Методичні рекомендації щодо викладання біології основ здоров’я та природознавства icon

Методичні рекомендації щодо викладання біології основ здоров’я та природознавства



Схожі
  1   2   3   4
Методичні рекомендації

щодо викладання біології

основ здоров’я та природознавства

у 2011-2012н.р.


Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році

Біологія

У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

10-11 класи Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. Тернопіль Мандрівець, 2011.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням біології навчання біології здійснюватиметься за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009).

У 10-11 класах з поглибленим вивченням біології — за програмою для профільного рівня, надрукованою у збірнику програм для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень (Тернопіль: Мандрівець, 2011).

Зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм з біології сформульовано стисло, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Навчальна програма передбачає проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Зміст навчальної програми спрямований на досягнення завдань, що стоять перед шкільним предметом «Біологія». У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються однією з основних складників змісту біологічної освіти, проте засвоєння знань пов’язується передусім зі здатністю учня застосовувати знання, можливістю набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту, формування ціннісних орієнтацій та ставлень школярів. Біологічні знання повинні стати основою для формування в учнів загально-навчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих як уміння вести спостереження, виконувати експеримент, самостійно отримувати і переробляти інформацію тощо. Досвід творчої діяльності має реалізуватись через проблемний характер вивчення матеріалу.

Звертаємо увагу вчителя на можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології, що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання школярі здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні задачі. Навчальні задачі своїм змістом мають програмувати різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

Важливим компонентом процесу навчання біології є контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Наказом МОН молоді і спорту від 13.04.2011 № 329 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304) затверджено Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології містяться у програмах з біології.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Однією з форм поточного оцінювання є оцінювання виконання лабораторних і практичних робіт. У критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних(практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків. Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу учителю необхідно оцінювати навчальну діяльність учнів не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення, зважати на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей учнів. Так в учнів старшої школи вже має бути сформоване уміння формулювати висновки до лабораторної (практичної) роботи на підставі теми, мети і результатів проведеної роботи. Тому включення в лабораторну(практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання...» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів.

Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для лабораторних і практичних робіт з друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п’яти років.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Окремий урок тематичної атестації, з метою здійснення відповідного оцінювання, не проводиться. Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (усних відповідей, лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності школярів.

Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Зміст завдань контрольної роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель. Для контрольної перевірки, згідно з критеріями оцінювання й вимогами програми з біології до результатів навчання, необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому разом із завданнями, які передбачають уміння учнів впізнавати біологічні факти, поняття, терміни, властивості організмів, особливості процесів, необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати та характеризувати організми та процеси, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, висловлювати свою думку.

Оцінювання навчальних досягнень учнів, згідно з критеріями оцінювання, вимагає включення до контрольної роботи як завдань у тестовій формі так і відкритих завдань з короткою та розгорнутою відповіддю, які вимагають від учня самостійно сформулювати відповідь на поставлене запитання та відповідно її оформити.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу) та зберігаються в кабінеті біології протягом року.

Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології в класний журнал не виставляється.

Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОН молоді і спорту від 29.04.11 №1/9-325). У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання біології в основній школі:

Клас навчання

Кількість годин на тиждень

7

2

8

2

8 з поглибленим вивченням біології

4

9

3

9 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов

2,5*

9 з поглибленим вивченням біології

4

*Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/10 навчальному році (лист МОЯ від 22.05.2009 № 1/9-353).

У старшій школі кількість годин на тиждень для вивчення біології за різними рівнями змісту становить:

Рівень змісту

10 клас

11 клас

Рівень стандарту

1,5

1,5

Академічний рівень

1,5

1,5

Профільний рівень

5

5

Рівень змісту освіти, на якому вивчається біологія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010/11 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

Навчальним планом передбачено однакову кількість годин на навчання біології за рівнем стандарту й академічним рівнем. Водночас ці програми мають відмінності у змісті і обов’язкових результатах навчання — вимогах до рівня засвоєння і застосування знань, розв’язування елементарних вправ та виконання лабораторних і практичних робіт. Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорту від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/12 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання біології на академічному рівні:

10 клас

11 клас

Вступ

2

Розмноження організмів

4

Неорганічні речовини

3

Закономірності спадковості

11

Органічні речовини

10

Закономірності мінливості

5

Загальний план будови клітини. Поверхневий апарат. Ядро.

7

Генотип як цілісна система

8

Цитоплазма клітини

12

Індивідуальний розвиток організмів

8

Клітини як цілісна система

10

Популяція. Екосистема. Біосфера.

13

Неклітинні форми життя

4

Основи еволюційного вчення

9

Одноклітинні організми

6

Історичний розвиток і різноманітність органічного світу

6

Багатоклітинні організми

10

Узагальнення

1

Узагальнення

1

Усього 70 год. (2 г од на тиждень), із них 5 год. — резервних

Усього 70 год., із них 5 год. — резервних

Оскільки на академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми та підвищуються вимоги до рівня засвоєння знань учнів, додані навчальні години доцільно використовувати на виконання лабораторних і практичних робіт, вправ на застосування знань, узагальнення навчального матеріалу.

Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис: 1,5+0,5, де 1,5 — це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 — це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

Типовими навчальними планами передбачено час на вивчення курсів за вибором та факультативів. Програми факультативів та курсів за вибором з біології для учнів 7-11 класів, рекомендовані міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у збірнику навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання (Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009).

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором(факультатив) програма якого розрахована на 35 годин і більше може вивчатися упродовж двох років.

Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі. Облік занять курсів за вибором за рішенням навчального закладу може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів та курсів за вибором приймається навчальним закладом.


Особливості навчальних програм з біології для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Програми з біології для старшої школи передбачають вивчення живої природи як системи, яка має відповідні рівні організації з притаманними їм будовою та властивостями. Такий системно-структурний підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності.

^ Навчання біології на рівні стандарту й академічному рівні. Зміст програми для 11 класу академічного рівня має незначні відмінності порівняно зі змістом програми рівня стандарту. Водночас програма академічного рівня відрізняється від програми рівня стандарту за рівнем вимог до результатів навчання. Наприклад, у змісті теми «Закономірності спадковості» програмами обох рівнів окреслено вивчення питань щодо взаємодії генів. Але програмою рівня стандарту визначається, що учні мають лише наводити приклади взаємодії генів, а програма академічного рівня вимагає, щоб учні не тільки наводили приклади а й характеризували взаємодію алельних і неалельних генів. Також програма академічного рівня, на відміну від рівня стандарту, вимагає від учнів уміння пояснювати цитологічні основи законів Г. Менделя і значення позаядерної спадковості.

Навчання біології в11 класі на академічному рівні і рівні стандарту буде здійснюватись за підручниками, які об’єднують обидва рівні. Щоб запобігти перевантаженню учнів, які навчаються на рівні стандарту, і реалізувати в повній мірі зміст та вимоги програми академічного рівня вчителю під час планування вивчення теми необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів) відповідної програми.

Звертаємо увагу, що у новій програмі з біології для 11 класу вивчення питань щодо розмноження організмів передбачено перед вивченням закономірностей спадковості та мінливості. А питання індивідуального розвитку організмів включено у зміст окремої навчальної теми «Індивідуальний розвиток організмів», яка вивчається після теми «Генотип як цілісна система». У зміст програми включено такі актуальні питання сучасної науки, як трансгенні організми, ембріотехнології, клонування. У темі «Основи еволюційного вчення» заплановано для виконання практичну роботу «Порівняння природного і штучного добору», виконання якої сприятиме усвідомленому засвоєнню учнями знань про природний добір, а також виявленню рівня сформованості в одинадцятикласників уміння порівнювати. Виконання практичної роботи «Розв’язування тпових задач на визначення типу мутацій», що включена в програму академічного рівня, має бути спрямоване на перенесення теоретичних знань про типи мутацій та застосування знань у дещо зміненій ситуації. Використання подібних завдань у навчальному процесі заслуговує на особливу увагу, оскільки результати моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів з біології засвідчують про недостатній рівень сформованості в учнів уміння аналізувати, вибирати головне, узагальнювати, застосовувати теоретичні знання.

Надорганізмові рівні організації живої природи за новою програмою вивчаються в межах однієї навчальної теми «Популяція. Екосистема. Біосфера». Зміст навчального матеріалу теми враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія», навчальна програма якого охоплює 8 взаємопов’язаних тем:

Тема 1. Екологія як наука про довкілля;

Тема 2. Природа і людина: системний підхід;

Тема 3. Проблема забруднення природного середовища та стійкості гео- систем до антропогенних навантажень;

Тема 4. Проблема деградації природних компонентів;

Тема 5. Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії;

Тема 6. Проблема збалансованого природокористування;

Тема 7. Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть;

Тема 8. Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території.

Зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології та хімії, рекомендуємо запланувати вивчення екології у другому семестрі, а години біології розподілити як у наведеній нижче таблиці.

Навчальний предмет

Кількість годин у розкладі занять

І семестр

II семестр

Біологія, 52 год. (1,5 години тижневого навантаження)

2

1

Екологія, 17 год. (0,5 години тижневого навантаження)

-

1

^ Навчання біології на профільному рівні. Зміст програми профільного рівня реалізує принцип різнорівневої організації живої природи та відображення в ній еколого-еволюційного підходу.

Програма профільного рівня відрізняється обсягом понятійного апарату, глибиною розкриття понять, посиленням практичної складової програми. Відмінності у змісті і вимогах до результатів навчання зумовлюють методичні і процесуальні особливості навчання біології на профільному рівні. Методика навчання біології на профільному рівні має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Перспективним є використання діяльнісного підходу, дослідницьких методів, різноманітних видів самостійних робіт, інформаційно-комунікаційних технологій. Якісному засвоєнню знань, розвитку біологічних компетенцій учнів сприятиме залучення їх до різноманітної проектної діяльності: дослідницької, творчої, інформаційної, практико-орієнтовної. Для організації проектної діяльності доцільно використовувати тематику практикумів.

Метою практикумів є поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Тематика практикумів, як і кількість визначеній в них робіт, є орієнтовною. Учитель може запропонувати учням для обов’язкового виконання одну роботу практикуму на вибір учителя або учнів. Результати виконання можуть бути представлені у вигляді звіту, доповіді, наукового реферату, комп’ютерної презентації тощо. Доцільною буде організація обговорення з учнями класу процесу виконання і результатів роботи. Для проведення практикумів можуть бути використані години резервного часу. Оцінка за практикум виставляється у класному журналі в колонці з написом «Практикум» без зазначення дати та враховується в тематичному оцінюванні як поточна оцінка

Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою (лабораторні роботи №№ 3, 4, 5; практична робота № 9) виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно профілю навчання, отже пропонувати власну тематику робіт.

Навчання біології в11 класі на профільному рівні здійснюватиметься за підручником «Біологія. 11 клас», рекомендованим для вивчення біології на профільному рівні.

Зазначаємо, що видавництвом «Планета книжок» готується до друку навчальний посібник, що включатиме дві теми, які не увійшли до підручника «Біологія. 10 клас» (профільний рівень): «Організм як біологічна система: структурні елементи і основні процеси» та «Властивості організмів: розмноження та індивідуальний розвиток».

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства.

Перелік навчально-методичної літератури, яка має відповідний гриф і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, друкується на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 7-10 класах містяться у відповідних листах Міністерства за 2007-2010 роки.



Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 18-21, 2011


^ Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з біології у системі загальної середньої освіти.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології, доцільним є об’єднання тем на вивчення яких визначено менше 6 годин у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню. Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 35 годин (1 год на тиждень) – 4 тематичні; 70 годин (2 год на тиждень) – 6 тематичних;
175 годин (5 год на тиждень) – 10 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.

^ Тематична оцінка виставляється у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми(модуля), з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності школярів. Проведення окремого уроку тематичної атестації, з метою здійснення відповідного оцінювання, не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів). Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті біології протягом року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.

Важливою складовою навчання біології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється у всіх учнів класу або вибірково (на розсуд вчителя), в залежності від способу (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) і мети (мотиваційна, контролююча тощо) виконання.

Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності.

Звертаємо увагу педагогічних працівників, на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за
№ 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:

^ Назва інструктажу

Час проведення

Запис про проведення

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті біології

Перший урок навчального року

В журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті біології)

Інструктаж з безпеки життєдіяльності

Перед початком тих лабораторних та практичних робіт, які передбачають використання мікроскопів, скляного посуду, хімічних реактивів тощо.

У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку».

Форма запису: “Інструктаж з БЖД

Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі організації позаурочних навчальних заходів (олімпіади, екскурсії тощо)

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності



Рекомендації для вчителів біології щодо ведення класних журналів:

  • записи в журналах ведуться державною мовою чорнилами одного

( чорного або синього) кольору, чітко й охайно. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчуються підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою;

  • поточна оцінка виставляється в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня ( учениці). При оцінюванні самостійних робіт,лабораторних, практичних, контрольних робіт оцінки виставляються під датою проведення уроку та враховуються як поточні.

  • тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються: поточні оцінки, оцінки за самостійні та контрольні роботи, практичні роботи, оцінки за зошити не виставляються в журналі.

  • Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом:



    Сторінка1/4
    Дата конвертації25.05.2013
    Розмір1.15 Mb.
    ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи