Затверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка icon

Затверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка



Схожі
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Факультет іноземних мов

Кафедра німецької філології


П Р О Г Р А М А

фахових вступних випробувань

для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр» / «Спеціаліст»

зі спеціальності «Німецька мова та література»


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

25.02.2013 р. (протокол № 9)


Львів-2013

Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні:

• володіти поглибленими знаннями основної іноземної мови і уміннями інноваційного характеру, вільно, впевнено і правильно користуватися німецькою мовою у професійних, наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на рівні С1 за шкалою Ради Європи: розуміти при читанні і сприйнятті на слух інтегрований зміст і деталі текстів усіх типів будь-якого рівня змістової і мовної складності (крім вузько спеціальних), уміти вилучати із текстів як експліцитну так і імпліцитну інформацію, що міститься в них; вільно і адекватно використовувати німецьку мову в ситуаціях усного спілкування: вміти інформувати, описувати, повідомляти, висловлювати свій погляд та аргументувати його, дотримуючись параметрів комунікативної адекватності, мовної правильності, відповідної структурованості та зв’язності; писати добре структуровані тексти, відповідно до ситуації і комунікативного наміру (твір, реферат, доповідь, тези доповіді, коментар, анотацію, наукову статтю); реферувати й анотувати наукові та науково-методичні матеріали на різну тематику;

• володіти знаннями з теорії мови: знати основні положення сучасних лінгвістичних теорій, що складають концептуальну основу теоретичних дисциплін, базові поняття теорії мови; визначати на функціональному рівні граматичний статус омонімічних, синонімічних та полісемантичних конструкцій, трансформувати певні конструкції в семантично еквівалентні; розкривати закономірності відношень між мовними формами та їх змістом, володіти основами порівняльно-історичного методу вивчення мови, мати належні знання історії формування фонетичної, лексичної, морфологічної та синтаксичної систем німецької мови; знати особливості формування і структури лексичного значення, парадигматичних угрупувань лексики, можливості збагачення лексичного складу , його соціальний та територіальний поділ, основні типи словників; кваліфіковано аналізувати лексичне значення слова, особливості формування лексичних одиниць, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди, формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля.

• володіти широкою теоретичною базою, що розкриває загальні та спеціальні закономірності процесу вивчення іноземних мов як засобу спілкування, освіти, виховання й розвитку, що охоплює крім методичних знань, також знання суміжних з методикою наук психолого-педагогічного й філологічного циклів; вільно оперувати основними методичними поняттями та методами дослідження; формувати іншомовну комунікативну компетенцію учнів середніх навчальних закладів: лінгвістичну, прагматичну, соціокультурну.;

• знати процес виникнення та формування літератури на теренах сучасних країн, література яких вивчається; історичні умови формування національної літератури, влив світоглядних та філософських засад на її формування; основні стильові ознаки кожної епохи та особливості розвитку літератури в конкретних історичних та суспільних умовах; роди і жанри, характерні для кожного періоду розвитку літератури, жанрові особливості певного твору. представників кожної епохи, особливості їхньої творчості, а також роль у розвитку національної літератури; уміти критично аналізувати художні твори з урахуванням соціально-історичних умов їх створення, біографічних даних про автора тощо; застосовувати порівняльний, історично-порівняльний та інші методи для аналізу художніх творів; диференціювати поетологічні особливості окремих напрямів, течій, жанрів, художніх творів.


Програма вступних фахових випробувань укладена згідно зазначених вище вимог на основі навчальних програм наступних фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін: 1.Практичний курс німецької мови; 2.Лексикологія; 3..Історія німецької мови»; 4.Теоретичної граматика; 5.Методика викладання німецької мови»; 6.»Національна література».

^ 1.Практичний курс німецької мови

Тестування з німецької мови має на меті перевірити рівень мовної та мовленнєвої компетенції вступників на ОКР «Магістр» /»Спеціаліст».

Мовна компетенція передбачає знання системи мовних моделей та вербалізованих лінгвістичних операцій, що регулюють процес породження актуальних речень відповідно до інтенції мовця.

Мовленнєва компетенція передбачає уміння в автоматизованому режимі користуватися в мовленнєвій діяльності можливостями мовної системи, здатність адекватно використовувати мову у різних соціально-детермінованих ситуаціях спілкування, що зумовлює розширення об’єму інформації екстралінгвістичного характеру, що має культурологічну чи країнознавчу цінність.

Розвиток мовної та мовленнєвої компетенції ґрунтується на принципі єдності тематичного та міжкультурного аспектів.

Тематичний аспект спирається на особистий і фаховий досвід студента і охоплює як побутову тематику (типові повсякденні ситуації), так і країнознавчу (суспільно-політичне, економічне та культурне життя країни, мову якої вивчають).

Міжкультурний аспект передбачає знання культури країни в широкому розумінні цього слова, що охоплює всі сфери людського буття. Міжкультурний аспект націлений на пізнання, толерантне сприймання і розуміння іншої культури порівняно з рідною культурою, на вдосконалення умінь будувати свою мовленнєву поведінку відповідно до соціокультурної специфіки країни, мову якої вивчають.

^ 1.1.Тематика курсу

Deutschland und Deutsche. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Österreich und Österreicher. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

^ Schweiz und Schweizer. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Ukraine und Ukrainer. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Politische Systeme in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Die Verfassung. Die Verfassungsorgane. Parteien und Wahlen.

^ Man lernt, solange man lebt. Schulsysteme. Schultypen. Probleme der Kindererziehung. Studentenalltag und Studium. Hochschulsysteme in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine.

Lehrer und Gesellschaft. Lehrer und seine Rolle in der Gesellschaft. Lehrertätigkeit. Was macht einen erfolgreichen Lehrer aus. Klassenführung. Lehrer als Erzieher. Problemkinder.

^ Sprache und Sprechabsichten. Deutschsprachige Länder, Sprachenpolitik und Mehrsprachigkeit. Die Rolle der deutschen Sprache in der Welt. Sprachnormen. Fach-und Berufssprachen des Deutschen. Entwicklungstendenzen des Deutschen.

Der Mensch und die Gesellschaft. Charakter und Aussehen, Gefühle und Emotionen. Mentalität, Stereotypen, Klischees, Vorurteile. Die Rolle der Frau in der Gesellschaft. Freundschaft. Liebe. Familie. Erziehung. Jugendliche und ihre Probleme. Nationale Feiertage und Familienfeste.

Der Mensch und sein Alltag. Tagesablauf. Wohnen. Wohnverhältnisse und Wohnungseinrichtung. Studentenwohnheim. Wohngemeinschaft. Zur Miete wohnen. Wohnorte. Leben in der Stadt und auf dem Lande. Stadtverkehr. Mahlzeiten und Essgewohnheiten. Kochen und Kochrezepte. Essen zu Hause und außerhalb. Gesundes Essen. Konsum und Einkaufen. Kleidung und Mode. Dienstleistungen.

^ Berufe und Berufswahl. Berufsberatung und Berufsausbildung. Arbeit im Büro und in der Produktion. Arbeitssuche. Vorstellungsgespräch.

Gesundheit. Gesundheitsprobleme und Krankheiten. Beim Arzt. Gesundheitswesen in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Gesunde Lebensweise.

^ Freizeit und Sport. Freizeitangebote. Freizeitgestaltung. Reisen. Reiseziele und Reisetypen. Bahn-, Auto-, See- und Flugreisen. Unterkunft. Massentourismus uns seine Alternativen. Interessen und Hobbys. Sommer-und Wintersport. Populäre Sportarten. Extreme Sportarten. Fitness. Olympische Spiele. Geschichte und Gegenwart.

^ Der Mensch und die Natur. Landschaften. Klima. Jahreszeiten. Wetter und Wettervorhersage. Umwelt und Umweltschutz. Technischer Fortschritt und die Umwelt. Die Erfindungen der Menschheit. Industrie und Landwirtschaft und ihre Einwirkung auf die Umwelt. Umweltverschmutzung. Wege zur Lösung der Umweltprobleme. Internationale Umweltschutzbewegungen.

^ Massenmedien in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Medien in unseren Leben. Presselandschaft. Radio. Fernsehen. Sein Einfluss auf die Menschen. Computer und Internet. Medienverhalten und Gesundheit.

Der Mensch und die Kunst. Mensch und Musik. Musikalische Trends und Genres. Theater und seine Arten. Spielplan. Ein Theaterbesuch. Geschichte des Theaters. Theaterlandschaften im deutschsprachigen Kulturraum und in der Ukraine, Kino und seine Rolle. Geschichte der Filmkunst. Kinoindustrie und Filmgenres. Lieblingsfilm, Lieblingsschauspieler und Lieblingsregisseur. Kunstmuseen. Kunstschulen. Malerei. Architektur.


Рекомендована література

  1. Бориско Н., Брунер К., Каспар- Хене Х. та ін. Навчально-методичний комплекс DU I. Вінниця: «Нова книга», 2009.

  2. Bahlmann C., Breindl-Hiller, Drxler H.D., Ende K., Storch G. Unterwegs. Lehrwerk für die Mittelstufe Deutsch als Fremdsprache. Langenscheidt, 2005.

  3. Buscha A., Linthout G. Das Mittelstufenbuch. Deutsch als Fremdsprache. Teil 1. Hueber, 2003.

  4. Haasenkampf G. Leselandschaft. Zweibändiges Lehrwerk für die Mittelstufe. Verlag für Deutsch, 1999.

  5. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 1. Langenscheidt, 2007.

  6. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 2. Langenscheidt, 2008.

  7. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 3. Langenscheidt, 2009.

  8. Login 1. Deutsch für Germanistikstudenten. – Під ред. Сидорова О.В. – Харків: Фоліо, 2005. – 400 с.

  9. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Brückenkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

  10. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Hauptkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

  11. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Abschlusskurs.– Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.



^ 1.2. Лексична компетенція

Вступники на ОКР «Магістр»/ «Спеціаліст» повинні

• володіти продуктивним та рецептивним словниковим запасом обсягом 5000 слів та словосполучень, в тому числі і тематичною лексикою до зазначених вище тем;

• знати парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, гіпер-гіпонімія, лексико-семантичні поля);

• знати шляхи збагачення німецької лексики (словотворення, зміна лексичного значення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць);

• знати особливості територіальної та соціальної диференціації лексики;

• вміти практично застосовувати знання з курсу лексикології для аналізу лексики;

• аналізувати лексичне значення слова чи фразеологізму, особливості процесів формування похідних та фразеологічних одиниць;

• розрізняти види лексичних значень та системних зв’язків лексики,

• підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди;

• формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля;

• визначати соціальну та територіальну приналежність лексичної одиниці;

• знати

• ідентифікувати фразеологізми та аналізувати їх структуру.


Рекомендована література


  1. Bock H. Langenscheidt-Redaktion. Grundwortschatz Deutsch. Lernwörterbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

  2. Bock H., Müller J. Grundwortschatz Deutsch. Übungsbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

  3. Buscha F. Friedrich K. Deutsches Übungsbuch. Übungen zum Wortschatz der deutschen Sprache. Langenscheidt 2001.

  4. Busse J. Training Deutsch. Wortschatz-und Strukturübungen. München: Hueber, 1996.

  5. Földeak, Hans. Wörter und Sätze: Satzgerüste für Fortgeschrittene. Ismaning: Max Hueber, 2001. Herzog A. Idiomatische Redewendungen von A-Z. Berlin; München: Langenscheidt, 1998.

  6. Lohfert W., Scherling Th. Wörter – Bilder – Situationen zu 20 Sachfeldern für die Grundstufe Deutsch als Fremdsprache. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 2002.

  7. Lübke D. Lernwortschatz Deutsch. München: Hueber, 2001.



^ 1.3. Граматична компетенція


Das Substantiv. Hauptkategorien des Substantivs: Genus, Kasus, Numerus. Bestimmung des Geschlechts nach der Form und nach der Bedeutung. Deklinationstypen der Substantive. Deklination der Eigennamen. Pluralbildung der Substantive. Doppelformen bei der Pluralbildung. Rektion der Substantive.

^ Der Artikel: Formen, Deklination und Gebrauch. Grammatische und semantische Funktionen des Artikels. Der Artikel bei Eigennamen.

Das Adjektiv. Der attributive und prädikative Gebrauch der Adjektive. Deklination der Adjektive. Steigerungsstufen der Adjektive. Rektion der Adjektive. Substantivierung der Adjektive und der Partizipien.

^ Das Adverb. Semantische Gruppen der Adverbien. Steigerungsstufen der Adverbien.

Das Pronomen. Personalpronomen. Interrogativpronomen. Demonstrativpronomen. Possessivpronomen. Negative Pronomen. Das Pronomen es. Relativpronomen. Pronominaladverbien.

Das Zahlwort. Kardinalzahlen und Ordinalzahlen. Zahladverbien. Bruchzahlen. Gebrauch der Zahlen in Maßangaben.

^ Die Präposition. Semantische Gruppen der Präpositionen. Präpositionen mit Dativ. Präpositionen mit Akkusativ. Präpositionen mit Dativ und Akkusativ. Präpositionen mit Genitiv.

Die Konjunktion: nebenordnende, entgegensetzende und unterordnende Konjunktionen. Wortfolge nach verschiedenen Typen der Konjunktionen. Semantische Gruppen der Konjunktionen. Konjunktionaladverbien.

Das Verb. Hauptkategorien des Verbs: Person, Numerus, Tempus, Genus und Modus. Konjugationsarten und Grundformen der Verben. Semantische Gruppen der Verben: persönliche und unpersönliche Verben. Vollverben und Hilfsverben. Reflexive Verben. Rektion der Verben.

Bildung und Gebrauch der Zeitformen: Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II. Absoluter und relativer Gebrauch der Zeitformen. Die Modalverben: objektive und subjektive Bedeutung. Das Verb lassen.

^ Die Kategorie des Genus. Bildung und Gebrauch des Passivs und des Stativs.

Die Kategorie des Modus: Indikativ, Imperativ, Konjunktiv.

Konjunktiv als Modus, dessen Grundbedeutung und Arten. Bildung der konjunktivischen Zeitformen im Aktiv, Vorgangspassiv und Stativ. Temporale Bedeutung und Gebrauch der konjunktivischen Zeitformen in einem einfachen und zusammengesetzten Satz.

Die indirekte Rede und deren Ausdrucksmittel. Der Konjunktiv als eines der Ausdrucksmittel der fremden Aussage. Nebensatzformen der indirekten Rede mit dem Konjunktiv nach der Art der Verbindung mit dem Ankündigungssatz und nach dem Ziel der Aussage.

^ Die Nominalformen des Verbs: der Infinitiv und das Partizip. Bildung und Gebrauch des Infinitivs I und II. Gebrauch des Infinitivs mit und ohne „zu“. Infinitivgruppen. Bildung und Gebrauch der Partizipien I und II. Gebrauch des Partizips I mit „zu“. Partizipialgruppen. Das erweiterte Attribut.

^ Satztypen und Wortfolge: Aussagesätze, Fragesätze, Aufforderungssätze. Fragetypen: bejahende und verneinende Sätze. Negation.

Hauptglieder des Satzes. Arten und Ausdrucksmittel des Subjekts. Arten und Ausdrucksmittel des Prädikats.

Nebenglieder des Satzes: Objekt, Attribut, Adverbialbestimmung und ihre Arten.

^ Der zusammengesetzte Satz und Wortfolge. Die Satzreihe. Arten der Verbindung in einer Satzreihe. Das Satzgefüge.

Das Satzgefüge: Typen von Nebensätzen. Der Subjektsatz. Der Prädikativsatz. Der Objektsatz. Der Kausalsatz. Der Temporalsatz. Der Finalsatz. Der Konzessivsatz. Der Folgesatz. Irreale Folgesätze. Der Konditionalsatz. Irreale Bedingungssätze. Der Attributsatz. Der Lokalsatz. Der Komparativsatz. Irreale Komparativsätze. Der Modalsatz. Satzgefüge mit dem weiterführenden Nebensatz. Der mehrfachzusammengesetzte Satz. Die Schaltsätze.

Der Umfang, die Gliederung und die Arten des Textes. Mittel der Satzverflechtung.


Рекомендована література

  1. Buscha J., u.a. Grammatik in Feldern. München: Verlag für Deutsch, 1998.

  2. Drushinina V., Köhler C. Modalität in der Rede. Moskau: Vysshaja shkola, 1986.

  3. Dreyer H., Schmitt R. Lehr- und Übungsbuch der deutschen Grammatik. München: Verlag für Deutsch, 2005..

  4. Fandrych Ch., Tallowitz U. Klipp und Klar. Übungsgrammatik Grundstufe Deutsch. Stuttgart: Klett, 2002.

  5. Grammatiktraining Deutsch. Berlin; München: Langenscheidt, 2002.

  6. Hall, Karin; Scheiner, Barbara. Übungsgrammatik für Fortgeschrittene. Deutsch als Fremdsprache .Ismaning: Max Hueber, 2001.

  7. Heidermann W. Grammatiktraining Grundstufe. München: Verlag für Deutsch, 2000.

  8. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Leipzig- Berlin- München-Wien- Zürich-New York: Langenscheidt-Verl-: Enzyklopädie, 1999.

  9. Helbig G., Buscha J. Übungsgrammatik. Deutsch. – Leipzig - Berlin - Wien – Zürich - New Jork: Langenscheidt-Verl.: Enzyklopädie, 2004.

  10. Zielinski W.-D. ABC der deutschen Nebensätze.München: Hueber, 1996.

  11. Арсеньева М.Г., Цыганова И.А. Грамматикка немецкого языка. – Санкт-Петербург: Союз, 2002.

  12. Приходько А.Н. Практикум із синтаксису складного речення. Запоріжжя: Запорізьк. держ. у- 1992.

  13. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка. – СПб.: КАРО, 2006.

  14. Шендельс Е.И. Практическая грамматика немецкого языка. – М.: Высш. шк., 1986.



^ 2. Лексикологія сучасної німецької мови


  1. Лексикологія у системі мовознавчих наук. Розвиток лексикології як науки. Завдання лексикології.

  2. Ономасіологія як теорія номінації. Семасіологія як теорія значення.

  3. Методи лексикологічного аналізу. Морфемний аналіз. Валентний аналіз. Дистри­бутив­ний аналіз. Трансформаційний метод. Компонентний аналіз. Аналіз словотвірних конструкцій за безпосередніми складниками Метод моделювання у словотворенні.

  4. Проблеми дефініції слова. Характерні ознаки слова. Фонетично-морфологічні особливості німецького слова.

  5. Поняття морфеми. Види морфем. Дистрибуція морфем.

  6. Мотивація. Види мотивації. Псевдомотивація. Ідіоматизація.

  7. Теорії лексичного значення. Мовний знак та його моделі. Структуралістська теорія значення.

  8. Комплексний характер лексичного значення.

  9. Компоненти лексичного значення з погляду семіотики. Денотативний, сигніфікативний та конотативний аспекти лексичного значення.

  10. Типи лексичного значення. Потенційне та актуальне значення.

  11. Семантична структура слова. Поняття семи та семеми. Види сем.

  12. Лексико-семантичний варіант значення.

  13. Багатозначність та омонімія. Засоби диференціації омонімів. Шляхи виникнення омонімів.

  14. Когнітивна семантика. Ментальний лексикон. Мовне знання в ментальному лексиконі.

  15. Семантичні ознаки і прототипи.

  16. Поняття парадигматики й синтагматики. Парадигматичні відношення лексики.

  17. Ієрархічні відношення в системі лексики. Гіпер-гіпонімія. Меронімія.

  18. Відношення тотожності. Синонімія, референційна тотожність. Види лексичних синонімів. Повні, неповні, ідеографічні, контекстуальні і стилістичні синоніми. Синонімічні ряди.

  19. Відношення протилежності (полярності). Лексичні антоніми, їх структурний і семантичний поділ.

  20. Лексико-семантичні групи.

  21. Теорія поля. Лексико-граматичні, понятійні, семантичні поля.

  22. Зв’язок парадигматичних відношень з синтаг­матичними.

  23. Лексико-семантична валентність та дистрибуція. Лексична сполучуваність. Словник валентності (Ґ. Гельбіґ та В. Шенкель).

  24. Причини і рушійні сили лексичних змін. Зміна лексичного значення, його звуження і розширення.

  25. Неологізми, архаїзми та історизми.

  26. Перенос значення. Метафора, метонімія, синестезія, синекдоха.

  27. Евфемізми.

  28. Лексичні запозичення. Причини запозичень. Латинські і грецькі запозичення. Французькі та італійські запозичення. Англійські та американські запозичення. Слов’янські запозичення. Періодизація та класифікація запозичень.

  29. Ознаки іншомовних слів.

  30. Німецький пуризм, його види та часові рамки.

  31. Типи словотворення. Словоскладання. Структурні та семантичні особливості німецьких іменних композит. Детермінативні та копулятивні композити. Посесивні композити.

  32. Деривація. Експліцитна та імпліцитна деривація.

  33. Префіксація. Дієслівні та іменні префікси. Префікси німецькі та запозичені.

  34. Суфіксація. Німецькі та запозичені суфікси. Структурна та семантична класифікація суфіксів.

  35. Напівафікси. Частотні компоненти складених слів.

  36. Конверсія. Субстан­тивація. Ад’єктивація. Вербалізація. Адвербіалізація. Зворотна деривація.

  37. Синтаксичний словотвір.

  38. Зрощення.

  39. Скорочення. Види скорочень.

  40. Національна літературна мова, розмовна мова, територіальні діалекти. Класифікація німецьких діалектів.

  41. Німецька мова в Німеччині, Австрії, Швейцарії.

  42. Загальновживана лексика. Соціолекти. Професіоналізми. Жаргонізми. Сленг. Молодіжний сленг.

  43. Терміни. Ознаки термінів. Функції термінів.

  44. Ознаки фразеологізмів. Відмінності між стійкими та вільними словосполученнями.

  45. Принципи класифікації фразеологізмів. Структурні, структурно-семантичні та функціональні класифікації фразеологізмів.

  46. Фразеологічні зрощення.

  47. Прислів’я та приказки.

  48. Фразеологічні єдності. Фразеологічні сполучення. Компаративні фразеологізми. Парні фразеологізми. Крилаті вислови.

  49. Проблеми фразеологічної полісемії, синонімії, антонімії, омонімії. Фразеологічні ряди. Фразеологічні модифікації.

50.Предмет та завдання лексикографії. Типологія словників німецької


Рекомендована література

  1. Burger H. Phraseologie. Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. – Berlin: Erich Schmidt Verlag, 1998.

  2. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1997.

  3. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1982.

  4. Fleischer W., Barz J. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Unter Mitarbeit von M. Schröder. – Tübingen: Niеmeyer, 1992.

  5. Hinka B. I. Lexikologie der deutschen Sprache. – Ternopil: Nationale Pädagogische Wolodymyr-Hnatjuk-Universität Ternopil, 2008.

  6. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. – Leningrad: Prosweščenie, 1970.

  7. Oguy O. D. Lexikologie der deutschen Sprache. – Winnyts’a: Nowa knyha, 2003.

  8. Römer Chr., Matzke B. Lexikologie des Deutschen. Eine Einführung. – Tübingen: Narr, 2005.

  9. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1992.

  10. Schwarz M. / J. Chur. Semantik. Ein Arbeitsbuch. – Tübingen: Niemeyer, 1993.

  11. Stepanova M. D., Černyševa I. I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1986.

  12. Stepanowa M. D., Fleischer W. Grundzüge der deutschen Wortbildung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1984.



3. Історія німецької мови

  1. Предмет і завдання історії німецької мови.

  2. Методи історичного дослідження мови. Порівняльно-історичний метод.

  3. Фактори і типи мовних змін.

  4. Періодизація історії німецької мови.

  5. Становлення німецької мови в староверхньонімецький (ствн.) період.

  6. Староверхньонімецькі . діалекти, їхні спільні та відмінні риси.

  7. Пам’ятки писемності ствн. періоду та їхні особливості.

  8. Основні риси системи голосних ствн. мови у порівнянні з голосними германської прамови.

  9. Система довгих голосних. Система коротких голосних.

  10. Дифтонги. Процеси монофтонгізації дифтонгів та дифтонгізації монофтонгів.

  11. Чергування голосних у ствн. мові: апофонія (аблаут), метафонія (умлаут), фрактура (переломлення).

  12. Явища та процеси у системі приголосних у ствн. мові. Західноґерманська ґемінація (подвоєння).

  13. Друге пересування приголосних і його прояви у різних діалектах. Система ствн. приголосних як результат другого пересування приголосних..

  14. Морфологічна структура іменника у ствн. мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація, типи відмін, характерні риси відмінювання.

  15. Морфологічні типи відмінювання займенників у ствн мові. Розвиток артикля.

  16. Морфологія прикметника та прислівника у ствн. мові. Типи відмін прикметника. Вживання сильної та слабкої форм прикметника.

  17. Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.

  18. Морфологія числівників ствн. мови. Відмінювання числівників.

  19. Морфологія дієслова. Граматичні категорії дієслова і їх розряди. Категорія часу і її зв’язок з категорією виду. Розвиток аналітичних часових форм. Категорія способу. Іменні форми дієслова.

  20. Морфологічні типи дієслів. Сильна дієвідміна. Апофонічні ряди. Слабка дієвідміна. Відмінювання сильних та слабких дієслів у теперішньому та минулому часі. Неправильні дієслова. Претерито-презентні слова, їх етимологія та відмінювання.

  21. Будова речення у ствн. мові. Складносурядне та складнопідрядне речення. Порядок слів у підрядному реченні.

  22. Словотвір та лексичний склад ствн. мови. Типи та засоби словотвору. Зміни у значеннях слів. Пам’ятки середньоверхньонімецького періоду, їх жанри.

  23. Територіальні діалекти та тенденції їх розвитку у середньоверхньонімецький період.

  24. Фонетика середньоверхньонімецької (середвн.) мови. Розширення складу фонем мови.

  25. Зміни у фонемному складі слів. Розвиток умлаута в середвн. мові. Редукція ненаголошених голосних. Еволюція дифтонгів. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у середвн. мові.

  26. Зміни у відмінюванні прикметників та займенників, викликані редукцією ненаголошених голосних.

  27. Збільшення групи сильних дієслів з умлаутом у презенс індикатив. Перебудова системи слабких дієслів у бік її уніфікації, зближення системи закінчень слабких і сильних дієслів.

  28. Граматизація умлаута при вираженні категорії способу. Отримання умлаута претерито-презентними дієсловами. Розвиток аналітичних часових форм.

  29. Будова речення у середньоверхньонімецькій мові. Позиція присудка. Формулювання заперечення. Розвиток дієслівної рамки.

  30. Словотвір та лексичний склад середвн. мови. Збагачення лексичного складу у середвн. мові.

  31. Критерії відмежування ранньоверхньонімецького (ранньовн.) періоду. Хронологічні рамки та діалекти.

  32. Літературні пам’ятки ранньовнім. періоду.

  33. Розвиток орфографічних норм.

  34. Фонологічна структура ранньовн. мови. Монофтонгізація дифтонгів. Зміна дистрибуції коротких і довгих голосних. Подовження коротких голосних у відкритому складі. Скорочення довгих голосних у закритому складі.

  35. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у ранньовн. мові.

  36. Морфологічна структура ранньовн. мови. Встановлення трьох типів відмінювання іменників.

  37. Зміни у відмінюванні займенників та прикметників. Диференціація різних відмін прикметників у зв’язку з розвитком монофлексії.

  38. Спрощення системи відмінювання сильних дієслів. Скорочення числа претерито-презентних дієслів. Розвиток системи часових форм.

  39. Синтаксичні зміни у ранньовн. мові

  40. Словотвір та словниковий склад ранньовн. мови. Зміни у значеннях. Нові типи словотвору. Запозичення з інших мов. Словникові нововведення Мартіна Лютера.

Рекомендована література

  1. Бублик В.Н. Історія німецької мови. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2004.

  2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: Нова книга, 2006.

  3. Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник для студентів ВНЗ. – Вінниця: Нова книга, 2007.

  4. Braune, Wilhelm; Reiffenstein, Ingo. Althochdeutsche Grammatik. 15. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 2004.

  5. Maxymtschuk, Bohdan; Petrashchuk, Natalija. Lehr- und Übungsbuch zur Geschichte der deutschen Sprache. – Lwiw: LNU, 2003.

  6. Paul, Herman; Wiehl, Peter; Grosse, Siegfried. Mittelhochdeutsche Grammatik. 23. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 1989.

  7. Zadorožnyi B. М. Geschichtliche Laut- und Formenlehre des Deutschen. – Lwiw, 1987.

^ 4. Теоретична граматика сучасної німецької мови»


  1. Предмет, мета і завдання теоретичної граматики.

  2. Дихотомія мови: мова і мовлення.

  3. Поняття мовної системи. Структура мови. Знаковий характер мови.

  4. Парадигматика та синтагматика.

  5. Синхронія та діахронія.

  6. Функції мови.

  7. Методи аналізу граматичних одиниць.

  8. Теорія валентності і рівні аналізу.

  9. Реалізація семантичної та синтагматичної потенції дієслів у реченні.

  10. Теорія функціонально-семантичних полів.

  11. Полісемія і синонімія в граматиці.

  12. Теорія бінарних опозицій.

  13. Дієслівна категорія часу.

  14. Категоризація та поняття граматичної категорії.

  15. Об’єктивний та граматичний час.

  16. Система темпоральних форм індикатива.

  17. Лексичні та синтаксичні маркери темпоральності.

  18. Комунікативний потенціал темпоральних форм індикатива.

  19. Функціональні особливості дієслівних форм презенса та футурума І.

  20. Граматичний статус перфекта .Протиставлення – перфект/претеріт на функціональному рівні.

  21. Конституенти поля модальності. Категорія дієслівного способу: індикатив, кон’юнктив, імператив.

  22. Семантика та функції кон’юнктива ІІ (претеріт та плюсквамперфект). Форма würde+інфінітив як альтернатива кон’юнктиву ІІ та футуруму І кон’юнктива.

  23. Модальні дієслова: семантика та функції;

  24. Засоби вираження аспектуальної семантики в німецькій мові.

  25. Семантична класифікація дієслів.

  26. Лексико-семантична категорія акціональності. Лексичні, словотвірні та синтаксичні засоби вираження акціональної семантики. Результативні предикати.

  27. Система станових протиставлень. Актив/ wеrden -пасив/статив. Проблема безособового пасиву; Zustandsreflexiv; Bekommen-пасив.

  28. Конкурентні форми пасиву.

  29. Граматичні параметри дієприкметніків І та ІІ. Станова маркованість; Імпліцитна темпоральність. Акціональна семантика дієприкметників.

  30. Синтаксичні функції дієприкметникових груп. Проблема ад’єктивації дієприкметників..



Рекомендована література


  1. Admoni W. Der deutsche Sprachfbau. – M., 1961.

  2. Duden. Grammatik. 7. völlig neu erarbeitete und erweiterte Auflage. – Mannheim-Leipzig-Wien-Zürich, 2005.

  3. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Dritte Auflage. – Stuttgart-Weimar: Verlag J. Metzler, 1994.

  4. Engel M. Deutsche Grammatik. – Heidelberg: J. Groos-Verlag, 1988.

  5. Grundzüge einer deutschen Grammatik. – Berlin: Akademie-Verlag, 1981.

  6. Gulyga M, Natanson M. Syntax der deutschen Gegenwartssprache. – M., 1966.

  7. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. – Leipzig, Berlin, München, 2001.

  8. Moskalskaja O. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1975.

  9. Thieroff R. Das finite Verb im Deutschen. Tempus-Modus-Distanz. – Tübingen, 1992.

  10. Zifonun G u.a. Grammatik der deutschen Sprache. Bd. 3. – Berlin, New York: W. de Gruyter, 1997.



^ 5.Методики викладання німецької мови

  1. Методика вивчення іноземних мов як наука. Зв’язок методики із суміжними дисциплінами.

  2. Базові методичні категорії: принцип, метод, методична система, методичний прийом.

  3. Засоби навчання, їх типи та можливості використання на різних ступенях навчання.

  4. Методи вивчення іноземних мов: цілі, зміст і принципи навчання.

  5. Сучасні методичні принципи викладання іноземних мов.

  6. Чотирикомпонентна мета вивчення іноземних мов у середніх навчальних закладах.

  7. Поняття іншомовної комунікативної компетенції.

  8. Основні та факультативні компоненти навчально-методичного комплексу з іноземної мови для СНЗ.

  9. Методика формування фонологічної компетенції. Основні типи і види вправ для формування фонологічної компетенції.

  10. Методика формування іншомовної граматичної компетенції. Мета і зміст навчання граматичного матеріалу у СНЗ.

  11. Поняття «активний» і «пасивний» граматичний мінімум. Типи і види вправ для засвоєння граматичних структур активного та пасивного граматичного мінімуму.

  12. Методика формування іншомовної лексичної компетенції. Різні способи семантизації лексичних одиниць.

  13. Етапи роботи з лексичним матеріалом.

  14. Типи і види вправ для засвоєння лексичного мінімуму. Поняття «активний»,«пасивний» та «потенційний» лексичний мінімум.

  15. Мета, зміст і методика формування іншомовної компетенції в аудіюванні.

  16. Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Труднощі аудіювання. Способи презентації аудіотекстів Система вправ для навчання аудіювання. Різні способи перевірки розуміння аудіотекстів.

  17. Загальні та відмінні характеристики діалогічного і монологічного мовлення, їх урахування в процесі навчання. Функціональні типи діалогу та монологу.

  18. Методика формування компетенції в діалогічному та монологічному мовленні.

  19. Методика формування компетенції в читанні. Мета і зміст навчання читання у СНЗ. Класифікація видів читання. Робота з текстом для читання. Способи перевірки розуміння прочитаного.

  20. Методика формування компетенції в письмі. Мета і зміст навчання письма як виду мовленнєвої діяльності. Система вправ для навчання письма.

  21. Організаційні форми навчально-виховного процесу з іноземної мови в СНЗ. Урок як основна форма навчання. Вимоги до сучасного уроку іноземної мови, типологія уроків. Структура уроку, особливості уроку на різних ступенях навчання.

  22. Контроль у навчання іноземних мов: функції, види, форми. Вимоги до контролю знань, навичок і вмінь з іноземної мови у СНЗ.

  23. Тест як засіб контролю: структура, типи, види, методика використання.

  24. Планування навчально-виховного процесу з іноземної мови. Види планів. Особливості планування уроків іноземної мови на різних ступенях навчання.

  25. Індивідуалізація процесу вивчення іноземних мов у СНЗ.


Рекомендована література

  1. Т. Комарницька. Методика викладання німецької мови. – Львів: ЛДУ, 1991.

  2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2002.

  3. Neuner G., Hunfeld H.: Methoden das fremdsprachlichen Deutschunterrichts. Fernstudieneinheit.4

  4. Roche J. Interkulturelle Sprachdidaktik. Eine Einführung. – Tübingen: Gunter Narr Verlag, 2001.

  5. Grucza F., Krumm H.-J., Grucza B. Beitrage zur wissenschaftlichen Fundierung der Ausbildung von Fremdsprachenlehrern. – Warszawa: Wydawnictwo Universytetu Warszawskiego, 1993.

  6. Huneke H.-W., Steinig W. Deutsch als Fremdsprache. Eine Einführung. – Erich-Schmidt-Verlag, 2002.


^ 6.Національна література


Німецька література раннього середньовіччя. Історичне підгрунтя розвитку літератури. Світогляд давніх германців. Найстаріші писемні пам’ятки.

Формування усної літератури в умовах великого переселення народів. Поезія давніх германців. Культ Водана, пантеон германських богів. Прославлення героїв: чесноти давніх германців. Хвалебні та героїчні пісні. Поняття «героїчна пісня», основні жанрові ознаки. «Пісня про Гільдебранта» як зразок героїчної пісні. «Мерзербурзькі заклинання» як зразок ритуальної поезії.

^ Каролінгське та Оттонівське Відродження. Клерикальна література. Література латинською мовою. Лірика вагантів.

Франкське королівство. Християнізація та освіта в епоху Каролінгів. Становлення німецькомовної писемності. Перші переклади. Віршовані та прозові переклади Біблії. «Хеліанд». «Життя Ісуса» Отфріда.

Література періоду Оттонівського відродження. Творчість Гротсвіти Гандергаймської та Ноткера. Занепад німецькомовної літератури. Лірика вагантів. «Карміна бурана»


^ Література періоду зрілого середньовіччя: витоки і розквіт куртуазної культури

Суспільно-історичні умови формування куртуазної культури. Поезія благочестя. Світська культура знаті: героїка, вірність, виховання. Основні лицарські чесноти. Куртуазна любов.

Лицарська лірика – міннезанг: поняття високої та низької мінне. Жанрові ознаки та типологія міннезангу (форма, тематика). Основні представники. Творчість Вальтера фон дер Фогельвайде.

Лицарський роман. Основні жанрові особливості. Гартман фон Ауе «Бідний Генріх», Вольфрам фон Ешенбах «Парцифаль», Готфрід Стразбурзький «Трістан та Ізольда»Народно-героїчний епос. Жанрові особливості, історичне підгрунтя. «Пісня про Нібелунгів». «Пісня про Ґудруну». Середньовічна дидактика: Штрікер «Піп Аміс». Фрейданк “Розуміння”


^ Література пізнього середньовіччя. Занепад лицарської культури. Міщанська література: причини виникнення, умови формування. Вернер Садівник «Селянин Гельмбрехт»: зародження реалізму. Майстерзанг. Народні книги. Зародження драми: духовна та світська драма (фастнахтшпіль). Різноманіття малих епічних форм. Шванки. «Тіль Уленшпігель»

^ Література Німеччини доби Відродження. Історико-соціальні умови формування ренесансної літератури у Німеччині. Поняття Гуманізму та Реформації. Формування антропоценричного світогляду, звернення до здобутків античної культури, формування гуманістичного ідеалу людини.

Діяльність вчених-гуманістів. Ульріх фон Гуттен, Йоганнес Рейхлін та «Листи темних людей». Творчість Еразма Роттердамського.

Література дурнів: причини виникнення, дидактичні особливості. Образ блазня у літературі дурнів. «Похвала глупоті» Е. Роттердамського. Себастьян Бранд «Корабель дурнів», народна книга «Шільдбюргери»


^ Література періоду реформації та селянської війни. Діяльність Мартіна Лютера. Внесок Лютера у розвиток писемної німецької мови Переклад Біблії. Діяльність Томаса Мюнцера.

Література після селянської війни. Байки та тваринний епос. Фастнахтшпіль та драми майстерзінгерів. Творчість Ганса Сакса. «Віттенберзький соловей» Німецькомовна шкільна драма.

^ Підґрунтя розвитку та основні риси літератури 17 ст. Поняття бароко. Історична та літературна ситуація в Німеччині 17 ст. Мовні товариства. Внесок М. Опіца у розвиток літератури. Лірика в епоху бароко, основні жанри, тематика пердставники. Перша та друга сілезькі школи. А.Гріфіус, П.Флемінг. Г.фон Гофмансвальдау.

^ Драма та театр в епоху бароко. Німецький мандрівний театр. Драматургія А.Гріфіуса. Тематика та проблематика драм. Давід Каспар Лоенштайн. Розвиток комедії. Комедії К. Ройтера. Драматургія Крістіана Вайзе.

^ Становлення роману в німецькій літературі. Жанрова типологія романів: героїчно-галантний роман, історичний роман, пасторальний, шахрайський роман. Творчість Ганса Гріммельсгаузена та Крістіана Ройтера. Роман «Сімпліцій Сімпліціссімус» Гріммельсгаузена як зразок шахрайського роману. К.Ройтер «Шельмуфський». «Література брехунів»

^ Література 18 ст. Німецьке Просвітництво. Філософське підгрунтя (Локк, Гобс, Лейбніц, Кант). Літературна ситуація в Німеччині 18 ст., основні літературні напрями. Рококо. Пієтизм. Ф.Г. Клопшток. Поетологічна концепція. «Мессіада». Оди. К.М.Вілянд і роман виховання. Творчість Готшеда, літературна програма та практика. Нормативна поетика.

^ Просвітнцько-міщанська література другої половини 18 ст. Естетика Г.Е.Лессінга у трактаті «Лаокоон або про межі малярства та поезії». Г.Е. Лессінг та міщанська трагедія. Теорія співчуття. Теорія трагедії у «Гамбурзькій драматургії». «Емілія Галотті». Комедії Лессінга. Сучасна німецька реальність у комедії «Мінна фон Барнгельм».

^ Література «Бурі і натиску» та Ваймарівського класицизму. Й.Г Гердер. Концепція генія. Творчість Й.В.Гете. Сентиментальний роман «Страждання молодого Вертера», трагедія «Фауст». Творчість Ф.Шіллера.

^ Між класицизмом та романтизмом. Ф. Гельдерлін. Роман «Гіперіон», драма «Смерть Емпедокла», лірика. Творчість Я.Пауля.

Ранній романтизм. Єнська школа романтизму. Філософія та теорія. Брати Шлегелі. Поняття «універсальної поезії», «романтичної іронії». «Магічний ідеалізм» Новаліса. Натурфілософія «Гімнів до ночі» та «Духовних пісень». Роман «Генріх фон Офтердінген».

^ Література пізнього романтизму Гайдельберзький гурток. К.Брентано, А. фон Арнім. Фольклорна творчість братів Грімм. Берлінський гурток. Життя та творчість Е.Т.А. Гофмана. Адальберт фон Шаміссо «Дивна історія Петера Шлеміля». Драматургія та новелістика Г. фон Кляйста. Швабська школа романтизму.

^ Література напередодні березневої революції. «Vormärz». Суспільно-політична ситуація. Філософське підгрунтя. Л.Фейербах, К.Маркс, Ф. Енгельс. Діяльність «Молодої Німеччини»: Карл Гуцков, Генріх Ляубе. Творчість Г.Гайне. «Книга пісень». «Німеччина. Зимова казка» як сатирична поема. Політична тенденційна поезія. Г. Гервег, Ф.Фрайліграт. Драма періоду «Vormärz»: K. Д. Граабе, К.Іммерман, Г.Бюхнер

^ Бідермайер 1820-1850. Особливості культури Бідермайера. Творчість Е.Меріке, А.Штіфтера. Роман А.Штіфтера «Поліття». Драматургія Ф.Грільпарцера.

«Поетичний» («бюргерський») реалізм. Німецький реалізм у контексті європейського. Вплив філософії А.Шопенгауера на літературу реалізму. Т.Фонтане як представник соціального роману «Еффі Бріст». Майстри реалістичної новели А.Штіфтер, Т.Шторм. В.Раабе. Теорія музичної драми Р.Вагнера. Філософська та поетична спадщина Ніцше. «Так казав заратустра»

^ Література модернізму. Література першої половини ХХ ст. Література натуралізму. Натуралізм. Центри, органи, розвиток. Філософське та наукове підгрунтя. Розвиток німецького натуралізму: послідовний натуралізм. А.Гольц та Й.Шляф. Секундний стиль. Натуралістична лірика. А.Гольц «Фантазус». Збірка натуралістичних новел А.Гольца та Й.Шляфа «Папа Гамлет». Натуралістична драма: проблема герой-середовище. Г.Гауптман «Перед сходом сонця», «Ткачі» як приклади натуралістичної драми.

Імпресіонізм, символізм, неоромантизм, югендштіль, декаданс. Штефан Георге. Символічна поезія. «Гімни», «Альгабаль». Райнер Марія Рільке. Лірична проза. Роман-щоденник «Записки Мальте Лаурдіса Брігге». Гуго фон Гофмансталь. Лірика в скептичному дусі fin de siecle. Лірична драма.«Лист лорда Шандо» як канонічний текст модернізму. Артур Шніцлер. Метод «внутрішнього монологу»

^ Експресіонізм у німецькій літературі. Експресіонізм в історичному контексті.
Експресіоністична лірика. Антологія експресіоністичної лірики «Сутінки людства» Експресіоністична драма: «Жебрак» Р. Зорге, «Людина із дзеркала Ф.Верфель. «Син» В. Газенклевер, Г.Кайзер Трилогія «Гас». Експресіоністична проза: «Вбивство кульбаби» А.Дебліна, «Людина добра» Л.Франка. Новели Ф.Кафки. Дадаїзм.

^ Література 20-х років ХХ ст. Період Ваймарівської республіки. «Нова діловитість». Особливості реалізму ХХ ст. Нові романні техніки та модифікації роману. Інтелектуальний роман Т.Манна. «Чарівна гора», сімейний роман «Будденнброки». Соціальний роман. Філософська проза Г.Гессе. «Степовий вовк». А.Деблін «Берлін. Александерпляц» як роман великого міста. Література втраченого покоління. Е.М.Ремарк. «На західному фронті без перемін», «Три товариші». Гуманістичний роман Я.Вассермана «Каспар Гаузер». Б.Брехт. Теорія «епічного театру» ефект «очуження». «Матінка Кураж та її діти». «Життя Галілея»

^ Література Третього Рейху. Внутрішня еміграція, література у вигнанні. Роль історичного роману. Історичний роман Г. Манна «Молоді літа короля Генріха IV» та Л. Фейхтвангера «Лже-Нерон».

^ Література другої половини ХХ ст. Література після ІІ св. війни. Література руїн. Творчість В. Борхерта. Вплив філософії Мартіна Гайдеггера, Карла Ясперса, Жана Поля Сартра на повоєнну літературу в Німеччині. Новий мовний скепсис. Л. Віттгенштайн. Політичний поділ Німеччини та його вплив на літературу.


^ Література НДР. Антифашистська літературна практика. Творчість А.Зегерс: роман «Сьомий хрест», новела «Прогулянка мертвих дівчат», «Мертві залишаються молодими». Література відбудови: Бітерфельдська дорога. Соціалістичний реалізм. Ankunftsliteratur, «нова суб’єктивність». Уве Йонсон «Здогади про Якова». Розвиток драматургії, Б.Брехт. Дидактичний театр. Творчість К. Вольф

^ Література ФРН. Група 47: тематика творів, вплив на формування літературного процесу в Німеччині. Проблеми «неподоланого минулого» у творчості Г. Белля. Особливості лірики, нові форми. Конкретна поезія. О. Гомрінгер. Лірика М.Л.Кашніц та Неллі Закс. Екзистенціалізм у німецькій літературі 50-х рр. Г.Е.Носсак. Проза. Епічний театр: нові форми. Театр абсурду. Макс Фріш. Група 61. Макс фон дер Грюн. Нова суб’єктивність 70-х років. Творчість Ґ. Ґрасса. «Бляшаний барабан»

^ Література Німеччини після об'єднання. Тематика та проблематика творів. К.Вольф «Was bleibt». Феномен поп-літератури. Творчість Ю. Герман, І. Шульце. Постмодерністичні тенденції в німецькій літературі П. Зюскінд.

ЛІТЕРАТУРА

  1. История немецкой литературы. В 5-ти томах. - Москва, 1962.

  2. История немецкой литературы. В 3-х томах. - Пер. с нем. Общ.ред А.Дмитриева. - М.: Радуга, 1986.

  3. Barner, Wilfried Geschichte der deutschen Literatur von den Anfängen bis zur Gegenwart. Bd. 12, Geschichte der deutschen Literatur von 1945 bis zur Gegenwart / Von Wilfried Barner, A. von Bormann, M. Durzak u. a.; Hrsg von Barner Wilfried, 1994 (кабінет німецькомовної книги вул. Лисенка 14.)

  4. Deutsche Literaturgeschichte. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. - 7.Auflage /hrsg. von W.Beutin, K. Elehrt, W.Emmerich u.a. - Stuttgart: Verlag J.B. Mezler, 2008.

  5. Geschichte der deutschen Literatur vom 18. Jahrhundert bis zur Gegenwart. Bd. 3-2, 1945-1980 2. Aufl. - Weinheim: Beltz Athenäum, 1994

  6. Fiskowa S.P. Geschichte der deutschen Literatur in Perioden, Entwicklungsrichtungen, Ideen und Namen. - Львів: Паїс, 2003

  7. Rupprich, Hans Geschichte der Deutschen Literatur von den Anfängen bis zur Gegenwart. Bd. 4, Die deutsche Literatur vom späten Mittelalter bis zum Barock. Teil 1. Das ausgehende Mittelalter, Humanismus und Renaissance_ 1370-1520/ von Hans Rupprich; neubearb. Von H-Heger, 2. Aufl., 1994. - 927 (кабінет німецькомовної книги, вул. Лисенка 14.)



^ ХУДОЖНІ ТЕКСТИ:

  1. Пісня про Гільдебранта.

  2. Пісня про Нібелунгів.

  3. Гартман фон Ауе. Бідний Генріх.

  4. Вольфрам Ешенбах. Парцифаль.

  5. Готфрід Страсбурзький. Трістан та Ізольда.

  6. Вальтер фон дер Фогельвайде. Лірика.

  7. Вернер Садівник. Селянин Гельмбрехт.

  8. Штрікер. Піп Аміс.

  9. Народні книги. Про доктора Фауста. Тіль Уленшпігель. Шільдбюргери.

  10. Еразм Роттердамський. Похвала Глупоті.

  11. Себастьян Брант. Корабель дурнів.

  12. Листи темних людей.

  13. Ганс Закс. Майстерзанг

  14. Гріммельсгаузен. Сімпціцій сімпліцісімус.

  15. К.Ройтер Шельмуфський.

  16. Г.Е. Лессінг. Лаокоон або про межі малярства та поезії. Емілія Галотті. Мінна фон Барнгельм.

  17. Й.В.Гете. Страждання молодого Вертера. Фауст. Лірика.

  18. Ф.Шиллер. Балади. Розбійники. Підступність і кохання. Орлеанська діва.

  19. Гельдерлін. Гіперіон.

  20. Новаліс. Гімн до ночі. Генріх фон Офтердінген.

  21. Якоб та Вільгельм Грімм. Дитячі та домашні казки.

  22. Е.Т.А Гофман. Малюк Цахес на прізвисько Циннобер. Життєві погляди кота Мурра.

  23. Г.фон Кляйся. Міхаель фон Кольгаас. Пентесілея. Розбитий глечик.

  24. Г.Гейне. Книга пісень. Німеччина. Зимова казка.

  25. А.Штіфтер. Поліття.

  26. Е.Меріке. Моцарт по дорозі до Праги.

  27. Г.Бюхнер. Ленц.

  28. Т.Фонтане. Еффі Бріст.

  29. Т.Шторм. Іммензее.

30. А. Гольц, Й. Шляф. Папа Гамлет.

  1. 31. Г. Гауптман. Перед сходом сонця. Ткачі.

  2. 32. Ф. Ніцше. Народження трагедії з духу музики.

  3. 33. Г. фон Гофмансталь Лист лорда Шандо.

  4. 34. С. Георге.Лірика.

  5. 35. Р. М.Рільке. Лірика.

  6. 36. А. Деблін. Берлін. Александерпляц. Вбивство Кульбаби.

  7. 37. Т. Манн. Будденброки. Чарівна гора.

  8. 38. Г. Манн. Молоді літа короля Генріха IV. Вчитель Мерзота.

  9. 39. Ф. Кафка. Процес.Новели.

  10. 40. Е. М. Ремарк. Три товариші.

  11. 41. Г. Гессе. Степовий вовк.

  12. 42. Б. Брехт. Матінка Кураж та її діти. Життя Галілея.

  13. 43. В. Борхерт. Хліб та інші оповідання

  1. А. Зегерс. Сьомий хрест. Прогулянка мертвих дівчат.

  2. К. Вольф. Розділене небо. Касандра.

  3. Г. Е. Носсак. Спіраль.

  4. Ґ. Ґрасс. Бляшаний барабан. Ходою краба. У кота й мишу.

  5. П.Зюскінд. Парфумер. Оповідання.

  6. Ю.Герман. Літній дім, згодом.

  7. Г. Белль. Більярд о пів на десяту.



Затверджено Вченою радою факультету іноземних мов.

Протокол № 4 від 25 січня 2012 р.


Голова Вченої ради В. Т. Сулим


^ ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

(ОКР «Магістр»/ « Спеціаліст»; спеціальність „Німецька мова та література“)


TEST 1

I.

1.1. Finden Sie alle korrekten Varianten der Übersetzung und tragen Sie die Nummern/die Nummer der Antworten/der Antwort in der richtigen Reihenfolge ein.

#1. Він вдає, ніби все знає з математики.
(………….)

1.    Er tut so, als ob er in Mathematik alles wüsste.

2.    Er tut so, als ob er wüsste in Mathematik alles.
3.    Er tut so, als würde er in Mathematik alles wissen.
4.    Er tut so, als ob er in Mathematik alles gewusst hätte.
5.    Er tut so, als er in Mathematik alles wüsste.

#2. Якби ж вони зупинилися на червоне світло!
(………….)

1. Wenn sie auch bei Rot stehen geblieben wären!
2. Wenn sie nur bei Rot stehen geblieben wären!

3. Wären sie bloß bei Rot stehen geblieben!
4. Wenn sie nur bei Rot gestanden blieben!
5. Würden sie nur bei Rot stehen!

#3. Навіть якби дощило, ми б поїхали на екскурсію.

(………….)

1. Auch wenn es regnete, würden wir den Ausflug unternehmen.

2. Wenn es regnete, unternähmen wir den Ausflug.

3. Wenn es nicht regnete, würden wir den Ausflug unternehmen.

4. Auch wenn es regnete, unternähmen wir den Ausflug.

5. Auch wenn es regnen würde, unternähmen wir den Ausflug.


#4. Йому здавалося, що він діяв правильно. (...........)


1. Es schien ihm, dass er richtig handelte.

2. Er schien richtig zu handeln.

3. Es schien, dass er richtig handelte.

4. Er glaubte richtig zu handeln.

5. Er handelt wahrscheinlich richtig.


#5. Він вчора мене відвідав, що мене дуже втішило. (...........)

1. Er hat mich gestern besucht, das mich sehr gefreut hat.

2. Ich habe mich sehr darauf gefreut, dass er mich gestern besucht hat.

3. Ich habe mich über sein gestriges Besuch sehr gefreut.

4. Er hat mich gestern besucht, was mich sehr gefreut hat.

5. Dass er mich gestern besucht hat, darüber habe ich mich sehr gefreut.


^ 1.2. Setzen Sie in die Satzlücken das passende Wort ein!

#1. Das hieße (...) nach Athen tragen.

1. Hasen 2. Eulen 3. Löwen 4. Katzen 5. Vögel

#2. Die (.....) auf den jahrtausendealten Grabsteinen Vorderasiens zeugen von einer vergangenen hohen Kultur.

1. Nachschriften 2. Inschriften 3. Aufschriften 4. Titel 5. Überschriften

#3. Wenn andere sich unwohl fühlen, fühlen sie sich (.....).

1. elend 2. schneidend 3. kühn 4. arbeitslos 5. wohlauf

#4. Welche Vorsilbe fehlt? Er kann seinen Verpflichtungen nicht (...)-kommen.

1. nach- 2. bei- 3. mit- 4. aus- 5. ab-

#5. Bestimmen Sie den Typ des Kompositums Bleichgesicht (...).

1. Determinativkompositum 3. Possessivkompositum

2. Kopulativkompositum 4. Rektionskompositum

5. Zusammenbildung


II.

^ 2.1. Tragen Sie die richtige Antwort in die Satzlücken ein!

# 1. (...) ist Übergang der Lexeme in eine andere Wortklasse ohne Formveränderung.

1. Zusammenrückung

2. Konversion

3. Zusammenbildung

4. explizite Derivation

5. Rückbildung


#2. (...) sind Wortverbände, die durch den Bezug auf ein gemeinsames Element (Stamm) charakterisiert sind.

1. Homonyme

2. Synonyme

3. Suffixe

4. Wortfamilien

5. Präfixe


#3. Die rezeptive Beherrschung des grammatischen Stoffes bedeutet (….):

1. den Gebrauch von grammatischen Strukturen beim Sprechen

2. den Gebrauch von grammatischen Strukturen beim Schreiben

3. Erkennen und Verstehen von grammatischen Strukturen beim Lesen


#4. Handlungsorientierter DaF-Unterricht zielt auf (….):

1. die Bewältigung kommunikativer Aufgaben

2. Kenntniserwerb

3. Vermittlungsfähigkeit

#5. Den Inhalt des Fremdsprachenunterrichts macht aus (….):

1. Aneignung des lexikalischen und grammatischen Stoffes

2. Sprechen

3. Fertigkeiten und Fähigkeiten in 4 Sprachtätigkeiten im Rahmen des Programms


^ 2.2. Tragen Sie die richtige Antwort in die Satzlücken ein!

#1. Die a-Deklination der Substantive im Ahd. umfasst (…..).

  1. alle drei Geschlechter

  2. Feminina und Maskulina

  3. Maskulina und Neutra

  4. Feminina und Neutra

  5. Maskulina

  6. Feminina


#2.Der ahd. Monophthongierung unterlagen die Diphthonge (…..).

  1. eu und au

  2. ai und ie

  3. ai und au

  4. uo und ie


#3.Die Produkte der westgermanischen. Konsonantengemination erscheinen im Ahd. (…..).

  1. vorwiegend nach einem kurzen Vokal

  2. vorwiegend nach einem langen Vokal

  3. vorwiegend nach Konsonanten


#4. Von welcher Ebene geht G. Helbig aus bei der Bestimmung der Valenz? (…..)

  1. von der Subjekt-Prädikat-Beziehung

  2. von der Subjekt-Objektbeziehung

  3. von der Voraussetzung, dass das finite Verb als strukturelles Zentrum des Satzes verstanden wird

#5.Was ist die Orientierungszeit beim relativen Tempusgebrauch? (…..)

  1. Ereigniszeit

  2. Sprechzeit

  3. die Zeit des Ablaufs / Verlaufs einer anderen Handlung


III.

^ 3.1.Вкажіть у дужках номер/номери правильної відповіді/правильних відповідей!

#1. Вкажіть межі раннього середньовіччя в Німеччині: (…….).

  1. 1. V – XI ст.

  2. 2. ІІІ – ХІ ст.

  3. 3. III – V ст.

  4. 4. IV – X ст.

  5. 5. ІІІ - Х

#2. Автор першої поетики німецької мови: (……)

  1. Андреас Гріфіус

  2. Мартін Опіц

  3. Готгольд Ефраім Лессінг

  4. Готшед

  5. Ганс Гріммельсгаузен


#3. До якого з об'єднань руху «Бурі і натиску» належав Гете? (……)

  1. швабська група

  2. Гейдельберзька група штюрмерів

  3. Геттінгенський «Союз гаю»

  4. берлінський гурток

  5. рейнський союз



#4. У якому з лицарських романів йдеться про християнську чесноту любов до ближнього

  1. «Ерек»

  2. «Парцифаль»

  3. «Бідний Генріх»

  4. «Еней»

  5. «Трістан та Ізольда»



#5. Хто з гуманістів став причиною суперечки між гуманістами та схоластами: (……)

  1. Ульрих фон Гуттен

  2. Йоганнес Рейхлін

  3. Еразм Роттердамський

  4. Ортуін Грацій

  5. Мартін Лютер



^ 3.2.Вкажіть у дужках номер/номери правильної відповіді/правильних відповідей!

#1. Вкажіть збірку пісень, яку видали А. Арнім та К. Брентано (……)

  1. «Книга пісень»

  2. «Чарівний ріг хлопчика»

  3. «Білявий Екберт»

  4. «Ори»

  5. «Духовні пісні»



#2.Маніфестом німецького модернізму став твір (…..).

  1. А. Гольца «Книга часу»

  2. Л.  Вітгенштайна «Логіко-філософський трактат»

  3. Г. фон Гофмансталя «Лист лорда Чандоса»

  4. Ф. Ніцше «Народження трагедії з духу музики»

  5. Ф. Ніцше «Так казав Заратустра»



#3. Кому належить новела про міфічну русалку Ундину: (……)

  1. Е.Т.А.Гофману

  2. Едварду Меріке

  3. Фрідріху де ла Мот Фуке

  4. Адальберту Шаміссо

  5. Новалісу



#4. Який з творів Г. Манна можна окреслити як експресіоністичний? (……)

  1. «Учитель мерзота»

  2. «Кобес»

  3. «Молоді літа короля Генріха IV»

  4. «Зрілі літа короля Генріха IV»

  5. «Вірнопідданий»



#5.Назвіть твори Вільгельма Раабе: (……)

  1. «Перед бурею»

  2. «Зелений Генріх»

  3. «Хроніки провулку горобців»

  4. «Ленц»

  5. «Еффі Бріст»



TEST II

I.

^ 1.1. Finden Sie alle korrekten Varianten der Übersetzung und tragen Sie die Nummern/die Nummer der Antworten/der Antwort in der richtigen Reihenfolge ein.

#1. Він говорив надто тихо, щоб його можна було зрозуміти.(………….)

1)  Er sprach zu leise, als dass man ihn hаben verstehen können.
2)  Er sprach zu leise, als dass man ihn hätte verstehen können.
3)  Er sprach zu leise, als dass man ihn verstehen könne.

4)  Er sprach zu leise, als hätte man ihn verstehen könnten.
5) Er sprach so leise, dass man ihn kaum verstehen haben.

# 2. Було б неввічливо знову просити його про допомогу. (………….)

1) Es wäre unhöflich, wenn man ihn schon wieder um Hilfe bittete.

2) Es wäre unhöflich, ihn schon wieder um Hilfe zu bitten.

3) Es wäre unhöflich, wenn böte man ihn schon wieder um Hilfe .

4)Es wäre unhöflich, wenn man ihn bäte schon wieder um Hilfe.

5)Es wäre unhöflich, wenn man ihn würde schon wieder um Hilfe bitten.

#3. При повній сконцентрованості на роботі ти б впорався з цим завданням найпізніше до кінця місяця. (………….)

1)  Bei voller Konzentration auf die Arbeit du würdest spätestens bis Monatsende mit der Aufgabe fertig.
2)  Mit der Aufgabe fertig du bist spätestens bis Monatsende bei voller Konzentration auf die Arbeit.
3)  Bei voller Konzentration auf die Arbeit würdest du spätestens bis Monatsende mit der Aufgabe fertig

4)   Bei voller Konzentration auf der Arbeit bist du spätestens bis Monatsende mit der Aufgabe fertig.

5)  Bei voller Konzentration auf die Arbeit solltest du fertig spätestens bis Monatsende mit der Aufgabe

# 4. Він, здавалося, вже звикається з цією думкою. (.....)

1) Er glaubte sich an diesen Gedanken schon zu gewöhnen.

2) Es schien ihm, dass er sich mit diesem Gedanken schon gewöhnt hat.

3) Er schien sich an diesen Gedanken schon zu gewöhnen.

4) Er glaubte, dass er sich schon an diesen Gedanken gewöhnt hat.

5) Es schien, dass er sich an diesen Gedanken schon gewöhnte.


#5.. Це помилка, яку неможливо виправити. (...........)

1) Das ist ein Fehler, den man nicht wiedergutzumachen kann.

2) Das ist ein Fehler, der nicht wiederzugutmachen ist.

3) Das ist ein Fehler, der nicht wiedergutgemacht werden kann.

4) Das ist einer nicht wiedergutzumachende Fehler.

5) Das ist ein nicht wiederzugutmachender Fehler.


^ 1.2. Setzen Sie in die Satzlücken das passende Wort ein!

#1. Vor einigen Jahren ist erstmals der Gipfel des Mount Everest (...) worden.

1. bestehen 3. erreichen

2. bezwingen 4. erringen

5. bewältigen

#2. Das Gegenteil von „eine Bitte erfüllen“ ist „eine Bitte“ (.....).

1) abbrechen 4) niederschlagen

2) abschlagen 5) vergewissern

3) abgeben

#3. Den neuen italienischen Film darfst du dir nicht (...) lassen.

1) flüchten 3) entgehen

2) ausbrechen 4) entlaufen

5) entschwinden

#4. Es fällt ihm immer schwer, einen Entschluss zu (...) .

1) ergreifen 2) fassen 3) nehmen 4) packen 5) treffen

#5. Wir müssen für die neue Bibliothek noch zwanzig Regale (…..).

  1. abschaffen 3) wegschaffen 5) beschaffen

  2. anschaffen 4) verleihen

II.

^ 2.1. Tragen Sie die richtige Antwort in die Satzlücken ein!

#1. Die Bedeutung, die bei der isolierten Nennung des Le­xems im Bewusstsein der meisten Sprachträger zuerst realisiert wird, nennt man (...).

1. denotative Bedeutung

2. signifikative Bedeutung

3. Hauptbedeutung

4. Nebenbedeutung

5. direkte Bedeutung

#2. Abgeleitete und/oder übertragene Bedeutung eines Lexems, nennt man (...).

1. denotative Bedeutung

2. signifikative Bedeutung

3. Hauptbedeutung

4. Nebenbedeutung

5. direkte Bedeutung

#3.. In der Anfangsstufe sind die Dialogtexte (….):

1. Modelle der realen Kommunikation

2. Modelle der mündlichen Kommunikation

3. Sachdialoge


#4. Zu den Bedeutungserklärungen, die paradigmatische Beziehungen nutzen, gehören (….):

1. Definitionen

2. Analogieschlüsse

3. Wortbildungsregularitäten


#5. Die traditionelle Methodik ist (….):

1. stofforientiert

2. lernerzentriert

3. lehrerorientiert


^ 2.2. Tragen Sie die richtige Antwort in die Satzlücken ein!

#1. Das ahd. Verb līhan (mit den Stammformen lēh, liwum, giliwan) gehört zur (……).

  1. 1. Ablautreihe

  2. 2. Ablautreihe

  3. 3. Ablautreihe

  4. 4. Ablautreihe

  5. 5. Ablautreihe

  6. 6. Ablautreihe

  7. 7. Ablautreihe

#2. Woraus entstehen durch die 2. Lautverschiebung im Ahd. Spiranten? (……)

  1. Aus einfachen vorahd. Tenues

  2. Aus einfachen vorahd. Medien

  3. Aus einfachen vorahd. Frikativen

  4. Aus einfachen vorahd. Tenues und Medien


#3. Die nhd. Diphthongierung trat ein (……).

  1. in jeder Position

  2. stellungsabängig

  3. vor Dentalen

  4. vor Frikativen


#4.. Kommt dem deutschen Futur als Zukunftsform auch die Gegenwartsbedeutung zu? In welchem dieser Sätze ist es der Fall? (…..)

  1. Bald werden wir spazierengehen.

  2. Sie werden sich wohl noch daran erinnern.

  3. Es wird bald dunkel werden.


#5. Was bezeichnet „Tempus“ als grammatische Kategorie? (……)

  1. das Tempus kodiert die modale Semantik

  2. das Tempus kennzeichnet die zeitliche Relation zwischen dem Sprecher und dem Sachverhalt oder Ereignis

  3. das Tempus drückt das adverbiale Verhältnis im Satz aus



III.

^ 3.1.Вкажіть у дужках номер/номери правильної відповіді/правильних відповідей!

#1. Вкажіть межі раннього середньовіччя в Німеччині: (……)

  1. V – XI ст.

  2. ІІІ – ХІ ст.

  3. III – V ст.

  4. IV – X ст.

  5. ІІІ - Х

#2. Автор першої поетики німецької мови: (……).

  1. Андреас Гріфіус

  2. Мартін Опіц

  3. Гохольд Ефраім Лессінг

  4. Готшед

  5. Ганс Гріммельсгаузен


#3. Представниками міннезангу в німецькій літературі вважаються: (……).

  1. Вальтер фон дер Фогельвайде

  2. Вольфрам фон Ешенбах

  3. Дітмар фон Айст

  4. Ганс Сакс

  5. Гартман фон Ауе


#4. Які літературні твори належать рейнським штюрмерам: (……).

  1. «Гетц фон Берліхенген»

  2. «Мінна фон Барнгельм»

  3. «Буря і натиск»

  4. «Розбійники»

  5. «Емілія Галотті»


#5. Вкажіть представників рококо в німецькій літературі (……).

  1. К.М.Вілянд

  2. Й.Г.Клопшток

  3. С.Гесснер

  4. Г.Е.Лессінг

  5. Й.В.Гете


^ 3.2.Вкажіть у дужках номер/номери правильної відповіді/правильних відповідей!

#1. Вкажіть часові межі раннього романтизму (……)

  1. 1795 – 1806

  2. 1795 – 1804

  3. 1775 – 1811

  4. 1804 – 1815

  5. 1789 – 1805

#2. »Де ти був, Адаме», «Груповий портрет із дамою» «Більярд о пів на десяту» - романи:

  1. Вольфгана Кеппена

  2. Крісти Вольф

  3. Мартіна Вальзера

  4. Генріха Белля

  5. Альфреда Андерша

#3. Назвіть твори Герхарда Гауптмана (……)

  1. «Смерть Дантона»

  2. «Ткачі»

  3. «Боброва шкура»

  4. «Бабине літо»

  5. «Вершник на білому коні»

#4. Вкажіть збірки П. Целана: (……)

  1. «Нічийна троянда»

  2. «Заклик Великої Ведмедиці»

  3. «Відтерміновий час»

  4. «Мак та память»

  5. «Книга пісень»

#5. Характерні риси літератури бідермайеру: (……)

  1. ідилія приватного життя

  2. на передній план висуваються політичні теми

  3. любов до історії

  4. любов до всього крихітного та витонченого

  5. зображуються найогидніші прояви життя



ПРИМІТКА : завдання частини І оцінюються в 1 бал, частини ІІ – 2 бали, частини ІІІ – 2 бали.


КЛЮЧІ

до зразків тестових завдань


ТЕСТ І

1.1. – 13, 3, 145, 14, 45

1.2. – 2, 2, 1, 1, 3


2.1. – 2, 4, 3, 1, 5

2.2. – 3, 3, 1, 3, 3


3.1. – 2, 2, 5, 3, 2

3.2. – 2, 3, 3, 2, 3


ТЕСТ ІІ


1.1. – 3, 2, 3, 35, 3

1.2. – 2, 2, 3, 2, 2


2.1. – 3, 4, 2, 3, 1

2.2. – 1, 1, 1, 2, 2


3.1. – 2, 2, 13, 13, 135

3.2. – 2, 4, 13, 14, 134



Скачати 414,79 Kb.
Дата конвертації25.10.2013
Розмір414,79 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи