Програма курсу “ Етика та філософія діалогу (для студентів магістерського рівня навчання) Викладач доктор філософських наук, професор Малахов Віктор Аронович icon

Програма курсу “ Етика та філософія діалогу (для студентів магістерського рівня навчання) Викладач доктор філософських наук, професор Малахов Віктор Аронович



Схожі


Національний університет “Києво-Могилянська академія”

Кафедра філософії та релігієзнавства


Програма курсу

Етика та філософія діалогу”

(для студентів магістерського рівня навчання)


Викладач – доктор філософських наук, професор Малахов Віктор Аронович


Метою курсу є ознайомлення студентів з філософськими засадами етики діалогу та спілкування. На основі вивчення і осмислення творів М. Бубера, М. Бахтіна, Г. Батищева, Е. Левінаса та ін. розкривається специфіка філософії діалогу, аналізуються її основні ідеї, висвітлюються її модифікації в різних культурних і морально-ціннісних контекстах. Окреслюються можливості формування етичної теорії на базі філософії діалогу, прослідковується етичний зміст діалогічних ідей в комунікативній практиці сучасної особистості, в царині національних і культурних стосунків.

^ Спосіб викладання. Курс читається у IV триместрі і розрахований на 13 навчальних тижнів (по 4 ауд. год. щотижня). Курс складається з лекцій (26 год.) і практичних занять (26 год.). У лекціях здійснюється аналіз теоретичного змісту проблематики курсу, практичні заняття спрямовані на поглиблене вивчення першоджерел. Наприклад, в зв’язку з темою «Кристалізація ідеї діалогу в російській філософській думці. Становлення діалогічної концепції М.М. Бахтіна» передбачається опрацювання твору М.М. Бахтіна «До філософії вчинку» і т.д.

^ Система контролю. Упродовж триместру студент зобов’язаний відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка – 4 бали) і підготувати письмову роботу (мінімальний обсяг – 0,25 др.арк., 10 тис.знаків; максимальна оцінка – 8 балів). Після закінчення курсу студент складає іспит (максимальна оцінка – 40 балів).

Тема 1. ПОПЕРЕДНИКИ філософії діалогу В європейськІЙ філософськІЙ ДУМЦІ

Лекція (2 год.)

  1. Діалектика та діалогіка. Сократичний тип філософування.

  2. Сповідальна традиція в європейській філософії (від Августина до Ж.-Ж. Руссо).

  3. Індивідуалізм Нового часу, його природа та еволюція.

  4. Романтизм і герменевтика (Ф. Шлеєрмахер).

Тема 2. формування діалогічної

парадигми в філософії XIX ст.

Лекція (2 год.)

  1. «Феноменологія духу» Г.В.Ф.Гегеля: спроба філософського осмислення взаємодії свідомостей.

  2. Аналіз міжсуб’єктних стосунків в «антропології мови» В. Гумбольдта.

  3. Роль відношення «Я-Ти» в філософії Л. Феєрбаха.

  4. Елементи діалогічності в екзистенціальному філософуванні С. К’єркегора.


Тема 3. концептуальні засади

філософії діалогу М. Бубера

Лекція (2 год.)

  1. Діалогічні ідеї в філософському оточенні М. Бубера.

  2. Інтерпретація реальності в контексті відношень «Я-Воно» і «Я-Ти».

  1. Етичні висновки діалогічної концепції М. Бубера.

Практичне заняття: «Я і Ти» – основна праця М. Бубера з проблем філософії діалогу (2 год.)

  1. Поняття діалогу в філософії М. Бубера.

2.Осмислення поняття «Ти».

3.Поняття-категорія «між» (das Ƶwischen) і його значення для буберівської концепції діалогу.

Література:

Обов’язкова:

Бубер М. Я и Ты // Бубер М. Два образа веры. – М., 1995. – С. 15–92.

Бубер М. Перспектива // Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996. – С. 149–156.

Додаткова: 24, 25, 50, 57, 58.


Тема 4. М. Бубер і єврейська діалогічна традиція

Лекція (2 год.)

  1. Зв’язок Бубера з духовними цінностями юдаїзму і проблема їх впливу на формування буберівської філософії діалогу.

  2. Хасидизм в інтерпретації Бубера як морально-духовне й життєве втілення діалогічного світовідношення.

  3. Традиційний юдейський контекст основних понять філософії Бубера.

Практичне заняття: «Хасидські перекази» М. Бубера та їх філософсько-етичне значення (2 год.)

  1. Історико-культурний і духовний феномен хасидизму. Основні представники.

  2. Діалогічні аспекти хасидизму.

  3. Основні риси хасидського етосу.

Література:

Обов’язкова:

Бубер М. Хасидские предания. Первые наставники.– М., 1997. – С. 18–94.

Додаткова: 23, 24, 25, 26, 58, 63, 65.


Тема 5. філософія та етика спілкування в інтелектуальному просторі заХОдУ

(ПЕРША ПОЛОВИНА XX ст.)

Лекція (2 год.)

  1. Проблема інтерсуб’єктивності в Е. Гуссерля та М. Гайдеггера.

  2. Тема Я та Іншого в екзистенціалізмі та персоналізмі.

Практичне заняття: Постать Іншого в текстах європейського екзистенціалізму (2 год.).

1.М. Гайдеггер про Іншого та «турботу» про нього (Fürsorge).  

2.Поняття екзистенційної комунікації в філософії К. Ясперса.

  1. Аналіз відношення до Іншого в «Бутті і ніщо» Ж.-П. Сартра.

  2. О.Ф.Больнов про феномен зустрічі.

Література:

Обов’язкова:

Больнов О.Ф. Зустріч // Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996. – С. 157–170.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології. – К., 2001. – С. 366–391, 508–528.

Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997. – С. 117–125.

Ясперс К. Комунікація // Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – С. 132–148.

Додаткова: 1, 46, 58, 62.

Тема 6. Ідея діалогу в російській духовній культурі. становлення діалогічної концепції М.М. Бахтіна

Лекція (2 год.)

  1. Формування діалогічної парадигми в російській духовній культурі перших десятиліть XX ст.

  2. Специфіка вихідних засад М. Бахтіна як філософа. Філософія вчинку.

  3. Досвід осмислення феномена естетичного як крок до діалогічної концепції.

  4. Діалог Бахтіна з Достоєвським. Ідея «поліфонічного роману» та її філософські імплікації.

Практичне заняття: «До філософії вчинку» М. Бахтіна в контексті російської філософської думки 20-х років (2 год.).

1. Вчинок як гранична очевидність і буттєва основа практичного філософування.

2. «Не-алібі» в бутті. «Причетне мислення» та ідея відповідальності.

3. Співвідношення етичного та естетичного.

4. Паралелі між бахтінською філософією вчинку і творами західних філософів 20-х рр. XX ст. (М. Гайдеггер, М. Бубер та ін.).

Література:

Обов’язкова:

Бахтин М.М. К философии поступка // Бахтин М.М. Работы 1920-х годов. – К., 1994. – С. 9–68.

Додаткова: 11, 19, 51, 56, 58.

Тема 7. діалогічна методологія зрілого бахтіна та її рецепція в радянській філософії 60–80 рр. XX ст.

Лекція (2 год.)

1.Поняття «діалогу», «поліфонії», «незавершеності» в зрілих працях М. Бахтіна.

2. Бахтін про діалогічне конституювання смислу як основу культурної творчості. «Межовий» характер культури.

3. Позиція «третього» в діалозі. Проблема діалогічного осмислення екзистенційних станів людини.

4. Діалогічні ідеї в російській філософії після Бахтіна. В.С. Біблер, Г.С. Батищев.

Практичне заняття: Бубер і Бахтін: аспекти філософії діалогу (2 год)

1. Специфіка шляху Бубера і Бахтіна як діалогічних мислителів.

2. Близькість основних понять. Проблема впливу М. Бубера на М. Бахтіна.

3. Типологічний «інваріант» філософії діалогу за матеріалами зіставлення. Концептуальний аналіз.

4. Відмінності в інтерпретації діалогічного принципу.

5. Роль національно-культурних традицій у творчості обох мислителів..

Література:

Обов’язкова:

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979. – С. 281–373.

Додаткова: 10, 11, 12, 19, 23, 51, 58, 59, 61, 66.

Практичне заняття: Г.С. Батищев та його концепція глибинного спілкування (2 год.).

1. Г.С. Батищев як критик М. Бахтіна. Проблема ціннісної вертикалі діалогічного спілкування.

2. Батищевська типологія соціальних зв’язків та її етичний зміст.

3. «Своєцентризм» та «другодомінантність».

4. Поняття глибинного спілкування.

Література:

Обов’язкова:

Батищев Г.С. Найти и обрести себя. Особенности культуры глубинного общения // Вопросы философии. – 1995. – № 3. – С. 105–129.

Батищев Г.С. Диалогизм или полифонизм? (Антитетика в идейном наследии М.М. Бахтина) // М.М. Бахтин как философ. – М., 1992 – С. 123–141.

Додаткова: 45, 49, 51, 52, 58.

Тема 8. «аСИМЕТРИчна» ЕТИКА Е. ЛЕВІНАСА

в контексті розвитку ідей філософії діалогу

Лекція (4 год.)

1. Філософська позиція Е. Левінаса: формування і специфіка.

2. Онтологія як «егологія теперішнього».

3. Звернення до Іншого як розмежування онтології та етики.

4. Епіфанія Іншого.

5. Етика вразливості.

6. Інший: «Ти» і «Він».

7. Левінасова концепція любові.

8. Парадокси філософії Е. Левінаса як запрошення до продовження Думки-про-Іншого.

Практичне заняття: Специфіка філософсько-етичної позиції Е. Левінаса (2 год.)

1. Розмежування етики і онтології: засади і висновки.

2. Звернення до Іншого: трансценденція як літургія.

Література:

Обов’язкова:

Левінас Е. Між нами : Дослідження Думки-про-іншого. – К., 1999. – С. 1–16, 119–138, 151–174.

Левинас Э. Тотальность и Бесконечное // Левинас Э. Избранное : Тотальность и Бесконечное. – М.; СПб., 2000. – С. 81–86, 263–266.

Левинас Э. Ракурсы // Там само. – С. 309–313.

Додаткова: 36, 39, 41, 44, 48, 53, 57, 58.

Практичне заняття: Постать Іншого в філософії Е. Левінаса (2 год.).

    1. Хто такий Інший?

    2. Аспекти епіфанії Іншого: Обличчя і мова.

    3. «Він»: божественне і людське.

    4. «Марне страждання»: обриси етики вразливості.

Література:

Левінас Е. Між нами: Дослідження Думки-про-іншого. – К., 1999. – С. 17–45, 105–117.

Левинас Э. Тотальность и Бесконечное // Левинас Э. Избранное : Тотальность и Бесконечное. – С. 73–80, 99–109, 199–221.

Додаткова: 36, 38, 39, 43, 44, 53, 57, 58, 60, 61.

Практичне заняття: Естетика Е. Левінаса: на межі онтології і етики (2 год.).

1. «Від буття до іншого»: левінасівське тлумачення поетики П. Целана та його полемічна спрямованість.

2. «В ясному світлі утопії». Позитивний сенс естетики Левінаса: повернення до «інакше, ніж бути» чи запит інобуття?

Література:

Обов’язкова:

Левинас Э. От бытия к иному // Левинас Э. Избранное : Тотальность и Бесконечное. – С. 350–355.

Додаткова: 37, 38, 54, 57.

Тема 9. проблеми етики діалогу та спілкування в сучасній філософській думці

Лекція (4 год.)

1. Комунікативна етика К.-О. Апеля та Ю. Габермаса.

2. Опрацювання теми Іншого в філософії постмодернізму.

3. Б. Вальденфельс про феномен Чужого.

4. Сучасні критики філософії Іншого.

5. Спілкування як співпричетність в сучасному філософському та богословському дискурсі.

Практичне заняття: Інший як Чужий: етичне осмислення досвіду чужості (2 год.).

1. Досвід чужості в сучасному спілкуванні.

2. Зміна парадигмального ставлення до Чужого від Гегеля і Маркса до наших днів.

3. Чуже, вороже, відразливе, нестерпне. Феномен ксенофобії.

4. «Феноменологія як ксенологія» Б. Вальденфельса: основна проблематика.

Література:

Обов’язкова:

Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого. – К., 2004. – С. 5–93.

Додаткова: 6, 21, 37.

Практичне заняття: «Страхітлива ілюзія діалогу»: деякі напрями критики діалогічної парадигми та деконструкції концепту Іншого в сучасній філософії та етиці (2 год.)

1. М. Бахтін про діалог за відсутності Третього як «катівню».

2. «Радикальна» Іншість: висвітлення проблеми Іншого в «Прозорості зла» Ж. Бодріяра.

3. Критика «етики відмінності» у А. Бад’ю.

Література:

Обов’язкова:

Бодрийяр Ж. Прозрачность Зла. – М., 2000. – С. 183–257.

Бадью А. Этика: Очерк о сознании Зла. – СПб., 2006. – С. 35–49.

Додаткова: 13, 28, 32, 43, 66.

Практичне заняття: Спілкування як співпричетність: філософські та богословські способи осмислення (4 год.).

1. Чи є можливою онтологія «по той бік» етики?

2. Позитивний зміст Іншості та способи його осмислення. Концепти довіри, дарунку, вдячності.

3. Проблема взаємовписування філософського й богословського дискурсів в розгляді феномена Іншого.

4. Співпричетність як морально-онтологічна основа спілкування між людьми. Співпричетність, жертовність, братство. Феномен співлюдськості.

Література:

Обов’язкова:

Аверинцев С.С. Ми покликані у спілкування // Аверинцев С.С. Софія – Логос. Словник. – 2-е вид. – К., 2004. – С. 526–531.

Батищев Г.С. Введение в диалектику творчества. – СПб., 1997.– С. 321–333, 404–410.

Зізіулас Й. Буття як спілкування. Дослідження особистісності і Церкви. – К., 2005. – С. 15–26.

Каган М.И. Герман Коген. «Религия разума из источников иудейства» (Конспект) // Каган М.И. О ходе истории. – М., 2004. – С. 59–62.

Рікер П. Прощення і дар // Дух і Літера. – К., 1997. – № 1–2. – С. 333–336.

Додаткова: 1, 7, 9, 26, 51, 59.

Тема 10. ТИПОЛОГІЯ І МЕЖІ філософії діалогу

Лекція (2 год.).

1. Проблема культурної специфікації діалогічного принципу.

2. Домінанти діалогічності в контексті західноєвропейської, юдейської, слов’янської культури та їхній вплив на диференціацію сучасної філософії діалогу.

3. Мовчання як царина невербального спілкування і як вихід за межі діалогічної парадигми загалом.

Тема 11. діалогічні засади етики

Лекція (2 год.).

1. Роль філософії діалогу в сучасному обґрунтуванні етики і окресленні її філософського статусу.

2. Конститутивні ознаки етики у світлі філософії діалогу.

3. Можливості діалогічної парадигми в обґрунтуванні соціальної етики.

4. Онтологічні аспекти діалогічного обґрунтування етики.

5. Духовний вимір діалогічного відповідання і етична позиція людини у світі.

Орієнтовні напрями тематики письмових робіт:

  1. Діалог як особливий тип спілкування і як філософський принцип.

  2. Діалог і «конфлікт онтологій» у сучасному світі.

  3. Взаємовідношення діалогічної і комунікативної етики.

  4. Хто такий Ти?

  5. Регіони інакшості: проблеми типології.

  6. Ґенеза філософії діалогу: Г. Коген-Ф. Розенцвайг-М. Бубер-О. Розеншток.

  7. Буберівське поняття das Ƶwischen і його значення для становлення концепції діалогу.

  8. Досвід в контексті Я-Ти-відношення.

  9. Умови можливості спілкування з Позалюдським (Бубер versus Левінас).

  10. Засади симетрії та асиметрії в побудові діалогічної етики.

  11. Аналіз діалогічних позицій: Я, Ти, Він (Вона, Воно), Ми, Інший, Другий, Третій тощо.

  12. Ґенеза діалогічної концепції М.М. Бахтіна.

  13. Значення діалогічної концепції .М. Бахтіна для розвитку етичної думки.

  14. Концепція «глибинного спілкування» Г.С. Батищева в контексті філософії доби «відлиги».

  15. Проблема «нададресата» в діалогічному спілкуванні.

  16. Слово і мовчання в діалозі.

  17. Е. Левінас і феноменологічна традиція.

  18. Чи є можливою універсалістська етика на засадах філософії діалогу?

  19. Тема Іншого в філософії XX ст. (персоналії – на вибір).

  20. Страждання Іншого як предмет етичного осмислення.

  21. Сучасна критика концепцій діалогу та іншості: аналіз головних напрямів.

  22. Роль співпричетності в діалогічному спілкуванні.

  23. Онтологія співпричетності.

Вимоги до письмових робіт:

Подана робота мусить мати а) самостійний, б) аналітичний характер, виклад її змісту повинен в) бути аргументованим, засвідчувати г) розуміння суті порушеної проблеми і д) знайомство з літературою з цієї проблеми, е) містити правильно оформлені посилання. Ступінь відповідності наведеним вимогам визначає оцінку роботи.

Питання до іспиту.

Білет № 1.

1.Поняття діалогу.

2.Праця М. Бубера «Я» і «Ти».

Білет № 2.

1.Діалог і спілкування: спільне й відмінне.

2.Праця М. Бубера «Діалог».

Білет № 3.

1.Філософія діалогу: сутність, головні представники, місце в історико-філософському процесі.

2.«Хасидські перекази» М. Бубера та їх філософсько-етичний зміст.

Білет № 4.

1.Практичне значення засад діалогічного спілкування за умов нашої сучасності.

2. Проблематика Я-Ти – відношення в філософії Л. Феєрбаха.

Білет № 5.

  1. Діалогічні ідеї в філософському оточенні М. Бубера.

  2. Основні риси сократичного діалогу.

Білет № 6.

  1. Слово і мовчання в спілкуванні.

  2. Праця М. Бахтіна «До філософії вчинку».

Білет № 7.

  1. Зустріч і розлука як моменти спілкування.

  2. Праця М. Бахтіна «Автор і герой в естетичній діяльності».

Білет № 8.

1.Поняття «Ти». Концептуальна суть буберівського розрізнення

типів зв’язку Я-Ти і Я-Воно.

2.Праця М. Бахтіна «Проблеми поетики Достоєвського».

Білет № 9.

1. Буберівське поняття «між» (das Ƶwischen) та його філософський сенс.

2. Праця Г.С. Батищева «Особливості культури глибинного спілкування».

Білет № 10.

1. Співвідношення відкритості й замкненості в діалогічному спілкуванні і в людських стосунках.

2. М. Гайдеггер про «турботливість» (Fürsorge) (за «Буттям і часом»).

Білет № 11.

  1. Співвідношення монологічності й діалогічності.

  2. Праця О.Ф. Больнова «Зустріч».

Білет № 12.

  1. Засади симетрії й асиметрії в етиці і в діалогічному спілкуванні.

  2. К. Ясперс про екзистенційну комунікацію.

Білет № 13.

1. Аргументи за і проти правомірності застосування парадигми спілкування до стосунків людини з позалюдським світом.

2. Ж.-П. Сартр про відношення до Іншого.

Білет № 14.

  1. Поняття «співлюдини» (Mitmensch) (Г.Коген) та його етичне

значення.

  1. Листи О.О. Ухтомського та їхнє значення для етики й філософії

діалогу.

Білет № 15.

  1. Ти і Він (Вона) – співвідношення другої і третьої особи в етиці

людських стосунків.

  1. Тема Іншого в праці Ж. Бодріяра «Прозорість Зла».

Білет № 16.

1. Поняття «нададресата» в діалогічному спілкуванні (М. Бахтін) та його філософсько-етичний сенс.

2. Праця Е. Левінаса «Марне страждання».

Білет № 17.

1. Співвідношення позицій: «ближній» і «дальній», «другий» і «третій», «свій» Інший і «радикально» Інший.

2. Праця Е. Левінаса «Від буття до інакшого».

Білет № 18.

1. Поняття «домінанти на обличчя Іншого» (О.О. Ухтомский) та його філософсько-етичний сенс.

2. Праця Б. Вальденфельса «Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого».

Білет № 19.

  1. Підхід до теми Іншого в філософії Е. Левінаса.

  2. Праця І. Зізіуласа «Буття як спілкування».

Білет № 20.

1. Розмежування онтології і етики в філософії Е. Левінаса: засади і наслідки.

2. Бубер і Бахтін: порівняльна характеристика.

Білет № 21.

1. Поняття дарунку і вдячності та їх значення для філософії спілкування.

2. А. Бад’ю як критик етики Іншого.

Білет № 22.

1. Поняття співпричетності та його значення для філософії та етики спілкування.

2. Діалогічна проблематика в радянській філософії 60–80 рр. XX ст.

Білет № 23.

1.Філософія діалогу і комунікативна філософія: спільне й відмінне.

2.Творча еволюція М. Бахтіна як діалогічного мислителя.
^

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ


Першоджерела

  1. Аверинцев С.С. Шлюб і сім’я. Несвоєчасний досвід християнського погляду на речі // Аверинцев С.С.  Софія – Логос. Словник. – 2-е вид. – К., 2004. – С. 452–469.

  2. Аверинцев С.С. Ми покликані у спілкування // Там само. – С. 526–531.

  3. Апель К.-О. Киевские лекции. – К., 2001. – 52 с. 

  4. .Апель К.-О. Обґрунтування етики відповідальності // Ситничен­ко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996. – С. 46–60.

  5. Апель К.-О. Проблема етичної раціональності // Там само. – С. 60–67.

  6. Бадью А. Этика: Очерк о сознании Зла. – СПб., 2006. – 126 с.

  7. Батищев Г.С. Найти и обрести себя. Особенности культуры глубинного общения // Вопросы философии. – 1995. – №3. – С. 105–129.

  8. Батищев Г.С. Введение в диалектику творчества. – СПб., 1997. – 464 с.

  9. Бахтин М.М. К философии поступка // Бахтин М.М. Работы 1920-х годов. – К., 1994. – С. 9–68.

  10. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. Изд. 4-е. – М., 1979. – 320 с.

  11. Бахтин М.М. Автор и герой в эстетической деятельности // Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979. – С. 7–180.

  12. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Там само. – С. 237–280.

  13. Бахтин М.М. Проблема текста в лингвистике, философии и других гуманитарных науках. Опыт философского анализа // Там само. – С. 281–307.

  14. Бахтин М.М. К переработке книги о Достоевском // Там само. – С. 308–327.

  15. Бахтин М.М. Ответ на вопрос редакции «Нового мира» // Там само. – С. 328–335.

  16. Бахтин М.М. Из записей 1970–1971 годов // Там само. – С. 336–360.

  17. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук // Там само. – С. 361–373.

  18. Библер В.С. Мышление как творчество (Введение в логику мысленного диалога). – М., 1975. – 399 с.

  19. Библер В.С. Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика культуры. – М., 1991. – 176 с.

  20. Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век. – М., 1991. – 412 с.

  21. Бодрийяр Ж. Прозрачность Зла. – М., 2000. – 258 с.

  22. Больнов О.Ф. Зустріч // Ситничен­ко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996. – С. 157–170.

  23. Бубер М. Я и Ты // Бубер М. Два образа веры. – М., 1995. – С. 15–92.

  24. Бубер М. Диалог // Там само. – С. 93–124.

  25. Бубер М. Проблема человека // Там само. – С. 157–232.

  26. Бубер М. Хасидские рассказы // Бубер М. Избранные произведения. – Иерусалим, 1979. – С. 73–191.

  27. Бубер М. Хасидские предания. Первые наставники.– М., 1997. – 335 с. 

  28. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого. – К., 2004. – 206 с.

  29. Гадамер Г.-Г. Философские основания XX века // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991. – С. 16–26.

  30. Гадамер Г.-Г. Язык и понимание // Там само. – С. 43–60.

  31. Гадамер Г.-Г. О круге понимания // Там само. – С. 72–82.

  32. Гадамер Г.-Г. Неспособность к разговору // Там само. – С. 82–92.

  33. Зізіулас Й. Буття як спілкування. Дослідження особистісності і Церкви. – К., 2005. – 276 с.

  34. Каган М.С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. – М., 1988. – 319 с.

  35. Левінас Е. Між нами : Дослідження думки-про-іншого. – К., 1999. – 312 с.

  36. Левінас Е. Етика і Безкінечність. Діалоги з Філіппом Немо. – К., 2001. – 140 с. 

  37. Левинас Э. Тотальность и Бесконечное // Левинас Э. Избранное : Тотальность и Бесконечное. – М.; СПб., 2000. – С. 66–291.

  38. Левинас Э. Ракурсы // Там само. – С. 292–349.

  39. Левинас Э. От бытия к иному // Там само. – С. 350–355.

  40. Пришвин М.М. Записи о творчестве // Контекст-1974: Літературно-теоретические исследования. – М., 1975. – С. 312–359. 

  41. Рікер П. Сам як інший. – К., 2000. – 458 с.

  42. Рікер П. Прощення і дар // Дух і Літера. – К., 1997. – № 1–2. – С. 333–336.

  43. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо : Нарис феноменологічної онтології. –К., 2001. – 854 с.

  44. Тишнер Ю. Избранное. Т. 2.: Философия драмы. – М., 20051. – С. 5–218. 

  45. Ухтомский А.А. Доминанта. – СПб., 2002. – 448 с.

  46. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990. – С. 220–231, 244–283, 321–333.

  47. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. Московские лекции и интверью. – М., 1995. – 245 с.

  48. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997. – 452 с.

  49. Ясперс К. Комунікація // Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – С. 132–148.

Дослідження:

  1. Ахутин А.В. На полях «Я» и «Ты» (попытка вдуматься) // Ахутин А.В. Тяжба о бытии. – М., 1996. – С. 284–303. 

  2. М.М. Бахтин как философ. – М., 1992. – 256 с.

  3. Визгин В.П. На пути к Другому. От школы подозрения к философии доверия. – М., 2004.

  4. Деррида Ж. Насилие и метафизика. Очерк мысли Эммануэля Левинаса // Деррида Ж. Письмо и различие. – М., 2000. – С. 124–248.

  5. Духан И. Тень бытия: искусство и Эмманюэль Левинас // Евреи в меняющемся мире: Матер. 3-й междунар. конф., Рига, 25–27 октября 1999 г. – Рига, 2000. – С. 45–58.

  6. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К., 1999. – 488 с.

  7. Исупов К.Г. Смерть Другого // Бахтинология. Исследования, переводы, публикации. – СПб., 1995. – С. 103–116.

  8. Каган М.И. Герман Коген. «Религия разума из источников иудейства» (Конспект) // Каган М.И. О ходе истории. – М., 2004. – С. 45–92.

  9. Малахов В. А. Етика спілкування: Навч. посібник. – К., 2006. –400 с.

  10. Малахов В.А. Уязвимость любви. – К., 2005. – 560 с.

  11. Поза межами розуміння (богослови та філософи про Голокост). – К., 2001. – 434 с.

  12. Понцо А. «Другость» у Бахтина, Бланшо и Левинаса // Бахтинология. Исследования, переводы, публикации. – С. 61–78.

  13. Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996. – 176 с.

  14. Соловейчик Й.-Д. Молитва как диалог // Соловейчик Й.-Д. Катарсис. – Иерусалим, 1991. – С. 234–248.

  15. Уваров М.С. Архитектоника исповедального слова. – СПб., 1998. – 240 с.

  16. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике. – Иерусалим, 1989. – Т. 2. – С. 160–193.

  17. Щукин В.Г. О диалоге и его альтернативах. Вариации на тему М.М. Бахтина // Вопросы философии. – 2006. – № 7. – С. 32–44.





Скачати 222.46 Kb.
Дата конвертації24.10.2013
Розмір222.46 Kb.
ТипЛекція
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи