Програма курсу антична філософія 2 для студентів баклаврату фгн (спеціальність «філософія») Обсяг аудиторних годин 54 Триместр викладання ІV (4 год на тиждень) icon

Програма курсу антична філософія 2 для студентів баклаврату фгн (спеціальність «філософія») Обсяг аудиторних годин 54 Триместр викладання ІV (4 год на тиждень)



Схожі
Національний університет

«Києво-Могилянська Академія»

Кафедра філософії та релігієзнавства

Програма курсу


АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ – 2


для студентів баклаврату ФГН (спеціальність «філософія»)


Обсяг аудиторних годин – 54 Триместр викладання – ІV (4 год. на тиждень)

з них:

  • лекційних – 28 Форма контролю – іспит

  • групових – 24

  • консультацій – 2 Кредитів за курс – 2


Викладач: кандидат філософських наук, доцент Тихолаз Анатолій Георгійович.


^ Метою курсу є вивчення класичної грецької філософії та філософії елліністично-римської доби.

Спосіб викладання курсу. Курс розрахований на 13 навчальних тижнів (по 4 години аудиторних занять щотижня). Кожного тижня читатиметься лекція (2 год.), практичні заняття проводитимуться щотижня (2 год.). Практичні заняття відбуватимуться у вигляді обговорення опрацьованого студентами матеріалу з передбачених програмою тем.

^ Система контролю. Оцінка знань студентів складатиметься з трьох елементів: оцінки за іспит, результати роботи на практичних заняттях та письмову роботу. За рейтинговою системою студент може отримати до 100 балів, з них за іспит – до 40 балів, за письмову роботу – до 12 балів. Відвідання практичних занять є обов’язковим. Іспит проходитиме у вигляді відповідей на передбачені програмою питання до іспиту.


^ Тема 1. Софісти, Сократ і сократичні школи (лекція - 4 год.).

Розквіт грецької культури у другій половині V – на початку IV ст. до н.е. Софістика як культурна течія та як філософська школа. Поворот до антропологічної проблематики у філософії софістів. "Старші" й "молодші" софісти. Протагор (481-411 до н.е.) та його теза "людина є мірою всіх речей". Міркування Горгія (бл. 483-375 до н.е.) про небуття сущого, його непізнаваність і невимовність знання у слові. Погляди "молодших" софістів (Лікофрон, Алкідам, Фрасімах та ін.). Релігійний скептицизм і соціально-етичний релятивізм софістів.

Сократ (469-399 до н.е.) та його місце в історії світової філософії. "Проблема Сократа". Джерела вивчення життя та вчення Сократа. Сократ і софісти. Сократівське тлумачення предмету філософії. Маєвтика Сократа, його внесок у розробку діалектичної методології. Етика Сократа. Філософія Сократа як одне з ідейно-теоретичних джерел платонізму.

Сократичні школи, їхнє місце в історії античної культури, філософії і літератури. Кінічна школа (Антисфен, Діоген Синопський та ін.): заперечення реальності загального, кінізм як етична позиція. Кіренаїки (Арістипп, Феодор) і формування гедоністичної етики. Внесок представників мегарської школи (Евклід, Евбулід, Діодор, Стилпон) у розвиток логічної думки.


Практичне заняття: СОФІСТИ, СОКРАТ (4 год.).

1. Філософські погляди Протагора.

2. Філософські погляди Горгія.

3. Образ Сократа в творах Ксенофонта.

4. Сократ у "Хмарах" Арістофана.

5. Сократ у творах Платона.


Література:


Обов’язкова:

Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения. – М.-Л., 1985.

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т.1,Ч.1. – С. 299-315.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 109-149, 234-268.

Антология кинизма. – М., 1984. – С. 97-210.

Аристофан. Облака // Комедии: В 2-х т. – Т.1. – М., 1983. – С. 153-234.

Платон. Апологія Сократа. Крітон. Федон // Діалоги. – К., 1995. – С. 20-41, 42-53, 234-292.

Додаткова:

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P.81-126.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. III: The Fifth-Century Enlightenment – Part 1: The Sophists; Part 2: Socrates. – Cambridge University Press, 1971.

Stone I.F. The Trial of Socrates. – Anchor Books-Doubleday, 1989.

Taylor A.E. Socrates: The Man and His Thought. – Doubleday-Anchor Books, 1953.

The Philosophy of Socrates: A Collection of Critical Essays. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.

Vlastos G. Socrates, Ironist and Moral Philosopher. – Cornell University Press, 1991.

Vlastos G. Socratic Studies. – Cambridge University Press, 1994.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 97-131.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С. 108-136.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995. – С. 94-133.

Гомперц Т. Греческие мыслители. Сократ и сократики. – СПб., 1999.

Кессиди Ф.Х. Сократ. – М., 1976.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М., 1969.

Нахов И.М. Философия киников. – М., 1982.

Нерсесянц В.С. Сократ. – М., 1977.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 237-322.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 203-239.

Чернышев Б.С. Софисты. – 2-е изд. – М., 2007.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 91-124, 187-218.


Тема 2. Філософія Платона (лекція - 10 год.).

Життя і діяльність Платона (427-347 до н.е.). Твори Платона. Теоретичні джерела формування філософії Платона.

Становлення та еволюція вчення про ідеї, його місце у філософії Платона.

Теорія пізнання Платона. Платонівська класифікація видів знання, критика сенсуалістичних уявлень про пізнання. Теорія пізнання як пригадування. Методологічна роль діалектики у філософії Платона. Розробка принципів діалектики у діалогах "Софіст" і "Парменід". Роль міфологічного компонента у платонівському філософуванні. Вчення про Ерос.

Вчення про душу та його відношення до теорії пізнання, космології, етики та вчення про державу.

Соціально-політичні погляди Платона.

Філософські ідеї пізнього Платона. Синтез платонізму і піфагореїзму в космології Платона. Платонівська Академія, головні етапи її розвитку.

Історичні долі платонізму в світовій філософській думці.


Практичне заняття: ПЛАТОН (8 год.).

1. Вчення Платона про ідеї ("Гіппій Більший", "Держава" (VII кн.: "Міф про печеру"), "Протагор").

2. Теорія пізнання ("Теетет", "Менон").

3. Діалектика ("Софіст", "Парменід").

4. Психологія ("Федон").

5. Вчення про Ерос ("Бенкет").

6. Космологія ("Тімей").

7. Суспільно-політичне вчення ("Держава").


Література:


Обов’язкова:

Платон. Менон // Соч.: В 3-х т. – М.,1970. – Т .2. – С. 367-411.

Платон. Теэтет // Там же. – С. 233-317.

Платон. Пир // Там же. – С. 95-155.

Платон. Софист // Там же. – С. 319-400.

Платон. Парменид // Там же. – С. 401-477.

Платон. Государство // Соч.: В 3-х т. – М.,1971. – Т.3,Ч.1. – С. 89-453.

Платон. Тимей // Там же. – С. 455-541.

Платон. Гіппій Більший // Діалоги. – С. 81-107.

Платон. Крітон // Діалоги. – С. 42-51.

Платон. Протагор // Діалоги. – С.108-154.

Платон. Федон // Діалоги. – С. 234-292.

Платон. Федр // Діалоги. – С. 293-339.

Додаткова:

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 127-265.

Cornford F.M. Plato’s Theory of Knowledge. – The Liberal Arts Press, 1957.

Cornford F.M. Plato and Parmenides. – Kegan Paul, 1939.

Crombie I.M. An Examination of Plato’s Doctrines. – Routlege & Keagan Paul, 1963.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IV, Plato: the man and his dialogues, earlier period. – Cambridge University Press, 1975.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. V, The Later Plato and the Academy. – Cambridge University Press, 1978.

Kramer H. J. Plato and the Foundations of Metaphysics. – State University of New York Press, 1990.

Plato: A Collection of Critical Essays, Vol. I-II. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.

Studies in Plato’s Metaphysics. Ed.by R.E.Allen. – Routlege & Keagan Paul, 1968.

Taylor A.E. Plato: The Man and His Work. – Methuen & Co, 1952.

The Cambridge Companion to Plato. – Cambridge University Press, 1992.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М.,1976. – С. 174-258.

Асмус В.Ф. Платон: эйдология, эстетика, учение об искусстве // Историко-философские этюды. – М., 1984. – С. 3-44.

Богомолов А.С. Античная философия. – М.,1985. – С. 164-195.

Васильева Т.В.Афинская школа философии. – М., 1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С. 133-190.

Виндельбанд В. Платон. – К., 1993.

Грот Н.Я. Очерк философии Платона. – 2-е изд. – М., 2007.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. – М., 1974.

Лосев А.Ф. Эрос у Платона // Философия, мифология, культура. – М., 1991. – С. 188-209.

Мочалова И.Н. Метафизика Ранней Академии и проблемы творческого наследия Платона и Аристотеля // AKADEMEIA. Материалы и исследования по истории платонизма.
Межвузовский сборник. Выпуск 3. – СПб., 2000. – С. 226-330.

Платон и его эпоха. – М., 1979.

Платон: pro et contra. – СПб., 2001.

Соловьев В.С. Жизненная драма Платона // Соч.: В 2-х т., – Т. 2. – М., 1990. – С. 582-626.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 325-399.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 244-278.

Шейнман-Топштейн С.Я. Платон и ведийская философия. – М., 1978.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 125-148.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.


Тема 3. Філософія Арістотеля (лекція - 10 год).

Життя й творчість Арістотеля (384 - 322 до н. е.). Арістотель і Академія. Заснування Лікею. Твори Арістотеля.

Арістотель про види знання та про предмет "першої філософії". Критика вчення про ідеї. Вчення про начала й чотири причини сущого. Суть буття, суще та сутність. Вчення про першу матерію й безтілесну форму. Теологія Арістотеля.

Фізика Арістотеля. Класифікація видів руху, вчення про першоджерело руху. Космологія. Природничонаукові уявлення Арістотеля.

Розробка пізнавальної методології в "Органоні". Логічне вчення Арістотеля. Класифікація видів знання. Категоріальне вчення Арістотеля, категорії як роди буття та форми думки.

Психологія Арістотеля.

Етика Арістотеля, вчення про чесноти.

Соціально-політичні ідеї Арістотеля.

Вчення про мистецтво та естетичні погляди Арістотеля.

Місце Арістотеля в історії світової філософської думки.

Розвиток перипатетичної філісофії по смерті Арістотеля (Теофраст, Евдем, Арістоксен, Дікеарх, Стратон та ін.).


Практичне заняття: АРІСТОТЕЛЬ (8 год.).

1. Арістотель про предмет "першої філософії".

2. Критика вчення про ідеї у "Метафізиці".

3. Вчення про перші причини і начала сущого в "Метафізиці".

4. Категоріальне вчення.

5. Психологія ("Про душу").

6. Суспільно-політичне вчення.


Література:


Обов’язкова:

Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. – М., 1976. – Т.1. – С. 63-367.

Аристотель. О душе // Там же. – С. 369-446.

Аристотель. Категории // Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2. – С. 51-89.

Аристотель. Физика // Соч.: В 4-х т. – М., 1981. – Т.3. – С.59-377.

Арістотель. Політика. – К., 2000.

Аристотель. Большая этика // Соч.: В 4-х т. – М., 1983. – Т.4. – С.295-373.

Арістотель. Поетика. – Київ, 1967.

Додаткова:

Аристотель. Метафизика. Переводы, комментарии, толкования. – К., 2000.

Aristotle: A Collection of Critical Essays. Ed. by J.M.E. Moravcsik. – Anchor Books-Doubleday, 1967.

Barnes J. Aristotle. – Oxford University Press, 1992.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 266-378.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. VI: Aristotle: An Encounter. – Cambridge University Press, 1981.

Taylor A.E. Aristotle. – Dover Publications, 1955.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.259-401.

Аристотель и античная литература. – М., 1978.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С.196-236.

Визгин В.П. Генезис и структура квалитативизма Аристотеля. – М., 1982.

Виллер Э.А. Учение о Едином в античности и средневековье. – СПб.,2002.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С.191-250.

Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. – М., 1975.

Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. – М., 1971.

Доватур А.И. Политика и политии Аристотеля. – М.;Л., 1965.

Зубов В.П. Аристотель. – М.,1963 (Зубов В.П. Аристотель. Человек. Наука. Судьба наследия. – М., 2000).

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. – М., 1975.

Лосев А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля // Миф. Число.Сущность. – М., 1994. – С. 527-632.

Луканин Р.К. "Органон” Аристотеля. – М., 1984.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 399-455.

Ханин Д.М. Искусство как деятельность в эстетике Аристотеля. – М., 1986.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С.297-360.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 149-186.


Тема 4. Елліністично-римська філософія (лекція - 4 год).

Доба еллінізму та її місце в історії й культурі античності. Трансформація традиційних світоглядних орієнтирів в елліністичну добу. Розвиток природничонаукових знань. Специфічні особливості елліністичної філософії.

Філософія Епікура (341 - 270 до н. е.) – новий етап у розвитку атомістики. Переосмислення Епікуром атомістики Демокріта. Епікур про призначення філософії. Нова інтерпретація співвідношення необхідності і випадковості. Обґрунтування свободи волі в епікуреїзмі. Вчення про чуттєве сприйняття як джерело істини. Гедоністична етика. Епікур про природу богів.

Поширення епікуреїзму в Римі. Поема Тіта Лукреція Кара (бл.99 -55 до н. е.). "Про природу речей" - енциклопедія римського епікуреїзму. Вплив поеми Лукреція на розвиток атомістичних ідей у філософії Нового часу.

Стоїцизм, головні етапи його розвитку. Зенон з Кітіона (бл. 336-264 до н. е.) – засновник грецького стоїцизму. Розквіт стоїчної школи під керівництвом Хрісіппа (бл. 280-205 до н. е.). Фізика стоїків. Пневматика. Вчення про логос, осмислення образу долі в стоїцизмі. Логіка стоїків. Стоїчна етика обов'язку. Космополітизм стоїків.

Середня Стоя (Посідоній, Панецій).

Специфіка римського стоїцизму, його найвидатніші представники: Сенека (3 до н.е.-65 до н.е.), Епіктет (бл. 50-138 н.е.), Марк Аврелій (121-180 н.е.).

Еклектизм Цицерона (106-43 до н.е.) та Варрона (116-26 до н.е.) та їхня роль в становленні римської філософської думки.

Скептицизм. Піррон (бл.365-275 до н.е.) – засновник грецького скептицизму. Його вчення про цілі філософії. Відмова від догматичного філософування, утримування від суджень як засіб досягнення атараксії. Секст Емпірик (кінець ІІ-початок III ст. н.е.) – видатний систематизатор скептицизму.

Філософія пізньої античності. Неопіфагореїзм та його найвидатніші представники (Аполоній Тіанський, Плутарх з Херонеї, Гай, Альбін).

Неоплатонізм як підсумок розвитку філософії язичницької античності. Плотін (203-270 н.е.) як засновник неоплатонізму. Олександрійсько-римська (III ст.), сирійська (IV ст.) та афінська (V ст.) школи неоплатонізму. Вчення про три онтологічні іпостасі: єдине, розум і душу. Вчення про еманацію. Психологія Плотіна. Містична гносеологія.

Порфірій (бл. 232-304 н.е.), роль його "Вступу" до "Категорій" Арістотеля.

Філософія міфології Ямвліха (бл.280-330 н.е.).

"Першооснови теології" Прокла (410-485 н.е.), їхнє значення для розвитку діалектики.

Закриття Юстиніаиом 529 року н.е. платонівської Академії й кінець філософії язичницької античності.


Практичне заняття: ЕЛЛІНІСТИЧНО-РИМСЬКА ФІЛОСОФІЯ (8 год.).

  1. Філософія епікуреїзму у поемі Лукреція "Про природу речей".

  2. Стоїчна етика в "Моральних листах до Луцілія" Сенеки.

  3. Систематизація скептицизму в "Трьох книгах Пірронових положень" Секста Емпірика.

  4. Неоплатонічна діалектика у "Першоосновах теології" Прокла.


Література:


Обов’язкова:

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т.1, Ч.1. – С. 536-576. Материалисты Древней Греции. – М ., 1955. – С . 181-236.

Плотин. Сочинения. – СПб., 1995.

Плутарх. Исида и Осирис. – К, 1996.

Порфирий. Жизнь Плотина // Диоген Лаэртский. О жизни, ученнях и изречениях

знаменитых философов. – М., 1986. – С. 427-440

Прокл. Первоосновы теологии // Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика.

М., 1974. – С. 458-537.

Прокл. Платоновская теология. – СПб., 2001.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Секст Эмпирик. Три книги Пирроновых положений // Соч.: В 2-х т. – М., 1976. – Т.2 – С. 287-380.

Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. – К., 1995.

Степанова А.С. Философия древней Стои. – СПб., 1995.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Учебники платоновской философии. – Москва-Томск, 1995.

Цицерон. Философские трактаты. – М., 1986

Ямвлих. О египетских мистериях. – М., 1995.

Филострат Флавий. Жизнь Аполлония Тианского. – М., 1985.

Фрагменты ранних стоиков. – Т.1. – М., 1998.

Додаткова:

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 379-506.

Адо П. Духовные упражнения и античная философия. – М., 2005.

Адо П. Плотин или простота взгляда. – М., 1991. – С.140.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 402-531.

Басов Р.А. История древнегреческой философии от Фалеса до Аристотеля. – М., 2002.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С. 237-342.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С. 251-311.

Гайденко П.П., Петров В.В. Философия природы в античности и в средние века. – М., 2000.

Гайденко П.П. Философия природы в античности и в средние века. – Ч.2 – М., 1999.

Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М., 1988. – С. 69-119, 389-399.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 455-516.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. – М., 1979.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Поздний эллинизм. – М., 1980.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн.I. – M., 1988.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн. II. – М., 1988.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991. – С. 7-417.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 219-260.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.


Теми письмових робіт:

1. Софістика як філософський напрямок та як явище культури.

2. Антропологічний поворот в філософії Сократа.

3. Онтологічний та гносеологічний виміри вчення Платона про ідеї.

4. Соціальна утопія Платона.

5. Арістотель і проблема предмету філософії.

6. Категоріальне вчення Арістотеля.

7. Світоглядні виміри елліністичної філософії.

8. Неоплатонізм як теоретичний підсумок античної філософії.


Вимоги до письмових робіт:

Мінімальний обсяг письмової роботи – 0,5 др. арк. (20 тис. знаків); максимальна оцінка – 12 балів.


Питання до іспиту:

1. Філософські погляди Протагора.

2. Філософські погляди Горгія.

3. Образ Сократа в творах Ксенофонта.

4. Сократ у "Хмарах" Арістофана.

5. Філософія кініків.

6. Філософія кіренаїків.

7. Філософія мегарської школи.

8. Сократ у творах Платона.

9. Вчення Платона про ідеї ("Гіппій Більший", "Держава" (VII кн.: "Міф про печеру", "Протагор").

10. Теорія пізнання Платона ("Теетет", "Менон").

11. Діалектика Платона("Софіст", "Парменід").

12. Психологія Платона ("Федон").

13. Вчення Платона про Ерос ("Бенкет").

14. Космологія Платона ("Тімей").

15. Суспільно-політичне вчення Платона ("Держава").

16. Арістотель про предмет "першої філософії".

17. Критика Арістотелем вчення про ідеї у "Метафізиці".

18. Вчення про перші причини і начала сущого в "Метафізиці" Арістотеля.

19. Категоріальне вчення Арістотеля.

20. Психологія Арістотеля ("Про душу").

21. Суспільно-політичне вчення Арістотеля.

22. Філософія епікуреїзму у поемі Лукреція "Про природу речей".

23. Стоїчна етика в "Моральних листах до Луцілія" Сенеки.

24. Систематизація скептицизму в "Трьох книгах Пірронових положень" Секста Емпірика.

25. Неоплатонічна діалектика у "Першоосновах теології" Прокла.
^

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

Першоджерела


Антология кинизма. – М., 1984.

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т.1,Ч.1. – М., 1969.

Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. – М., 1976. – Т.1. – С. 63-367.

Аристотель. Метафизика. Переводы, комментарии, толкования. – К., 2000.

Аристотель. О душе // Там же. – С. 369-446.

Аристотель. Категории // Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2. – С. 51-89.

Аристотель. Физика // Соч.: В 4-х т. – М., 1981. – Т.3. – С.59-377.

Арістотель. Політика. – К., 2000.

Аристотель. Большая этика // Соч.: В 4-х т. – М., 1983. – Т.4. – С.295-373.

Арістотель. Поетика. – Київ, 1967.

Аристофан. Облака // Комедии: В 2-х т. – Т.1. – М., 1983. – С. 153-234.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения. – М.-Л., 1985.

Материалисты Древней Греции. – М ., 1955.

Платон. Апологія Сократа. Крітон. Федон // Діалоги. – К., 1995. – С. 20-41, 42-53, 234-292.

Платон. Менон // Соч.: В 3-х т. – М.,1970. – Т .2. – С. 367-411.

Платон. Теэтет // Там же. – С. 233-317.

Платон. Пир // Там же. – С. 95-155.

Платон. Софист // Там же. – С. 319-400.

Платон. Парменид // Там же. – С. 401-477.

Платон. Государство // Соч.: В 3-х т. – М.,1971. – Т.3,Ч.1. – С. 89-453.

Платон. Тимей // Там же. – С. 455-541.

Платон. Гіппій Більший // Діалоги. – С. 81-107.

Платон. Крітон // Діалоги. – С. 42-51.

Платон. Протагор // Діалоги. – С.108-154.

Платон. Федон // Діалоги. – С. 234-292.

Платон. Федр // Діалоги. – С. 293-339.

Плотин. Сочинения. – СПб., 1995.

Плутарх. Исида и Осирис. – К, 1996.

Порфирий. Жизнь Плотина // Диоген Лаэртский. О жизни, ученнях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 427-440

Прокл. Первоосновы теологии // Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика.

М., 1974. – С. 458-537.

Прокл. Платоновская теология. – СПб., 2001.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Секст Эмпирик. Три книги Пирроновых положений // Соч.: В 2-х т. – М., 1976. – Т.2 – С. 287-380.

Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. – К., 1995.

Степанова А.С. Философия древней Стои. – СПб., 1995.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Учебники платоновской философии. – Москва-Томск, 1995.

Филострат Флавий. Жизнь Аполлония Тианского. – М., 1985.

Фрагменты ранних стоиков. – Т.1. – М., 1998.

Цицерон. Философские трактаты. – М., 1986

Ямвлих. О египетских мистериях. – М., 1995.


Дослідження

Aristotle: A Collection of Critical Essays. Ed. by J.M.E. Moravcsik. – Anchor Books-Doubleday, 1967.

Barnes J. Aristotle. – Oxford University Press, 1992.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Cornford F.M. Plato’s Theory of Knowledge. – The Liberal Arts Press, 1957.

Cornford F.M. Plato and Parmenides. – Kegan Paul, 1939.

Crombie I.M. An Examination of Plato’s Doctrines. – Routlege & Keagan Paul, 1963.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. III: The Fifth-Century Enlightenment – Part 1: The Sophists; Part 2: Socrates. – Cambridge University Press, 1971.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IV, Plato: the man and his dialogues, earlier period. – Cambridge University Press, 1975.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. V, The Later Plato and the Academy. – Cambridge University Press, 1978.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. VI: Aristotle: An Encounter. – Cambridge University Press, 1981.

Kramer H. J. Plato and the Foundations of Metaphysics. – State University of New York Press, 1990.

Plato: A Collection of Critical Essays, Vol. I-II. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.

Stone I.F. The Trial of Socrates. – Anchor Books-Doubleday, 1989.

Studies in Plato’s Metaphysics. Ed.by R.E.Allen. – Routlege & Keagan Paul, 1968.

Taylor A.E. Socrates: The Man and His Thought. – Doubleday-Anchor Books, 1953.

The Cambridge Companion to Plato. – Cambridge University Press, 1992.

The Philosophy of Socrates: A Collection of Critical Essays. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.

Vlastos G. Socrates, Ironist and Moral Philosopher. – Cornell University Press, 1991.

Vlastos G. Socratic Studies. – Cambridge University Press, 1994.

Taylor A.E. Aristotle. – Dover Publications, 1955.

Taylor A.E. Plato: The Man and His Work. – Methuen & Co, 1952.


Адо П. Духовные упражнения и античная философия. – М., 2005.

Адо П. Плотин или простота взгляда. – М., 1991. – С.140.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.

Асмус В.Ф. Платон: эйдология, эстетика, учение об искусстве // Историко-философские этюды. – М., 1984. – С. 3-44.

Басов Р.А. История древнегреческой философии от Фалеса до Аристотеля. – М., 2002.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.

Васильева Т.В.Афинская школа философии. – М., 1985.

Визгин В.П. Генезис и структура квалитативизма Аристотеля. – М., 1982.

Виллер Э.А. Учение о Едином в античности и средневековье. – СПб.,2002.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Виндельбанд В. Платон. – К., 1993.

Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. – М., 1975.

Гайденко П.П., Петров В.В. Философия природы в античности и в средние века. – М., 2000.

Гайденко П.П. Философия природы в античности и в средние века. – Ч.2 – М., 1999.

Гомперц Т. Греческие мыслители. Сократ и сократики. – СПб., 1999.

Грот Н.Я. Очерк философии Платона. – 2-е изд. – М., 2007.

Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. – М., 1971.

Доватур А.И. Политика и политии Аристотеля. – М.;Л., 1965.

Зубов В.П. Аристотель. – М.,1963 (Зубов В.П. Аристотель. Человек. Наука. Судьба наследия. – М., 2000).

Кессиди Ф.Х. Сократ. – М., 1976.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М., 1969.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. – М., 1974.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. – М., 1975.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Поздний эллинизм. – М., 1980.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн.I. – M., 1988.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн. II. – М., 1988.

Лосев А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля // Миф. Число.Сущность. – М., 1994. – С. 527-632.

Лосев А.Ф. Эрос у Платона // Философия, мифология, культура. – М., 1991. – С. 188-209.

Луканин Р.К. "Органон” Аристотеля. – М., 1984.

Мочалова И.Н. Метафизика Ранней Академии и проблемы творческого наследия Платона и Аристотеля // AKADEMEIA. Материалы и исследования по истории платонизма.
Межвузовский сборник. Выпуск 3. – СПб., 2000. – С. 226-330.

Нахов И.М. Философия киников. – М., 1982.

Нерсесянц В.С. Сократ. – М., 1977.

Платон и его эпоха. – М., 1979.

Платон: pro et contra. – СПб., 2001.

Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М., 1988

Соловьев В.С. Жизненная драма Платона // Соч.: В 2-х т., – Т. 2. – М., 1990. – С. 582-626.

Ханин Д.М. Искусство как деятельность в эстетике Аристотеля. – М., 1986.

Чернышев Б.С. Софисты. – 2-е изд. – М., 2007.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Шейнман-Топштейн С.Я. Платон и ведийская философия. – М., 1978.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.









Скачати 203.96 Kb.
Дата конвертації23.10.2013
Розмір203.96 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи