Основні поняття, предмет І завдання icon

Основні поняття, предмет І завдання



Схожі
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ,

МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ


ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ МЕТРОЛОГІЇ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


для студентів фармацевтичного факультету


Івано–Франківськ 2011

Заняття № 1

(практичне)

Тема: Основні поняття, предмет і завдання

математичної статистики

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, принципів і методів математичної статистики, які широко використовуються при проведенні математичної обробки результатів якісного і кількісного хімічного аналізу речовин, інтерпретації аналітичного експерименту.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основні положення і завдання математичної статистики, галузі її ёвикористання, принципи та методи проведення математичної обробки експериментальних даних, основи теорії ймовірностей та основні поняття теорії множин.

^ Вміти: використовувати у практичній діяльності різні методи математичної обробки результатів аналітичного експерименту.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Предмет і завдання математичної статистики та галузі її використання.

  2. Короткі історичні відомості про розвиток математики і математичної статистики.

  3. Експериментальні дані, їх типи властивості та основні методи математичної обробки.

  4. Основи теорії ймовірностей, її предмет і завдання. Використання теорії ймовірностей у математичній статистиці.

  5. Поняття ймовірності, її види, дії над ймовірностями, методи їх розрахунку.

  6. Елементи та основні поняття теорії множин.


Література

  1. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  2. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.

  3. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.



Заняття № 2

(практичне)

Тема: Дисперсійний аналіз. Його критерії та завдання


Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють основи дисперсійного аналізу, методики перевірки гіпотез про рівність двох дисперсій, про рівність декількох дисперсій, про рівність декількох середніх значень, які широко використовуються при обробці результатів хімічного аналізу.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основні поняття дисперсійного аналізу, порядок проведення дисперсійного аналізу, переваги і недоліки критеріїв Фішера, Бартлета і Кохрена, приклади застосування критеріїв в аналітичній хімії, методи перевірки відтворюваності і збіжності результатів хімічного аналізу.

Вміти: проводити оцінку впливу різних факторів на результати аналітичного експерименту, порівнювати середні арифметичні значення вибіркових сукупностей, одержаних при різних контрольованих умовах проведення хімічного аналізу.

^ Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Основні поняття та використання дисперсійного аналізу.

  2. F-розподіл. Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій. Критерій Фішера, його переваги та недоліки.

  3. Приклади використання критерію Фішера для порівняння двох дисперсій в аналітичній хімії.

  4. Перевірка гіпотези про рівність декількох дисперсій. Критерій Бартлета, його переваги та недоліки, особливості використання.

  5. Критерій Кохрена, його переваги та недоліки.

  6. Приклади використання критеріїв Бартлета та Кохрена в аналітичній хімії.

  7. Гіпотеза про рівність декількох середніх значень, методи її перевірки. Критерій Стьюдента.

  8. Використання порівняння середніх значень в аналітичній хімії.

  9. Методи перевірки відтворюваності і збіжності результатів хімічного аналізу.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.



Заняття № 3

(практичне)

Тема: Кореляційний аналіз. Його застосування в хімічному аналізі


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів кореляційного аналізу, які використовуються для обробки та аналізу експериментальних даних, одержаних в результаті проведення аналітичного експерименту.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основи кореляційного аналізу, властивості коефіцієнта кореляції, коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, критерії перевірки гіпотези про значущість кореляційного зв’язку між ознаками.

^ Вміти: розраховувати коефіцієнт кореляції, проводити оцінку достовірності коефіцієнта кореляції.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


^ Основні питання теми заняття

  1. Кореляційний аналіз, основні поняття, принципи та використання в аналітичній хімії.

  2. Функціональний та статистичний взаємозв’язок між ознаками. Приклади та значення.

  3. Поняття коваріації. Коефіцієнт кореляції, його властивості.

  4. Лінійний зв’язок між ознаками, приведення зв’язку до лінійного.

  5. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, його розрахунки.

  6. Критерії перевірки гіпотези про значущість кореляційного зв’язку між ознаками.

  7. Інтерпретація взаємозв’язку між ознаками за коефіцієнтом кореляції.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.



Заняття № 4

(практичне)

Тема: Теорія розпізнавання образів. Основи кластерного та

дискримінантного аналізу


Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів теорії розпізнавання образів, основи кластерного та дискримінантного аналізу, що використовуються в аналітичній хімії.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основи теорії розпізнавання образів, порядок проведення кластерного аналізу, ізотонічне розбиття, ізоморфне розбиття, порядок проведення дискримінантного аналізу.

^ Вміти: проводити розбиття множини об’єктів на однорідні групи (кластери) за допомогою кластерного аналізу.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


^ Основні питання теми заняття

  1. Теорія розпізнавання образів, її основні положення, завдання та використання в аналітичній хімії.

  2. Поняття класифікації. Основні методи, які використовують для класифікації.

  3. Кластерний аналіз, його принципи та використання.

  4. Дискримінантний аналіз, його суть, основні положення та використання.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.



Заняття № 5

(практичне)

Тема: Основи регресійного аналізу. Регресійна модель, оцінка її похибок


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів регресійного аналізу, який широко використовується у хімічних дослідженнях.

^ Навчальні цілі заняття:

  1. Знати: основи регресійного аналізу, принципи вибору регресійної моделі, рівняння регресії, метод найменших квадратів, методи порівняння двох лінійних рівнянь регресії.

  2. Вміти: розраховувати параметри регресійної моделі.

^ Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Регресійний аналіз, його основні положення, принципи та використання в аналітичній хімії.

  2. Поняття про математичне моделювання. Регресійна модель, вимоги до неї.

  3. Види регресійних моделей, які використовуються в аналітичній хімії.

  4. Емпірична лінія регресії. Рівняння регресії.

  5. Метод найменших квадратів, його принципи та використання.

  6. Методи порівняння двох лінійних рівнянь регресії.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.



Заняття № 6

(практичне)

Тема: Основні поняття метрології та хемометрики. Їх завдання та методи


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів метрології та хемометрики

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні положення і завдання хімічної метрології та хемометрики, вимоги законодавства України, що ставляться до організації, проведення, контролю та документування метрологічної діяльності, структуру та функції метрологічної служби України.

^ Вміти: трактувати значення і використання в хімічному аналізі методів метрології та хемометрики.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Предмет, завдання та методи метрології, її значення та використання в хімічному аналізі.

  2. Історія та основні етапи розвитку метрології.

  3. Історія виникнення хемометрики, її предмет, завдання та методи. Використання хемометрики в аналітичній хімії.

  4. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Основні терміни та визначення, що використовуються в законі і сфери його дії.

  5. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, його структура та функції. Державна метрологічна система.

  6. Порядок розробки і затвердження нормативних документів із метрології.

  7. Метрологічна служба України. Її структура та функції.

  8. Державний метрологічний контроль і нагляд. Його мета, об’єкти, сфера використання та види.

  9. Повірка засобів вимірювальної техніки.

  10. Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.


Література

  1. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань.“Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  2. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  3. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.

  4. Ушаков И.Е, Шишкин И.Ф. Прикладная метрология: Учеб. для вузов. Изд. 4-е. перераб. и доп. – СПб.: СЗТУ, 2002. – 116 с.

  5. Шишкин И.Ф. Теоретическая метрология. – М.: Изд-во стандартов, 1991.

  6. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 7

(семінарське)

Тема: Основи теорії вимірювань. Класифікація вимірювань.

Засоби вимірювань, їх точність


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, принципів і методів теорії вимірювань, які широко використовуються при проведенні якісного і кількісного хімічного аналізу речовин, інтерпретації результатів аналітичного експерименту.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основні положення теорії вимірювань, принципи та методи проведення вимірювань; одиниці вимірювань, еталони фізичних величин; засоби вимірювань, їх види та класи точності; особливості вимірювання хімічних величин.

^ Вміти: використовувати у практичній діяльності різні методи та засоби вимірювань.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Предмет та завдання теорії вимірювань, основні її закони.

  2. Поняття про вимірювання. Види вимірювань.

  3. Хімічний аналіз, як вимірювання.

  4. Поняття про одиниці вимірювань та системи одиниць.

  5. Еталони, їх види, функції та принципи використання. Еталони фізичних величин.

  6. Засоби вимірювання, їх види та основні характеристики.

  7. Поняття класу точності засобів вимірювання. Сфери використання засобів вимірювання різних класів точності.


Теми рефератів

  1. Роль вимірювання в теорії пізнання і науково-технічному прогресі.

  2. Основні структурні елементи процесу вимірювання та їх характеристика.

  3. Види вимірювань.

  4. Методи вимірювань.

  5. Засоби вимірювань та їх характеристики.

  6. Еталони фізичних величин.

  7. Системи одиниць фізичних величин і їх розмірності.

  8. Хімічний аналіз, як вимірювання.


Література

  1. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань.“Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  2. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  3. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.

  4. Ушаков И.Е, Шишкин И.Ф. Прикладная метрология: Учеб. для вузов. Изд. 4-е. перераб. и доп. – СПб.: СЗТУ, 2002. – 116 с.

  5. Шишкин И.Ф. Теоретическая метрология. – М.: Изд-во стандартов, 1991.

  6. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 8

(практичне)

Тема: Метрологічна специфіка кількісного хімічного аналізу. Абсолютні та відносні методи аналізу


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють метрологічні аспекти хімічного аналізу, джерела похибок вимірювань, класифікації похибок, типи зв’язку між величиною, що вимірюється, і її похибкою.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основні поняття хімічної метрології: похибка, відтворюваність, правильність, точність, чутливість, селективність. Особливості побудови та використання градуювальних графіків. Методи визначення коефіцієнта інструментальної чутливості і його зв’язок із точністю аналізу.

^ Вміти: будувати та користуватися градуювальними графіками.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Поняття похибки вимірювань, основні причини їх виникнення. Види похибок.

  2. Відтворюваність результатів хімічного аналізу. Суть поняття та значення.

  3. Точність результатів хімічного дослідження. Їх розрахунок та вимоги, що до них ставляться.

  4. Чутливість, її значення та методи оцінки.

  5. Селективність і специфічність. Показники, що характеризують селективність, методи їх розрахунку.

  6. Градуювальні графіки, їх побудова, використання та вимоги, що до них ставляться.

  7. Поняття про коефіцієнт інструментальної чутливості, методи його визначення та зв’язок із точністю аналізу.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.

  6. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.



Заняття № 10

(практичне)

Тема: Класифікація систематичних похибок. Причини їх виникнення


Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють основні методи перевірки результатів експерименту на наявність систематичної похибки та способи її усунення.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: класифікацію систематичних похибок, приклади та причини їх виникнення, систематичні похибки І, ІІ і ІІІ типів, релятивізацію та рандомізацію помилок хімічного аналізу.

^ Вміти: робити перевірку результатів експерименту на наявність систематичної похибки.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Поняття систематичної похибки, причини її виникнення.

  2. Систематичні, випадкові похибки та промахи. Класифікація систематичних похибок.

  3. Постійна та пропорційна систематичні похибки. Їх приклади та основні причини.

  4. Систематична похибка І типу. Приклади та причини їх виникнення.

  5. Систематичні похибки ІІ типу.

  1. Інструментальна помилка.

  2. Реактивна помилка і вимоги, що висуваються до чистоти реактивів.

  3. Методичні помилки хімічного аналізу.

  4. Індикаторна помилка.

  5. Похибки еталонів і стандартів.

  6. Помилки інтерпретації.

  1. Систематична похибка ІІІ типу. Їх приклади.

  2. Релятивізація та рандомізація помилок хімічного аналізу.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.

  6. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.



Заняття № 11

(практичне)

Тема: Математичні методи планування експерименту. Основні підходи до виконання та оптимізації експерименту


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють суть, задачі та основні ідеї методів математичного планування експерименту.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні завдання, принципи та переваги математичного планування експерименту; поняття про функцію відклику, поверхню відклику та лінії рівня; етапи оптимізації умов хімічного експерименту.

^ Вміти: формулювати проблеми, ставити основні питання та завдання, які повинен вирішити експеримент

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


^ Основні питання теми заняття

  1. Поняття про експеримент та його мету і завдання.

  2. Види експериментів. Основні стадії експерименту в аналітичній хімії, його схема. Основні підходи до виконання експерименту.

  3. Фактори, їх суть та визначення. Основні групи факторів, вплив яких треба враховувати при проведенні хімічного експерименту.

  4. Поняття про, його основні завдання та принципи, переваги.

  5. Історичний огляд розвитку методів планування експерименту.

  6. . Їх види та властивості.

  7. Мета та завдання оптимізації експерименту. Параметри оптимізації..


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 12

(практичне)

Тема: Факторне планування експерименту. Регресійна модель та матриця планування


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють суть, задачі та основні ідеї методів математичного планування експерименту.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні завдання, принципи та переваги математичного планування експерименту; поняття про функцію відклику, поверхню відклику та лінії рівня; етапи оптимізації умов хімічного експерименту.

^ Вміти: формулювати проблеми, ставити основні питання та завдання, які повинен вирішити експеримент

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Поняття факторного планування, його основні завдання та сфери використання.

  2. Основні принципи вибору факторів при проведенні експерименту в аналітичній хімії.

  3. Методи встановлення рівня їх значущості та попереднього перетворення.

  4. Сутність регресійної моделі та матриці планування. Їх основні завдання і функції та вимоги, яким вони повинні відповідати.

  5. Приклади побудови матриць планування та регресійної моделей.

  6. Поняття про однофакторні і багатофакторні експерименти, їх значення та використання. Плани першого і вищого порядків і їх використання.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 13

(практичне)

Тема: Планування експерименту. Рандомізовані блоки, латинські квадрати та греко-латинські квадрати


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють суть, задачі та основні ідеї методів латинські квадрати та греко-латинські квадрати.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні завдання, принципи, переваги та недоліки методів латинські квадрати та греко-латинські квадрати.

Вміти: проводити планування хімічного експерименту, використовуючи рандомізовані блоки, латинські квадрати та греко-латинські квадрати.

^ Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Рандомізоване повноблочне планування. Статистичний аналіз. Оцінювання недостачі даних. Оцінювання параметрів моделі.

  2. Латинські квадрати. Суть методу, його переваги та недоліки.

  3. Особливості та сфери використання методу латинських квадратів.

  4. Перехресні плани та плани, збалансовані відносно залишкових ефектів.

  5. Греко-латинські квадрати, їх суть та використання.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 14

(практичне)

Тема: Суть, принципи та значення атестації та стандартизації методик. Порядок їх проведення


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють основні поняття, суть, принципи і значення атестації та стандартизації аналітичних методик.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: порядок проведення атестації та стандартизації методик, методи оцінки характеристик точності, методи перевірки відповідності точності методики вимогам замовника.

Вміти: трактувати основні критерії для перевірки підпорядкування результатів кількісного визначення нормальному закону розподілу.

^ Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Поняття, суть, принципи і значення атестації та стандартизації методик.

  2. Порядок проведення атестації та стандартизації методик.

  3. Основні критерії для перевірки підпорядкування результатів кількісного визначення нормальному закону розподілу.

  4. Методи оцінки характеристик точності.

  5. Оцінка точності окремих стадій методики.

  6. Методи перевірки відповідності точності методики вимогам замовника.

  7. Поняття апробації методики.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 15

(практичне)

Тема: Вимоги до стандартних взірців. Стандартні матеріали. Підготовка і створення стандартних взірців


^ Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють значення та порядок використання стандартних та робочих взірців при контролі якості лікарських засобів, основні вимоги, що ставляться до них.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: основні вимоги, що ставляться до стандартних взірців і до їх використання, порядок підготовки стандартних взірців, основні правила зберігання та повторного тестування взірців.

^ Вміти: трактувати основні етапи проведення атестації стандартних взірців при контролі якості лікарських засобів.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


Основні питання теми заняття

  1. Поняття про стандартний взірець, особливості його використання в хімічному аналізі.

  2. Стандартні матеріали, їх суть, значення та використання.

  3. Поняття внутрішнього стандарту. Його значення та сфери використання.

  4. Основні вимоги, що ставляться до стандартних взірців і до їх використання: первинні стандартні взірці, фармакопейні стандартні взірці, робочі стандартні взірці, стандартні взірці домішок, стандартні взірці лікарського засобу, стандартні взірці лікарських препаратів, стандартні взірці основних речовин у лікарських засобах рослинного походження, стандартні взірці, що використовуються для калібрування приладів.

  5. Порядок підготовки стандартних взірців: первинні стандартні взірці і робочі стандартні взірці.

  6. Основні правила зберігання та повторного тестування взірців.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.



Заняття № 16

(практичне)

Тема: Загальні вимоги до компетентності випробувальних

та калібрувальних лабораторій


Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють вимоги до випробувальних і калібрувальних лабораторій та порядок проведення їх акредитації.

^ Навчальні цілі заняття:

Знати: загальні питання організації випробувальних лабораторій, порядок проведення акредитації випробувальних лабораторій.

^ Вміти: трактувати основні етапи проведення акредитації випробувальних лабораторій.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.


^ Основні питання теми заняття

  1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій.

  2. Випробувальне обладнання, засоби вимірювальної техніки випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції.

  3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії.

  4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій.

  5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації.


Література

  1. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

  2. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

  3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

  4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

  5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.







Скачати 219.12 Kb.
Дата конвертації01.11.2013
Розмір219.12 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи