земельних сертифікатів було видано державні акти приватної власності на землю. Загальна кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) становить 1511. Всього розпайовано земель 6229 га, середній розмір паю становить 4,1 га.

Загальний розмір пайового фонду 7534279 грн., середній розмір майнової частки – 4986 грн. Орендна плата власникам земельних ділянок виплачується вчасно сільськогосподарською продукцією та послугами згідно з договорами оренди.

Основними видами господарської діяльності товариства є:

  • виробництво зерна;

  • виробництво цукрових буряків;

  • виробництво молока;

  • кормо виробництво;

Середньорічна чисельність робітників складає 265 осіб. Із загальної кількості працюючих у господарстві 37% складають громадяни віком від 18 до 40 років, 63% - громадяни віком від 40 до 60 років.

Розподіл робітників по сферах діяльності виглядає таким чином:

тваринництво – 58,5%

рослинництво – 41,5% у т.ч.

механізаторів – 12,3%; доярок – 8,7%;

сфера управління – 11,5%; допоміжні галузі – 2,6%.

Товариство є юридичною особою. Має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку зі своєю назвою.

Прибуток ТОВ ”Велетень” утворюється з надходжень від господарської діяльності, після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

Таблиця 2.1.

^ Склад та структура земельних ресурсів ТОВ „Велетень”


^ Види угідь

2007 р.

2008 р.

2009р.

Відхилення (+,-) 2009р. від 2007р.

га

пит. вага,%

га

пит. вага,%

га

пит. вага,%

га

пит. вага,%

Загальна

земельна площа

7068,0

100

7068,0

100

7068,0

100

-

-

В т.ч. с/г угіддя

5477

77,5

6130,0

86,7

6229

88,13

752

10,63

рілля

5388

76,2

6130,0

86,7

6229

88,13

841

11,93

сінокоси

89,0

1,3

-

-

-

-

-

-



Діяльність ТОВ ”Велетень” розвинута і універсальна. За рахунок високоефективного виробництва, помірності в цінах, різноманітності виконуваних функцій товариство має досить значну частку на ринку сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи дані таблиці 2.1.в динаміці за 2007-2009 роки бачимо, що загальна земельна площа в 2009 році. порівняно з 2007 роком залишилася без змін. Це пов’язано з тим, що частина землі роздана працівникам господарства для ведення особистого підсобного господарства в 2009 році не збільшилась. Площа с\г угідь збільшилась на 752 га , що становить 10,63%. За рахунок цього також у 2009 році збільшилася площа ріллі на 841 га і склала 6229га. Площі сінокос взагалі не стало.

Важливим показником фінансового стану підприємства є його ліквідність та платоспроможність. В показнику ліквідності виражається взаємозв’язок можливості продажу активів підприємства з оплатою його пасивів. В оцінці платоспроможності виражається можливість підприємства оплатити свої боргові зобов’язання за рахунок наявних ліквідних оборотних активів. Поняття "платоспроможність" і "ліквідність" взаємопов'язані.

Причини збільшення чи зменшення майна Товариства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і запозичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану товариства. Так, збільшення долі запозичених коштів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності товариства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої – про активний перерозподіл

прибутку від кредиторів по відношенню до підприємства боржника. Аналіз пасивів ТОВ "Велетень" відображено в таблиці 2.9.

Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення на 970 тис. грн. короткострокових кредитів банку, а також підвищення кредиторської заборгованості за товари, послуги на 231,4 тис. грн. В структурі поточних зобов’язань найбільшу питому вагу займають інші поточні зобов’язання 44,20 %. В складі джерел коштів підприємства спостерігаємо зменшення довгострокових зобов’язань на 11,86 %. Одним із факторів, який вплинув на це зниження є виплата підприємством банку частини довгострокового кредиту в сумі 200 тис. грн.

З таблиці 2.9. бачимо, що збільшення джерел формування майна ТОВ ”Велетень” за 2009 рік на 8338,1 тис.грн., або 47,80% обумовлене значним збільшенням суми поточних зобов’язань, а саме, на 9828,1 тис. грн., або на 277,8%. Разом з тим сума власних коштів залишилася незмінною і склала 1330,1тис.грн


Таблиця 2.9.

^ Аналіз складу та структури джерел коштів ТОВ ”Велетень”

^ Джерела коштів

На початок 2009 року

На кінець 2009

року

Зміни за звітний період (+, -)

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис.

грн.

% до початку року

I.Власний капітал



















Статутний капітал

7,4

0,03

7,4

0,03

0

0

Додатковий капітал

1322,7

7,60

1322,7

5,13

0

0

Нерозподілений прибуток

-




-




-

-

Усього за розділом I

1330,1

7,63

1330,1

5,16

0

0

^ III Довгострокові зобовязання



















Довгострокові кредити банків

350,0

2,01

150,0

0,60

-200,0

-57,1

Інші довгострокові зобов’язання

12208,4

70,05

10918,4

42,34

-1290

-10,6

Усього за розділом III

12558,4

72,06

11068,4

42,94

-1490

-11,86

^ IV. Поточні зобовязання



















Короткострокові кредити банку

230,0

1,31

1200,0

4,70

970,0

421,7

Кредиторська заборгованість за товари, послуги

116,4

0,70

347,8

1,42

231,4

198,8

Поточні зобов’язання:

- з бюджетом

90,5

0,51

117,0

0,44

26,5

29,3

- зі страхування

33,8

0,19

82,7

0,32

48,9

144,7

- з оплати праці

124,2

0,70

213,4

0,82

89,2

71,8

Інші поточні

зобов’язання

2943,3

16,90

11405,4

44,20

8462,1

287,5

Усього за розділом IV

3538,2

20,31

13366,3

51,90

9828,1

277,8

Баланс

17426,7

100

25764,8

100

8338,1

47,8

В третьому розділі магістерської роботи « УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ » розглянуто політику управління розподілом прибутку підприємства, управління грошовими активами, управління дебіторською заборгованістю.

Ефективність політики управління прибутком підприємства визначається не тільки розміром сформованого прибутку підприємством, але й характером його розподілу та використання. Політика управління розподілом прибутку являє собою процес формування напрямків його подальшого використання відповідно до мети та завдань стратегічного розвитку підприємства. Приймаючи рішення стосовно розподілу прибутку підприємства, необхідно брати за основу показники фінансового стану підприємства, ураховувати на-яність та необхідність першочергових вкладень, рівень матеріально-технічної бази підприємства, рівень соціального захисту працівників підприємства, можливість здійснення ефективного фінансового інвестування тощо.

Головною метою політики управління розподілом прибутку є оптимізація пропорцій між капіталізованою часткою прибутку та часткою прибутку, що спрямовується на споживання, які забезпечують реалізацію стратегії розвитку підприємства і зростання його ринкової вартості.

Характер розподілу прибутку впливає на суттєві аспекти діяльності підприємства та його фінансові результати. Розподіл прибутку безпосередньо спрямований на реалізацію головної мети фінансового менеджменту підприємства - максимізацію добробуту власників, оскільки в процесі розподілу прибутку формуються пропорції між поточними виплатами власникам і зростанням цих виплат у довгостроковому періоді. Розподіл прибутку є основним інструментом впливу на зростання ринкової вартості підприємства. Пропорції розподілу прибутку визначають темпи реалізації стратегічних програм розвитку підприємства. Стратегія розвитку підприємства досягається в процесі інвестиційної діяльності, обсяги якої залежать від можливостей формування підприємством достатніх фінансових ресурсів, і в першу чергу за рахунок внутрішніх джерел, основним з яких є прибуток.

Метою управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. Об'єктами фінансового управління є грошові кошти (в касі, на банківських рахунках, у дорозі) та їх резерви у формі поточних фінансових інвестицій у грошові інструменти та цінні папери.

З позицій теорії інвестування грошові кошти — це окремий вид інвестицій у товарно-матеріальні цінності, а тому управління ними має здійснюватися на таких загальних засадах:

  • підтримка мінімального залишку грошових коштів для безперебійного здійснення поточних розрахунків;

  • врахування діапазону сезонних змін залишку грошових коштів;

  • створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності;

  • формування резерву грошових коштів для компенсації непередбачених витрат і можливих втрат у процесі фінансово-господарської діяльності;

  • своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів.

Основні комплекси фінансових завдань при управлінні грошовими активами та методичний інструментарій їх реалізацій в систематизованому вигляді представлені на рис. 1.7.



^ Комплекси фінансових завдань при управлінні грошовими активами.




Прискорення оборотності грошових коштів.




Підтримка міні-мального залишку грошових коштів.




Зменшення пот-реби в наявних залишках грошових коштів.




Підвищення рентабельності використання грошових коштів.

1. Зменшення тривалості операційного та фінансового циклів.

2. Своєчасна інкасація виручки.

3. Скорочення обсягів готівкових розрахунків.

4. Скорочення обсягів розраху-нків за допомо-гою чеків та акредитивів.




1. Реалізація продукції на умовах негайної сплати.

2. Стягнення дебітор-ської заборгованості.

3. Продаж поточних фінансових інвестицій.

4. Продаж мкатеріаль-них і нематеріальних активів.

5. Оформлення банківського кредиту.

6. Залучення інвести-цій шляхом випуску акцій, облігацій, додаткових паїв.




1. Перенесення строку окремих платежів.

2. Зарахування зустрічних вимог.

3. Укладання бартерних угод.

4. Застосування планових платежів.

5. Придбання необоротних активів на умовах оренди та лізингу.

6. Купівля ТМЦ на умовах комерційного кредиту.




1. Відкриття контокорентних рахунків.

2. Купівля високоліквідних цінних паперів.

3. Розміщення коштів у грошових фінансових структурах.

Рис. 1.7. Комплекси фінансових завдань при управлінні грошовими активами

Як видно з наведеної схеми, важливим управлінським завданням є підтримка грошових коштів підприємства на мінімально потрібному рівні. Для цього можуть використовуватися всі можливі джерела поповнення грошових коштів:

    1. Надходження виручки від реалізації продукції на умовах негайної оплати.

    2. Стягнення дебіторської заборгованості.

    3. Продаж резервних грошових активів у формі поточних фінансових інвестицій.

    4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів підприємства (запасів, основних засобів, об'єктів незавершеного виробництва, патентів, ноу-хау тощо).

    5. Отримання банківських кредитів.

    6. Залучення інвестицій шляхом випуску акцій, облігацій, додаткових паїв тощо.

В умовах кризи неплатежів особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження безнадійних боргів. При цьому слід пам'ятати, що політика управління дебіторською заборгованістю є одночасно складовою не лише фінансової, а й маркетингової стратегії підприємства. Адже шляхом пом'якшення умов розрахунків з покупцями продукції можна розширити обсяги її реалізації і тим самим збільшити доходи і прибутки від основної діяльності.

У процесі здійснення різноманітних виробничих та комерційних операцій у підприємства може виникати дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями продукції, персоналом, власниками, бюджетом та позабюджетними фондами тощо. Але господарська практика свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію (виконані роботи і послуги) припадає більш як 80 % загального обсягу дебіторської заборгованості підприємств, що робить її основним об'єктом фінансового управління.

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу. У процесі управління вирішуються такі завдання:

  • визначення обсягу інвестицій у дебіторську заборгованість за комерційним і споживчим кредитом;

  • формування принципів та умов кредитної політики щодо покупців продукції;

  • визначення кола потенційних дебіторів;

  • забезпечення інкасації дебіторської заборгованості;

  • прискорення платежів за допомогою сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.




    ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки і пропозиції :

1.На сьогоднішній день власні фінансові ресурси - одна з основних форм грошового накопичення, що створюється у галузях економіки: вона займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління і є рушійною силою ринку.

2. Дослідження формування власних фінансових ресурсів, рентабельності підприємства, витрат звертання, валових доходів, є найважливішим чинником при прийнятті організаційних і господарсько-управлінських рішень, створення сприятливих умов для реалізації планів і програм по нарощуванню прибутку є основою актуальності даної теми.. Іншими словами підприємства повинні чітко уявляти резерви оптимізації власних фінансових ресурсів, від чого вони залежать і які основні параметри впливають на їх величину.

3.Прибуток є кінцевим результатом діяльності підприємства, який характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток виступає головним фактором стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства і створює фінансову основу для її розвитку, задоволення соціальних і матеріальних потреб.

4. Усталеність грошового виторгу, необхідне ,щоб підприємство могло ефективно функціонувати і розвиватися, йому насамперед потрібна, достатньої для розплати з постачальниками, кредиторами, своїми робітниками, місцевими органами влади, державою. Після розрахунків і виконання зобов'язань необхідна ще і прибуток, обсяг якого повинний бути, принаймні, не нижче запланованого. Але фінансова усталеність не зводиться тільки до платоспроможності. Для досягнення і підтримки фінансової стабільності важливі не тільки абсолютні розміри прибули, скільки щодо обсягу капіталу й обсягу його виторги, тобто показники рентабельності.

4. Ріст прибутку, що сприяє нарощуванню рентабельності, росту усталеності підприємства, зменшенню можливості його банкрутства, раціональний лише до визначених меж, оскільки, як правило, високу рентабельність ринкових позицій забезпечують, діючи з підвищеним ризиком. У цьому випадку зростають потенційні можливості збитків, а в наступному і банкрутства.

5. Фінансового й управлінський аналіз на підприємстві покликаний вирішити постійно виникаючі конкретні питання, одержати кваліфіковану оцінку фінансового положення, використовується керівниками підприємств все частіше.

6. Розрахунки як загальної, так і порівняльної економічної ефективності витрат не повинні обмежуватися показниками , що узагальнюють. Для всебічного обґрунтування й аналізу економічної ефективності витрат, виявлення резервів підвищення їхньої ефективності при прийнятті остаточних рішень варто використовувати додаткові показники, що характеризують окремі сторони одержуваного ефекту.

7. Склад та структура послуг багато в чому вирішують результати підприємницької діяльності. На даному підприємстві досить застаріла матеріально - технічна база ,яка періодично оновлюється, про що свідчить той факт, що підприємство інколи не виконує план своєї діяльності у зв’язку з неспроможністю в повному обсязі задовольнити сучасні потреби замовників та досить часто діяльність підприємства не є рентабельною. Тут важлива не тільки загальний розмір витрат, але і залежність між постійними і змінними витратами, що визначають швидкість обороту капіталу. Велике значення має для дії менеджера або керівника урахування повною мірою особливостей тієї стадії життєвого циклу, на якому знаходиться підприємство ТОВ "Велетень".

8. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства - це багатоцільове джерело фінансування його потреб, але основні напрямки її використання можна визначити як нагромадження і споживання. Пропорції розподілу прибутку на нагромадження і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.

9. Резервний фонд створюється суб’єктами на випадок припинення їх діяльності для відшкодування кредиторської заборгованості. Він є обов’язковим для акціонерного товариства, кооперативу, підприємства з іноземними інвестиціями. Акціонерні товариства зараховують до резервного фонду також емісійний доход, тобто суму різниці між продажною і номінальною ціною акцій, отриману при їх реалізації по ціні, яка перевищує номінальну вартість. Ця сума не підлягає якому-небудь використанню або розподілу, крім випадків реалізації акцій по ціні нижчий за номінальну вартість. Резервний фонд акціонерного товариства використовується на виплату процентів по облігаціям і дивідендів по привілейованим акціям у випадку недостатнього чистого прибутку для цих цілей.

10. З метою поліпшення формування і використання власних фінансових ресурсів на підприємстві, та як наслідок підвищення загальної рентабельності підприємства можна запропонувати наступні заходи:

- впровадження нових прогресивних технологій;

- впровадження маркетингової діяльності на підприємстві;

- збільшення обсягу послуг, що надається підприємством;

- залучення нових інвесторів;

- впровадження нових технологій при наданні послуг;

Отже, проаналізувавши дані розрахунків по підприємству можна стверджувати, що підприємство нарощує свій потенціал, що є досить позитивним та свідчить про покращення економічного стану, та як наслідок, рентабельності підприємства.

^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Статті у наукових виданнях:

1. Шаблинська Л.О. Тактика формування оборотних активів та стратегії їх фінансування // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (20-29 квітня 2009 р.). – Суми: Видавництво «Довкілля», 2009. –с.358.

2. Шаблинська Л.О. Політика управління розподілом прибутку підприємства. // Матеріали інтернет-конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ присвяченої Дню студента (17 листопада 2009 року) // www.sau.sumy.ua

3. Шаблинська Л.О. Підвищення ефективності використання оборотних коштів // Матеріали конференції викладачів, аспірантів та студентів ННІ Економіки та менеджменту: Актуальні проблеми економіки та менеджменту (28-29 жовтня 2010 року) – Суми: Видавництво «Довкілля», 2010. – с.282.


АНОТАЦІЯ

Шаблинська Л.О. Особливості управління оборотними коштами підприємств. Робота на здобуття першого наукового ступеня магістра за спеціальністю 8.050104 – фінанси. – Сумський національний аграрний університет, Суми, 2011.

У магістерській роботі досліджені теоретичні та практичні аспекти підвищення ефективності використання оборотних коштів, досліджено з фінансової точки зору сутність управління оборотними коштами, дана оцінка ефективності застосування спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських виробників, розкриті фінансові інструменти і важелі політики управління розподілом прибутку підприємства.

Ключові слова: оборотні кошти, прибуток підприємства, оборотні активи.


АННОТАЦИЯ

Шаблинская Л.А. Особенности управления оборотными средствами предприятий. Работа на получения первого ученой степени магистра по специальности 8.050104 - финансы. - Сумской национальный аграрный университет, Сумы, 2011.

В магистерской работе исследованы теоретические и практические аспекты повышения эффективности использования оборотных средств, исследованы с финансовой точки зрения сущность управления оборотными средствами, дана оценка эффективности применения специальных режимов налогообложения сельскохозяйственных производителей, раскрытые финансовые инструменты и рычаги политики управления распределением прибыли предприятия.

^ Ключевые слова: оборотные средства, прибыль предприятия, оборотные активы.

ANNOTATION

Shablynska LA Features of current assets management companies. Work on obtaining a first master's degree in specialty 8.050104 - Finance. - Sumy National Agrarian University, Sumy, 2011.

Master's thesis in theoretical and practical aspects of improving the use of working capital, research from a financial point of view of the nature of current assets management, evaluated the effectiveness of the use of special tax regimes for farmers, revealed financial instruments and policy levers control the distribution of profits.

Keywords: capital, profits, assets.


Шаблинська Людмила Олексіївна


ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ


8.050104 - Фінанси


Підписано до друку 20.12.2010 р. формат 84/60 1/16

Папір друк. Обл. - від. арк. 0,6 розм. друк. арк. 0,6

Наклад 10 примірників. Замовлення № 155


________________________________________________________________

Видавництво «Довкілля» 40020, м. Суми, вул. Петропавловська, 98б.



2007





Скачати 297.45 Kb.
Дата конвертації19.05.2013
Розмір297.45 Kb.
ТипАвтореферат
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи