Теорія держави І права як наука та навчальна дисципліна icon

Теорія держави І права як наука та навчальна дисципліна



Схожі





Харківська духовна семінарія


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО

ЛЕКЦІЙНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ОСНОВ ПРАВОЗНАВСТВА.


Тема № 1: Теорія держави і права як наука та навчальна дисципліна

Навчальна мета заняття: Визначення місця теорії держави і права в системі юридичних та суспільних наук, її функцій та завдань.


1. Поняття та система юридичної науки.

2. Предмет теорії держави і права як гуманітарної науки та навчальної дисципліни.

^ 3. Методологія теорії держави і права.

4. Теорія держави і права в системі суспільних і юридичних наук.

5. Функції теорії держави і права як науки.
^

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:


Формулювання змісту питання про місце теорії держави і права у системі юридичних наук потребує, перш за все, ретельної характеристики структури системи юридичних наук, що включає в себе такі основні “блоки” наукових напрямків та відповідних юридичних дисциплін: історико-теоретичні, галузеві, прикладні та спеціальні, міжнародно-правові.

Розкриття другого питання теми передбачає необхідність формулювання поняття предмету науки теорії держави і права як категорії, що поєднує в собі систему знань про динаміку права і держави як найважливіших елементів цього ряду. Водночас, слід відокремити науку теорію держави і права та дисципліну. Співвідношення цих двох понять доцільно здійснювати, спираючись на відмінність їх за критерієм обсягу.

Функції та методи теорії держави і права слід характеризувати як інструментальний бік науки та дисципліни теорія держави і права. Пояснюючи зміст категорії метод дослідження бажано проводити загальну класифікацію цих прийомів та способів вивчення предмету теорії держави і права за класичною схемою: “загальнонаукові методи дослідження” та “спеціально-наукові методи дослідження. Розуміння функцій теорії держави і права обов’язково слід пов’язувати зі значенням досягнень теоретичної юридичної науки для всієї системи юриспруденції взагалі та прикладної юридичної практики зокрема. Потрібно розкрити також зміст окремих видів функцій, наприклад, гносеологічної, онтологічної, прогностичної, евристичної та інших.

Співвідношення теорії держави і права з суспільними науками можна простежити завдяки аналізу використання у юриспруденції досягнень філософської методології, а також шляхом простеження місць перетинання інтересів дослідження теорії держави і права з історією, соціологією, політологією та іншими науками.

Теми для рефератів:

  1. Особливості ролі теорії держави і права у юриспруденції.

  2. Методологія теорії держави і права.

  3. Вплив філософії, політології та загальної історії на розвиток науки теорії держави і права.

  4. Сутність та основне призначення функцій теорії держави і права.

  5. Сучасне розуміння системи юридичних наук.



Тема № 2: Походження держави і права


Навчальна мета заняття: Визначення передумов, причин та закономірностей виникнення держави і права.


^ 1. Організація влади і нормативне регулювання у первісному суспільстві.

2. Теорії (концепції) походження держави і права.

3. Поняття та ознаки держави. Відмінність держави і права, від самоврядування та соціальних норм первісного суспільства.

4. Типологія держав. Особливості виникнення держав європейського та східного типів.
^

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:




Питання про виникнення держави у даному контексті слід розкривати шляхом порівняння первісного ладу та його ознак з більш кваліфікованою формою об’єднання суспільства – державою та різноманітності підстав цього процесу.

Теорії виникнення держави доцільно пояснювати і класифікувати з урахуванням таких критеріїв як: характеристика носіїв теорії та періоду виникнення і поширення; короткий зміст теорії; особливості етапів та причин виникнення держави. Розкриваючи зміст класичних концепцій таких як теологічна, патріархальна, насильницька, договірна, історико-матеріалістична корисно порівнювати їх з нетрадиційними (космологічна, криміногенна).

Визначення ознак держави логічно пов’язане з досягненнями наукових концепцій походження держави та вимагає розкриття та аналізу і класифікації їх за критерієм невід’ємності. Це, водночас буде відокремлювати поняття держави від інших видів суспільних об’єднань.

Характеристика типології держав за класичною схемою спирається на два види типології: формаційний, тобто за видом суспільно-економічної формації, та цивілізаційний – за видом цивілізації, що виникає в процесі історичного розвитку людства.

Теми для рефератів:

  1. Особливості первісного суспільства.

  2. Виникнення східних держав.

  3. Державотворення в Україні: історичні паралелі.

  4. Сутність держави, її основне призначення у суспільстві.

  5. Типології держав.



Тема № 3: Форма держави


Навчальна мета заняття: Визначення форми правління, форми державного устрою, форми державного (політичного) режиму.


^ 1. Поняття і елементи форми держави.

2. Форма державного правління. Особливості форми державного правління в Україні.

3. Поняття та види форм державного устрою.

4. Державний (політичний) режим, його види.
^

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:




Визначення категорії форма держави передбачає поєднання в єдину систему її структурних елементів: форми державного устрою, форми державного правління, форми державного політичного режиму, що відображають процес формування та реалізації державної влади.

Аналіз форми державного устрою передбачає висвітлення особливостей територіальної організації влади, а також потребує приділення окремої уваги питанню про суперечливу категорію “конфедерація”.

Характеристика форми державного правління вимагає висвітлення особливостей процесу формування, звітності та відповідальності вищих виконавчих органів державної влади.

Форма державного політичного режиму може бути більш ретельно визначена шляхом класифікації всіх видів режиму за критерієм демократичності.

Особливу увагу слід звернути на форму сучасної Української держави згідно Конституції України 1996р.


Теми для рефератів:

  1. Особливості унітарних та федеративних форм державного устою.

  2. Конфедерація – суперечливість наукових підходів.

  3. Сучасні різновиди форм державного правління.

  4. Державний політичний режим: поняття та різновиди.

  5. Форма сучасної української держави.


Тема № 4: Механізм держави

Навчальна мета заняття: Вивчення механізму держави, його особливостей та структурних елементів.


1. Поняття та структура механізму держави. Державний апарат.

^ 2. Принципи організації та функціонування механізму держави.

3. Поняття, ознаки та класифікація державних органів.

4. Поняття органів місцевого самоврядування та їх співвідношення з механізмом держави.

5. Поняття та класифікація функцій держави.

^

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:




Розглядаючи поняття такої правової категорії як механізм держави, слід звернути увагу на складові елементи, зокрема на державний апарат та підприємства, установи, організації, що забезпечують його діяльність. При цьому особливу увагу необхідно приділити принципам організації та функціонування механізму держави, оскільки вони безпосередньо визначають напрямки його діяльності.

Характеризуючи поняття та ознаки державних органів потрібно докладно дослідити критерії їх класифікації та їх державно-владні повноваження і компетенцію. Особливу увагу слід приділити законодавчим, виконавчим та судовим органам.

При аналізі механізму держави доцільно звернути увагу на сучасну особливість розуміння цієї категорії як такої, що містить у собі не тільки такі традиційні елементи як державний апарат та допоміжний апарат, але й систему органів місцевого самоврядування, що частково реалізують й державні владні функції своїми виконавчими структурами. При цьому важливо підкреслити їх неналежність до державної влади.

Теми для рефератів:

  1. Сучасна структура механізму української держави.

  2. Апарат Української держави за Конституцією України.

  3. Апарат органів місцевого самоврядування як ознака демократичної держави.



Тема № 5: Правова держава


Навчальна мета заняття: Вивчення історії та ознак праової держави, особливостей демократичної та соціальної держав, принципу розподілу влади


1. Історія виникнення теорії правової держави.

^ 2. Поняття та основні ознаки правової держави.

3. Теорія розподілу влад. Система стримувань і противаг.

4. Поняття та ознаки демократичної держави.

5. Поняття та ознаки соціальної держави.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

При опрацюванні першого питання доцільно викладати матеріал, щодо змісту окремих концепцій правової держави за схемою розвитку історичних етапів, починаючи з V-IV ст. до н. е. При цьому слід враховувати, що така назва “правова держава” виникає не відразу, а значно пізніше. Сучасний етап розвитку цієї теорії вимагає від дослідника цієї теми опрацювання наукових юридичних статей з цього приводу, які суттєво розвивають класичні положення концепції правової державності.

Більш ретельне розкриття умов формування правової державності у другому питанні теми можливо при детальній характеристиці принципів правової держави з роз’ясненням їх структурних елементів. Корисно здійснювати такий огляд з наведенням прикладів з світової практики вдалого досягнення реалізації таких принципів в окремих країнах.

Враховуючи, що Україна орієнтується у своєму розвитку саме на формування правової державності, слід розкривати третє питання теми шляхом характеристики процесу успішності або неуспішності втілення в нашій державі означених у другому питанні принципів.

Теми для рефератів:

  1. Витоки і розвиток концепції правової держави.

  2. Сутність та принципи правової держави.

  3. Ознаки формування правової державності в Україні.

  4. Формування демократичних інститутів в Україні.

  5. Україна на шляху формування соціальної держави.



Тема № 6: Держава як організація влади суспільстві. Громадянське суспільство


Навчальна мета заняття: Вивчення видів соціальної влади в суспільстві, її видів, а також поняття громадянського суспільства і політичної системи, особливої ролі держави в суспільстві.


^ 1. Поняття та основні види соціальної влади в суспільстві., їх співвідношення.

2. Державна та муніципальна влади як різновиди публічної влади в державі.

3. Етапи формування громадянського суспільства , його складові елементи.

^ 4. Поняття, структура та сутність політичної системи

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Визначення особливостей походження теорії громадянського суспільства корисно досліджувати на тлі розвитку футуристичних теорій майбутнього кращого суспільного об’єднання та теорій правової державності. Спираючись на наукові розробки з цього приводу Гегеля, Гоббса, Локка, Монтеск’є та інших видатних мислителів минулого, а також сучасних наукових юридичних та філософських досліджень слід визначити найголовніші умови формування такого суспільства.

Розкриття суті та структури політичної системи вимагає від дослідника цього питання опанування цієї категорії з урахуванням наявності в її структурі не тільки елементів, що відображають способи та форми людських формувань, але й ідеологічні та динамічні частки політики у суспільстві. Слід розкривати поняття політичного режиму, політичної ідеології, пов’язуючи їх з сучасною формою української держави.

Ретельне роз’яснення етапів та умов формування громадянського суспільства в юридичному сенсі ставить перед студентом завдання визначити нормативно-правові стандарти, які має затвердити легітимна влада для створення мінімальних підстав розвитку суспільства у більш цивілізований рівень, що надає підстав для характеристики громадянського статусу.

Питання співвідношення держави і політичної системи та визначення місця держави у цій системі орієнтоване на можливість перевірки вміння співвідносити теоретичні категорії за обсягом, рівнем взаємного впливу, залежністю та ступеню невід’ємності. Водночас, корисно порівняти між собою категорії “громадянське суспільство” і “держава”.


Теми для рефератів:

  1. Наукові підходи до розуміння громадянського суспільства.

  2. Роль і місце держави у політичній системі.

  3. Правова держава і громадянське суспільство.

  4. Сучасні уяви юристів-науковців про громадянське суспільство.

  5. Перспективи формування громадянського суспільства в Україні.



Тема № 7: Поняття права


Навчальна мета заняття: Вивчення права в об’єктивному та суб’єктивному розумінні, визначення його функцій та принципів


^ 1. Виникнення права та концепції праворозуміння.

2. Об’єктивне (позитивне) право та його ознаки, співвідношення з суб`єктивним правом

3. Соціальне призначення та функції права.

4. Взаємодія та взаємний вплив права, політики, економіки.

^ 5. Принципи права: їх поняття та класифікація.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Характеристику наукових доктрин праворозуміння бажано здійснювати за такою схемою: період виникнення; найвідомі науковці, що поширювали теорію (або прихильники); зміст підходу до розуміння категорії “право”. Окрему увагу в процесі характеристики нормативної, моральністної та соціологічної концепцій треба приділити аспектам, що об’єднують ці теорії – відображенню їх змісту у сучасних дефініціях категорії “право”.

Якісні ознаки права потрібно характеризувати у вигляді окремих дефініцій не припускаючи тавтології та з метою розкриття їх змістовної особливості. Доцільно використовувати порівняння ознак права з ознаками інших соціальних регуляторів, що дає можливості висвітити їх як загальні для всіх, так і притаманні тільки праву.

Визначення функцій права як загальних напрямків його впливу на суспільні відносини передбачає здійснення характеристики класифікації цих функцій за ознакою соціальної впливовості на загально-соціальні та спеціально-соціальні. Особливу увагу при висвітленні загально-соціальних функцій треба приділити регулятивній функції та її видам. Аналіз спеціально-соціальних функцій передбачає оглядову характеристику змісту та прикладами втілення ідеологічної, виховної, превентивної, інформаційної, оцінювальної та інших функцій права.

Наступне питання теми ставить завдання співвіднести право з політикою та економікою шляхом роз’яснення шляхів та способів впливу права на економічні та політичні процеси у суспільстві, а також зворотного процесу – впливу економіки та політики на динаміку права з відповідними прикладами.

Пояснення принципів права як певних вихідних ідей корисно також здійснювати з використанням загальної класифікації їх на загальнолюдські, галузеві та міжгалузеві. Роз’яснення змісту окремих принципів буде більш вдалим, якщо будуть наводитися й типові помилки серед студентів у розумінні деяких з них (презумпція невинності, верховенство закону і права та ін.).

Теми для рефератів:

  1. Наукові концепції праворозуміння.

  2. Об’єктивне юридичне право: поняття, властивості, сутність.

  3. Проблеми розуміння суб’єктивного права.

  4. Об’єктивне юридичне право у системі соціальних норм.

  5. Право, економіка, політика та держава.

  6. Загальнолюдські принципи права.

  7. Співвідношення регулятивної та охоронної функцій права у сучасній державі.



Тема № 9: Право в системі соціального регулювання


Навчальна мета заняття: Вивчення нормативного і ненормативного регулювання, видів і функцій соціальних норм


1. Нормативне і ненормативне регулювання суспільних відносин.

2. Поняття та види соціальних норм.

3.Взаємодія права і соціальних норм.

4. Правове регулювання та його механізм.

5. Види, способи і типи правового регулювання. Стадії механізму правового регулювання.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Регуляція суспільної поведінки – сфера питань, що постає на самих ранніх етапах розвитку суспільства. Тому характеристика цього питання прямо пов’язана з проблемою розвитку суспільного об’єднання у державу. Необхідно визначити межі можливого нормативного і ненормативного регулювання суспільних відносин, спираючись на їх зовнішній прояв та корисність для суспільства і особистості в соціальному нормативному впливі.

Розгляд другого питання теми потребує проведення загальної класифікації соціальних норм, що здатні впливати у якості правил на суспільні відносини. Корисно здійснювати таку класифікацію з використанням порівняльного методу дослідження, що якісно відображає невід’ємні ознаки цих норм.

Порівнюючи технічні норми та норми права слід звернути особливу увагу на шляхи переростання технічних норм у правові та навести відповідні приклади з чинного законодавства України. Окремо треба пояснити сфери впливу технічних норм на суспільні відносини, окреслити їх якісну характеристику.

Співвідношення норм моралі та норм права доцільно пояснювати відштовхуючись від походження їх в процесі розвитку суспільства та, водночас, спираючись на засоби забезпечення як норм моралі, так і норм права. Тут важливо визначити і моральністну фундацію правових норм.

Механізм правового регулювання являє собою систему правових засобів, що дозволяють найбільш послідовно і юридично гарантовано долати перешкоди в процесі досягнення суб'єктами найбільше повної реалізації своїх інтересів.

Механізм правового регулювання складають певні елементи, що на окремих стадіях є обов’язковими, тож студенту необхідно означити ці елементи та охарактеризувати їх, виходячи з специфічної правової природи та ролі в регулюванні діяльності суб'єктів і виникаючих на основі цієї ролі суспільних відносин.

Розглядаючи стадії механізму правового регулювання, студенту слід звернути особливу увагу на те, що процес правового регулювання характеризується використанням у певному порядку тих чи інших елементів механізму, який може бути простим чи складним, тож необхідно зважити на те, що простий процес характеризується використанням лише одного державно-владного акта: нормативно-правового, а складний процес припускає наявність двох актів державно –владного характеру, один з яких нормативно – правовий, а інший – індивідуальний.

Теми для рефератів:

  1. Система нормативного регулювання суспільних відносин.

  2. Сфери правового регулювання та їх межі.

  3. Справедливість і право.

  4. Право та релігійні догми у регулюванні суспільних відносин.

  5. Взаємодія права і моралі у процесі правотворчості і реалізації права.

  6. Поняття механізму правового регулювання.

  7. Загальні ознаки (риси) механізму правового регулювання.

  8. Види елементів правового регулювання та їх характеристика.

  9. Види стадій механізму правового регулювання та їх характеристика.


Тема № 10: Норма права


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття норми права, її структури, видів та співвідношення зі статтями нормативно-правових актів


^ 1. Поняття норми права та її основні ознаки.

2. Види норм права.

3. Структура норми права.

4. Способи викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів.

5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Найбільш повне та адекватне визначення категорії “норма права” можливе завдяки розкриттю його головних та невід’ємних ознак. Характеристика системності, загальної обов’язковості, формальної визначеності, забезпеченості владою держави, нормативності та інших ознак досягається поясненням їх внутрішньої суті з відповідними прикладами та порівняннями.

Дослідження особливості структури юридичної норми є, водночас, продовженням пояснення ознаки “нормативності”. Потрібно звернути увагу на теоретичність класичної моделі, що складається з гіпотези, диспозиції, санкції у порівнянні з практичними особливостями відображення цієї структури у статтях нормативно-правових актів. Доцільно, також, використовувати для опису особливостей реального закріплення структури норми у статті нормативно-правового акту діючі акти кримінально-правового та цивільно-правового законодавств.

Загальну класифікацію видів норм права слід починати з розподілу всієї системи юридичних норм за значенням у правовому регулюванні на матеріальні та процесуальні з відповідними визначеннями та прикладами. Рекомендується включити у характеристику різновидів норм права такі класифікації як: за галузевою належністю; за способом викладення диспозиції, гіпотези, санкції; за юридичною силою та ін. Окрему увагу бажано приділити нетиповим спеціалізованим нормам. Тут необхідно роз’яснити і саму нетиповість та спеціалізованість даних норм і, водночас, розкрити на прикладах окремі види: загально-закріплюючи, дефінітивні, декларативні, оперативні, колізійні.

Четверте питання потребує співвіднесення норми права і статті нормативно-правового акту за обсягом як форми і змісту, а також у кількісному розумінні. Це дасть можливість у подальшому запобігти змішуванню даних категорій.

Істотним продовженням порівняння норми права і статті нормативно-правового акту є характеристика способів відображення цієї норми у статтях нормативно-правових актів, що здійснюється шляхом роз’яснення змісту таких способів як: пряме, посилкове, бланкетне, абстрактне, казуальне викладення.

Теми для рефератів:

  1. Ознаки норми права як класичної моделі нормативного припису.

  2. Розуміння структури норми права.

  3. Особливості конституційних норм.

  4. Нетипові (спеціалізовані) норми права.

  5. Співвідношення норм права і принципів права.

  6. Форми викладання юридичних норм у статтях нормативно-правових актів.



Тема № 11: Джерела права


Навчальна мета заняття: Вивчення особливостей основних та факультативних джерел (форм) права, проведення класифікації нормативно-правових актів


^ 1. Поняття та основні історичні джерела (форми) права.

2. Поняття та ознаки нормативно-правового акту. Юридична сила нормативно правових актів.

^ 3. Закон як акт вищої юридичної сили. Класифікація законів.

4. Види підзаконних нормативно-правових актів.

5. Дія нормативно-правових актів у часі, у просторі та за колом осіб.

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Зовнішній прояв права у його формах – питання, що сприяє роз’ясненню шляхів сучасного відображення у нормативно-правових актах правил які виникають у суспільстві за різних обставин і набувають єдиного юридичного сенсу і значення. Необхідно визначити зміст таких традиційних у юриспруденції видів джерел права як правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий договір та нормативно-правовий акт.

Дослідження нетрадиційних джерел права звертає нашу увагу на такі різновиди форм права як релігійно-правові догмати та ідеологічні норми, що можуть виступати у якості основного “будівельного матеріалу” окремих правових систем сучасності. Слід здійснити наголос на те, що традиційні джерела у сучасному розумінні не є закритою догмою, а процес розвитку форм права передбачає доповнення звичайного переліку наприклад, принципами права, або окремими елементами юридичної практики (владне розпорядження).

Характеристика закону як юридичної категорії в контексті даної теми розкриває один з видів нормативно-правового акту, що характеризується вищою юридичною силою. Це потребує формулювання самої дефініції та здійснення загальної класифікації видів закону. Окремо доцільно дати пояснення сфері впливу закону, тобто видам дії закону у часі, просторі та щодо кола осіб.

Наступне питання також орієнтоване на розкриття змісту одного з видів нормативно-правового акту – підзаконного акту. Тут важливо не тільки визначити поняття та різновиди підзаконних нормативно-правових актів, але й вказати на специфіку співвідношення їх з законом, як актом вищої юридичної сили.

Теми для рефератів:

  1. Джерела континентального права.

  2. Форми права англо-саксонської правової сім’ї.

  3. Джерела мусульманського права.

  4. Тенденція сучасного запозичення джерел права у різних правових системах.

  5. Дія закону у часі та за колом осіб.



Тема № 12: Система права та система законодавства


Навчальна мета заняття: Визначення понять система права та система законодавства, їх співвідношення, форм систематизації нормативно-правового матеріалу.


^ 1. Система права та її структура. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу норм права по галузях.

2. Публічне і приватне право.

^ 3. Система законодавства та її складові.

4. Співвідношення норм міжнародного і національного права.

5. Систематизація нормативно-правових актів та її форми.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Здійснення характеристики категорії “система права” у порівнянні з “правовою системою” потрібно для виявлення суттєвих відмінностей між цими дуже схожими за назвою поняттями. Крім того, це аналітичний підхід до такого розділу у теорії права як порівняльне правознавство. Визначення системи права фундується на розумінні її як певної внутрішньої структури усієї сукупності правових норм.

Дослідження структури системи права спрямовується по таких напрямках: роз’яснення суті категорії “інститут права” з відповідними прикладами галузевих та міжгалузевих інститутів; роз’яснення категорій “галузь права” та “підгалузь права”, з використанням таких елементів як “норма права” та “інститут права” і певними прикладами.

Характеристика системи права буде більш виразною завдяки розкриттю змісту зовнішньої форми відображення цієї системи у діючій сукупності законодавчих актів держави. Окрему увагу, при цьому, слід звернути на сучасне роз’яснення Конституційного Суду України щодо категорії “законодавство” в широкому розумінні.

Характеристика систематизації законодавства є логічним продовженням процесу законотворення. Тут корисно відштовхнутись від початкового етапу систематизації – обліку. Пояснення окремих різновидів систематизації: консолідації, інкорпорації та кодифікації необхідно ілюструвати прикладами з сучасних законодавчих збірок та кодексів України.

Теми для рефератів:

  1. Правова система, її співвідношення з системою права.

  2. Основні правові системи сучасності (загальна характеристика).

  3. Процес формування системи права в сучасній Україні.

  4. Загальна характеристика основних галузей права.

  5. Умови формування нових галузей права України.

  6. Сучасне законодавство України: особливості розуміння категорії.



Тема № 12: Нормотворчість


Навчальна мета заняття: Визначення поняття та основних видів та принципів нормотворчості, нормотворчої техніки


Навчальні питання:

^ 1. Поняття і основні принципи нормотворчості.

2. Види та функції нормотворчості.

3. Нормотворчий (законодавчий) процес та його стадії.

4. Поняття, основні риси та види нормотворчої техніки.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Порівняльний аналіз категорій “правоутворення”, “правотворчість” та “нормотворчість” необхідний для з’ясування особливостей та відмінностей як самих понять, так і процесів, що позначаються цими назвами. Водночас, таким чином здійснюється поєднання суто теоретичних уяв про формування права з практичними процесами нормотворчої та законотворчої діяльності.

Здійснення характеристики правотворчості шляхом дослідження її ознак, принципів та функцій вбачається корисним способом визначення відмінних характеристик від інших видів правової діяльності: правозастосування, інтепретаційно-правової діяльності, правового виховання та ін.

Третє питання вимагає дослідити стадії та етапи процесу створення юридичних норм на прикладі законотворчості в діяльності Верховної Ради України. У характеристиці стадії законодавчої ініціативи та підготовки проекту закону важливо звернути увагу на етап встановлення необхідності у правовому регулюванні певних суспільних процесів на рівні закону. Стадія прийняття проекту закону звертає увагу на послідовність та зміст окремих читань законопроекту. Подальші стадії: затвердження, оприлюднення, набуття чинності не вичерпують всю складність процесу законотворчості, що продовжується у систематизації, змінах, доповненнях, скасуванні частини або цілого закону. Окрему увагу слід звернути на поняття та особливості законодавчої техніки. При цьому, доцільно порівняти законодавчу та юридичну техніку.

Теми для рефератів:

  1. Проблема спадкоємності в праві.

  2. Стадії законодавчого процесу в Україні.

  3. Стадії правотворчого процесу. Законодавча техніка.



Тема № 13: Правовідносини


Навчальна мета заняття: Визначення поняття та основних видів правовідносин, їх структурних елементів


^ 1. Поняття, ознаки і види правових відносин.

2. Суб’єкти і об’єкти правових відносин.

3. Зміст правових відносин.

4. Юридичні факти.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Перше питання теми ставить завдання окреслити коло невід’ємних відзнак правових відносин у порівнянні з іншими видами соціальних відносин, а саме: урегульованості нормами права, предметності, наявності не менш як двох сторін, можливості простежити їх крізь права та обов’язки сторін та інші ознаки.

Особливість розуміння об’єкту правових відносин спирається на подвійність у сучасній науковій юридичній літературі пояснень змісту щодо “приводу виникнення правових відносин”. З одного боку його розуміють як елементи навколишнього світу (власність, гроші, честь та ін.), з іншого боку – як будь-яке право (право власності, право на честь, гідність та ін.). Доцільно в процесі роз’яснення цієї категорії використовувати таку ознаку об’єкту як можливість змінюватись у динаміці правового відношення.

Структура відповіді на третє питання теми складається з наступних основних елементів: характеристики самої категорії “суб’єкт правових відносин”; визначення змісту таких його видів як фізична особа та юридична особа; роз’яснення змісту та динаміки правосуб’єктності.

Зміст правових відносин розкривається шляхом характеристики двох основних елементів цього структурного компоненту складу правовідносин: фактичного змісту та юридичного змісту. Вони відображають так звану зовнішню сторону правових відносин.

Специфіка засвоєння особливості юридичного факту як невід’ємної складової правових відносин проявляється, перш за все, у впливі його на динаміку правових відносин, а також у тому, що характеристика самого юридичного факту міститься у тексті норм права, які регулюють означені відносини. Загальна класифікація юридичних фактів здійснюється шляхом характеристики таких різновидів як факти дії та події, правовстановлюючі, правозмінюючі та правоскасовуючі юридичні факти, юридичні факти презумпції.

Теми для рефератів:

  1. Особливості категорії “об’єкт правовідносин”.

  2. Види правовідносин.

  3. Юридичний склад правовідносин.

  4. Поняття правосуб’єктність.

  5. Сучасна класифікація суб’єктів правовідносин.

  6. Класифікація юридичних фактів.



Тема № 14: Тлумачення норм права


Навчальна мета заняття: Визначення мети, видів та способів тлумачення правових норм

^ 1. Тлумачення норм права: поняття, його необхідність, мета, функції.

2. Способи тлумачення норм права.

3. Види тлумачення норм права.

4. Інтерпретаційно-правовий акт: поняття та види.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Характеристика категорії “тлумачення норм права” вимагає звернення специфічної уваги на загальну мету цієї діяльності шляхом урахування однорідності розуміння та застосування норм права. Доцільно визначити тут саме роз’яснювальний аспект цієї специфічної юридичної діяльності.

Інструментарієм інтерпретаційно-правової діяльності виступають способи тлумачення юридичних норм. Розгляд цього питання слід розгортати з допомогою розкриття змісту таких прийомів як граматичний, мовний, логічний, техніко-юридичний та інші. Корисно супроводжувати такий огляд з допомогою прикладів з сучасних актів тлумачення чинного законодавства України.

Класифікація видів тлумачення норм права здійснюється шляхом класичного розподілу всіх різновидів на офіційне та неофіційне тлумачення юридичних норм. Для більш повного розкриття особливостей кожного виду тлумачення використовують метод порівняння. Пояснення видів неофіційного тлумачення передбачає розкриття змісту побутового, доктринального, професійного та неофіційне розкриттям змісту автентичного, делегованого казуального.

Теми для рефератів:

  1. Мета і напрямки сучасного тлумачення норм права.

  2. Офіційне тлумачення норм права в Україні.

  3. Способи тлумачення норм права: загальна характеристика.

  4. Прогалини в праві: проблеми подолання.



Тема № 15: Правовий статус людини і громадянина


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття, видів правового статусу людини і громадянина, прав і свобод громадян та їх гарантій.


^ 1. Поняття, структура, історія становлення правового статусу людини і громадянина..

2. Права, свободи і обов’язки людини і громадянина за Конституцією України 1996 року.

3. Гарантії прав і свобод людини і громадянина.

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Розкриваючи перше питання плану, слід сформулювати визначення основ правового статусу особи, навести перелік усіх елементів, розкрити їх зміст. Необхідно розмежувати поняття „загальний”, „спеціальний” та „індивідуальний” правовий статус, а також основи правового статусу в широкому та вузькому сенсі слова. Варто акцентувати увагу на відмінностях між правами і свободами, правами людини і правами громадянина. Слід також мати на увазі, що основи правового статусу особи є історично змінюваною категорією, що наповнюється дедалі глибшим змістом і найбільш концентровано відображає прогрес суспільства і держави.

Відповідь на питання про принципи правового статусу громадян України має ґрунтуватися на загальнотеоретичних постулатах про сутність і види правових принципів, способи їх об’єктивації. Необхідно навести перелік загальних і спеціальних принципів правового статусу громадян України, розкрити зміст кожного з них. Особливу увагу слід звернути на ті принципи, що становлять засади конституційного ладу України, насамперед принципи найвищої соціальної цінності людини, верховенства права, рівноправності, визнання міжнародно-правових стандартів.

Звертаючись до гарантій реалізації основних прав і свобод, слід сформулювати їх визначення, відмежувати їх від інших елементів правового статусу особи. Необхідно навести класифікацію гарантій реалізації основних прав і свобод.

Теми для рефератів:

1.Поняття та структура правового статусу.

2.Види правового статусу.

3.Гарантії прав і свобод.


Тема № 16: Правова поведінка та правопорушення


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття, видів і типів правової поведінки, а також поняття та видів правопорушень, їх структурного складу


^ 1. Поняття і види правової поведінки.

2. Типи правомірної поведінки.

3. Поняття, ознаки правопорушення.

4. Склад правопорушення.

5. Причини правопорушень.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Здійснення характеристики правомірної поведінки корисно будувати з урахуванням не тільки її ознак та внутрішнього складу, але й у порівнянні з такими формами поведінки, що знаходяться поряд з правомірною: зловживання правом, правопорушення або поведінка, яка не може бути кваліфікована юридично. Важливо враховувати в переліку ознак правомірної поведінки соціальну корисність або непротиріччя соціально корисним цілям. Класифікацію видів правомірної поведінки доцільно здійснювати за суб’єктивною стороною.

Особливість визначення категорії правопорушення проявляється в тому, що тут припущення найменших неточностей у поєднанні невід’ємних ознак тягне за собою невизнання поняття правопорушенням. Той же принцип стосується складу правопорушення. Тут відсутність одного з елементів складу або його частини веде до невизнання певної поведінки правопорушенням. Ретельність роз’яснення об’єкту, суб’єкту, об’єктивної та суб’єктивної сторін – є процесом, що вимагає “математичної” точності, який не припускає довільного викладення матеріалу “своїми словами”. Крім цього, важливо приводити приклади дефініцій щодо складу правопорушення з діючого кримінального, адміністративного та цивільного законодавства.

Аналіз причин здійснення правопорушень та шляхів їх подолання в Україні корисно спрямовувати за соціальними сферами наприклад, економічна, політична, культурна, соціальна та інші. Передбачається проведення диспутів, або обговорення проблемних рефератів з цього питання, а також використання сучасної криміногенної статистики.

Теми для рефератів:

  1. Психологічний механізм правомірної поведінки.

  2. Значення юридичної відповідальності для забезпечення законності і правопорядку.

  3. Позитивна відповідальність.

  4. Тенденції злочинності: світові, регіональні, українські.

  5. Загальна характеристика складу правопорушення.



Тема № 17: Юридична відповідальність


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття, ознак і видів юридичної відповідальності, її функцій та підстав настання


^ 1.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.

2. Класифікація видів юридичної відповідальності.

3. Принципи та функції юридичної відповідальності.

4. Підстави настання та звільнення від юридичної відповідальності.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Починаючи загальну характеристику юридичної відповідальності слід особливу увагу звернути на дослідження її ознак, оскільки вони визначають роль юридичної відповідальності у суспільстві.

Наступне питання вимагає розкриття критеріїв, за якими класифікується юридична відповідальність, надати їм характеристику, звернувши увагу на приведення прикладів. Специфічним наголосом дослідження юридичної відповідальності є сучасна зміна орієнтації першочергових її цілей з виховного напрямку на каральний, що більшою мірою пов’язано з зміною ідеологічного напрямку державної політики та відображення її в законодавстві. Необхідно відокремлювати у поясненні розуміння самого поняття “юридична відповідальність” від підстав настання юридичної відповідальності. Здійснення загальної класифікації видів юридичної відповідальності має враховувати формування такого нового виду як конституційна юридична відповідальність, що характеризується ознакою неперсоніфікованості.

Слід звернути увагу, що форма закріплення принципів юридичної відповідальності може бути як прямою (шляхом безпосереднього фіксування в тексті нормативно-правового акта), так і опосередкованою іншими джерела­ми права і що юридична відповідальність як інститут правової системи виконує в ній певні функції.

Потім необхідно дослідити підстави настання та звільнення від юридичної відповідальності, розглянувши фактичну та юридичну підстави, а також підстави звільнення від юридичної відповідальності.

Теми для рефератів:

  1. Підстави юридичної відповідальності.

  2. Загальна характеристика цілей та функцій юридичної відповідальності.

  3. Позитивна відповідальність.

  4. Тенденції злочинності: світові, регіональні, українські.



Тема № 18: Реалізація норм права


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття, ознак і основних форм реалізації правових норм, а також особливостей правозастосування норм права вповноваженими суб’єктами


^ 1. Поняття й основні форми реалізації норм права.

2. Правозастосування як особлива форма реалізації норм права. Поняття і риси.

3. Основні стадії застосування норм права. Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види.

^ 4.Поняття прогалин в праві, способи їх подолання та усунення.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Дослідження безпосередніх форм втілення права в життя ставить завдання розкрити сутність таких категорій як використання норм права, виконання норм права та дотримання норм права. Особлива увага при цьому приділяється нормативним способам впливу на поведінку суб’єктів з допомогою дозволів, зобов’язань та заборон.

Особливості розгляду категорії застосування норм права проявляються крізь такі аспекти як специфічність суб’єктів цієї діяльності у порівнянні з суб’єктами простих (безпосередніх) форм реалізації норм права; складність та послідовність процедури (процесу) застосування; юридична особливість та форма наслідків процесу застосування норм права.

Головне, центральне місце питання складної форми реалізації норм права складається з процесуальних стадій правозастосовної діяльності. Аналіз першої стадії – встановлення фактичних обставин юридичної справи вимагає, водночас, здійснення характеристики головних умов або вимог потрібності у такому застосуванні. Друга стадія – юридична кваліфікація може бути більш ретельно характеризована шляхом розподілу її на менш дрібні етапи: а) юридична кваліфікація фактичних обставин; б) юридична кваліфікація самої юридичної норми. Стадія прийняття рішення також може бути розподілена на підстадії для більш ретельного дослідження. Наприклад, безпосередньо розробка рішення та його формулювання – один етап; другий – закріплення означеного рішення у правозастосовному акті.

Характеристика акту правозастосування вимагає не тільки його ретельний аналіз з точки зору внутрішньої побудови, але й порівняння з іншими видами юридичних актів: нормативно-правового та акту інтерпретації норм права. Здійснення класифікації видів правозастосовних актів доцільно здійснювати з урахуванням різноманітності форм юридичного процесу, різноманітності суб’єктів правозастосування, рівня важкості для суб’єктів юридичних наслідків правозастосування та інші підстави розподілу по видах.

З’ясування особливості поняття прогалин у праві продовжує загальну тематику тлумачення. Корисно здійснювати характеристику цієї категорії враховуючи, що це не тільки певний стан відносин, але й певний термін від моменту визначення існування неврегульованості нормами права певних відносин, до моменту набуття чинності новими нормативно-правовими актами. Пояснення засобів подолання прогалин в праві – аналогії закону та аналогії права доповнюється відповідними прикладами з юридичної практики, або з наукових юридичних джерел.

Теми для рефератів:

  1. Безпосередні форми реалізації права.

  2. Співвідношення нормативно-правових актів і актів застосування норм права.

  3. Суб’єкти застосування норм права.

  4. Ефективність актів застосування норм права.



Тема № 19: Правова свідомість і правова культура


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття, ознак і основних видів правосвідомості та правової культури, особливостей деформації правової свідомості у суспільстві


^ 1. Поняття та структура правової свідомості.

2. Види правової свідомості.

3. Правова культура.

4. Форми деформації правової свідомості. Правовий нігілізм в сучасній Україні.

5. Правове виховання та його механізм.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Пояснення змісту й суті правової свідомості вимагає використання терміну “правова дійсність”, що знаходить своє відображення у розумінні суб’єктів правосвідомості. Відповідно до цього важливо дати загальну характеристику елементів правової дійсності: чинному законодавству, правовим відносинам, стану правового інформування та іншим аспектам.

Правова культура як частина загальної культури суспільства є невід’ємною складовою суспільного буття незалежно від суб’єктивної волі. Тому, істотно, аналіз цієї категорії буде орієнтований на визначення рівня правової культури у суспільстві, а, також, умов зростання рівня правової культури, що є одною з підстав формування громадянського суспільства та правової держави.

Дослідження питання щодо розуміння правового нігілізму важливо будувати не тільки з точки зору звичайного відкидання будь-якого наукового підходу до формування світогляду нігілістами, але й з підстав зневірування в праві, як засобі можливого справедливого впливу на суспільні відносини. Корисно проведення дискусії з питання можливих шляхів подолання правового нігілізму у сучасному суспільстві України або зменшення його впливу на правову дійсність.

Теми для рефератів:

  1. Правове виховання.

  2. Структура правосвідомості.

  3. Розвиток правової культури в Україні.

  4. Правове інформування в Україні.

  5. Деформації правосвідомості і правової культури.

  6. Правовий нігілізм: поняття та форми прояву.

  7. Шляхи подолання правового нігілізму.



Тема № 20: Законність правопорядок і дисципліна.


Навчальна мета заняття: Визначення поняття та сутності законності і правопорядку, їх сутності та гарантій, а також дисципліни, її призначення в суспільному і державному житті


^ 1. Поняття та соціальна сутність законності.

2. Принципи та гарантії законності.

3. Поняття та значення правопорядку в демократичній державі.

^ 4. Дисципліна. Різновиди дисципліни та її співвідношення із законністю і правопорядком.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Сучасне наукове роз’яснення категорії “законність” спрямоване по трьох основних напрямках його розуміння. З одного боку це поняття що може бути охарактеризоване як правовий принцип, як основоположна ідея права. Друга система поглядів на законність відображає її сутність крізь різні форми прояву способів реалізації державної влади, що свідчить про розуміння законності як режиму. Третій підхід розкриває зміст законності шляхом ототожнення її з сукупністю прийомів та способів вирішення юридичних справ на підставах та у відповідності до діючого законодавства у правозастосувальній практиці, що дає підстави розуміти її як метод правозастосування.

Правопорядок та суспільний порядок це поняття, що розкриваються з допомогою їх структурного пов’язування з режимом законності та наслідками такого режиму. Пояснюючи зміст цих категорій доцільно виходити з розуміння певного рівня правового порядку як результату здійснення режиму законності. При дослідженні шляхів досягнення правопорядку корисно звернути увагу на систему методів якими він досягається. Для правильного розуміння цього процесу важливо, щоб означені суспільні стани “правопорядок” та “соціальний порядок” досягалися доцільними та гуманно орієнтованими засобами.

Співвідношення категорій “законність” та “дисципліна” формується на розумінні ролі загальної, індивідуальної та групової дисципліни в процесі становлення режиму законності, та взаємовпливі закону й поведінки суб’єктів соціальних відносин. Крім того, відповідь на це питання вимагає проведення класифікації видів соціальної дисципліни за галузевою ознакою.

Сучасна проблематика підвищення рівня законності пов’язана, головним чином, з напрямком державного розвитку суспільства й держави на формування правової державності та громадянського суспільства. Це вимагає характеристики державних програм реформування судової системи, системи адміністративної, системи законодавства у напрямку більшої відповідності ідеям права та справедливості і, водночас, підвищення ролі процесуальних правових положень, судових та адміністративних прецедентів захисту прав та свобод громадян в забезпеченні їх реального статусу.


Теми для рефератів:

  1. Поняття законності.

  2. Законність та демократія.

  3. Законність та доцільність.

  4. Юридичні гарантії законності.

  5. Правопорядок як результат режиму законності.

  6. Соціальна дисципліна як підстава законності.

  7. Законність, правопорядок, дисципліна – необхідні складові формування правової держави.



Тема № 21: Юридичний процес


Навчальна мета заняття: Визначення поняття, змісту та стадій юридичного процесу.


^ 1. Поняття, зміст та види юридичного процесу.

2. Стадії юридичного процесу.

3. Процесуальні провадження.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Починаючи відповідь на перше питання, слід звернути увагу, що для юридичної діяльності характерний певний порядок для здійснення тих або інших юридично значимих дій. Він установлюється відповідними нормативними розпорядженнями і складає в своїй сукупності юридичний процес, при цьому необхідно розглянути його ознаки.

Оскільки юридичний процес - це завжди визначена сукупність послідовно виконуваних дій і ухвалених актів, що може бути у певних випадках значною, включати багато дій різноманітного характеру, необхідно розглянути якомога докладніше стадії юридичного процесу.

Відповідаючи на наступне питання, необхідно розкрити зміст і структуру процесуальних проваджень, особливу увагу приділивши таким правовим категоріям як юридична форма та юридична форма.


Теми для рефератів:

  1. Загальна характеристика юридичного процесу.

  2. Особливості юридичної форми.

  3. Процесуальне право.



Тема № 22: Правова система суспільства


Навчальна мета заняття: Вивчення поняття, структури основних правових систем сучасності, особливостей правової системи України


^ 1. Поняття та структура правової системи. Основні види правових систем сучасності.

2. Романо-германська правова сім’я.

3. Англосаксонська (англо-американська) правова сім’я.

^ 4. Загальна характеристика релігійних і традиційних правових систем світу. Змішані правові системи.

5. Становлення і розвиток правової системи України.


Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Джерела романо-германської правової системи можна розглядати у двох напрямках. Перший - історичні джерела (починаючи з дигестів Юстініана), другий - джерела правові (наприклад, нормативно-правові акти). Доцільно розглядати особливості цієї правової системи на при­кладах її втілення у різноманітних державах континентальної Європи.

Наступне питання потребує розгляду особливості прецедентної право­вої системи в умовах розвитку Великобританії. Необхідно визначити поняття і значення судового прецеденту як основного джерела Загаль­ного права та його співвідношення з правом Справедливості.

При розгляді религійно-традиційної правової системи слід звернути увагу на такі альтернативні джерела права як релігійні догми та особли­вості їх впливу на суспільні відношення у державах мусульманського права.

Розгляд змішаної правової системи доцільно здійснювати крізь іс­торичні етапи розвитку Індії. Необхідно визначити вплив на релігійно-традиційну основу правової системи цієї держави прецедентної та кон­тинентальної систем.

Особливості заідеологізованої правової системи більш повно мож­на розкрити на прикладі її втілення у колишньому СРСР, а також інших держав «соціалістичної орієнтації»: Північна Корея, Китай, Куба. Важ­ливим аспектом дослідження цього питання є визначення ролі ідеологі­чних норм для цієї правової системи.

Теми для рефератів:

  1. Історичні та правові джерела континентального права.

  2. Правовий прецедент у англо-саксонському та англо-американському праві.

  3. Мусульманство: релігія та правова система.

  4. Специфіка індійської правової сім'ї.

  5. Звичаєве право: особливості правової системи.

  6. Ідеологічні норми у соціалістичному праві.




Скачати 386.82 Kb.
Дата конвертації24.10.2013
Розмір386.82 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи