Програма курсу “ Комунікативна практична філософія\" для студентів мп “Філософія\" Викладач доктор філософських наук, старший науковий співробітник Єрмоленко Анатолій Миколайович icon

Програма курсу “ Комунікативна практична філософія" для студентів мп “Філософія" Викладач доктор філософських наук, старший науковий співробітник Єрмоленко Анатолій Миколайович



Схожі




Національний університет “Києво-Могилянська Академія”

Кафедра філософії та релігієзнавства




Програма курсу


Комунікативна практична філософія”

для студентів МП – “Філософія”

Викладач – доктор філософських наук, старший науковий співробітник Єрмоленко Анатолій Миколайович



Метою курсу є вивчення праць представників комунікативної філософії (К.-О.Апель, Ю.Габермас, Д.Бьолер, В.Кульман, В.Гьосле) та реконструкція головних концепцій цього філософського напряму. Передбачається також викладення комунікативної теорії та трансцендентальної прагматики в порівнянні з іншими напрямами сучасної практичної філософії – ціннісним консерватизмом, системною теорією, критичним раціоналізмом, комунітаризмом, постмодернізмом тощо, а також аналіз тенденцій трансформації класичної практичної філософії та класичної соціальної теорії комунікативною теорією та дискурсивною етикою.


^ Спосіб викладання. Курс читається у ІІ триместрі і розрахований на 13 навчальних тижнів (по 4 ауд. год. щотижня). Курс складається з лекцій (26 год.) і практичних занять (24 год.), консультацій (2 год.). Перший тиждень – лекційний. У лекціях здійснюється аналіз головних тем комунікативної практичної філософії. Практичні заняття спрямовані на поглиблене вивчення першоджерел, а також на отримання знань щодо сучасного дискурсу в царині практичної філософії та прикладної етики.

^ Система контролю. Упродовж триместру студент зобов’язаний відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка – 40 балів) і підготувати реферат (мінімальний обсяг – 0,5 др. арк. (20 тис. знаків); максимальна оцінка – 20 балів). Після закінчення курсу студент складає залік (максимальна оцінка – 40 балів).


Тема 1.

Соціально-онтологічні та методологічні чинники тенденції “реабілітації практичного розуму” в сучасній західній філософії


Лекція(4 год.)

1. Глобальні проблеми сучасності та загальнолюдські цінності.

2.Криза новоєвропейського раціоналізму та проблема ціннісних орієнтацій західного суспільства.

3. Основні концептуальні напрями та предметні сфери сучасної практичної філософії.

Практичне заняття: Проблеми дослідження сучасної практичної філософії (2 год.)

1. Чим обумовлений пошук нових ціннісних орієнтацій та нормативних систем в сучасному суспільстві?

2. У чому обмеженість принципу “свободи від цінностей” в філософських та соціальних науках?

3. Модерн та постмодерн. Доля розуму за доби постмодерну.

4. Яке місце посідає практична філософія серед філософських дисциплін на Заході? Характеристика основних концептуальних напрямів “реабілітації практичної філософії”.


Література

Обов’язкова:

Апель К.-О.Ситуація людини як етична проблема // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С.231-254.

Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического познания // Вебер М. Избр.произведения.– М.:Прогресс, 1990. – С.345-415.

Вебер М. Смысл “свободы от оценки” в социологической и экономической науке // Вебер М.Избр. произведения. – С.547-601.

Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность. – М.: Политиздат, 1991. – С. 62-71.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999.– С.7-18.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації (Перекл. А.Єрмоленка, В.Єрмоленка, післямова А.Єрмоленка). – К.: Лібра, 2001 р. – С.12-46.

Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект // Вопросы философии. – 1992, № 4. – С.40-52.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции иинтервью, Москва, апр., 1989 г. – М., 1992.– 7-31.

Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике. – М., 2002. – С.11-26.


Додаткова: 45, 49, 51,52, 54, 60, 73.


Тема 2.

Трансцендентальна прагматика: парадигмальний поворот від філософії свідомості до філософії комунікації


Лекція (2 год)

1. Завдання комунікативної етики розуму в науково-технічну епоху.

2. Формування основних методологічних настанов трансцендентальної прагматики.

3. Арґументація, дискурс як соціальні виміри розуму у світлі комунікативно-теоретичного повороту.


Практичне заняття: Комунікативна теорія в контексті лінґвістично-герменевтично-прагматичного повороту (2 год.)

1. Комунікативна теорія і класична філософія.

2. Проблеми інтерсуб’єктивності в комунікативній теорії.

3.Доля метафізики та її дискурсивно-комунікативна інтерпретація за доби постметафізики.

4. Методологічна функція “трансцендентальної комунікації”.


Література

Обов’язкова:

Апель К.-О. Теория языковых актов и трансцендентальная праґматика языка // Вопросы философии. – 1997, №1.

Апель К.-О. Язык и истина в современной ситуации философии //Апель К.-О. Трансформация философии. – М.: Логос, 2001. – С.33-60.

Апель К.-О. От Канта к Пирсу: Семиотическая трансформация трансцендентальноъ логики //Апель К.-О. Трансформация философии. –М.: Логос, 2001. – С.171-192.

Габермас Ю. Єдність розуму в розмаїтті його голосів // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 255-286.

Габермас Ю. Філософський дискурс модерну. – К.: Четверта хвиля, 2001. – 424 с.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции и интервью, Москва, апр., 1989 г. – М.:“KAMI”, 1992.– С.7-31.

Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – Спб: Наука, 2000. – С.67-120 с.

Гьосле В. Трансцендентальна прагматика як фіхтеанство інтерсуб’єктивності // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 455-478.

Гьосле В.Велич та межі практичної філософії Канта // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С.19-51.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – C.19-56.


Додаткова: 42, 47, 55, 58, 59, 69, 72, 87, 90


Тема 3.

Проблеми леґітимації моральних норм у комунікативній етиці


Лекція (2 год.)

1. Типи раціональності. Консенсуально-дискурсивна раціоналізація життєвого світу як умова граничного обґрунтування (Letztbegründung) норм.

2. Проблеми граничного обґрунтування моральних норм. Дискурс як метаінституціональна інстанція суспільно-практичної леґітимації моральних належностей.

3. Принцип універсалізації як методологічна засада трансформації категоричного імперативу Канта. Норми комунікативної етики.

4. Етичний зміст комунікативної компетенції


Практичне заняття: Проблеми обґрунтування дискурсивної етики (2 год.)

1. Зрілість особистості та суверенність її практичного розуму.

2. Цілераціональна та комунікативна дії. Типи раціональності.

3. Виявлення перформативної суперечності в процедурі граничного дискурсивного обґрунтування норм.

4. Умови ідеального дискурсу.

5. Трансформація категоричного імперативу Канта. Норми комунікативної етики.


Література

Обов’язкова:

Апель К.-О. Апріорі спільноти та основи етики. До проблеми раціонального обґрунтування етики за доби науки // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. – К.:Ваклер,1996. – С. 360-421.

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 355-371.

Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 287-324.

Гьосле В. Діалектика стратегічної та комунікативної раціональностей // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С.68-97.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – С.57-90.

Гьосле В. Трансцендентальна прагматика як фіхтеанство інтерсуб’єктивності // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 455-478.

Кант І. Критика практичного розуму. Переклад І.Бурківського (Наук.редак.А.Єрмоленка). – К.: Юніверс, 2004. – С.35-38.

Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Кант И. Соч.,т.6. – М.:Мысль,1966. – С.25-35.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции и интервью, Москва, апр., 1989 г. – М.:“KAMI”, 1992. – С. 7-32.

Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – Спб: Наука, 2000. – С.123-172.


Додаткова: 55, 80, 86, 87.


Тема 4.


Комунікативна трансформація соціальної теорії


Лекція (4 год.)

1. Соціально-філософські передумови комунікативної теорії суспільства.

2. Система та життєвий світ як дві форми суспільної інтеґрації.

3. Комунікативно-теоретичний “діаґноз” модерного суспільства.

4. Комунікативна теорія та критика ідеології.

5. Емансипаторська функція глибинної метагерменевтики.


Практичне заняття: Соціальна теорія комунікативної дії (2 год.)

1. Соціально-теоретичні джерела теорії комунікативної дії.

2. Типи соціальної інтеґрації. Життєвий світ та система.

3. Комунікативний діагноз доби.


Література:

Обов’язкова:

Апель К.-О. Коммуникативное сообщество как трансцендентальная предпосылка социальных наук // Апель К.-О. Трансформация философии. –М.: Логос, 2001. – С.193-236.

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 355-371.

Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 287-324.

Ґадамер Г.- Ґ. Істина і метод: Основи філософської герменевтики. Т.1. – К.:Юніверс. – 2000. – С.247-284.

Гьосле В. Моральна рефелексія та розпад інституцій. До діалектики просвітництва та антипросвітництва // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С. 52-67.

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант І. Соч.,т.6. – С.5-24.

Кант И. К вечному миру // Кант И. Соч. т.6. – С.257-309.

Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект // Вопросы философии. – 1992, № 4. – С.40-52.

Габермас Ю. Про суб’єкта історії // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 346-354.

Хабермас Ю. Теория коммуникативного действия (пер. Тура М.Г.). Філософські студії Київського університету. Філософський альманах. Вип. 2. К.: К.У., 1997. – С.87-144.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – С.91-137.


Додаткова: 18, 54, 69, 71, 88


Тема 5.

Соціокультурна еволюція моральної свідомості в онто-і філогенетичному вимірах


Лекція (2 год.)

1.Щаблі розвитку моральної свідомості за Л.Кольберґом. (доконвенціональна, конвенціональна та постконвенціональна стадії розвитку моральної свідомості).

2. Трансцендентально-комунікативні виміри сумління та еволюція нормативних настанов.

3. Розвиток моральності до постконвенціональної універсалістської етики.


Практичне заняття: Розвиток моральної свідомості та універсалістська етика (2 год.)

  1. Розвиток етики: прогрес чи регрес.

2.Щаблі розвитку моральної свідомості за Л.Кольберґом.

3.Традиції та інновації в етиці.

  1. Етос і мораль у сучасному світі.


Література:

Обов’язкова:

Апель К.-О. Апріорі спільноти та основи етики. До проблеми раціонального обґрунтування етики за доби науки // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. – К.: Ваклер, 1996. – С. 360-421.

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 355-371.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – С.91-137.

Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – Спб: Наука, 2000. – С.53-66; 178-198.


Додаткова: 54, 56, 71, 87


Тема 6.

Дискурсивно-прагматична реконструкція практичного розуму. Трансцендентально-праґматичні передумови демократизації суспільства


Лекція (2 год.)

1. Проблеми поєднання моралі та політики.

2. Етизація політики як подолання суперечності між етичною (дискурсивно-комунікативною) та стратеґічною раціональністю.

3. Орієнтація на взаєморозуміння як умова подолання політичної парадигми “друг-ворог”.

4. Принципи політичної етики.


Практичне заняття: Консенсуально-дискурсивна трансформація практичного розуму. Перше заняття: Проблеми взаємодії етики та політики (2 год.)

1.Ідея “доброго життя” та формальний принцип справедливості. Дискурсивно-комунікативий чинник демократизації політики.

2.Комунікативно-теоретичний зміст ідеї прямої демократії. Роль громадськості в становленні та розвитку демократичного суспільства.

3.Проблеми леґітимації політичного ладу в “пізньому капіталізмі”.

4. Дискурс та етика ненасильництва.


Література:

Обов’язкова:

Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності в ситуації сучасного світу // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 395-412.

Апель К.-О. Спрямування англо-американського “комунітаризму” в світлі дискурсивної етики // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 372-394.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избранные произведения. – С. 644-706.

Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. – Львів: Літопис, 2000. – 44-70;

Габермас Ю. Про суб’єкта історії // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 346-354.

Хабермас Ю. О субъекте истории. Кратике замечание по поводу ложных альтернатив // Философия истории. Пособие для студентов гуманитарных вузов. – Москва:АО “Аспект Пресс”, 1994. – С. 384-289.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции и интервью, Москва, апр., 1989 г. – М.:“KAMI”, 1992.– С.33-56.

Хабермас Ю. Вовлечение другого. Очерки политической теории. – Спб. Наука, 2001. – С. 381-415.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – С.138-180.

Єрмоленко А.М. Універсальний громадський дискурс як морально-етична метаінституція легітимації політичного ладу // Етика і політика. К.:Стилос, 2001. – С. 37-82.

Єрмоленко А.М. Публічність як чинник громадянського суспільства за доби глобалізації // Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. – К.: Інститут ліберального суспільства, 2007. – С. 91-107.

Хёффе О. Плюрализм и толерантность: к легитимации в современном мире // Философские науки, 1991, № 12. – С.16-28.


Додаткова: 44, 50, 53, 54, 61,70, 74, 75,


Тема 7.

Консенсуально-етична трансформація економічної раціональності


Лекція (2 год.)

1. Зміна парадиґми економічної теорії на засадах комунікативно-прагматичної парадигми.

2. Подолання концепції “двох світів” – суто економічної раціональності та позаекономічної моральності.

3. Мораль та ринок.


Практичне заняття: Консенсуально-дискурсивна трансформація практичного розуму. Друге заняття: Проблеми співвідношення етики та економіки (2 год.)

1. Мораль і капіталізм.

2. Структурні перетворення в сучасному суспільстві та обмеженість економічної раціональності.

3. Комунікативна трансформація економічної теорії.

4. Морально-етичні аспекти розвитку техніки в сучасному світі.


Література:

Обов’язкова:

Бьолер Д. Ідея та обов’язковість відповідальності за майбутнє. Ганс Йонас та етика діалогу: перспективи духу епохи / Пер. з нім. О. Вєдрова, О. Шаблій. Наукова редакція А.Єрмоленка // Філософська думка. 2007, № 1, с.117-134; № 2, с.77-95; № 3, с.81-99.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – С.181-193.

Гьосле В. Чому техніка перетворилася на ключову філософську проблему? // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С.98-119.

Гьосле В. У пошуках етичної оцінки капіталізму // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С.120-144.

Хёсле В. Философия и экология. М.: Изд. “Kami”, 1994. – С. 103-134.


Додаткова: 54, 64, 65, 79, 82


Тема 8.

Комунікативна теорія та етика відповідальності


Лекція (2 год.)


1. Типологія відповідальності.

2. Відповідальність та екологія.

3. Трансцендентальна прагматика та відповідальність філософії.


Практичне заняття: Глобальні проблеми сучасності та етика відповідальності (4 год.)

1. Типи відповідальності.

2. Екологічна криза як етична проблема. Комунікативно-теоретичне тлумачення екологічного імперативу.

3. Третій світ як філософська проблема.

4. Відповідальність філософії.


Література:

Обов’язкова:

Апель К.-О. Екологічна криза як виклик дискурсивній етиці // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 413-454.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999,– С.181-205.

Гьосле В. Третій світ як філософська проблема // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С. 145-179.

Гьосле В. Буття та суб’єктивність. До метафізики екологічної кризи // Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – С.180-210.

Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике. – М., 2002. – С.11-26.

Хёсле В. Философия и экология. М.: Изд. “Kami”, 1994. – С. 39-102.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації (Перекл. А.Єрмоленка, В.Єрмоленка, післямова А.Єрмоленка) – К.: Лібра, 2001 р. – С. 123-204.


Додаткова: 54, 57, 85, 86


Тема 9.

Трансцендентальна прагматика та ідеологія


Лекція (2 год.)


1. Утопія та ідеологія в комунікативно-теоретичному тлумаченні.

2. Ідеально-комунікативне подолання утопії.

3. Комунікативна “реконструкція історичного матеріалізму”.


Практичне заняття: Комунікативна філософія як критична теорія (2 год.)

  1. Комунікативний трансценденталізм як передумова соціальних наук.

  2. Критика ціннісного консерватизму та комунітаризму.

3. Комунікативна реконструкція утопічної свідомості та марксизм.

3.Глибинна герменевтика та критика ідеології.


Література:

Обов’язкова:

Апель К.-О. Коммуникативное сообщество как трансцендентальная предпосылка соцыиальных наук //Апель К.-О. Трансформация философии. М.: Логос, 2001. – С.193-236.

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 355-371.

Апель К.-О. Спрямування англо-американського “комунітаризму” в світлі дискурсивної етики // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 372-394.

Ґадамер Г.– Ґ. Істина і метод: Основи філософської герменевтики. Т.1. – К.:Юніверс, 2000. – С.247-284.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – С.89-90; 171-180.

Утопия и утопическое мышление. Антология зарубежной литературы (Под общей редакцией Чаликовой В.А.). – М.:Прогресс, 1991. – 404 с. Ч.2. Утопия в истори социальных идей. – С.113-133.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації (Перекл. А.Єрмоленка, В.Єрмоленка, післямова А.Єрмоленка) – К.: Лібра, 2001 р. – С.267-341.


Додаткова: 54, 73, 89


Тема 10.

Методологічні межі комунікативної теорії.


Лекція (2 год.)

1. “Комунікативний соліпсизм” трансцендентальної праґматики?

2. Критика граничного обґрунтування етики. (Критичний раціоналізм, ціннісний консерватизм, постмодернізм та ін.). Трилема Мюнхгаузена Г.Альберта.

  1. Межі універсального дискурсу.



Тема 11.

Проблеми рецепцій комунікативної парадигми в дослідженні українського етосу


Лекція (2 год.)


1. Морально-етичний вимір процесу глобалізації.

2. Особливості українського етосу в світлі щаблів розвитку моральної свідомості.

3. Політичний дискурс і проблеми демократизації українського суспільства.

4. Проблеми розбудови соціальної ринкової економіки: комунікативний аспект.


Практичне заняття: Проблеми співвідношення універсалістської макроетики та етосів локальних соціокультурних життєвих форм (на прикладі розвитку українського етосу) (4 год).

  1. Соціально-економічна глобалізація і універсалізація моральних норм та цінностей.

  2. Партикуляристська етноетика versus універсалістська макроетика.

  3. Раціоналізація українського етосу за умов глобалізації.

  4. Політичний дискурс як моральна категорія громадянського суспільства в Україні.



Література:

Обов’язкова:

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 355-371.

Бочковський І.О. Наука про націю // Матеріали до розвитку суспільно-політичної думки в Україні ХІХ-ХХ ст. Брюссель; Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк;Торонто, 1977.

Єрмоленко А.М. Структурні зміни українського етосу як комунікативний чинник національної їдеї // Національна ідея і соціальні трансформації в Україні. – Київ: Український центр духовної культури, 2005. – С. 26-54.

Єрмоленко А.М. Монологічна та дискурс-етична моделі відповідальності у суспільстві за доби реконструкції // Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід.– К.:Етна-1, 2006.– С.7-20.

Єрмоленко А.М. Публічність як чинник громадянського суспільства за доби глобалізації // Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. – К.: Інститут ліберального суспільства, 2007. – С. 91-107.

Єрмоленко А. М. Етос і мораль у сучасному світі. – К.: ПАРАПАН, 2004. – С. 7-39.

Лой А. Патогенез социальных интеграций в постсоветском обществе // Политическая мысль. – № 3, 1997. – С.128-143.

Лой А.М. Lernprozess: український досвід // Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід.– К.:Етна-1, 2006.– С.21-35.


Додаткова: 62, 63, 66, 67, 68, 76, 83, 84


Теми письмових робіт:

  1. Комунікативна практична філософія в контексті сучасної світової філософської думки.

  2. Комунікативна трансформація класичної філософії: головні напрями.

  3. Соціально-економічна глобалізація і морально-етична універсалізація.

  4. Партикуляризм і універсалізм у сучасній практичній філософії.

  5. Етос і мораль у сучасному світі.



^

Завдання для тижня самостійної роботи


Підготувати реферат на тему: “Морально-етичний дискурс за доби глобалізації”.


Вимоги до письмових робіт:

Письмова робота виконується за темами, сформульованими в Програмі, або за тематикою, що відповідає курсу. Тема роботи попередньо узгоджується з викладачем курсу. Робота має бути структурована (вступ, головна частина, висновки, список використаної літератури). Робота подається викаладачеві за тиждень до заліку. Обсяг роботи – 0,5 др.а.


Питання до іспиту

  1. Основні парадигми в історії філософії за Ю.Габермасом.

  2. У чому полягає парадигмальний поворот у комунікативній філософії?

  3. Принцип “свободи від цінностей” та “парадокс раціоналізації” за М.Вебером?

  4. Доля метафізики ХХ ст. та проблема єдності розуму.

  5. Які труднощі виникають на шляху створення універсалістської етики.

  6. Специфіка комунікативного тлумачення трансцендентального.

  7. Які умови ідеальної комунікації як регулятивного принципу?

  8. Поняття “життєвого світу” у Е.Гусерля та в комунікативній теорії.

  9. Комунікативне тлумачення зрілості людини.

  10. Що таке дискурс?

  11. Як співвідносяться поняття “цілераціональної”, “комунікативної” та “стратегічної” дій.

  12. Основні типи раціональності.

  13. У чому відмінність трансцендентально-прагматичного тлумачення консенсусу від концепцій суспільного договору Т.Гобса і Ж.Ж.Руссо?

  14. Як розв’язується проблема граничного обгрунтування етики в комунікативній теорії?

  15. Характеристика перформативних висловлювань. Що таке перформативна суперечність?

  16. У чому сенс консенсуально-дискурсивної реконструкції категоричного імперативу І.Канта?

  17. У чому полягає зміст трилеми Мюнхгаузена?

  18. Як поєднуються деонтологічний та телеологічний виміри в комунікативній етиці?

  19. У чому полягає недостатність гадамерівського герменевтичного методу.

  20. Критика ідеології та глибинна герменевтика.

  21. У чому зміст зміни парадигми в теорії комунікативної дії щодо класичної соціології?

  22. Інтеґративна роль “життєвого світу” та “системи”. Які функції вони виконують в суспільстві?

  23. “Діагноз” науково-технічної цивілізації під кутом зору комунікативної теорії.

  24. Історична типологія суспільства з позиції комунікативної теорії.

  25. Чи існує поступ в морально-етичній сфері? Щаблі розвитку моральної свідомості за Л.Кольберґом.

  26. Совість як моральний вимір самосвідомості.

  27. Ставлення комунікативної теорії до традиційних норм та цінностей.

  28. Мораль і звичаєвість у комунікативно-теоретичному тлумаченні.

  29. Плюралізм етосів і універсалістська макроетика.

  30. У чому полягає реконструкція історичного матеріалізму за Габермасом. Комунікативна теорія та марксизм.

  31. Відношення етики та політики в комунікативній теорії.

  32. Як співвідносяться поняття “демократія” та “універсальний громадський дискурс”?

  33. У чому полягає дискурсивно-етична леґітимація політичної системи?

  34. У чому полягає відмінність правових та моральних норм?

  35. Симетрична комунікація та відносини панування в суспільстві.

  36. Норми політичної дії.

  37. “Структурні зміни громадськості” як чинник становлення модерного суспільтва. Роль нових громадських рухів у подальшій демократизації суспільства.

  38. Монологічний та діалогічний принципи відповідальності.

  39. Консенсуально-діалогічний принцип в розв’язанні політичних конфліктів. Етика ненасилля.

  40. Чи є комунікативна етика утопією?

  41. Комунікативна трансформація економічного розуму.

  42. Етика та економіка в історії економічної теорії.

  43. Чи можливе поєднання етики та економічної теорії?

  44. Морально-етичний сенс “соціального ринкового господарства”.

  45. Чи може стати природа предметом етичної відповідальності людини за умов науково-технічної цивілізації?

  46. Проблема подолання антропологізму в етиці.

  47. Дискурсивно-етичне тлумачення екологічного імперативу.

  48. Як співвідносяться науково-технічна і дискурсивно-етична раціональності щодо розв’язання екологічних проблем?

  49. У чому полягають методологічні межі комунікативної парадигми?

  50. Перспективи застосування комунікативної теорії до дослідження процесів модернізації українського суспільства.
^

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

Першоджерела


  1. Апель К.-О.Ситуація людини як етична проблема // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С.231-254.

  2. Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 355-371.

  3. Апель К.-О. Спрямування англо-американського “комунітаризму” в світлі дискурсивної етики // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 372-394.

  4. Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності в ситуації сучасного світу // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 395-412.

  5. Апель К.-О.Екологічна криза як виклик дискурсивній етиці // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 413-454.

  6. Апель К.-О. Апріорі спільноти та основи етики. До проблеми раціонального обґрунтування етики за доби науки // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. – К.: Ваклер, 1996. – С. 360-421.

  7. Апель К.-О. Теория языковых актов и трансцендентальная прагматика языка // Вопросы философии. – 1997, №1.

  8. Апель К.-О. Коммуникативное сообщество как трансцендентальная предпосылка соцыиальных наук //Апель К.-О. Трансформация философии. М.: Логос, 2001. – С.193-236.

  9. Вебер М. Смысл “свободы от оценки” в социологической и экономической науке // Вебер М.Избр. произведения. – С.547-601.

  10. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избранные произведения. – С. 644-706.

  11. Габермас Ю. Єдність розуму в розмаїтті його голосів // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 255-286.

  12. Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 287-324.

  13. Габермас Ю. Мораль і моральність. Чи стосуються гегелівські заперечення Канта також і дискурсивної етики? // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 325-345.

  14. Габермас Ю. Про суб’єкта історії // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 346-354.

  15. Габермас Ю. Філософський дискурс модерну. – К.: Четверта хвиля, 2001. – 424 с.

  16. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. – Львів: Літопис, 2000. – 218 с.

  17. Ґадамер Г.– Ґ. Істина і метод: Основи філософської герменевтики. Т.1. – К.:Юніверс, 2000. – С.247-284.

  18. Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность. Социология М.Вебера и веберовский ренессанс. – М.:Политиздат, 1991. – 366 с.

  19. Гьосле В. Трансцендентальна прагматика як фіхтеанство інтерсуб’єктивності // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – С. 455-478.

  20. Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі (переклад з німецької, примітки та післямова А.Єрмоленка). – Київ: Лібра, 2003. – 250 с.

  21. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К.:Лібра, 1999. – 422 с.

  22. Єрмоленко А.М. Структурні зміни українського етосу як комунікативний чинник національної їдеї // Національна ідея і соціальні трансформації в Україні. – Київ: Український центр духовної культури, 2005. – С. 26-54.

  23. Єрмоленко А.М. Монологічна та дискурс-етична моделі відповідальності у суспільстві за доби реконструкції // Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід.– К.:Етна-1, 2006.– С.7-20.

  24. Єрмоленко А.М. Публічність як чинник громадянського суспільства за доби глобалізації // Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. – К.: Інститут ліберального суспільства, 2007. – С. 91-107.

  25. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації (Перекл. А.Єрмоленка, В.Єрмоленка, післямова А.Єрмоленка) – К.: Лібра, 2001 р. – 400 с.

  26. Кант І. Критика практичного розуму. Переклад І.Бурківського (Наук.редак.А.Єрмоленка). – К.: Юніверс, 2004. – С.35-38.

  27. Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Кант И. Соч.,т.6. – М.:Мысль,1966. – С.25-35.

  28. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Соч.,т.6. – С.5-24.

  29. Кант И. К вечному миру // Кант И. Соч. т.6. – С.257-309.

  30. Лой А. Патогенез социальных интеграций в постсоветском обществе // Политическая мысль. – № 3, 1997. – С.128-143.

  31. Лой А.М. Lernprozess: український досвід // Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід. – К.:Етна-1, 2006.– С.21-35.

  32. Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996.

  33. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции иинтервью, Москва, апр., 1989 г., М.: “KAMI”, 1992.– 175 с.

  34. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности // Вопросы философии. – 1989 – №2. с.35-40.

  35. Хабермас Ю. Хайдеггер: творчество и мировоззрение // Историко–философский ежегодник. 1989. – М.,1989. – С.327-353.

  36. Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект // Вопросы философии. 1992, № 4. – С.40-52.

  37. Хабермас Ю. Познание и интерес //Филос. науки. – 1990. – № 1.– С.88–99.

  38. Хабермас Ю. Теория коммуникативного действия (пер. Тура М.Г.). Філософські студії Київського університету. Філософський альманах. Вип. 2. К.: К.У., 1997. – С.87-144.

  39. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – Спб: Наука, 2000. – 379 с.

  40. Хабермас Ю. Вовлечение другого. Очерки политической теории. – Спб. Наука, 2001. – 417 с.

  41. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике. – М., 2002. – С.11-26.

  42. Хёсле В. Гении философии нового времени. – М. “Kami”, 1992.– 224 с.

  43. Хёсле В. Абсолютный рационализм и современный кризис//Вопросы философии. – 1990. № 11. – С.107-113.

  44. Хёсле В. Философия и экология. – М.: Изд. “Kami”, 1994. – 190 с.


Дослідження

  1. Буржуазная социология на исходе ХХ века: Критика новейших тенденций. – М.: Наука, 1986. – 278 с.

  2. Бочковський І.О. Наука про націю // Матеріали до розвитку суспільно–політичної думки в Україні ХІХ–ХХ ст. Брюссель; Мюнхен;

Лондон; Нью–Йорк;Торонто, 1977.

  1. Бубер М. Я и Ты. – М.:Высшая школа, 1993. – 175 с.

  2. Вебер М. “Объективность” социально–научного и социально-политического познания // Вебер М. Избр. произведения.– М.:Прогресс, 1990. – С.345-415.

  3. Вельш В. Наш постмодерний модерн. – К.:Альтерпрес, 2004. – 327 с.

  4. Гусейнов А.А. Этика ненасилия // Вопросы философии. – 1992, № 3. – С.72-82.

  5. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности: Пер. с англ. и франц./Сост.Василенко Л.И., Ермолаевой В.Е.; ввод. ст.Шрейдера Ю.А. – М.:Прогресс, 1990. – 495 с.

  6. Глюксман А. Новая этика: солидарность “потрясенных” (интервью) // Вопросы философии. – 1991. № 3. – С.84–90.

  7. Денежкин А. “Фактичность и значимость” Ю.Хабермаса: новые исследования по теории права и демократического правового государства  Ю.Хабермас. Демократия. Разум. Нравственность.– С.181-207.

  8. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия). – Киев:Наукова думка, 1994. – 200 с.

  9. Єрмоленко А.М. Попередні зауваги про трансцендентальну прагматику // Філософська та соціологічна думка, 1992, №2. – С.64-71.

  10. Єрмоленко А. М. Матеріальна етика цінностей і формальна етика норм // Етос і мораль у сучасному світі. – К.: ПАРАПАН, 2004. – С. 7-39.

  11. Єрмоленко А.М. Екологічна етика: проблеми обґрунтування // Практична філософія, 2003, №№ 2-3. – С.190-200; С.133-148.

  12. Єрмоленко А.М. Етика дискурсу Карла-Отто Апеля у контексті українського суспільства за доби модернізації // Філософська думка. №5, 2007. – С.104-124.

  13. Єрмоленко А.М. Філософувати дискурсом. Практична філософія Дитриха Бьолера та Берлінська етика дискурсу // Філософська думка. – 2007, № 1. – С.107-116.

  14. Єрмоленко В.А. Модерн та антимодерн: новий початок століття // Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. – К.: Інститут ліберального суспільства, 2007. – С.247-255.

  15. Етика і політика: Проблеми взаємозв’язку. – К.: “Стилос”, 2001. – 216 с.

  16. Клєпіков А. Zoon Politicon вчиться говорити: політичний дискурс в посткомуністичній Україні // Політична думка. – 1994, № 3. – С.24-30.

  17. Кульчицький О. Риси характерології українського народу// Енциклопедія українознавства.т.1, ч. ІІ, Мюнхен–Нью–Йорк, 1949.

  18. Ленк Г. Моральні кодекси – поміж гарною видимістю і “тяжкою” повсякденною реальністю // Маґістеріум: історико-філософські студії. Вип.І.,К:НАУКМА, 1998. – С.127-135.

  19. Ленк Х. Ответственность в технике, за технику, с помощью техники/Философия технки в ФРГ / Пер. с нем. и англ. Состав. и предисл. Ц.Г.Арзаканяна и В.Г.Горохова. – М.: Прогресс, 1989. – С.162-171.

  20. Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. Писані 1919-1920 р. Відень, 1926.

  21. Лук М.І. Етичні ідеї у філософії України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. – К.:Наукова думка, 1993. – 150 с.

  22. Мірчук І. Світогляд українського народу (Спроба характеристики). – Прага, 1942.

  23. Мид Дж. Интернализированные другие и самость // Американская социологическая мысль: Тексти (под редакцией В.И.Добренькова). – М.:Изд-во МГУ, 1994. – С.224-227.

  24. Мотрошилова Н.С. О лекциях Ю.Хабермаса в Москве и об основных понятиях его концепции // Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции и интервью, Москва, апр., 1989. – М.: “KAMI”,1992.– С.115-174.

  25. Назаретян А.П. Историческая эволюция морали: прогресс или регресс? // Вопросы философии. – 1992, № 3. – С.82-94.

  26. Ситниченко Л.А. Доля новітньої німецької філософії інтерсуб’єктивності: між життєвим світом та абсолютним розумом // Ціннісні орієнтації (Аналіз соціально-філософських концепцій Заходу 80-90-х років).– К.:Наукова думка, 1995. – С.75-109.

  27. Соболь О.М., Ермоленко А.Н. “Неоконсервативная революция”:лозунги и реальность . – К.:Политиздат Украины, 1990. – 189 с.

  28. Сутор Б. Малая политическая этика // Политическая и экономическая этика / Пер. с неме.С.Курбатовой, К.Костюка. – М.:ФАИР-ПРЕСС, 2001. – С.29-84.

  29. Тур М.Г. Некласичні моделі легітимації соціальних інститутів. – К.: Парапан, 2006. – С.112-181.

  30. Українська душа. – Нью-Йорк, Торонто: Ключі. – 1956.

  31. Утопия и утопическое мышление. Антология зарубежной литературы (Под общей редакцией Чаликовой В.А.). – М.:Прогресс, 1991. – 404 с. Ч.2. Утопия в истори социальных идей. – С.113-133.

  32. Фукуяма Ф. Конец истории // Вопросы философии, 1990, № 3. – С.134-148.

  33. Хайек Ф.А. фон. Пагубная самонадеянность: Ошибки социализма.– М.: Новости, 1992.– 302 с.

  34. Хаймоне Ж.-М. Хабермас и Батай // Танатография Эроса:Жорж Батай и французская мысль середины ХХ века.– С.-Пб.:МИФРИЛ, 1994. – С.193-220.

  35. Хёффе О. Плюрализм и толерантность: к легитимации в современном мире // Философские науки, 1991, № 12. – С.16-28.

  36. Хоман К., Бломе-Дрез Ф. Экономическая и предпринимательская этика // Политическая и экономическая этика / Пер. с неме.С.Курбатовой, К.Костюка. – М.:ФАИР-ПРЕСС, 2001. – С.187-231.

  37. Цимбалістий Б.Родина : душа народу // Українська душа. – Нью-Йорк, Торонто: “Ключі”, 1956.

  38. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

  39. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М.: Прогресс, 1992. – 572 с.

  40. Apel K.-O. Diskurs und Verantwortung. Das Problem des Übergangs zur postkonventionellen Moral.– Frankfurt a.M.:Suhrkamp, 1988. – 488 S.

  41. Apel K.-O. Towards a transformation of philosophy. – Routledge, 1980. – 308 p.

  42. Habermas J. Communication and the Evolution of Society. – London, 1979. – 239 S.

  43. Habermas J. Zur Rekonstruktion des Historischen Materialismus. – Frankfurt a.M.:Suhrkamp, 1976. – 346 S.

  44. Kuhlmann W. Kant und die Transzendentalpragmatik. – Würzburg: Königshausen und Neumann, 1992. – 202 S.




Скачати 309.51 Kb.
Дата конвертації24.10.2013
Розмір309.51 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи