Програма теоретичного курсу дисципліни „Філософія для аспірантів та здобувачів icon

Програма теоретичного курсу дисципліни „Філософія для аспірантів та здобувачів



Схожі
Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет ім. Лесі Українки


Програма теоретичного курсу

дисципліни „Філософія”

для аспірантів та здобувачів

усіх спеціальностей


ЛУЦЬК 2013

ББК 87.0

УДК 1.101


Філософія. Програма, плани семінарських занять, методичні рекомендації для аспірантів та здобувачів усіх спеціальностей. – Луцьк: ВНУ, 2013.

Дана програма розроблена на допомогу у підготовці до здачі кандидатського екзамену з філософії аспірантам денної та заочної форм навчання та здобувачам.

Для аспірантів, здобувачів та викладачів.


^ ПЛАНУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО КУРСУ


ТЕМА 1. Філософія, її походження, проблематика та функції (2 год.)


Філософія як світоглядне знання. Походження, передумови розвитку та джерела філософії. Місце філософії в системі сучасної освіти та духовної культури людства. „Софійний” та „епістемний” способи філософствування. Роль філософії у саморозвитку людини, філософія і світогляд.

Світогляд як духовно-практичний феномен та стрижень особистості. Рівнева та компонентна структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий, філософський.

Філософія як теоретична основа світогляду. Предмет філософії. Відносини „людина – світ” як головна філософсько-світоглядна проблема. Філософія і наука. Філософія як спосіб світорозуміння і світовідношення людини. Структура філософського знання. Основні методи філософії. Вихідні принципи філософського мислення. Функції філософії.


Література

Основна:
Філософія. Курс лекцій. Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 1.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1998.– Тема 1.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 1.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– С. 8–32.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 6–19.


Додаткова:

Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность, специфика развития.– Львов, 1996.

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 1.– Гл. І.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию.– М.: Прогресс – Культура, 1992.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия?– М., 1991.


ТЕМА 2. Філософські уявлення Стародавнього Сходу (2 год.)


Міфологічно-релігійна та літературна спадщина Стародавнього Єгипту, Ірану, Месопотамії, Закавказзя, Південно-Східної Азії, Далекого Сходу як антропосоціологічне джерело філософії.

Передумови та специфіка історичного розвитку філософії. Поняття історичного періоду. Основні історичні етапи розвитку філософії.

Особливості та відмінності східного та західного типів культури та філософствування.

Давньоіндійські філософсько-релігійні системи (буддизм, джайнізм) та філософські школи (санкх’я, ньяя, йога, міманса, веданта, вайшешика, чарвака-локаята).

Філософська та соціально-політична проблематика у творчості мислителів Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, моізм, легізм).


Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т.1, ч. 1.

Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах.– М., 1972.– Т. 1–2.
История философии в кратком изложении.– М., 1991.– С. 3–41, 42–65.

Крывелев И.А. История религий. Очерки в двух томах. М., 1975.– Т. 2, гл. 8.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии.– М., 1981.

Шербатской Ф.И. Избраннне труды по буддизму.– М., 1988.


Додаткова:

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 1.– Гл. ІІ.

Мир философии: Книга для чтения: в 2 ч.– М., 1991.– Ч. 1, 2.

Філософія. Курс лекцій. Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 2.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 30–45.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 1, гл. 1–2.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 2.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 2.


ТЕМА 3. Філософська думка епохи античності (2 год.)

Загальна характеристика та особливості античної філософії, її хронологічні рамки, основні школи та напрями.

Досократична філософія (VII–V ст. до н.е.). Проблема першоначал світу у творчості представників мілетської школи, Піфагорійського союзу; стихійна діалектика Геракліта; школа елеатів (Ксенофан, Парменід, Зенон, Емпедокл, Меліс), вчення Анаксагора про гомеомерії; атомізм Левкіппа та Демокріта.

Класична грецька філософія V–IV ст. до н.е. Проблема людини, суспільства, знання у поглядах софістів (Протагор, Горгій, Крітій та ін). Сократ і софісти. Антропологічна проблематика у філософії Сократа. Майєвтика як метод філософії Сократа. Школи кініків, кіренаїків, мегариків.

Система об’єктивного ідеалізму Платона. Вчення Платона про ідеальну державу. Метафізика Аристотеля. Вчення Аристотеля про триступеневість душі та про пізнання. Соціально-політичні погляди Аристотеля.

Філософія епохи еллінізму (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). Основні концепції та напрями римської античної філософії. Неоплатонізм ІІІ – поч. ІV ст.


Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т.1, ч. 1.

Аристотель. Сочинения: В 4-х т.– М., 1983.– Т. 1–4.

Платон. Государство // Соч. в 3 т.– М., 1972.– Т. 3.– С. 18–112.

Платон. Банкет. Тімей // Читанка з історії філософії. Книга 1. Філософія Стародавнього світу.– Київ, 1992.


Додаткова:

Асмус В.Ф. Античная философия. Учеб. пособие. Изд. 2-е, доп.– М.: Высшая школа, 1976.

Богомолов А.С. Античная философия.– М.: Изд–во МГУ.– М., 1985.

История философии в кратком изложении.– М., 1991.– С. 67–195.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 1, гл. 3.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 2, 3.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 2.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии: Уч. пособие.– М., 1981.


ТЕМА 4. Філософська думка епохи середньовіччя (2 год.)


Виникнення середньовічної філософії як зрізу двох традицій: християнського одкровення та античної філософії. Західна та східна патристика ІІ–V ст. н.е. Апологетика, гностицизм, неоплатонізм. Аврелій Августин та його філософські ідеї.

Середньовічні єресі, їх джерела та ідеї.

Формування середньовічної філософської парадигми. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Співвідношення віри, волі і розуму як центральна проблема схоластичної філософії.

Полеміка між номіналізму і реалізму з приводу проблеми універсалій. П’єр Абеляр, Роджер Бекон, Вільям Оккам як найяскравіші представники схоластики. Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.

Особливості арабомовної філософії, її тематика та представники. Погляди Аль-Фарабі, Аль-Кінді, Ібн Сіни, Ібн Рошда. Вплив арабомовної філософії на європейську філософську думку.

Значення філософії середньовіччя для подальшого розвитку філософської та духовної культури в Європі.


Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т.1, ч. 2.

Августин Аврелий. Исповедь.– М., 1991.

Соколов В.В. Средневековая философия.– М., 1979.

История философии в кратком изложении.– М., 1991.– С. 196–287.


Додаткова:

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 4.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 45–51.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 1, гл. 5–6.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 3.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 3.


ТЕМА 5. Філософська думка епохи Відродження (2 год.)


Загальна характеристика розвитку філософії XIV–XVI ст. Періодизація та основний зміст філософської культури Відродження. Перехідний характер філософії Відродження.

Гуманістичний антропоцентризм у філософії та культурі Раннього та Високого Ренесансу (Д.Аліґ’єрі, Ф.Петрарка, К.Салютаті, Л.Валла, П.Мірандола, П.Помпонацці). Проблема людської індивідуальності у європейській філософії XV–XVI ст. (Е.Роттердамський, М.Монтень).

Ренесансний платонізм у Флорентійській Академії (М.Фічіно, Г.Пліфон).

Розвиток натурфілософії та природознавства в добу Відродження. Філософська система та пантеїзм Миколи Кузанського. Механіцизм як тип філософствування. М.Копернік, Дж.Бруно, Й.Кеплер, Г.Галілей з ідеєю матеріального тлумачення природи.

Соціально-філософські вчення доби Відродження. Поняття макіавелізму в політиці. Ідеї утопічного соціалізму у творах „Утопія” Т.Мора і „Місто Сонця” Т.Кампанелли.

Вплив епохи Відродження на розвиток та трансформацію європейської духовної культури.

Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т.2.

Бруно Д. О бесконечности, Вселенной и мирах // Антология мировой философии.– М., 1970.–Т.2.

Данте А. Божественная комедия.– М., 1988.

Коперник Н. О вращении небесньтх сфер // Антология мировой философии.– М., 1970.– Т.2.

Горфункель А.Н. Философия эпохи Возрождения.– М., 1980.

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV–XVII ст. Курс лекцій: Навч. посібник.– К.: Либідь, 1994.

Соколов В.В. Европейская философия ХV–ХVП веков.– М., 1984.


Додаткова:

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 5.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 45–51.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 2.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 2.


ТЕМА 6. Філософія Нового часу та європейського Просвітництва (2 год.)


Загальна характеристика філософії Нового часу (XVII–XIX ст.). Буржуазні революції в Європі та наукова революція у духовній сфері. Механіцизм як специфічний тип філософування. Емпіризм та раціоналізм як дві великі філософські теми Нового часу.

Ф.Бекон та його досвідно-індуктивний метод теорії пізнання світу. Т.Гоббс і Дж.Локк та їх філософські ідеї.

Раціональна методологія Р.Декарта та його дедуктивний метод наукового пізнання. Б.Спіноза, Г.Лейбніц, І.Ньютон як прихильники принципів раціоналізму. Агностицизм Дж.Берклі та скептицизм Д.Юма.

Соціально-філософські вчення Нового часу (Г.Гроцій, Т.Гоббс, Дж.Локк, Дж.Уїнстенлі, Дж.Мільтон) та ідеї буржуазного лібералізму.

Загальна характеристика філософії європейського Просвітництва та її особливості.

Філософські ідеї XVIII ст., їх матеріалізм та антропосоціальна спрямованість (М.Монтеск’є, Ф.Вольтер, Ж.Руссо, Ж.Кондорсе, К.Гельвецій, П.Гольбах, Д.Дідро, Т.Ламетрі).

Розвиток просвітницької філософії в країнах Європи та США (Дж.Толанд, А.Коллінз, Д.Гартлі, А.Шефтсбері, Х.Вольф, Г.Лессінг, І.Гердер, Ф.Шіллер, Дж.Віко, Т.Джефферсон, Т.Пейн, А.Гамільтон).

Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т.2.

Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого познания.– М., 1978.
Бэкон Ф. Сочинения в двух томах.– М.: Мысль, 1977–1978.– Т.1–2.

Вольтер Ф.М. Философские сочинения.– М., 1988.

Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Сочинения: В 2-х т.– М.: Мысль, 1989.– Т. 1.

Дидро Д. Философские принципы относительно материи и движения // Сочинения.– М., 1986.– Т.1.

Лейбниц Г. Монадология // Соч. в 4 т.– М., 1982.– Т.1.– С.313–429.


Додаткова:

Гусєв В.І. Західноєвропейська філософія Нового часу. XVII–XVIII ст.: Підручник.– К.: Либідь, 1998.

История философии в кратком изложении.– М., 1991.– С. 345–454.

Кузнецов В., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западно-европейская философия XVIII века.– М., 1986.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 6.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 128–185.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 1, гл. 7.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 2.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 2.


ТЕМА 7. Німецька класична філософія (2 год.)


Загальна характеристика німецької філософії кінця XVIII – першої половини XIX ст. та її концептуальна спрямованість.

Теоретичні джерела та основні риси німецької класики. Проблеми теорії пізнання у філософії І.Канта, його агностицизм і апріоризм. Вчення про мораль, моральність та теорія мистецтва у „критичному” періоді творчості І.Канта.

Ідеї суб’єктивізму у „філософії активності” Й.Фіхте та трансценденталізм філософської системи Ф.Шеллінга.

Система філософського ідеалізму Г.В.Ф.Гегеля. Основні поняття, принцип тотожності мислення та буття. Діалектика як основний метод філософії Гегеля, закони та категорії діалектики, діалектичної логіки. Вчення Гегеля про всесвітню історію. Суперечність між діалектичним методом та системою.

Філософська система Л.А.Фейєрбаха. Принцип антропологізму та релігія любові у філософії Л.Фейєрбаха.

Загальна характеристика марксизму, періодизація, основні представники. Соціально-економічні передумови виникнення марксизму, теоретичні (ідейні) джерела походження і становлення марксизму.

Матеріалістичне розуміння історії. Поняття „відчуженої праці”. Марксистська теорія класової боротьби, ідея диктатури пролетаріату, „всесвітньої революції”.

Розвиток марксизму у другій пол. ХІХ ст. Поглиблення марксизму в Європі та Росії. Особливості марксизму в Росії. Марксистко-ленінська філософія. Діалектичний та історичний матеріалізм.

Історична доля марксизму. Неомарксизм. Два напрями марксизму (А.Грамші, Д.Лукач, неофрейдизм, Франкфуртська школа, Л.Альтюссер, Л.Коен). Сучасні оціночні позиції щодо марксизму та його значення.


Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т. 3.

Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3 т.– М.: Мысль, 1975–1977.– Т. 1–3.

Гердер И.Г. Идея к истории философии человечества. Пер. с нем.– М.: Наука, 1977.

Кант И. Сочинения: В 6 т.– М.: Наука, 1966.– Т. 1.

Лейбниц Г.–В. Сочинения в четырех томах.– М.: Мысль, 1982.– Т. 3.

Фейербах Л. Избранные философские произведения. В 2-х т.– М., 1955.


Додаткова:

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия.– М.: Наука, 1986.

Гулыга А. Кант.– М., 1981.

Іщенко Ю. Класичне та некласичне у філософії Маркса // Філософ. та соціол. думка.– 1995.– № 1–2.

История диалектики. Немецкая классическая философия.– М., 1978.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 7, 9.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 128–185.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 1, гл. 8, 9.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 3.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 3.

ТЕМА 8. Некласична філософія ХІХ – ХХ ст. (2 год.)


Загальна характеристика розвитку філософії у ХХ ст. Раціоналізм та ірраціоналізм як дві великі течії філософії Новітнього часу. Причини виникнення та розвитку некласичної філософії.

„Філософія життя”. Поняття „Світова Воля”, „воля до життя” у творчості А.Шопенгауера. „Воля до влади”, нігілізм, ідея надлюдини та критика християнства у Ф.Ніцше. Розмежування „науки про природу” та „науки про дух” у В.Дільтея. Розуміння понять „інстинкт”, „інтелект” та „творча еволюція” у інтуїтивізмі А.Бергсона.

Загальна характеристика позитивізму як напряму філософії, його періодизація, основний зміст, представники. Позитивізм першої половини ХІХ ст. (О.Конт, Дж.Мілль, Г.Спенсер). Вплив позитивізму на розвиток методології науки та наукового пізнання.

„Другий позитивізм” або емпіріокритицизм Е.Маха і Р.Авенаріуса та „криза природознавства”. Принцип „економії мислення” та ідеал суто описової науки.

„Третій позитивізм” або неопозитивізм та його школи: Віденський гурток, Львівсько-Варшавська школа, філософія лінгвістичного аналізу, загальна семантика (М.Шлік, О.Нейрат, Р.Карнап, К.Айдукевич, Я.Лукасевич, А.Тарський, Л.Вітгенштейн, Г.Райл, С.Чейз, С.Хайякава та ін.). Принцип верифікації у неопозитивізмі та причини його краху.

Постпозитивізм К.Поппера, Т.Куна, І.Лакатоша та П.Фейєрбенда, його специфічні особливості. Принцип фальсифікації. Роль постпозитивізму у методології наукового пізнання та філософії науки. „Структура наукових революцій” Т.Куна та його концепція розвитку науки.

„Філософія науки” та критичний раціоналізм, структуралізм, неораціоналізм, постструктуралізм (Леві-Стросс, М.Фуко, Ж.Дерріда, Х.Блум).

Проблеми прагматизму (Ч.Пірс, В.Джемс) та теорія істини. Герменевтика (Х.–Г. Гадамер, Ю.Хабермас).

Психоаналіз та неофрейдизм (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм). Ідея несвідомого, лібідо, сублімації сексуальної енергії у З.Фрейда. Структура особистості за З.Фрейдом: „Воно”, „Я”, „Над-Я”. Аналітичну психологія К.Юнга, поняття „архетипу колективного несвідомого”. Індивідуальна психологія А.Адлера, сексуально-економічна теорія В.Райха, теорія соціалізації та людської взаємодії Г.Саллівана, типологія соціальних характерів Е.Фромма.

Розмежування понять „буття” та „існування” в екзистенціальній філософії. С.К’єркегор як засновник екзистенціалізму. Німецький екзистенціалізм (М.Хайдеггер, К.Ясперс), французький екзистенціалізм (Ж.–П.Сартр, А.Камю, Г.Марсель), іспанський екзистенціалізм (Х.Ортега-і-Гассет). Творча суб’єктивність людини у персоналізмі (П.П.Боун, В.Штерн, Е.Муньє, Ж.Лакруа). Феноменологія Е.Гуссерля. Філософська антропологія (М.Шелер, А.Гелен, Г.Плеснер, О.Больнов) та її напрямки.

Російська філософія кінця ХІХ – поч. ХХ ст. (С.Франк, М.Лосський, С.Булгаков, О.Лосєв, І.Ільїн, Л.Шестов, М.Бердяєв,). „Філософія спільної справи” М.Федорова. Ідея всеєдності у творчості В.Соловйова. Метафізика всеєдності П.Флоренського.

Неотомізм (Ж.Марітен, Ю.М.Бохенський, Е.Жільсон, К.Войтила) і тейярдизм.

Провідні концепції та напрямки розвитку філософії 90-х рр. ХХ ст. Аналітична філософія, філософія техніки, синергетика, філософія релігії, філософія етики. Філософія постмодерну.


Література

Основна:

Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969.– Т. 3.

Камю А. Бунтующий человек. Философия, политика, искусство: пер. с фр.– М.: Политиздат, 1990.

Камю А. Мир о Сизифе // Творчество и свобода.– М., 1990.

Ницше Ф. Сочинения в 2 т.– М.: Мысль, 1990.– Т. 2.

Ортега-і-Гасет. Бунт мас // Вибрані твори / Перекл. з іспанської.– К.: Основи, 1994.

Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. У двох т.: Перекл. з англ.– К.: Основи, 1994.– Т. 2.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов.– М., 1989.

Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

Фромм Э. Душа человека: Перевод.– М., 1992.

Фромм Э. Иметь или быть.– М.: Мысль, 1986.

Шопенгауэр А. Избранные произведения.– М.: Просвещение, 1992.

Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Антология мировой философии. В 4-х т.– М.: Мысль, 1971.– Т. 3.


Додаткова:

Губман Б.Л. Современная католическая философия: человек и история.– М., 1988.

История современной зарубежной философии: компаративистский подход.– Спб., 1997.

Проблема человека в западной философии.– М., 1988.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок.– К.: Ваклер, 1996.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 8.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 128–185.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 1, гл. 10, 11.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 3.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 3.
^

ТЕМА 9. Філософські ідеї в культурі Київської Русі (2 год.)



Загальна характеристика української філософії, періодизація, концептуальна спрямованість. Давньослов’янська міфологія. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально-теологічний синкретизм. Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення Києво-руської культури. Джерела філософських ідей в культурі Київської Русі.

Роль християнства у становленні філософської думки Київської Русі. Феномен двовір’я.

Розуміння філософії як „любові до мудрості”. Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Онтологічна, гносеологічна та натурфілософська проблематика у пам’ятках Київської Русі. Культ книжності, писаного слова та мовчання у культурі київської Русі. Розуміння людини, її сутності, морально-етичні уявлення у творчості Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника. Погляди на історію та проблема князівської влади і патріотизму. Агіографічна література.


Література

Основна:
Горський В.С. Философские идеи в культуре Киевской Руси.– Киев, 1988.
^

Горський В. Історія української філософії.– К., 1996.– С. 25–44.


Горський В. Філософська думка Київської Русі (XII – середина XIII ст.).– Вісник НАН України.– 1993.– № 3–4.

Історія філософії України. Підручник / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін.– К., 1994.

Розвиток філософської думки в Україні. Курс лекцій.– Київ, 1994., С.17–26.


Додаткова:

Златоструй. Древняя Русь Х–ХІІІ веков.– Москва, „Молодая гвардия”, 1990. С.106–148.

Іларіон. Слово про Закон і Благодать // Історія філософії України. Хрестоматія.– Київ, 1993. С.8–22.

Кушаков В. Філософська культура східних слов'ян ХІ – ХVП століть // Філософ. і соціол. думка.– 1993.– № 9–10.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.– К.: Вид-во „Орій” при УКСП „Кобза”, 1992.


ТЕМА 10. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (2 год.)


Зміна соціально-культурної ситуації в Україні кінця XV ст. Передренесансні ідеї в філософській культурі України кінця XV – початку XVI ст. Ідеї неоплатонізму, „ареопагітики” та ізихазм в українській культурі. Гурток київських книжників.

Внесок українських інтелектуалів у розвиток гуманістичних ідей (Ю.Дрогобич, М.Русин, Ст.Оріховський та ін.). Розвиток філософської думки у братських школах та Острозькому культурно-освітньому центрі.

Філософські погляди І. Вишенського.


Література

Основна:
^

Горський В. Історія української філософії.– К., 1996.– С. 66–104.


Історія філософії України. Підручник / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін.– К., 1994.

Оріховський-Роксолан. Історична проза // Українська література ХІV – ХVІ ст.– Київ, 1988.

Пам’ятки братських шкіл на Україні (кінця XVII – початку XVIII ст.).– Київ, 1988.

Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія.– К., 1995.– Ч.1, 2.

Філософія Відродження на Україні.– Київ, 1990.


Додаткова:

Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич.– К., 1972.

Нічик В.М., Литвинов В,Д., Стратій Д.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI – перша половина XVII ст.).– Київ, 1990.

Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник.– К., 2000.


ТЕМА 11. Києво-Могилянська академія і філософія українського Просвітництва (2 год.)


Своєрідність філософії доби українського бароко. Філософія Києво-Могилянської академії, її екзистенційна, раціоналістично-натуралістична спрямованість. Натурфілософська проблематика в філософських курсах Академії (проблеми теорії пізнання та логіки, розуміння сутності людини та історії, морально-етична проблематика).

Класична доба української філософії (Г.Сковорода, Я.Козельський). Творчість Г.Сковороди як засновника української класичної філософії. Вихідні принципи філософської позиції Г.Сковороди (вчення про дві натури і три світи, концепція „сродної праці і нерівної рівності”, принцип самопізнання, філософія серця, розуміння щастя).

Поширення ідей представників німецького та французького Просвітництва в Україні. Філософські ідеї у творчості Я.Козельського. Внесок П.Лодія у розвиток філософії в Україні. Й.Шад як представник німецької просвітницької філософії. Масонство в історії філософської думки в Україні. М.Гоголь та його місце в історії філософської культури України.


Література

Основна:
^

Горський В. Історія української філософії.– К., 1996.– С. 131–170.


Історія філософії України. Підручник / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін.– К., 1994.

Кониський Г. Філософські твори. У 2 т.– К., 1990.

Прокопович Ф. Філософські твори. У 3 т.– К., 1979–1981.

Сковорода Г. Твори. У 2 т.– К., 1994.

Яворський С. Філософські твори. У 3 т., – К., 1993.


Додаткова:

Драч І.Ф., Кримський С.В., Попович М.В. Григорій Сковорода.– К., 1984.

Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори.– К., 1994.

Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник.– К., 2000.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.– К.: Вид-во „Орій” при УКСП „Кобза”, 1992.

Хижняк З. Києво-Могилянська академія.– К., 1991.

Шевчук М.В. Києво-Могилянська академія в контексті історії української культури XVІІ–XVІІІ ст. // Філософ. і соціол. думка.– 1992.– № 9.

Шинкарук В. Проблеми філософії культури у творчості Г.С.Сковороди // Філософ. і соціол. думка.– 1995.– № 1–2.


ТЕМА 12. Українська філософія ХІХ – ХХ ст. у контексті світової філософської думки (2 год.)


Філософія національної ідеї в європейській культурі ХІХ ст. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та український романтизм. Філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Гулак). історіософська концепція М.Костомарова; „хутірська філософія” П.Куліша; внесок Т.Шевченка у розробку філософії української ідеї. Проблема „мислення – мова” у О.Потебні.

Київська релігійно-філософська школа. Поширення ідей німецької класичної філософії в Україні. Кантіанство І.Скворцова, пантеїстичні тенденції у творчості Й.Шада, шеллінгіанство П.Авсенєва та Й.Михневича, гегельянство О.Новицького та С.Гогоцького.

Критика кантіанства П.Лодієм, матеріалістична онтологія І.Рижського та Т.Осиповського.

„Філософія серця” (кордоцентризм) П.Юркевича, символ серця, розуміння Духу та Ідеї. Критика П.Юркевичем матеріалізму.

Загальні тенденції розвитку філософії в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. Позитивістська філософія в Україні. Позитивізм В.Лесевича, філософія „панпсихізму” О.Козлова, „синехологічний спіритуалізм” О.Гілярова, неокантіанство Г.Челпанова, „монодуалізм” Л.Грота, психологізм В.Зеньковського, релігійна філософія П.Ліницького.

Громадівський рух в Україні. Соціальна філософія М.Драгоманова, його соціологічний та порівняльно-історичний метод. Покоління „Молодої України” та його роль у розробці філософії національної ідеї. філософське значення творчості І.Франка. Екзистенціальні мотиви у творчості Лесі Українки.

Соціально-економічна та духовна ситуація в Україні у перші десятиліття ХХ ст. Філософські погляди Б.Кістяківського. Ноосферна концепція В.Вернадського. Історіософія М.Грушевського. Етика „конкордизму” В.Винниченка.

Філософська дискусія „механістів” та „діалектиків” 20 – 30-х рр.

Філософія української діаспори (Д.Чижевський, В.Липинський, Д.Донцов та ін.). Філософія національного радикалізму в Україні: інтегральний націоналізм Д.Донцова та радикалізм М.Міхновського. Історіософія В.Липинського. Філософські погляди Д.Чижевського.

Філософське життя в Україні у 60 – 80-х рр.

Українська філософська думка в контексті європейської та світової культури.


Література

Основна:

Винниченко В. Заповіт борцям за визволення.– К., 1991.

Донцов Д. Націоналізм // Історія філософії в Україні. Хрестоматія.– К.: Либідь, 1993.

Донцов Д. Росія чи Європа.– К., 1992.

Липинський В’ячеслав. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. Писані 1919–1926 р.– Видання друге.– Нью-Йорк, 1954.

Лисяк-Рудницький І. Роль України в новітній історії // Сучасність.– 1996.– № 1, 2.

Франко І. // Твори.– К., 1956.– Т.19.

Франко І. Що таке поступ? // Філософські, економічні та історичні статті.– К.: Вид-во худ. л-ри, 1956.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.– К., 1992.


Додаткова:

Білас Лев Р. Вячеслав Липинський як історик кризової доби. (Вступне есе) // Липинський В. Твори. Т.3. Україна на переломі 1657–1659: Замітки до історії українського державного будівництва в 17 ст.: Іст. секція – Філадельфія: Сх.–Європ. дослід. ін-т ім. В.К.Липинського, 1991.
^

Горський В. Історія української філософії.– К., 1996.– С. 131–170.


Історія філософії України. Підручник / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін.– К., 1994.

Пітч Р. Найголовніші елементи філософії П.Д.Юркевича // Філософ. і соціол. думка.– 1992.– № 9.

Українка Леся. Твори: В 2 т.– К.: Наук. думка, 1986.

Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник.– К., 2000.

Шевченко Т. Кобзар.– К.: Дніпро, 1989.

^

ТЕМА 13. Філософське розуміння світу (2 год.)



Онтологія в системі філософської освіти. Філософський зміст категорії буття. Буття, суще, світ. Співвідношення „людина – світ” як філософська проблема. Поняття „світ” як єдність об’єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил. Поняття сутності та існування в історії філософії. Поняття дійсності як об’єктивної реальності.

Становлення категорії „буття” в історії філософії. Буття і небуття. Різноманітність форм буття. Буття речей і процесів. Буття людини. Буття соціального. Буття духовного. Буття біосферне.

Поняття субстанції. Поняття атрибуту та акциденту. Матерія як субстанція самоіснуючого буття. Атрибути матерії (системність, рух, простір, час). Гносеологічні принципи існування матерії. Історичний розвиток поглядів на проблему матерії.

Поняття матерії, його еволюція: наочно-чуттєві уявлення про матерію; речовинно-субстратне уявлення про матерію; філософсько-гносеологічні уявлення про матерію; субстанціональне уявлення про матерію. Види існування матерії: речовина і поле. Закон збереження і перетворення матерії.

Форми руху та існування матерії. Поняття простору і часу, руху та розвитку у філософському та природничо-науковому пізнанні. Системність, впорядкованість та самоорганізація матерії.

Просторово-часова структура реального світу. Простір і час як форми існування матерії. Субстанціальний та реляційний підходи до простору і часу. Основні властивості простору і часу. Особливості фізичного, біологічного та соціального просторово-часового континууму. Соціальні властивості простору та часу.

Єдність матерії, руху, простору і часу.


Література

Основна:
Бардонов С.М. Про множинність форм простору і часу // Філософ. і соціол. думка.– 1990.– № 4.

Ковальзон М.Я., Энштейн Р.И. О специфике пространства и времени как категориях социально–философской теории // Философ. науки.– 1988.– № 8.

Левич А.П. Научное постижение времени // Вопросы философии.– 1993.– № 4.


Додаткова:

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. V, VI.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.– К., 1997.– Розд. V.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 13, 15.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 2, гл. 2.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 5.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 5.


^

ТЕМА 14. Свідомість як відображення та діяльність (2 год.)



Феноменологія в структурі філософської культури. Свідомість як предмет філософського дослідження. Проблема свідомості в історії філософії. Генезис свідомості як розвиток форм відображення. Загальні властивості відображення. Біологічні, суспільно-історичні та індивідуальні передумови виникнення і розвитку свідомості.

Суспільно-практичний та культурно-історичний характер свідомості. Свідомість як діяльне відображення. Праця і мова як об’єктивні фактори формування свідомості. Мова як опредметнена свідомість. Мовний символізм буття. Свідомість як віра в пізнавальні можливості людського духу.

Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Підсвідомість і безсвідоме. Рефлексія, розум, розсудок, воля, мислення, інтуїція, уява, творчість, пам’ять. Активність та відносна самостійність свідомості.

Основні функції свідомості: пізнавальна, комунікативна, орієнтаційна, цілепокладаюча, мотиваційна. Діалектика наукового, художнього, релігійного, морального та філософського освоєння дійсності.

Поняття суспільної свідомості. Буденна та теоретична свідомість. Суспільна психологія та ідеологія. Релігія, право, мораль, політика, наука, філософія, мистецтво як форми суспільної свідомості. Суспільна свідомість як соціальна пам’ять народу.

Література

Основна:

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. ХІ.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навч. посібник.– К., 1995.– Р. 5.

Проблема сознания в современной западной философии.– М., 1989.

Спиркин А.Г. Сознание и самосознание.– М., 1972.

Уледов А.К. Структура общественного сознания.– М., 1968.


Додаткова:

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.– К., 1997.– Розд. V, VI, VII, VIII , IX.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 19.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 2, гл. 3.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 6, 19.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 6, 18.


^

ТЕМА 15. Діалектика та її альтернативи (2 год.)



Поняття діалектики у філософії. Діалектика як загальна теорія розвитку. Теорія діалектики в історії філософії (Геракліт, Сократ, Платон, Аристотель, М.Кузанський, Р.Декарт, І.Кант, Г.Гегель, К.Маркс, Ф.Енгельс, М.Хайдеггер, Т.Адорно, Ж.–П.Сартр, М.Бубер та ін.).

Поняття розвитку. Зв’язок, відношення та взаємодія як фундаментальні поняття діалектики. Діалектика як філософський метод. Теорії розвитку і пізнання, альтернативні діалектиці (метафізика, софістика, еклектика, догматизм, релятивізм, негативна діалектика). Теорія метафізики в історії філософії.

Поняття закону у філософії, ознаки закону. Класифікація законів. Закон і закономірність. Система законів діалектики. Основний зміст законів діалектики: закон єдності та боротьби протилежностей; закон взаємного переходу кількісних і якісних змін; закон заперечення заперечення.

Поняття принципу діалектики. Принцип всезагального зв’язку, принцип розвитку, принцип історизму, принцип причинності та об’єктивної ціледоцільності, принцип системності, принцип детермінізму як фундаментальні начала діалектики.

Основні категорії діалектики: сутність і явище; одиничне, особливе і загальне; необхідність і випадковість; причина і наслідок; можливість і дійсність; частина і ціле; зміст і форма; кількість, якість і міра; суперечність і гармонія; заперечення, спадковість і новація; структура і елемент, стрибок, суперечність, тотожність, протилежність. Об’єктивно-суб’єктивний характер та методологічне значення категорій діалектики. Взаємозв’язок між категоріями діалектики.


Література

Основна:
Законы и принципы материалистичекой диалектики.– К., 1989.– С. 122–201.

История диалектики. Немецкая классическая философия.– М., 1978.

Макаров М.Т. Сложность и вариативность категорий диалектики.– Л., 1988.– Ч.2.


Додаткова:

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. VII.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 2, 3, 4, 6, 7, 8.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 205–246.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 7.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 7.
^

ТЕМА 16. Епістемологія. Сутність і структура пізнавального процесу (2 год.)



Епістемологія в системі філософської освіти. Пізнання як вияв людського буття.

Теорія пізнання: основні принципи та історичні концепції. Пізнання як предмет філософського аналізу. Структура пізнавального процесу. Предмет пізнання, суб’єкт та об’єкт пізнання. Основні положення сучасної гносеології.

Діалектика процесу пізнання, чуттєве та раціональне пізнання, їх форми, засоби та взаємозв’язок. Діалектичний зв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в процесі пізнання. Стадії пізнання. Соціально-практична обумовленість пізнавальної діяльності.

Пізнання і знання. Проблема істини в теорії пізнання. Концепції істини. Істина як процес. Істина і заблудження, істина і достовірність. Об’єктивна і суб’єктивна істина, абсолютна та відносна. Принцип конкретності істини. Критерії істини. Істина як цінність.

Література

Основна:
Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика.– М., 1991.


Бычко И.В. Познание и свобода.– М., 1968.

Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология.– М.: Изд–во МГУ, 1994.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки.–М., 1974.

Крымский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Эпистемология культуры / Введение в обобщенную теорию познания/.– К., 1993.

Лекторский В.А.Субъект, объект, познание.– М., 1980.

Попович М.В. Логіка і наукове пізнання.– К., 1971.


Додаткова:

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. ХІІ, ХІІІ.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.– К., 1997.– Розд. V.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 20–22.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 312–350.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 4, гл. 1, 5.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 8–10.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 8–10.

Философия и методология науки: Уч.пособие.– М., 1996.


ТЕМА 17. Наукове пізнання, його форми та методи (2 год.)


Донаукове стихійно-емпіричне пізнання, його об’єкт, методи та засоби. Поняття наукового пізнання та його особливості. Основні форми та засоби наукового пізнання (поняття, судження, умовиводи, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія). Єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні.

Рівні наукового пізнання. Основні методи емпіричного рівня наукового пізнання. Теоретичний рівень наукового пізнання. Наукове передбачення та його межі. Методологія наукового пізнання. Методи наукового пізнання: спостереження, експеримент, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, ідеалізація. Історичний та логічний методи.

Методологія науки та гуманітарного пізнання в системі філософії. Теоретичні передумови та принципи гуманітарного пізнання. Виникнення та закономірності розвитку науки. Історичний генезис науки. Типологія наукових революцій. Культурологічні фактори розвитку науки. Зміна наукових парадигм. Концептуальне обґрунтування науково-дослідних програм. Метатеоретичний рівень наукового пізнання.

Наука і суспільство. Наука як соціальна система. Структура науки. Соціальні функції науки. Наука та цінності. Наука як феномен культури.


Література

Основна:
Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика.– М., 1991.


Бычко И.В. Познание и свобода.– М., 1968.

Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология.– М.: Изд–во МГУ, 1994.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки.–М., 1974.

Крымский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Эпистемология культуры / Введение в обобщенную теорию познания.– К., 1993.

Кун Т. Структура научных революций .– М., 1977.

Лекторский В.А.Субъект, объект, познание.– М., 1980.

Попович М.В. Логіка і наукове пізнання.– К., 1971.

Рижко В.А. Концепція як форма наукового пізнання.– К., 1995.


Додаткова:

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. ХІІ, ХІІІ.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.– К., 1997.– Розд. V.

Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания. Л., 1972.

Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 20–22.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С. 312–350.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 4, гл. 1, 5.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 8–10.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 8–10.

Философия и методология науки: Уч.пособие –М., 1996.


^

ТЕМА 18. Філософська антропологія (2 год.)


Філософська антропологія в системі філософської культури. Проблема людини в історії філософії. Філософський аспект походження людини. Натуралістичний та супранатуралістичний підходи. Поняття антропосоціогенезу в філософській антропології та антропогенетичні концепції (Дж.Геттон, П.Лаплас, Ж.Ламарк, Ч.Дарвін, Ф.Енгельс, Х.Фріз, С.Четвертаков, Н.Тимофеєв-Ресовський, П.Тейяр де Шарден, Х.Ортега-і-Гассет). Різноманітність гіпотез про походження людства.

Природні, соціальні та духовні виміри людського буття. Соціально-діяльна сутність людини. Взаємозв’язок біологічного, соціального та психологічного в людині. Біологізаторська та соціологізаторська концепції походження та розвитку людини. Соціальна обумовленість людського буття.

Буття людини в суспільстві. Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Проблема особистості в сучасній філософії та психології. Теорія соціальних ролей Т.Парсонса. Прикладні теорії людини (Д.Карнегі, Е.Берн). Концепція людини у творчості Е.Фромма. Типізація особистості.

Суспільна позиція особи та її взаємодія з соціумом. Проблема відчуження в сучасному суспільстві. Соціалізація особистості. Зміст особистості та її оцінка. Проблема змістовності людського існування.

Філософський зміст поняття свободи. Структура свободи особистості. Історична необхідність та свобода особистості. Соціальні норми та свобода особи.

Проблема сенсу людського життя, смерті та безсмертя людини. Логотерапія як пошук смисложиттєвих цінностей (В.Франкл).


Література

Основна:
Бердяев Н.А. О назначении человека.– М.: Республика, 1993.

Гуревич П.С. Философская антропология.– М., 1997.

Давыдов В.В. О понятии человека в современной философии и психологии // Человек в системе наук.– М.: Наука, 1989.

Лекторский В.А. Человек как проблема научного исследования // Человек в системе наук.– М.: Наука, 1989.

Сержантов В.Ф. Человек, его природа и смысл бытия.– Л., 1990.


Додаткова:

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.– К.: Вид-во „Генеза”, 1996.

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. ІХ, ХVII.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.– К., 1997.– Розд. II, III, IV.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навч. посібник.– К., 1995.– Розділ 4.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ.– М.: Политиздат, 1992.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека.– М.: Политиздат, 1987.

Трубецкой Е.Н. Смысл жизни.– М.: Республика, 1994.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 3, гл. 4; Розд. 4, гл. 4.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 16, 20.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 15, 19.

Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии.– М., 1988.

Шинкарук В. Человеческая жизнь как социальный феномен. Проблемы человеческого бытия // Жизнь как творчество (социально-психологический анализ).– К.: Наук. думка, 1985.

Яценко А.И. Целеполагание и идеалы.– К.: Наук. думка, 1977.


^

ТЕМА 19. Суспільство: основи філософського аналізу (2 год.)



Соціальна філософія та її місце в системі філософського знання. Структура і функції соціально-філософського знання. Специфіка соціального пізнання.

Поняття суспільства в історії філософії. Сучасне розуміння суспільства у філософії та соціології: сутність та специфіка. Основні концептуальні підходи до розуміння суспільства. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне. Соціум як історичний процес.

Поняття теоретичної моделі суспільства. Основні теоретичні моделі суспільства: ідеалістична, теологічна, натуралістична, матеріалістична, плюралістично-толерантна.

Принципи наукової концепції суспільства. Предметність, діяльність і спілкування як системоутворюючі фактори існування соціуму.

Суспільство як система та життєдіяльність людини. Діяльність як спосіб існування соціального. Сучасні соціальні теорії (К.Маркс, Е.Дюркгейм, Г.Зіммель, М.Вебер, П.Сорокін, Т.Парсонс).

Поняття суспільного виробництва та його структура. Спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.

Поняття науково-технічної революції та науково-технічного прогресу. Сутність науково-технічної революції, її основні напрямки. НТР як вирішальний фактор розвитку продуктивних сил. Соціальні наслідки НТР.

Поняття суспільних відносин у соціальній філософії. Типологія соціальних відносин. Плюралізм суспільних відносин. Інституціональні відносини. Сфери суспільного життя, структура та функції. Поняття соціальної структури суспільства. Теорія соціальної стратифікації та мобільності (П.Сорокін).

Джерела та рушійні сили суспільного розвитку. Поняття суб’єкта суспільного розвитку. Фактори соціального розвитку.


Література

Основна:
Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены: Пер. с нем.– М.: Прогресс, 1991.

Луман Н. Социальные системы: очерк общей теории.– М.: Наука, 1991.

Принципы организации социальных систем : теория и практика.– К, 1988.

Сорокин П. Человек. Цивизация. Общество / Пер. с англ.– М., 1992.

Додаткова:

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.– К.: Вид-во „Генеза”, 1996.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навч.посібник.– К., 1995.– Р. 6, 7.

Табачковський В.Г. Феномен відчуження крізь призму перевтілених форм людського світовідношення // Відчуження: минувшість і сьогодення.– К.: Наук. думка, 1995.

Філософія. Курс лекцій. Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 25, 28.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 3, гл. 2; Розд. 4, гл. 2, 6.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 12, 15, 17, 19.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 11, 14, 16, 18.

Фромм Э. Пути из больного общества // Проблема человека в западной философии: Переводы.– М.: Прогресс, 1988.


ТЕМА 20. Політична система суспільства (2 год.)


Поняття політичної системи. Сутність, структура та функції політичної системи. Сучасні теорії політичної системи. Сфери політичної системи суспільства: інституційна, нормативно-регулятивна, інформаційно-комунікативна, культурна. Політика як соціальний регулятор відносин між індивідами та соціальними спільностями. Політична сфера суспільства та особливості політичного життя. Поняття політичного життя, політичних відносин, політичних інститутів, політичних і правових норм. Політичні партії та їх роль у політичній системі суспільства.

Держава – базовий інститут політичної системи. Теорії походження держави. Форми державного устрою та політичного правління. Процедура утворення інститутів влади. Зовнішні та внутрішні функції держави. Регулятивні можливості держави.

Політична свідомість і політична культура як елементи політичної системи. Структура політичної свідомості. Діалектика взаємозв’язку політичної свідомості і політичної системи. Поняття політичної культури, її індивідуальний та груповий рівні.

Поняття національної держави, правової держави та громадянського суспільства. Взаємозв’язок національної держави та громадянського суспільства.

Поняття народу та нації. Національні відносини.


Література

Основна:

Винниченко В. Відродження нації.– К., 1990.

Етнонаціональний розвиток розвиток України: терміни, визначення, персоналії.– К., 1993.

Лузан А.А. Политическая жизнь общества: вопросы теории.– К., 1989.

Пойченко А.М. Політика: теорія і технології.– К., 1996.

Політичні структури та процеси в сучасній Україні.– К., 1995.

Феномен нації. Основи життєдіяльності.– К., 1992.


Додаткова:

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.– К.: Вид-во „Генеза”, 1996.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произведения.– М., 1990.

Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.– К., 1996.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 17.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 18.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 3, гл. 3.


^

ТЕМА 21. Природа як предмет філософського осмислення (2 год.)



Поняття природи як основи існування та розвитку соціуму. Проблема природи в історії філософії. Природа як філософська категорія. Природні основи людського буття. Природа як продуктивна сила. Природа та культура. „Друга природа”.

Поняття географічної оболонки, географічного середовища, біосфери, ноосфери. Багатоманітність та єдність форм природи. Ідеї географічного детермінізму та геополітики щодо аналізу розвитку соціуму в історії людства та на сучасному етапі.

Основні етапи взаємодії природи і суспільства. Суперечності в системі „суспільство – природа”. Концепція ноосфери В.Вернадського, П.Тейяра де Шардена, Е.Леруа. Поняття антропосфери, соціосфери, біотехносфери, інфосфери та геоекоінформатики.

Проблеми управління соціоприродною системою. Глобальні проблеми та шляхи їх подолання. Діяльність Римського клубу, його роль у прогнозуванні подальшого розвитку глобальних проблем та обґрунтуванні шляхів їх подолання. Праця А.Печчеї „Людські якості”.

Екологія та екологічні проблеми в Україні та світі. Поняття екологічної свідомості та екологічної освіти. Екологічне вимірювання соціальних процесів. Філософська концепція коеволюції як осмислення особливостей взаємодії системи „людина – суспільство – природа”.

Розвиток вітчизняних державних механізмів регулювання і контролю за використанням природних ресурсів.

Народонаселення – передумова і суб’єкт історичного розвитку. Якісний стан населення. Історичні типи відтворення населення. Закон Мальтуса. Демографічна проблема в світі та Україні.


Література

Основна:

Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста.– М., 1988.

Взаимодействие общества и природы: философско-методологический аспект экологической проблемы.– М., 1986.

Вселенная, биосфера и ноосфера. // Происхождение человека и общества.– М.., 1988.

История происхождения жизни // Опарин А.И. Материя. Жизнь. Интелект.– М., 1977.


Додаткова:

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.– К.: Вид-во „Генеза”, 1996.

Введение в философию: В 2-х ч / Под ред. И.Т.Фролова.– М., 1989.– Ч. 2.– Гл. VIII.

Грабовська Ірина. Особистісні виміри екології // Генеза. Філософія. Історія. Політологія.– К.: Генеза, 1994.– № 2.

Мир философии: Книга для чтения: в 2 ч.– М., 1991.– Ч. 1, 2.

Печчеи А. Человеческие качества.– М., 1980.– Гл. 2, 5, 6.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 3, гл. 1; Розд. 4, гл. 7.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 13.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 12.


ТЕМА 22. Філософські проблеми людської історії (2 год.)


Філософія історії в системі філософської культури. Філософія історії та історична наука. Предмет і напрямки філософії історії. Плюралізм та розвиток концепцій філософії історії (Г.Гегель, К.Маркс, Ю.Хабермас, В.Дільтей, Б.Кроче, Р.Коллінгвуд, Ж.Марітен, Франкфуртська школа, М.Хайдеггер, Р.Арон, К.Ясперс, О.Шпенглер, А.Дж.Тойнбі, Ф.Фукуяма). Принцип історизму в соціальному пізнанні.

Проблеми типологізації та періодизації історії. Формаційний (класичний) та цивілізаційний (некласичний) підходи до історії. Поняття цивілізації та суспільно-економічної формації. Поняття і структура цивілізаційних основ суспільства. Єдність і багатоманітність історії. Монадологічне розуміння історії. Універсалізм та монізм як парадигми класичного філософського осягнення всесвітньої історії. Постнекласична парадигма філософії історії.

Прогресистський, регресистський та циклічний напрями філософії історії.

Сутність та критерії суспільного прогресу. Поняття прогресу і регресу в соціальній філософії. Проблема встановлення критеріїв суспільного прогресу (А.Тюрго, М.Кондорсе, П.Сорокін, К.Ясперс, М.Бердяєв та ін.). Теорії науково-технічного прогресу в концепціях індустріального та постіндустріального суспільства (М.Хайдеггер, К.Ясперс, Л.Мемфорд, О.Тоффлер, Д.Белл). Людина і техніка. Цивілізаційний вимір технічного розвитку. Технічні цивілізації (Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезинський, Р.Арон). Загальнолюдські основи сучасної цивілізації.

Проблема сенсу історії та її спрямованості. Людина як суб’єкт історичного процесу. Особистість в історії. Глобальні актуальні та локальні соціальні проблеми людської історії.

Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього. Основні науково-технічні характеристики соціального прогнозування. Методи прогнозування.


Література

Основна:
Бердяев Н. Смысл истории. Опыт философии человеческой судьбы.– Париж, 1974.

Бойченко І.В., Бойченко М.І. Філософія історії: предмет, напрями, детерміністські та ігрові концепції.– К.: Центр гум. освіти НАН України, 1995.

Визгин В.История и метаистория // Вопросы философии.– 1998.– л. 10.

Гегель Г.В.Ф. Философия истории // Философия истории: Антология: Учеб. пособие для студентов гуманит. вузов.– М.: Аспект Пресс, 1995.

Гегель. Всемирная история, особенности ее развития // Антология мировой философии. В 4-х т.– М.: Мысль, 1971.– Т. 3.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество.– М., 1992.

Тойнби А. Дж. Постижение истории: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1991.

Франко І. Що таке поступ? // Філософські, економічні та історичні статті.– К.: Вид-во худ. л-ри, 1956.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1. Гештальт и действительность / Пер. с нем.– М.: Мысль, 1993.– Т. 1.

Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем.– М.: Политиздат, 1991.


Додаткова:

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.– К.: Вид-во „Генеза”, 1996.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.– К., 1997.– Розд. X.

Гошовський М.М., Кучерявий І.Т. Ідея прогресу в соціальній філософії.– К., 1993.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа.– М., 1991.

Коллингвуд Р. Дж. Идея истории. Автобиография.– М.: Наука, 1980.

Левит К. О смысле истории // Философия истории: Антология: Учеб. пособие для студентов гуманит. вузов.– М.: Аспект Пресс, 1995.

Маркузе Г. Одновимірна людина. Дослідження ідеології розвинутого індустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія.– К.: Либідь, 1996.

Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства.– К.: Либідь, 1996.

Тоффлер О. Третя хвиля // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія.– К.: Либідь, 1996.

Філософія. Курс лекцій. Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.– К., 1993.– Лекція 28, 29.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– С.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 3, гл. 2.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 14.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 13.


ТЕМА 23. Творчість: філософські аспекти проблеми (2 год.)


Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Філософська концепція творчості. Проблема творчості в історії філософії (Платон, Аристотель, Аврелій Августін, Ф.Аквінський, Ф.Шеллінг, Г.Гегель, Л.Фейєрбах, А.Бергсон, З.Фрейд, М.Бердяєв, І.Франко та ін.). Сучасне розуміння творчості.

Форми та різновиди творчості. Етапи і структура творчого процесу. Синтезуюча природа творчості. Поняття творчого синтезу та його форми. Особливості творчої думки. Мислення, свідомість та несвідоме у творчості.

Поняття творчої уяви, інсайту та інтуїції. Еволюція і творчість, детермінізм і свобода, творчий задум і його здійснення. Розвиток творчих здібностей людини. Творчість – найвища форма активності людини.


Література

Основна:

Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика.– М., 1991.

Новиков Б.В. Творчество и философия.– К., 1989.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 10.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 4, гл. 3.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.– К., 1995.– Розд.12.


Додаткова:

Вступ до філософії / За ред. Г.І.Волинки та Ю.О.Федєва.– К., 1996.– С. 137–140.

Половинкин А. Й. Основы инженерного творчества.– М., 1988.– Ч.2.– Гл. 8, 9.

Франко І.Я. Із секретів поетичної творчості.– К., 1969.

Шумилин А.Т. Проблема теории творчества.– М., 1989.


ТЕМА 24. Культура як предмет філософського аналізу (2 год.)


Філософія культури в системі філософської освіти. Поняття культури як об’єкта філософського аналізу. Культурологічні концепції в історії філософії (Е.Тайлор, М.Вебер, О.Шпенглер, А.Тойнбі, Г.Ріккерт, В.Віндельбанд, К.Леві-Стросс, Ж.Марітен). Культура як спосіб людського буття. Система культури та її структура. Функції культури. Людський вимір культури. Матеріальна і духовна культура.

Система духовних цінностей. Внутрішня культура та культура спілкування. Людинотворча сутність культури. Культура як спосіб самовизначення і розвитку особистості.

Поняття рівнів культури. Символічна сутність культури. Система цінностей та норм культури.

Суперечливий характер громадянської культури. Типологія культури. Історичні типи культури. Висока, народна, масова, елітарна культура. Поняття субкультури, контркультури, антикультури, маргінальної культури. Особливості та взаємовплив східної та західної культур. Загальнокультурні засади сучасної цивілізації.


Література

Основна:

Культура українського народу / В.М.Русанівський, Г.Д.Вернее, М.В.Гончаренко та ін.– К., 1994.

Межуев В. История и культура.– М., 1977.

Проблемы философии культуры.– М., 1984.

Теорія та історія світової культури. Курс лекцій.– К., 1993.

Українська культура і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепанової С.О.– Львів, 1994.


Додаткова:

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество.– М., 1992.

Тойнби А. Дж. Постижение истории: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1991.

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 4, гл. 6.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 19, 20.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 18, 19.


ТЕМА 25. Аксіологія. Цінності в житті людини та суспільства (2 год.)


Аксіологія як галузь філософського знання, її предмет та спрямованість. Поняття цінності у філософії. Природа цінностей та їх функції. Цінності в структурі суспільства, спосіб їх функціонування. Механізм конституювання цінностей у культурі. Зв’язок цінностей і соціальних норм.

Види цінностей: матеріальні, духовні, економічні, політичні, наукові, етичні, естетичні, релігійні, особистісні, групові, національні, загальнолюдські.

Ієрархія цінностей людського буття. Цінності як регулятор поведінки людини. Проблема ціннісних орієнтацій в структурі діяльності людини. питання ціннісного вибору


Література

Основна:

Афанасьев М.С. Социальные ценности и ценностная ориентация личности.– М., 1990.

Блюмкин В.А. Мир моральных ценностей.– М., 1981.

Бакрадзе А.Т. Ідеал людяності і цінності людського життя // Філос. думка.– 1989.– № 2.

Ціннісні орієнтації (Аналіз соціально–філософчьких концепцій Заходу 80–90-х років) / А.Т.Гордієнко та ін.– К., 1995.


Додаткова:

Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.– Харків, 2000.– Розд. 4, гл. 4.

Філософія. Навч. посібник / За ред. Надольного І.Ф.– К., 1997.– Тема 20.

Філософія. Навч. посіб.– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.– К., 2001.– Тема 19.

Чухина Л.А. Человек и его ценностный мир в религиозной философии.– Рига, 1991.



Скачати 399.33 Kb.
Дата конвертації25.10.2013
Розмір399.33 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи