Зміст icon

Зміст



Схожі
  1   2   3   4   5   6   7

ЗМІСТ




ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДОПОМОГ: ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ І ДОПОМОГИ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ТРИРІЧНОГО ВІКУ

1.1 Поняття та види допомог

1.2 Соціальний захист сімей в зарубіжних країнах при народженні дитини

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДОПОМОГ

2.1 Порядок виплати одноразової допомоги при народженні дитини

2.2 Особливості призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

^ РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДОПОМОГ

3.1 Проблеми правового регулювання виплат основних видів допомог

3.2 Шляхи вдосконалення правового регулювання основних видів допомог: одноразової допомоги при народженні дитини і допомоги по досягненню нею трирічного віку

ВИСНОВКИ


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП



У нових соціально-економічних умовах одним з найбільш важливих завдань є надання адекватної соціальної допомоги сім'ї з дітьми. Ця допомога може здійснюватися в різних видах: грошові виплати (допомога, компенсації), послуги (медичне обслуговування, зміст і виховання в дитячих дошкільних установах, забезпечення дитячим одягом і ін.), пільги (на живлення в дошкільних і освітніх установах, оплату комунальних послуг і ін.)

Конституція України від 28 червня 1996 року поставила перед суспільством завдання щодо створення саме соціально-орієнтованої держави, у зв’язку з чим питання соціального захисту, і в першу чергу мало захищених верст населення, стали першочерговими та актуальними.

Вказане обумовило розвиток відносин в сфері соціального забезпечення. Соціальне забезпечення – невід’ємна частина всієї соціальної діяльності держави, основним об’єктом якої виступає громадянин.

Більшість українських фахівців вважає, що на відміну від інших держав, де соціальна ринкова економіка носить стабільний характер , у нашій країні роль держави повинна бути більш значимою. Це диктується умовами, що склались історично, способом життя, традиціями, правовою, фінансовою системами. Крім того, регулювання соціальних відносин не можна віддавати на відкуп ринку, оскільки, як свідчить світова практика, сам по собі ринок неспроможний створити людям належний соціальний захист.

Отже, на державному рівні повинні бути розв’язані такі проблеми соціального забезпечення і захисту, вирішення яких створило б умови гідного для людини існування, соціальної справедливості.

Як свідчить статистика, в останні роки українська економіка розвивається прискореними темпами. Це, звичайно, радує. Але, на жаль, у країні є ще чимало знедолених, серед яких пенсіонери, інваліди, родини з малолітніми дітьми, які потребують підтримки держави.

Посилення адресності державної допомоги малозабезпеченим було визначено пріоритетним напрямом соціальної політики та стратегії подолання бідності. Завдяки турботі держави, сімейні бюджети майже трьох мільйонів найменш захищених громадян України поповнюються завдяки різним видам соціальної допомоги.

Сьогодні є кілька видів такої допомоги, зокрема, сім’ям з дітьми, а саме тим особам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; малозабезпеченим сім’ям; інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Посилення адресності соціальної допомоги категоріям малозабезпечених громадян ґрунтується на нових підходах до її надання – розміри визначаються залежно від майнового стану та доходів сім’ї.

Питому вагу всіх державних допомог складає соціальна допомога сім’ям з дітьми.

На даний час, відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” передбачено надання допомоги:

- у зв’язку з вагітністю та пологами;

- одноразової при народженні дитини;

- по догляду до досягнення дитиною трирічного віку;

- на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

- на дітей одиноким матерям.

Таким чином, значна увага з боку держави приділяється саме соціальному захисту сімей, які народжують або вже мають дітей.

Можна із впевненістю стверджувати, що в сучасній Україні більшість громадян не на словах, а на ділі відчуває всю важливість і складність рішення родини про народження дитини. Держава намагалась постійно забезпечити достатній рівень життя сімейним родинам.

Так, у 2005 році першими кроками уряду стало збільшення виплат при народженні дитини до восьми з половиною тисяч гривень і максимальне спрощення процедури отримання цих коштів. Цей крок дуже скоро відзначився позитивними результатами — вперше за всі роки після отримання незалежності тенденцію демографічного спаду, депопуляції вдалося зупинити. Але, з іншого боку, стрімке зростання кількості народжених виявило справжнє обличчя і справжні результати політики декларацій – система охорони материнства і вся державна політика у цій сфері, по суті, безпорадні. Згодом, максимально була ускладнена процедура отримання допомоги при народженні дитини. Але, не дивлячись на вказане, й сьогодні найактуальнішими залишаються питання підвищення рівня соціальних гарантій сім’ям, де народжуються та доглядаються діти.

Мета даної роботи – дослідити правові основи надання та виплати окремих видів соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні, а саме: одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги при народженні нею трирічного віку.

Задачі, які ставляться в цій роботі, обумовлені поставленою метою і полягають в тому, щоб:

- дослідити основні напрями соціальної політики, які існують в Україні щодо надання допомог сім’ям з дітьми;

- визначити місце соціальних допомог сім’ям з дітьми в системі соціального забезпечення громадян України;

- здійснити характеристику таких основних видів соціальних допомог сім’ям з дітьми, що передбачені чинним законодавство України, як: одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку;

- окреслити практичні засади надання розглядуваного виду соціальних допомог на сучасному етапі розвитку українського суспільства;

- запропонувати шляхи вдосконалення законодавства України, яке регулює надання та процедури виплат одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

В якості предмета дослідження в роботі виступають основні принципи соціального забезпечення в Україні та система виплат соціальних допомог сім’ям з дітьми.

В даній роботі будуть опрацьовані монографії таких спеціалістів, як: Болотіної Н.С., Плохотнюк Г.К., Кичко І.І., Пилипенко П.Г., Татаренко Г.А., Берковця Л. П., Асанової А.О., Черепанова Є.М., Слободчікова В.І., Антонова А. І., Борисова А. Л., Мацковського М. С., Андрущенка В.П. та ін. Праці вказаних авторів є об’єктом дослідження в цій роботі.

Методологічною основою є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ соціально-правового характеру. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи щодо визначення соціальних функцій держави та механізмів надання соціальної адресної допомоги.

З цією метою використовується ряд загальнонаукових методів діалектичного пізнання: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування, прогнозування тощо.

У процесі розроблення проблеми використовувалися порівняльно-ретроспективний, формально-логічний методи, метод системного підходу, системно-функціональний, структурно-функціональний, аналогії, порівняльно-правовий та інші методи дослідження.

Структура дипломної роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, шість підрозділів, висновки та список використаних джерел. Така побудова роботи дає можливість в повній мірі дослідити обрану тематику та провести відповідний аналіз проблематики.




Сторінка1/7
Дата конвертації11.08.2013
Розмір0.7 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи