Робоча навчальна програма дисципліни “Прикладна механіка І основи конструювання (за кредитно-модульною системою) icon

Робоча навчальна програма дисципліни “Прикладна механіка І основи конструювання (за кредитно-модульною системою)



Схожі

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра машинознавства




Індекс: Р01-8.092502-30 “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор університету

з навчальної роботи

___________ М. Кулик

“____” __________ 2005 р.


Робоча навчальна програма


дисципліни

“Прикладна механіка і основи конструювання”

(за кредитно-модульною системою)

Напрям: 0925 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології

Спеціальність: 6.092500 “Компютерно-інтегровані технологічні

процеси і виробництва”


Курс ІІ, Семестр – 4

Лекції – 36 годин Іспит – 4 семестр

Лабораторні заняття – 18 годин

Самостійна робота – 54 годин

Всього - 108 годин

РГР – 1, (4 семестр)

ДЗ – 1, (4 семестр)


Київ 2005



Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми

навчальної дисципліни “Прикладна механіка і основи конструювання” індекс

Н-3-8.092502-30 затвердженої 8.11.2001 р. та робочого навчального плану №РБ-3-502/01 напряму 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології“ спеціальності 6.092500 “Компютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експери-

менту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склали:

к.т.н., доцент Борозенець Г.М.

к.т.н., доцент Павлов В.М.


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри машинознавства, протокол № 4 від 11.04.2005 р.


Завідувач кафедри

д.т.н., професор Кіндрачук М.В.


Робоча навчальна програма узгоджена (рецензована) з випусковою кафедрою компютерно-інтегрованих комплексів спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”


Завідувач випускової кафедри

____________Синеглазов В.М.

“____” __________ 2005р.


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії ФСУ, протокол № від 2005 р.


Голова НМРК Безкоровайний Ю.М.


“ЗГОДЕН”

Декан факультету СУ

________ О. П. Кривоносенко

“___” ________ 2005 р.


ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ...................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .................................

^ 2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг ...............................................

2.2.2. Лабораторні заняття їх тематика і обсяг ..............................................

2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи .................................

2.2.3.1. Домашнє завдання.......................................................................….

2.2.3.2.Розрахунково-графічна робота...........................................................

^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни ..................................

3.1. Основна та додаткова література ..............................................................

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до ТЗН ..................................................................

^ 4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення .......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь ....

4

4

4

4

4


5

5

6

7

7

8

8

11

12

13

13

13

13


14

15

15

17




Вступ



Основною метою впровадження кредитно-модульної системи (КМС) в навчальний процес є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

КМС є складовою навчальної робочої програми з дисципліни “Прикладна механіка і основи конструювання” і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю з наступним переведенням оцінки у балах за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. Ця робоча навчальна програма повинна бути доведена до відома студентів та викладачів.


  1. Пояснювальна записка




    1. Мета викладення навчальної дисципліни.


“Прикладна механіка і основи конструювання” є однією із базових навчальних дисциплін, які забезпечують фундаментальну підготовку спеціалістів не механічних спеціальностей університету.

Метою викладання дисципліни є формування у майбутніх спеціалістів знань з питань структури, кінематики та динаміки сучасних типових механізмів і машин, основ розрахунків, проектування та експлуатації електромеханічних систем та їх елементів в процесі проектування виробництва, експлуатації і ремонту.


    1. Завдання вивчення навчальної дисципліни.


Основними задачами вивчення дисципліни “Прикладна механіка і основи конструювання” є засвоєння загальних принципів дослідження структури, кінематики та динаміки механізмів і машин, основ розрахунку та конструювання деталей і вузлів загального призначення, які зустрічаються в різних електромеханічних системах і виробництвах.


    1. Місце навчальної дисципліни в системі

професійної підготовки фахівця


Курс “Прикладна механіка і основи конструювання” є загальноінженерною дисципліною, яка складається із трьох основних розділів “Опір матеріалів”, “Теорія механізмів та машин” і “Деталі машин” і забезпечує фундаментальну загальноінженерну підготовку спеціалістів не механічного профілю. Набуті знання при вивченні дисципліни “Прикладна механіка і основи конструювання” є базою для вивчення циклу спеціальних дисциплін в яких розглядаються основи теорії, розрахунку, конструювання і експлуатації електромеханічних систем і пристроїв.


    1. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.


В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • основні типи механізмів і машин, які використовуються в різних галузях техніки;

  • принципи побудови механізмів і машин та особливості їх функціонування;

  • загальні методи структурного, кінематичного та динамічного дослідження різних типів механізмів;

  • методику визначення сил, що діють на ланки механізму;

  • методику вибору матеріалів і допустимих напружень;

  • методику розрахунків типових деталей та механізмів електромеханічних систем і пристроїв.




    1. Інтегровані вимоги до знань та умінь з навчальних модулів.


Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.


      1. В результаті засвоєння навчального матеріалу

навчального модуля № 1.

“Основи опору матеріалів та теорії механізмів і машин” студент повинен:

Знати:

  • загальні методи розрахунку окремих деталей та вузлів на міцність при розтяганні, стиску, згині, зсуві та крученні, а також при динамічних на-вантаженнях;

  • основні типи механізмів і машин, які використовуються в різних галузях техніки та принципи побудови і особливості їх функціонування;

  • методику вибору матеріалів, допустимих напружень та розрахунку типових деталей і механізмів електромеханічних систем;

  • методику розробки проектно-конструкторської документації та зміст окремих етапів проектування.

Вміти:

  • виконати кінематичне та кінетостатичне дослідження важільних, зубчастих та кулачкових механізмів;

  • визначити передаточне відношення простих, складних і планетарних

зубчастих механізмів;

  • розрахунок на міцність типових механічних передач і механізмів електромеханічних систем;

  • виконати проектно-конструкторський розрахунок на міцність типових деталей та вузлів при розтягненні, стиску, згині, зсуві та крученні, а також при динамічних навантаженнях.

      1. В результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля

№ 2 “Розрахунок і конструювання деталей машин,

приладів і апаратів” студент повинен:

Знати:

  • методику розрахунку та конструювання типових деталей обертального руху електромеханічних систем;

  • методику розрахунку на міцність розбірних та нерозбірних з’єднань авіаційних механізмів електромеханічних систем;

  • особливості конструювання деталей обертального руху, а також розбірних і нерозбірних з’єднань авіаційних механізмів електромеханічних систем.

Вміти:

  • розв’язувати окремі задачі проектування механізмів за заданими початковими умовами;

  • формувати технічне завдання на конструювання деталей і механізмів загального призначення;

  • стадії розробки проектно-конструкторської документації та зміст окремих етапів проектування;

  • виконувати кінематичне дослідження важільних , зубчастих та кулачкових механізмів;

  • розробляти раціональну схему механізму;

  • виконувати проектно-конструкторський розрахунок окремих деталей та вузлів на міцність при розтяганні, стиску, згині, зсуві та крученні, а також при динамічних навантаженнях;

  • розв’язувати окремі задачі проектування механізмів за заданими початковими умовами;

  • формувати технічне завдання на проектування механізмів та визначати вихідні дані.

    1. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни









  1. Зміст навчальної дисципліни.

    1. Тематичний план навчальної дисципліни.


Таблиця 2.1




п/п

Назва теми

Обсяг навчальних

занять, год.

Само-стійна робота студента, год.

Усього

Лекції

Лабо-ратор-ні

1

2

3

4

5

6

^ Модуль 1 “Основи опору матеріалів та теорії механізмів і машин”

1.1

Вступ. Основні положення курсу. Розтягання (стискання).

10

4

2

4

1.2

Основні теорії напруженого стану.

Геометричні характеристики плоских перерізів.

3

2




1

1.3

Зсув. Кручення.

3

2




1

1.4

Згинання. Складний опір.

7

2

2

3

1.5

Задачі динаміки в опорі матеріалів. Удар. Коливання. Розрахунки на міцність при змінних напруженнях.

3

2




1

1.6

Структурне і кінематичне дослідження плоских важільних механізмів

10

4

2

4

1.7

Силове дослідження плоских важільних механізмів

7

2

2

3

1.8

Домашнє завдання

8







8

1.9

Модульна контрольна робота № 1

3




2

1

Усього за модулем № 1

54

18

10

26

^ Модуль № 2 “Розрахунок і конструювання деталей машин, приладів і апаратів”

2.1

Механічні передачі

21

10

2

9

2.2

Деталі обертального руху

10

4

2

4

2.3

З’єднання

10

4

2

4

2.4

Розрахунково-графічна робота

10







10

2.5

Модульна контрольна робота № 2

3




2

1

Усього за модулем № 2

54

18

8

28

Усього за навчальною дисципліною

108

36

18

54




    1. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1.Лекційні заняття їх тематика і обсяг.

Таблиця 2.2




п/п

Назва теми

Обсяг навч. занять.

Лекції

СРС

1

2

3

4




4 семестр







^ Модуль 1 “Основи опору матеріалів та теорії механізмів і машин”

1.1.

Основні положення курсу “Прикладна механіка і основи конструювання”. Роль дисципліни, в формуванні інженерів. Основні гіпотези. Зовнішні навантаження. Внутрішні сили, метод перерізів. Напруження і деформації.

2

1

1.2.

Розтягання (стискання). Внутрішні сили, напруження і деформації. Дослідне вивчення механічних характеристик матеріалів. Запас міцності. Допустимі напруження. Умова міцності. Статично невизначенні системи.

2

2

1.3.

Основні теорії напруженого стану. Види напруженого стану. Головні напруження. Теорії міцності. Геометричні характеристики плоских перерізів. Статичні моменти площі. Моменти інерції простих і складних фігур відносно центральних і паралельних до них осей. Поняття про головні моменти інерції.

2

1

1.4.

Зсув. Напружений стан при зсуві. Закон Гука. Модуль пружності. Практичні розрахунки деталей на зріз і зминання.

Кручення. Епюри крутних моментів. Напруження. Розрахунки на міцність. Деформації і розрахунки на жорсткість.

2

1

1.5.

Згинання. Види згинання. Розрахункова схема. Опори і реакції. Внутрішні силові фактори. Диференціальні залежності. Епюри поперечних сил і згинаючих моментів. Нормальне напруження і розрахунки на міцність. Дотичні напруження. Складний опір. Косий згин.

2

2

1.6.

Задачі динаміки в опорі матеріалів. Врахування сил інерції при постійному прискоренні. Удар. Коливання.

Розрахунки на міцність при змінних напруженнях. Втома матеріалів. Границя витривалості. Фактори, що впливають на величину границі витривалості. Розрахунки на витривалість.


2

1

1.7.

Структурний аналіз механізмів. Поняття про механізм, ланку, кінематичну пару. Класифікація кінематичних пар. Умовне зображення кінематичних пар і ланок плоских механізмів. Кінематичні ланцюги. Число ступенів вільності механізму. Загальні поняття про структуру плоских важільних механізмів. Синтез чотириланкових важільних механізмів.

2

1

1.8.

Кінематичне дослідження плоских важільних механізмів. Основні задачі та методи кінематичного дослідження механізмів. Поняття про масштабний коефіцієнт. Побудова планів механізму і траєкторій окремих точок. Основні рівняння для швидкостей та прискорень. Теорема подібностей для швидкостей та прискорень. Побудова планів швидкостей та прикорень механізму. Визначення радіусу кривизни траєкторії.



2


2

1.9.

Силове дослідження плоских важільних механізмів. Основні задачі і методи динамічного дослідження механізмів. Визначення зусиль в кінематичних парах і зрівноважуючого моменту на початковій ланці важільних механізмів графічним методом.

2

2

Усього за модулем № 1

18

13

^ Модуль 2 “Розрахунок і конструювання деталей машин,

приладів і апаратів”

2.1.

Механічні передачі. Призначення і роль передач у машинах. Принцип роботи та класифікація передач. Основні кінематичні і силові залежності механічних передач. Основні критерії роботоздатності і розрахунку машин. Проектувальний та перевірний розрахунки.

Фрикційні передачі. Загальні відомості, принцип роботи та класифікація. Основні геометричні та кінематичні співвідношення та сили в передачі. Основи розрахунку циліндричних фрикційних передач на контактну витривалість.


2

2

2.2.

Зубчасті передачі. Переваги і недоліки, класифікація та застосування зубчастих передач. Евольвентне зачеплення та його властивості. Основний закон зачеплення. Геометричні параметри зубчастих коліс. Сили, що діють у зачепленні. Види руйнування та пошкодження зубів. Розрахунок зубів на контактну та згинальну витривалість. Вибір основних параметрів, розрахункових коефіцієнтів та допустимих напружень.


2

2

2.3.

Конічні передачі. Загальні відомості. Переваги і недоліки. Передаточне відношення. Геометричні параметри. Сили в зачепленні. Особливості розрахунку конічних коліс на контактну та згинальну витривалість.

2

1

2.4.

Черв’ячні передачі. Класифікація, переваги, недоліки, застосування черв’ячних передач. Геометричні співвідношення в черв’ячній передачі. Передаточне число. Сили, що діють у зачепленні. Коефіцієнт корисної дії передачі. Розрахунок зубів черв’ячного колеса на контактну та згинальну витривалість. Вибір основних параметрів, коефіцієнтів і допустимих напружень. Матеріали та конструкції черв’ячних коліс.


2

2

2.5.

Передачі гнучким зв’язком. Пасові передачі. Переваги, недоліки, класифікація та застосування передач. Сили та напруження в пасі. Основні геометричні та кінематичні співвідношення. Втомна довговічність пасів. Розрахунок передач за тяговою здатністю.

Ланцюгові передачі. Переваги, недоліки та застосування передач. Приводні ланцюги та зірочки. Критерії робото-здатності та основні параметри ланцюгових передач. Вибір ланцюга і зірочки. Критерії роботоздатності та основні параметри ланцюгових передач. Перевірний розрахунок ланцюгів.

2

1

2.6.

Вали та осі. Призначення, конструкції та матеріали. Розрахунок валів та осей на міцність та втомну витривалість.

2

2

2.7.

Опори. Підшипники ковзання. Загальні відомості. Матеріали деталей підшипників. Критерії роботоздатності та умовні розрахунки підшипників ковзання. Підшипники кочення. Класифікація та огляд основних типів підшипників кочення. Методи добирання підшипників кочення. Мащення підшипників.

Муфти. Призначення та класифікація муфт. Основні типи нерозчіпних, керованих і самодіючих муфт. Короткі відомості про вибір та розрахунок муфт.


2

1

2.8.

З’єднання. Різьбові з’єднання. Загальні відомості, Основні типи різьб, їх стандартизація. Стандартні кріпильні вироби. Матеріали кріпильних виробів. Розрахунок болтових з’єднань, навантажених осьовою і поперечною силами.



2

1

2.9.

Шпонкові та шліцьові (зубчасті) з’єднання. Типи шпонкових з’єднань. Добирання шпонок та їх перевір-

ний розрахунок. Застосування та перевірний розрахунок прямобічних та евольвентних зубчастих (шліцьових) з’єднань.

Штифтові та клинкові з’єднання. Загальні відомості. Розрахунок на міцність.

Нероз’ємні з’єднання, конструкція, технологія, класифікація та їх застосування. Розрахунок на міцність.

Зварні з’єднання. Загальні відомості та застосування. Конструкція та розрахунок на міцність

2

2

Усього за модулем № 2

18

14

Усього за навчальною дисципліною

36

27


2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг


Лабораторні заняття проводяться в спеціалізованих лабораторіях кафедри, оснащених спеціальним устаткуванням: комплектами моделей механізмів, діючими лабораторними установками, зразками механізмів сучасної техніки, плакатами, тощо.

Перед виконанням лабораторних робіт зі студентами проводяться бесіди з техніки безпеки та охорони праці. До самостійної роботи в лабораторії допускаються тільки ті студенти, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки і розписались у спеціальному журналі.

Зміст та обсяг лабораторних робіт наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3


№ п/п
^

Назва теми


Обсяг навчальних занять (год)

Лабораторні заняття

СРС

1

2

3

4

4 семестр

Модуль № 1. “Основи опору матеріалів та теорії механізмів і машин”

1.1.

Експериментальні методи визначення механічних характеристик матеріалів при розтяганні і стиску

2

1

1.2.

Згин. Визначення напружень при згинанні. Побудова епюр поперечних сил і згинальних моментів

2

1

1.3.

Визначення числа ступенів вільності та структури плоских механізмів

2

1

1.4.

Кінематичсне та силове дослідження плоских важільних механізмів

2

1

1.5.

Модульна контрольна робота № 1

2

1

Усього за модулем № 1

10

5

^ Модуль № 2 “Розрахунок і конструювання деталей машин приладів і апаратів”

2.1.

Визначення передаточних відношень складних

зубчастих та планетарних передач

2

1

2.2.

Визначення статичного прогину та критичної частоти обертання вала

2

1

2.3.

Дослідження групи нерівномірно навантажених болтів.

2

1

2.4.

Модульна контрольна робота № 2

2

1

^ Усього за модулем № 2

8

4,0

Усього за навчальною дисципліною

18

9




      1. Самостійна робота студента і контрольні заходи
Таблиця 2.4.



№ тиж-ня

Зміст самостійної роботи студента


Обсяг СРС

Форма контролю

Номер тижня, проведення контролю

1

2

3

4

5

1

Опрацювання матеріалу лекції № 1.1

1

ПК

1

1

Підготовка до лабораторної роботи № 1.1

1

ПК

1

2

Опрацювання матеріалу лекції № 1.2

1

ПК

2

3

Підготовка до лабораторної роботи № 1.2

1

ПК

6

3

Опрацювання матеріалу лекції № 1.3

2

ПК

3

4

Опрацювання матеріалу лекції № 1.4

2

ПК

4

5

Опрацювання матеріалу лекції № 1.5

2

ПК

5

5

Підготовка до лабораторної роботи № 1.3

1

ПК

6

6

Опрацювання матеріалу лекції № 1.6

1

ПК

6

7

Підготовка до лабораторної роботи № 1.4

1

ПК

7

7

Опрацювання матеріалу лекції № 1.7

1

ПК

7

8

Опрацювання матеріалу лекції № 1.8

2

ПК

8

9

Опрацювання матеріалу лекції № 1.9

2

ПК

9

2-9
^

Виконання та захист домашнього завдання


8

Захист ДЗ

9

9

Підготовка до модульної контрольної роботи № 1

1

МК

9

10

Опрацювання матеріалу лекції № 2.1

1

ПК

10

11

Підготовка до лабораторної роботи № 2.1

1

ПК

11

11

Опрацювання матеріалу лекції № 2.2

2

ПК

12

12

Опрацювання матеріалу лекції № 2.3

2

ПК

12

13

Опрацювання матеріалу лекції № 2.4

2

ПК

13

13

Підготовка до лабораторної роботи № 2.2

1

ПК

14

14

Опрацювання матеріалу лекції № 2.5

1

ПК

15

14

Підготовка до лабораторної роботи № 2.3

1

ПК

15

15

Опрацювання матеріалу лекції № 2.6

2

ПК

15

16

Опрацювання матеріалу лекції № 2.7

1

ПК

16

11-16

Виконання та захист розрахунково-графічної роботи

10

Захист РГР

16

17

Опрацювання матеріалу лекції № 2.8

1

ПК

17

18

Опрацювання матеріалу лекції № 2.9

2

ПК

18

18

Підготовка до модульної контрольної роботи № 2

1

МК

18

Усього за навчальною дисципліною

54










        1. Домашнє завдання


Домашнє завдання (ДЗ) виконується в 4 семестрі з метою закріплення теоретичних знань студентами з основ розрахунку на міцність типових деталей та вузлів при розтяганні, стиску та згині і є складовою модуля № 1. ДЗ складається із розрахункової і графічної частин. Виконання, оформлення та захист ДЗ здійснюється в індивідуальному порядку. Завдання на ДЗ студенти отримують із методичних вказівок, розроблених кафедрою. Час на виконання ДЗ складає 8 годин.


        1. Розрахунково-графічна робота


Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується в 4 семестрі з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студентами в області механічних передач приводів машин і є складовою модуля № 2. Конкретна мета РГР міститься у виконанні розрахунку та конструюванні деталей редукторів приводу механізмів. РГР складається із розрахункової і графічної частин. Виконання, оформлення та захист РГР здійснюється студентами в індивідуальному порядку. Завдання на РГР студенти отримують із методичних вказівок, розроблених кафедрою. Час на виконання РГР складає 10 годин


  1. Навчально-методичні матеріали з дисципліни.

    1. Основна та додаткова література.




  1. Технічна механіка. Кн.. 2. Опір матеріалів. В.Г. Нагайчук, В.А. Матвійчук, Д.В. Чернілевський; за ред. Чернілевського. К.: НМК ВО, 1992. 272 с.

  2. Писаренко Г.С. та інш. Опір матеріалів: Підручник за ред. Г.С. Писаренка - К.: Вища школа., 1993.-655 с.

  3. Иоселевич Г.В., Строганов Г.Б., Маслов Г.С. Прикладная механика М.: Высшая школа, 1989.-351 с.

  4. Степин П.А. Сопротивление материалов: Учебник для вузов. М.: Высш. шк.. 1979, 312 с.

  5. Теория механизмов и машин: Учебник/Заблонский К.И., Белоконев И.М., Щекин В.М.-К.: Вища школа., Главное изд-во, 1989. – 376 с.

  6. Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин.- К.: Вища школа., 1993.-556с.

  7. Технічна механіка. Кн. 4. Деталі машин/ Нагайчук В.Г., Матвійчик В.А., Чернілевський Д.В. /за ред Чернілексьвого. – К.: НМКВО, 1992.

  8. Бабенко Є.М., Борозенець Г.М., М.Ф. Воронкін, О.В. Голубничій Технічна механіка. Лабораторний практикум.-К.: НАУ, 2004.- 80с.

  9. Бабенко Е.М., Линник Ю.И., Борозенец Г.М. Прикладная механика.

Сборник задач. К.: КМУГА, 1996.- 47 с.

  1. Борозенец Г.М., Линник Ю.И., Кольцов В.А., Бабенко Е.М.,

Микуляк А.И. Прикладная механика. Методические указания и контрольные задания для студентов заочного факультета. К.: КМУГА, 2000.-44с.



    1. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН.



Таблиця 3.1


Назва


Шифри тем в яких використовується посібник

Кількість прим.

1

2

3

4

1.

Комплект плакатів до лекційних та лабораторно-практичних занять

1.7…1.9, 2.1…2.9

2

2.

Держстандарти з визначенням механічних характеристик матеріалів

1.1…1.2

2

3.

Комплект механізмів, які вивчаються в розділах

1.7…1.9, 2.1…2.9

4

4.

Держстандарти: з визначення механічних характеристик матеріалів; з розрахунку

зубчастих, черв’ячних передач; з розрахунку різьбових, шпонкових і шліцьових з’єднань

2.1…2.9

1

5.

Стенди зразків опор кочення та ковзання

2.7

2

6.

Зразки розрахунково-графічних робіт і домашніх завдань

1.1…1.5

2.1…2.4

2.6…2.9

10

7.

Зразки редукторів авіаційних двигунів та загального призначення

2.1…2.9

8

^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за четвертий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.



^ 4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь


4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.


Таблиця 4.1.


Оцінювання окремих видів навчальної роботи студентів

4 семестр

Модуль № 1

Модуль № 2

№п/п

Вид навчальної роботи


Максимальна кількість

балів

^

Вид навчальної роботи


Максимальна кількість

балів

1.

Виконання та захист лабораторної роботи № 1.1

5

Виконання та захист лабораторної роботи № 1.1

5

2.

Виконання та захист лабораторної роботи № 1.2

5

Виконання та захист лабораторної роботи № 2.2

5

3.

Виконання та захист лабораторної роботи № 1.3

5

Виконання та захист лабораторної роботи № 2.3


5

4.

Виконання та захист лабораторної роботи № 1.4


5







5.

Виконання та захист ДЗ

10

Виконання та захист РГР

12

6.

Заохочувальні заходи


4

Заохочувальні заходи

5

7.

Виконання модульної контрольної № 1

10

Виконання модульної контрольної № 2

12

8.

Усього за модулем № 1


44

Усього за модулем № 2

44
^

Семестровий іспит





12

Усього з навчальної дисципліни





100



4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав на нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиць 4.2.1 і 4.2.2.


Таблиця 4.2.1

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи за

модулем № 1 у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка

за національною шкалою

Виконання та захист лабораторних робіт

Виконання та захист домашнього завдання

Виконання модульної контрольної роботи

Оцінка за національною шкалою

5

9-10

9-10

Відмінно

4

7-9

7-9

Добре

3

6-7

6-7

Задовільно

Менше 3

Менше 6

Менше 6

Незадовільно


Таблиця 4.2.2


Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи за

модулем № 2 у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка

за національною шкалою

Виконання та захист лабораторних робіт

Виконання та захист РГР

Виконання модульної контрольної роботи

Оцінка за національною шкалою

5

11-12

10-11

Відмінно

4

9-11

8-10

Добре

3

7-8

6-8

Задовільно

Менше 3

Менше 7

Менше 6

Незадовільно


4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи, ДЗ, РГР з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по два додаткових заохочувальних бали за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – чотири бали, модуль №2 – п’ять балів.

Ще два бали можуть бути додані до підсумкової модульної рейтингової оцінки модуля № 2, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції.

4.2.4. Якщо студент виконав та захистив ДЗ, РГР поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 8 і 10 балів відповідно (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.1 і 4.2.2.

4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою


Модуль 1

Модуль 2

Оцінка за національною шкалою

40-44

40-44

Відмінно

33-39

33-39

Добре

26,5-32

26,5-32

Задовільно

Менше 26,5

Менше 26,5

Незадовільно


4.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2.1 і 4.2.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює восьми (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.1 і 4.2.2.

4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).


Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою

Таблиця 4.4


Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

79-88

Відмінно

66-78

Добре

53-65

Задовільно

менше 53

Незадовільно


4.2.15. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, який здійснюється в формі семестрового екзамену.

4.2.16. Семестровий екзамен здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

4.2.17. Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку (табл. 4.5) то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується. У протилежному випадку він повинен повторно скласти семестровий екзамен в установленому порядку


Таблиця 4.5

Відповідність екзаменаційної рейтингової оцінки в балах оцінці за

національною шкалою

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

11-12

Відмінно

9-10

Добре

7-8

Задовільно

менше 7

Незадовільно



4.2.18. При повторному складанні семестрового екзамену максимальна величина екзаменаційної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 10 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.5.

4.2.19. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).


Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS


Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

^ Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно



FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)


4.2.20. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань і отримав позитивну за національною шкалою підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку. У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.

4.2.21. Для оформлення звільнення від складання екзамену студент повинен подати письмову заяву на ім’я декана факультету (табл. 4.7).

4.2.22. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та мінімальної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

Наприклад, якщо студент має підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку 71 бал, що відповідає оцінці “Добре” за національною шкалою, то до 71 бала викладач повинен додати 9 балів. Тоді підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента буде дорівнювати 80 балам, що відповідає оцінці “Добре” за національною шкалою та оцінці “С” за шкалою ECTS (табл. 4.6).

4.2.23. У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “Екзаменаційна рейтингова оцінка” заліково-екзаменаціної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.24. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.25. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.26. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.

^

Зразок заяви студента про звільнення від складання семестрового екзамену





Декану ФСУ ІЕСУ

доц.Кривоносенку О.П.

студента 201 гр. ФСУ

Иваненка В.І.

ЗАЯВА

У зв’язку з отриманням мною у 4 семестрі 2005-2006 навчального року позитивних підсумкових модульних рейтингових оцінок з усіх двох модулів дисципліни “Прикладна механіка і основи конструювання” (38, та 39 балів відповідно) без порушення встановлених термінів і позитивної підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки – 77 балів (“Добре”/C – за шкалою ECTS), прошу Вашого дозволу на звільнення мене від складання семестрового екзамену з даної дисципліни (провідний викладач – доц. Борозенець Г.М.) і зарахування мені цієї підсумкової семестрової рейтингової оцінки.

Дата Підпис

Погоджено ________________Г. Борозенець











Скачати 439.03 Kb.
Дата конвертації06.11.2013
Розмір439.03 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи