Реферат на тему icon

Реферат на тему



Схожі
Міністерство освіти і науки України


Реферат на тему:

Світогосподарські зв’язки України з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону


Острог 2005

Зміст

Вступ.........................................................................................................................2

Пріоритетні напрямки розвитку України у Азіатсько-

Тихоокеанському регіоні............................................................................3

Проблема перспективного партнерства України у

Азіатсько-Тихоокеанськомурегіоні....................................................................7

Висновки.................................................................................................................10

Список використаної літератури.......................................................................11


Вступ

Найважливіші параметри курсу України на міжнародній арені закладені Декларацією про державний суверенітет та «Основними напрямами зовнішньої політики України». Ці документи визначають базові завдання зовнішньополітичної діяльності. Зокрема, зазначається, що з огляду на геополітичну вагу, історичну спадщину, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал, Україна може і має стати державою, здатною відігравати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності не лише в Європі, але й у світі в цілому.

Стратегічна мета України - увійти повноправним членом до економічного та політичного простору європейської цивілізації, ефективно реалізувавши при цьому свої власні національні інтереси, до головних з яких слід віднести технологічну модернізацію виробництва, залучення західних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних відносин.

У цьому контексті винятково перспективним для України є співробітництво з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону.


^ Пріоритетні напрямки розвитку України у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР) є одним із визнаних центрів розвитку світової економіки. Сьогодні у ньому виробляється майже 17% світового ВВП, а темпи економічного зростання є одними з найвищих у світі. Інша особливість країн регіону - побудова відкритої економіки та активна участь у світовому поділі праці. Все це зумовлює пріоритетне значення Азіатсько-Тихоокеанського регіону як потенційного зовнішньоекономічного партнера України.

Загалом економічні та політичні інтереси України у згаданому регіоні можна визначити таким чином:

  • налагодження та розвиток взаємин з тими країнами АТР, які своєю діяльністю сприяють зміцненню регіональної та міжнародної стабільності;

  • участь у роботі Економічної та соціальної комісії Організації Об'єднаних Націй у справах країн Азії та басейну Тихого океану, міжнародних конференцій з питань економічного співробітництва та забезпечення регіональної безпеки;

  • прискорення розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з Китаєм, Японією, країнами-членами Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) та іншими державами, що входять до Конфедерації Азіатсько-Тихоокеанських торгово-економічних палат (КАТТПП) і Азіатсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АПЕК);

  • залучення інвестицій до промислового та аграрного секторів України з фінансових центрів регіону - Японії, Південної Кореї, Сінгапуру та ін., що мають значні валютні резерви і можуть виступати для України як кредитори та експортери капіталу;

  • створення сприятливих правових та соціально-економічних умов для діяльності на теренах України спільних підприємств за участю державних, приватних та змішаних капіталів у промислово розвинутих не індустріальних країн ;

  • сприяння взаємній передачі високих технологій, залучення провідних країн регіону до програм перепрофілювання та диверсифікації підприємств військово-промислового комплексу України.

Найперспективнішим напрямом активізації зусиль України є розбудова та розвиток двосторонніх відносин з країнами регіону. При цьому пріоритет у стосунках з потенційними інвесторами доцільно надавати технологічно передовим і фінансово потужним країнам, або тим, які демонструють найвищі темпи економічного зростання (Японія, Філіпіни, Республіка Корея, Сингапур, Індонезія, Таїланд, Малайзія). Перспективними сферами взаємодії з ними можуть, наприклад, стати залучення інвестицій у реконструкцію і технічне переобладнання вітчизняних підприємств промислового та аграрного секторів і конверсії українського ВПК, співробітництво у мирному освоєнні космосу та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На перший погляд, торговельно-економічні відносини між Україною та країнами АТР в останні роки є досить динамічними, обсяг нашого експорту перевищує імпорт та постійно зростає (табл. 1). Проте наявний зовнішньоторговельний оборот не відповідає потенціалу ані України, ані країн АТР як за своїми обсягами, так і за структурою. На найбільші за масштабами економіки та рівнем технологічного розвитку країни регіону - Японію, Південну Корею, Тайвань - припадає лише 8-13% сукупного експорту з України до країн Азії, тоді як питома вага названих країн у регіоні за їх сукупним ВВП та обсягом промислового виробництва перевищує 60%. Частка ж згаданих країн у сукупному імпорті із зазначеного регіону - від 26 до 35% - не відповідає їх потенційним можливостям

^ Таблиця 1: Зовнішня торгівля України товарами з країнами АТР ($ млн.)


Країна

Експорт

Імпорт

1996 р.

Питома вага, %

1998 р.

Питома вага, %

2000 р.

Питома вага, %

1996 р.

Питома вага, %

1998р.

Питома вага, %

2000 р.

Питома вага, %

АТР, загалом

2711,0

100

2997,0

100

3183,8

100

668,8

100

879,1

100

756,7

100

з них:





































В’єтнам

29,5

1,09

33,6

1,12

24,5

0,77

8,9

1,33

11,0

1,25

14,6

1,93

Індонезія

50,6

1,87

16,1

0,54

48,4

1,52

27,1

4,05

40,0

4,55

26,2

3,46

Китай

768,1

28,33

737,4

24,6

730,4

22,94

90,2

13,49

123,1

14,0

110,4

14,59

Гонконг

7,8

0,29

1,3

0,04

13,9

0,44

9,1

1,36

1,9

0,22

2,6

0,34

КНДР

0,7

0,03

1,4

0,05

11,5

0,36

3,0

0,45

12,5

1,42

6,7

0,89

Республіка Корея

63,2

2,33

75,3

2,51

128,1

4,02

48,0

7,18

196,4

22,34

79,4

10,49

Майлазія

16,8

0,62

17,0

0,57

38,0

1,19

18,3

2,74

27,8

3,16

31,4

4,15

Сінгапур

15,8

0,58

35,1

1,17

57,4

1,8

19,9

2,98

5,5

0,63

5,9

0,78

Таїланд

329,3

12,15

15,0

0,5

63,4

1,99

16,2

2,42

5,4

0,61

8,2

1,08

Тайвань

84,2

3,11

193,1

6,44

223,5

7,02

8,6

1,29

18,1

2,06

14,5

1,88

Філіппіни

57,7

2,13

39,0

1,3

105,4

3,31

1,2

0,18

2,6

0,3

4,9

0,65

Японія

81,3

3,00

57,5

1,92

59,5

1,87

114,9

17,18

113,8

12,95

98,7

13,04



З України до країн АТР експортується здебільшого продукція чорної та кольорової металургії. Незважаючи на наявні відносні експортні переваги української промисловості, можливості подальшого істотного зростання саме за цими позиціями експорту нині практично вичерпані. Перебіг подій після загальнорегіональної фінансової кризи 1997 року наочно продемонстрував, наскільки вразливим для дії непередбачуваних чинників є експорт, приміром, таких товарів суто будівельного призначення, як плоский сталевий прокат, металева арматура чи металоконструкції. Водночас країни АТР, які належать до лідерів світового науково-технічного прогресу (а це лідерство багато в чому забезпечується саме завдяки їх торгівлі наукомісткими товарами та послугами), становлять величезний ринок високих технологій, ноу-хау, науково-технічної інформації та інших видів наукової продукції. На жаль, численні наукові установи України практично не представлені на цьому ринку. За останні десятиліття є лише декілька прикладів виконання окремими інститутами НАН України замовлень з країн АТР. Iдеться про роботи Iнституту електрозварювання, Iнституту кібернетики, Iнституту фізики монокристалів тощо. У той самий час, проаналізувавши пріоритетні напрями науково-технічного розвитку країн АТР (табл. 2), можна звернути увагу на наявність в Україні значного потенціалу фундаментальних та прикладних розробок у цій сфері. Ми маємо необхідну базу для проведення наукових досліджень, тоді як у країн АТР є потреба в наших розробках та кошти для їх фінансування.

^ Таблиця 2: Пріоритетні напрями науково-технічного розвитку провідних країн АТР.

Країна

Пріоритет

Японія

Прикладна інформатика, у тому числі розвиток обчислювальної техніки, її застосування, створення глобальних систем телекомунікацій та інформаційного обміну; робототехніка, точна механіка та інші технології з широким використанням комп’ютерних систем управління; матеріалознавство та створення нових технологій виготовлення та обробки конструкційних матеріалів; біотехнології і нові методи в біології та медицині; дослідження світового океану та космічного простору, та інше.

Республіка Корея

Інформаційні технології, робототехніка; створення нових конструкційних матеріалів; мікроелектроніка, фізика напівпровідників.

Сінгапур

Прикладна інформатика, розвиток технічної бази телекомунікаційних систем; комп’ютерні програми; технології дистанційного навчання.

Бруней

Інформаційні технології; органічна хімія, технології нафтопереробки і транспортування нафти і нафтопродуктів; біологія та захист навколишнього середовища.


Наукові установи України ще зберігають таку важливу перевагу в торгівлі наукомісткою продукцією, як дешева, проте кваліфікована, робоча сила. Потенційна місткість ринку такої продукції у країнах АТР набагато перевищує місткість ринку чорних металів, мінеральних добрив та інших продуктів нашого традиційного експорту. Однак попри це обсяги науково-технічного співробітництва України з країнами АТР сьогодні практично нульові. Однією з причин подібного становища є відсутність маркетингових стратегій просування нашої наукової продукції на ринки регіону. Розробка такої стратегії повинна спиратися на результати аналізу інноваційних підходів до прискорення науково-технічного прогресу, які застосовують зазначені країни. Розглянемо в цьому контексті досвід деяких провідних країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.


^ Проблема перспективного партнерства України у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Особливістю поточної ситуації в АТР є високий динамізм політичних та економічних процесів, що формують усталену тенденцію до перетворення регіону на важливий центр світової політики і економіки, що у ХХІ ст. зможе реально конкурувати з Євроатлантичним. При цьому важливою домінантою, що визначає характер ситуації, є орієнтованість більшості держав на широкомасштабні економічні реформи та наявність реальних передумов для їх здійснення. У цьому зв'язку країни, які не відповідають загальнорегіональній тенденції до сталого економічного розвитку, об'єктивно перебувають у менш сприятливих умовах щодо їхнього включення в процес регіонального співробітництва, зокрема через участь у двосторонніх і багатосторонніх торгово-економічних структурах.

Україна залишається об'єктом передусім активної економічної експансії з боку провідних країн АТР. Політичні аспекти взаємин України з Японією, Китаєм, Південною Кореєю та іншими країнами регіону мають здебільшого протокольний характер, а реальна взаємодія на міжнародній арені відбувається у межах загальносвітових процесів і пов'язана з діяльністю ООН та інших міжнародних організацій.

Досвід, зокрема й негативний, української співпраці з зазначеними групами регіональних партнерів свідчить про те, що побудувати життєздатну систему взаємин з країнами АТР Україна зможе тільки за умов коректного забезпечення балансу стратегічних завдань і національних інтересів обох сторін. На жаль, як свідчить набутий вже кількарічний досвід, українській стороні поки що бракує здорового прагматизму в цих відносинах. Так, доводиться констатувати невиправдано низький рівень економічної взаємодії з Китаєм, потенціал якого є величезним. КНР була і залишається впливовішою азіатською державою, постійним членом Ради Безпеки ООН й дружньою країною, з якою Україна налагодила повне взаєморозуміння на міждержавному рівні, підтримується активний політичний діалог. Проте реалізація домовленостей відбувається вкрай повільно через відсутність ефективного механізму з боку відповідних українських відомств. Наприклад, у 1994 р. обсяг торгово-економічного співробітництва між Україною і КНР становив на рекордно високому рівні - 837 млн дол. США, у 1995 р. - скоротився до 613 млн дол., а у 1997 р. - становив лише 456 млн дол. На жаль, 1998-1999 рр. цю негативну тенденцію не змінили. І це при тому, що китайська сторона наполегливо демонструє свою зацікавленість та намагання розширювати співробітництво.

Ще більш повільно формуються відносини з іншою регіональною державою світового масштабу - Японією. Але привертає увагу той факт, що у доповіді "Виклик 2001 р.: зовнішня політика Японії напередодні ХХІ століття", підготовленій групою відомих японських вчених і направленій міністру закордонних справ цієї країни, серед інших пропозицій чимало місця відведено проблемам боротьби із загрозами тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. З огляду на відомі історичні події та важливість проблеми безпечного використання ядерної енергії для Японії та України, останній аспект міг би стати однією з відправних точок для інтенсифікації політичного діалогу між Києвом і Токіо.

Розширенню відносин України з найбільш розвинутими країнами Азії могли б сприяти: вдосконалення національного правового поля, особливо в питаннях захисту прав інтелектуальної власності, розвиток патентно-ліцензійної системи, визначення статусу технопарків та технополісів, більш широке застосування фіксованого оподаткування прикладних робіт у галузі інформаційних технологій, нових методів створення та обробки конструкційних матеріалів, проектування складних технічних систем тощо.

Важливою сферою зовнішньоекономічних відносин між Україною та країнами АТР є вдосконалення системи та збільшення обсягів освітніх послуг, що надаються нашою стороною. У 60-80-х роках у вищих навчальних закладах України навчалася велика кількість студентів із країн регіону (передусім В'єтнаму та Лаосу). Нині їх чисельність дещо скоротилася - перш за все внаслідок дії фінансових чинників. Проте і освітній потенціал України, і потреби наших потенційних партнерів у висококваліфікованих фахівцях збільшуються. Звичайно, пріоритети вищої освіти зазнали певних змін, однак усі ці чинники можуть бути враховані в ході взаємовигідного співробітництва.

Слід зазначити, що керівництво В'єтнаму останнім часом демонструє все більший інтерес до розвитку науково-технічної співпраці з Україною. Зокрема, навесні 2003 р. нашу країну відвідала представницька делегація Академії наук В'єтнаму, яка побувала у провідних науково-дослідних інститутах і проектно-конструкторських бюро Києва, Харкова та Дніпропетровська, зустрічалася з керівництвом НАН України й рядом відомих науковців. Під час візиту обговорювалися: проекти створення мікросупутників Землі для вивчення природних ресурсів, питання підготовки в Україні науково-інженерних кадрів, проведення спільних досліджень технологічного спрямування та інформаційного обміну.

Проводячи активну, виважену та обгрунтовану політику щодо розвитку співробітництва у АТР, Україна може суттєво збільшити обсяги зовнішньоекономічної діяльності, покращити структуру товарообігу та створити передумови для поглиблення співпраці з країнами цього регіону.


Висновки

Широка політична підтримка ефективного залучення фінансово-інвестиційних, технологічних можливостей і досвіду індустріально розвинутих країн АТР прискорюватиме процес докорінного реформування всіх сфер життя українського суспільства і сприятиме прискоренню інтеграції нашої країни у світове співтовариство.

Розвиваючи двостороннє співробітництво з країнами АТР, Україна повинна прагнути також до участі у перспективних багатосторонніх проектах у рамках АСЕАН та АПЕК. Форма такої участі має визначитися залежно від конкретного проекту та механізму його реалізації. Наприклад, видається доцільним з'ясування можливості щодо участі України у програмах робочих груп з транспорту, телекомунікацій, туризму, промислових технологій, що діють у рамках АПЕК.

Сучасні інтеграційні процеси, які відбуваються у зазначеному регіоні, відрізняються від європейських. В Азії багато специфічного, домінують традиції і зв'язки, підгрунтям яких є не тільки матеріальні мотиви, а й багатовікові духовні надбання. У цьому розумінні встановлення і розвиток економічних, науково-технічних і культурних зв'язків між Україною й державами АТР сприятиме їхньому взаємному духовному збагаченню. Суверенна Україна, керуючись власними національними завданнями і враховуючи при цьому інтереси світового співтовариства, має певні можливості для сприяння прискоренню євроазіатського інтеграційного процесу. Нині людство переходить до принципово нової моделі співіснування, що базуватиметься на консолідації зусиль держав у справі зміцнення стабільності та широкої міжнародної кооперації. Проблема взаємодії всіх регіонів, створення загальнопланетарного стабільного, вільного від антагонізмів світу вже порушена на порядку денному.


Список використаної літератури

1. Яценко В. П Опыт рыночных отношений в Японии. К.: УкрИНТЭИ, 1992. - 36 с.

2. Степанова Т. Н., Беляцкий С. Д. Становление рыночного хозяйства в новых индустриальных странах. К.: УкрИНТЭИ, 1992. - 36 с.

3. Соколенко С. I. Глобалізація і економіка України.К.: Логос, 1999. - 568 с.

4. Статистичний щорічник України за 1999 р. К.: Техніка, 2000.

5. Україна у цифрах 1999 р.: Короткий статистичний довідник / За ред. О. Г. Осауленка. К.: Державний комітет статистики України, 2000

6. Независимая газета. - 1999. - № 4. - С. 6



Скачати 178.46 Kb.
Дата конвертації26.10.2013
Розмір178.46 Kb.
ТипРеферат
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи