Автореферат дисертації на здобуття icon

Автореферат дисертації на здобуття



Схожі


Державний вищий навчальний заклад

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”


ЗЕМЛЯЧОВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ


УДК 336.71


РЕСУРСНА БАЗА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ


Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит


Автореферат

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук


Київ – 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки характеризується підвищенням вимог до банківської системи, яка повинна сприяти стійкому економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності господарського комплексу в умовах поступової інтеграції у європейський та світовий економічний простір. Це обумовлено особливою роллю банків як провідних фінансових посередників, що забезпечують переміщення фінансових ресурсів між окремими регіонами, галузями господарства та суб’єктами економіки з метою задоволення їх потреб та запитів. Вказані процеси вимагають від комерційних банків адекватного нарощування обсягів, оптимізації структури та вдосконалення організації ресурсної бази.

Достатня за обсягом та належним чином збалансована ресурсна база банків є важливою передумовою їх прибутковості, підтримки достатньої ліквідності та довіри з боку учасників ринку. Зміцнення ресурсної бази сприяє підвищенню можливостей банків у задоволенні поточних та інвестиційних потреб суб’єктів господарювання і домогосподарств у додаткових фінансових ресурсах. Разом з тим у сучасних умовах в Україні помітно загострились проблеми формування та використання ресурсів банків. Необхідність прискорення розвитку виробництва та обмеженість фондового ринку спричинили надто високий попит на банківські кредити, що, в свою чергу, вимагає прискореного нарощування банківських ресурсів. Однак низький рівень монетизації економіки, низька ефективність виробництва та недостатній життєвий рівень населення істотно ускладнюють вирішення цієї задачі. Особливо гостро стоїть проблема формування довгострокових ресурсів, попит на які зростає найбільш динамічно у підприємств і населення.

В той же час наявні кредитні ресурси банки не завжди можуть надійно і вигідно розмістити, оскільки фінансовий стан більшості їх клієнтів (суб’єктів господарювання і домогосподарств) не дозволяє їм це здійснити. Тому в умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів в економіці у банків нерідко з’являється надлишок ліквідності, який погіршує їх фінансовий стан. Ця проблема потребує істотного вдосконалення механізмів процесу управління ресурсною базою банків.

Досить актуальним залишається дослідження впливу ресурсної бази на ліквідність банків, особливо через механізм рефінансування комерційних банків. В той же час складові цього механізму залишаються недостатньо розвинутими: рефінансування через центральний банк, ринок міжбанківського кредитування, що загострює проблему ліквідності банків.

Вирішення вказаних питань вимагає вдосконалення організації формування банківських ресурсів, а отже, обумовлює необхідність їх дослідження.

Теоретичні та практичні аспекти формування ресурсної бази комерційних банків вивчалися вітчизняними та зарубіжними науковцями. Значний внесок у дослідження цієї проблеми зробили українські вчені М.Д.Алексеєнко, А.М.Мороз, М.І.Савлук, Л.О.Примостка, А.П.Вожжов, О.В.Дзюблюк, О.В.Васюренко, О.Д.Заруба, П.В.Матвієнко, Ж.М.Довгань, Д.Гладких. Варто відмітити дослідження російських авторів: Е.Ф.Жукова, І.Т.Балабанова, Ю.А.Бабичевої, В.І.Колесникова, Л.П.Кроливецької, О.І.Лаврушина, Г.С.Панової, В.М.Усоскіна. Вивченню банківських ресурсів багато уваги приділено зарубіжними економістами: Діаною Мак Нотон, Дональдом Дж.Карлсоном, К.Т.Дитцем, Г.Асхауэром, Д.Ф.Синки, Т.Кохом.

Проте проблеми формування ресурсної бази комерційних банків потребують подальших досліджень, особливо з урахуванням новітніх реалій української економіки. Велике значення має вивчення сутності, передумов та особливостей механізму формування ресурсів банків, розвиток підходів до формування окремих їх складових та обгрунтування нових заходів в управлінні та маркетинговому забезпеченні цього процесу.

Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри банківської справи Київського національного економічного університету з виконання бюджетної теми: “Банківська система України: її становлення та розвиток в перехідний період до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0196U023340). Внесок автора у виконання зазначеної науково-дослідної теми полягає у дослідженні сутності, передумов формування та складових механізму формування банківських ресурсів.

Робота також виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри банківської справи Кримського економічного інституту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Особисто автором в рамках теми “Реалізація потенціалу соціально–економічного розвитку регіонів України в умовах трансформації економіко-правових механізмів господарювання” (номер державної реєстрації 0107U003053) підготовлено підрозділ “Основні напрямки вдосконалення механізму формування і використання банківських ресурсів”.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблене і системне дослідження сутності ресурсної бази банків, вивчення її сучасного стану та обгрунтування шляхів подальшого вдосконалення управління ресурсами на рівні окремих банків та банківської системи в цілому. Для досягнення цієї мети визначено вирішення наступних завдань:

-дослідити сутність, джерела формування ресурсів банків та запропонувати нові підходи до їх вивчення;

-розглянути економічні і фінансові передумови та складові механізму формування банківських ресурсів;

-дослідити процеси розвитку ресурсної бази банків України та охарактеризувати особливості її сучасного стану;

-дослідити особливості формування окремих складових банківських ресурсів (власного капіталу, залучених та позичених коштів);

-запропонувати нові підходи до маркетингового забезпечення формування ресурсної бази банків і створення нових банківських продуктів;

-визначити сутність банківських ризиків, що виникають при формуванні ресурсів банків, та дослідити механізми управління ними;

-запропонувати шляхи збалансованого формування ресурсної бази банків.

^ Об’єктом дослідження виступає діяльність банків з формування та управління ресурсною базою.

Предметом дослідження є система економічних відносин, що виникають між банками та іншими суб’єктами грошового ринку з приводу формування ресурсної бази банків.

^ Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних прийомів і методів дослідження. Зокрема, у першому розділі застосовано загальнонаукові методи пізнання, діалектичний підхід до визначення причинно–наслідкових зв’язків між явищами і процесами, що відбуваються в економічній та монетарній сферах; системний підхід до вивчення сутності банківських ресурсів; історичні підходи, які сприяли реалізації концептуальної єдності дослідження. Для аналізу сучасного стану ресурсної бази банків та дослідження процесу управління використовувались методи аналізу і синтезу, узагальнення, індукція і дедукція, графічні прийоми, економіко–математичні методи.

Інформаційною базою дослідження були теоретичні та науково–практичні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців, законодавчі та нормативно–правові акти, що стосуються питань формування банківських ресурсів, статистичні показники діяльності банківської системи України та окремих комерційних банків.

^ Наукова новизна одержаних результатів. В роботі здійснено комплексне дослідження ресурсної бази комерційних банків, шляхів вдосконалення управління нею в сучасних умовах. Наукова новизна та особистий внесок дисертанта полягає в наступному:

-вперше:

-запропоновано новий підхід до аналізу сутності ресурсної бази банків, який базується на її визначенні не тільки з традиційної точки зору як сукупності коштів, що є в обороті банку (вузьке розуміння), але й з загальноекономічної, коли в поняття “ресурсна база” також включаються організаційні і економічні ресурси (мережа філій, персонал банку, його матеріально-технічна база), що впливають на розвиток банку, є джерелом підтримки його конкурентних переваг та забезпечення надходження додаткових коштів (широке розуміння);

-обгрунтовано два додаткових критерії структуризації ресурсної бази банків: за характером залучення ресурсів (первинні та вторинні ресурси), що враховує складну інституційну структуру грошового ринку та трансформаційну функцію банківської системи; за характером використання ресурсів (використана ресурсна база на формування портфеля доходних активів; ресурсна база, використана на створення матеріально–технічної і технологічної бази банку; не використана (резервна) ресурсна база). Вказані критерії класифікації дозволяють об’єктивно оцінити ефективність використання ресурсів, усунути недоліки в процесі управління пасивами та активами;

-дістало подальшого розвитку:

-періодизація становлення та розвитку ресурсної бази комерційних банків України, зокрема встановлено три етапи (1992–1994 рр., 1995–1999 рр., з 2000 р. до теперішнього часу) і виявлені зміни, що були притаманні кожному з них. Це дозволило визначити чинники, які мали найсуттєвіший вплив на розвиток банківських ресурсів в Україні, та спрогнозувати їх вплив на формування ресурсної бази банків у майбутньому;

-обгрунтування нових форм організації довгострокових відносин банків із клієнтами (створення системи контролю якості обслуговування, вдосконалення рекламних заходів, поліпшення іміджу банку, формування “Елітних клубів” для роботи з великими клієнтами), що в умовах жорсткої конкуренції сприятиме розвитку ресурсної бази банків;

-удосконалено:

-методику аналізу формування банківських ресурсів в розрізі економічних та фінансових чинників (рівень монетизації економіки, податкова політика, існуючий порядок амортизації, залучення іноземних інвестицій, структура грошового ринку, діяльність небанківських фінансово–кредитних установ, розвиток державного кредиту, стан інфраструктури ринку, темпи розвитку економіки), що дозволить розробляти заходи економічного, організаційно-правового та інституційного характеру для розширення передумов формування ресурсної бази банків на мікро– та макроекономічному рівнях;

-математичну модель симплексного методу щодо управління формуванням ресурсної бази банку, застосування якої дозволить розрахувати структуру пасивів та структуру активів банку, яка забезпечить достатній рівень прибутковості при підтримці прийнятного рівня ризику та збереженні необхідного для сталої роботи банку рівня ліквідності.

^ Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне і практичне значення роботи полягає у науковому обгрунтуванні шляхів подальшого розвитку операцій з формування банківських ресурсів та вдосконалення процесів управління ними, що становить внесок у сучасні підходи до ресурсозабезпечення та функціонування банківської системи України.

Результати дослідження мають прикладне значення і можуть бути ефективно використані комерційними банками з метою створення збалансованих ресурсних баз і поліпшення організації управління пасивами та банком у цілому.

Окремі результати дисертаційної роботи знайшли застосування в діяльності ряду комерційних банків, що підтверджується відповідними довідками. Зокрема, розроблене автором обгрунтування доцільності методики нарахування дивідендів прийнято до використання у діяльності КФ ВАТ ВТБ Банк (довідка №1208 від 25.06.2007 р.), маркетингові рекомендації щодо відкриття вкладів “Автовклад” та “Партнерський вклад” впроваджені у роботу КРФ ВАТ “Кредобанк” (довідка №2412 від 22.06.2007 р.), використання симплекс–методу при побудові збалансованої структури активів та структури пасивів банку впроваджено у практичну діяльність Філії Кримське Центральне відділення “Промінвестбанку” (довідка №01–1/5714 від 07.09.2007 р.), рекомендації щодо створення комплексу заходів відносно зниження чутливості до наслідків міжбанківських криз були прийняті до використання у Головному управлінні НБУ в Автономній Республіці Крим (довідка №17-016/6590 від 11.10.2007 р.).

Теоретичні положення, обгрунтовані у цій дисертаційній роботі, впроваджені в навчальний процес Кримського економічного інституту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (м.Сімферополь) при підготовці навчально–методичних матеріалів з курсів “Гроші та кредит”, “Маркетинг у банку”, “Фінансовий менеджмент у банку” (довідка №417/01 від 20.06.2007 р.).

^ Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час виступів на науково–практичних конференціях: “Економіка, комп’ютери, освіта” (м. Сімферополь, 2000 р.); “Сучасні тенденції та пріоритети розвитку перехідної економіки” (м. Сімферополь, 2000 р.); “Республіка Крим: проблеми розвитку регіону” (м. Сімферополь, 2000 р.); “Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки” (м.Сімферополь, 2004 р.); “Теорія і практика економіки і підприємництва” (м.Алушта, 2006 р.); “Теорія і практика підприємницької діяльності” (м.Сімферополь, 2006 р.); “Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки” (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 4,1 д.а., з них: 5 – у наукових фахових виданнях, 10 – в інших виданнях.

^ Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (173 найменування) та 9 додатків на 21 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 201 сторінок, містить 12 рисунків на 10 с., 22 таблиці на 12 с.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, методологічну та інформаційну базу, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, відображена апробація результатів дослідження, наведені кількість та обсяг публікацій за результатами дисертації.

У розділі 1 “Сутність та сучасний стан ресурсної бази банків в Україні” розглянуто сутність, джерела формування та значення ресурсної бази комерційних банків, проаналізовані економічні та фінансові передумови і механізм формування банківських ресурсів. Здійснена періодизація розвитку ресурсної бази комерційних банків України.

В даний час в економічній літературі немає однозначного визначення банківських ресурсів при збереженні єдиного підходу до цього поняття. Проаналізувавши існуючі точки зору, їх переваги і недоліки, запропоновано розглядати банківські ресурси у мікроекономічному та в макроекономічному аспектах.


Ресурсна база банку в дисертаційному дослідженні визначена не тільки з традиційної точки зору, як сукупність коштів, що є в обороті банку (вузьке розуміння), але й з загальноекономічної, коли в поняття «ресурсна база» також включаються організаційні і економічні ресурси (мережа філій, персонал банку, його матеріально-технічна база), що впливають на розвиток банку, є джерелом підтримки його конкурентних переваг та забезпечення надходження додаткових коштів (широке розуміння).

Пропонується ресурсну базу банку за формою ресурсів, що її складають, розподілити на грошову, матеріально–технічну, організаційну, людські ресурси банку, нематеріальні ресурси.

За значенням ресурсів для банку доцільно розглядати ресурси, найбільш необхідні для здійснення банківської діяльності, які формують ядро ресурсної бази банку, та допоміжні ресурси і системи, що забезпечують функціонування ядра та банку в цілому.

Щодо формування ресурсної бази банку її класифіковано на стартову, що є в розпорядженні банку на початку його діяльності і використовується у подальших операціях, та створену у процесі діяльності.

За терміном знаходження у розпорядженні банку його ресурсну базу пропонується розподілити на постійну частину, тобто ресурси, що знаходяться у розпорядженні банку і можуть вилучатися тільки при його ліквідації або реорганізації, і тимчасову частину, тобто ресурси, що знаходяться у розпорядженні банку протягом визначеного терміну.

Проведений аналіз співвідношення джерел формування банківських ресурсів свідчить, що в структурі ресурсів банків України у 2002–2005 рр. питома вага балансового капіталу неухильно знижувалась (з 16,6% до 11,9%), що свідчить про існуючі проблеми у капіталізації банків, а зобов’язання відповідно зростали. У структурі ресурсів банків у 2002–2006 рр. питома вага коштів суб’єктів господарювання у цілому знизилась на 10,3 процентних пунктів (з 32,9% до 22,6%), а питома вага коштів, залучених від фізичних осіб, зросла на 7,7 процентних пунктів (з 23,5% до 31,2%). З 2003 р. кошти населення за обсягами домінують у структурі зобов’язань банків, що характеризує поліпшення рівня добробуту населення, зростання його довіри до банків та докладання останніми значних зусиль до залучення цього стратегічного ресурсу банківської системи.

У дисертації досліджена роль ресурсної бази в банківській діяльності, відокремлений макроекономічний та мікроекономічний аспект ролі ресурсної бази банків (рис.1).




Розглянуті економічні та фінансові передумови формування банківських ресурсів на макроекономічному рівні (ступінь забезпеченості економіки грошовими коштами, пріоритети податкової політики, діючий порядок амортизації, характер інвестиційної та економічної політики, діяльність небанківських фінансово–кредитних установ, циклічність розвитку економіки). Формування банківських ресурсів за рахунок суб’єктів господарювання визначається наступними чинниками: збільшення обсягів грошового обороту підприємств, підвищення їх прибутковості, зростання рівня прозорості їх діяльності, підвищення питомої ваги власних коштів в структурі джерел фінансових ресурсів підприємств, прискорення обороту обігових коштів.

У дисертаційному дослідженні дано авторське трактування заощаджень сімейних господарств і розглянуті передумови та чинники їх формування (фінансові, соціальні, демографічні, психологічні, політичні).

За наявності в країні достатніх економічних і фінансових передумов успішне формування ресурсної бази кожним банком залежить від створення дієвого механізму мобілізації ресурсів. Механізм формування ресурсної бази комерційних банків визначений нами як сукупність взаимоповязаних дій, спрямованих на створення банком необхідного для досягнення поставлених цілей обсягу грошових ресурсів. Як управлінський процес цей механізм включає встановлення мети, її досягнення шляхом розробки завдань, здійснення впливу суб'єкта управління на об'єкт за допомогою інструментів та методів управління формуванням банківських ресурсів.

У роботі здійснена періодизація розвитку ресурсної бази комерційних банків України.

Перший етап – 1992–1994 рр. Відбувається в умовах недостатнього розвитку ринкових механізмів та регулювання економіки з використанням інструментів директивного управління банківськими ресурсами; нестійкого курсу національної грошової одиниці; кризових явищ в системі державних фінансів та платіжної кризи, недостатності капітальної бази комерційних банків та недосконалості її структури.

Другий етап – 1995–1999 рр. Спостерігається стійке зниження темпів падіння обсягів ВВП, зменшення інфляційних процесів, розвиток банківської системи та грошового ринку. Банки використовують нові підходи до обслуговування клієнтів та залучення їх коштів (застосування інструментів банківського менеджменту і маркетингу при управлінні активами та пасивами, впровадження системи електронних платежів та систем розрахунків за допомогою пластикових карт). Однак проблема забезпечення банків достатнім обсягом сталих пасивів залишається дуже гострою.

Третій етап – з 2000 р. до теперішнього часу. Спостерігається економічне зростання, що ґрунтується на поліпшенні макроекономічної ситуації, зміцненні фінансового стану суб’єктів господарювання, збільшенні внутрішнього платоспроможного попиту та грошової пропозиції. Спостерігається випереджаюче зростання обсягів банківських ресурсів.

У розділі 2 “Особливості формування ресурсної бази українських банків” аналізуються сучасний стан та тенденції формування власного капіталу банків, залучення ресурсів, що надходять від фізичних та юридичних осіб, запозичення ресурсів на ринку міжбанківського кредитування.

Проведений аналіз показує, що в структурі власного капіталу українських банків у 2003–2006 рр. найбільшу питому вагу займав статутний капітал, який збільшився за цей період на 20268,0 млн. грн. Його частка складає більше 60% власного капіталу. Високу питому вагу у структурі власного капіталу займає резервний капітал, який на 01.01.2007 р. становив 24% власного капіталу банків (на 9% більше, ніж на 01.01.2003 р.).

Банківська система України характеризується високим рівнем концентрації капіталу за групами банків. Якщо власний капітал банківської системи за 2003–2006 рр. зріс в 4,2 разів, то капітал 1 групи банків – в 5,9 разів, а капітал банків 2 групи – в 6,3 разів. В той же час капітал банків 3 і 4 групи зріс за 2003–2006 рр. відповідно в 2 та 2,9 разів.

Обгрунтовано, що одним з напрямків збільшення обсягів власних коштів вітчизняних банків є концентрація банківського капіталу шляхом злиття банків, їх поглинань, створення банківських холдингів та альянсів.

Аналіз свідчить, що з кінця 2002 р. структура депозитної бази банків змінюється на користь коштів на рахунках фізичних осіб. Їх частка в сукупних депозитах за 2001–2006 рр. зросла з 36,2% до 57,9%, або на 21,7 процентних пунктів (в абсолютному вимірі на 99935 млн. грн.). За 2001–2006 рр. кошти, що надійшли від фізичних осіб, збільшились у 15 разів, а кошти від суб’єктів господарювання збільшились у 6 разів.

За період 2003–2006 рр. в банківській системі України спостерігалась тенденція до збільшення питомої ваги строкових депозитів у загальному обсязі депозитів. Частка строкових депозитів зросла з 52,5% на кінець 2002 р. до 66,2% на кінець 2006 р. Обсяг вказаних депозитів за 4 роки збільшився у 5 разів, або на 102141 млн. грн. (з 19802 млн. грн. до 121943 млн. грн.).

Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки до запитання, збільшилися за цей період на 247,7% (або на 44378 млн. грн.), і на кінець 2006 р. складали 62291 млн. грн.

В структурі депозитів за видами валют у банківській системі України на кінець 2006 р. переважали депозити в національній валюті. Їх частка в загальному обсязі депозитів становила на кінець 2002 р. та на кінець 2003 р. 68%. Спостерігається її поступове зниження, відповідно у 2005 р. до 65% і 62% у 2006 р. Обсяг депозитів в національній валюті за період 2003–2006 рр. збільшився на 345%, або на 88456 млн. грн.

Скорочення частки депозитів до запитання та підвищення питомої ваги строкових депозитів як у національній, так і в іноземній валюті дозволяло банкам формувати стабільну прогнозовану ресурсну базу.

В дисертації пропонується використання банками ощадних рахунків ринку капіталів, ATS–рахунків, ощадних рахунків для VIP–клієнтів, рахунків для придбання дорогоцінних металів. Нами внесені пропозиції щодо вдосконалення умов функціонування окремих депозитних рахунків.

Роль ринку міжбанківських ресурсів в формуванні ресурсів комерційних банків України поступово знижується. Про це свідчить зменшення питомої ваги міжбанківських кредитів в загальному обсязі банківських ресурсів з 5,68% на кінець 2001 р. до 2,67% на кінець 2006 р., тобто більше ніж удвічі (табл. 1).

^ Таблиця 1

Обсяги коштів, залучених українськими банками на міжбанківському ринку у 2001–2006 рр. (на кінець року)

              1. Назва показника

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Усього банківських ресурсів, млн. грн.

47591

63896

100234

134348

213878

340179

Обсяг залучених банками коштів на міжбанківському ринку, млн. грн.

2705

1639

3521

3621

3595

9084

Питома вага міжбанківських кредитів в загальному обсязі ресурсів банків, %

5,68

2,57

3,51

2,70

1,68

2,67

Джерело: Розраховано за даними: Бюлетеня Національного банку України. – 2007. – №2. – (167). – 188 с. – С. 139; Основні показники діяльності банків України на 1 лютого 2007 року // Вісник НБУ. – 2007. – №3. – С. 70.

В розділі 3 “Управління ресурсною базою комерційних банків” вивчено маркетингове забезпечення формування ресурсної бази банків, розглянуто управління банківськими ризиками при формування ресурсів банків, досліджено особливості збалансованого формування ресурсної бази банків.

Депозити, що відкриваються українськими комерційними банками, в основному не передбачають достатньої гнучкості умов вкладу, що відповідало б реальним потребам конкретного вкладника. Для усунення цього недоліку, який звужує можливість залучення ресурсів фізичних та юридичних осіб, пропонується запроваджувати в банківську практику більш гнучкі продукти комплексного характеру, в яких можна поєднати переваги кількох давно відомих, традиційних продуктів.

В дисертації обгрунтована доцільність відкриття двох нових видів вкладів: платіжного депозиту та ануїтетного вкладу, умови яких найбільш пристосовані до потреб кожного вкладника. Для конкретного комерційного банку ВАТ “Кредобанк” розроблені умови та порядок відкриття вкладів “Автовклад” та “Партнерський вклад”, які до цього ним не практикувалися.

Підвищенню рівня залучення заощаджень населення у банківські вклади сприятиме вдосконалення порядку обов’язкового резервування депозитів банками. Так, зниження норм обов’язкового резервування по довгострокових коштах населення, які найбільш активно використовуються на інвестиційні цілі, дозволяє підвищити відсоткові ставки по таких вкладах, збільшити обсяги інвестицій та здешевити інвестиційні кредити. За вкладами понад три роки доцільно взагалі скасувати обов’язкове резервування.

При здійсненні розрахунково-касового обслуговування деякі банки надають клієнтам безкоштовні консультаційні послуги з питань оподаткування, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Ми вважаємо, що їх доцільно пропонувати як окремі продукти, що дозволяє банку точніше визначити собівартість та прибутковість послуг, а також чіткіше позиціонувати свої конкурентні переваги на ринку банківських послуг.

Як засіб активізації процесу залучення потенційно привабливих клієнтів запропоновано створення: постійно діючої маркетингової програми; системи контролю якості обслуговування клієнтів; проведення рекламних заходів, які сприяють підтримці соціально-привабливого іміджу банку; “Елітних клубів” для роботи з великими клієнтами.

Особлива увага приділена дослідженню методів управління та мінімізації основних видів ризиків, які виникають у процесі формування банківських ресурсів: процентного ризику, ризику ліквідності та валютного ризику.

В дисертаційному дослідженні запропоновано використання математичної моделі щодо управління формуванням ресурсної бази банку та застосування симплексного методу, цільовою функцією якого є максимізація прибутку, а система обмежень містить коефіцієнти, які грунтуються на показниках розміру джерел пасивів та активів банку, враховують необхідність дотримання нормативів достатності власного капіталу, ліквідності банку, показників ділової активності та інших показників, що використовуються в процесі аналізу та регулювання діяльності банків, застосування якого дозволить розрахувати структуру пасивів та структуру активів банку, яка забезпечить достатній рівень прибутковості при підтримці прийнятного рівня ризику та збереженні необхідного для сталої роботи банку рівня ліквідності.
ВИСНОВКИ

У дисертації зроблене теоретичне обґрунтування та практичне визначення шляхів подальшого розвитку операцій з формування ресурсної бази комерційних банків та вдосконалення процесів управління ними. Отримані результати свідчать про досягнення встановленої мети та дають підставу сформулювати наступні узагальнюючі висновки:

1.Комерційні банки постійно приділяють увагу процесам формування банківських ресурсів. Це обумовлюється жорсткою конкуренцією на ринку банківських послуг, яка загострює боротьбу за кошти клієнтів, а також спричиняє необхідність постійної підтримки оптимальної прибутковості діяльності банків. Прихід на український ринок іноземних банків, які мають ліпші ресурсні можливості, висуває перед банками завдання створення стабільної ресурсної бази, яка спроможна забезпечити досягнення цілей банківської діяльності, та в цілому існування банків в умовах висококонкурентного середовища. Однак існуючі теоретико–методологічні основи формування банківських ресурсів не завжди відповідають нагальним потребам та комплексно не розглядаються багатьма банками.

2.В даний час в економічній літературі немає однозначного визначення банківських ресурсів при збереженні єдиного підходу до цього поняття. Проаналізувавши існуючі точки зору, їх переваги і недоліки, запропоновано розглядати банківські ресурси у мікроекономічному та в макроекономічному аспектах.

Банківські ресурси у мікроекономічному аспекті – це акумульовані банком за допомогою емісії пайових цінних паперів або отриманні в тимчасове користування на грошовому ринку кошти суб'єктів економіки на основі зобов'язальних правовідносин, а також кошти внутрішньобанківського походження, у т.ч. результати фінансової діяльності банку, що використовуються для подальшого розміщення згідно визначених банком напрямків з метою одержання прибутку, забезпечення ліквідності, зміцнення матеріально–технічної бази банку тощо.

У макроекономічному аспекті банківські ресурси є сукупністю ресурсів усієї банківської системи країни, які є джерелом задоволення різноманітних потреб сімейних господарств, джерелом інвестицій для господарюючих суб'єктів та самих банків, фінансування потреб держави (бюджетного дефіциту), взагалі важливим важелем економічного зростання і структурної перебудови економіки.

3.В літературі розповсюджене лише вузьке трактування ресурсної бази як сукупності грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні банку. В дисертації обґрунтована доцільність застосування більш широкого трактування, коли в поняття «ресурсна база» включаються також організаційні і економічні ресурси (мережа філій, персонал банку, його матеріально-технічна база), що впливають на розвиток банку, є джерелом підтримки його конкурентних переваг та забезпечення надходження додаткових коштів (широке розуміння). Запропоновані нові критерії структуризації ресурсної бази банків:

-за формою ресурсів, що її складають: на грошову, матеріально–технічну, організаційну, нематеріальні та людські ресурси;

-за значенням ресурсів для банку: на ресурси, найбільш необхідні для здійснення банківської діяльності, які формують ядро ресурсної бази банку; та допоміжні ресурси та системи, що забезпечують функціонування ядра та банку в цілому;

-за порядком створення ресурсів банку у складі ресурсної бази: на стартову, що є в розпорядженні банку на початку його діяльності і використовується у подальших операціях, та створену у процесі діяльності;

-за терміном розпорядження: на постійну частину, тобто ресурси, що знаходяться у розпорядженні банку і можуть вилучатися тільки при його ліквідації або реорганізації, і тимчасову частину, тобто ресурси, що протягом визначеного терміну знаходяться у розпорядженні банку.

Запропоновані підходи до структуризації стимулюють банк приділяти більше уваги всебічному вдосконаленню своєї діяльності з управління ресурсною базою, враховуючи причинно–наслідкові зв’язки у процесі її формування та використання.

4.В доповнення до існуючої класифікації банківських ресурсів в дисертації обґрунтована доцільність класифікувати їх ще за двома критеріями: за характером залучення (первинні і вторинні) та характером використання.

Первинний характер має залучення ресурсів, що купуються банком на ринку безпосередньо в їх власників (залучаються ресурси держави, сімейних господарств, суб’єктів господарювання, яки виникли внаслідок здійснення господарської діяльності, з інших джерел отримання доходів і належать їм на правах власності). Вторинний характер має залучення ресурсів, які не належать безпосередньо кредитору банка, а вже залучені ним в інших суб’єктів на грошовому ринку.

За характером використання виділена використана ресурсна база на формування портфеля доходних активів; ресурсна база, яка використана на створення матеріально–технічної і технологічної бази банку; не використана (резервна) ресурсна база.

5.Проаналізовані економічні та фінансові передумови формування банківських ресурсів на макроекономічному рівні (ступінь забезпеченості економіки грошовими коштами, пріоритети податкової політики, діючий порядок амортизації, характер інвестиційної та економічної політики, діяльність небанківських фінансово–кредитних установ, циклічність розвитку економіки). Ефективність формування банківських ресурсів суб’єктами господарювання визначається наступними чинниками: збільшення обсягів грошового обороту підприємств, підвищення їх прибутковості, зростання рівня прозорості їх діяльності, підвищення питомої ваги власних коштів в структурі джерел фінансових ресурсів підприємств, прискорення обороту обігових коштів.

У дисертаційному дослідженні дано авторське трактування заощаджень сімейних господарств і розглянуті передумови та чинники їх формування.

6.Механізм формування ресурсної бази банку визначений як управлінський процес, який включає встановлення мети, її досягнення шляхом розробки низки завдань, здійснення впливу суб’єкта управління на об’єкт за допомогою інструментів та методів управління формуванням банківських ресурсів. Розглянута сутність та зміст окремих складових цього механізму.

7.У процесі розвитку ресурсної бази банківської системи України запропоновано розглядати три етапи, кожний з яких характеризується певним рівнем розвитку економіки, ринкових механізмів, макроекономічного та грошово–кредитного регулювання, банківського менеджменту і маркетингу у галузі залучення банківських ресурсів та сталістю і якістю процесу формування банківських ресурсів в цілому (1992–1994 рр., 1995–1999 рр., з 2000 р. до теперішнього часу).

8.Проаналізований стан власного капіталу комерційних банків України, і зроблені висновки відносно необхідності подальшої капіталізації банків. Виділені зовнішні джерела збільшення власних коштів банку (продаж звичайних акцій, продаж привілейованих акцій, емісія субординованих боргових зобов’язань, обмін акцій на боргові цінні папери), обгрунтована роль та функції одного з найважливіших джерел ресурсів – прибутку банку, який створюється як результат продажу банківських послуг.

9.Проведений порівняльний аналіз основних методик нарахування дивідендів на капітал банків: залежно від моменту продажу акцій та незалежно від цього терміну, і сформульовані висновки про доцільність їх застосування з метою посилення стимулюючого впливу на формування акціонерного капіталу банків.

10.На основі уточнення класифікації депозитів фізичних та юридичних осіб проаналізована практика відкриття банками різних видів рахунків і внесені пропозиції щодо її вдосконалення. Пропонується використання банками ощадних рахунків ринку капіталів, ATS–рахунків, ощадних рахунків для VIP–клієнтів, рахунків для придбання дорогоцінних металів.

11.Важливе значення у процесі управління ресурсною базою банку має маркетинг. Аналіз сучасної банківської практики довів слабку гнучкість чинних умов вкладів, що відкриваються банками різним категоріям вкладників. В дисертації обгрунтована доцільність відкриття двох нових видів вкладів: платіжного депозиту та ануїтетного вкладу, умови яких найбільш пристосовані до потреб кожного вкладника. Для конкретного комерційного банку ВАТ “Кредобанк” розроблені умови та порядок відкриття вкладів “Автовклад” та “Партнерський вклад”, які до цього ним не практикувалися.

12.У системі гарантування вкладів населення обгрунтовані шляхи підвищення ролі страхування. При цьому банк сам може виступати страхувальником, що буде додатковим аргументом залучення вкладників, або продаватиме поліси страхування своїм клієнтам. Остання послуга дозволить йому одержати додатковий дохід у вигляді комісійних від реалізації страхових продуктів.

13.Як засіб активізації процесу залучення потенційно привабливих клієнтів запропоновано створення постійно діючої маркетингової програми; системи контролю якості обслуговування клієнтів; проведення рекламних заходів, які сприяють підтримці соціально–привабливого іміджу банку; створення “Елітного клубу” для роботи з великими клієнтами, а також обгрунтовані кроки щодо створення необхідного іміджу банку.

14.Сутність ризиків, що впливають на формування банківських ресурсів, полягає у змінах вартості активів та зобов’язань банків під впливом різноманітних чинників. Запропоновані критерії класифікації цих ризиків, розглянуті окремі їх види (юридичний, конкуренції, економічні, політичні, репутації, зловживань, концентрації, технологічний, операційний). Доведено, що ключове місце в системі цих ризиків займають фінансові ризики (ліквідності, відсотковий, неплатоспроможності, валютний, інфляційний) та внесені пропозиції щодо вдосконалення практики управління ними.

15.В дисертаційному дослідженні запропоновано використання математичної моделі щодо управління формуванням ресурсної бази банку та застосування симплексного методу, цільовою функцією якого є максимізація прибутку, а система обмежень містить коефіцієнти, які грунтуються на показниках розміру джерел пасивів та активів банку, враховують необхідність дотримання нормативів достатності власного капіталу, ліквідності банку, показників ділової активності та інших показників, що використовуються в процесі аналізу та регулювання діяльності банків, застосування якого дозволить розрахувати структуру пасивів та структуру активів банку, яка забезпечить достатній рівень прибутковості при підтримці прийнятного рівня ризику та збереженні необхідного для сталої роботи банку рівня ліквідності.
^
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.Землячев С.В. Межбанковское кредитование: кризисы и пути минимизации рисков банками // Культура народов Причерноморья. – 2005. – №67. – С. 74–78. – 0,6 д.а.

2.Землячов С.В. Питання залучення депозитних ресурсів вітчизняними і закордонними комерційними банками // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченко. Серія Економіка. Випуск 48. – 2001. – С. 49–52. – 0,3 д.а.

3.Землячов С. Ресурсна база комерційних банків: сутність, значення, джерела // Схід. – 2002. – №3 (46). – С. 45–48. – 0,4 д.а.

4.Землячев С.В. Управление банковскими рисками при формировании ресурсной базы коммерческих банков // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №10. – С. 26–30. – 0,4 д.а.

5.Землячев С.В. Формирование собственного капитала коммерческих банков // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №9. – С. 29–32. – 0,4 д.а.

в інших виданнях:

6.Землячев С.В. Аккумулирование коммерческими банками ресурсов на рынке межбанковского кредитования // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции “Проблемы устойчивого регионального развития в условиях рыночной экономики”. – Симферополь: “Крымская академия природоохранного и курортного строительства”, 2004. – 169 с. – С. 46–49. – 0,4 д.а.

7.Землячев С.В. Виды источников доходов коммерческих банков // Теория и практика предпринимательской деятельности: материалы международной научно-практической конференции ученых и специалистов. – Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2006. – 204 с. – С. 61–63. – 0,2 д.а.

8.Землячев С.В. Методика расчета дисбаланса активов и пассивов банка // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки. Матеріали VI-ої Міжнародної науково-практичної конференції. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 605 с. – С. 358–361. – 0,2 д.а.

9.Землячев С.В. Модели управления активами и пассивами банка // Материалы Второй Всекрымской научной конференции “Проблемы научного роста молодых ученых” (27 октября 2006 г.) / Отв.ред. А.В. Горбань, Н.В. Страчкова. – Симферополь, 2006. – 340 с. – С. 193–196. – 0,2 д.а.

10.Землячев С.В. Некоторые особенности формирования ресурсной базы коммерческих банков в Украине // Материалы научно-практической конференции «Республика Крым: проблемы развития региона» (1-2 июня 2000 г., г.Симферополь). – Культура народов Причерноморья. – 2000. – №12. – С. 33–35. – 0,3 д.а.

11.Землячов С.В. Організація збалансованого формування ресурсної бази // Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие. Материалы Международной научно-практической конференции ученых и специалистов. Симферополь, 25-26 апреля 2007 года. – Симферополь: Таврия, 2007. – 340 с. – С. 266–268. – 0,1 д.а.

12.Землячов С.В. Основи побудови депозитної політики комерційного банку // Финансы, денежное обращение и кредит в повышении благосостояния населения АР Крым. Материалы научно-практической конференции (10 ноября 2006 г.). – Симферополь: Таврия, 2007. – 118 с. – С. 27–29. – 0,2 д.а.

13.Землячев С.В. Совершенствование формирования ресурсной базы коммерческих банков в Украине // Экономические аспекты устойчивого развития. Материалы конференции: Экономика, компьютеры, образование. – Симферополь, 2000. – С. 28. – 0,1 д.а.

14.Землячов С.В. Сучасні тенденції формування ресурсної бази банків // Теория и практика экономики и предпринимательства. Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции. Алушта, 11-13 мая 2006 года. – Симферополь, 2006. – 253 с. – С. 88. – 0,1 д.а.

15.Землячев С.В. Управление ресурсной базой коммерческих банков // Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики: Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции (20 мая 2000 г., г.Симферополь). – Симферополь, Научно-исследовательский центр КАПКС, 2000. – 258 с. – С. 107–109. – 0,2 д.а.

АНОТАЦІЯ


Землячов С.В. Ресурсна база комерційних банків та особливості її формування в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. – Київ, 2007.

У дисертації досліджується ресурсна база комерційних банків та особливості її формування в Україні. Вивчена сутність, джерела формування ресурсів банків і запропоновані нові підходи до їх класифікації. Викладене авторське трактування поняття і структури ресурсної бази банків. Розглянуті економічні та фінансові передумови і складові механізму формування банківських ресурсів. Досліджені процеси розвитку ресурсної бази банків України та охарактеризовані особливості її сучасного стану. Проведено дослідження особливостей формування окремих складових банківських ресурсів (власного капіталу, залучених і позичених коштів). Визначена сутність банківських ризиків, що виникають при формуванні ресурсів банків, і досліджені механізми управління ними. Запропоноване використання математичної моделі (симплексного методу) при збалансованому формуванні ресурсної бази банку.

Ключові слова: комерційний банк, ресурсна база, банківські ресурси, власний капітал, залучені кошти, позичені кошти, маркетинг.

АННОТАЦИЯ


Землячев С.В. Ресурсная база коммерческих банков и особенности ее формирования в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – Деньги, финансы и кредит. ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”. – Киев, 2007.

В диссертации исследуется ресурсная база коммерческих банков и особенности ее формирования в Украине. Изучена сущность, источники формирования ресурсов банков и предложены новые подходы к их классификации. Предложено рассмотрение банковских ресурсов в микроэкономическом и макроэкономическом аспектах. Изложена авторская трактовка понятия ресурсной базы банков. Она может рассматриваться не только с традиционной точки зрения, как совокупность денежных средств в обороте банка, но и с общеэкономической, когда в понятие «ресурсная база» также включаются организационные и экономические ресурсы (сеть филиалов, персонал банка, его материально–техническая база), которые влияют на развитие банка, являются источником поддержки его конкурентных преимуществ и обеспечения поступления дополнительных средств.

Автором дополнена существующая классификация банковских ресурсов. К критериям, которые используются в литературе, предложено добавить критерии: характер привлечения и характер использования ресурсов.

Первичный характер имеет привлечение ресурсов, которые покупаются банком на рынке непосредственно у их собственников (привлекаются ресурсы государства, домашних хозяйств, субъектов хозяйствования, которые появились у них при осуществлении хозяйственной деятельности, из других источников получения доходов и принадлежат им на правах собственности). Вторичный характер имеет привлечение ресурсов, которые не принадлежат непосредственно кредитору банка, а уже привлечены им у других субъектов на денежном рынке.

По характеру использования можно выделить использованную ресурсную базу на формирование портфеля доходных активов; ресурсную базу, которая использована на создание материально-технической и технологической базы банка; не использованную (резервную) ресурсную базу.

Рассмотрены экономические и финансовые предпосылки формирования банковских ресурсов (степень обеспеченности экономики денежными средствами, приоритеты налоговой политики, действующий порядок амортизации, характер инвестиционной и экономической политики, деятельность небанковских финансово-кредитных учреждений, цикличность развития экономики).

Предложено понятие механизма формирования ресурсной базы банка как управленческого процесса, который включает установление цели, ее достижение путем разработки задач, осуществления влияния субъекта управления на объект с помощью инструментов и методов управления формированием банковских ресурсов.

Исследованы процессы развития ресурсной базы банков Украины и охарактеризованы особенности ее современного состояния. Предложено выделить три этапа развития ресурсной базы банковской системы Украины, каждый из которых характеризуется определенным уровнем развития экономики, рыночных механизмов, макроэкономического и денежно-кредитного регулирования, банковского менеджмента и маркетинга в сфере привлечения банковских ресурсов, устойчивостью и качеством процесса формирования банковских ресурсов в целом (1992-1994 гг., 1995-1999 гг., с 2000 г. до сегодняшнего времени).

Проведено исследование особенностей формирования отдельных составляющих банковских ресурсов (собственного капитала, привлеченных и заемных средств).

Как способ активизации процесса привлечения потенциально привлекательных клиентов предложено создание постоянно действующей маркетинговой программы; системы контроля качества обслуживания клиентов; проведение рекламных мероприятий, которые будут способствовать поддержке социально-привлекательного имиджа банка; создание «Элитных клубов» для работы с крупными клиентами, а также обоснованы шаги по созданию необходимого имиджа банка.

Определена сущность банковских рисков, которые возникают при формировании ресурсов банков, и исследованы механизмы управления ими.


В диссертационном исследовании предложено использование математической модели в отношении управления формированием ресурсной базы банка и применение симплексного метода, целевой функцией которого является максимизация прибыли, а система ограничений содержит коэффициенты, которые базируются на показателях размера источников пассивов и активов банка, учитывают необходимость соблюдения нормативов достаточности собственного капитала, ликвидности банка, показателей деловой активности и других показателей, которые используются в процессе анализа и регулирования деятельности банков, применение которого позволит рассчитать структуру пассивов и структуру активов банка, которая обеспечить достаточный уровень прибыльности при поддержке благоприятного уровня риска и сохранении необходимого для устойчивой работы банка уровня ликвидности.

Ключевые слова: коммерческий банк, ресурсная база, банковские ресурсы, собственный капитал, привлеченные средства, заемные средства, маркетинг.


ANNOTATION

Zemlyachov S.V. Resource base of commercial banks and characteristics of its structuring in Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a degree of Candidate in Economic Science. Speciality 08.00.08. – Money, finance, credit. – SHEI “Vadim Hetman Kyiv National Economic University”. – Kyiv, 2007.

The thesis explores resource base of commercial banks and characteristics of its structuring in Ukraine. The essence and sources of structuring bank’s resources being studied, new approaches to their classification have been offered. The author set forth his interpretation of definition and structure of banks’ resource base. There have been considered economic and financial prerequisites and constituents of bank resources structuring mechanism. Development processes of Ukrainian banks’ resource base have been studied, characteristics of its current condition have been given. Also there were studied structuring features of certain bank resources constituents (equity capital, debt capital, borrowed funds). There was determined the essence of bank exposures which evolve in course of bank resource structuring, their controlling mechanisms have been studied. Mathematical model (simplex-method) was offered for use in balanced structuring bank’s resource base.

Key words: commercial bank, resource base, bank resources, equity capital, debt capital, borrowed funds, marketing.

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі банківської справи ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”


^ Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Савлук Михайло Іванович,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри банківської справи


^ Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Примостка Людмила Олександрівна,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

завідувач кафедрою менеджменту

банківської діяльності;


кандидат економічних наук,

^ Матвієнко Павло Володимирович,

АКБ «Національний кредит»,

Голова наглядової ради.


Захист відбудеться «___» __________________ 2008 р. о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 при ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. _____.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, к. 601.


Автореферат розісланий «___» _______________ 2007 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Поддєрьогін





Скачати 326.38 Kb.
Дата конвертації24.05.2013
Розмір326.38 Kb.
ТипАвтореферат
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи