Робоча навчальна програма дисципліни “архітектура комп ’ ютера назва дисципліни для студентів денної форми навчання: Найменування галузі знань icon

Робоча навчальна програма дисципліни “архітектура комп ’ ютера назва дисципліни для студентів денної форми навчання: Найменування галузі знань



Схожі



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Кафедра ______комп’ютерної інженерії_________________

назва кафедри

Погоджено

Декан ____ФІТТС_____________

назва факультету

_________________ О.М. Одарущенко

підпис прізвище та ініціали

“ ___ ”___________ 20___ р.




Затверджую

Проректор із навчальної роботи


___________________ Б.О.Коробко

підпис

“ ___ ”___________ 20___ р
^

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


дисципліни “АРХІТЕКТУРА КОМПЮТЕРА”

назва дисципліни

для студентів денної форми навчання:


Найменування галузі знань

Напрям підготовки

Освітньо-кваліфікаційний рівень

0501 Інформатика та обчислювальна техніка

6.050102

Комп’ютерна інженерія

бакалавр




Загальний обсяг навчального часу:

годин

кредитів ECTS

змістових модулів

216

6

7




Види занять і підсумкового контролю знань

Розподіл по семестрах (годин)

4 сем.

Всього

Всього

216

216

Аудиторні заняття, у тому числі:

94

94

лекції

40

40

практичні заняття

18

18

семінарські заняття







лабораторні роботи

36

36

Самостійна робота

61

61

Індивідуальна робота, у тому числі:

61

61

курсова робота (проект)







РГР (інші види робіт)

61

61

підсумковий контроль знань – екзамен

+

+












Робоча навчальна програма затверджена на засіданні кафедри ___комп’ютерної інженерії __________,


протокол від „___” ________ 20___ року № ____


Завідувач кафедри: к.т.н., доцент_____ __Тиртишніков О.І.

вчене звання, підпис, прізвище та ініціали

Укладач: к.т.н., доцент___________ Тиртишніков О.І.___

вчене звання, підпис, прізвище та ініціали


Полтава 2010

ЗМІСТ


  1. Передмова 3

  2. Тематичний план вивчення дисципліни 4

  3. Зміст дисципліни за модулями (темами) 5

  4. Перелік та зміст індивідуальної роботи студента 8

  5. Форми проведення поточного, модульного та підсумкового

контролю 9

  1. Список рекомендованої літератури 10

Додаток А. Приклад тестів та перелік додаткових питань підсумкового контролю

Додаток Б. Правила модульно-рейтингового оцінювання знань


  1. ПЕРЕДМОВА



    1. Метою і завданням навчальної дисципліни “Архітектура комп’ютерів” є систематичне вивчення базових понять та принципів побудови обчислювальних систем, формування у студентів уявлення про архітектурно-системотехнічну організацію сучасних комп’ютерів та обчислювальних систем, їх програмно-технічні засоби.

    2. ^ Предмет навчальної дисципліни “Архітектура комп’ютерів” – теоретичні принципи, ідеологія, основні концепцій побудови сучасних комп’ютерів та обчислювальних систем.

    3. Вимоги до знань та вмінь.

      1. Студент повинен знати:

  • історію розвитку архітектури комп’ютерів,

  • ідеологію побудови, принципи організації і функціонування сучасних комп’ютерів, обчислювальних систем та комплексів;

  • основні характеристики й можливості комп’ютерів, поняття родин комп’ютерів, особливості їх апаратної, програмної та інформаційної сумісності.

  • методи кодування інформації (команд та даних);

  • напрями подальшого розвитку архітектури комп’ютерів та обчислювальних систем і комплексів;

  • архітектуру та систему команд мiкропроцесорiв сімейства Intel 80Х86;

  • принципи організації інформаційного обміну між вузлами та підсистемами комп’ютерів;

  • принципи побудови ієрархічної підсистеми пам’яті комп’ютерів;



      1. Студент повинен вміти:

  • аналізувати архітектурні особливості мікропроцесорів та комп’ютерів;

  • застосовувати знання архітектури комп’ютерів при розробці програмного забезпечення;

  • програмувати мовою асемблера – 86;

  • синтезувати арифметико-логічні пристрої та пристрої управління.

    1. Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.

Нормативна навчальна дисципліна “Архітектура комп’ютерів” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”. Вона вивчається в четвертому семестрі, викладання дисципліни ґрунтується на знаннях, отриманих студентами при вивченні дисциплін, «Вища математика», «Дискретна математика», «Комп’ютерна схемотехніка», «Прикладна теорія цифрових автоматів» та забезпечує вивчення у подальшому всіх фахових дисциплін.


^ 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Назва модуля (теми)

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні

(семінари)

Лабораторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Форми

контролю

4 семестр

Змістовий модуль № 1. Основні поняття про сучасний комп’ютер. Представлення даних у комп’ютері.

20

6

2

4

8




тест

Змістовий модуль № 2. Архітектура процесорів.

22

6

2

4

10




тест

^ Змістовий модуль № 3. Системи команд МП. Апаратно-орієнтована мова програмування Assembler.

36

10

4

12

10




тест

Змістовий модуль № 4. Арифметико-логічні пристрої. Управління обчислювальними процесами.

16

4

4

2

6




тест

Змістовий модуль № 5. Організація пам’яті.

22

6

2

6

8




тест

Змістовий модуль № 6. Алгоритми обміну.

26

8

2

8

8




тест

Змістовий модуль № 7. Розрахунково-графічна робота. Програмування розрахункових задач мовою Assembler.

63




2







61

Захист РГР

Підсумковий контроль – екзамен

11










11







^ Всього за семестр

216

40

18

36

61

61




Всього

216

40

18

36

61

61




^ 3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ (ТЕМАМИ)



п/п

Види навчальних занять

Кіль-кість годин

Номери семестрів, розділів, тем і занять іх найменування та опис

Інформаційно-методичне забезпечення

1

2

3

4

5

^ ІV СЕМЕСТР

Змістовий модуль № 1. Основні поняття про сучасний комп’ютер. Представлення даних у комп’ютері

1

Лекція № 1

(вступна)

2

^ Предмет та структура дисципліни. Загальні поняття про архітектуру комп’ютерів. Предмет та структура дисципліни. Поняття архітектури комп'ютера. Класична архітектура комп'ютера, її недоліки та шляхи їх усунення. Класифікація комп'ютерів за архітектурними ознаками. Основні показники та характеристики комп'ютерів.

[1], с. 17-55.


2

Лекція № 2


2

^ Представлення даних у комп’ютері. Типи, форми та формати подання інформації у ЕОМ. Натуральний, обернений, прямий і доповняльний коди двійкових чисел. Формати подання двійкових чисел. Двійкове кодування десяткових чисел. Додавання чисел у двійково – десятковому коді. Кодування символьної та логічної інформації.

[1], с. 56-81; [6], с. 5-11.


3

Лекція № 3


2

^ Виконання арифметичних операцій у ЕОМ. Алгоритми виконання арифметичних операцій над двійковими числами з фіксованою комою (додавання, віднімання, множення, ділення). Особливості виконання арифметичних операцій із рухомою комою.

[1], с. 204-238.


4

Лаб. робота № 1.

2

^ Кодування даних в комп’ютері. Виконання завдання за індивідуальними варіантами.

[1], с. 56-81; [6], с. 5-11, завдання.

5

Практичне заняття № 1

2

^ Виконання арифметичних операцій у ЕОМ. Виконання практичного завдання за індивідуальними варіантами.

[1], с. 204-238; завдання

6

Лаб. робота № 2.

2

^ Модульний контроль (тестування).

тест

7

Самостійна робота

8

Історія розвитку ЕОМ. Архітектури ЕОМ різних поколінь. Еволюція архітектурних рішень.

статті, Інтернет - публікації

^ Змістовий модуль №2. Архітектура процесорів

8

Лекція № 4


2

Типові архітектури процесорів. Класифікація та характеристики мікропроцесорів. Загальна будова процесора. Типові архітектури процесорів. Кодування команд в комп’ютері. Порядок виконання команд МП.

[3], с. 21-24, 46-84; [6], с. 12-19; [5], с. 17-25.

9

Лекція № 5


2

Архітектура і програмна модель мікропроцесора І8086. Структура і принципи функціонування МП І8086. Програмна модель МП І8086.

[3], с. 118-171; [6], с. 133-135;

[5], с. 26-57.

10

Лаб. робота № 3.

2

Практичне вивчення характеристик і структури МП. Дослідження структури та характеристик МП сучасного ПК за допомогою системних утиліт.

завдання

11

Лекція № 6


2

Архітектура і програмна модель мікропроцесорів IA-32. Архітектурні особливості 64-розрядних мікропроцесорів. Режими роботи мікропроцесорів IA-32. Програмна модель мікропроцесорів IA-32. Способи адресації операндів. Архітектура мікропроцесорів IA-64 та х86-64.

[3], с. 118-171; [6], с. 133-135;

[5], с. 26-57.

12

Практичне заняття № 2

2

Формування фізичної адреси у МП IA-32. Виконання практичного завдання за індивідуальними варіантами.

завдання

13

Лаб. робота № 4.

2

^ Модульний контроль (тестування).

тест

14

Самостійна робота

10

Однокристальні універсальні мікропроцесори. Особливості архітектури МП І80286, І386, І486, Pentium, Pentium II, Pentium III, Pentium IV. Архітектура мікропроцесорів IA-64 та х86-64.

[1], с. 133-166; [6], с. 66-69, 99;




^ Змістовий модуль № 3. Системи команд МП. Апаратно-орієнтована мова програмування Assembler

15

Лекція № 7


2

^ Загальні поняття про систему команд МП I80X86 та мову Assembler. Класифікація команд МП сімейства Іntel 80X86. Основні відомості про мову Assembler. Директиви опису та ініціювання змінних. Сегментна структура асемблерної програми. Структура файлів, що виконуються (COM та EXE). Команди пересилання інформації.

[3], с. 85-109; [6], с. 20-48; [5], с. 58-73, 85-145.

16

Лаб. робота № 5.

2

^ Порядок трасування та налагодження програми мовою Assembler. Компіляція, налагодження та трасування програми мовою Assembler з використанням команд пересилання даних.

завдання

17

Лекція № 8


2

^ Команди оброблення інформації МП I80X86. Команди двійкової арифметики. Логічні операції. Приклад простої програми мовою Assembler.

[6], с. 49-65; [5], с. 146-192.

18

Практичне заняття № 3

2

^ Виконання лінійної програми МП I80X86 (1). Складання, налагодження та трасування лінійної програми за індивідуальними варіантами.

завдання

19

Лаб. робота № 6.

2

^ Виконання лінійної програми МП I80X86 (2). Складання, налагодження та трасування лінійної програми за індивідуальними варіантами.

завдання

20

Лекція № 9


2

^ Команди передачі управління МП I80X86 (ч.1. Умовні та безумовні переходи). Класифікація команд передачі управління МП І80X86. Команди безумовних переходів. Команди умовних переходів. Реалізація конструкції IF-THEN-ELSE. Приклад розгалуженої програми.

[6], с. 57-59, 61; [5], с. 209-237.

21

Лаб. робота № 7.

2

Виконання розгалуженої програми МП I80X86. Складання, налагодження та трасування розгалуженої програми за індивідуальними варіантами.

завдання

22

Лекція № 10


2

^ Команди передачі управління МП I80X86 (ч.2. Організація циклів). Організація циклів за допомогою команд переходів Команди управління циклами. Приклад циклічної програми.

[6], с. 60, 101-102; [5], с. 240-248.

23

Практичне заняття № 4

2

^ Виконання циклічної програми МП I80X86 (1). Складання, налагодження та трасування циклічної програми за індивідуальними варіантами.

завдання

24

Лаб. робота № 8.

2

^ Виконання циклічної програми МП I80X86 (2). Складання, налагодження та трасування циклічної програми за індивідуальними варіантами.

завдання

25

Лекція № 11


2

Реалізація конструкцій мов високого рівня системою команд МП I80X86. Оброблення масивів МП І80X86. Реалізація операторів – перемикачів.

[6], с. 91-95, 99-100; [5], с. 269-279.

26

Лаб. робота № 9.

2

Оброблення масивів МП І80X86. Складання, налагодження та трасування програми за індивідуальними варіантами.

завдання

27

Лаб. робота № 10.

2

^ Модульний контроль (тестування). Видача РГР.

тест

28

Самостійна робота

10

^ Додаткові можливості мови Assembler. Особливості програмування 64-розрядних МП. Команди оброблення ланцюжків. Реалізація структур.

[1], с. 133-166; [6], с. 66-69, 99;

^ Змістовий модуль № 4. Арифметико-логічні пристрої. Управління обчислювальними процесами

29

Лекція № 12


2

^ Арифметико-логічні пристрої. Класифікація та принципи функціонування АЛП. Табличні та алгоритмічні операційні пристрої. Приклад синтезу АЛП.

[1], с. 239-282;

30

Практичне заняття № 5

2

^ Синтез табличного АЛП.

завдання

31

Лекція № 13


2

Пристрої керування. Функції та методи побудови пристрою керування. Пристрій керування з жорсткою логікою. Основи синтезу пристроїв керування з жорсткою логікою. Організація роботи пристрою мікропрограмного керування. Організація пам’яті мікропрограм.

[1], с. 283-306;

32

Лаб. робота № 11.

2

^ Дослідження помножувача двійкових чисел з жорсткою логікою. Дослідження моделі чотирирозряного акумуляторного помножувача двійкових чисел.

завдання

33

Практичне заняття № 6

2

^ Модульний контроль (тестування).

тест

34

Самостійна робота

6

Проектування спеціалізованих АЛП.

[7], с. 251-318;

^ Змістовий модуль № 5. Організація пам’яті

35

Лекція № 14


2

Багаторівнева організація пам’яті комп’ютера. Ієрархічна структура пам'яті комп'ютера. Організація адресної пам'яті. Основна пам'ять комп’ютера. Асоціативна пам’ять. Кеш-пам'ять. Стекова пам’ять.

[1], с. 307-338, 357-362; [3], с. 172-174, 185-195.

36

Лаб. робота № 12.

2

^ Дослідження підсистеми пам’яті комп’ютера. Дослідження структури та характеристик підсистеми пам’яті сучасного ПК за допомогою системних утиліт.

завдання

37

Лекція № 15


2

^ Накопичувачі інформації. Загальний устрій НЖМД. Форматування НЖМД. Масиви НЖМД з надлишковістю (RAID). Поняття про SMART-контроль.

[1], с. 339-352;

38

Лаб. робота № 13.

2

^ Дослідження накопичувачів інформації. Дослідження логічної структури та характеристик НЖМД сучасного ПК за допомогою системних утиліт.

завдання

39

Лекція № 16


2

^ Організація обміну інформацією між основною та зовнішньою пам'яттю комп'ютера. Основні поняття про віртуальну пам’ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Сегментно-сторінкова організація віртуальної пам'яті.

[1], с. 376-390;

40

Практичне заняття № 7

2

^ Сторінкова та сегментно - сторінкова організація віртуальної пам'яті. Перетворення віртуальної адреси в фізичну при сторінкової організації віртуальної пам’яті.

завдання

41

Лаб. робота № 14.

2

^ Модульний контроль (тестування).

тест

42

Самостійна робота

8

Перспективні пристрої пам’яті. Еволюція оптичних пристроїв пам’яті. Магнітна оперативна пам'ять. Голографічна пам'ять.

статті, Інтернет - публікації

^ Змістовий модуль № 6. Алгоритми обміну

43

Лекція № 17


2

Методи керування введенням-виведенням. Методи керування введенням – виведенням. Програмно – кероване введення - виведення. Система переривання програм та організація введення – виведення за перериваннями. Прямий доступ до пам'яті.

[1], с. 399-421; [3], с. 196-228, 238-274.

44

Лаб. робота № 15.

2

^ Дослідження шин та чипсету ПК. Дослідження структури і параметрів шин та чипсету сучасного ПК за допомогою системних утиліт.

завдання

45

Лекція № 18


2

^ Оброблення переривань та організація введення-виведення за перериваннями у IBM PC. Система переривань IBM PC. Організація введення – виведення за допомогою функцій DOS та BIOS - переривань (INT21h та INT10h).

[1], с. 405-412; [6], с. 120-132, 78-83.

46

Практичне заняття № 8

2

^ Оброблення переривань МП I80X86 (1). Складання, налагодження та трасування програми з використанням функцій DOS – переривання INT21h та BIOS-переривання INT10h.

завдання

47

Лаб. робота № 16.

2

^ Оброблення переривань МП I80X86 (2). Складання, налагодження та трасування програми з використанням функцій DOS – переривання INT21h та BIOS-переривання INT10h.

завдання

48

Лекція № 19


2

^ Системний інтерфейс ПК. Зовнішні інтерфейси. Принцип загальної шини. Системний інтерфейс ПК. Зовнішні інтерфейси. Організація простору введення-виведення. Використання портів введення-виведення.

[6], с. 78, [3], с. 16-17.

49

Лаб. робота № 17.

2

^ Дослідження підсистеми введення-виведення ПК. Дослідження підсистеми введення-виведення сучасного ПК за допомогою системних утиліт.

завдання




50

Лекція № 20


2

^ Заключна лекція. Підвищення продуктивності комп’ютерів. Паралельні комп’ютерні системи. Підвищення продуктивності комп’ютерів. Паралельні комп’ютерні системи. Класифікація комп’ютерів за елементною базою та способами організації обчислень. Оптичні комп’ютери. Квантові комп’ютери.

статті, Інтернет - публікації

51

Лаб. робота № 18.

2

^ Модульний контроль (тестування).

тест

52

Самостійна робота

8

Паралельні комп’ютерні системи. Використання принципів паралельної обробки інформації в архітектурі комп’ютерів. Нейронні обчислювачі.

[1], с. 422-467; [3], с. 385-398.

^ Змістовий модуль № 7. Розрахункова графічна робота. Програмування розрахункових задач мовою Assembler.

53

Практичне заняття № 9

2

^ Захист РГР.




54

Самостійна робота

11

Підготовка до екзамену.

[1-7].



^ 4. ПЕРЕЛІК ТА ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА


Загальний обсяг часу на індивідуальну роботу складає 61 год. За цей час студент виконує обов’язкове завдання – розрахунково-графічну роботу «Програмування розрахункових задач мовою Assembler» яка має на меті вдосконалення практичних навичок алгоритмізації та програмування розрахункових задач мовою Assembler-86. Вміст, структура, правила оформлення та критерії оцінювання розрахунково-графічної роботи подані у окремій методичній розробці.

За власним бажанням та вибором студента додатково, з метою отримання додаткових „призових” балів, він може виконати реферат на одну із тем, поданих у наступному переліку, або запропонувати та погодити з викладачем власну тему.


Перелік тем для рефератів:


  1. Історія обчислювальної техніки. Механічні обчислювальні пристрої (до появи електронних машин).

  2. Архітектурні особливості ЕОМ першого покоління.

  3. Архітектурні особливості ЕОМ другого покоління.

  4. Архітектурні особливості ЕОМ четвертого покоління.

  5. Архітектурні особливості сучасних суперкомп’ютерів.

  6. Обчислювальні машини Чарльза Беббіджа (Різницева та Аналітична).

  7. Історія персональних комп’ютерів.

  8. Перші комп’ютери Конрада Цузе.

  9. Академік В.М. Глушков як засновник інформаційних технологій в Україні.

  10. Джон фон Нейман та його внесок у розвиток обчислювальної техніки.

  11. Трійкові обчислювальні машини – недоліки та переваги.

  12. Архітектура трійкової обчислювальної машини «Сетунь».

  13. Оптичні цифрові комп’ютери: проблеми та досягнення.

  14. Аналогові оптичні процесори.

  15. Квантові комп’ютери: проблеми та досягнення.

  16. Основні напрямки еволюції універсальних мікропроцесорів.

  17. Проект „Ультра”. Комп’ютери „Colosus”.

  18. Архітектурні особливості та сфери застосування гібридних мікропроцесорів.

  19. Нейронні обчислювачі.

  20. Перспективні пристрої пам’яті.

^ 5. ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль здійснюється під час проведення та лабораторних занять і має на мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається викладачем, що проводить заняття.

Модульний контроль проводиться наприкінці кожного змістового модулю за рахунок аудиторних занять і має на меті перевірку засвоєння студентом певної сукупності знань та вмінь, що формує цей модуль. Модульний контроль реалізується шляхом узагальнення результатів поточного контролю знань і проведення спеціальних контрольних заходів.


та назва змістового модуля

Форма контролю

^ Час проведення

Змістовий модуль № 1. Основні поняття про сучасний комп’ютер. Представлення даних у комп’ютері.

Тестування


Лабораторна робота № 2.

Змістовий модуль № 2. Архітектура процесорів.

Тестування

Лабораторна робота № 4.

Змістовий модуль № 3. Системи команд МП. Апаратно-орієнтована мова програмування Assembler.

Тестування

Лабораторна робота № 10

Змістовий модуль № 4. Арифметико-логічні пристрої. Управління обчислювальними процесами.

Тестування

Практичне заняття № 6.

Змістовий модуль № 5. Організація пам’яті.

Тестування

Лабораторна робота № 14.

Змістовий модуль № 6. Алгоритми обміну.

Тестування

Лабораторна робота № 18.

Змістовий модуль № 7. Розрахунково-графічна робота. Програмування розрахункових задач мовою Assembler.

Захист РГР

Практичне заняття № 9.


Підсумковий контроль – екзамен проводиться в формі тестування. За власним бажанням студента, після складання тесту, з метою уточнення оцінки він може відповісти на 1-2 додаткових запитання (за вибором викладача) з переліку питань, що додається. Приклад екзаменаційного тесту та перелік додаткових питань надаються у додатку А.

Організація МРОЗ студентів із конкретної навчальної дисципліни регламентується “Правилами модульно-рейтингового оцінювання знань із навчальної дисципліни“, які затверджуються рішенням кафедри та є додатком до РНП.



  1. ^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



    1. Основна:

1 Мельник А.О. Архітектура комп’ютера. Наукове видання: / Підручник. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 470 с.

2. Гуржій А.М., Коряк С.Ф., Самсонов В.В., Скляров О.Я. Архітектура, принципи функціонування і керування ресурсами IBM PC: Навч. посібник. Харків: ТОВ «Компанія СМІТ», 2003 – 512 с.

3. Схемотехніка електронних систем. У 3 кн. Кн. 3. Мікропроцесори та мікроконтролери: Підручник / В.І. Бойко, А.М. Гуржий, В.Я Жуйков та ін.. – К.: Вища шк., 2004. – 399 с.

4. Схемотехніка електронних систем. У 3 кн. Кн. 2. Цифрова схемотехніка: Підручник / В.І. Бойко, А.М. Гуржий, В.Я Жуйков та ін. – К.: Вища шк., 2004. – 423 с.

    1. Додаткова

5. Юров В.И. Assembler. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 637 с.

6. Митницкий В.Я. Архитектура IBM PC и язык Ассемблера: Учеб. Пособие. – М.: МФТИ, 2000. – 148 с.

7. Бабич Н.П., Жуков И.А. Основы цифровой схемотехники: Учебное пособие. – М.: Издательский дом «Додэка – XXI», К.: «МК-Пресс», 2007. -- 480 с.


Додаток Б.

^ ПРАВИЛА МОДУЛЬНО – РЕЙТИНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ


Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. За видами робіт вона розподіляється:

1. Поточний контроль: захист лабораторних робіт та виконання практичних завдань – до 20 балів (до 1 балу за кожне заняття: відсутність на занятті без поважної причини або отримання оцінки „незадовільно” - 0 балів, виконання відповідних завдань без отримання оцінки – 0,25 балу, отримання оцінки „задовільно” – 0,5 балу, „добре” – 0,75 балу, „відмінно” - 1 бал).

^ 2. Модульний контроль: модульне тестування, розрахунково-графічна робота – до 40 балів (тестування – до 5 балів, розрахунково-графічна робота – до 10 балів), в залежності від повноти та якості виконання завдання або тесту. Модульний контроль вважається зарахованим якщо студент отримав не менше мінімальної кількості балів, яка визначена в таблиці (не менше половини максимально можливих балів). Не зарахований змістовий модуль перескладається викладачу не більше 2-ох разів. У разі виникнення конфліктних ситуацій створюється кафедральна комісія, рішення якої оформлюється окремим протоколом.

^ 3. Підсумковий контроль: (екзамен) – до 40 балів. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю за дисципліну, якщо виконав усі види робіт згідно із робочою навчальною програмою, та загальна сума балів за попередні звіти не менше 31 балу (що відповідає результату FX за шкалою ECTS). У разі невиконання цих вимог студент отримує незадовільну оцінку і має право на два перескладання: перше – викладачу, друге – комісії, створеній деканом факультету. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51-60 балів - результат Е за шкалою ECTS).

Підсумковий контроль проводиться у формі тестування. Кількість набраних балів визначається пропорційно відсотку правильних відповідей на тестові запитання з урахуванням їх вагового множника.

За змістовими модулями кількість балів розподіляється таким чином:


№ змістового
модулю

Змістові модулі

Максимальна кількість балів за змістові модулі

Разом

Мінімальна кількість балів за змістові модулі

Поточний контроль

Тестування

Контрольні роботи

РГР

Екзамен

1

Змістовий модуль № 1. Основні поняття про сучасний комп’ютер. Представлення даних у комп’ютері.

2

5










7

4

2

Змістовий модуль № 2. Архітектура процесорів.

2

5










7

4

3

^ Змістовий модуль № 3. Системи команд МП. Апаратно-орієнтована мова програмування Assembler.

7

5










12

6

4

Змістовий модуль № 4. Арифметико-логічні пристрої. Управління обчислювальними процесами.

2

5










7

4

5

Змістовий модуль № 5. Організація пам’яті.

3

5










8

4

6

Змістовий модуль № 6. Алгоритми обміну.

4

5










9

5

7

Змістовий модуль № 7. Розрахунково-графічна робота. Програмування розрахункових задач мовою Assembler.










10




10

5




Екзамен













40

40







Усього за семестр

20

30




10

40

100






^ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ


Рейтингова оцінки складається з усіх видів контролю. Вона враховує виконання усіх видів навчальних робіт протягом семестру, результати модульних та підсумкового контролю знань.

За рейтинговою оцінкою визначається оцінка за шкалою ECTS та традиційна чотирибальна національна оцінка.


Рейтингова оцінка

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за національною шкалою

91-100

А - відмінно

5 - відмінно

81-90

В - дуже добре

4 - добре

71-80

С - добре

61-70

D - задовільно

3 - задовільно

51-60

Е - достатньо

31-50

FХ - незадовільно (з можливістю допуску до підсумкового контролю за дисципліну)

2 - незадовільно

1-30

F - незадовільно


Екзамен як форма підсумкового контролю виставляється при наявності рейтингової оцінки понад 51 бал.


Примітка: при визначенні підсумкової рейтингової оцінки за дисципліну викладач має право:

- збільшити її, але не більше, ніж на 5 „призових” балів, за постійну активну та творчу роботу студента на всіх видах занять, виконання необов’язкових додаткових завдань. При цьому підсумкова рейтингова оцінка не повинна перевищувати 100 балів;

- при визначенні підсумкової рейтингової оцінки викладач має право зменшити її, але не більше, ніж на 5 „штрафних” балів, за порушення термінів виконання окремих видів робіт і контролю знань без поважних причин;

- у разі збільшення або зменшення рейтингової оцінки у вказаних межах викладач обов’язково повинен повідомити про це студента із зазначенням причин такого рішення.





Скачати 332.44 Kb.
Дата конвертації06.11.2013
Розмір332.44 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи