Программа курсу «філософія (поглиблений курс)» icon

Программа курсу «філософія (поглиблений курс)»



Схожі
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра філософії та релігієзнавства


Программа курсу

«ФІЛОСОФІЯ (ПОГЛИБЛЕНИЙ КУРС)»

(для студентів магістерської програми «Економічна теорія»)


Викладач - ст. в. Пастушенко Л. А.


Метою курсу є поглиблене вивчення основних питань філософії науки, соціальної філософії, філософії історії. Курс передбачає ознайомлення студентів із актуальними проблемами сучасного філософування.

Спосіб викладання. Курс читається в 4 триместрі і розрахований на 13 навчальних тижнів (по 2-4 ауд. год. щотижня). Курс складається з лекцій (22 год.) і практичних занять (10 год.). Перший тиждень – лекційний. У лекціях здійснюється аналіз основних проблем, ідей та напрямів, що визначають розвиток світової філософської думки. Особливу увагу приділено вивченню головних питань філософії науки. Практичні заняття спрямовані на поглиблене вивчення першоджерел (зокрема, представників філософії науки К. Попера,
П. Фейерабенда, Т. Куна, І. Лакатоса тощо).

^ Система контролю і оцінки. Упродовж триместру студент зобов’язаний відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка – 40 балів), написати тест (максимальна оцінка – 10 балів) і підготувати реферат (мінімальний обсяг – 0, 25 др. арк.. /10 тис. знаків/; максимальна оцінка – 10 балів). Після закінчення курсу студент складає іспит (максимальна оцінка – 40 балів).


^ Тема 1. Філософія як поєднання наукового та поза наукового пізнання.

Лекція – 2 год.

Чим не є філософія?

Предмет філософії. Природа філософських проблем.

Головні категорії філософських питань.

Основні філософські дисципліни.

Філософія в системі культури. Філософія і наука, міф, релігія.


^ Тема 2. Мислення та його логічні засади.

Лекція – 2 год.

Що таке мислення. Мислення і свідомість. Самосвідомість.

Основні формально-логічні закони мислення.

Філософське мислення і мова.

Поняття, судження, умовиводи, їх класифікація.


^ Тема 3. Основні проблеми пізнання. Філософія науки.

Лекція – 4 год.

Філософія про сутність пізнання. Історичний зв’язок теорія пізнання із наукою.

Проблема місця та меж пізнання. Питання пізнаваності світу.

Рівні наукового пізнання.

Проблема істини у філософії та науці. Основні теорії істини.

Наука та інші форми пізнавальної діяльності. Поняття науки.

Становлення наукового знання. Поняття і структура наукової теорії. Емпіричне і теоретичне підґрунтя наукової теорії.

Поняття наукового методу.


Семінар: Філософія науки (2 год.)

  1. Наука як феномен цивілізації.

  2. Проблема істини у філософії та науці.

  3. Поняття наукового методу. Верифікація і фальсифікація наукового знання.

  4. Наука та інші види пізнавальної діяльності. Особливості соціальних і гуманітарних досліджень.

Література:

Обов’язкова:

Гегель, Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель, Работы разных лет. В двух томах. Т. 1. – М., 1972. – С.388-394.

Кримський С. Запити філософських смислів. – К., 2003. – С. 110-125, 125 – 133, 169-181..

Лекторский В.А. Научное и вненаучное мышление: скользящая граница // Разум и экзистенция. – СПб., 1999. – С. 46-62.

Ойзерман, Т.И. Философия как единство научного и вненаучного познания // Разум и экзистенция. – СПб., 1999. – С. 35-45.

Философия и методология науки / Под ред. В.И. Купцова. – М., 1996. – С. 103-124.


Додаткова: 3, 10, 19-21, 27-30, 35, 37-38, 40, 42, 44, 46-50, 53.


Тема 4. Самоусвідомлення наукової раціональності у ХІХ – ХХ ст.

Лекція – 2 год.

Позитивізм як філософія науки: становлення і розвиток.

Поняття науки у філософії постпозитивізму. Критичний раціоналізм К. Поппера. Поняття фальсифікації і верифікації. Теорія наукових революцій Т. Куна. Методологія дослідницьких програм І. Лакатоса. Філософія особистісного знання Полані. Епістемологічний анархізм П. Фоєрабенда.


Семінар: Основні сучасні моделі формування та функціонування науки (2 год.)

.

1. Критичний раціоналізм К. Поппера

2. Теорія наукових революцій Т. Куна

3. І. Лакатос про методологію науково-дослідницьких програм.

4. Епістемологічний анархізм П. Фоєрабенда.

Література:

Обов’язкова:

Кун Томас. Структура наукових революций. – К., С. 1-24, 37-40, 66-67, 124-171.

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М., 1995. – С. 12-45.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983. – С. 46-63, 73-123, 316-378, 380-391.

Фейерабенд П. Против методологического принуждения // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986. – С. 126-151, 153-164, 470-477.

Додаткова: 11-12, 18, 23, 30, 35, 44, 46-50.


Тема 5. Проблема людини.

Лекція – 2 год.


Проблема людини як центральна у філософії. Становлення філософської антропології.

Сутність та існування людини: класичний та посткласичний погляди.

Специфіка людського буття. Відмінність людини від тварин. Індивід, індивідуальність, особистість.

Комунікативність людського буття. Феномен спілкування. Діалог.


Семінар: Проблема людини (2 год.)

  1. Специфіка філософського погляду на людину. Сутність та існування людини.

  2. Індивід, індивідуальність, особистість.

  3. Я, Ти, Інші. Роль спілкування в житті людини.

4. Сенс людського буття.


Література:

Обов’язкова:

Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. – С. 144 – 192.

Малахов В. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2002. – С. 306 – 364.

Бубер М. Проблема человека // Бубер М. Два образа веры. – М., 1995. – С. 157 – 232.

Бердяєв Н. О назначении человека // Бердяев Н. Опит парадоксальной этики. – М., 2003. – С. 83-130.

Шелер М. Положение человека в космосе // Мир философии. Ч. 2. – М., 1991. – С. 81-86.

Додаткова: 10, 25, 41, 43, 51.


Тема 6. Основні питання соціальної філософії.

Лекції – 4 год.

Суспільство як спосіб людського буття і діяльності. Специфіка і типи соціальних відносин.

Суспільство, соціальність і соціум. Значення життєвого світу та повсякденного досвіду в творенні соціальних інститутів.

Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства. Типологія суспільств.

Етапи взаємодії природи і суспільства. Нова етика відповідальності в добу екологічної кризи.

Поняття народ, маса, натовп. Проблема атомізації суспільства та бунту мас у ХХ ст.. Маси і тоталітаризм. Одновимірна людина.

Свобода та справедливість за доби глобалізації. Пошук нових форм ідентичності в добу глобалізації.

Семінар: Соціальні засади людського буття ( 2 год.)


  1. Соціальність людини. Суспільство як сфера життєдіяльності людини.

  2. Людина і природа. Історичні типи відношення людини до природи.

  3. Комунікативна теорія суспільства.

  4. Свобода і відповідальність людини у соціумі.

Література:

Обов’язкова:

Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. – С. 231 – 288.

Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. – К., 1999. – С. 112- 119, 138 – 171, 194 – 206.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К., 2001. – С. 7-45, 205-335.

Додаткова: 10, 22, 25, 32, 41, 43, 51, 54.


Тема 7. Філософія історії.

Лекція – 2 год.

Проблема єдності чи багатоманотості історії. Єдність історії в філософській концепції
Г. В. Ф. Гегеля. Формаційна модель історичного процесу у К. Маркса. Заперечення існування єдності всесвітньо-історичного процесу у М. Данилевського та О. Шпенглера. Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі. Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна.

Поняття розвитку. Лінійні та циклічні моделі розвитку. Ідея поступу в історії.

Варіанти тлумачення проблеми смислу історії.


Семінар: Філософія історії (2 год.)

  1. Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії.

  2. Проблема спрямованості історичного процесу.

  3. Смисл історії.


Література:

Обов’язкова:

Бердяєв Н. Смысл истории. – М.: Мысль, 1990. – 174 с.

Ясперс К. Про сенс історії // Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996. – С. 188 – 210.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 29-54.

Ящук Т. І. Філософія історії. Курс лекцій. – К., 2004. – С. 260-384, 468-486.

Додаткова: 10, 25, 31-32


Тема 8. Проблема цінностей у філософії.

Лекція – 2 год.

Цінності та норми як предмет філософського дослідження. Цінності культури та цінності життя. Проблема цінностей як одна із стрижневих у західноєвропейській філософії на зламі ХІХ – ХХ ст.

Моральні цінності та норми. Підходи до моралі. Структура моральної свідомості. Дихотомія сущого і належного. Мораль і право.

Специфіка естетичного відношення до дійсності. Природа мистецтва.


^ Заняття 9. Основні проблеми онтології.

Лекція – 2 год.

Проблема буття і її філософське значення. Об’єктивність існування навколишнього світу.

Ідеалізм і матеріалізм, їх види та історичні форми.

Проблема субстанції в історії філософії. Монізм, плюралізм, дуалізм.


^ Вимоги до письмових робіт:

Письмова робота (до п’яти сторінок) виконується на власний вибір студента на основі запропонованих викладачем першоджерел.


^ ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

Першоджерела

  1. Бердяєв Н. О назначении человека // Бердяев Н. Опит парадоксальной этики. – М., 2003. – С. 83-130.

  2. Бубер М. Проблема человека // Бубер М. Два образа веры. – М., 1995. – С. 157 – 232.

  3. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. М., 1977.

  4. Гадамер Г. Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

  5. Гартман Н. К основоположению онтологии. – СПб., 2003.

  6. Гильдебранд Д. Что такое философия? – СПб., 1999.

  7. Гусєв В. І. Вступ до метафізики: Навч. посібник. – К., 2004.

  8. Джеймс У. Введение в философию. – М., 2000. – С. 22 – 33.

  9. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К., 2001.

  10. Кримський С. Запити філософських смислів. – К.: Парапан, 2003. – С. 84 – 93, 125 – 133.

  11. Кун Томас. Структура наукових революций. – К., 2001.

  12. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М., 1995.

  13. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1990.

  14. Мамардашвили М. К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. – 1990. - № 10.

  15. Мир философии: Книга для чтения: В 2-х частях. – М., 1991.

  16. Ойзерман, Т.И. Философия как единство научного и вненаучного познания // Разум и экзистенция. – СПб., 1999. – С. 35-45.

  17. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991

  18. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

  19. Пригожин И. Философия нестабильности. – Вопросы философии.— 1991.— №6.— С. 46—57

  20. Рассел. Б. Наука и религия // Бертран Рассел, "Почему я не христианин". Москва, 1987.

  21. Рикер П. Конфлікт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 2002.

  22. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник. – К., 1996.

  23. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

  24. Шелер М. Положение человека в космосе // Мир философии. Ч. 2. – М., 1991

  25. Ясперс К. Введение в философию. Мн., 2000.


Дослідження

  1. Бычков В. В. Эстетика. – М., 2001.

  2. Гайденко П.П. История греческой философии в ее связи с наукой. – М., 2000.

  3. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М., 2000

  4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки: становление и развитие первых научных программ . М., 1980.

  5. Горохов В.Г. Концепции современного естествознания и техники. – М., 2000.

  6. Естетика. Підручник / За ред. Л. Левчук. – К., 1997.

  7. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. – К., 1999.

  8. Идеал, утопия и критическая рефлексия. – М., 1996.

  9. Корет Э. Основы метафизики. – К.: Тандем, 1998. – С. 9 – 22.

  10. Кохановский, В.П. Философия и методология науки. — М., 1999.

  11. Лекторский В. А. Субъект, объект, познание. – М., 1980. – С. 251 – 302.

  12. Лекторский В.А. Научное и вненаучное мышление: скользящая граница // Разум и экзистенция. – СПб., 1999.

  13. Лекторський В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2001.

  14. Лой А. Н. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна
    думка. – 1992. - № 7.

  15. Лук'янець В.С., Кравченко О.М. та ін. Сучасне природознавство: когнітивний, світоглядний, культурно-історичний виміри. — К., 1995.

  16. Малахов В. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2002

  17. Малкей М. Наука и социология знания. М.: Прогресс, 1983.

  18. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

  19. Пронський В.М., Комунаров С.М. Філософія науки: Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів. — К., 1997.

  20. Современная западноевропейская философия. Словарь. – М., 1992.

  21. Степин В.С. Философия науки. Общие проблемы. – М., 2004.

  22. Степин, В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. М., 1996.

  23. Тимофеев И.С. (ред.) Принципы историографии естествознания. XX век. – М., 2001.

  24. Философия и методология науки / Под ред. В.И. Купцова. – М., 1996.

  25. Философия и методология науки / Под ред. В.И. Купцова. – М., 1996.

  26. Філософія. Світ людини. Курс лекцій. – К.: Стилос, 1999..

  27. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука. – К.: Абрис, 2002.

  28. Штанько В.І. Філософія і методологія науки: Навч. посіб. для магістрантів та аспірантів вищ. навч. закл. — Х., 2002.

  29. Ящук Т. І. Філософія історії. Курс лекцій. – К., 2004.










Скачати 90.85 Kb.
Дата конвертації24.10.2013
Розмір90.85 Kb.
ТипПрограмма
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи