Затверджено icon

Затверджено



Схожі
  1   2   3

ЗАТВЕРДЖЕНО


Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

___________________№ ______




Вимоги
щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)



І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ


1.1. Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) (далі – Вимоги) встановлюють положення щодо:


1.1.1. Запровадження операторами ринку програм-передумов;


1.1.2. Розробки постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР;


1.1.3. Окремих процедур, що забезпечують результативне функціонування програм-передумов та системи НАССР;


1.1.4. Спрощеного підходу із застосування НАССР для певних операторів ринку.


1.2. Вимоги розроблені відповідно до законів України "Про безпечність та якість харчових продуктів" "Про ветеринарну медицину" та інших нормативно-правових актів з урахуванням вимог міжнародного законодавства.


1.3. Оператори ринку повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.


1.4. Концепція НАССР полягає у наступному:


1.4.1. Ідентифікація можливих небезпечних факторів


1.4.2. Встановлення того, де і як небезпечні фактори можуть бути усунуті, попереджені або приведені до прийнятного рівня


1.4.3. Розробка відповідних заходів і навчання персоналу


1.4.4. Впровадження заходів на практиці та документування процедур.


1.5. Оператори ринку для успішного розроблення, запровадження та підтримання системи НАССР мають враховувати такі особливості:


1.5.1. Система НАССР стосується тільки безпечності харчових продуктів і не стосується їх якості


1.5.2. Система НАССР є запобіжним інструментом контролю небезпечних факторів


1.5.3. Раціональний підхід для систематичної ідентифікації небезпечних факторів і заходів контролю, що важливі для безпечності харчових продуктів


1.5.4. Можливість застосування спрощеного підходу залежно від типу технологічних процесів та харчових продуктів


1.5.5. Інструмент для прийняття правильних рішень, що забезпечує їх ефективність та правильне впровадження


1.5.6. Система НАССР не гарантує безпечність харчових продуктів, а зменшує ризик виникнення випадків щодо їх безпечності.


1.6. Система НАССР – не є автономною програмою, її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином. Такий підхід вимагає від працівників підприємств харчової промисловості дотримання цих принципів, забезпечення знань та практичних навичок у розроблянні, впровадженні систем управління безпечністю, їх ефективному функціонуванні.


1.7. Ці Вимоги є обов’язковими для:


1.7.1. Операторів ринку з виробництва та/або обігу харчових продуктів.


1.7.2. Державний контроль виконання операторами ринку здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та інших законів України, що визначають вимоги до організації і проведення державного контролю за харчовими продуктами та іншими об`єктами санітарних заходів.


ІІ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ


У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і визначення:

ведення в обіг — перше будь-яке платне або безоплатне постачання харчового продукту для його розповсюдження, споживання та/або використання на ринку України під час провадження господарської діяльності;

обіг — введення в обіг та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, спрямовані на виконання рішення про переробку (зміну визначеного використання), вилучення та/або утилізацію харчових продуктів, не вважаються обігом;

перехресне забруднення – забруднення харчових продуктів хімічними, фізичними чи біологічними небезпечними факторами через повітря, воду, людей, інші харчові продукти, а також допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами;

програма-передумова – основні умови безпечності харчових продуктів та діяльність, необхідні для підтримання гігієни навколишнього середовища у всьому харчовому ланцюгу, та придатне для виробництва та постачання безпечних кінцевих продуктів та безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також поводження з ними

система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP) − система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про безпечність та якість харчових продуктів".


ІІІ. ПРОГРАМИ-ПЕРЕДУМОВИ СИСТЕМИ НАССР


1. Загальні положення


1.1. Програми-передумови системи НАССР – це розробка та впровадження операторами ринку процедур для підтримання гігієни у всьому харчовому ланцюгу, і які необхідні для виробництва та постачання безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також правила поводження з харчовими продуктами.


1.2. Програми-передумови є обов’язковими та призначені для ефективного функціонування системи безпечності харчових продуктів та контролю небезпечних факторів і повинні бути розроблені, задокументовані і повністю впроваджені операторами ринку перед застосуванням процедур, заснованих на принципах НАССР. Сфера застосування програм-передумов повинна охоплювати усі потенційні загрози безпечності.


1.3. Оператори ринку мають запровадити програми-передумов з урахуванням асортименту харчових продуктів, технологічних процесів та специфікою окремої потужності.


1.4. Програми-передумови системи НАССР мають охоплювати такі процеси:


1.4.1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень


1.4.2. Вимоги до стану приміщень, обладнання;

проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок


1.4.3. Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо


1.4.4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами


1.4.5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь)


1.4.6. Здоров’я та гігієна персоналу


1.4.7. Захист продуктів від сторонніх домішок; поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності;


1.4.8. Контроль шкідників, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби;


1.4.9. Зберігання та використання токсичних сполук та речовин;


1.4.10. Специфікації та контроль постачальників;


1.4.11. Зберігання та транспортування;


1.4.12. Контроль технологічних процесів;


1.4.13. Маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.


2. Вимоги щодо належного планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення


2.1. Розміщення потужності, його виробничих, допоміжних та побутових приміщень, технологічного обладнання, повинно бути відповідними до виду операцій, які здійснюють оператори ринку, асортименту продуктів та ризиків, пов’язаних з цим.


2.2. Ця програма-передумова повинна забезпечити наступне:


2.2.1. Зменшення ризику перехресного забруднення шляхом належного планування потоків руху не перероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів;


2.2.2. Потоки руху необроблених, частково перероблених та перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, у тому числі пакувальних, персоналу, відвідувачів організовано так, щоб вони не несли загрозу безпечності продуктів;


2.2.3. Розміщення потужності має враховувати параметри навколишнього середовища (стан ґрунту, повітря), які можуть мати негативний вплив на безпечність і якість харчових продуктів, діяльність інших суб’єктів господарювання, ймовірність появи шкідників та несанкціонованого доступу;


2.2.4. Мати в достатній кількості виробничі, допоміжні та побутові приміщення, планування яких було проведене відповідно до логічної послідовності операцій виробничого процесу і необхідних рівнів чистоти, а також обладнання для здійснення технологічних та допоміжних процесів;


2.2.5. Планування приміщень повинно забезпечувати можливість проведення ремонтних робіт, прибирання, миття та дезінфекції.


2.3. Планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень, розміщення технологічного обладнання та оцінювання потоків предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами та персоналом відповідно до асортименту продуктів і об’ємів виробництва аналізується посадовими особами компетентного органу на етапі отримання операторами ринку експлуатаційного дозволу, а також під час проведення аудитів постійно діючих процедур, що засновані на принципах НАССР.


2.4. Для забезпечення виконання цієї програми-передумови оператори ринку проводять аналіз плану облаштування території, приміщень, розміщення обладнання, зонування, шляхів руху не перероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів, персоналу, постачання допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, у тому числі пакувальних, видалення (вивезення) відходів та сміття, розташування комунікацій тощо.


2.5. За результатами аналізу оператори ринку мають визначити місця, де неналежне планування чи розміщення потоків може призвести до появи ризику прямого чи опосередкованого мікробіологічного, хімічного чи фізичного забруднення продуктів, та провести оцінку цього ризику, а також розробити заходи з метою усунення ризику забруднення, запобігання його появі чи зменшення до прийнятного рівня.

Примітка. Перехресному забрудненню слід запобігати за допомогою відповідних технічних або організаційних заходів. Оператори ринку проводять зміни в інфраструктурі для фізичного відокремлення технологічних та допоміжних процесів, матеріалів, персоналу чи здійснюють операції у різний час. Оператор ринку мають запровадити відповідні процедури для здійснення операцій і виконувати їх постійно. При цьому до уваги береться, що розділення у часі не завжди є можливим через особливості планування, технології чи потужності.


3. Вимоги до стану приміщень, обладнання. Проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок


3.1. Відповідно до технологічних процесів, асортименту харчових продуктів та оцінки ризику, оператори ринку повинні забезпечити належні умови виробничих процесів для запобігання забруднення продуктів.


3.2. Ця програма-передумова повинна забезпечити наступне:


3.2.1. Територія потужності має бути облаштована так, щоб максимально запобігти несанкціонованому доступу та проникненню шкідників, перехресному забрудненню харчових продуктів, сприяти видаленню стічних вод. При цьому всі негативні впливи зовнішнього середовища на продукти мають бути враховані;


3.2.2. Приміщення для поводження з продуктами повинні підтримуватись у належному стані;


3.2.3. Стіни повинні бути спроектовані та побудовані так, щоб запобігти накопиченню бруду, зменшити утворення конденсату, ріст плісняви і полегшувати прибирання, миття та дезінфекцію. Поверхні стін, підлоги повинні бути в належному стані, довговічні, виготовлені із водостійких матеріалів;


3.2.4. Підлоги повинні бути спроектовані так, щоб відповідати вимогам виробництва (механічним навантаженням, температурним режимам, обробки миючими засобами тощо), легко прибиратися, митися і дезінфікуватися, сприяти видаленню вологи (відсутність вибоїн, трапи для достатнього стоку води);


3.2.5. Стелі і підвісні елементи (включно трубопроводи, кабелі, лампами) повинні бути спроектовані і змонтовані так, щоб мінімізувати накопичення бруду, відшарування фарби, утворення конденсату та росту плісняви, полегшувати прибирання та запобігти забрудненню харчових продуктів;


3.2.6. Двері повинні бути без тріщин, відшарування фарби та корозії, а також легко митися, і за необхідно – дезінфікуватися. Зовнішні двері, через які можна потрапити в зону поводження з харчовими продуктами, повинні бути спроектовані таким чином, щоб запобігти проникненню шкідників в приміщення. Ці двері, а також двері і ворота, які використовуються для розділення виробничих приміщень, повинні бути, за можливості, закритими чи обладнуватися пристроями для самовільного закривання;


3.2.7. Вікна, вентиляційні отвори повинні бути спроектовані так, щоб запобігти накопиченню бруду. Якщо вікна чи прозорі дахи спроектовані для вентиляційних потреб, то вони повинні бути захищені сітками проти комах чи іншими засобами задля уникнення ризику забруднення харчового продукту. В зонах, де існує ймовірність попадання осколків у харчовий продукт, вікна, освітлювальні засоби, електричні знищувачі комах необхідно захистити від розбивання. Системи вентиляції повинні встановлюватися таким чином, щоб фільтри та інші компоненти, які потребують чищення, були легко доступні;


3.2.8. Обладнання повинне використовуватись за призначенням, згідно з специфікацію. Проведення повірки обладнання, приладів відповідно до вимог чинного законодавства. Оператори ринку мають оцінювати ризики, які можливі через неналежну роботу обладнання та приладів. Прилади і апарати повинні підтримуватись у належному стані для уникнення забруднення харчових продуктів.

На основі оцінки ризику потрібно розглянути можливість використання мастильних матеріалів, призначених для використання у харчовій промисловості. Наявність впровадженої системи технічного обслуговування обладнання;


3.2.9. Здійснення планових та позапланових ремонтних робіт так, щоб унеможливлювати загрозу забруднення харчових продуктів, а також введення відповідної документації щодо проведених робіт;


3.2.10. Загрозу забруднення харчових продуктів від скляних предметів та предметів з дерева, які за можливості не використовувати в технологічних процесах. Якщо використання таких предметів необхідне, то потрібно запровадити систему підтримання їх у належному стані, перевіряти цілісність та неушкодженість скляних виробів;


3.2.11. Оцінку можливості забруднення харчових продуктів через пакувальні матеріали і, якщо необхідно, зниження ризиків до прийнятного рівня.

Примітка. Для обладнання, робота якого, за результатами оцінки ризику є критичною, для безпечності харчових продуктів чи її відповідності законодавству, запроваджують внутрішні графіки калібрування. Періодичність калібрування встановлюється залежно від інструкцій виробника обладнання та інтенсивності його використання.


4. Вимоги до планування та стану комунікацій (вентиляції, водопроводів водопостачання та водовідведення, електро- та газопостачання, освітлення тощо)


4.1. Оператор ринку має забезпечити належні комунікації для проведення технологічних допоміжних процесів. Комунікації повинні підтримуватись у відповідному стані.


4.2. Ця програма-передумова повинна забезпечити наступне:


4.2.1. Належне проектування та належний стан системи водопостачання та водовідведення, їх технічний огляд, ремонт, прибирання та дезінфекцію. Відпрацьована вода повинна відводитись з дотриманням вимог гігієни. Системи дренажу повинні бути спроектовані так, щоб полегшити прибирання і мінімізувати ризик забруднення харчових продуктів;


4.2.2. Належну вентиляцію приміщень, де здійснюється поводження з харчовими продуктами, а також допоміжних та побутових приміщень. Системи вентиляції має встановлюватися таким чином, щоб фільтри і інші компоненти, які потребують чищення, були легко доступні. В місцях сильного накопичення пилу необхідно встановлювати пиловловлююче обладнання;


4.2.3. Ринку проведення оцінки ризику забруднення від повітря харчових продуктів. Використання повітря у виробництві (наприклад використання стисненого повітря) має виключати ризик забруднення і базуватися на аналізі ризиків;


4.2.4. Всі виробничі зони повинні належно освітлюватися. Освітлювальне обладнання не повинне бути загрозою забруднення харчового продукту;


4.2.5. Проведення оператором ринку оцінки ризиків для безпечності харчового продукту, які можуть появитись через неналежне електропостачання і, за необхідності – розроблення корегувальних заходів для їх усунення.


5. Вимоги щодо безпечності води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами


5.1. Вода на потужностях харчових продуктів, яка є інгредієнтом для харчових продуктів, і така, що може прямо чи опосередковано контактувати з продуктами, вода призначена для виробництва льоду, а також зворотна вода, яка використовується в технологічному процесі повинні відповідати вимогам щодо питної води.


5.2. Виключенням щодо застосування води, яка не відповідає належній якості може бути:


5.2.1. Вода, призначена для гасіння пожеж, або пара, призначена для технічних цілей;


5.2.2. Для окремих видів процесу (наприклад, охолодження) і для процесів, які не несуть загрозу безпечності та відповідності харчових продуктів (наприклад, чиста морська вода).


5.3. Оператори ринку повинні оцінити ризики, які можуть виникнути при використанні води, розробити і впровадити контрольні заходи для уникнення забруднення від використання води (пари, льоду), допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, (діоксид вуглецю, азот), предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.


5.4. Програма-передумова щодо безпечності води (льоду) повинна забезпечити наступне:


5.4.1. Визначення джерела водопостачання (водопровідна мережа чи свердловина) та пов’язаних з ним ризиків;


5.4.2. Відповідність умов зберігання води;


5.4.3. Стан водопровідної мережі на потужності;

5.4.4. Підготовка води до використання;


5.4.5. Спосіб використання води та можливість перехресного забруднення через контактні поверхні.


5.5. Оператори ринку, за необхідності запроваджують такі контрольні заходи:


5.5.1. Процедури вхідного контролю води із зазначенням частоти та методу відбору зразків води, видів аналізів та інструкцій з їх проведення. Частота і вид аналізів ґрунтуються на оцінці ризику. Для цього проводиться аналіз результатів та частота та види досліджень. У випадку відхилень результатів досліджень води передбачаються можливі коригувальні заходи, а у випадку негативних результатів – попереджувальні заходи;


5.5.2. Процедури водопідготовки. При цьому слід звертати увагу не тільки на ефективність водопідготовки, але і оцінюються ризики, які можуть з’являтись через неналежне використання матеріалів і засобів водопідготовки;


5.5.3. Процедури, спрямовані на підтримання у належному стані системи водопостачання – ремонт, технічний огляд, прибирання та дезінфекція водопроводів.


5.6. Використання інших допоміжних речовин (інертні гази, діоксид вуглецю, розчини) повинне бути таким, щоб не виникала загроза безпечності харчових продуктів.


5.7. Програми-передумови щодо допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами повинна забезпечити наступне:


5.7.1. Наявність документального підтвердження на використання допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;


5.7.2. Оцінка можливих ризиків, які можуть виникнути внаслідок використання допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;


5.7.3. Впровадження контрольних заходів для уникнення негативного впливу на продукти.


Примітка. Оператори ринку аналізують у НАССР-дослідженні небезпечні фактори, які можуть виникнути внаслідок використання води та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. За результатами таких досліджень розробляються та запроваджуються контрольні заходи.


6. Вимоги щодо чистоти поверхонь, процедур прибирання виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь


6.1. Програми-передумов повинна забезпечити наступне:


6.1.1. Процедури прибирання задокументовані і повністю впроваджені;


6.1.2. Спосіб прибирання, миття і, якщо потрібно, дезінфекції визначається за такими факторами:

природою харчового продукту;

типом технологічних процесів, що здійснюються під час виробництва харчового продукту;

призначенням контактної поверхні, приміщення, території;

матеріалом, з якого виготовлено контактну поверхню;встановленими вимогами законодавства;використання результатів наукових досліджень і належних практик виробництва


6.1.3. Визначення засобів та інвентарю для прибирання. Мийні та дезінфекційні засоби повинні бути ефективними для застосування у визначених специфічних умовах, але не повинні становити загрозу безпечності харчових продуктів за умови їх належного використання. Інвентар для прибирання повинен застосовуватись за призначенням, бути стійким до середовища, у якому використовується і зберігатись так, щоб виключити загрозу перехресного забруднення;


6.1.4. Визначення частоти проведення того чи іншого виду прибирання, миття чи дезінфекції на основі оцінки ризиків. Оператор ринку повинен представити докази того, що встановлена ним частота прибирання є достатньою для того, щоб підтримувати поверхні у належному стані, які не приводять до забруднення харчових продуктів;


6.1.5. Кваліфікацію персоналу. Працівники, які здійснюють прибирання, миття та дезінфекцію повинні мати відповідні знання та підготовку. Перевірку виконання процедур прибирання, миття та дезінфекцію здійснює персонал, який не залучений до виконання цих процедур;


6.1.6. Оператор ринку зобов’язаний надати докази того, що всі процедури прибирання, миття та дезінфекції здійснюються з відповідною частотою і є ефективними (візуальний огляд, лабораторний моніторинг);


6.1.7. У випадку невідповідності процесів прибирання, миття та дезінфекції повинні бути запроваджені ефективні коригувальні заходи.

Примітка. Оператор ринку регулярно здійснює (верифікацію) ефективності процесів прибирання, миття та дезінфекції. Верифікація може проводитись візуально і за допомогою лабораторного моніторингу. За результатами проведення аналізу ефективності процесів прибирання, миття та дезінфекції та виявлених невідповідностей оператори ринку запроваджують відповідні запобіжні або корегувальні заходи.


7. Вимоги щодо здоров’я та гігієни персоналу


7.1. Оператори ринку повинні впровадити правила поведінки персоналу, контрактників, відвідувачів, які можуть прямо чи опосередковано контактувати з відкритим харчовим продуктом, для запобігання його забруднення.


7.2. Програма-передумов повинна забезпечити наступне:


7.2.1. Проведення медичних оглядів, відповідно до вимог законодавства. Періодичність та сфера проведення медичних оглядів в залежності від природи харчових продуктів, технологічних та допоміжних процесів та посадових обов’язків працівників та підтвердження їх проходження працівниками потужності (наявність особистих медичних книжок);


7.2.2. Наявність спецодягу та взуття, які не повинні бути причиною забруднення харчових продуктів. Береться до уваги форма одягу та взуття, кількість їх комплектів (достатня кількість яких має забезпечувати те, що всі працівники використовують чистий одяг), процедури носіння,чистки та прання. Впровадження процедур чистки та прання, а також перевірку (верифікацію) їх ефективності. Процедури із застосування спецодягу та взуття мають визначатися на основі оцінки ризику;


7.2.3. Допуск до роботи, що здійснюється з метою запобігання можливості забруднення харчових продуктів через неналежний стан здоров’я персоналу чи його невідповідний зовнішній вигляд. Запровадження операторами ринку із врахуванням природи (виду) продукту і процесів виробництва, перевірки зовнішнього вигляду працівників перед початком роботи на наявність ознак гнійничкових захворювань, запровадження процедур повідомлення працівниками про ознаки у них інфекційних захворювань чи контакти з людьми, у яких є такі ознаки, а також не допущення до роботи працівників, які можуть бути причиною забруднення харчових продуктів;


7.2.4. Правила поведінки персоналу на виробництві, що передбачають вимоги до входу і виходу з приміщень, переміщення у виробничих, допоміжних та побутових приміщеннях, носіння особистих предметів, прикрас, дії у випадку порізів чи пошкоджень, приймання їжі, миття рук, паління, відвідування туалетів, зберігання та використання особистого та спеціального одягу та взуття;


7.2.5. Вимоги до відвідувачів та контрактників, які відвідують та/або знаходяться на території потужності, дотримання ними таких самих правил поведінки, що і працівники потужності.

Примітка. Спецодяг має покривати тіло від колін і вище. Для прання одягу найкраще використовувати спеціалізовану організацію (за укладеною відповідною угодою) або організованого оператором ринку на потужності централізованого прання.


8. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності


8.1. Оператори ринку повинні виконувати усі передбачені законодавством вимоги щодо розділення та утилізації відходів.


8.2. Програма-передумов повинна забезпечити наступне:


8.2.1. Інформацію про місця збору відходів у зонах поводження з харчовими продуктами;


8.2.2. Визначення графіків та способів вивезення відходів з приміщень, у яких здійснюється поводження з харчовими продуктами, з метою уникнення їх накопичення. При цьому має враховуватися можливість перехресного забруднення продуктів під час їх вивезення;


8.2.3. Місця зберігання відходів за межами приміщень, де здійснюються операції з харчовими продуктами. Вимоги щодо зберігання відходів;


8.2.4. Стан контейнерів, ємностей для відходів, їх маркування, читка, миття та дезінфекція;


8.2.5. Вивезення відходів з території потужності та їх утилізація, у тому числі за укладеними відповідними угодами.


Примітка. Прибирання, мийку та дезінфекцію контейнерів, ємностей для зовнішнього зберігання відходів проводять окремо від іншої тари. Дозволяється прибирання контейнерів проводити організацією, що здійснює утилізацію відходів. Контейнери для внутрішнього зберігання відходів можуть бути одноразовими або повертатися у приміщення після їх чистки, миття та дезінфекції.


9. Контроль шкідників, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби


9.1. Програма-передумов повинна забезпечити наступне:


9.1.1. Визначення видів шкідників, які характерні для певного оператора ринку;


9.2.2. Заходи щодо запобігання проникнення шкідників на територію потужності

наявність огорожі та облаштування території, ущільнення дверей, вентиляційних отворів, обладнання вікон захисними сітками від комах

встановлення засобів профілактики та боротьби з шкідниками по зовнішньому периметру. Всі заходи з боротьби з шкідниками повинні виконуватись кваліфікованими працівниками і здійснюватись так, щоб не виникала загроза безпечності харчових продуктів через перехресне забруднення. Електричні знищувачі комах не повинні розміщатись над відкритим харчовим продуктом, які необхідно регулярно чистити;

якщо використовуються послуги контрактної організації, то оператор ринку несе відповідальність за результативність заходів і безпечність харчових продуктів;


9.2.3. Відповідно до оцінки ризику перевірку на забрудненість шкідниками вхідних партій (допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами)


9.2.4. Маркування та регулярну перевірку всіх засобів боротьби з шкідниками;


9.2.5. Аналіз результатів контрольних заходів, визначивши тенденції і запровадження ефективних профілактичних та коригувальних заходи.

Примітка. Для уникнення перехресного забруднення необхідно уникати використання отруйних приманок у приміщеннях, де здійснюються операції з харчовими продуктами (не переробленими, частково переробленими або переробленими), допоміжними матеріалами для переробки харчових продуктів, предметами та матеріалами, що контактують з харчовими продуктами.

Електричні знищувачі комах рекомендується розміщувати у місцях ймовірного проникнення комах, що літають. Всі заходи контролю шкідників повинні, бути спрямованими на запобігання їх проникненню у приміщення, де проводяться технологічні чи допоміжні процеси.


10. Вимоги щодо безпечного зберігання та використання токсичних сполук та речовин


10.1. Оператори ринку повинні визначити перелік сполук, які використовуються і потенційно можуть загрожувати безпечності харчових продуктів (зокрема миючі та дезінфікуючі засоби, приманки для шкідників, реагенти тощо).


10.2. Програма-передумов повинна забезпечити наступне:


10.2.1. Правила приймання та зберігання токсичних сполук та речовин;


10.2.2. Спосіб постачання (доставки) сполук та речовин у зони використання за умови уникнення перехресного забруднення;


10.2.3. Правила зберігання та використання сполук та речовин у зонах поводження з харчовими продуктами з метою запобігання негативному впливу на харчові продукти, несанкціонованого доступу, запровадження обліку використання сполук та речовин;


10.2.4. Умови допуску до роботи з токсичними сполуками та речовинами персоналу, який пройшов відповідне навчання.

Примітка. Правила безпечного поводження з токсичними сполуками та речовинами, дії у випадку невідповідності мають бути задокументованими, доведеними до відома персоналу, який працює з такими речовинами та зазначені у місцях, де здійснюється поводження ними.


11. Специфікації і контроль постачальників


11.1. Оператори ринку повинні розробити контрольні заходи щодо зменшення ризику забруднення харчових продуктів у разі неприйнятності не перероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.


11.2. Програма-передумов повинна забезпечити наступне:


11.2.1. Встановлення і узгодження вимог щодо не перероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів, пакувальних матеріалів з постачальниками – специфікації чи інші нормативно-технічні документи;


11.2.2. Впровадження процедур вхідного контролю допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Процедури повинні містити інформацію про методи контролю та моніторингу, відповідальних за проведення досліджень, дії у випадку відхилень від специфікації та осіб, відповідальних за прийняття рішень щодо подальшого поводження з ними. Під час розробляння процедур вхідного контролю приймається до уваги вимоги законодавства та нормативно-правових актів та результати оцінки ризику;


11.2.3. Для зменшення ймовірності виникнення загрози безпечності харчових продуктів від непридатних не перероблених або частково перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами розроблення та впровадження процедур оцінювання постачальників. Критерії оцінювання постачальників повинні характеризувати їх здатність надавати не перероблені, частково перероблені або перероблені харчових продуктів, допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами відповідно до узгоджених специфікацій.

Примітка. Оцінювання постачальників рекомендується проводити перед тим, як розпочинати співпрацю з ними, а також періодично з урахуванням результатів вхідного контролю харчових продуктів (необроблених, частково перероблених та перероблених харчових продуктів), допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Якщо результати оцінювання ризику вказують на суттєву ймовірність загрози безпечності харчових продуктів, рекомендується проводити аудити або інспекції постачальників.





Сторінка1/3
Дата конвертації26.07.2013
Розмір0.7 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи