Програма курсу “ Філософія-1 (для студентів бакалаврату фпрН) Викладач кандидат філософських наук, доцент Лисий І. Я icon

Програма курсу “ Філософія-1 (для студентів бакалаврату фпрН) Викладач кандидат філософських наук, доцент Лисий І. Я



Схожі


Національний університет “Києво-Могилянська Академія”

Кафедра філософії та релігієзнавства




Програма курсу


Філософія-1”

(для студентів бакалаврату ФПрН)

Викладач – кандидат філософських наук, доцент Лисий І.Я.



Метою курсу є вироблення уявлень про сутність філософії та її місце в системі культури, з’ясування основних проблем онтології, антропології, соціальної філософії та філософії історії, аксіології (етики й естетики), епістемології, ознайомлення з головними етапами розвитку філософії.

^ Спосіб викладання. Курс читається у 4 триместрі і розрахований на 13 навчальних тижнів (по 4 ауд. год. щотижня). Курс складається з лекцій (26 год.) і семінарів (24 год.). Перший тиждень лекційний. У лекціях здійснюється аналіз проблематики головних розділів філософської теорії та етапів розвитку філософської думки. Семінарські заняття спрямовані на поглиблене вивчення першоджерел. Воно здійснюється переважно за укладеною кафедрою антологією («Читанка»).

^ Система контролю. Упродовж триместру студент зобов’язаний відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка – 4 бали) і виконати дві письмові роботи (сумарна оцінка – 12 балів). По закінченні курсу студент складає іспит (максимальна оцінка – 40 балів).


^ Тема 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОКЛИКАННЯ І МІСЦЕ В КУЛЬТУРІ.

Лекція (4 год.)


Філософія як пошук межових засад людського буття. Філософія і теоретичне самовизначення людини . Місце філософії в культурі: філософія і міф, філософія і релігія, філософія і наука, філософія і мистецтво. Покликання філософії та її функції. Проблематизуючий характер філософського мислення, його відкритість і рефлексивність. Типи філософування і методи філософського мислення. Структура філософського знання: ідея, вчення, школа, напрямок; дисциплінарна диференціація філософської теорії (онтологія, антропологія, епістемологія, аксіологія, соціальна філософія, філософія історії, логіка, історія філософії).


^ Ключові поняття: філософія, мудрість, міф, релігія, наука, онтологія, антропологія, епістемологія, аксіологія, етика, естетика, логіка, метод, ідея, вчення, філософський напрямок.


Практичне заняття 1: Філософія в системі культури (2 год.)

  1. Філософія як пошук межових засад людського буття.

  2. Філософія та інші форми духовної культури.

  3. Структура філософії.

  4. Філософія і правосвідомість.


Література:

Обов’язкова:

Філософія. Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В. – К., 2001. – С.3-30.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. – С.7-59, 75-101.

Philosophy: A text with readings / M.Velasquez, W.Barry. – 3 rd ed. – 1988. – Ch.1. – P.2-42.


Додаткова:

Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – М. – СПб, 1998.

Лісовий В.С. Філософія як різновид діяльності // Філософська думка. – 1999. – №№1-4.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991 – С.51-91.


Практичне заняття 2: Філософія, її сутність і покликання (2 год.)


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.1.-С.1-20 (тексти Платона, Аристотеля, Декарта, Канта, Ніцше, Гайдеггера).


^ Тема 2. МИСЛЕННЯ І ЗАКОНИ ЛОГІКИ

Лекція (2 год.)


Свідомість і мислення. Логіка як наука про мислення. Мова і знак. Висловлювання. Поняття, судження і умовивід. Логічні закони: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього. Логічні підстави теорії аргументації..


^ Ключові поняття: свідомість, мислення, логіка, мова, мовлення, знак, висловлювання, поняття, судження, умовивід, логічний закон.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.1. – С.21-45 (тексти Аристотеля, Ібн-Сіни, Фреге, Рассела).


Додаткова:

Нестеренко В. Вступ до філософії. – С.202-217.

Івін О.А. Логіка. – К., 1996. – С. 7-23, 106-141.


Тема 3. БУТТЯ

Лекція (2 год.)


Метафізика й онтологія у структурі філософської теорії. Проблема буття і її філософське значення. Суще, сутність і буття. Буття і ніщо; філософія буття і нігітологія. Субстанція. Монізм (матеріалістичний і спіритуалістичний), дуалізм, плюралізм. Форми буття, їх взаємозв’язок. Поняття універсуму й мультиверсуму. Рух, простір, час. Своєрідність людського буття, його виміри.


^ Ключові поняття: метафізика, буття, суще, сутність. Ніщо (небуття). Субстанція. Монізм, дуалізм, плюралізм; матеріалізм, спіритуалізм.


Практичне заняття 3. Проблеми онтології (2 год.)

  1. Поняття сущого, буття і небуття.

  2. Проблема субстанції в історії філософської думки. Монізм, плюралізм, дуалізм.

  3. Простір і час.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.1.- С.46-70 (тексти Аристотеля, Дж. Берклі, Спінози, Канта, Гайдеггера).

Філософія. – С.32-61, 78-92.


Додаткова:

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. – К., 1995. – С.103-132.


Тема 4. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ

Лекція (2 год.)


Своєрідність філософського погляду на людину. Антропологічна проблематика в історії філософії: космоцентрична, теоцентрична, соціоцентрична і антропоцентрична концепції людини. Людські дихотомії: сутність та існування людини, природна і суспільна сторони людського, тілесне й духовне людини. Дух, душа, духовність. Життя, смерть і безсмертя людини, філософські проблеми сучасної танатології. Проблема смислу людського життя.


^ Ключові поняття: сутність людини, існування людини, екзистенція, екзистенціалізм і есенціалізм, тілесність, дух, душа, духовність, смисл життя.


Практичне заняття 4. Проблеми людини (2 год.)

  1. Специфіка філософського погляду на людину. Сутність та існування людини.

  2. Біологічне і соціальне в житті людини.

  3. Тілесні, душевні і духовні виміри людського.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.1. – С.71-93 (тексти Еразма, Паскаля, Фоєрбаха, Сартра, Шелера)

Філософія. – С.111-142


Додаткова:

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. – С. 144-192, 240-250.

Ясперс К. Введение в философию. – М., 2000. – С.64-74.

Philosophy. – Ch.2. – Р.43-91.


Тема 5. СОЦІУМ ТА ІСТОРІЯ.

Лекція (2 год.)

Людина серед людей; «Я», «Ти», «Інший». Соціальність та історичність як модуси буття людини. Соціум, його моделі: субстанціалістська, функціоналістська, аксіологічна. Структура соціуму, соціальні інститути. Держава як соціальний інститут. Політичне життя і проблема влади. Правова регуляція суспільного буття. Суспільство і спільнота.

Динаміка соціуму та історія . Історичність людського буття. Людський вимір історії. Єдність і розмаїття історичного процесу. Проблема його спрямування. Проблема сенсу історії. Ставлення до минулого як компонент людської культури.


^ Ключові поняття: спілкування, суспільство, соціум, соціальний інститут, держава, спільнота, історія, історичність, прогрес і регрес, нелінійність історії, сенс історії, історична пам'ять, традиція.


Практичне заняття 5. Людина в суспільстві та історії (2 год.)

  1. Суспільство як система сфер життєдіяльності людей.

  2. Історичні типи взаємостосунків людини і суспільства.

  3. Свобода і відповідальність особи в соціумі.

  4. Проблема спрямування історичного процесу, його єдність і розмаїття. Сенс історії.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.1. – С.94-111 (тексти Аристотеля, Гобса, Бердяєва)

Філософія. – С.111-124, 199-219, 341-404.


Додаткова:

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. – С.231-288.

Ивин А.А. Основы социальной философии. – М., 2005

Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.


Тема 6. Етичні та естетичні цінності.

Лекція (2 год.)


Осмислення і смисл. Цінності як узагальнені смисли. Об’єктивістське й суб’єктивістське трактування цінностей. Типологія цінностей.

Мораль як предмет філософського осмислення. Специфіка моральних цінностей, добро і зло. Моральне і правове регулювання людської поведінки.

Естетичне відношення людини до дійсності та естетичні цінності. Феномен краси. Природа мистецтва і його місце в естетичній свідомості.


^ Ключові поняття: смисл, цінність, етика, мораль, добро і зло, естетика, естетичне відношення, прекрасне і піднесене, мистецтво.


Практичне заняття 6. Проблеми аксіології (2 год.)


  1. Проблема цінностей у філософії.

  2. Моральні цінності та сучасна людина.

  3. Феномен естетичного і мистецтво.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.2. – С.1-19 (тексти Платона, Аристотеля, Канта, Шіллера, К’єркегора, І.Франка).

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. – С.217-228.


Додаткова:

Philosophy. – Ch.7. – Р.310-389.

Каган М. Философская теория ценности. – СПб., 1997.

Малахов В.А. Етика. – К., 1996.

Естетика. Підручник / За ред. Л.Левчук. – К., 1997.

Бибихин В.В. Эстетика. – М., 2006.

Тема 7. ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ.

Лекція (2 год.)


Пізнання серед способів освоєння світу людиною. Філософські моделі пізнання. Гносеологічний песимізм і догматизм. Пізнання і знання. Форми чуттєвого і раціонального пізнання. Сенсуалізм, емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм.

Істина і хиба; основні концепції істини. Наука як методологічно усвідомлене пізнання. Методи в науці. Рівні наукового дослідження. Сайєнтизм і антисайєнтизм.


^ Ключові поняття: пізнання, знання, чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, сенсуалізм, емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм; істина й хиба, догматизм, скептицизм, агностицизм, наука, науковий метод.


Практичне заняття 7. Епістемологія (2 год.).


  1. Філософія про сутність пізнання. Пізнання і знання.

  2. Проблема істини в класичній та сучасній філософії.

  3. Наука та інші галузі пізнавальної діяльності.


Література:

Обов’язкова:

Філософія. – С.162-192.

Philosophy. – Ch.1. – Р.223-307.


Додаткова:

Крымский С. Философия как путь человечности и надежды. – К., 2000. – Р.11,12.

Петрушенко В. Епістемологія. – Л., 2000.

Максюта М.Є. Філософія науки. – К., 2004.


Практичне заняття 8. Людина і природа. (2 год.)

  1. Природа як філософська категорія і як загальнолюдська цінність.

  2. Історичні типи відношення людини до природи.

3. Філософські засади сучасної екологічної свідомості.


Література

Обов’язкова:

Фрагменти текстів Ф.Бекона, Гольбаха, Декарта, Фойєрбаха, Гейзенберга з кн.: Мир философии. Ч.1. – М., 1991. – С. 249-254, 256-269, 271-280.

Додаткова:

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. – С.133-142, 290-307.

Філософія природи. – К.,2006.

Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М., 1986.

Рьюз М. Философия биологии. – М., 1977.

Кутырев В.А. Могущественный раб Техноса // Человек. – 2006. №4. – С.47-62.


Тема 8. Філософія стародавнього світу.

Лекція (2 год.)


Виникнення філософії та його передумови. Східна та європейська парадигми філософування.

Співвідношення східної філософії та релігії. Специфіка староіндійського мислення. Основні давньоіндійські філософсько-релігійні школи. Давньокитайська філософія: конфуціанство і даосизм.

Давня антична філософія і міфологія. Космоцентризм античної натурфілософії. Сократ і Платон. Аристотель. Еліністично-римська філософія (Епікур, Сенека, Плотін).


^ Тема 9. Середньовічна філософія.

Лекція (2 год.)


Історична специфіка середньовічної філософії. Віра і розум у Середні віки. Геоцентризм середньовічної філософії. Філософія і теологія.

Основні типи середньовічного філософування. Августин Блаженний. Боецій. Протистояння реалізму і номіналізму в філософії Середньовіччя. Етапи еволюції схоластичної думки. Тома Аквінат. В. Оккам. Містики.


Практичне заняття 9. Філософія стародавнього світу і Середньовіччя (2 год.).


  1. Становлення філософії. Особливості східної та західної парадигм філософування.

  2. Основні філософські школи стародавньої Індії.

  3. Етико-політичні ідеї старокитайської філософії.

  4. Головні напрямки античної філософії:

а) ранній грецький натуралізм (мілетці, Геракліт);

б) онтологізм грецької філософії (Піфагор, елеати, Демокріт);

в) вчення про засади і принципи знання (софісти, Сократ);

г) світ ідей і справедливості у вченні Платона;

д) філософські погляди Аристотеля.

5. Проблема «Бог – світ – людина» в середньовічній філософії. Апологетика, патристика і схоластика як форми філософування.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.2.- С.20-55.


Додаткова:

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Коплстон Ф. Середньовічна філософія. – К., 1997.

Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М., 1989.

Пролеев С.В. История античной философии. – М., 2001.

Томпсон М. Восточная философия. – М., 2001.


Тема 10. Європейська філософія доби Відродження і Нового часу.

Лекція (4 год.)


Становлення і своєрідність ренесансного філософування. Гуманісти доби Відродження. М. Кузанський. Антропоцентризм ренесансної думки. Ренесансний неоплатонізм. Натурфілософія Відродження і пантеїзм. Дж. Бруно, Г. Галілей.

Наукова революція XVI-XVII ст. і формування філософії Модерну. Гносеоцентризм філософії Нового часу. Емпіризм Бекона і раціоналізм Декарта, Спінози, Ляйбніца. Паскаль, Гобс, Локк, Юм, Берклі. Просвітницька філософія Франції, Англії, Німеччини. Німецька класична філософія – Кант, Гегель, Фоєрбах.


Практичне заняття 10. Філософія Відродження і Нового часу (2 год.).


  1. Антропоцентризм ренесансної філософії.

  2. Раціоналізм та емпіризм в епістемології Нового часу.

  3. Проблема субстанції в новочасній філософії.

  4. Людина та суспільство у філософії Просвітництва.

  5. Теоретичне і практичне в німецькій класичній філософії.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.2.- С.56-73.


Додаткова:

Антисери Д., Реали Дж. Западная философия от истоков до наших дней: Т.3 (от Возрождения до Канта). – СПб., 2002

Горфункель А. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980

Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986

Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу XVII – XVIII ст. – К., 2000.


^ Тема 11. Посткласична і постмодерна філософія.

Лекція (2 год.)


Некласичний характер філософії сер. XIX – поч. ХХст., критика філософії Просвітництва і класичного філософування. Ірраціоналізм філософії волі (Шопенгауер, Ніцше) та емотивізму Кіркегора. «Наукова» некласична філософія – позитивізм, марксизм.

Російська релігійно-філософська думка кінця XIX – поч. ХХ ст.

Основні тенденції розвитку філософії у ХХ ст.: екзистенційне русло розвитку філософської думки, релігійна філософія ХХ ст., сайєнтистські орієнтації новітньої філософії.

Постмодерна філософія і критика культури.


Практичне заняття 11. Новітня філософська думка (2 год.)

  1. Некласична філософія ХІХ – поч. ХХ ст.:

а) позитивізм;

б) марксизм;

в) філософія життя;

г) психоаналіз і неофрейдизм;

2. Особливості російської релігійної філософії «срібного віку».

3. Основні напрямки філософії ХХ ст.:

а) філософія буття (неотомізм, Гайдеггер, Марсель, Мерло-Понті);

б) філософія пізнання (неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм);

в) філософія людини (філософська антропологія та екзистенціалізм).

4. Постмодернізм у філософії.


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.2.- С.74-104.

Додаткова:

Після філософії: кінець чи трансформація. – К., 2000.

Современная западная философия: Словарь. – М., 2001.

Лосский Н.О. История русской философии. – М., 1991.


Тема 12. Філософія в системі української культури.

(Лекція 2 год.)


Філософія як самосвідомість української культури. Особливості української філософії і способи її існування в культурі.

Джерела і формування української філософської думки. Пам’ятки філософської культури княжої доби. Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України кінця XV – поч. XVII ст. Філософія доби бароко, києво-могилянські філософи. Г. Сковорода.

Академічна філософія України XIX ст. П. Юрокевич. Позитивістська думка (М. Максимович, М. Ковалевський, М. Драгоманов, В. Лесевич).

Філософське обґрунтування національної ідеї: М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, О. Потебня, Т. Зіньківський, І. Франко, Леся Українка, В. Липинський, Д. Донцов.

Беззастережне домінування марксизму в українській думці радянського періоду. Філософія української діаспори: В. Винниченко, Д. Чижевський, М. Шлемкевич, О. Кульчицький.


Практичне заняття 12. Українська філософська думка (2 год.)


  1. Особливості, джерела й етапи становлення українського філософування.

  2. Філософія Києво-Могилянської академії. Григорій Сковорода.

  3. Філософія українського романтизму та академічна філософія (П. Юркевич)

  4. Філософське обґрунтування української ідеї (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.)


Література:

Обов’язкова:

Читанка. Ч.2.- С.105-133.

Додаткова:

Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1997, 2001.

Федів Ю.О., Мозгова П.Г. Історія української філософії: курс лекцій. – К., 2000.

Чижевський Д. Нариси історії філософії в Україні. – К., 1992.


Завдання на тиждень самостійної роботи:


Опрацювання теми «Ідея в античній і новочасній філософії» (за працею П. Юркевича «Ідея») // Юркевич П. Вибране. – К., 1993. – С.3-72. Форма контролю – письмова робота.


Питання до усного іспиту:

  1. Філософія і теоретичне самовизначення людини.

  2. Філософія серед інших форм духовної культури.

  3. Платон про безпристрасність філософського мислення.

  4. Аристотель про філософію як мудрість.

  5. Основні філософські питання у тлумаченні Канта.

  6. Гайдегер про співвідношення філософії та світогляду.

  7. Ніцше про особистісний характер філософування.

  8. Основні способи філософування і методи філософського мислення.

  9. Декарт про сумнів як метод філософування.

  10. Структура філософської теорії: традиційна і сучасна.

  11. Основні категорії онтології (суще, сутність, буття і небуття).

  12. Аристотель про суще, сутність і буття.

  13. Проблема субстанції в онтології.

  14. Субстанція в тлумаченні Спінози.

  15. Гайдегер про Ніщо і його репрезентацію в духовному світі людини.

  16. Поняття руху, простору й часу.

  17. Своєрідність філософського бачення людини.

  18. Сутність та існування людини як поняття філософської антропології.

  19. Сутність людини в інтерпретації Фойєрбаха.

  20. Е.Ротердамський і Б.Паскаль про дуальність людини.

  21. Співвідношення природного і культурного в людині.

  22. Тілесні, духовні й душевні виміри людського.

  23. Бердяєв про дух і духовність людини.

  24. М.Шелер про дух і людську сутність.

  25. Смерть і безсмертя людини у філософський оптиці. Проблема сенсу людського життя.

  26. Суспільство як система сфер життєдіяльності людей. Соціальні інститути.

  27. Аристотель про державу і її типи.

  28. Держава та її походження у тлумаченні Гобса.

  29. Історичність буття людини і людський вимір історії.

  30. Бердяєв про особистість як проблему соціальної філософії.

  31. Свобода і відповідальність людини в соціумі.

  32. Сартр про свободу і відповідальність людини.

  33. Проблема спрямування історичного процесу. Сенс історії.

  34. Смисл, цінність і оцінка як категорії аксіології.

  35. Особливості та структура моральних цінностей.

  36. Естетичні цінності. Мистецтво як особлива сфера естетичного.

  37. Прекрасне у тлумаченні Платона.

  38. Кіркегор про естетичне, етичне й релігійне в духовному світі людини.

  39. І.Франко про «догматично-ідеалістичну» та «індуктивну» естетику.

  40. Знання і пізнання як категорії епістемології. Структура пізнавального процесу.

  41. Епістемологічний смисл платонівської притчі про печеру.

  42. Проблема істини в гносеології.

  43. Аристотелівське тлумачення істини.

  44. Проблема методу в науковому дослідженні.

  45. Вчення Декарта про метод.

  46. Т.Кун про «нормальну» і «революційну» науку.

  47. Особливості східного філософування (стародавні Індія і Китай).

  48. Філософська думка стародавньої Індії.

  49. Давня китайська філософія.

  50. Особливості західної парадигми філософування.

  51. Натуралізм і онтологічність досократівської античної думки.

  52. Людина у філософії Сократа і Платона.

  53. Філософська система Аристотеля.

  54. Проблема «Бог-світ-людина» у середньовічній філософії. Августин Блаженний.

  55. Реалізм і номіналізм у середньовічній схоластиці. Тома Аквінат.

  56. Ренесансний гуманізм.

  57. Натурфілософія доби Відродження.

  58. Емпіризм і раціоналізм у гносеології Нового часу.

  59. Просвітницька антропосоціологія.

  60. Німецька класична філософія.

  61. Ірраціоналізм у некласичній філософії.

  62. Екзистенціальне русло розвитку філософської думки ХХ ст.

  63. Релігійна філософія ХХ ст.

  64. Сайєнтистські орієнтації у філософії ХХ ст.

  65. Постмодерна думка сучасності.

  66. Особливості та джерела українського філософування.

  67. Формування української філософської думки (від давньоруських мудреців до професійного філософування «могилянців»).

  68. Філософське вчення Г.Сковороди.

  69. П.Юркевич і академічна філософія кінця ХІХ ст.

  70. Філософія української національної ідеї.


Література до курсу:

Антології

Introduction to Philosophy. Classical and contemporary readings. – 2nd.ed. – N.Y.: Oxf., 1993.

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., т.1, 1969; т.2, 1970; т.3, 1971; т.4, 1972.

Мир философии: Книга для чтения: В 2-х ч. – М., 1991.

Філософія: хрестоматія. – Кам’янець-Под., 2000.

Хрестоматия по философии для вузов. – М., 1997.


Довідкова література до курсу:

Філософський енциклопедичний словник. / За ред. В. І. Шинкарука. – К., 2002.

Encyclopedia of Philosophy, 2 ed. T. 1-10 – Detroit, 2006.

Новая философская энциклопедия: В 4-х т. – М., 2000-2001.

Современный философский энциклопедический словарь – М., 2004.


Теми письмових робіт:

Письмові роботи (аудиторні):

  1. Тестові завдання з однієї із тем курсу – 8 балів.

  2. Письмовий контроль виконання завдання на тиждень самостійної роботи – 4 бали.


Автор програми – доц. І. Лисий





Скачати 178.64 Kb.
Дата конвертації23.10.2013
Розмір178.64 Kb.
ТипЛекція
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи