Робочий тематичний план навчальної дисципліни “ німецька класична філософія для студентів 3 4-го року навчання бакалаврату Обсяг аудиторних годин 76 Триместр викладання VIII (4 год на тижд.) icon

Робочий тематичний план навчальної дисципліни “ німецька класична філософія для студентів 3 4-го року навчання бакалаврату Обсяг аудиторних годин 76 Триместр викладання VIII (4 год на тижд.)



Схожі
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

Кафедра філософії та релігієзнавства


РОБОЧИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

навчальної дисципліни


НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ”


для студентів 3 – 4-го року навчання бакалаврату


Обсяг аудиторних годин – 76 Триместр викладання – VIII (4 год на тижд.)

IX (3 год. на тижд.)

з них:

  • лекційних – 42 Форма контролю – залік (VIII), іспит (IX)

  • групових – 30

  • консультацій – 4 Кредитів за курс – 3



Анотація


^ Метою курсу є реконструювати основний концептуальний зміст німецької класичної філософії: трансценденталізму І.Канта, німецького ідеалізму (праці Й.Ґ.Фіхте, Ф.В.Й. Шелінґа, Ґ.В.Ф. Геґеля), інших філософських концепцій початку та середини ХІХ століття аж до занепаду німецького класичного ідеалізму. Курс зосереджується на визначенні місця німецької класичної філософії в історико-філософському поступі, розкриває закономірність переходу від «суб’єктивного» до «об’єктивного та абсолютного» ідеалізму в межах філософії свідомості, а також перші спроби трансформації класичної філософії трансцендентального ідеалізму.


Модуль І. Тема: ^ ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЕКТ І.КАНТА. (10 год. лекційних та 6 год. практичних занять)

Лекція 1. Місце класичної німецької філософії в розвитку парадигми свідомості модерної філософської думки. Соціально-культурні передумови класичної німецької філософії, її ідейні джерела. Класична німецька філософія і німецьке просвітництво ХІХ ст. – поч.ХІХ ст.

Лекція 2. І.Кант (1724-1804) – родоначальник класичної німецької філософії. Два періоди його творчості. Коперніканський переворот І.Канта. Головна проблема критичної філософії Канта, структура його системи.

Лекція 3. “Критика чистого розуму” Канта як логіка і теорія пізнання. Апріоризм як засадничий принцип філософії Канта. Вчення про простір і час. Співвідношення “загальної” та “трансцендентальної” логік. Концепція категорій Канта. Діалектика Канта. Вчення про антиномії розуму.

Лекція 4. Етика Канта. Примат практичного розуму над теоретичним. Співвідношення повинного і сущого в деонтологічній етиці Канта. Легальність та моральність. Категоричний імператив. Автономія моралі, моральний закон і свобода волі. Формалізм кантової етики.

Лекція 5. Філософія історії Канта. Вчення про “всесвітнє правове громадянське суспільство”. Телеологія і теологія. Естетика. Реконструкція кантівської філософії в неокантіанстві (Г.Коген, В.Віндельбанд, П.Наторп, Е.Касирер, Г.Рикерт). Трансформація практичної філософії Канта в комунікативній філософії (К.-О.Апель, Ю.Габермас). Кантіанство та етичний соціалізм (К.Форлендер).


Практичні заняття (6 годин)

Семінар 1. Критика чистого розуму (2 год.)

1. Головне питання та структура “Критики чистого розуму”.

2. Трансцендентальна естетика. Кантове вчення про простір і час.

3. “Трансцендентальна логіка”. Вчення про категорії.

4. Діалектика Канта. Вчення про ідеї. Антиномії розуму.

Література:

Обов’язкова:

Кант І. Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. — С. 2-13; С. 26-46; С. 52-72; С. 148-163.

Кант І. Пролегомени. К.: ППС, 2005. — С. 11-24.

Делез Ж. Критическая философия Канта. — М.: Per Se, 2000. — С. 144-172.

Strawson P. The Bounds of Sense. — London: Methuen and Co Ltd, 1973. — Р. 11-29.

Додаткова: 186, 49, 50, 52, 53, 60, 61, 68, 70, 75, 81, 87, 91, 97, 109, 112, 115, 121, 123, 125, 127, 133, 138, 143, 144, 149, 151, 153, 156, 157, 158, 159, 162-167, 173, 180, 181, 183, 187, 189, 191, 194.


Семінар 2. Критика практичного розуму (2 год.)

1. Критика Кантом евдемонізму. Поняття доброї волі.

2. Категоричний імператив Канта.

3. Автономія волі як принцип моральності. Проблема свободи.

4. Безсмертя душі і буття Бога як постулати практичного розуму.

Література:

Обов’язкова:

Кант І. Критика практичного розуму. К.: Юніверс, 2004. — С. 1-79.

Делез Ж. Критическая философия Канта. — М.: Per Se, 2000. — С. 172-193.

Додаткова: 49, 50, 52, 53, 60, 61, 68, 70, 75, 81, 87, 91, 97, 109, 112, 115, 121, 123, 125, 127, 133, 138, 143, 144, 149, 151, 153, 156, 157, 158, 159, 162-167, 173, 180, 181, 183, 187, 189, 191, 194.


Семінар 3. Філософія історії Канта. (2 год.)

1. Ідея суверенності людського розуму за працею “Відповідь на запитання: що таке просвітництво?”

2. Проблема співвідношення моралі та політики в праці “До вічного миру”.

3. Вчення про “всесвітнє громадянське правове суспільство” як регулятивну ідею. Праця Канта “Ідея історії у всесвітньо-громадянському плані”.

Література:

Обов’язкова:

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения. — М.: Наука, 1966. — Т.6. С.5-23.

Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? // Кант И. Сочинения. — М.: Наука, 1966. — Т.6. С.27-35.

Кант И. К вечному миру // Кант И. Сочинения. — М.: Наука, 1966. — Т.6. С.257-309.

Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 1997. — С. 350-360.

Додаткова: 49, 50, 52, 53, 60, 61, 68, 70, 75, 81, 87, 91, 97, 109, 112, 115, 121, 123, 125, 127, 133, 138, 143, 144, 149, 151, 153, 156, 157, 158, 159, 162-167, 173, 180, 181, 183, 187, 189, 191, 194.


Модуль ІІ. Тема: ^ ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРС НІМЕЧЧИНИ, СФОРМОВАНИЙ ЗАВДЯКИ КАНТІВСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ. (2 год. лекційних занять)

Лекція 1. Критика трансцендентальної філософії сучасниками Канта (М.Мендельсон, Ф.Ніколаі, Ф.Г.Якобі, Й.Г.Гаманн, Я.Фріз, К.Райнгольд, С.Маймон, Й.Шульце). Й.Г.Гаманн і релігійне прочитання критичної філософії.

Література:

Обов’язкова:

Гильманов В. Х. Герменевтика „образа” И.Г.Гамана и Просвещение.  Калиниград, 2003. — С. 1-55.

Мінаков М. Вчення Канта про віру розуму. – К.: Практична філософія, 2001. — С. 90-105.

Berlin I. The Magus of the North.  London, 1994. — Р. 32-59.

Додаткова: 176, 181, 185, 187, 192.


Модуль ІІІ. ^ СИСТЕМА СУБ’ЄКТИВНОГО ІДЕАЛІЗМУ Й.Ґ.ФІХТЕ. (4 год. лекційних та 4 год. практичних занять)

Лекція 1. Філософські підвалини науковчення та проблема достовірності. Перша підвалина науковчення. Призначення філософії. Вчення про теоретичне Я. Інтелектуальна інтуїція та річ сама по собі. Діалектичний розвиток першого основоположення в науковченні 1794 р. Теоретичне науковчення. Продуктивна здатність уявлення. Діалектика Фіхте.

Лекція 2. Вчення про практичне Я. Поняття практичного Я. Проблема радикального зла. Воля та інтелект. Філософія права та проблема іншого Я. Проблема індивідуальності та трансцендентальна дедукція людського тіла. Парадокс абсолютного Я. Криза суб’єктивного ідеалізму Фіхте. Проблема інтерсуб’єктивності в трансцендентальному ідеалізмі.


Практичні заняття:

Семінар 1. Науковчення Фіхте.

1. Основне завдання та ідеї Науковчення.

2. Начала діалектики.

Література:

Обов’язкова:

Фихте И.Г. О понятии наукоучения, или так называемой философии // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.1. — С.7-64.

Фихте И.Г. Ясное, как солнце, сообщение широкой публике о сущности новейшей философии // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.1. — С.669-686.

Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. — М.,1979. — С. 1-26.

Додаткова: 148, 56, 60, 63, 64, 82, 94, 102, 103, 115, 130, 148, 152, 179.


Семінар 2. Вчення Фіхте про мораль та державу.

1. Практична філософія Фіхте. Мораль та право.

2. Соціально-філософська концепція в праці Фіхте “Основні риси сучасної епохи”.

3. Вчення про державу. Праця “Замкнена торгова держава”.

Література:

Обов’язкова:

Фихте И.Г. О достоинстве человека // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.1. — С.435-442.

Фихте И.Г. Замкнутое торговое государство // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.2. — С.225-250; С. 338-358.

Фихте И.Г. Основные черты современной епохи // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.2. — С.369-389; С. 598-618.

Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. — М.,1979. — С. 200-210.

Додаткова: 56, 60, 63, 64, 82, 94, 102, 103, 115, 130, 148, 152, 179.


Модуль IV. Тема: ^ ФІЛОСОФІЯ РОМАНТИЗМУ. (2 год. лекційних занять)

Лекція 1. Філософія романтизму. Йенський гурток. Міфологічний реалізм Ф. Шлегеля.

Література:

Обов’язкова:

Шлегель Ф. Разговор о поэзии // Эстетика. Философия. Критика. — М.,1983. — Т.1. — С. 30-48.

Шлегель Ф. Трансцендентальная философия // Эстетика. Философия. Критика. — М.,1984. — Т.2. — С. 100-110.

Гайм Р. Романтическая школа. — М.: Наука, 2007. — С. 3-40.

Лазарев В.В. Рау И.А. Гегель и философские дискуссииего времени. — М.: Наука, 1991. — С.1-28.

Додаткова: 38, 51, 90, 120, 122, 172, 173.


Модуль V. Тема: ^ СИСТЕМА ОБ’ЄКТИВНОГО ІДЕАЛІЗМУ Ф.В.Й.ШЕЛЛІНҐА. (4 лекційних та 4 год. практичних занять)

Лекція 1. Філософія тотожності Духа та природи. Проблема співвідношення загального та окремого. Вчення про інтелектуальне споглядання. Натурфілософія і діалектика.

Лекція 2. Філософія мистецтва. Прекрасне як тотожність ідеального і реального. Символ як центральне поняття мистецтва. Система мистецтва. Реальний (музика, живопис, пластика) та ідеальний (літературні жанри) ряди в мистецтві.

Практичні заняття

Семінар 1. Трансцендентальний ідеалізм Шелінґа.

1. Основні положення “Системи трансцендентального ідеалізму” Шелінґа.

2.Людська свобода та проблема добра і зла в праці Шелінґа “Філософські дослідження про сутність людської свободи та пов’язаних з нею предметах”.

Література:

Обов’язкова:

Шеллинг Ф.В.И. Система трансцендентального идеализма // Соч.: в 2–х т. — М.: Наука,1987. — Т.1.— С. 1- 45.

Шеллинг Ф.В.И. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Соч.: в 2–х т. М.: Наука,1989. — Т.2. — С. 86-126.

Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. — М.: Наука, 1990. — С. 1-20.

Додаткова: 60, 72, 73, 77, 78, 106, 108, 136.


Семінар 2. Філософія мистецтва Шелінґа.

1. Міфологія як безпосереднє буття свідомості. За працею “Вступ до філософії міфології”.

2. Філософія мистецтва Шелінґа.

Література:

Обов’язкова:

Шеллинг Ф.В.И. Введение в философию мифологии // Соч.: в 2–х т. М.: Наука,1989. — Т.2. — С. 159-199.

Шеллинг Ф.В.И. Философия искусства. — СПб.: Изд-во “Алтейя”, 1996. — С.47-87.

Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. — М.: Наука, 1990. — С. 112-132.

Додаткова: 60, 72, 73, 77, 78, 106, 108, 136.


Модуль VІ. Тема: ^ СИСТЕМА АБСОЛЮТНОГО ІДЕАЛІЗМУ Ґ.В.Ф.ГЕҐЕЛЯ. (6 год. лекційних та 6 год. практичних занять)

Лекція 1. Головний принцип і загальна структура його системи. “Феноменологія духу” як осягнення відмінних образів духу як ступенів шляху становлення його системи знанням, чи абсолютним духом, її місце в геґелівській філософії. Сенс діалектики Геґеля.

Лекція 2. Розробка принципів системності та історизму в “Науці логіки”. Вчення про буття як перша частина логічної структури. Єдність системної логіки науки та теоретичної науки логіки. Початок науки як системна проблема.

Лекція 3. “Філософія духу” Геґеля як вчення про індивідуальні та суспільні форми духовної культури. Форми абсолютного духу. Головні ідеї філософії історії. Філософія права Геґеля. Право. Мораль. Звичаєвість. Субстанційна звичаєвість як буттєва форма існування етичного. Критика етики Канта.


Практичні заняття

Семінар 1. Вступ до “Феноменології духу” (2 год.).

1. Предмет та основні принципи “Феноменології духу”.

2. Феноменологія духу як узагальнення духовної історії людства. Вчення про щаблі розвитку духу.

3. Структура “Феноменології духу”. Феноменологія як вступ до системи абсолютного ідеалізму.

4. Сенс діалектики за Передмовою до “Феноменології духу”.

Література:

Обов’язкова:

Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. — СПб.: Алетейя, 1992. — С. 1-50.

Кожев А. Введение в чтение Гегеля. — М.: Наука, 2003. — С. 92-100.

Сергеев К.А., Слинин Я.А. "Феноменология духа" Гегеля как наука об опыте сознания // Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. — СПб.: Наука, 1992. — С. V-XLVII.

Додаткова: 47, 53-55, 58, 67, 71, 74, 85, 92, 93, 96, 98, 99, 105, 107, 111, 113, 119, 123, 124, 128, 134, 137, 139, 150, 155, 159, 170, 171, 174, 175, 178, 180, 181, 184, 193, 196, 198.


Семінар 2. “Наука логіки” (2 год.).

1. Предмет та структура “Науки логіки”. Вчення про буття. Категорії якості, кількості та міри. Перехід кількісних змін у якісні.

2. Вчення про сутність: а)сутність і видимість; б)сутність і протиріччя; в)категорії “сутність – явще – дійсність”.

3. Вчення про поняття: а)суб’єктивне поняття; б)об’єкт; в) ідея.

4. Абсолютна ідея і принципи діалектичного методу (збіг начала і принципу, діалектичне заперечення, заперечення заперечення, сходження від абстрактного до конкретного).

Література:

Обов’язкова:

Гегель Г.В.Ф. Наука логики. — СПб.: Алетейя, 1998. — С. 1-56.

Маркузе Г. Разум и революция. — М., 2001. — С. 200-224.

Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. — К.: Наукова думка, 1964. — С. 321-341.

Додаткова: 47, 53-55, 58, 67, 71, 74, 85, 92, 93, 96, 98, 99, 105, 107, 111, 113, 119, 123, 124, 128, 134, 137, 139, 150, 159, 170, 171, 174, 175, 178, 180, 181, 184, 193, 196, 198.


Семінар 3. “Філософія права” (2 год.).

1. Моральність, право, звичаєвість.

2. Громадянське суспільство.

3. Держава як дійсність звичаєвої ідеї.

Література:

Обов’язкова:

Геґель Ґ. В.Ф. Філософія права. — К.: Основи, 2000. — С. 12-103.

Маркузе Г. Разум и революция. — М., 2001. — С. 110-119.

Додаткова: 47, 53-55, 58, 67, 71, 74, 85, 92, 93, 96, 98, 99, 105, 107, 111, 113, 119, 123, 124, 128, 134, 137, 139, 150, 159, 170, 171, 174, 175, 178, 180, 181, 184, 193, 196, 198.


Модуль VІІ. Тема: ^ АНТРОПОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ Л.ФОЙЄРБАХА. (4 год. лекційних та 4 год. практичних занять)

Лекція 1. Фейербах як критик ідеалістичної філософії Геґеля. Вчення Фойєрбаха про сутність людини. Поцейбічні корені релігії. Атеїзм Фойєрбаха.

Лекція 2. Любов як основа релігії без Бога. Я–Ти стосунки як підвалини етики. Евдемоністична етика Фойєрбаха. Неґативний імператив етики. Вчення про мистецтво як сферу високої чуттєвості. Фойєрбах та філософська антропологія ХХ ст.


Практичні заняття

Семінар 1. Критика ідеалістичної діалектики Л.Фойербаха.

1. Критика ідеалістичної діалектики в праці Л.Фойербаха “До критики філософії Геґеля”.

2. Філософія релігії за працею “Сутність християнства”.

3. Діалогічна парадигма “Я–Ти–стосунків” в антропології Фойербаха.

4. Філософія моралі. Основні положення праці “Евдемонізм”.

Література:

Обов’язкова:

Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.23-34.

Фейербах Л. Сущность християнства // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.2. — С.5-32; С. 301-333.

Фейербах Л. Эвдемонизм // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.427-445.

Додаткова: 88, 105, 114, 117, 118, 132.

^

Завдання для тижня самостійної роботи


Підготувати розгорнутий план та докладний список літератури для наукового проекту за курсом.


Теми наукових проектів

  1. Коперніканський переворот філософії Канта.

  2. Особливості трансцендентальної філософії: на прикладі філософії І. Канта.

  3. Трансцендентальна єдність апперцепції: центральні положення критики чистого розуму.

  4. Формалізм практичної філософії Канта і визначення категоричного імперативу.

  5. Трансцендентальна філософія і її спосіб опрацювання сфери трансцендентного.

  6. Постулати практичного розуму: обґрунтування, значення та висновки.

  7. Проблема радикального зла у філософії І. Канта.

  8. Категорії прекрасного і піднесеного у Канта.

  9. Здатність до судження як першооснова телеологічної єдності здатностей розуму.

  10. Науковчення та проблема граничного обґрунтування науки у Фіхте.

  11. Концепції “діла-дії” Фіхте.

  12. Кореляція Я та не–Я: праструктура діалектики за Фіхте.

  13. Співвідношення теоретичної та практичної частин науковчення.

  14. Мораль та право в практичній філософії Фіхте.

  15. Концепція абсолютної тотожності Шелінґа.

  16. Межі і зміст свободи за Шелінґом.

  17. Співвідношення реального та ідеального у філософському ідеалізмі Шелінґа.

  18. Основні риси пантеїзму Шелінґа.

  19. Система мистецтв у Шелінґа.

  20. Розум і розсудок у Геґеля.

  21. Концепція досвіду свідомості у Геґеля.

  22. Субстанційна звичаєвість у Геґеля.

  23. Основні риси концепції відчуження у Геґеля.

  24. Структура “Феноменології духу”.

  25. Проблема діалектики у Геґеля.

  26. Співвідношення моралі та звичаєвості в “Філософії права” Геґеля.

  27. Вчення Геґеля про громадянське суспільство.

  28. “Негативний імператив” практичної філософії Фойєрбаха.

  29. Сутність концепції Я–Ти–відношення за Фойєрбахом.

Вільна тема (за узгодженням з викладачем).


^

Список рекомендованої літератури

Основна


  1. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии, кн. 3. – СПб.: Наука, 1999. – 3 т.

  2. Гегель Г.В.Ф. Народная религия и христианство // Работы разных лет. — М.: Наука,1972. — Т.1. — С.45-86.

  3. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. — СПб.: Алетейя, 1998. — 560 с.

  4. Гегель Г.В.Ф. О сущности философской критики // Работы разных лет. — М.: Наука, 1972. — Т.1. — С.268-284.

  5. Гегель Г.В.Ф. Позитивность христианской религии // Работы разных лет. — М.: Наука, 1972. — Т.1. — С.87-207.

  6. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. — СПб.: Алетейя, 1992. — 364 с.

  7. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: “Мысль”, 1990. – 400 с.

  8. Геґель Ґ.В.Ф. Філософія права. — К.: Основи, 2000. — 524 с.

  9. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3–х т. — М.: Наука, 1984-6.

  10. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения // Сочинения в шести томах. – М.: "Мысль", 1966. – Т. 6. – С.349-587

  11. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения в шести томах. — М.: Наука, 1966. — Т.6. С.5-23.

  12. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане //Кант И. Сочинения в шести томах. – М.: «Мысль», 1964. – Т.6. – 743 с. – С.5-23

  13. Кант И. К вечному миру // Кант И. Сочинения в шести томах. — М.: Наука, 1966. — Т.6. С.257-309.

  14. Кант И. Критика практического разума. // Соч. в шести томах. – М.: Мысль, 1964. – Т.4. – 544 с.

  15. Кант И. Критика способности суждения. — М.: Чоро,1994. — Т.4. – 365 с.

  16. Кант И. Наблюдения над чувствами прекрасного и возвышенного.//Сочинения в шести томах. – М.: Мысль, 1964. – Т.2. — С. 125-183.

  17. Кант И. О различии возвышенного и прекрасного у мужчин и женщин. –М., 1964. – Т.2. – С. 152-155.

  18. Кант И. Об изначально злом в человеческой природе // Соч. в шести томах. – М.: Мысль, 1964. – Т.4. – 544 с.

  19. Кант И. Основы метафизики нравственности // Соч. в шести томах. – М.: Мысль, 1964. – Т.4. – 544 с.

  20. Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? // Кант И. Сочинения. — М.: Наука, 1966. — Т.6. С.27-35.

  21. Кант И. Предположительное начало человеческой истории // Собр. соч. в 8 т. – М.: Мысль, 1994. – Т 8. – С. 72-88.

  22. Кант И. Рецензия на книгу И.Г. Гердера: "Идеи философии истории человечества" // Сочинения в шести томах. – М.: «Мысль», 1964. – Т.6. – С. 37-52.

  23. Кант І. Критика практичного розуму. К.: Юніверс, 2004. — 360 с.

  24. Кант І. Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. — 340 с.

  25. Кант І. Пролегомени. К.: ППС, 2005. — 120 с.

  26. Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.23-55.

  27. Фейербах Л. Необходимость реформы философии // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.64-69.

  28. Фейербах Л. О “начале философии” // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.57-63.

  29. Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.90-145.

  30. Фейербах Л. Предварительные тезисы к реформе философии // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.70-87.

  31. Фейербах Л. Сущность христианства // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.2. — С.5-320.

  32. Фейербах Л. Эвдемонизм // Соч.: в 2 т. — М.: Наука, 1995. — Т.1. — С.427-475.

  33. Фихте И.Г. Замкнутое торговое государство // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.2. — С.225-358.

  34. Фихте И.Г. Назначение человека // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.2. — С.65-224.

  35. Фихте И.Г. Основные черты современной епохи // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.2. — С.369-618.

  36. Фихте И.Г. О достоинстве человека // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.1. — С.435-442.

  37. Фихте И.Г. О понятии наукоучения, или так называемой философии // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.1. — С.7-64.

  38. Фихте И.Г. Основа общего наукоучения // Фихте И. Сочинения: в 2-х т. – Т. 1. – СПб.: Мифрил, 1993. – С. 65-338.

  39. Фихте И.Г. Ясное, как солнце, сообщение широкой публике о сущности новейшей философии // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах.  СПб.: Мифрил, 1993. — Т.1. — С.669-686.

  40. Шеллинг Ф.В.И. Введение в философию мифологии // Соч.: в 2–х т. — М.: Наука,1989. — Т.2.

  41. Шеллинг Ф.В.И. Об отношении реального к идеальному в природе // Соч.: в 2–х т. — М.: Наука,1989. — Т.2.

  42. Шеллинг Ф.В.И. Система трансцендентального идеализма // Сочинения в 2-х т. — М.: Мысль, 1987. — Т.1. — С. 227-489.

  43. Шеллинг Ф.В.И. Философия искусства. – М.: «Мысль», 1999. – 607 с.

  44. Шеллинг Ф.В.И. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Сочинения в 2-х т. — М.: Мысль, 1989. — Т.2. — 636 с.

  45. Шлегель Ф. Разговор о поэзии // Эстетика. Философия. Критика. — М.,1983. — Т.1. — С. 30-48.

  46. Шлегель Ф. Трансцендентальная философия // Эстетика. Философия. Критика. — М.,1984. — Т.2. — С. 100-110.


Додаткова

  1. Адорно Т. Негативная диалектика. — М.: Научный мир, 2003. — 347 с.

  2. Асмус В. Ф. Диалектика необходимости и свободы в философии истории Гегеля // Вопросы философии. – 1995. – №1. – С. 52-69.

  3. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М.: Наука, 1973. – 531с.

  4. Афасижев М. Н. Эстетика Канта. – М.: Наука, 1975. – 136с.

  5. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии.— М.: Наука,1973. — 234 с.

  6. Ботюль Ж.П. Сексуальная жизнь Иммануила Канта. — [Електронний документ]. – (http://www.ruthenia.ru/logos/number/2002_02/10.htm). Перевірено: 17.06.2007

  7. Булатов М.А. Немецкая классическая философия. Часть 1. Кант. Фихте. Шеллинг. — К.: Стилос, 2003. — 322 с.

  8. Булатов М.О. Поняття діяльності в класичній німецькій філософії // Філософська думка. — К., 1972. — № 2. — С. 78-88.

  9. Булатов М.О. Проблема досвіду: історико-філософські стадії її еволюції. — [Електронний документ]. (http://philosophy.ua/ua/lib/regular/phas/?doc:int=32#_Toc127466191). Перевірено: 26.11.2006.

  10. Бур М. Фихте. – М.: Мысль, 1965. – 166 с.

  11. Бур М., Иррлиц Г. Притязание разума. – М.: Прогресс, 1978. – 327 с.

  12. Валь Ж. Несчастное сознание в философии Гегеля. — СПб.: Владимир Даль,2006. — 332 с.

  13. Виндельбанд В. История философии. — К.: Ника-Центр, 1997. — 554 с.

  14. Виндельбанд В. От Канта к Ницше. — М.: Канон-пресс, 1998. — 496 с.

  15. Виндельбанд В. Философия Канта. — СПб.: Тип. И.Н.Скороходова, 1895. — 254 с.

  16. Відчуження: минувшість і сьогодення (В.Г Табачковський та інші). – К.: Наукова думка, 1995. – 140 с.

  17. Гайденко П. Парадоксы свободы в учении Фихте. – М.: Наука, 1990. – 127 с.

  18. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. — М.,1979. — 248 с.

  19. Гайм Р. Романтическая школа. — М.: Наука, 2007. — 893 с.

  20. Галактионов А. А., Никандров П. Ф. Шеллингианство на русской почве // Галактионов А. А., Никандров П. Ф. Русская философия IХ – ХIХ вв. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. – С. 176–205.

  21. Гейне Г. К истории религии и философии в Германии // Соч.: в 10 т.  М.,1958.  Т.6. — С.13-139.

  22. Генрих Д. Свідоме життя. — К.: Курс, 2006. — 188 с.

  23. Гильманов В. Х. Герменевтика „образа” И.Г.Гамана и Просвещение.  Калиниград, 2003. — 630 с.

  24. Гогоцкий С.С. Критический взгляд на философию Канта. — К., 1847. — 187 с.

  25. Гогоцкий С.С. Обозрение системы филосфии Гегеля. — К., 1860. — 206 с.

  26. Гулыга А. В. Ранний Шеллинг; Шеллинг. Философия тождества // Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – С. 166 – 196.

  27. Гулыга А. В. Философия искусства Шеллинга // Вопросы философии. – 1982. – № 6. – С. 73 – 80.

  28. Гулыга А.В. Гегель. – 2–е изд., испр. и допол.. – М. «Молодая гвардия», 1994. — 340 с.

  29. Гулыга А.В. Кант. – М.: Молодая гвардия, 1981. – 300 с.

  30. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – 332 с.

  31. Гулыга А.В. Философское наследие Шеллинга // Шеллинг Ф. В. Й. Сочинения в 2-х т. Т. 1.- М.: Мысль, 1987.- 636 с.

  32. Гулыга А.В. Шеллинг. — М.: Молодая гвардия, 1984. — 320 с.

  33. Гусейнов А.А. Негативный контекст категорического императива Канта. — [Електронний документ]. (http://guseinov.ru/conf/kant.html). Перевірено: 20.06.2007.

  34. Гусєв В.І. Західноєвропейська філософія нового часу. – К.: Либідь, 2001. – 318 с.

  35. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. — СПб.: Владимир Даль, 2004. — 400 с.

  36. Гьосле В. Трансцендентальна прагматика як фіхтеанство інтерсуб’єктивності // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – Київ: Лібра, 1999. – с. 455-478.

  37. Давыдов Ю. Н. Отчуждение и культура: эволюция понятия отчуждения // Неомарксизм и проблемы социологии культуры. – М.: Наука, 1980. – С. 273–350.

  38. Делез Ж. Критическая философия Канта. — М.: Per Se, 2000. — 351 c.

  39. Деррида Ж. Невоздержанное гегельянство // Танатография эроса. – С.–Петербург, 1994. – С.133-173.

  40. Дильтей В. Построение исторического мира в науках о духе // Дильтей В. Собрание сочинений в шести томах.– М.: Три Квадрата, 2004. — Т.3. — С. 11-406.

  41. Длугач Т. Проблема единства теории и практики в немецкой классической философии. – М.: Наука, 1986. – 151 с.

  42. Енгельс Ф. Людвіґ Фейербах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К. Енгельс Ф. Твори. К., 1982. — Т.21. — С.257-302.

  43. Желнов М. В. "Cущность свободы как истина" и "Cущность истины как свобода" (Идеи Ф.Шеллинга и М.Хайдеггера в наши дни) // Социальная теория и современность. – 1996 . – №21. – С.52-80.

  44. Жирмунский В. Немецкий романтизм и современная мистика. — СПб., 1914. — 440 с.

  45. Зиммель Г. Кант. 16 лекций // Зиммель Г. Избранное. Т.1.  М.: Юрист, 1996. – С.7-157.

  46. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. Очерки теории истории. — М.: Политиздат, 1974. — 271 с.

  47. Ипполит Ж. Логика и существование. – СПб.: Владимир Даль, 2006. – 320 с.

  48. Каландаришвили Г. Диалектика в «Основах общего наукоучения» И. Г. Фихте. – Тбилиси: Изд-во Груз. АН ГССР, 1963. – 69 с.

  49. Каменский З. А. Шеллинг и русская философия первой половины ХIХ в. // Философские науки. – 1975. – № 4. – С. 79–87.

  50. Каримский А.М. Философия истории Гегеля. – М., 1988. – 270 с.

  51. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 1997. — 448 с.

  52. Киссель М. А. Гегель и современный мир. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. – 152 с.

  53. Киссель М.А. Гегель и Гуссерль // Логос. — СПб.: Логос, 1991. — № 1. — С. 34-36.

  54. Кожев А. Введение в чтения Гегеля. – СПб.: Наука, 2003. – 423 с.

  55. Кожев А. Идея смерти в философии Гегеля. – М.: Логос; Прогресс-Традиция, 1998. – 208 с.

  56. Коплстон Ф. От Фихте до Ницше. - М.: Республика, 2004. - 542 с.

  57. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – нач. ХІХ века. М.,1989.

  58. Култаева М.Д. Категория “Bildung” в немецкой философской традиции, или размышления о смысле и предназначении образования // Постметодика, 1999. — № 1. — С. 3-32.

  59. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії нового часу. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 572 с.

  60. Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. – М. : Наука, 1990. – 173 с.

  61. Лазарев В.В. Рау И.А. Гегель и философские дискуссииего времени. — М.: Наука, 1991. — С.1-28.

  62. Лазарев В.В. Шеллинг. – М.: Мысль, 1976. – 197 с.

  63. Лекторский В.А. Проблема субъекта и объекта в классической и современной буржуазной философии. — М.: Наука, 1965. — 256 с.

  64. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. — М.: Эдиториал УРСС, 2000. — 560 с.

  65. Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. — К.: Наукова думка, 1988. — 248 с.

  66. Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М. : Наука, 1965. – 374 с.

  67. Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М.: Наука, 1987. – 616 с.

  68. Любутин К.Н. Фейербах: философская антропология.– Свердловск, 1988. — 240 с.

  69. Макаров В.В.. Становление научной формы философии истории в немецком идеализме (Кант, Фихте). – [Електронний документ]. (http://www.orenburg.ru/culture/credo/02_2004/3.html). Перевірено: 26.11.2006.

  70. Маркс К. Экономично-философские рукописи 1844 г // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 42. – С. 481 – 597.

  71. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Фейербах. Протилежність матеріалістичного і ідеалістичного поглядів // Твори. — К., 1982. — Т.3.– С.15-73.

  72. Маркс К. Тези про Фейєрбаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К., 1982. — Т.3. — С.1-4.

  73. Маркузе Г. Разум и революция. — М., 2001. — 340 с.

  74. Мислителі німецького романтизму.  Івано-Франківськ, 2003. — 460 с.

  75. Мінаков М. Вчення Канта про віру розуму. – К.: Практична філософія, 2001. — С. 90-105.

  76. Мінаков М. Концепція магічного реалізму Фрідріха Шлегеля // Філософська думка.— № 4.— Київ, 1999.

  77. Мінаков М. М. Історія поняття досвіду. – К.: Парапан, 2007. – 380 с.

  78. Мінаков М.А. Проблема досвіду в філософії Геґеля // Мультиверсум: Філософський альманах: Збірник наукових праць. — Київ, 2006. — № 53. — С. 3-18.

  79. Мінаков М.А. Проблема досвіду в філософії Канта // Мультиверсум: Філософський альманах: Збірник наукових праць. — Київ, 2006. — № 52. — С. 40-52.

  80. Мінаков М.А. Рамки історії поняття досвіду: взаємодоповнюваність концепцій досвіду І. Канта та Ґ.В.Ф. Геґеля // Наукові записки НаУКМА (серія “філософія та релігієзнавство”). — Київ, 2006. — № 50. — С. 22-28.

  81. Нарский И.С. Кант. – М.: Мысль, 1976. – 206с.

  82. Нерсесянс В.С. Философия права Гегеля: история и современность// Гегель Г.В.Ф. Философия права. М.,1990.

  83. Овсянников М.Ф. Эстетическая концепция Шеллинга и немецкий романтизм//Шеллинг. Ф.В.И. Философия искусства. – М.: Мысль, 1966.– С.19-43.

  84. Ойзерман Т.И. Философия Фихте. – М.: Знание, 1962. – 48 с.

  85. От 'философии свободы' к 'философии откровения' // История философии: Запад-Россия-Восток . – М.,1998. – С. 248-285.

  86. Очерки по философии Фейербаха. – К.,1982. – 336 с.

  87. Перов В. Ю. Кант и Ницше: свет и тень? [Електронний документ]. – (http://anthropology.ru/ru/texts/perov_v/sergeev_11.html). Перевірено: 20.06.07.

  88. Плотников Н.С. Абсолютный дух и другое начало. Гегель и Хайдеггер // Вопросы философии. — М.: ИФРАН, 1994. — № 12. — С. 178-184.

  89. Погосян В. А. Проблема отчуждения в «Феноменологии духа» Гегеля. – Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1973. – 130 с.

  90. Попов П.С. Состав и генезис философии искусства. // Шеллинг Ф. В. Й. Философия искусства М.: Мысль, 1966. – 496с. – С. 5 – 18.

  91. Поппер К. Открытое общество и его враги. — М., 1992. — Т.2. — С. 36-95.

  92. Причепий Е.М. Проблема феномена в кантовской и современной буржуазной философии // Критические очерки по философии Канта. — Киев: Наукова думка, 1975. — С. 270-287.

  93. Пушкин В.Г. Философия Гегеля: абсолютное в человеке. — СПб.: Лань, 2000. — 446 с.

  94. Рикер П. Кант и Гуссерль // Интенциональность и текстуальность. — Томск: Сибирь, 1998. — С. 163-201.

  95. Сахаров В. И. О бытовании шеллингианских идей в русской литературе // Контекст.– М., 1978.– С. 210 – 226.

  96. Сергеев К. А., Слинин Я. А. «Феноменология духа» как наука об опыте сознания // Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа. – СПб.: Наука, 1999. – XLVII + 448 c. – С. V-XLVII.

  97. Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнительность морали и права.  М.: Наука,1992. — 346 с.

  98. Соловьев Э.Ю. Теория “общественного договора” и кантовское моральное обоснование права // Философия Канта и современность.  М.: Наука,1992.

  99. Тимофеев А. И. Тема чаловеческой свободы у Шеллинга. — [Електронний документ] — (http://www.sovmu.spbu.ru/main/conf/man-nat-soc/2000/087-093.pdf). Перевірено: 21. 06. 2007.

  100. Философия Шеллинга в России ХIХ века. – СПб.: РХГИ, 1998. – 528 с.

  101. Фишер К. История новой философии. Гегель. Его жизнь, сочинения и учение. Книга первая и вторая. — Москва, Ленинград: Соцэкгиз, 1933. — 611 с.

  102. Фишер К. История философии. Фихте.  М., 2004.  Т.6. — 460 с.

  103. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. — СПб.: А-кад, 1994. — 408 с.

  104. Хайдеггер М. Гегель и греки // Хайдеггер М. Время и бытие.  М.: Республика, 1993.  С. 381-390.

  105. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. — М.: Изд-во РФО, 1997. — 176 с.

  106. Хесле В. Фихте и проблема интерсубьективности // Хесле В. Гении философии Нового времени. – М.: Наука, 1992. – С. 103-136.

  107. Хоркхаймер М., Адорно В. Диалектика просвещения: Философские фрагменты. – М.: Медиум, 1997. – 311 с.

  108. Шеллинг Ф.: pro et contra. Творчество Ф. Шеллинга в оценке русских мыслителей и исследователей / Антология /. – М. : Издание Русского Христианского гуманитарного института, 2001. – 685 с.

  109. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. — К.: Наукова думка, 1964. — 356 с.

  110. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и деалектика И. Канта. — К.: Наукова думка,, 1974. — 334 с.

  111. Юркевич П.Д. Разум по учению Платона и опыт по учению Канта // Философские произведения. — М.: Правда, 1990. — 670 с.

  112. Якобс В. Происхождение зла и человеческая свобода или трансцендентальная философия и метафизика // Вопросы философии. — М., 1994. — №1. ([Електронний документ] . – (http://www.philosophy.ru/library/vopros/72.html). Перевірено: 21. 06. 2007).




  1. Arendt H. Lectures on Kant’s political Philosophy. — Chicago: University of Chicago Press, 1982. — 186 р.

  2. Berlin I. The Magus of the North.  London, 1994. — P. 28-59.

  3. Bluden A. The Historical Fate of Hegel's Doctrine. — [електронний документ] —
    http://www.marxists.org/reference/archive/hegel/help/eh.htm. Перевірено: 10.10.2006.

  4. Carnap R. Meaning and Necessity. — Chicago: University of Chicago Press, 1988. — 296 p.

  5. Cohen H. Kants Begründung der Aesthetik. — Berlin: Harwitz und Gossmann, 1889. — 388 S.

  6. Cohen H. Kants Begründung der Ethik. — Berlin: Harwitz und Gossmann, 1910. — 468 S.

  7. Cohen H. Kants Theorie der Erfahrung. — Berlin: Harwitz und Gossmann, 1885. — 764 S.

  8. Copleston F. A History of Philosophy. From the French Enlightenment to Kant. N.Y., London et all, 1960.  Vol. 6.

  9. Dicker G. Kant’s Theory of Knowledge. — Oxford: Oxford University Press, 2004. — 262 p.

  10. Dilion J. Kant – Cohen. — New York: Basics, 1956. — 200 p.

  11. Forster M.N. Hegel and Skepticism. — Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1989. — 272 p.

  12. Forster M.N. Hegel's Idea of a Phenomenology of Spirit. — Chicago: University of Chicago Press, 1998. — 306 p.

  13. Gadamer H.-G. Hegels Dialektik: Sechs hermeneutische Studien. — Tübingen: J.C.B. Mohr (Paul Siebeck), 1980.

  14. Glawe Е. Die Religion F. Schlegels. — Berlin, 1906. — 300 S.

  15. Habermas J. Erkenntnis und Intersse. —Fr./M: Suhrkamp, 1998. — 420 S.

  16. Habermas J. Moralität und Sittlichkeit. Treffen Hegels Einwande gegen auch auf die Diskursethik zu // Moralität und Sittlichkeit. Das Problem Hegels und die Diskursethik. – Frankfurt a.M., 1986. – S.16-37.

  17. Habermas J. The Philosopical Discourse of Modernity.— Cambridge: MIT Press, 1998. — 430 S.

  18. Hamann J.G. Vom Magus im Norden. — Bonn: Parerga, 1993. — 286 S.

  19. Heidegger M. Die Negativität // Heidegger M. Gesamtausgabe. – Frankfurt/M.: V. Klostermann, 2000. – B. 68. – S. 4–60.

  20. Heidegger M. Hegels Begriff der Erfahrung // Holzwege. – Fr./M.: V. Klostermann, 1994. – S. 115–204.

  21. Henrich D. Fichtes ursprungliche Einsicht.– Frankfurt a.M, 1967.

  22. Henrich D. Between Kant und Hegel. — Boston a.o.: Harward University Press, 2003. — 400 p.

  23. Horkheimer M. Kant und Hegel // Gesammelte Schriften.— Fr/Main: Fiescher Taschenbuch Verlag, 1987. — B.11. — S. 100-118.

  24. Horstmann R.P. Ontologie und Relationen: Hegel, Bradley, Russell und die Kontroverse über interne und externe Beziehungen. — Hain: Athenäum, 1984. — 264 S.

  25. Hösle V. Größe und Gränzen von Kants praktischer Philosophie//Praktische Philosophie in der modernen Welt. — München, 1995. — S. 15-46.

  26. Hösle V. Hegels System: Der Idealismus der Subjectivität und das Problem der Intersubjectivität. — Hamburg: V. Meiner Verlag, 1987. — 2 Bde.

  27. Jakobi F.H. Uber die Lehre des Spinosa.  Hamburg, 2000. — 240 S.

  28. Kemp S.N. Commentary to Kant's "Critique of Pure Reason". — Atlantic Highlights: HPI Inc., 1995. — 720 p.

  29. Koenke K.Ch. The Rise of Neo-Kantianism. German Academic Philosophy between Idealism and Positivism. — Cambridge: Cambridge University Press, 1991. — 380 p.

  30. Kwiek M. Przeciw tyranii Hegla, albo przechadzka po francuskiej mys`li ponowczesnej // Hegel a wspo`lczesnos`c`. – Poznan`: Wydawnictwo PTPN, 1997. – S. 139–147.

  31. Lange F. A. Geschichte des Materialismus und Kritik seiner Bedeutung in der Gegenwart.– Iserlohn, 1975. — B. 2. — 488 S.

  32. Lawrence S. Max Stirner and Ludwig Feuerbauch. — [Електронний документ]. — http://www.nonserviam.com/egoistarchive/Stepelevich/Step_StirnerAndFeuerbach2.htm. Перевірено: 10.10.2006.

  33. Liebmann O. Kant und die Epigonen. Eine kritische Abhandlung. — Stuttgart: C. Schober, 1912. — 168 S.

  34. Pippin R.B. Hegel's Idealism: Satisfaction of Self-Consciousness. — Boston: CUP, 1995. — P. 16-41.

  35. Redding P. Hegel's Hermeneutics. — Ithaca: Cornell University Press, 1996. — 262 p.

  36. Sellars W. Kant and Pre-Kantian Themes. — Atascadero: Ridgeview Publishing Company, 2002. — 293 p.

  37. Stamm M. Kant’s Topology of Metaphysics: The transzendental paradigm of Limits (Schranken) and Bounds

    (Grenzen) [Електронний документ]. — (http://philosophy.ua/ua/org/uph/kant/arc/conf/?doc:int=19). Перевірено: 23.04.2006.

  38. Stern R. Hegel, Kant and the Structure of the Object. — London: Routledge, 1990. — 316 S.

  39. Strawson P. The Bounds of Sense. — London: Methuen and Co Ltd, 1973. — 296 p.

  40. Taylor Ch. Hegel. — Cambridge: Cambridge University Press, 1975. — 592 p.

  41. Westphal K.R. Hegel's Epistemological Realism: A Study of the Aim and Method of Hegel's ‘Phenomenology of Spirit’. — Dordrecht: Kluwer, 1989. — 324 p.



Умови визначення навчального рейтингу


Весняний триместр

Робота в триместрі – 70 балів

Залік – 30 балів

Разом – 100 балів


Літній триместр

Робота в триместрі – 60 балів

Іспит – 40 балів

Разом – 100 балів


    1. ^ Робота в весняному триместрі

Види робіт

Їх кількість

Максимальний бал

за 1

Разом

Семінар

18

1,1

20

Конспект

1

30

30

Науковий проект

(стадія підготовки розгорнутого плану та списку літератури)

1

20

20




    1. ^ Робота в літньому триместрі

Види робіт

Їх кількість

Максимальний бал

за 1

Разом

Семінар

12

1,7

20

Конспект

1

20

20

Науковий проект (текст)

1

20

20


2.1. Залік

Види робіт

Кількість завдань

Максимальний бал

за 1 правильну відповідь

Разом

Усний залік

3

10

30


2.2. Іспит

Види робіт

Кількість завдань

Максимальний бал

за 1 правильну відповідь

Разом

Усний іспит

2

20

40


Викладач курсу – кандидат філософських наук Мінаков М.А.



Скачати 255.13 Kb.
Дата конвертації24.10.2013
Розмір255.13 Kb.
ТипЛекція
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи