Робоча навчальна програма дисципліни “Екологічвна безпека для студентів заочної форми навчання Найменування галузі знань icon

Робоча навчальна програма дисципліни “Екологічвна безпека для студентів заочної форми навчання Найменування галузі знань



Схожі
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Кафедра ___________ЕКОЛОГІЇ__________________


Погоджено

Заступник декану факультету дистанційної та післядипломної освіти

________________В.В.Сажко

“ ___ ”___________ 2011 р.




Затверджую

В.о. проректора з науково-педагогічної та методичної роботи

___________________ І.О.Іваницька

“ ___ ”___________ 2011 р


^ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни “Екологічвна безпека

для студентів заочної форми навчання


Найменування галузі знань

Напрям

Освітньо-кваліфікаційний рівень

0401 Природничі науки

6.040106 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування


Бакалавр



Загальний обсяг навчального часу

години

кредитів ЕСTS

змістовних модулів

Усього

216

6

4





Види занять і підсумкового контролю

Розподіл по семестрах

Усього (годин)

8

8

Лекції

10

10

Практичні заняття

6

6

Лабораторні роботи







^ Аудиторна робота

16

16

Самостійна робота

82

82

Індивідуальна робота

82

82

Іспит

+

+

Усього

180

180


Робоча навчальна програма затверджена на засіданні кафедри екології

протокол № 11 від 8 лютого 2011.


Завідувач кафедри: кандидат економічних наук, доцент ___________ Прооскурня М.І.

Укладач:кандидат с-г.наук ___________________ Булавенко Р.В.


Полтава 2011


ЗМІСТ


  1. Передмова 3

  2. Тематичний план вивчення дисципліни 4

  3. Зміст дисципліни за модулями (темами) 5

  4. Перелік та зміст індивідуальної роботи студента 14

  5. Форми проведення поточного та підсумкового контролю 15

  6. Список рекомендованої літератури 18

Додаток А. Приклад залікового тесту та перелік додаткових питань підсумкового контролю 17

Додаток Б. Правила модульно-рейтингового оцінювання знань 21


  1. ПЕРЕДМОВА

1.1.Метою і завданням дисципліни “ Екологічна безпека” є професійна підготовка студентів у галузі екології та охорони навколишнього середовища. У процесі вивчення дисципліни студенти формують знання щодо екологічної безпеки, чітке розуміння основних закономірностей формування екологічної небезпеки і управління безпекою, набувають практичних вмінь і навиків із забезпечення екологічної безпеки.

1.2.Предмет навчальної дисципліни «Екологічна безпека» - система цілісних знань відносно екологічної безпеки, яка притаманна різним ієрархічним рівням:локальному, регіональному, державному, глобальному.

1.3. Вимоги до знань та вмінь студентів.

1.3.1.Студент повинен знати:

- Базовий понятійно-термінологічний апарат дисципліни. Основні напрямки досліджень з проблем екологічної безпеки; наукові підходи щодо пошуку можливостей виходу із кризового стану якості природного середовища; шляхи та закономірності формування екологічної небезпеки; ієрархічну структуру екологічної небезпеки; територіальну та часову структуризацію екологічної небезпеки; класифікацію екологічних ситуацій;

- державну політику в галузі екологічної безпеки, структуру, задачі, функції та правовий статус державної служби в галузі забезпечення екологічної безпеки; соціальні аспекти забезпечення екологічної безпеки; роль наукових досліджень та інформації у розв’язанні проблем екологічної безпеки. Принципи організації та основні закономірності управління екологічною безпекою; регіональні особливості функціонування екологічної безпеки;

- Основи міжнародного законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки. Правові, економічні та техніко-технологічні механізми забезпечення екологічної безпеки.


1.3.2. Студент повинен вміти:

– використовувати ключові слова в дефініції понять. Визначати основні властивості екосистем та геосистем з точки зору формування екологічної безпеки; проводити аналіз виникнення екологічно-небезпечних ситуацій; виділяти найбільш характерні для конкретного регіону складові екологічної небезпеки, визначати її рівень

– визначати структуру та функціональні задачі органів управління екологічною безпекою. Розробляти конкретні заходи щодо управління екологічною безпекою; спрямовувати свою науково-дослідницьку діяльність на вирішення регіональних проблем з екологічної безпеки .

– використовувати законодавчі, нормативні відомчі та регіональні документи з екологічної безпеки в практичній діяльності.


^ Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.

Оскільки базисом для викладання даної дисципліни є вчення про біосферу (з урахуванням всіх її складових), знання умов та чинників формування екологічної небезпеки, шляхів та засобів зниження або запобігання негативного впливу на людину і довкілля, соціально-економічні аспекти проблеми, забезпечуючими дисциплінами можна вважати такі: „Вступ до фаху”, „Загальна екологія та неоекологія”, „Геологія з основами геоморфології”, „Грунтознавство”, „Метеорологія і кліматологія”, „Загальна гідрологія”, „Нормування антропогенного навантаження”.

^ 2.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


Назва модуля (теми)

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні

(семінари)

Лабораторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Форми

контролю

8 семестр

Змістовий модуль 1.

Загальні положення курсу. Екологічна небезпека як визначальна категорія впливу на стан екологічної безпеки.


92

4

4




42

42

Тест

Змістовий модуль 2. Державна система управління екологічною безпекою. Управління екологічною безпекою на регіональному рівні.


60

4

2




27

27

Тест

Змістовий модуль 3. Міжнародні аспекти забезпечення екологічної безпеки. Законодавча та нормативно-правова база..

28

2

-




13

13

Тест

Підсумковий контроль



















іспит

^ Всього за семестр

180

10

6




82

82




Всього

180

10

6




82

82







  1. ^ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ (ТЕМАМИ)

Змістовий модуль 1.

Тема

Кількість годин

Лекція 1. Екологічна безпека. загальні аспекти Вступ. Мета, задачі та структура курсу. Історія розвитку екологічної безпеки. Основний термінологічний апарат.

1

Практична робота 1. Аналіз наявних джерел з управління екологічною безпекою.




^ Лекція 2. Безпека та небезпека: співвідношення понять.

Визначення понять "екологічна безпека та небезпека». Джерела та фактори небезпеки.




Практична робота 2. Екологічні проблеми регіонального рівня.




Лекція 3. Екологічна небезпека – одна з основних проблем ХХІ століття. Екологічні кризи, та їх класифікація. Причини виникнення глобальної екологічної кризи та її характеристика. Основні ознаки кризового стану екосистем. Можливі шляхи подолання глобальної екологічної кризи.

1

Практична робота 3. Аналіз ієрархічної структури екологічної небезпеки.




^ Лекція 4-5 Характеристика екологічної небезпеки. Ієрархічна структура. Групи екологічної небезпеки. Типи екологічної небезпеки. Класи екологічної небезпеки. Види і підвиди техногенного класу екологічної небезпеки.




Практична робота 4. Визначення параметрів якості навколишнього середовища регіону.




Практична робота 5.Розрахунок індикаторів стану навколишнього середовища регіону.




Лекція 6. Екологічні ситуації. Підходи до виявлення екологічних ситуацій. Зони екологічних ситуацій. Загальна схема формування екологічних ситуацій. Просторово-часові основи типізації екологічних ситуацій. Екологічні ситуації, їх характеристика і аналіз.




Практична робота 6. Оцінка рівня техногенної небезпеки.




Лекція 7-8. Несприятливі екологічні ситуації та природні передумови їх виникнення. Природні передумови виникнення несприятливих екологічних ситуацій. Стихійні лиха. Стихійні лиха, що наносять збитки с/г. Загальні закономірності прояву стихійних лих. Заходи по захисту від стихійних лих. Несприятливі екологічні ситуації породжені природними явищами на Україні.

1

Практична робота 7. Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного і антропогенного характеру.

2

^ Лекція 9. Антропогенні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій. Антропогенний вплив на природне середовище. Роль галузей господарства у виникненні екологічних проблем. Роль техногенних катастроф і аварій. Екологічні наслідки воєнних дій. Роль взаємодії природних та антропогенних факторів у формуванні небезпечних ситуацій.




Практична робота 8. Оцінка збитків за забруднення НС




^ Лекція 10. Надзвичайні екологічні ситуації. Загальна схема формування надзвичайних екологічних ситуацій. Фактори, що впливають на виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. Зони підвищеної екологічної небезпеки та екологічних катастроф.

1

Практична робота 9. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні

2

^ Лекція 11. Теоретичні аспекти аналізу формування екологічної небезпеки. Основні закономірності. Інші закономірності. Територіальна структуризація екологічної небезпеки в Україні. Діапазони функціонування екологічної небезпеки




^ Лекція 12 .Моніторинг формування, розвитку та проявів екологічної небезпеки в регіональних умовах. Поняття екологічного ризику. Методика оцінки рівня екологічної небезпеки. Рівні індивідуального ризику. Управління екологічним ризиком.




Усього за модуль

8


^ Самостійна робота студентів включає підготовку до практичнних (12 год) робіт, вивчення теоретичного матеріалу згідно програми (20 год), поточного модульного контролю знань (12 год).


^ Приклад тесту для модульного контролю (30 хв.):

  1. Екологічна небезпека на сучасному етапі пов’язана з:

а) інтенсивним забрудненням НС;

б) вилученням природних ресурсів;

в) збільшенням кількості катастроф та аварій;

г) усі відповіді вірні.

2. Прийнятний на даному етапі соціально-економічного розвитку ступінь захищеності життєво важливих інтересів особи і суспільства від екологічних негараздів називається:

а) екологічною небезпекою;

б) екологічною нормою;

в) екологічною безпекою;

г) безпекою життєдіяльності.

3. Сучасними джерелами небезпеки є:

а) низький духовний та культурний рівень, незадовільний матеріальний стан;

б) об’єкти технічного середовища;

в) конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях; політичний тероризм;

г) природні об’єкти та явища, що можуть спричинити шкоду людині та суспільству.

4. Які показники можуть бути ознаками кризового стану екосистеми:

а) концентрація парникових газів;

б) споживання первинної продукції;

в) товщина озонового шару;

г) усі перелічені показники.

5. Територія з глибокими незворотними змінами НС, що виникли в результаті антропогенних і (або) природних факторів, називається:

а)зона екологічної кризи;

б) зона екологічної катастрофи;

в) зона екологічного ризику;

г) зона екологічного неблагополуччя;

6. Екологічна небезпека, пов’язана з суттєвим погіршенням умов проживання людей, що відбивається на показниках їх здоров’я та благополуччя, відноситься до:

а) соціально-екологічної;

б) біосферно-екологічної;

в) ресурсно-екологічної;

г) ландшафтно-екологічної.

7. Відсутність реакції геосистеми на певні впливи:

а)пружність;

б)інертність;

в)адаптація;

г) витривалість.

8. До топологічних стихійних лих належать:

а)виверження вулканів, землетруси;

б) зсуви, селі, лавини, обвали, просадки;

в) урагани, буревії, смерчі, снігопади.

9. Землетруси техногенного типу виникають унаслідок:

а)вибухів різного походження, руху потягів та великомасштабних автомобілів;

б)сейсмічних процесів;

в)будівництва водосховищ, висушування озер.

10. Кінцевим результатом токсифікації, ерозії і деградації грантів є:

а)засолення;

б) заболочення;

в) спустелювання.


Змістовий модуль 2.

Тема

Кількість годин

Лекція 13 Особливості формування екологічної небезпеки в техногенно навантаженому регіоні.

1

Практична робота 10. Регіоналізація небезпеки на території України. Профілізація регіонів стосовно проявів еконебезпеки.




^ Лекція 14-15. Основні напрямки державної політики України в сфері екологічної безпеки. Правові основи екологічної безпеки в Україні. Національна система екологічної безпеки, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, її мета, принципи та основні завдання. Організаційна побудова та режим діяльності єдиної системи запобігання. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні.

1

^ Практична робота 11. Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища.




Практична робота 12. Визначення функцій і ролі державних органів управління екобезпекою на регіональному рівні.




^ Лекція 16: Пріоритети державної політики щодо екологічної безпеки в Україні. Економічний аспект екологічної безпеки Організаційно-управлінський аспект екологічної безпеки. Технологічні аспекти екологічної безпеки. Юридичні аспекти екологічної безпеки. Наукові аспекти екологічної безпеки Гуманітарний аспект екологічної безпеки.

1

Практична робота 13. Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному регіоні.




Лекція 17: Основні положення стратегії управління екологічної небезпеки на регіональному рівні. Закономірності управління. Особливості управління техногенною складовою екологічної небезпеки.




^ Практична робота 14-15. Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному регіоні.




Лекція 18: Основні принципи побудови регіональної системи управління екологічної небезпеки на регіональному рівні.




^ Практична робота 16-17. Моделювання форм та розробка екобезпечної моделі розвитку регіону.

2

Лекція 19. Комплексна ієрархічна система техніко-технологічного управління екологічною безпекою на регіональному рівні. Управління екологічної безпекою стосовно видів техногенної небезпеки, що формуються хімічними, фізичними, ландшафтнотрансформуючими чинниками.

1

Усього за модуль

6

^ Самостійна робота студентів включає підготовку до практичнних (6 год) робіт, вивчення теоретичного матеріалу згідно програми (11 год), поточного модульного контролю знань (10 год).


Змістовий модуль 3.


Тема

Кількість годин

^ Лекція 20. Міжнародні аспекти екологічної безпеки. Основи міжнародного законодавства. Історія міжнародної екологічної співпраці. Розвирток міжнародного співробітництва в Україні. Екологічна стратегія людства: міжнародні екологічні саміти, конференції, симпозіуми:

1

Практична робота 18. Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на регіональному рівні.




^ Лекція 21. Екологічні аспекти міжнародного співробітництва.

1

Лекція 22 Державні програми з екологічної безпеки.




Усього

2

Самостійна робота студентів включає вивчення теоретичного матеріалу згідно програми (6 год), поточного модульного контролю знань (7 год).


^ 4. ПЕРЕЛІК ТА ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА


Загальний обсяг часу на індивідуальну роботу складає 82 год. За цей час студент виконує обов’язкове завдання, реферат на одну із тем, поданих у наступному переліку, або пропонує та погоджує з викладачем власну тему.


^ Перелік тем для контрольних робіт:


1 Біоенергетичний потенціал регіону.

  1. Складові сталого існування біосфери.

  2. Водні ресурси та їх якість як основна складова екологічної безпеки.

  3. Глобальні прояви екологічної кризи.

  4. Аналіз проблем техногенної екологічної безпеки регіону. Районування території України за рівнем екологічної небезпеки.

  5. Система управління якістю навколишнього середовища у регіоні. Економічна безпека як основа стійкого розвитку держави та регіону.

  6. Біоіндикація стану навколишнього середовища. Вплив природних та антропогенних факторів на стійкість біоти.

  7. Відходи та їх вплив на екологічну безпеку регіону. Антропогенний ресурсний вплив.

  8. Надзвичайні екологічні катастрофи.

  9. Добровільний та примусовий ризики для населення. Біобезпека.

  10. Екологічні ризики. Методи визначення та оцінка.

Визнання екологічної безпеки в світі та Україні.

12. Термінологічне поняття: екологічної безпеки; екологічно чистого виробництва; екологічно чистої продукції.

13. Термінологічне поняття: екологічної експертизи; екологічної небезпеки; екологічних прогнозів.

14. Термінологічне поняття: Екологічних проблем; катастроф; екологічних катастроф; екологічне середовище.

15. Термінологічне поняття: екологічний стан; глобальне забруднення; екологічне забезпечення.

16. Взаємозв’язок безпеки та небезпеки.

17. Стійкість природного середовища до техногенного навантаження.

18. Екологічні кризи та їх класифікація.

19. Термінологічне поняття: редуцентів; продуцентів; консументов; хемотроф; гетеротроф,

20. Форми антропогенної еволюції криз.

21. Причини виникнення глобальних криз.

22. Джерела розвитку екологічних криз.



  1. ^ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних занять і має на мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається викладачем, що проводить заняття.

Модульний контроль проводиться наприкінці кожного змістового модулю за рахунок аудиторних занять і має на меті перевірку засвоєння студентом певної сукупності знань та вмінь, що формують цей модуль. Модульний контроль реалізується шляхом узагальнення результатів поточного контролю знань і проведення спеціальних контрольних заходів.


та назва змістового модуля

Форма контролю

^ Час проведення

Змістовий модуль 1. Загальні положення курсу. Екологічна небезпека як визначальна категорія впливу на стан екологічної безпеки.


тестування

Практична робота 9










Змістовий модуль 2. Державна система управління екологічною безпекою. Управління екологічною безпекою на регіональному рівні.

Змістовний модуль 3 Міжнародні аспекти забезпечення екологічної безпеки. Законодавча та нормативно-правова база..

тестування

Практична робота 17


Лекція 22

^ Підсумковий контроль

іспит





Підсумкова звітність – іспит проводиться в формі тестування. За власним бажанням студента, після складання тесту, з метою уточнення оцінки він може відповісти на 1-2 додаткових запитання (за вибором викладача) з переліку питань, що додається. Приклад залікового та екзаменаційного тестів та перелік додаткових питань надаються у додатку А.

Організація МРОЗ студентів із конкретної навчальної дисципліни регламентується “Правилами модульно-рейтингового оцінювання знань із навчальної дисципліни“, які затверджуються рішенням кафедри та є додатком до РНП.


6. ^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


10. Інформаційне забезпечення.



п/п


Джерела інформації


Бібліотечний шифр


Електронна адреса

1.

Боков В.А., Лущук А.В. Основы экологической безопасности: Уч.пособие. – Симферополь: СОНАТ. – 1988. -224с.







2

Быков А.А, Мурзин Н.В. Проблемы анализа безопасности человека, общества и природы. – СПб.: Наука. – 1997. – 247с.







3

В.К.Сівак, В.Д.Солодкий. Основи екологічної безпеки територійі акваторій. Навч.посібник. – Чернівці: Зелена Буковина. - 2000. – 156с.







4

Державний стандарт України. Надзвичайні ситуації на акваторіях. – Київ, Держстандарт України. – 2000. – 16.







5

Данилов-Данилян В.И., Залиханов М.Ч. Лосев К. С. Экологическая безопасность. Москва: МНЭПУ. – 2001. – 332с.







6

Т.А.Хоружая. Оценка экологической опасности.

М.: Книга сервис. – 2002. – 208с.







7

Яцик А.В.Екологічна безпека в Україні. – К.:2003. – 216с.







8

Экология, охрана окружающей среды, экологическая безопасность/ учебное пособие под общей редакцией А.Т.Никитина, С.А.Степанова. – М.,2000. – 648с.







9

Серов Г.П. Правовое регулирование экологической безопасности при осуществлении промышленной и иных видов деятельности. – М.: Ось – 89, 1998г. – 224с.







10

Толстухов А.В., Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегії. – К.: "Знання України", 2001. – 333с.

































Додаток А. ПРИКЛАД ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ТЕСТУ ТА ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


^ ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ПИТАНЬ


1.Визнання екологічної безпеки в світі та Україні.

2. Термінологічне поняття: екологічної безпеки; екологічно чистого виробництва; екологічно чистої продукції.

3. Термінологічне поняття: екологічної експертизи; екологічної небезпеки; екологічних прогнозів.

4. Термінологічне поняття: Екологічних проблем; катастроф; екологічних катастроф; екологічне середовище.

5. Термінологічне поняття: екологічний стан; глобальне забруднення; екологічне забезпечення.

6. Взаємозв’язок безпеки та небезпеки.

7. Стійкість природного середовища до техногенного навантаження.

8. Екологічні кризи та їх класифікація.

9. Термінологічне поняття: редуцентів; продуцентів; консументов; хемотроф; гетеротроф,

10. Форми антропогенної еволюції криз.

11. Причини виникнення глобальних криз.

12. Джерела розвитку екологічних криз.

13. Екологічні ситуації.

14. Класифікація екологічних ситуацій.

15. Зони екологічних ситуацій.

16. Класифікація екологічних ситуацій за ступенем гостроти.

17. Формування екоситуацій.

18. Характеристика природних та антропогенних катастроф.

19. Оцінка екологічної ситуації за показниками атмосферного повітря.

20. Оцінка екологічної ситуації за показниками водного середовища.

21. Оцінка екологічної ситуації за показниками земельних ресурсів.

22. Оцінка екологічної ситуації за показниками рівня накопичення твердих побутових відходів.

23. Оцінка рівня розвитку природно-заповідного фонду.

24. Оцінка стану природних ресурсів.

25. Оцінка стану екологічної ситуації за індикативними показниками.

26. Оцінка стану екологічної ситуації «знизу».

27. Оцінка стану екологічної ситуації «зверху».

28. Характеристика обласних екологічних сайтів, що характеризують оцінку екологічної ситуації.

29. Характеристика сайтів міністерства охорони навколишнього природного середовища.

30. Несприятливі екологічні ситуації та природні передумови їх виникнення.

31. Стихійні лиха та їх характеристика.

32. Характеристика елементів екологічної ситуації, що породжені природними явищами.

33.Поняття екологічного ризику.

34. Види екологічного ризику.

35. Характеристика екологічної вразливості та стійкості навколишнього середовища.

36. Концепції зменшення екологічного ризику.

37. Оцінка гостроти екологічної небезпеки.

38. Фактори ризику екологічної небезпеки.

39. Критерії оцінки екологічної небезпеки.

40. Методика оцінки рівня екологічної ситуації.

41. Рівні індивідуального ризику.

42. Управління екологічним ризиком.

43. Поняття інтегральної оцінки екологічної ситуації.

44. Елементи структури еколого-геологічного ризику та формування екологічної небезпеки.

45. Основні напрями державної політики України в сфері екологічної безпеки.

46. Правові основи екологічної безпеки в Україні.

47.Національна система екологічної безпеки, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

48. Організаційна побудова та режим діяльності єдиної системи запобігання.

49. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

50. Механізм правового забезпечення екологічної


ПРИКЛАД ^ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ТЕСТУ


1. Стан системи «природа-техніка-людина», яке забезпечує збалансовану взаємодію природних, технічних і соціальних систем, формування природно-культурного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам людей кожного регіону Землі при збереженні природно-ресурсного та екологічного потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегуляції - це …

1. Екологічна безпека;

2. Безпека життя;

3. Екосистема.

2. Причинами техногенної небезпеки можуть бути:

1. Природні процеси і явища;

2. Елементи техногенного середовища;

3. Кліматичні умови.

3. Критерій Ешбі використовується для оцінки …

1. Допустимих індивідуальних ризиків;

2. Допустимих ризиків травмування;

3. Допустимих ризиків скорочення тривалості життя.

4. Критерій Ешбі - це ...

1. Кількість фатальних випадків за рік;

2. Імовірність одного фатального випадку за рік;

3. Імовірність одного фатального випадку за будь-який період.

5. Фактор екологічного ризику відображає:

1. Рівень реальної екологічної небезпеки;

2. Рівень потенціальної екологічної небезпеки;

3. Рівень як реальної, так і потенціальної екологічної небезпеки;

6. За формулою R = n/N розраховується:

1. Екологічний ризик;

2. Ризик середньої втрати тривалості життя;

3. Кількість негативних наслідків за рік.

7. Вид залежності „доза-ефект” визначається …

1. Природою токсиканта, дозою, захисними реакціями організму;

2. Метеорологічними умовами під час впливу забруднювальної речовини;

3. Механізмом його впливу на живі організми.

8. Конкретний вид залежності „доза-ефект” визначається на основі …

1. Експериментів з людьми, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;

2. Експериментів з піддослідними тваринами, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;

9. Явище, процес, об’єкт, суб’єкт, властивості або їх сукупність, які здатні за певних умов створювати несприятливі наслідки, як для людей, так і для навколишнього середовища, називається

1. Небезпека;

2. Ризик;

3. Безпека.

10. За тривалістю небезпеки розділяють на:

1. Імпульсивні і кумулятивні;

2. Тривалі та нетривалі;

3. Миттєві, годинні, річні, вікові.


11. Евритермні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Широкому інтервалі температур;

3. Вузькому інтервалі тиску;

12. Екологічний ризик бути травмованим, що дорівнює 2,5·10-2 рік-1, відповідає умовам підприємницької діяльності:

1. Безпечним;

2. Відносно безпечним;

3. Надзвичайно небезпечним.

13. Етапи надзвичайної ситуації:

1. Навчання персоналу;

2. «Гостра фаза»;

3. Руйнувальна фаза.

14. Правило Фармера передбачає розрахунок рівнів ризику на основі:

1. Залежності «доза-ефект»;

2. Рівнів ризику від масштабу НС;

3. Залежності імовірності НС та їх важкості.

15. В якості критерію важкості НС, А і К виступають:

1. Кількість жертв, матеріальні збитки, збитки від забруднення довкілля;

2. Кількість викинутої небезпечної речовини;

3. Кількість сховищ небезпечної речовини.

16. Залежність між важкістю НС та її імовірністю (в якісному вираженні):

1. Чим більше важкість, тим менше імовірність незалежно від природи НС, А і К;

2. Чим більше важкість, тим більше імовірність незалежно від природи НС, А і К;

3. Важкість незалежна від імовірності НС, А і К.

17. Небезпека буває:

1. Реальна;

2. Нереальна;

3. Прогнозована.

18. Групи небезпек за походженням :

1. Природні; соціально-політичні, техногенні;

2. Техногенні; антропогенні, екологічні, токсикологічні;

3. Антропогенні; воєнного характеру, стихійні.

19. Інтервал значень екологічного фактору, який відповідає найбільшому сприянню життєдіяльності організму (популяції), - це …

1. Закон оптимуму;

2. Інтервал значень екологічного фактору;

3. Взаємозалежність між значенням екологічного фактора та ступенем його негативного впливу на організм (популяцію).

20. За умов хімічній галузі ризик пожежі 1,5 · 10-3. Таке значення ризику відповідає умовам:

1. Безпечним;

2. Відносно безпечним;

3. Небезпечним.

21. До державних організацій протидії НС належать:

1. Президент України; Верховна Рада, Кабінет Міністрів;

2. Загальноукраїнська організація «Мама-86»;

3. Верховна Рада; протипожежні загони, СБУ.

22. Формула Rі = W·V·α·τ використовується для розрахунку:

1. Для розрахунку індивідуального ризику методом гранично допустимих величин;

2. Для розрахунку індивідуального ризику за правилом Фармера;

3. Для розрахунку територіального ризику .

23. Основні види розрахунків пов'язаних, з надзвичайними ситуаціями, аваріями та катастрофами - це:

1. Прогнозні; в процесі розвитку НС; розрахунки, пов’язані з об’єктами ВПК та ПЗФ;

2. Метеорологічні; після завершення основного етапу НС;

3. Статистичні; метеорологічні; після завершення основного етапу НС.

24. Розрізняють небезпеки реальні та потенційні в залежності від їх:

1. Реалізації;

2. Тривалості;

3. Можливості.

25. Принципи класифікації небезпек:

1. За джерелами походження, за вартістю;

2. За локалізацією, за масштабами наслідків, за сферою прояву;

3. За кліматом, за технічним апаратом.

26. Еврібатні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Вузькому інтервалі тиску;

3. Широкому інтервалі тиску.

27. Врахування часу знаходження в небезпечних умовах (Q) ...

1. Збільшує значення ризику;

2. Зменшує значення ризику;

3. Не змінює значення ризику.

28. До найбільш уразливих об’єктів, територій та акваторій належать:

1. Крупні міста, об'єкти та системи життєзабезпечення, об'єкти ПЗФ, об'єкти і комплекси учбових, дячих, оздоровчих, медичних установ;

2. Автотранспортні засоби, місця їх парковкі, підприємства харчової промисловості, водопостачання;

3. Бази складування продуктів харчування, адміністративні установи, житлові будинки..

29. Розрахунки, моделювання і аналіз процесів до початку аварій є:

1. Прогнозними;

2. Метеорологічними;

3. В процесі розвитку НС.

30. Стенотермні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Широкому інтервалі температур;

3. Вузькому інтервалі тиску.

31. Імовірність загибелі, захворювання людини, збитків для навколишнього середовища внаслідок постійного або періодично діючого шкідливого фактору, - це …

1. Реальна небезпека;

2. Реальний ризик;

3. Потенційна небезпека.

32. Соціально-політичні небезпеки обумовлені:

1. Стихійними лихами;

2. Соціальними конфліктами;

3. Техногенними катастрофами.

33. Еврігалинні гідробіонти спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Вузькому інтервалі солоності води;

3. Широкому інтервалі солоності води.

34. Ризик середньої втрати тривалості життя розраховується як:

1. Відношення дози опромінення до тривалості опромінення;

2. Відношення середньої втрати тривалості життя до середньої тривалості життя;

3. Відношення дози опромінення до щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами.

35. До екологічних факторів належать:

1. Біотичні, техногенні;

2. Антропогенні, біотичні, абіотичні;

3. Техногенні, кліматичні та біологічні.

36. Які з розрахунків уточнюють прогнозні дані, оскільки використовують відомості про конкретні зовнішні умови і надійні дані про характер НС, що відбувається?

1. Прогнозні;

2. Метеорологічні;

3. В процесі розвитку НС.

37. Потенційна небезпека обумовлена:

1. Потенційно можливим НС, А і К;

2. Забрудненням навколишнього середовища;

3. Застарілим обладнанням.

38. Тероризм має свої різновиди:

1. Ядерний, технологічний, біологічний, інформаційний;

2. Техногенний, антропогенний, біогенний;

3. Технологічний, метеорологічний, транспортний.

39. Якщо забруднювальні речовини мають адитивну дію, для розрахунку ризику СВЖ в умовах забрудненого атмосферного повітря

1. СВЖ речовин не враховують;

2. З більшого значення СВЖ віднімають менше;

3. Значення СВЖ складаються.

40. Основні методи збереження газоподібних небезпечних речовин – це …

1. Під тиском, при низьких температурах;

2. У сховищах, в герметичній упаковці;

3. При низьких температурах, у відкритих ємностях.

41. Сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням технічного об’єкта, обумовлених певними ініціюючими подіями і здібними привести до негативного впливу на людей і довкілля, - це ...

1. Небезпека;

2. Техногенна небезпека;

3. Збої у роботі обладнання.

42. До важливіших передумов аварій і катастроф в Україні належать:

1. Наслідки Чорнобильської катастрофи, недосконала система влади, недостатня нормативна база;

2. Географічне розташування, непрофесійність персоналу, кліматичні умови;

3. Густа мережа потенційно небезпечних об’єктів, наслідки Чорнобильської катастрофи, велика кількість твердих побутових відходів і т.д.

43. Імовірність певної негативної події, що може здійснитися в певний час або у певних обставинах по відношенню до деякого контингенту людей, країни, міста і т.п., - це …

1. Небезпека;

2. Ризик;

3. Прогноз ризику.

44. Ризик, який в конкретній ситуації вважається допустимим до рівня, прийнятного у суспільстві, виходячи із економічних та соціальних факторів, - це ...

1. Прийнятний ризик;

2. Допустимий ризик;

3. Реальний ризик.

45. Суть концепції гранично допустимих значень є у:

1. Порівнянні показників стану природних компонентів між собою;

2. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім фоновим значення;

3. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім гранично допустимим значенням.

46. Серед переваг концепції гранично допустимих значень (гранично допустимих концентрацій, доз, рівнів тощо) є такі:

1. Універсальність, можливість урахування як реальних, так і потенційних видів небезпеки;

2. Можливість урахування різноманітних за своєю природою негативних екологічних факторів;

3. Простота реалізації.

47. Ситуація, що виникла внаслідок раптових природних лих або техногенних аварій і супроводжуються великими збитками, гостротою виявлення, значними відхиленнями показників навколишнього середовища від норми (перевищення ГДК забруднюючих речовин у сотні, тисячі і навіть десятки тисяч разів) називається ...

1. Екологічна катастрофа;

2. Екологічна криза;

3. Надзвичайна ситуація.

48. Серед недоліків концепції факторів ризику є такі:

1. Вірогідний (середньостатистичний) характер результатів, складний характер практичного використання;

2. Наукова необґрунтованість;

3. Вона є якісною оцінкою.

49. Соціальний ризик – це:

1. Ризик по відношенню до одної людини;

2. Ризик по відношенню до групи людей;

3. Ризик по відношенню до території.

50. Велику аварію чи катастрофу слід розглядати як:

1. Тяжку, але короткочасну подію;

2. Довгострокову подію, яка складається з багатьох етапів;

3. Подію, яка складається з одного або з двох етапів.

51. Комплекс умов навколишнього середовища, що впливають на живий організм (температура, тиск, радіаційний фон, освітленість, вологість, довгота дня, склад атмосфери, ґрунту та ін..), - це …

1. Абіотичний фактор;

2. Біотичний фактор;

3. Техногенний фактор.

52. Систематичне використання інформації про ризик, співставлення його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту – це ...

1. Аналіз ризику;

2. Прогноз ризику;

3. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення можливого ризику.

53. Ризик, який не перевищує на території об'єкта та/або за його межами гранично допустимого рівня, - це …

1. Прийнятний ризик;

2. Неприйнятний ризик;

3. Допустимий ризик.

54. Загальні закономірності в характері впливів екологічних факторів на організм – це …

1. Вплив адитивний;

2. Неоднозначність дії фактору на різні функції;

3. Правило Фармера.

55. Чим, у першу чергу, обумовлена уразливість великих міст та мегаполісів?

1. Тим, що всі вони розташовані в узбережжі великих водних об’єктів (море, океан, ріка, озеро тощо);

2. З великою щільністю населення і щільністю інженерних споруд та систем;

3. З низькою свідомістю мешканців міст.

56. Метод факторів ризику оснований на визначенні:

1. Оптимальних умов для виробничої діяльності;

2. Імовірності шкідливих наслідків під впливом реальних або потенційних небезпек;

3. Імовірності шкідливих наслідків тільки під впливом реальних небезпек.

57. Уява про фактори екологічного ризику …

1. Не відображена у чинному законодавстві України;

2. Широко відображена у чинному законодавстві України;

3. Нещодавно з’явилася у законодавчих актах України.

58. Характерні риси цих впливів: немонотонна, нелінійна (полімодальна) залежність «доза-ефект»; зміни чутливості об'єкту до різних факторів; ефект спостерігається навіть на «фоні» впливів значно більших доз; знак спрямованість ефекту залежить від тих характеристик, які мав об'єкт до того, як піддався впливу:

1. Великі дози;

2. Малі дози;

3. Надмалі дози.

59. Поступове зменшення різниці поміж природними (стихійними) лихами та техногенними аваріями та катастрофами пов’язане з:

1. Поширенням природних (стихійних) лих;

2. Поширенням діяльності людини та її впливу на природне середовище;

3. Терористичною діяльністю.

60. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на запобігання можливого ризику, - це …

1. Аналіз ризику;

2. Керування ризиком;

3. Прогнозування ризику.

61. Значні зміни ландшафтів, що слабко компенсуються, швидкий ріст загрози виснаження або втрата природних ресурсів, значне погіршення умов мешкання населення – це ...

1. Критичні надзвичайні ситуації;

2. Напружені надзвичайні ситуації;

3. Катастрофічні надзвичайні ситуації.

62. Ділянки території, де в результаті господарської або іншої діяльності відбулися глибокі безповоротні зміни довкілля, які приводять до суттєвого погіршення стану здоров’я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екосистем, деградацію флори і фауни – це ...

1. Зона екологічного лиха;

2. Зона техногенної катастрофи;

3. Зона ризику.

63. До характерних особливостей сучасних надзвичайних ситуацій належить:

1. Невелика кількість стихійних лих;

2. Є важливими подіями та факторами не тільки в екологічному, економічному і соціальному відношенні, мають велику політичну, воєнну та міжнародну роль;

3. Мають наслідками невеликі матеріальні збитки.

64. Схема, що відображує взаємозв'язок таких елементів і їх груп з урахуванням ймовірностей відказів і форма упорядкованого графічного зображення логико-імовірнісного зв'язку випадкових подій (порушень, відказів, помилок), що має наслідками небажані кінцеві події, - це ...

1. Схема зв’язку імовірності небезпек із масштабами;

2. Дерево «причин»;

3. Дерево «відказів».

65. Дієвим елементом керування екологічною безпекою є проведення:

1. Екологічної експертизи;

2. Моніторингу стану здоров’я населення;

3. Аналіз стану довкілля.

66. Одним з режимів функціонування системи екологічної безпеки є:

1. Аварійний режим;

2. Надзвичайний режим;

3. Підготовчий режим.

67. В режимі надзвичайної ситуації:

1. Визначаються потенційно небезпечні об'єкти;

2. Визначаються території на, яких виникла надзвичайна ситуація;

3. Проводиться навчання персоналу.

68. Оцінка рівня екологічної безпеки здійснюється з метою:

1. Класифікації небезпек;

2. Визначення придатності територіальних утворень для проживання людей;

3. Розвитку загальнонаукових уявлень.

69. Діапазон небезпеки:

1. Незначний;

2. Прийнятний;

3. Неприйнятний.

70. Об'єктами державної екологічної експертизи є:

1. Інвестиційні проекти;

2. Проекти та потенційно небезпечні техногенні, та природні об'єкти;

3. Проекти реконструкції підприємств.

71. До функціональних ланок державної системи екологічної безпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям відносяться:

1. Екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях;

2. Санепідемнагляд;

3. Інвестиційна комісія.

72. До основних заходів превентивної діяльності щодо попередження проявів екологічної небезпеки техногенного походження є:

1. Контроль за станом і функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;

2. Контроль за метеорологічними умовами;

3. Навчання населення до дій під час надзвичайної ситуації.

73. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»:

1. Визнає право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;

2. Закріплює основні завдання, підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, особливості зміни її меж та забезпечення правового режиму;

3. Є базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства і, за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права

74. На загальнодержавному рівні системи екологічної безпеки діють:

1. Регіональні кризові центри, що створюються на основі діючих відповідних постійних комісій з питань екологічної безпеки;

2. Урядова інформаційно-аналітична система;

3. Районні і міські підрозділи відповідних міністерств та відомств, які виконують функції управління екологічною безпекою.

75. Основними завданнями Державної комісії з питань екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:

1. Організація навчання персоналу об'єктів;

2. Координація діяльності органів державної виконавчої влади з питань розробки та реалізації програм забезпечення екологічної безпеки населення;

3. Проведення контролюючих заходів безпосередньо на потенційно небезпечних об'єктах.

76. Базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства, який за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права, є …

1. Конституція України;

2. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»;

3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

77. До соціальних аспектів забезпечення екологічної безпеки належать:

1. Екологічна освіта;

2. Екологічна культура;

3. Контроль стану довкілля.

78. До надзвичайних ситуацій техногенного походження належать:

1. Аварії на підприємствах з викидами отруйних речовин;

2. Катастрофічне затоплення та водопілля;

3. Масове розповсюдження інфекційних захворювань населення.

79. Контроль та передбачення небезпечних процесів і явищ, техногенної і соціальної сфер, динаміки розвитку з метою зменшення негативного впливу – це …

1. Управління ризиком;

2. Аналіз ризику;

3. Моніторинг та прогноз небезпеки.


80. Імовірність деякої негативної події, яка обумовлена наявністю реального безперервного або періодично діючого шкідливого фактора, - це …

1. Ризик потенційний;

2. Ризик реальний;

3. Реальна небезпека.

^

Відповіді на тести.




запитання

Відповідь

запитання

Відповідь

1

1

41

2

2

2

42

3

3

1

43

2

4

2

44

2

5

3

45

3

6

1

46

3

7

1

47

3

8

2

48

3

9

1

49

2

10

1

50

2

11

2

51

1

12

3

52

1

13

2

53

1

14

3

54

2

15

1

55

2

16

1

56

2

17

1

57

3

18

1

58

3

19

1

59

2

20

3

60

2

21

1

61

1

22

2

62

2

23

1

63

2

24

1

64

3

25

2

65

1

26

3

66

2

27

2

67

2

28

1

68

2

29

1

69

2

30

1

70

2

31

2

71

1

32

2

72

1

33

3

73

2

34

2

74

2

35

2

75

2

36

3

76

3

37

1

77

1

38

1

78

1

39

3

79

1

40

1

80

2


Додаток В. ПРАВИЛА МОДУЛЬНО - РЕЙТИНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. За видами робіт вона розподіляється:

^ 1. Поточний контроль: виконання практичних завдань – до 2 балів за кожне заняття: відсутність на занятті без поважної причини або отримання оцінки «незадовільно» - 0 балів, виконання відповідних завдань без отримання оцінки – 0,5 балу, отримання оцінки «задовільно» - 1 балів, «добре» - 1,5 балів, «відмінно» - 2 бали).

^ 2. Модульні звітності: контрольна робота, модульне тестування до 10 балів. Контрольна робота оцінюється у діапазоні від 0 до 10 балів, модульне тестування – від 0 до 10 балів відповідно, в залежності від повноти та якості Модульний контроль вважається зарахованим якщо студент отримав не менше мінімальної кількості балів, яка визначена в таблиці.

^ 3. Підсумковий контроль (залік, іспит) – до 30 балів. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю за дисципліну, якщо виконав усі види робіт згідно із робочою навчальною програмою, та загальна сума балів за попередні звіти не менше 36 балів (що відповідає результату FX за шкалою ECTS). У разі невиконання цих вимог студент отримує незадовільну оцінку і має право на два перескладання: викладачу та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51-60 балів - результат Е за шкалою ECTS).

Іспит проводиться у формі тестування. Кількість набраних балів визначається пропорційно відсотку правильних відповідей на тестові запитання з урахуванням їх вагового множника.

За змістовими модулями трудомісткість дисципліни розподіляється таким чином:


№ змістового модулю

Змістові модулі

Максимальна кількість балів за змістові модулі

Разом

Мінімальна кількість балів за змістові модулі

Поточний контроль

Тестування

Контрольні роботи

РГР

Іспит




7 семестр






















1

Загальні положення курсу. Екологічна небезпека як визначальна категорія впливу на стан екологічної безпеки.


18

10










28

15

2

Державна система управління екологічною безпекою. Управління екологічною безпекою на регіональному рівні.


16

10










26

14

3

Міжнародні аспекти забезпечення екологічної безпеки. Законодавча та нормативно-правова база..

2

10










12

7




Іспит













34

66







^ Усього за семестр

40

30







34

100




^ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ


Рейтингова оцінки складається з усіх видів контролю. Вона враховує виконання усіх видів навчальних робіт протягом семестру, результати модульних та підсумкового контролю знань.

За рейтинговою оцінкою визначається оцінка за шкалою ECTS та традиційна чотирибальна національна оцінка.


Рейтингова оцінка

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за національною шкалою

91-100

А - відмінно

5 - відмінно

81-90

В - дуже добре

4 - добре

71-80

С - добре

61-70

D - задовільно

3 - задовільно

51-60

Е - достатньо

31-50

FХ - незадовільно (з можливістю допуску до підсумкового контролю за дисципліну)

2 - незадовільно

1-30

F - незадовільно


Залік чи іспит як форма підсумкового контролю виставляється при наявності рейтингової оцінки понад 51 бал.

Примітка: при визначенні підсумкової рейтингової оцінки за дисципліну викладач має право:

- збільшити її, але не більше, ніж на 5 «призових» балів, за постійну активну та творчу роботу студента на всіх видах занять, виконання необов’язкового індивідуального завдання (реферату). При цьому підсумкова рейтингова оцінка не повинна перевищувати 100 балів;

- при визначенні підсумкової рейтингової оцінки викладач має право зменшити її, але не більше, ніж на 5 «штрафних» балів, за відсутність на заняттях або несвоєчасне складання модульних звітностей без поважних причин;

- у разі збільшення або зменшення рейтингової оцінки у вказаних межах викладач обов’язково повинен повідомити про це студента із зазначенням причин такого рішення.



Скачати 443.79 Kb.
Дата конвертації10.11.2013
Розмір443.79 Kb.
ТипДокументы
Додайте кнопку на своєму сайті:
uad.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи