«Університет менеджменту освіти» icon

«Університет менеджменту освіти»



Схожі
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


ТКАЧУК НАДІЯ МИХАЙЛІВНА


УДК 378:[373.5.091.12.011.3-051:5](043.3)


ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ДО ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ


13.00.04 – теорія і методика професійної освіти


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України


^ Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Пуцов Володимир Іванович,

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, кафедра філософії і освіти дорослих, професор


^ Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

Піддячий Микола Іванович,

Інститут педагогіки НАПН України, лабораторія профільного навчання та профконсультацій, завідувач


кандидат педагогічних наук

^ Сотніченко Ірина Іванівна,

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, кафедра управління освітою, старший викладач


Захист відбудеться «8» червня 2012 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зал засідань.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053 Київ, вул. Артема, 52-Д.


Автореферат розісланий «8» травня 2012 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В. К. Мельник

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Тенденції розвитку освіти України в контексті євроінтеграційних процесів вимагають переосмислення концептуальних і змістових засад становлення та розвитку вітчизняної шкільної освіти задля якнайповнішого задоволення життєвих потреб людини, сприяння розвитку сукупності характеристик, які дають змогу успішно виконувати соціальні ролі, бути творцем свого життя. Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту й організації навчального процесу.

Закони України «Про освіту» (1996 р.), «Про загальну середню освіту» (1999 р.), Концепція профільного навчання в старшій школі (2009 р.) та інші нормативно-правові акти визначають відповідні структурно-змістові і процесуальні перетворення в освіті. Основна увага у змінах старшої школи зосереджена на впровадженні профільного навчання, формуванні у старшокласників системи особистісно значимих знань, умінь та навичок. Життєві компетенції учнів розглядаються як головна мета та критерій якості профільного навчання.

Нові підходи до організації освіти в старшій школі зумовлюють необхідність подальшої модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Освіті та суспільству потрібні вчителі, які б сприйняли зміни, адаптувалися до них, трансформували нову освітньо-світоглядну парадигму і працювали на рівні потреб часу.

Актуальність обраного напряму дослідження підтверджують численні наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Так, зокрема, загальні теоретико-практичні засади профільного навчання в контексті цивілізаційних вимог розвитку освіти висвітлюють Н. Бібік, В. Кремень, Л. Липова, О. Ляшенко, С. Максименко, М. Піддячий, О. Савченко, О. Сухомлинська, П. Сікорський, Н. Шиян та ін. Теоретичні та науково-практичні аспекти реалізації основних ідей компетентнісного підходу в освіті відображено в працях І. Беха, Н. Бібік, І. Зимньої, І. Єрмакова, О. Локшиної, О. Овчарук, О. Пометун, І. Родигіної, О. Савченко, А. Хуторського та ін.

Теоретичну та практичну цінність для проведення наукового пошуку мали роботи, у яких розглянуто аспекти формування готовності вчителів до професійної діяльності (Г. Балл, К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, А. Линенко, В. Семиченко, В. Сластьонін та ін.); формування готовності до різних видів педагогічної праці (Н. Мойсеюк, О. Пєхота, І. Гавриш, І. Дичківська та ін.).

У дослідженнях Н. Василенко, І. Жерносека, Л. Липової, В. Олійника, Л. Покроєвої, І. Сотніченко, Е. Соф’янца, Н. Шиян доведено актуальність підготовки вчителів до організації професійної діяльності в умовах профільної диференціації. Важливими в контексті проблеми є роботи Л. Ващенко, Л. Даниленко, І. Гадзецького, В. Дивака, Г. Єльникової, В. Маслова, Н. Клокар, В. Олійника, Н. Протасової, В. Пуцова, Є. Чернишової, А. Чміля, у яких розглянуто підготовку педагогів у системі післядипломної освіти.

Важливість підготовки вчителів природничих дисциплін до профільного навчання актуалізовано в Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року та підтверджено практикою загальноосвітніх профільних навчальних закладів.

Проте аналіз науково-педагогічних та нормативних джерел, вивчення дисертаційних досліджень, з’ясування й оцінювання реального стану готовності педагогів природничих дисциплін до професійної діяльності в умовах профільного навчання довели, що проблема підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в системі післядипломної освіти потребує теоретичного обґрунтування та практичного вирішення.

Об’єктивна потреба розв’язання проблеми підготовки вчителів природничих дисциплін профільної школи в системі підвищення кваліфікації, її актуальність і доцільність зумовлені низкою суперечностей між:

  • вимогами, які сучасна профільна освіта в старшій школі ставить до підготовки вчителів профільних дисциплін у контексті компетентнісного підходу, і реальним станом готовності педагогів-практиків до реалізації мети профільного навчання;

  • потенціалом природничих дисциплін профільного рівня у формуванні життєвих компетенцій старшокласників та використанням цих ресурсів учителями під час навчально-виховного процесу в старшій школі;

  • необхідністю підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи і недостатнім дослідженням методологічних, теоретичних і технологічних засад такої підготовки в системі підвищення кваліфікації.

Отже, важливість, актуальність і недостатній ступінь теоретичної розробки та практичної реалізації цієї проблеми зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в системі післядипломної освіти».

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з виконанням окремих положень Галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008–2010 роки. Роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти «Андрагогічна модель підготовки педагогів в умовах інноваційного розвитку системи післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний № 0110U000022). Тему дослідження затверджено Вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України (протокол № 10 від 21 листопада 2007 р.) і погоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 3 від 25 березня 2008 р.).

^ Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі підготовки вчителів природничих дисциплін профільної школи до формування життєвих компетенцій старшокласників.

Відповідно до мети сформульовано такі задачі дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні та практичні підходи до підготовки вчителів природничих дисциплін щодо формування життєвих компетенцій учнів профільної школи у системі післядипломної освіти, розкрити сутність основних понять дослідження.

2. Визначити зміст, структуру та критерії готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи.

3. Уточнити та науково обґрунтувати сутність життєвих компетенцій старшокласників профільних шкіл.

4. Розробити модель та технологію підготовки вчителів природничих дисциплін профільної школи до формування життєвих компетенцій старшокласників.

5. Здійснити експериментальну перевірку моделі та технології підготовки вчителів природничих дисциплін профільної школи до формування життєвих компетенцій старшокласників і розробити рекомендації щодо їх застосування в системі післядипломної освіти.

^ Об’єкт дослідження – післядипломна педагогічна освіта вчителів природничих дисциплін.

Предмет дослідження – підготовка вчителів предметів природничого циклу до формування життєвих компетенцій старшокласників у системі підвищення кваліфікації.

^ Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження. Теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури, дисертаційних робіт, навчальних програм предметів природничого циклу, освітніх програм та навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації вчителів природничих дисциплін, аналіз досвіду роботи вчителів – для визначення стану розробленості досліджуваної проблеми, з’ясування можливих способів її розв’язання в системі післядипломної педагогічної освіти; метод моделювання – для розробки моделі підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій школярів у системі підвищення кваліфікації. Емпіричні: анкетування, тестування, бесіда, педагогічне спостереження, експеримент – для перевірки ефективності запропонованої моделі та технології підготовки вчителів природничих дисциплін. Статистичні: методи математичної та статистичної обробки результатів педагогічного експерименту – для перевірки його достовірності.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розроблено та теоретично обґрунтовано модель та технологію підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в системі післядипломної освіти; розроблено зміст, структуру та критерії готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи; уточнено й обґрунтовано сутність життєвих компетенцій учнів профільної школи та понять «підготовка вчителів природничих дисциплін у системі післядипломної освіти», «готовність вчителя природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів»; удосконалено форми та методи підготовки вчителів природничих дисциплін у системі підвищення кваліфікації; подальшого розвитку набули зміст, форми та методи науково-методичної роботи районного (міського) методичного кабінету в міжкурсовий період.

^ Практичне значення дослідження полягає у впровадженні моделі та технології підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів, створенні програми спецкурсу «Теоретико-методичні основи формування життєвих компетенцій учнів профільної школи»; у розробці методики діагностики готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи. Основні положення та результати дисертації можуть бути використані у роботі інститутів післядипломної педагогічної освіти на курсах підвищення кваліфікації вчителів природничих дисциплін (фахівців інших категорій), у діяльності районних (міських) методичних кабінетів, а також враховані на інших рівнях вирішення проблем кадрового забезпечення профільної школи.

Результати дослідження впроваджено у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка від 16.09.2011 р. № 463/02–11), Одеському обласному інституті удосконалення вчителів (довідка від 16.09.2011 р. № 626), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка від 07.09.2011 р. № 984/1); методичних кабінетах у 5 районах Волинської області (довідки: відділу освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації від 19.09.2011 р. № 438/01–10, відділу освіти Горохівської райдержадміністрації від 19.09. 2011 р. № 770/1/1–11, відділу освіти Луцької райдержадміністрації від 20.09.2011 р. № 991/1.9/2–11, відділу освіти Любомльської райдержадміністрації від 15.09. 2011 р. № 924а /01–10, відділу освіти Любешівської райдержадміністрації від 16.09.2011 р. № 856/1–3).

Особистий внесок здобувача. У статті «Учитель в умовах профільної школи», підготовленій у співавторстві (Н. Поліщук), з’ясовано ставлення вчителів до проблеми впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Волинської області, виокремлено актуальні проблеми підготовки вчителів до професійної діяльності в умовах профільної диференціації. У науково-методичних рекомендаціях «Становлення профільної школи Волині», підготовлених у співпраці з Н. Поліщук, автором узагальнено регіональний досвід упровадження профільного навчання, розроблено пропозиції щодо вирішення проблеми підготовки вчителів до роботи в профільній школі на районному та шкільному рівнях.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження викладалися та обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Управління системою освіти сільських адміністративних районів в умовах формування інноваційної моделі розвитку галузі» (м. Дніпропетровськ, 2005); «Методологічні та методичні проблеми післядипломної освіти у контексті андрагогічних ідей» (м. Луцьк, 2006); «Забезпечення якості освіти в загальноосвітньому навчальному закладі» (м. Луцьк, 2008); «Забезпечення можливостей рівного доступу до якісної освіти в умовах профільної школи» (м. Рівне, 2010); «Компетентнісно спрямована освіта: перший досвід, порівняльні підходи, перспективи» (м. Київ, 2011); на обласних науково-методичних семінарах.

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях вченої ради й кафедри педагогіки та психології Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 16-ти працях (14 одноосібних), з яких 7 статей опублікованих у фахових виданнях (6 одноосібних), 5 статей у збірниках науково-практичних конференцій; 1 науково-методичні рекомендації для педагогів загальноосвітніх навчальних закладів, 3 публікації в інших виданнях.

^ Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 243 сторінки, основний текст викладений на 184 сторінках. Дисертація містить 22 таблиці, 17 рисунків, 14 додатків. Список використаних джерел включає 214 найменувань.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито його наукову новизну і практичне значення, наведено дані про особистий внесок, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі«Профілізація загальноосвітніх навчальних закладів як педагогічна проблема» – вивчено й проаналізовано наукові праці щодо проблеми функціонування профільної школи, виявлено еволюцію розвитку досліджуваного питання в історії вітчизняного шкільництва та педагогічної думки, обґрунтовано важливість підготовки вчителів у системі післядипломної освіти відповідно до мети профільної диференціації в контексті ідей компетентнісного підходу, проаналізовано категорійний апарат проблеми, зокрема, уточнено поняття «підготовка вчителів природничих дисциплін у системі післядипломної освіти», «готовність учителя природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів», визначено зміст, структуру та розроблено критерії визначення рівня цієї готовності; з’ясовано сучасний стан готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій у системі підвищення кваліфікації.

Огляд праць науковців (А. Алексюк, С. Болтівець, Н. Гупан, Л. Коба, М. Левківський, О. Любар, Л. Медвідь, Н. Москаленко, О. Рацул, С. Сірополко, С. Філоненко М. Ярмаченко), аналіз нормативно-законодавчих документів дали змогу виявити еволюцію ідеї профільного навчання, яка на різних етапах розвитку вітчизняної освіти розглядалася як шлях модернізації й поступу в педагогічній науці, була відповіддю на соціальний запит суспільства. Підтримано позицію вітчизняних учених Л. Березівської, Л. Бондар, В. Курило, О. Мисечко, Л. Пироженко, І. Сотніченко, О. Сухомлинської, Н. Шиян, які стверджують, що найголовнішою проблемою на всіх етапах упровадження профільного навчання була недостатня готовність учителів: педагоги не сприймали нових ідей та мети профільної диференціації, будучи психологічно й фахово не готовими до новацій.

У дисертаційній роботі констатовано, що впровадження профільного навчання у вітчизняних загальноосвітніх навчальних закладах – це, насамперед, продукт історичного розвитку та впливу європейських орієнтирів системи освіти. Встановлено, що законодавчі та нормативно-правові акти визначають профільне навчання як один із найважливіших напрямів оновлення вітчизняної шкільної освіти. У них виокремлено мету, завдання, структуру, змістовий компонент здійснення профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Під час аналізу педагогічних досліджень профільної диференціації в старшій школі (Н. Бібік, Г. Васьківська, Л. Липова, В. Кремень, М. Піддячий, О. Пометун, О. Савченко та ін.) виявлено, що якість профільного навчання найбільше залежить від конкретизації цілей цього виду навчання в контексті ідей компетентнісного підходу та здійснення відповідної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти. З огляду на таку позицію визначено, що метою навчання в профільній школі нині доцільно розглядати формування життєвих компетенцій, які відображають інноваційну сутність профільної диференціації. З’ясовано, що підготовці вчителів природничих дисциплін до роботи у профільній школі, формуванню їх професійної готовності відповідно до мети та завдань профільного навчання не приділяється достатньої уваги. На цій основі доведено, що сьогодні потребує особливої уваги та перегляду підготовка вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів у системі післядипломної освіти.

Аналітичне опрацювання поняття «готовності» до педагогічної діяльності та її формування в системі післядипломної освіти (Г. Балл, М. Дьяченко та Л. Кандибович, Л. Кондрашова, С. Максименко, В. Семиченко, К. Дурай-Новакова, А. Линенко, В. Сластьонін, І. Дичківська, О. Пєхота та ін.) у контексті досліджуваної проблеми дозволило розкрити сутність поняття «готовність учителя природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів», яке у нашому дослідженні розглядається як комплексне особистісне новоутворення, котре передбачає наявність у педагога чіткого уявлення про сутність життєвих компетенцій учнів та володіння технологіями їх формування у процесі викладання природничих дисциплін профільного рівня. Виділено три рівні готовності: низький (інтуїтивний), середній (пошуковий) і високий (творчий), які характеризують рівень розвитку означеної якості в цілісності компонентів: мотиваційно-ставленнєвого, когнітивного, операційно-технологічного та інтегративно-коригуючого.

У роботі окреслено актуальність перегляду підготовки вчителів природничих дисциплін у системі підвищення кваліфікації до роботи в профільній школі. На основі досліджень на аналітичному етапі константувального експерименту зроблено висновок, що реальний стан готовності педагогів природничих дисциплін до роботи в профільній школі певною мірою не задовольняє сучасних вимог. Зокрема, серед опитаних педагогів (356 учителів природничих дисциплін) визнали себе готовими до роботи в профільній школі 36,4 % , частково готовими – 54,2 %, 9,4 % педагогів зазначили особисту неготовність до здійснення профільної диференціації в старшій школі. З’ясовано, що вирішення проблеми підготовки освітяни вбачають у проведенні спеціального навчання на курсах підвищення кваліфікації (41 % учителів), 31,9 % педагогів висловилися за необхідність практичних тренінгів і семінарів-практикумів, 32,7 % опитаних важливим вважають обмін досвідом, вивчення досвіду інших вчителів. Доведено, що саме система підвищення кваліфікації педагогів здатна забезпечити ефективні підходи до модернізації освітнього процесу в старшій школі шляхом відповідної підготовки вчителів відповідно до мети і завдань профільного навчання. Визначено необхідність переглянути традиційну практику підвищення кваліфікації та створити відповідну модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів.

У другому розділі «Концептуальні засади підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій школярів» – обґрунтовано сукупність життєвих компетенцій учнів профільної школи, визначено їх зміст з урахуванням потенціалу природничих дисциплін профільного рівня та охарактеризовано модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій.

На основі аналізу наукових джерел, національних педагогічних концепцій, теоретичних узагальнень і результатів досліджень зарубіжних та вітчизняних учених (Л. Артемова, Н. Бібік, І. Бех, І. Зимняя, І. Єрмаков, О. Савченко, І. Сотніченко, Г. Селевко, М. Степко, С. Рягін та ін.) обґрунтовано сутність життєвих компетенцій як основних цілей профільного навчання: інтелектуально-пізнавальної, комунікативної, полікультурної, здоров’я-збережувальної, громадянської, профорієнтаційної та інформаційної. Визначення сукупності компетенцій здійснювалося на основі прийнятого у вітчизняній освіті переліку ключових компетентностей. Враховуючи, що в педагогічній літературі досі триває період визначення понять для означення компетенції найвищої ієрархії та чіткої термінології у формулюванні цілей профільного навчання, вважаємо за можливе вживання поняття «життєві компетенції» як мети навчання в профільній школі.

У дослідженні поняття «компетенція» розглядається як відчужена від суб’єкта, наперед задана соціальна норма до освітньої підготовки учня, необхідна для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері, а «компетентність» – як набута характеристика особистості, що сприяє успішному входженню молодої людини в життя сучасного суспільства, здатність застосовувати досвід успішної діяльності в певній сфері.

Сукупність життєвих компетенцій передбачає формування життєво значущих знань, умінь та навичок, вироблення ставленнєвої позиції до життєвих ситуацій під час вивчення дисциплін профільного рівня. Зазначені життєві компетенції мають комплексний характер і відображають модель випускника профільної школи за певним напрямом профілізації. У них закладені вимоги до засвоєння профільних дисциплін, які можуть використовуватися як критерії якості профільного навчання.

Розроблено й теоретично обґрунтовано модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в системі післядипломної освіти. У дисертаційному дослідженні модель відображає гіпотетичне припущення оптимального варіанта підготовки; містить повний опис усіх структурних блоків цієї моделі (теоретико-методологічного, дидактико-методичного та рефлексивно-корекційного) та їх складових (див. рис. 1). В основу моделі підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів покладено системний, особистісно орієнтований, діяльнісний, андрагогічний та компетентнісний підходи. З огляду на обрані методологічні підходи концептуальними засадами побудови моделі обрано методологічні принципи, які їх доповнюють. У цьому зв’язку модель базується на універсальних принципах, які в дослідженні набули подальшого розвитку: принцип конкретно-історичного розвитку (врахування реальної дійсності, тенденцій соціально-економічного розвитку України, її регіонів; наявність проявів майбутнього в нинішньому стані об’єкта); принцип науковості (використання результатів наукових досліджень у галузі вивчення специфіки діяльності конкретних категорій педагогічних працівників, конструювання моделей їх професійної компетентності, застосування методики вивчення реального рівня знань і вмінь); принцип інноваційності (урахування нових ідей, підходів і








Рис. 1. Модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи


технологій навчання та підвищення компетентності фахівців); принцип інтерактивності (застосування методик, які активізують психофізичні процеси особистості, роблять її рівноправним співучасником у пошуку відповідей у процесі сприйняття та засвоєння інформації).

Дидактико-методичний блок моделі включає дидактичні принципи, модель професійної компетентності вчителя, зміст, методи й форми підготовки педагогів. Дидактичні принципи (принцип збалансованості теорії і практики; зв’язку з життям, кращим досвідом; цілеспрямованості; моделювання, оцінювання результатів) та види компетентностей учителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів безпосередньо визначають зміст підготовки, впливають на вибір форм, методів навчання. При цьому характеристика компетентностей учителів природничих дисциплін відображає найважливіші аспекти професійної діяльності педагогів щодо формування життєвих компетенцій учнів профільної школи, а саме:

нормативно-правова здатність учителя орієнтуватися в ситуації впровадження профільного навчання з позиції законодавства, забезпечувати якість освіти з профільного предмета в межах існуючої нормативно-законодавчої бази;

пізнавально-інтелектуальна пов’язана з теоретичними питаннями сучасного змісту предмета та методики його викладання відповідно до засад профільної освіти; здатність учителя формувати життєві компетенції учнів через зміст предметів природничого циклу;

комунікативна здатність володіти методами та прийомами взаємодії з оточенням, уміння орієнтуватися в різних ситуаціях спілкування;

професійно-технологічна – здатність до організації навчального процесу у викладанні профільного предмета на рівні технології (добір оптимальних методів, прийомів щодо формування життєвих компетенцій учнів засобами профільного предмета);

соціальна – здатність визначати стратегію навчальної діяльності відповідно до норм суспільства, тенденцій розвитку ринку праці; створювати умови для професійного самовизначення учнями через змістові лінії профільної дисципліни.

Запропонований перелік професійних компетентностей є варіативним, складові доповнюють одна одну, проте можуть розглядатися і незалежно одна від одної.

Організаційними формами підготовки вчителів природничих дисциплін у запропонованій моделі можна вважати: курси підвищення кваліфікації (спецкурс) та міжкурсову підготовку (семінари-тренінги, майстер-класи, круглі столи, конференції). При цьому системність та наступність міжкурсового та курсового навчання передбачена визначенням загальних та окремих завдань профільного навчання, детальним вивченням потреб та запитів учителів природничих дисциплін у контексті проблеми.

Реалізацію змісту здійснено через упровадження в навчальний план курсів підвищення кваліфікації вчителів природничих дисциплін спецкурсу «Теоретико-методичні основи формування життєвих компетенцій учнів профільної школи»; у міжкурсовий період – проведення навчального тренінгу («Формування професійної компетентності вчителів природничих дисциплін в умовах профільного навчання»), семінарів, конференцій тощо.

Рефлексивно-корекційний блок моделі представляє очікуваний результат підготовки (готовність учителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи); здійснення контролю, накопичення статистичних даних, аналіз ситуації, оволодіння прийомами самооцінювання, виявлення динаміки змін і тенденцій рівня готовності вчителів природничих дисциплін за окремими складовими компонентами, прогнозування наступних цілей та корекція моделі.

У моделі відображено об’єктивні, суб’єктивні та об’єктивно-суб’єктивні фактори, які здатні здійснювати різний вплив на процес і результат підготовки вчителя природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи, сприяти цьому процесу, активізувати його або гальмувати.

Отже, за допомогою моделювання вдалося поглибити розуміння взаємозв’язку і взаємозалежності компонентів підготовки вчителів природничих дисциплін, виявити нові характеристики цих компонентів та забезпечити практичну реалізацію моделі в системі післядипломної освіти.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка моделі підготовки вчителів природничих дисциплін профільних шкіл до формування життєвих компетенцій учнів» розкрито особливості технології підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій школярів у системі підвищення кваліфікації педагогів та висвітлено організацію, зміст і результати формувального екперименту; визначено пропозиції щодо удосконалення моделі та технології підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи.

Відповідно до концептуальних засад моделі розроблено технологію підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи. Під технологією формування готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів розуміємо педагогічну технологію, що забезпечує цілеспрямовану єдність змісту, організаційних форм, методів і засобів, діагностичних процедур задля досягнення оптимальних результатів формування цього виду професійної готовності.

Упровадження технології підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи представлено як послідовний процес забезпечення діагностико-цільового, інформаційно-діяльнісного та результативного етапів.

Сутність діагностико-цільового етапу полягала у визначенні та уточненні потреб слухачів відповідно до проблеми; формуванні готовності до активної навчальної діяльності, окресленні перспектив і завдань навчального процесу. На інформаційно-діяльнісному етапі відбувалась актуалізація теоретичних знань, формування на їх основі практичних умінь, опанування технологіями та методами організації навчально-виховного процесу в профільній школі та формування життєвих компетенцій учнів. Результативний етап об’єднував та забезпечував логічне продовження попередніх етапів. На цьому етапі відбувалось усвідомлення слухачами власної професійної діяльності шляхом поточної та підсумкової рефлексії, педагогічного діагностування.

Для перевірки впливу запропонованої моделі та технології на підвищення рівня готовності вчителів до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи було проведено формувальний експеримент, який організовували на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти за участю вчителів географії та біології. Експериментальна умовна група (Е) складала 97 осіб; контрольна (К) група – 112 педагогів.

У контрольній групі навчалися за чинною освітньою програмою підвищення кваліфікації вчителів географії (біології) та традиційним навчально-тематичним планом; експериментальна група – за змістом, що передбачав реалізацію програми спецкурсу «Теоретико-методичні основи формування життєвих компетенцій учнів профільної школи». Результати формувального експерименту (динаміка змін показників мотиваційно-ставленнєвого, когнітивного, операційно-технологічного та інтегративно-коригуючого компонентів готовності) засвідчили ефективність моделі та технології підготовки вчителів профільних шкіл до формування життєвих компетенцій школярів у системі післядипломної освіти.

Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження підтвердив зростання рівня сформованості готовності до формування життєвих компетенцій учнів в учасників експериментальної групи. Аналіз результатів свідчить, що на підсумковому етапі кількість слухачів в експериментальній групі, що досягли високого рівня готовності до формування життєвих компетенцій учнів, зросло до 26,2% (було 15,4%); на середньому рівні знаходяться 64,7% (було 51%), відповідно 9,1% слухачів в експериментальній групі (було 33,6%) володіють низьким рівнем готовності до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи. Результати, отримані в контрольній групі, не виявили суттєвих змін щодо рівня готовності до формування життєвих компетенцій учнів. Кількість слухачів контрольної групи, що досягли високого рівня, становить 14,2% (було 13,2%), середнього рівня – 64,9% (було 64,1%), низького – 20,1% (було 22,7%) (див. рис. 2, 3).

Щоб підтвердити ефективність запропонованої моделі та методики її впровадження, застосовувались вторинні методи статистичної обробки експериментальних даних. Для парного порівняння груп використовувалися критерій достовірності Стьюдента (t) і показник достовірності при порівнянні середніх величин (p).





Рис. 2. Динаміка перерозподілу за рівнем сформованості готовності у експериментальній групі




Рис. 3. Динаміка перерозподілу за рівнем сформованості готовності у контрольній групі


Статистична обробка результатів підтвердила, що зміни в показниках, які відбулися в експериментальній групі, є статистично значущими, що підтверджує ефективність розробленої моделі та відповідної їй технології підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів, а також адекватність поставлених цілей.

Результати експерименту дають підстави стверджувати, що розроблена модель ефективно впливає на рівень готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів; відкриває можливості для перегляду роботи районного (міського) методичного кабінету відповідно до засад компетентнісного підходу у навчанні дорослих.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дало змогу зробити такі висновки:

1. Науково-теоретичний аналіз літератури засвідчив, що профільна диференціація розглядалася як шлях модернізації й поступу в педагогічній науці та практиці, була відповіддю на запит суспільства. Встановлено, що в сучасних теоретико-практичних дослідженнях з питання функціонування профільної школи важливе значення має визначення інноваційної сутності мети профільної диференціації в старшій школі; це пов’язано з тенденціями переосмислення процесу навчання відповідно до ідей компетентнісного підходу. З’ясовано, що мета навчальної діяльності учнів полягає у формуванні їх життєвих компетенцій; актуальним є пошук шляхів і способів удосконалення відповідної підготовки педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти.

Уточнено поняття «підготовки вчителів профільної школи в системі післядипломної освіти», яке розглядається як процес формування готовності вчителів природничих дисциплін до реалізації мети та завдань профільної школи на основі відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

2. На підставі узагальнення теоретичних положень конкретизовано поняття «готовність учителя природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів» як комплексне особистісне новоутворення, яке передбачає наявність у педагога чіткого уявлення про сутність життєвих компетенцій учнів та володіння технологіями їх формування у процесі викладання природничих профільних дисциплін. Інтегральність цієї професійної якості особистості характеризується єдністю мотиваційно-ставленнєвого, когнітивного, операційно-техологічного, інтегративно-коригуючого компонентів.

Визначено характеристику рівнів професійної готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів. Виділено три рівні готовності: низький (інтуїтивний), середній (пошуковий) і високий (творчий), які характеризують рівень розвитку означеної якості в цілісності компонентів: мотиваційно-ставленнєвого, когнітивного, операційно-технологічного та інтегративно-коригуючого.

Результати проведеного дослідження виявили недостатній рівень готовності вчителів загальноосвітніх закладів до профільної навчальної діяльності. Досягнення позитивних змін у рівні готовності вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи передбачає розроблення й упровадження відповідної моделі підготовки в системі післядипломної освіти. Важливим у моделюванні цієї підготовки є теоретичне обґрунтування сутності життєвих компетенцій учнів профільної школи з урахуванням змісту профільної дисципліни.

3. Теоретичне вивчення проблеми реалізації компетентнісного підходу в профільній школі дало змогу зробити висновок, що мета навчальної діяльності учнів полягає у формуванні життєвих компетенцій. Міра, ступінь і повнота досягнення мети визначається компетентністю кожного суб’єкта навчально-виховного процесу.

Поняття «життєвих компетенцій» як мети навчання в старшій школі виникає внаслідок наступності профільної освіти та самостійного дорослого життя особистості після навчання в старшій профільній школі.

На основі узагальнення теоретичних підходів конкретизовано сутність життєвих компетенцій учня профільної школи (інтелектуально-пізнавальної, комунікативної, полікультурної, здоров’язбережувальної, громадянської, профорієнтаційної та інформаційної) як складників моделі учня старшої профільної школи. Вони відображають реальні вимоги до засвоєння профільних дисциплін і є інтегральними характеристиками якості профільного навчання, що виражаються в сукупності знань, ставленні та вмінні учнів застосовувати набуті знання та навички для вирішення різних життєвих ситуацій.

Проведені спостереження щодо сутності визначених компетенцій засвідчують, що спроектована таким чином модель випускника профільної школи може бути зразком у визначенні моделі підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів у системі післядипломної педагогічної освіти.

4. На основі теоретичного дослідження розроблено та обґрунтовано модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів, яка передбачає єдність складових елементів-блоків: теоретико-методологічного, дидактико-методичного та рефлексивно-корекційного.

Доведено доцільність використання загальнонаукових підходів (системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, андрагогічного та компетентнісного) та обґрунтовано концептуальні засади організації процесу навчання з урахуванням цих підходів.

Як модель змісту підготовки педагогів до формування життєвих компетенцій учнів визначено професійні компетентності вчителів природничих дисциплін: нормативно-правову, пізнавально-інтелектуальну, комунікативну, професійно-технологічну, соціальну.

Визначено та перевірено технологію підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи, яка передбачає цілеспрямовану єдність змісту, організаційних форм, методів і засобів, діагностичних процедур задля досягнення оптимальних результатів формування цього виду професійної готовності.

Впровадження технології підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи представлено як послідовний процес забезпечення діагностико-цільового, інформаційно-діяльнісного та результативного етапів.

Для реалізації розробленої моделі, з урахуванням етапів упровадження технології, запропоновано такі шляхи підготовки вчителів до формування життєвих компетенцій учнів: спроектовано і відібрано зміст спеціального курсу «Теоретико-методичні основи формування життєвих компетенцій учнів профільної школи», внесено зміни у зміст міжкурсового навчання, а також у проектування традиційних курсів. У результаті дослідно-експериментальної роботи виявлено, що поєднання підготовки вчителів на курсах підвищення кваліфікації з наступним залучення педагогів до участі в методичній роботі в міжкурсовий період демонструє значний потенціал для формування в учителів природничих дисциплін готовності до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи. Зафіксовано особливу доцільність використання семінарів-тренінгів, які забезпечують реалізацію актуальних змістових модулів, дозволяють залучити кожного учасника до активної практичної та пізнавальної діяльності.

5. Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дозволило зробити висновок про позитивні якісні зміни рівня готовності експериментальної групи. У процесі формувального етапу експерименту зафіксовано позитивну динаміку показників компонентів готовності вчителів до формування життєвих компетенцій учнів у системі післядипломної освіти. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження засвідчив значне зростання рівня сформованості готовності до формування життєвих компетенцій учнів в учасників експериментальної групи. Розрахунок комплексного середнього показника результатів навчання дав підстави вважати дієвою запропоновану модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи. Перехід на вищий рівень готовності вчителів підтвердив припущення про зростання рівня готовності педагогів до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в процесі цілеспрямованого педагогічного впливу.

Результати дослідження дали можливість розробити рекомендації щодо застосування моделі підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в системі післядипломної освіти.

Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. Подальшого наукового обґрунтування заслуговує більш детальна технологізація підготовки вчителів природничих дисциплін, внесення коректив у теоретичну та практичну площину підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи, адаптації розробленої технології у практику навчання педагогів інших дисциплін.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Статті в наукових фахових виданнях

1. Ткачук Н. М. Учитель в умовах профільної школи / Н. М. Ткачук, Н. А. Поліщук // Педагогічний пошук : наук.-метод. вісн. – 2005. – № 4 (48). – С. 61–62.

2. Ткачук Н. М. Забезпечення особистісно орієнтованого змісту навчання в профільній школі / Н. М. Ткачук // Педагогічний пошук : наук.-метод. вісн. – 2007. – № 3 (55). – С. 22–24.

3. Ткачук Н. М. Моніторинг впровадження профільного навчання в ЗНЗ Волині / Н. М. Ткачук // Педагогічний пошук : наук.-метод. вісн. – 2008. – №1 (57). – С. 51–54.

4. Ткачук Н. М. Врахування ідей компетентнісного підходу в розробці моделі випускника профільної школи / Н. М. Ткачук // Педагогічний пошук : наук.-метод. вісн. – 2009. – № 3 (63). – С. 73–79.

5. Ткачук Н. М. Життєві компетенції як критерії результату навчання учнів в профільній школі / Н. М. Ткачук // Нова педагогічна думка : наук.-метод. журн. – 2010. – № 4. – С. 161–163.

6. Ткачук Н. М. Концептуальна модель підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи у системі післядипломної освіти / Н. М. Ткачук // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2011. – № 17. – С. 63–67.

7. Ткачук Н. М. Організаційно-методичне забезпечення підготовки вчителів природних дисциплін до роботи в профільній школі / Н. М. Ткачук // Наша школа : наук.-метод. журн. – 2011. – № 6.– С. 30–34.

Методичні рекомендації

8. Ткачук Н. М. Становлення профільної школи Волині : наук.-метод. рекомендації / Н. М. Ткачук, Н. А. Поліщук. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2007 – 84 с.

Матеріали конференцій

9. Ткачук Н. М. Становлення старшої профільної школи у Волинській області / Н. М. Ткачук // Управління системою освіти сільських адміністративних районів в умовах формування інноваційної моделі розвитку галузі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 22–23 берез. 2005 р. : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДОІППО, 2005. – С. 37–38.

10. Ткачук Н. М. Профільне навчання: підготовка кадрів / Н. М. Ткачук // Методологічні та методичні проблеми післядипломної педагогічної освіти у контексті андрагогічних ідей : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Луцьк, 19–20 верес. 2006 р. : зб. наук. пр. / [редкол. : Р. А. Арцишеський (відпов. ред.) та ін.]. – Луцьк : ВІППО, 2006. – С. 222–225.

11. Ткачук Н. М. Моделювання впровадження профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі / Н. М. Ткачук // Забезпечення якості освіти в ЗНЗ. : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Луцьк, 16–17 квіт. 2008 р. : зб. наук. пр. / [укл. Л. О. Щоголєва]. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2008. – С. 14–19.

12. Ткачук Н. М. Аспекти полікультурної підготовки вчителя профільної школи в системі післядипломної освіти / Н. М. Ткачук // Міжкультурна освіта як фактор інтеграції України в європейське суспільство : матеріали наук.-практ. конф., Луцьк, 2009 р. : зб. наук. пр. / [укл. В. В. Вітюк, Н. М. Ткачук]. – Луцьк : ВІППО, 2009. – С. 23–28.

13. Ткачук Н. М. Формування життєвих компетенцій учнів профільної школи (на прикладі географічного профілю) / Н. М. Ткачук // Компетентнісно спрямована освіта: перший досвід, порівняльні підходи, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 28 квіт. 2011 р. / ПТЗО М-ва освіти і науки, молоді та спорту України, Ін-т пед. наук НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського [та ін.] : зб. наук. пр. / [редкол. : О. А. Федоренко, О. В. Батечко, І. Г. Єрмаков та ін.]. – К. : Київ. ін-т сучасн. підр., 2011. – С. 391– 396.


Публікації в інших виданнях

14. Ткачук Н. М. Організаційні моделі профільного навчання в сільській школі як предмет дослідно-експериментальної роботи / Н. М. Ткачук // Післядипломна освіта в Україні. – 2011. – № 1 (18). – С. 34–38.

15. Ткачук Н. М. Ідеї компетентнісно освіти в поглядах В. О. Сухомлинського / Н. М. Ткачук // Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи : матеріали обл. пед. читань, Луцьк, 30 жовт. 2008 р. : зб. наук. пр. / [укл. А. М. Луцюк]. – Луцьк : ВІППО, 2008 – 131 с. – С. 120–124.

16. Ткачук Н. М. Готовність вчителя до роботи в умовах профільної школи / Н. М. Ткачук // Компетентність педагога: від фахових знань до інноваційної культури : матеріали круглого столу, Луцьк, 2009 р. : зб. наук. пр. / [укл. А. В. Дьоміна, Г. Д. Романчук]. – Луцьк : ВІППО, 2009. – С. 200–208.


АНОТАЦІЇ


Ткачук Н. М. Підготовка вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи в системі післядипломної освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. – Київ, 2012.

У дисертації розглянуто проблему підготовки педагогів у системі підвищення кваліфікації до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи.

У роботі на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, існуючої практики підготовки вчителів актуалізовано необхідність запровадження спеціальної підготовки вчителів природничих дисциплін до формування життєвих компетенцій учнів профільної школи. Визначено сутність поняття «готовність учителів до формування життєвих компетенцій учнів», обґрунтовано структуру готовності, її зміст та критерії.

Експериментально перевірено модель та технологію підготовки вчителів природничих дисциплін до діяльності в профільній школі, розроблено пропозиції щодо удосконалення моделі підготовки.

^ Ключові слова: життєві компетенції, готовність, компоненти, критерії, модель, компетентність, післядипломна освіта, підвищення кваліфікації, профільна школа.


^ Ткачук Н. М. Подготовка учителей естественных дисциплин к формированию жизненных компетенций учеников профильной школы в системе последипломного образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования» НАПН Украины. – Киев, 2012.

В диссертации рассмотрена проблема подготовки педагогов в системе повышения квалификации к формированию жизненных компетенций учеников профильной школы.

В работе на основе анализа психолого-педагогической литературы, существующей практики подготовки учителей актуализирована необходимость введения специальной подготовки учителей естественных дисциплин к формированию жизненных компетенций учеников профильной школы. Выявлено, что важным в подготовке учителей к профильному обучению является аспект определения инновационной сущности цели профильной дифференциации в старшей школе. Определено, что реализация компетентносного подхода в профильной школе определяет жизненные компетенции целью и интегрированным результатом учебной деятельности учеников.

Теоретически доказано, что сущность жизненных компетенций учеников профильной школы является своеобразным эталоном в определении модели подготовки учителей естественных дисциплин в системе последипломного образования.

Определена сущность понятия «готовность учителей к формированию жизненных компетенций учеников», обоснована структура готовности, ее содержание и критерии.

Проведен анализ реального состояния готовности учителей; указаны проблемы и определена необходимость усовершенствования системы повышения квалификации учителей естественных дисциплин к профильному обучению по естественному направлению.

На основе теоретического исследования разработана и обоснована модель подготовки учителей естественных дисциплин к формированию жизненных компетенций учеников.

Разработана технология подготовки учителей естественных дисциплин к формированию жизненных компетенций учеников профильной школы, которая предусматривает целеустремленное единство содержания, организационных форм, методов и средств, диагностических процедур.

Экспериментально проверена модель и технология подготовки учителей естественных дисциплин к деятельности в профильной школе, разработаны рекомендации относительно ее реализации в системе последипломного образования.

На основе результатов эксперимента в контрольной и экспериментальной группах сделан вывод о позитивных качественных изменениях уровня готовности экспериментальной группы; зафиксирована позитивная динамика показателей компонентов готовности учителей к формированию жизненных компетенций учеников в системе последипломного образования.

В процессе исследования доказана целесообразность специ-ализированной подготовки учителей естественных дисциплин к формированию жизненных компетенций учеников профильной школы, возможность и эффективность такой подготовки в системе повышения квалификации, которая может существенно повлиять на эффективность обучения учеников в старшей профильной школе.

^ Ключевые слова: жизненные компетенции, готовность, компоненты, критерии, модель, компетентность, последипломное образование, повышение квалификации, профильная школа.


^ Tkachuk N. M. The training of teachers of natural sciences for the formation of vital competences of specialized school students in postgraduate education. – Manuscript.

The thesis on obtaining the scientific degree of candidate of pedagogical sciences on specialty 13.00.04 theory and methods of professional training. – The «University of Management of Education» by NAPS of Ukraine. – Kyiv, 2012.

The thesis deals with the problem of teachers training in the system of advanced training for the formation of vital competences of specialized school students.

The necessity of special training for teachers of natural sciences for the formation of vital competences of specialized school students is actualized in this paper, based on the analysis of psychological and educational literature. The essence of the concept of “teacher readiness to the formation of vital competences of students” is defined, the structure of readiness, its contents and criteria are grounded.

A model and technology of training of teachers of natural sciences are experimentally tested for the activity at specialized school, proposals for their improvement are developed.

Keywords: vital competences, readiness, components, criteria, model, competence, postgraduate education, advanced training, specialized school.



Скачати 334.68 Kb.
Дата конвертації24.10.2013
Розмір334.68 Kb.
ТипАвтореферат
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи